Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Індіанські мови Південної Америки мовами корінних народів Південної Америки Відрізняються незвичайною генетичною роздріб

Індіанські мови Південної Америки

Індіанські мови Південної Америки

Індіанські мови Південної Америки — мовами корінних народів Південної Америки. Відрізняються незвичайною генетичною роздрібненістю, порівнянною лише з папуаськими мовами. За найавторитетнішою класифікацією Кауфмана (1994) та Кемпбелла (1997) виділяють перелічені далі сім'ї, ізоляти та некласифіковані мови, розподілені за запропонованими Кауфманом геолінгвістичними областями.

image
Перша частина книги «Хроніка Перу», що вперше описує багато етносів і мов Південної Америки (1553)

Номери відповідають класифікації Кауфмана. У квадратних дужках зазначено кількість мов усередині спільнти. † — вимерлі мови.

Північний Захід

image
Мовні сім'ї Південної Америки

Гірська Колумбія, Панама, Коста-Рика

Західна Амазонія I

Західна Амазонія II

Південь Колумбії, Бразилія, схід Перу, північ Болівії

Північні Передгір'я

Передгір'я Еквадору, північний схід Перу, Венесуели та Колумбії

  • 28. (такамі) мова [1] (ізолят)
  • 29. (пуме) мова [1] (ізолят)
  • 30. мова [1]
  • 31. мова [1] (ізолят)
  • 32. [4]
  • 33. [2]
  • 34. [3]
  • 35. [3]
  • 36. (умурана) мова [1] † (ізолят)
  • 37. (пінче) мова [1] (ізолят)
  • 38. Ваорані (сабела, уаорані) мова [1] (ізолят)
  • 39. (шимаку) мова [1] (ізолят)
  • 39-41. [10]
    • 39. боранська гілка [2]
    • 40. вітотська гілка (уітото) [7]
  • 41. мова [1] (ізолята)

Анди

Гірські Еквадор, Перу, Болівія

Південні Передгір'я

Передгір'я Болівії та схід Перу

  • 52. мова [1] (ізолят)
  • 53+54. [33]
    • 53. паноанська підродина (пано): [28]
    • 54. таканська підродина (такана) [5]
  • 55. мова [1] (ізолят)
  • 56. [3]

Південний Конус

Південний конус — південь Чилі та Аргентини

Гран-Чако

Гран-Чако — північ Аргентини, південь Болівії, захід Парагваю

Східна Бразилія

Північно-східна Бразилія

Центральна Амазонія

Бразилія, північ Аргентини, Болівія (Бені)

  • 96. [4]
  • 97. [1] † (некласифікована мова)
  • 98. (сіхніпадара) мова [1] (ізолят)
  • 100. мова [1] (ізолят)
  • 101. (жабутійська) [3]
  • 102. (кважа, арара) мова [1] (ізолят)
  • 103. (корумбіара) мова [1] (ізолят)
  • 104. [5]
  • 105. (минки) [1] (некласифікована мова)
  • 106. мова [1] (ізолят)
  • 107. мова [1] (ізолят)
  • 108. мова [1] (ізолят)
  • 109. Тупі сім'я [46]

Північна Амазонія

Бразилія, Венесуела, Гаяна, Суринам, Гвіана

Некласифіковані мови, відсутні у Кауфмана

  • Живі: агавотагуерра, амікоана, , караав'яна, карабайо, коорошитарі, , , .
  • Вимерлі: , , , буруе, , , , , , , , , , , , кумерал, міарра, мусо, , , (), , , , пансалео (кіто), пантагора (паленке), панче, папаве, парава, патагон, паташó-ананаї, (пінао), пишауко, , товаре, тапеба, тімана, тінгуї-ботó, , , , чанé, (), ялкон, .

