Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2023) |
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Чанка — давня народність, що мешкала в Андах, де вперше з'явилися у 1100-роках. Ними було створено низку потужних держав. Тривалий час чанка були супротивниками держави Куско, де правили Інки. Зрештою на початку 1440-х років у протистоянні з останніми були підкорені Сапа Інкою (імператором) Пачакутеком. Більшість відомостей про чанка отримана в результаті археологічних робіт та завдяки історичним згадкам інків.
Міфи та легенди
Відповідно до різних індіанських легенд, первісна територія чанка розташовувалася в сучасному департаменті Уанкавеліка (Перу), оскільки міфи чанка про створення світу оповідають про їх походження з оз. Чоклокоча (в індіанців мала також назву Ача) в окрузі Піпілчака. Це озеро знаходиться на висоті 4 511 м на території довжиною 9 км і шириною 3 км. В часи Середньовіччя вона втікала в басейн Атлантичного океану по р. Пампас, що розділяє департамент Аякучо на дві частини. Згодом русло цієї річки змінилося, і тепер вона впадає в басейн р. Іка.
За міфами чанка походять від пуми. Тому шкури пум використовували як церемоніальні убрання.
Територія
Згідно з дослідженнями археології територія чанка простягалася від Кастровіррейни (м.Уанкавеліка), включаючи весь сучасний департамент Аякучо і частина департаменту Апурімак, маючи кордону в місці злиття річок Пампас й Апурімак. Дані археології вказують на те, що чанки з'явилися в Андах близько 1100 року н. е.
Історія
Інформація про чанка свідчить про постійні військові сутички цього народу. Від оз. Чоклокочі чанки після ряду зупинок проникли в одну з гірських долин Центральних Анд, де підкорили собі місцеві племена, а потім зробили цю Андауальяс, що дослівно означає «долина мідних лугів», центром своєї держави. Засновником держави чанка був Ускоуїлька (Дика кішка або Пума). Про нього відомо замало.
З початку 1200-х років чанки військовим шляхом, поступово підпорядковували своїй владі все нові племена. Іноді навіть зганяли деякі племена з їх рідних місць. Особливо для чанка мале значення підкорення племені кечуа. Сама назва «кечуа» зазвичай перекладають як «люди з теплої долини». Діалект цих кечуа був варіантом мови, використовуваного дуже багатьма племенами, що жили в горах поблизу долини Куско. Саме цей діалект став у Тауантінсую державною мовою, пізніше він став насаджуватися і серед інших народів, що знаходилися в підпорядкуванні у інків, поки поступово не перетворився на найпоширенішу мову індіанських народів від сучасних Еквадору до Аргентини.
Споконвічна територія кечуа — субтропічна долина біля міста Абанкай (звідси і їх назва — «люди з теплої долини») — була окупована чанка. Це відбулося близько 1360-1370-х років. Частина племені кечуа пішла з області Абанкай і приєдналася до інків, союз з котрими було встановлено за Капак Юпанкі. Пізніше вони повністю перейшли під захист «синів Сонця», поки нарешті остаточно не розчинилися в народі інків.
Перші контакти чанка з інками відносять до 1290-х або 1310-х років. Спочатку стосунки між ними не були ворожими, оскільки між ними знаходилися численні міста-держави та племена. Ймовірно в цей час частина чанка спустилася з Анд й в сучасному департаменті Аякучо утворило державу, яку називають Уранмарк. Їх стали називати нижні чанка на відміну від гірських або верхніх чанка. Ці чанка зуміли завдати остаточного удару залишкам цивілізації уарі. Після цього вступили в союз з державою Чинча. Також утворено було державу Вілкашуамані. Інші племена чанка — рукано та сора відійшли ще більше на північ.
Верхні чанки, захопивши країну кечуа, вийшли безпосередньо до кордонів держави інків. З цього моменту чанка стали готуватися до протистояння з інками. Зрештою чанка скористалися послабленням держави Куско за час спільного володарювання Віракочі Інки та Інки Урко. Володарі чанка Асту Уаранка і Томай Уаранка вирішили, що міць їхнього народу тепер вже настільки зміцнилася для великої війни проти Інків.
