Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Армія інків — багатонаціональне військо імперії Тауантінсую, найпотужніша та найбільша військова потуга Південної Америки. Сприяла розширенню кордонів держави, забезпечувала внутрішню безпеки імперії проти змов та заколотів, нападів з боку зовнішніх ворогів. Починаючи з 30-х років XV століття і до приходу іспанців, інки не програли жодної війни.
Мета і завдання
Найпершим обов'язком армії було здійснювати безперервну експансію, насильно розширювати територію імперії. З часом військова експансія стала ідеалом, головним девізом держави та її володарів. Інки вважали своїм правом, найпершим обов'язком насаджувати скрізь свою ідеологію — релігію Сонця. У дусі цієї концепції заздалегідь виправдовувався будь-який експансіоністський акт. За часи перших володарів Куско військо використовували за збереження самостійності держави та встановлення гегемонії в долині Куско, після перемоги у 1438 році Інки Пачакутека над чанками починається безперервний період загарбницьких походів.
Інки щиро вірили у свою чесноту, в те, що шляхом захоплення чужих територій вони приносять щастя їх жителям, дарують їм благословення своєї високої культури і цивілізації. Вони були переконані в тому, що загарбницькими війнами приносять користь обом сторонам, які беруть участь у війні. Пурехи, простий народ, тільки на полі битви могли хоч якось відзначитися, поліпшити своє становище. Військові заслуги полегшували їм просування вгору по ієрархічній суспільній драбині. Участь у військовому поході був почесним для представників аристократії. Сапа Інка був зацікавленим, щоб його родичі брали участь у походах, що забезпечувало володаря від змови з боку представників династії.
Організація
Складалася з професійних та мобілізованих вояків. Постійний професійний контингент знаходився лише в особистій охороні Сапа Інки, до її складу входило близько 10 тис. осіб. У період війни в армію імперії призивалися всі дорослі чоловіки, насамперед, простолюдини. Загальна військова повинність поширювалася на осіб чоловічої статі відповідних вікових категорій, придатних для військової служби.
Військо складалося з «відділень» (5 осіб — командував унанчаянак та 10 вояків — чунка камайок), «сотня» (командував пачак камайок), «батальйону» (1 тис. вояків, командувач — уаранга камайок), «полк» (2,5 тис. вояків, командувач — атун апо рантін), «бригада» (5 тис. вояків, командувач — атун апо), «дивізія» (10 тис. вояків — апоскін рантін), «корпус» (40 тис. вояків, командувач — аукаккунап апун). Командувачем армії був апо кіспай (з числа родичів імператора), який призначався верховним головнокомандувачем Сапой Інкою.
У Сапа Інки та найвищого військового командування в підпорядкувані знаходився особливо добірні загони, що складалися з досвідченіших та загартованих вояків, яких з часів Тупак Юпанкі називали сінчі.
Основу війська складали аука руна (прості вояки) з числа пурехів. На основі діючої в імперії десяткової системи кожен громадянин віком від 25 до 50 років входив до складу відповідного адміністративно-організаційного підрозділу. Аука руна підкорявся пукарі камайоку.
Одне селище виставляло команду з 10 чоловік; 10 селищ направляв на службу 100 чоловік і так далі до спеціальних планів для великих провінцій. У силу цього для Інків не складало особливих труднощів у разі потреби мобілізувати десятки тисяч пурех і відправити їх за короткий час на війну. Протягом декількох днів формувалася 300-тисячна армія. Тривалість військової служби складала 6-7 років
Армія відзначалася високим бойовим духом та ретельною військовою підготовкою. Перевагою армії інків було і висока дисциплінованість воїнів. Під страхом смертної кари ніхто не смів відлучатися з військового підрозділу, що рухався по дорогах імперії. Воякам заборонялося просити у місцевого населення їжу, питну воду. Їм було заборонено заподіювати яку-небудь шкоду місцевим жителям, не дозволялося вступати в інтимні стосунки з жінками з тих селищ, через які проходили війська. Інкське військо завжди пересувалося зі своїми «будинками» — полотняними наметами. Його супроводжували трубачі з дерев'яними трубами (чіпа камайок), трубачі з мушлями (чору камайок), барабанщики (уанкар камайок), Добре було налагоджено тилове забезпечення армії: всюди розташовувалися склади, з яких військо отримувало необхідну провізію, воду, консервовані продукти — картопля чуньо, а також сушене м'ясо лами. Одночасно з армією на завойовані території вступали і численні загони водоносів і носильників продуктів. Разом з армією пересувалися і багатотисячні каравани лам, нав'ючених запасами харчів і озброєння. Швидкому пересуванню війська чимало сприяли і чудові, вимощені цеглою дороги імперії.
