Пукіна (Puquina) — старовинна мова народу пукіна, що тепер мешкає в Центральних Андах. У XVIII повністю зникла з вживання, вважається мертвою. Вплинула на розвиток сучасних індіанських мов — кечуа та аймара. Основні дослідження цієї мови провели перуанські лінгвісти Альфредо Тореро і Фредеріко Агуїло.
Пукіна | |
---|---|
Puquina | |
Географічне розповсюдження мови пукіна напочатку XVII ст. | |
Поширена в | Болівія, Перу, Чилі |
Носії | зникла у XVIII ст. |
Писемність | латинське письмо |
Класифікація | ізольована мова |
Офіційний статус | |
Державна | держава Пукіна (XI-XII ст.) |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | sai |
ISO 639-3 | puq |
Географія
Використання мови охоплювало землі навколо озера Тітікака, значну частину Анд в сучасних північно-східному Перу (до оз. Поопо) та північному Чилі до узбережжя Тихого океану. Про це свідчать численні топоніми, які пов'язані із цією мовою.
Історія
На думку більшості дослідників, мова утворилася в часи цивілізації Тіауанако, на ній розмовляли в державі Пукіна (відповідно народ пукіна, що її утворив), надалі користувалися представники культури Мольо.
В XII ст. стає однією зі значущих мов андських народів. Вона вплинула на розвиток мови аймара, носії якої утворили свої держави на території сучасної Болівії, найпотужнішою з яких стала Колья. Також вважається, що мова пукіна вплинула на формування мови племені чанка (або ті говорили на якомусь з її діалектів). Водночас науковці висунули гіпотезу стосовно того, що мова перших Інка, тобто Манко Капак та його родичів, відома як капак сімі є діалектом мови пукіна. На підтвердження цього посилаються на усі інкські легенди, що свідчать про прихід інків в долину Куско з берегів Тітікаки.
Водночас народ пукіна мешкав на узбережжі Тихого океану, контролюючи значну частину Анд, тобто мова пукіна тривалий час переважала в цій частині південної Америки. Втім нові хвилі переселенців та загарбників, завдавши поразки цим давнім мешканцям Перу, поступово витіснили їх зі всієї суші й врешті-решт залишили за ними єдине місце — узбережжя озера Тітікака. Разом з тим пукіна залишалася головною мовою андських народів.
Пукіна залишалася провідною мовою до початку перетворення держави Куско на імперію Тауантінсую. З цього моменту завдяки політиці Сапа Інки Пачакутека мова пукіна починає поступатися місцем мові кечуа (в сучасному Перу). Незадовго до того аналогічний процес розпочався з боку представників мови аймара в теперішній Болівії. Остаточний поворот на посилення мови аймара відбувся напочатку XV ст., коли очільник області лупака (аймаромовної) підняв повстання й повалив стару династію Колья (більш пукіномовну), встановивши більш централізовану та аймароцентричну державу. В останньому випадку також було пов'язано з тим, що більшість тих, хто говорив на пукіна, в інших відносинах мало відрізнялися від племен аймара. Виняток становили індіанці кольяуайя, що дотепер живуть в долинах на його північно-східній березі Тітікаки. Зараз вони перейшли на кечуа, але знахарі кольяуайя вживають пукіна як особливу, «таємну» мову.
З часів Інки Пачакутека кількість мовців поступово скорочувалася, цьому надалі сприяла відповідна політика Інків. За часів іспанських колонізаторів процеси занепаду мови пукіна прискорилися. Спочатку вона була переведена на латиницю. З часом поступово стала витіснятися іспанською мовою. У XVIII ст. пукіна зовсім щезла з вжитку.
Характеристика
Сьогодні відсутні якісь відомості стосовно зв'язків пукіна з іншими південноамериканськими мовами. Тому вона вважається ізольованою, окремішньою. Оскільки пукіна можливо вплинула на мови кечуа та аймара, а також через те, що представники цих мов мешкали поруч, помітний зв'язок пукіна з цими мовами. Деякі дослідники розглядають пукіну як гібридну мову, оскільки помітні слова, морфологія з аймара та кечуа. Ймовірно, саме ці мови, навпаки, перейняли деякі особливості пукіни. Разом з тим залишилися особливості. На відміну від кечуа та аймара в пукіна голосні звуки ([a], [e], [i], [o]/[u]) чітко розрізнені. Задля вимови приголосних звуків було 5 артикулярних позицій.
Тривалий час дискутується теорія щодо зв'язків мови пукіна з мовою араваків, втім немає чіткого підтвердження цьому.
У 2013 році український лінгвіст , з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, склав і видав перший пукіно-російський словник.
Джерела
- Bushnell, G. H. S. Peru, Ancient Peoples and Places. London, 1959.
- Adelaar, Willem y van de Kerke, Simon (2009). Puquina. En: Mily Crevels y Pieter Muysken (eds.) Lenguas de Bolivia, tomo I Ámbito andino, 125–146. La Paz: Plural editores.
- The puquina Language in the Early Colonial Southern Andes (1548–1610): A Geographical Analysis. Journal of Latin American Geography 01/2014; 13(2):181-206
- Lanning, E. P. Peru before the Incas. Engelwood Cliffs, 1967.