У 1438 році велике військо чанка рушило проти держави Куско. Першим успіхом було захоплення перевал Вільканога, що придало впевненості ворогам інків. Успіхи викликало паніку у знаті та війську супротивників чанка. Частина інків розбіглася, інша не наважилася виступити проти чанка у відкритій битві, а вирішили оборонятися в Куско. Столиця інків було доволі вигідно для захисту від нападів. Чанки на чолі своїх військовиків рушили до Куско. За інформацією інків їх було 100 тис. вояків, коли в інків на чолі з Кусі Юпанкі — 700. Це є пізнішою вигадкою інків, що збільшити славу засновника імперії Пачакутека.
Перебіг подій боїв за Куско достеменно невідомо, але певним є те, що переломним став момент, коли Кусі Юпанкі (або хтось з його вояків) захопив мумію засновника держави чанка Ускоуїлька. Втрата мумії — небесного покровителя чанка — позбавила їх впевненості у перемозі. В результаті чанки на околицях Куско зазнали поразки. Пізніше це місце інки назвали Яуарпампа (Криваве поле). За доволі правдоподібними даними тоді загинуло 22 тис. чанка проти 8 тис. вояків-інка.
Після поразки чанка відступили до місця Ічупампа. Тут Асту Уаранка і Томай Уаранка вирішили взяти реванш за невдачу біля Куско. В результаті запеклої битви чанка зазнали нищівної поразки. Одного з двох вождів чанка, Тома Уаранка, було вбито у битві, а ввечері того ж дня загинув у бою інший вождь — Асту Уаранка.
В результаті цієї битви чанка зазнали поразки за панування над Центральними Альпами. Проте держава чанка деякий час зберігалася. Проте до 1447 року військами інків були підкорені чанки в області сучасного міст Андауайлас, Уранмарка та державу чанка зі столицею в Вілкашуамані. Незабаром захоплено місто чанка Уаманго (сучасне м. Аякучо).
З цього моменту чанка увійшли до війська інків, ставши однією з боєздатних частин армії інків. Вони особливо відзначилися під час північного походу апо кіспая Капак Юпанкі. Проте Сапа Інка після успіхів своєї армії наказав знищити чанка. Останні на чолі з Анко Айлью, перебуваючи в області Уанака вирішили втекти з інкського війська. По дорозі чанки вдерлися до долини (сьогодні має назву Кальєхон-де-Уайлас). Тут вони захопили жінок, а також поповнили свої запаси. Повністю себе забезпечивши, чанки попрямували потім на схід, до Анд, поки не вийшли до долини Мараньон. Тут, біля сучасної перуанської річки Монтаньє, вони й осіли. Анко Айлью утворив державу чанка, яка зберігала незалежність до появи іспанських конкістадорів.
Під час походів апо кіспая Капак Юпанкі у 1460–1465 роках були підкорені останні племена чанка — рукано. Надалі з числа рукано імператори інків набирали найвідданіших слуг. Племена сора були підкорені за правління Тупак Юпанкі.
Мова
Споконвічні носії кечуанської мови, тобто кечуа в істинному розумінні слова, стали першою жертвою експансії чанка. Своєю чергою чанка підкоривши кечуа, згодом перейняли їх мови (до того вони розмовляли на мові рідній мові пукіна). Сьогодні нащадки чанка розмовляють на мові чанка-кечуа (або аякуцькому діалекті кечуа).
Державна організація
Верхні чанки не були централізованою державою, вони ще не перейшли від стадії військово-політичного союзу. На чолі чанка стояли військові вожді. Проте їх статус достеменно невідомий. В низці літописів та хронік їх називають Капак, тобто володар. У верхніх чанка були правителі, яких прирівнюють до давньоримських консулів або спартанських царів. Це свідчить про виборність посад серед знаті. Їх коло повноважень не зовсім відомі: знано, що ці вожді мали повну владу на час війни. Лише з часом у нижніх чанках були утворені міста-держави, які проіснували недовго й були поглинені інками.
Про великі міста чанка відомо замало. З них відомо лише про міста, що розташовувалися поблизу або на місці сучасних міст Парко, Андауальяс, Анкояко, Уранмарк та Вілкашуамані. Міська культура у чанка не встигла набути значного розвитку більшість населення мешкала у великих та малих селищах. Знать ховали у своєрідних мавзолеях, а простих людей — у землі.
Армія
Чанка відомі своїми доволі агресивними діями під час бою. Проте їх військові організація та тактика невідомі. Ймовірно вони в багато в чому були схожі на інкські. Надалі, з огляду на включення чанка до війська інків, останні частину прийомів перейняли у чанків.
Своїх ворогів чанка частково перетворювали на рабів, які повинні були здійснювати окремі роботи. Більшість страчували, здираючи шкіру, а з голів створювали чаши для пиття. Відома була традиція чанків пити кров ворогів.