Підготовка вояка
Долучення до військової служби для простого народу починалося з раннього віку — у віці від 10 до 18 років. Підготовкою керували професійні військові, зазвичай з нижчого «офіцерського» складу, які навчали своїх вихованців володінню зброєю оборони і нападу, знайомили їх з основами рукопашного бою, навчали долати водні перешкоди, витримували довгі марші шляхами, брати в облогу ворожі укріплення, подавати димові сигнали та іншим корисним на війні речам.
Після завершення тривалої військової підготовки молоді люди у своїй айльу в присутності державного інспектора здавали на кшталт випускних іспитів з військової справи. Юнак вважався дорослим лише тоді, коли успішно здавав цей іспит. Військовій підготовці не підлягали хворі і каліки.
Нагороди
Вояки, особливо ті, які добре зарекомендували себе в бою, не тільки покращували своє суспільне становище, але нерідко отримували і нагороди. Зазвичай як нагороди використовувалися різні металеві, іноді золоті, пластинки.
Полонені
Інки вели війни не для того, щоб отримати людські жертви або кров і ними догодити богів (як це робили ацтеки). Інки вбивали лише тих полонених, які в майбутньому могли стати для них небезпечними. Знищували вони і тих, хто своїм запеклим опором доставив їм чимало клопоту. Ці вороги перед смертю зазнавали страшних приниженням. Інки робили з кісток убитих воїнів флейти, а з черепів — кубки для чічі (пива).
Решту бранців, зокрема й ворожих вождів, хто не був убитий відразу після полону, інки урочистим маршем відправляли до столиці Куско. Вони брали участь у тріумфальній ході. Після тріумфу рядових полонених зазвичай відпускали додому. Захоплених царів і вождів очікувала інша доля: вбивали, а з їх черепів робили кубки для Інків, на їх кістках грали музику.
Тріумф
Усі війни Сапи Інки завершувалися тріумфальним прийомом, який переможцям влаштовувала столиця імперії. Містяни вбиралися в урочисте вбрання. Його жителі вивішували на стінах будинків різнокольорові килими та гірлянди квітів.
Жителі Куско влаштовували пишний прийом «героям», і насамперед вони вшановували Інку, якому належав цей тріумф, який був схожий на тріумфи імператорів Стародавнього Риму. Вулицями проходили колонами полонені вояки ворога. Переможених королів або вождів, зазвичай роздягнених догола, несли в клітках або виставляли в іншому, але настільки принизливому вигляді. Слідом за полоненим ворогом крокували переможці — тисячні загонів інкських списарів і метальників пращі. В самому кінці на золотих ношах слідував головний герой тріумфальної ходи — Сапа Інка.
Народ обсипав носилки володаря імперії червоними квітами перуанської гвоздики. Перед Коріканча — національним храмом бога Сонця — Інка спускався з носилок. Босий і покірний, він дякував свого золотого небесного батька, який послав йому нову перемогу. Перед Храмом Сонця в Куско полонені повинні були впасти навколішки, з тим щоб Сапа Інка пройшов по їх спинах. Акт ходіння імператора по оголених спинах лежачих на дорозі повалених супротивників імперії символічно завершував тріумфальну процесію на честь перемоги «синів Сонця» і розгрому ворогів імперії.