Гіпотези

  •  — мови мочика, каньярі та пуруха

Див. також

  • Вікіпедія індіанськими мовами Південної Америки: кечуа — аймара — гуарані

Література

  • Adelaar, Willem F. H.; & Muysken, Pieter C. (2004). The languages of the Andes. Cambridge language surveys. Cambridge University Press.
  • Kaufman, Terrence. (1990). Language history in South America: What we know and how to know more. In D. L. Payne (Ed.), Amazonian linguistics: Studies in lowland South American languages (pp. 13-67). Austin: University of Texas Press. .
  • Kaufman, Terrence. (1994). The native languages of South America. In C. Mosley & R. E. Asher (Eds.), Atlas of the world's languages (pp. 46-76). London: Routledge.
  • Key, Mary R. (1979). The grouping of South American languages. Tübingen: Gunter Narr Verlag.
  • Loukotka, Čestmír. (1968). Classification of South American Indian languages. Los Angeles: Latin American Studies Center, University of California.
  • Mason, J. Alden. (1950). The languages of South America. In J. Steward (Ed.), Handbook of South American Indians (Vol. 6, pp. 157—317). Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology bulletin (No. 143). Washington, D.C.: Government Printing Office.
  • Migliazza, Ernest C.; & Campbell, Lyle. (1988). Panorama general de las lenguas indígenas en América. Historia general de América (Vol. 10). Caracas: Instituto Panamericano de Geografía e Historia.
  • Rodrigues, Aryon. (1986). Linguas brasileiras: Para o conhecimento das linguas indígenas. São Paulo: Edições Loyola.
  • Rowe, John H. (1954). Linguistics classification problems in South America. In M. B. Emeneau (Ed.), Papers from the symposium on American Indian linguistics (pp. 10-26). University of California publications in linguistics (Vol. 10). Berkeley: University of California Press.
  • Sapir, Edward. (1929). Central and North American languages. In The encyclopædia britannica: A new survey of universal knowledge (14 ed.) (Vol. 5, pp. 138—141). London: The Encyclopædia Britannica Company, Ltd.
  • Voegelin, Carl F.; & Voegelin, Florence M. (1977). Classification and index of the world's languages. Amsterdam: Elsevier. .