Економіка
Чанка переважно займалися землеробством. Застосовувалися зазвичай техніки звичні для андських культур. Більшість з прийомів обробки землі та вирощування сільськогосподарських культур чанки отримали від кечуа та Уарі. Ймовірно деякий час були кочівниками, але після того, як стали вести осілий спосіб життя, традиції скотарства також збереглися у чанки.
У чанка набуло розвиток гончарна справа. Кераміка чанка відрізнялася пласким посудом з шорсткою поверхнею, яку розмальовували чорною та червоною фарбами. Розповсюдженими були глечики з вузьким горлечком, широкі миски. Також створювали різні фігурки людей.
Джерела
- Draeger, L. Das Alte Peru. Leipzig, 1964.
- Gonzalez Carre E. 1992. Los Senorios Chankas. Indea, Lima.
- Huertas L. 1990 Los chances у el proceso distributive en los Andes, to Historia у Cultura, No 20. Lima.
- История человечества. В 8 томах. Том 4. VII–XVI века. Под редакцией М. А. Аль-Бахита, Л. Базена и С. М. Сиссоко
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2023 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Chanka davnya narodnist sho meshkala v Andah de vpershe z yavilisya u 1100 rokah Nimi bulo stvoreno nizku potuzhnih derzhav Trivalij chas chanka buli suprotivnikami derzhavi Kusko de pravili Inki Zreshtoyu na pochatku 1440 h rokiv u protistoyanni z ostannimi buli pidkoreni Sapa Inkoyu imperatorom Pachakutekom Bilshist vidomostej pro chanka otrimana v rezultati arheologichnih robit ta zavdyaki istorichnim zgadkam inkiv Mifi ta legendiVidpovidno do riznih indianskih legend pervisna teritoriya chanka roztashovuvalasya v suchasnomu departamenti Uankavelika Peru oskilki mifi chanka pro stvorennya svitu opovidayut pro yih pohodzhennya z oz Choklokocha v indianciv mala takozh nazvu Acha v okruzi Pipilchaka Ce ozero znahoditsya na visoti 4 511 m na teritoriyi dovzhinoyu 9 km i shirinoyu 3 km V chasi Serednovichchya vona vtikala v basejn Atlantichnogo okeanu po r Pampas sho rozdilyaye departament Ayakucho na dvi chastini Zgodom ruslo ciyeyi richki zminilosya i teper vona vpadaye v basejn r Ika Za mifami chanka pohodyat vid pumi Tomu shkuri pum vikoristovuvali yak ceremonialni ubrannya TeritoriyaZgidno z doslidzhennyami arheologiyi teritoriya chanka prostyagalasya vid Kastrovirrejni m Uankavelika vklyuchayuchi ves suchasnij departament Ayakucho i chastina departamentu Apurimak mayuchi kordonu v misci zlittya richok Pampas j Apurimak Dani arheologiyi vkazuyut na te sho chanki z yavilisya v Andah blizko 1100 roku n e IstoriyaInformaciya pro chanka svidchit pro postijni vijskovi sutichki cogo narodu Vid oz Choklokochi chanki pislya ryadu zupinok pronikli v odnu z girskih dolin Centralnih And de pidkorili sobi miscevi plemena a potim zrobili cyu Andaualyas sho doslivno oznachaye dolina midnih lugiv centrom svoyeyi derzhavi Zasnovnikom derzhavi chanka buv Uskouyilka Dika kishka abo Puma Pro nogo vidomo zamalo Z pochatku 1200 h rokiv chanki vijskovim shlyahom postupovo pidporyadkovuvali svoyij vladi vse novi plemena Inodi navit zganyali deyaki plemena z yih ridnih misc Osoblivo dlya chanka male znachennya pidkorennya plemeni kechua Sama nazva kechua zazvichaj perekladayut yak lyudi z teployi dolini Dialekt cih kechua buv variantom movi vikoristovuvanogo duzhe bagatma plemenami sho zhili v gorah poblizu dolini Kusko Same cej dialekt stav u Tauantinsuyu derzhavnoyu movoyu piznishe vin stav nasadzhuvatisya i sered inshih narodiv sho znahodilisya v pidporyadkuvanni u inkiv poki postupovo ne peretvorivsya na najposhirenishu