Див. також
Джерела
- Draeger, L. Das Alte Peru. Leipzig, 1964.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Armiya inkiv bagatonacionalne vijsko imperiyi Tauantinsuyu najpotuzhnisha ta najbilsha vijskova potuga Pivdennoyi Ameriki Spriyala rozshirennyu kordoniv derzhavi zabezpechuvala vnutrishnyu bezpeki imperiyi proti zmov ta zakolotiv napadiv z boku zovnishnih vorogiv Pochinayuchi z 30 h rokiv XV stolittya i do prihodu ispanciv inki ne prograli zhodnoyi vijni Meta i zavdannyaNajpershim obov yazkom armiyi bulo zdijsnyuvati bezperervnu ekspansiyu nasilno rozshiryuvati teritoriyu imperiyi Z chasom vijskova ekspansiya stala idealom golovnim devizom derzhavi ta yiyi volodariv Inki vvazhali svoyim pravom najpershim obov yazkom nasadzhuvati skriz svoyu ideologiyu religiyu Soncya U dusi ciyeyi koncepciyi zazdalegid vipravdovuvavsya bud yakij ekspansionistskij akt Za chasi pershih volodariv Kusko vijsko vikoristovuvali za zberezhennya samostijnosti derzhavi ta vstanovlennya gegemoniyi v dolini Kusko pislya peremogi u 1438 roci Inki Pachakuteka nad chankami pochinayetsya bezperervnij period zagarbnickih pohodiv Inki shiro virili u svoyu chesnotu v te sho shlyahom zahoplennya chuzhih teritorij voni prinosyat shastya yih zhitelyam daruyut yim blagoslovennya svoyeyi visokoyi kulturi i civilizaciyi Voni buli perekonani v tomu sho zagarbnickimi vijnami prinosyat korist obom storonam yaki berut uchast u vijni Purehi prostij narod tilki na poli bitvi mogli hoch yakos vidznachitisya polipshiti svoye stanovishe Vijskovi zaslugi polegshuvali yim prosuvannya vgoru po iyerarhichnij suspilnij drabini Uchast u vijskovomu pohodi buv pochesnim dlya predstavnikiv aristokratiyi Sapa Inka buv zacikavlenim shob jogo rodichi brali uchast u pohodah sho zabezpechuvalo volodarya vid zmovi z boku predstavnikiv dinastiyi OrganizaciyaSkladalasya z profesijnih ta mobilizovanih voyakiv Postijnij profesijnij kontingent znahodivsya lishe v osobistij ohoroni Sapa Inki do yiyi skladu vhodilo blizko 10 tis osib U period vijni v armiyu imperiyi prizivalisya vsi dorosli choloviki nasampered prostolyudini Zagalna vijskova povinnist poshiryuvalasya na osib cholovichoyi stati vidpovidnih vikovih kategorij pridatnih dlya vijskovoyi sluzhbi Vijsko skladalosya z viddilen 5 osib komanduvav unanchayanak ta 10 voyakiv chunka kamajok sotnya komanduvav pachak kamajok bataljonu 1 tis voyakiv komanduvach uaranga kamajok polk 2 5 tis voyakiv komanduvach atun apo rantin brigada 5 tis voyakiv komanduvach atun apo diviziya 10 tis voyakiv aposkin rantin korpus 40 tis voyakiv komanduvach aukakkunap apun Komanduvachem armiyi buv apo kispaj z chisla rodichiv imperatora yakij priznachavsya verhovnim golovnokomanduvachem Sapoj Inkoyu U Sapa Inki ta najvishogo vijskovogo komanduvannya v pidporyadkuvani znahodivsya osoblivo dobirni zagoni sho skladalisya z dosvidchenishih ta zagartovanih voyakiv yakih z chasiv Tupak Yupanki nazivali sinchi Inkskij voyak Osnovu vijska skladali auka runa prosti voyaki z chisla purehiv Na osnovi diyuchoyi v imperiyi desyatkovoyi sistemi kozhen gromadyanin vikom vid 25 do 50 rokiv vhodiv do skladu vidpovidnogo administrativno organizacijnogo pidrozdilu Auka runa pidkoryavsya pukari kamajoku Odne selishe vistavlyalo komandu z 10 cholovik 10 selish napravlyav na sluzhbu 100 cholovik i tak dali do specialnih planiv dlya velikih provincij U silu cogo dlya Inkiv ne skladalo osoblivih trudnoshiv u razi potrebi mobilizuvati desyatki tisyach pureh i vidpraviti yih za korotkij chas na vijnu Protyagom dekilkoh dniv formuvalasya 300 tisyachna armiya Trivalist vijskovoyi sluzhbi skladala 6 7 rokiv Armiya vidznachalasya visokim bojovim duhom ta retelnoyu vijskovoyu pidgotovkoyu Perevagoyu armiyi inkiv bulo i visoka disciplinovanist voyiniv Pid strahom smertnoyi kari nihto ne smiv vidluchatisya z vijskovogo pidrozdilu sho ruhavsya po dorogah imperiyi Voyakam zaboronyalosya prositi u miscevogo naselennya yizhu pitnu vodu Yim bulo zaboroneno zapodiyuvati yaku nebud shkodu miscevim zhitelyam ne