Юрі журі шурупишуна yurí застарілі juri xurúpixuna tucano tapuya мертва некласифікована мова індіанців ЮріПоширена в Бра

Юрі́ (журі, шурупишуна; yurí; застарілі: juri, xurúpixuna, tucano-tapuya) — мертва некласифікована мова індіанців-.

Юрі
Поширена в	Бразилія
Носії	200 осіб (2000)
Офіційний статус
Коди мови

Була поширеною вздовж річки ^[es], притоки Жапури (ліва притока Амазонки) на кордоні Бразилії та Колумбії. Мову вважають вимерлою.

Генетична приналежність

Про мову юрі збереглося дуже мало відомостей. Ортіс наводить лише невеликий словничок, зібраний у ранніх авторів. Фактично мова ізольована, хоча є спроби пов'язати її з іншим ізолятом — мовою тикуна з утворенням тикуна-юрійської сім'ї. Т. Кауфман (1994:62) вважає, що є певні лексичні свідчення на користь такої спорідненості.

Карабайо

Докладніше: Карабайо (мова)

Часто вважають, що мова та народ карабайо відповідають мові та народу юрі. Дійсно, колумбійські урядові видання кажуть про «юрі (карабайо)», «карабайо (юрі)» або «юрі, Aroje або карабайо» як про єдиний народ. Однак, коли 1969 року відбулася випадкова зустріч з одним із народів річки Пуре (ймовірно, карабайо), тільки для 20 % слів, зібраних при цьому, існували споріднені еквіваленти в юрі. Це занадто мало, щоб вважати, що мова, записана 1969 року, є прямим нащадком юрі, хоча вона, мабуть, належить до тієї ж родини. Тим не менш, дані, записані 1969 року, не доступні для вчених, і тільки три із зібраних слів нині відомі.

Чисельність етнічної групи, яка проживає тепер на території Колумбії (муніципалітет ^[en] департаменту Амасонас) і перейшла на іспанську мову, оцінюється в 150—200 осіб.

Примітки

Patiño Rosselli 2000
Arango 1998
Harald Hammarström, 2010, 'The status of the least documented language families in the world'. In Language Documentation & Conservation, v 4, p 183

Посилання

Fabre, Alain. // Fabre, Alain. Diccionario etnolingüístico y guia bibliográfica de los pueblos indígenas sudamericanos. 2005.

Література

Arango, R. — S. Sánchez. Los pueblos indígenas de Colombia, 1997. Santafé de Bogotá: Ed. Tercer Mundo, 1998.
Kaufman, Terrence. The native languages of South America // Moseley, Christopher and R.E. Asher. Atlas of the world’s languages. London: Routledge, 1994. pp. 46−76.
Ortiz, Sergio Elías. Yuri // Sergio Elías Ortiz. Lenguas y dialectos indígenas de Colombia. Historia extensa de Colombia, vol. I. Prehistoria, tomo 3: pp. 232–244. Bogotá: Editorial Lerner, 1965.
Patiño Rosselli, Carlos. Lenguas aborígenes de la Amazonia Meridional de Colombia // González de Pérez, María Stella, Rodríguez de Montes, María Luisa (eds). Lenguas indígenas de Colombia: una visión descriptiva. Santafé de Bogotá: Instituto Caro y Cuervo, 2000. pp. 169–170
Vidal y Pinell, Ramón. Identificación de la tribu de los yuríes en el Amazonas de Colombia // Amazonía Colombiana Americanista 7 (1969-70): 95-109.

[1] Patiño Rosselli 2000

[аранго-2] Arango 1998

[3] Harald Hammarström, 2010, 'The status of the least documented language families in the world'. In Language Documentation & Conservation, v 4, p 183