movu indianskih narodiv vid suchasnih Ekvadoru do Argentini Spokonvichna teritoriya kechua subtropichna dolina bilya mista Abankaj zvidsi i yih nazva lyudi z teployi dolini bula okupovana chanka Ce vidbulosya blizko 1360 1370 h rokiv Chastina plemeni kechua pishla z oblasti Abankaj i priyednalasya do inkiv soyuz z kotrimi bulo vstanovleno za Kapak Yupanki Piznishe voni povnistyu perejshli pid zahist siniv Soncya poki nareshti ostatochno ne rozchinilisya v narodi inkiv Pershi kontakti chanka z inkami vidnosyat do 1290 h abo 1310 h rokiv Spochatku stosunki mizh nimi ne buli vorozhimi oskilki mizh nimi znahodilisya chislenni mista derzhavi ta plemena Jmovirno v cej chas chastina chanka spustilasya z And j v suchasnomu departamenti Ayakucho utvorilo derzhavu yaku nazivayut Uranmark Yih stali nazivati nizhni chanka na vidminu vid girskih abo verhnih chanka Ci chanka zumili zavdati ostatochnogo udaru zalishkam civilizaciyi uari Pislya cogo vstupili v soyuz z derzhavoyu Chincha Takozh utvoreno bulo derzhavu Vilkashuamani Inshi plemena chanka rukano ta sora vidijshli she bilshe na pivnich Verhni chanki zahopivshi krayinu kechua vijshli bezposeredno do kordoniv derzhavi inkiv Z cogo momentu chanka stali gotuvatisya do protistoyannya z inkami Zreshtoyu chanka skoristalisya poslablennyam derzhavi Kusko za chas spilnogo volodaryuvannya Virakochi Inki ta Inki Urko Volodari chanka Astu Uaranka i Tomaj Uaranka virishili sho mic yihnogo narodu teper vzhe nastilki zmicnilasya dlya velikoyi vijni proti Inkiv U 1438 roci velike vijsko chanka rushilo proti derzhavi Kusko Pershim uspihom bulo zahoplennya pereval Vilkanoga sho pridalo vpevnenosti vorogam inkiv Uspihi viklikalo paniku u znati ta vijsku suprotivnikiv chanka Chastina inkiv rozbiglasya insha ne navazhilasya vistupiti proti chanka u vidkritij bitvi a virishili oboronyatisya v Kusko Stolicya inkiv bulo dovoli vigidno dlya zahistu vid napadiv Chanki na choli svoyih vijskovikiv rushili do Kusko Za informaciyeyu inkiv yih bulo 100 tis voyakiv koli v inkiv na choli z Kusi Yupanki 700 Ce ye piznishoyu vigadkoyu inkiv sho zbilshiti slavu zasnovnika imperiyi Pachakuteka Perebig podij boyiv za Kusko dostemenno nevidomo ale pevnim ye te sho perelomnim stav moment koli Kusi Yupanki abo htos z jogo voyakiv zahopiv mumiyu zasnovnika derzhavi chanka Uskouyilka Vtrata mumiyi nebesnogo pokrovitelya chanka pozbavila yih vpevnenosti u peremozi V rezultati chanki na okolicyah Kusko zaznali porazki Piznishe ce misce inki nazvali Yauarpampa Krivave pole Za dovoli pravdopodibnimi danimi todi zaginulo 22 tis chanka proti 8 tis voyakiv inka Pislya porazki chanka vidstupili do miscya Ichupampa Tut Astu Uaranka i Tomaj Uaranka virishili vzyati revansh za nevdachu bilya Kusko V rezultati zapekloyi bitvi chanka zaznali nishivnoyi porazki Odnogo z dvoh vozhdiv chanka Toma Uaranka bulo vbito u bitvi a vvecheri togo zh dnya zaginuv u boyu inshij vozhd Astu Uaranka V rezultati ciyeyi bitvi chanka zaznali porazki za panuvannya nad Centralnimi Alpami Prote derzhava chanka deyakij chas zberigalasya Prote do 1447 roku vijskami inkiv buli pidkoreni chanki v oblasti suchasnogo mist Andauajlas Uranmarka ta derzhavu chanka zi stoliceyu v Vilkashuamani Nezabarom zahopleno misto chanka Uamango suchasne m Ayakucho Z cogo momentu chanka uvijshli do vijska inkiv stavshi odniyeyu z boyezdatnih chastin armiyi inkiv Voni osoblivo vidznachilisya pid chas pivnichnogo pohodu apo kispaya Kapak Yupanki Prote Sapa Inka pislya uspihiv svoyeyi armiyi