- El idioma puquina / Язык пукина[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pukina Puquina starovinna mova narodu pukina sho teper meshkaye v Centralnih Andah U XVIII povnistyu znikla z vzhivannya vvazhayetsya mertvoyu Vplinula na rozvitok suchasnih indianskih mov kechua ta ajmara Osnovni doslidzhennya ciyeyi movi proveli peruanski lingvisti Alfredo Torero i Frederiko Aguyilo PukinaPuquinaGeografichne rozpovsyudzhennya movi pukina napochatku XVII st Poshirena v Boliviya Peru ChiliNosiyi znikla u XVIII st Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya izolovana movaOficijnij statusDerzhavna derzhava Pukina XI XII st Kodi moviISO 639 1 ISO 639 2 saiISO 639 3 puqGeografiyaVikoristannya movi ohoplyuvalo zemli navkolo ozera Titikaka znachnu chastinu And v suchasnih pivnichno shidnomu Peru do oz Poopo ta pivnichnomu Chili do uzberezhzhya Tihogo okeanu Pro ce svidchat chislenni toponimi yaki pov yazani iz ciyeyu movoyu IstoriyaNa dumku bilshosti doslidnikiv mova utvorilasya v chasi civilizaciyi Tiauanako na nij rozmovlyali v derzhavi Pukina vidpovidno narod pukina sho yiyi utvoriv nadali koristuvalisya predstavniki kulturi Molo V XII st staye odniyeyu zi znachushih mov andskih narodiv Vona vplinula na rozvitok movi ajmara nosiyi yakoyi utvorili svoyi derzhavi na teritoriyi suchasnoyi Boliviyi najpotuzhnishoyu z yakih stala Kolya Takozh vvazhayetsya sho mova pukina vplinula na formuvannya movi plemeni chanka abo ti govorili na yakomus z yiyi dialektiv Vodnochas naukovci visunuli gipotezu stosovno togo sho mova pershih Inka tobto Manko Kapak ta jogo rodichiv vidoma yak kapak simi ye dialektom movi pukina Na pidtverdzhennya cogo posilayutsya na usi inkski legendi sho svidchat pro prihid inkiv v dolinu Kusko z beregiv Titikaki Vodnochas narod pukina meshkav na uzberezhzhi Tihogo okeanu kontrolyuyuchi znachnu chastinu And tobto mova pukina trivalij chas perevazhala v cij chastini pivdennoyi Ameriki Vtim novi hvili pereselenciv ta zagarbnikiv zavdavshi porazki cim davnim meshkancyam Peru postupovo vitisnili yih zi vsiyeyi sushi j vreshti resht zalishili za nimi yedine misce uzberezhzhya ozera Titikaka Razom z tim pukina zalishalasya golovnoyu movoyu andskih narodiv Pukina zalishalasya providnoyu movoyu do pochatku peretvorennya derzhavi Kusko na imperiyu Tauantinsuyu Z cogo momentu zavdyaki politici Sapa Inki Pachakuteka mova pukina pochinaye postupatisya miscem movi kechua v suchasnomu Peru Nezadovgo do togo analogichnij proces rozpochavsya z boku predstavnikiv movi ajmara v teperishnij Boliviyi Ostatochnij povorot na posilennya movi ajmara vidbuvsya napochatku XV st koli ochilnik oblasti lupaka ajmaromovnoyi pidnyav povstannya j povaliv staru dinastiyu Kolya bilsh pukinomovnu vstanovivshi bilsh centralizovanu ta ajmarocentrichnu derzhavu V ostannomu vipadku takozh bulo pov yazano z tim sho bilshist tih hto govoriv na pukina v inshih vidnosinah malo vidriznyalisya vid plemen ajmara Vinyatok stanovili indianci kolyauajya sho doteper zhivut v dolinah na jogo pivnichno shidnij berezi Titikaki Zaraz voni perejshli na kechua ale znahari kolyauajya vzhivayut pukina yak osoblivu tayemnu movu Z chasiv Inki Pachakuteka kilkist movciv postupovo skorochuvalasya comu nadali spriyala vidpovidna politika Inkiv Za chasiv ispanskih kolonizatoriv procesi zanepadu movi pukina priskorilisya Spochatku vona bula perevedena na latinicyu Z chasom postupovo stala vitisnyatisya ispanskoyu movoyu U XVIII st pukina zovsim shezla z vzhitku HarakteristikaSogodni vidsutni yakis vidomosti stosovno zv yazkiv pukina z inshimi pivdennoamerikanskimi movami Tomu vona vvazhayetsya izolovanoyu okremishnoyu Oskilki pukina mozhlivo vplinula na movi kechua ta ajmara a takozh cherez te sho predstavniki cih mov meshkali poruch pomitnij zv yazok pukina z cimi movami Deyaki doslidniki rozglyadayut pukinu yak gibridnu movu oskilki pomitni slova morfologiya z ajmara ta kechua Jmovirno same ci movi navpaki perejnyali deyaki osoblivosti pukini Razom z tim zalishilisya osoblivosti Na vidminu vid kechua ta ajmara v pukina golosni zvuki a e i o u chitko rozrizneni Zadlya vimovi prigolosnih zvukiv bulo 5 artikulyarnih pozicij Trivalij chas diskutuyetsya teoriya shodo zv yazkiv movi pukina z movoyu aravakiv vtim nemaye chitkogo pidtverdzhennya comu U 2013 roci ukrayinskij lingvist z Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka sklav i vidav pershij pukino rosijskij slovnik DzherelaBushnell G H S Peru Ancient Peoples and Places London 1959 Adelaar Willem y van de Kerke Simon 2009 Puquina En Mily Crevels y Pieter Muysken eds Lenguas de Bolivia tomo I Ambito andino 125 146 La Paz Plural editores The puquina Language in the Early Colonial Southern Andes 1548 1610 A Geographical Analysis Journal of Latin American Geography 01 2014 13 2 181 206 Lanning E P Peru before the Incas Engelwood Cliffs 1967 El idioma puquina Yazyk pukina nedostupne posilannya z lipnya 2019