Посилання

  • Источники XVI—XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С. А, 2013. — 418 с. — .
  • Суспільно-господарський устрій імперії інків Тавантінсуйу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : 07.00.02 / Купрієнко Сергій Анатолійович ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К. : ЛОГОС, 2013. — 20 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Indianski movi Pivdennoyi Ameriki movami korinnih narodiv Pivdennoyi Ameriki Vidriznyayutsya nezvichajnoyu genetichnoyu rozdribnenistyu porivnyannoyu lishe z papuaskimi movami Za najavtoritetnishoyu klasifikaciyeyu Kaufmana 1994 ta Kempbella 1997 vidilyayut perelicheni dali sim yi izolyati ta neklasifikovani movi rozpodileni za zaproponovanimi Kaufmanom geolingvistichnimi oblastyami Persha chastina knigi Hronika Peru sho vpershe opisuye bagato etnosiv i mov Pivdennoyi Ameriki 1553 Nomeri vidpovidayut klasifikaciyi Kaufmana U kvadratnih duzhkah zaznacheno kilkist mov useredini spilnti vimerli movi Pivnichnij ZahidMovni sim yi Pivdennoyi Ameriki Girska Kolumbiya Panama Kosta Rika 1 en yurimangi mova 1 izolyat 2 en 3 3 en 3 4 en 5 5 en 1 neklasifikovana mova 6 en mova 1 7 en mova 1 8 Barbakojska sim ya 8 9 Chibchska sim ya 21 10 Misumalpanska sim ya 4 movi Memoameriki 11 en kamincha mova 1 izolyat Vimerli neklasifikovani movi vidsutni u Kaufmana anserma guasusu idabaes oromina runa Zahidna Amazoniya I12 3 13 2 14 vamo 1 neklasifikovana mova 15 9 16 4 17 Aravacka sim ya 65 18 Madi aravanska sim ya 8 19 2 Zahidna Amazoniya IIPivden Kolumbiyi Braziliya shid Peru pivnich Boliviyi 20 5 ne plutati z izolyatom div nizhche 117 21 5 22 mova 1 izolyat 23 mova 1 izolyat 24 23 25 Yuri zhuri 1 neklasifikovana mova 26 Munichi 1 neklasifikovana mova 27 Tikuna mova 1 izolyat Pivnichni Peredgir yaPeredgir ya Ekvadoru pivnichnij shid Peru Venesueli ta Kolumbiyi 28 takami mova 1 izolyat 29 pume mova 1 izolyat 30 mova 1 31 mova 1 izolyat 32 4 33 2 34 3 35 3 36 umurana mova 1 izolyat 37 pinche mova 1 izolyat 38 Vaorani sabela uaorani mova 1 izolyat 39 shimaku mova 1 izolyat 39 41 10 39 boranska gilka 2 40 vitotska gilka uitoto 7 41 mova 1 izolyata AndiGirski Ekvador Peru Boliviya 41 Kanyari 1 neklasifikovana mova 41 Mochika yunga mova 1 izolyat 41 puruva 1 neklasifikovana mova 42 hibito cholonska 2 ta 43 Kulyi 1 neklasifikovana mova 44 45 3 46 mova 1 izolyat 47 Kechuanska sim ya 17 48 Ajmarska haki sim ya 2 49 2 50 Pukina mova 1 izolyat 51 Kalyavajya 1 kreolska mova pukina kechua vidsutni v Kaufmana atakama 1 izolyat Kapak simi tayemna mova inkiv dostovirno ne ototozhnena pukina aboPivdenni Peredgir yaPeredgir ya Boliviyi ta shid Peru 52 mova 1 izolyat 53 54 33 53 panoanska pidrodina pano 28 54 takanska pidrodina takana 5 55 mova 1 izolyat 56 3 Pivdennij KonusPivdennij konus pivden Chili ta Argentini 57 Yamana yagan mova 1 izolyat 58 Alakaluf kaveskar mova 1 izolyat inodi pomilkovo poyednuyetsya z psevdo movoyu kakaua v 58 aksanas 1 neklasifikovana mova 59 Araukanska mova mapudungun 1 60 mova 1 izolyat 61 2 Gran ChakoGran Chako pivnich Argentini pivden Boliviyi zahid Paragvayu 62 4 63 7 64 2 65 1 izolyat 66 1 izolyat 67 4 68 2 69 Gorgotoki 1 neklasifikovana mova Shidna Braziliya70 Chikitana mova 1 71 82 35 71 3 72 3 73 mova 1 74 Zhe sim ya 12 75 mova 1 76 5 77 3 78 2 79 mova 1 80 mova 1 81 mova 1 82 mova 1 83 Oti 1 neklasifikovana mova 84 Baenan 1 neklasifikovana mova 85 Kukura 1 neklasifikovana mova Pivnichno shidna Braziliya86 Katembri 1 neklasifikovana mova 87 Kariri shoko 4 95 Shoko 1 88 Tusha 1 neklasifikovana mova 89 1 neklasifikovana mova 90 Natu 1 neklasifikovana mova 91 1 neklasifikovana mova 92 Gamela 1 neklasifikovana mova 93 Vamoe uamue 1 neklasifikovana mova 94 1 neklasifikovana mova Centralna AmazoniyaBraziliya pivnich Argentini Boliviya Beni 96 4 97 1 neklasifikovana mova 98 sihnipadara mova 1 izolyat 100 mova 1 izolyat 101 zhabutijska 3 102 kvazha arara mova 1 izolyat 103 korumbiara mova 1 izolyat 104 5 105 minki 1 neklasifikovana mova 106 mova 1 izolyat 107 mova 1 izolyat 108 mova 1 izolyat 109 Tupi sim ya 46 Pivnichna AmazoniyaBraziliya Venesuela Gayana Surinam Gviana 110 Karibska sim ya 43 111 4 112 Varao gvarao varau mova 1 izolyat 113 1 neklasifikovana mova 114 2 115 1 neklasifikovana mova 116 sape 1 neklasifikovana mova 117 izolovana ne plutati z 118 1 neklasifikovana mova Neklasifikovani movi vidsutni u KaufmanaZhivi agavotaguerra amikoana karaav yana karabajo kooroshitari Vimerli burue kumeral miarra muso pansaleo kito pantagora palenke panche papave parava patagon patasho ananayi pinao pishauko tovare tapeba timana tinguyi boto chane yalkon Gipotezi movi mochika kanyari ta puruhaDiv takozhMovi svitu Movi Yevropi Movi Aziyi Movi Afriki ru Indianski movi Mesoameriki ru Movi RosiyiVikipediya indianskimi movami Pivdennoyi Ameriki kechua ajmara guaraniLiteraturaAdelaar Willem F H amp Muysken Pieter C 2004 The languages of the Andes Cambridge language surveys Cambridge University Press Kaufman Terrence 1990 Language history in South America What we know and how to know more In D L Payne Ed Amazonian linguistics Studies in lowland South American languages pp 13 67 Austin University of Texas Press ISBN 0 292 70414 3 Kaufman Terrence 1994 The native languages of South America In C Mosley amp R E Asher Eds Atlas of the world s languages pp 46 76 London Routledge Key Mary R 1979 The grouping of South American languages Tubingen Gunter Narr Verlag Loukotka Cestmir 1968 Classification of South American Indian languages Los Angeles Latin American Studies Center University of California Mason J Alden 1950 The languages of South America In J Steward Ed Handbook of South American Indians Vol 6 pp 157 317 Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology bulletin No 143 Washington D C Government Printing Office Migliazza Ernest C amp Campbell Lyle 1988 Panorama general de las lenguas indigenas en America Historia general de America Vol 10 Caracas Instituto Panamericano de Geografia e Historia Rodrigues Aryon 1986 Linguas brasileiras Para o conhecimento das linguas indigenas Sao Paulo Edicoes Loyola Rowe John H 1954 Linguistics classification problems in South America In M B Emeneau Ed Papers from the symposium on American Indian linguistics pp 10 26 University of California publications in linguistics Vol 10 Berkeley University of California Press Sapir Edward 1929 Central and North American languages In The encyclopaedia britannica A new survey of universal knowledge 14 ed Vol 5 pp 138 141 London The Encyclopaedia Britannica Company Ltd Voegelin Carl F amp Voegelin Florence M 1977 Classification and index of the world s languages Amsterdam Elsevier ISBN 0 444 00155 7 PosilannyaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Suspilno gospodarskij ustrij imperiyi inkiv Tavantinsuju avtoref dis na zdobuttya nauk stupenya kand istor nauk 07 00 02 Kupriyenko Sergij Anatolijovich KNU imeni Tarasa Shevchenka K LOGOS 2013 20 s

Дата публікації:
Топ