nakazav znishiti chanka Ostanni na choli z Anko Ajlyu perebuvayuchi v oblasti Uanaka virishili vtekti z inkskogo vijska Po dorozi chanki vderlisya do dolini sogodni maye nazvu Kalyehon de Uajlas Tut voni zahopili zhinok a takozh popovnili svoyi zapasi Povnistyu sebe zabezpechivshi chanki popryamuvali potim na shid do And poki ne vijshli do dolini Maranon Tut bilya suchasnoyi peruanskoyi richki Montanye voni j osili Anko Ajlyu utvoriv derzhavu chanka yaka zberigala nezalezhnist do poyavi ispanskih konkistadoriv Pid chas pohodiv apo kispaya Kapak Yupanki u 1460 1465 rokah buli pidkoreni ostanni plemena chanka rukano Nadali z chisla rukano imperatori inkiv nabirali najviddanishih slug Plemena sora buli pidkoreni za pravlinnya Tupak Yupanki MovaSpokonvichni nosiyi kechuanskoyi movi tobto kechua v istinnomu rozuminni slova stali pershoyu zhertvoyu ekspansiyi chanka Svoyeyu chergoyu chanka pidkorivshi kechua zgodom perejnyali yih movi do togo voni rozmovlyali na movi ridnij movi pukina Sogodni nashadki chanka rozmovlyayut na movi chanka kechua abo ayakuckomu dialekti kechua Derzhavna organizaciyaVerhni chanki ne buli centralizovanoyu derzhavoyu voni she ne perejshli vid stadiyi vijskovo politichnogo soyuzu Na choli chanka stoyali vijskovi vozhdi Prote yih status dostemenno nevidomij V nizci litopisiv ta hronik yih nazivayut Kapak tobto volodar U verhnih chanka buli praviteli yakih pririvnyuyut do davnorimskih konsuliv abo spartanskih cariv Ce svidchit pro vibornist posad sered znati Yih kolo povnovazhen ne zovsim vidomi znano sho ci vozhdi mali povnu vladu na chas vijni Lishe z chasom u nizhnih chankah buli utvoreni mista derzhavi yaki proisnuvali nedovgo j buli poglineni inkami Pro veliki mista chanka vidomo zamalo Z nih vidomo lishe pro mista sho roztashovuvalisya poblizu abo na misci suchasnih mist Parko Andaualyas Ankoyako Uranmark ta Vilkashuamani Miska kultura u chanka ne vstigla nabuti znachnogo rozvitku bilshist naselennya meshkala u velikih ta malih selishah Znat hovali u svoyeridnih mavzoleyah a prostih lyudej u zemli ArmiyaChanka vidomi svoyimi dovoli agresivnimi diyami pid chas boyu Prote yih vijskovi organizaciya ta taktika nevidomi Jmovirno voni v bagato v chomu buli shozhi na inkski Nadali z oglyadu na vklyuchennya chanka do vijska inkiv ostanni chastinu prijomiv perejnyali u chankiv Svoyih vorogiv chanka chastkovo peretvoryuvali na rabiv yaki povinni buli zdijsnyuvati okremi roboti Bilshist strachuvali zdirayuchi shkiru a z goliv stvoryuvali chashi dlya pittya Vidoma bula tradiciya chankiv piti krov vorogiv EkonomikaChanka perevazhno zajmalisya zemlerobstvom Zastosovuvalisya zazvichaj tehniki zvichni dlya andskih kultur Bilshist z prijomiv obrobki zemli ta viroshuvannya silskogospodarskih kultur chanki otrimali vid kechua ta Uari Jmovirno deyakij chas buli kochivnikami ale pislya togo yak stali vesti osilij sposib zhittya tradiciyi skotarstva takozh zbereglisya u chanki U chanka nabulo rozvitok goncharna sprava Keramika chanka vidriznyalasya plaskim posudom z shorstkoyu poverhneyu yaku rozmalovuvali chornoyu ta chervonoyu farbami Rozpovsyudzhenimi buli glechiki z vuzkim gorlechkom shiroki miski Takozh stvoryuvali rizni figurki lyudej DzherelaDraeger L Das Alte Peru Leipzig 1964 Gonzalez Carre E 1992 Los Senorios Chankas Indea Lima Huertas L 1990 Los chances u el proceso distributive en los Andes to Historia u Cultura No 20 Lima Istoriya chelovechestva V 8 tomah Tom 4 VII XVI veka Pod redakciej M A Al Bahita L Bazena i S M Sissoko