dozvolyalosya vstupati v intimni stosunki z zhinkami z tih selish cherez yaki prohodili vijska Inkske vijsko zavzhdi peresuvalosya zi svoyimi budinkami polotnyanimi nametami Jogo suprovodzhuvali trubachi z derev yanimi trubami chipa kamajok trubachi z mushlyami choru kamajok barabanshiki uankar kamajok Dobre bulo nalagodzheno tilove zabezpechennya armiyi vsyudi roztashovuvalisya skladi z yakih vijsko otrimuvalo neobhidnu proviziyu vodu konservovani produkti kartoplya chuno a takozh sushene m yaso lami Odnochasno z armiyeyu na zavojovani teritoriyi vstupali i chislenni zagoni vodonosiv i nosilnikiv produktiv Razom z armiyeyu peresuvalisya i bagatotisyachni karavani lam nav yuchenih zapasami harchiv i ozbroyennya Shvidkomu peresuvannyu vijska chimalo spriyali i chudovi vimosheni cegloyu dorogi imperiyi Pidgotovka voyakaDoluchennya do vijskovoyi sluzhbi dlya prostogo narodu pochinalosya z rannogo viku u vici vid 10 do 18 rokiv Pidgotovkoyu keruvali profesijni vijskovi zazvichaj z nizhchogo oficerskogo skladu yaki navchali svoyih vihovanciv volodinnyu zbroyeyu oboroni i napadu znajomili yih z osnovami rukopashnogo boyu navchali dolati vodni pereshkodi vitrimuvali dovgi marshi shlyahami brati v oblogu vorozhi ukriplennya podavati dimovi signali ta inshim korisnim na vijni recham Pislya zavershennya trivaloyi vijskovoyi pidgotovki molodi lyudi u svoyij ajlu v prisutnosti derzhavnogo inspektora zdavali na kshtalt vipusknih ispitiv z vijskovoyi spravi Yunak vvazhavsya doroslim lishe todi koli uspishno zdavav cej ispit Vijskovij pidgotovci ne pidlyagali hvori i kaliki NagorodiVoyaki osoblivo ti yaki dobre zarekomenduvali sebe v boyu ne tilki pokrashuvali svoye suspilne stanovishe ale neridko otrimuvali i nagorodi Zazvichaj yak nagorodi vikoristovuvalisya rizni metalevi inodi zoloti plastinki PoloneniInki veli vijni ne dlya togo shob otrimati lyudski zhertvi abo krov i nimi dogoditi bogiv yak ce robili acteki Inki vbivali lishe tih polonenih yaki v majbutnomu mogli stati dlya nih nebezpechnimi Znishuvali voni i tih hto svoyim zapeklim oporom dostaviv yim chimalo klopotu Ci vorogi pered smertyu zaznavali strashnih prinizhennyam Inki robili z kistok ubitih voyiniv flejti a z cherepiv kubki dlya chichi piva Reshtu branciv zokrema j vorozhih vozhdiv hto ne buv ubitij vidrazu pislya polonu inki urochistim marshem vidpravlyali do stolici Kusko Voni brali uchast u triumfalnij hodi Pislya triumfu ryadovih polonenih zazvichaj vidpuskali dodomu Zahoplenih cariv i vozhdiv ochikuvala insha dolya vbivali a z yih cherepiv robili kubki dlya Inkiv na yih kistkah grali muziku TriumfUsi vijni Sapi Inki zavershuvalisya triumfalnim prijomom yakij peremozhcyam vlashtovuvala stolicya imperiyi Mistyani vbiralisya v urochiste vbrannya Jogo zhiteli vivishuvali na stinah budinkiv riznokolorovi kilimi ta girlyandi kvitiv Zhiteli Kusko vlashtovuvali pishnij prijom geroyam i nasampered voni vshanovuvali Inku yakomu nalezhav cej triumf yakij buv shozhij na triumfi imperatoriv Starodavnogo Rimu Vulicyami prohodili kolonami poloneni voyaki voroga Peremozhenih koroliv abo vozhdiv zazvichaj rozdyagnenih dogola nesli v klitkah abo vistavlyali v inshomu ale nastilki prinizlivomu viglyadi Slidom za polonenim vorogom krokuvali peremozhci tisyachni zagoniv inkskih spisariv i metalnikiv prashi V samomu kinci na zolotih noshah sliduvav golovnij geroj triumfalnoyi hodi Sapa Inka Narod obsipav nosilki volodarya imperiyi chervonimi kvitami peruanskoyi gvozdiki Pered Korikancha nacionalnim hramom boga Soncya Inka spuskavsya z nosilok Bosij i pokirnij vin dyakuvav svogo zolotogo nebesnogo batka yakij poslav jomu novu peremogu Pered Hramom Soncya v Kusko poloneni povinni buli vpasti navkolishki z tim shob Sapa Inka projshov po yih spinah Akt hodinnya imperatora po ogolenih spinah lezhachih na dorozi povalenih suprotivnikiv imperiyi simvolichno zavershuvav triumfalnu procesiyu na chest peremogi siniv Soncya i rozgromu vorogiv imperiyi Div takozhVijskoviki inkivDzherelaDraeger L Das Alte Peru Leipzig 1964