Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доро ги і нків кеч Qhapaq Ñan Кхапак Ньян Велика Дорога мережа численних брукованих доріг прокладених протягом кількох т

Дороги інків

Дороги інків

Доро́ги і́нків (кеч. Qhapaq Ñan -Кхапак-Ньян — Велика Дорога) — мережа численних брукованих доріг, прокладених протягом кількох тисячоліть індіанськими цивілізаціями в Південній Америці в Андійському регіоні: Колумбія, Еквадор, Перу, Болівія, Чилі, як на прибережних рівнинах в пустелях, так і в горах, через скелі і ущелини, за допомогою навісних мостів і сходинок.

Кхапак-Ньян —
дорожня система в Андах
Qhapaq Ñan, Andean Road System 
Світова спадщина
image
Схема доріг
18°15′00″ пд. ш. 69°35′30″ зх. д. / 18.250000000028° пд. ш. 69.59166667002777729° зх. д. / -18.250000000028; -69.59166667002777729
Країнаimage Аргентина
image Болівія
image Еквадор
image Колумбія
image Перу
image Чилі
ТипКультурний
(Критерії)ii, iii, iv, vi
Об'єкт №1459
РегіонЛатинська Америка і Кариби
Зареєстровано:2014 (38 сесія)
image Дороги інків у Вікісховищі

Загальний опис

Будівельниками основних магістралей Дороги інків були інки; припинено будівництво було в XVI столітті в зв'язку з приходом завойовників — іспанців, які не володіли місцевими технологіями і були не в змозі навіть підтримувати ці дороги в належному стані.

Члени айлью повністю своїми силами забезпечували і будівництво тієї ділянки дороги, який знаходився в районі їх селища. Будівництво інкської дороги було організовано наступним чином: досить було інкським інженерам обрати найбільш підходящу трасу, як Сапа Інка віддавав наказ про початок будівництва дороги. За наказом володаря кожне селище — в рамках міти — наявними силами будувало свою ділянку дороги. Будівельний матеріал для дороги айлью повинна була роздобувати самостійно. За створення та збереження системи шляхів відповідав капак ньян уаманін, який входив до Державної ради Сапа Інки.

Головними були чотири дороги, що перетинали хрестом (з центром в місті Куско) всю Імперію Інків. Протяжність найдовшої дороги становила щонайменше 6600 кілометрів (1200 ліг). Дороги з'єднували всі столиці провінцій, з кожної виходило по кілька шляхів. На кожній дорозі були заїжджі двори через чітко певні відстані, самі відстані відзначалися межовими стовпами і називалися — топо або тупу.

Іспанський історик XVI ст. описав у «Хроніці Перу» враження від магістралі, збудованої інками: «Я вважаю, що від початку писаної історії людства ще не доводилося чути про таку прекрасну дорогу, як ця, що пролягла по низинах і високих горах, через засніжені вершини й водоспади, по скелях і берегах швидкоплинних річок. Усюди в таких місцях дорога була гладенька й брукована; у горах вирубані рівні тераси; скелі продовбано наскрізь; схили вздовж річок укріплені муром; на засніжених вершинах зроблені сходинки і майданчики; дорога всюди старанно підметена й очищена від каміння; скрізь побудовані станції та склади, храми бога Сонця… Дороги, побудовані в Іспанії римлянами, не витримують ніякої критики в порівнянні з цією дорогою».

Найдавніша з основних магістралей імперії називалася «Королівська дорога». Вона до початку XX ст. була найдовшою шосейною дорогою у світі. Королівського дорога перетинала Тауантінсую з півночі на південь, а довжина її становила 6600 кілометрів. Вона починалася на півночі — в сучасній Колумбії — біля річки Анкасмайо, далі йшла з півночі на південь через гори Еквадору, потім через все андійське Перу, проходячи через столицю імперії Куско. Потім по території нинішньої Болівії вона тягнулася поблизу берегів озера Тітікака, далі проходила через район нинішньої столиці Болівії Ла-Паса і спрямовувалася в Аргентину. Поблизу аргентинського міста Тукуман вона повертала на південний захід, знову перетинала Анди, вступала на територію Чилі, де біля берегів річки Мауле у стоянці-тамбо Пурумауку завершувалася.

Інша за важливістю — прибережна магістраль називалася «Уайна Капак Ньян» на честь Сапа Інки, що завершив її будівництво незадовго до приходу іспанців і реконструював ті її ділянки, які були побудовані раніше. Протяжність магістралі Уайна Капака становила 4000 кілометрів. Магістраль починалася у самого північного порту Тумбес, перетинала з півночі до крайньої південної частини напівпустельну територію Кости, тягнулася вздовж берега Тихого океану до Чилі, де у нинішнього міста Коп'япо обидві магістралі — Уайна Капак Ньян і Королівська дорога — з'єднувалися. Далі вони йшли разом до чилійської річки Мауле. Ширина магістралі Уайна Капака протягом усієї довжини становить 8 метрів. З обох сторін її розташовані метрової висоти бортики, які повинні були перешкодити крокуючим по шосе солдатам «виходити з шеренги» та водночас захищали дорогу від занесення її пісками прибережної пустелі.

В імперії існували також державні дороги. На сьогодні археологами були виявлені залишки 11 доріг, що сполучали між собою магістралі, які проходили в горах і вздовж узбережжя. У періоду інків цих доріг було, ймовірно, набагато більше.

Див. також

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку

Література

  • Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
  • , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
  • , Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
  • Moseley, Michael 1992 . The Incas and their Ancestors: The archaeology of Peru. Thames and Hudson, New York.
  • Hyslop, John, 1984 . Inka Road System. Academic Press, New York.
  • Inca: Lords of Gold and Glory. Virginia: Time-Life Books, 1992 .
  • Andean World: Indigenous History: Culture and Consciousness by Kenneth Adrien.
  • Footprints Cusco and The Inca Trail Handbook by Peter Frost and Ben Box Jenkins, David «A Network Analysis of Inka Roads, Administrative Centers and Storage Facilities.» Ethnohistory, 48:655-685 (Fall, 2001).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Doro gi i nkiv kech Qhapaq Nan Khapak Nyan Velika Doroga merezha chislennih brukovanih dorig prokladenih protyagom kilkoh tisyacholit indianskimi civilizaciyami v Pivdennij Americi v Andijskomu regioni Kolumbiya Ekvador Peru Boliviya Chili yak na priberezhnih rivninah v pustelyah tak i v gorah cherez skeli i ushelini za dopomogoyu navisnih mostiv i shodinok Khapak Nyan dorozhnya sistema v AndahQhapaq Nan Andean Road System Svitova spadshinaShema dorig18 15 00 pd sh 69 35 30 zh d 18 250000000028 pd sh 69 59166667002777729 zh d 18 250000000028 69 59166667002777729Krayina Argentina Boliviya Ekvador Kolumbiya Peru ChiliTipKulturnijKriteriyiii iii iv viOb yekt 1459RegionLatinska Amerika i KaribiZareyestrovano 2014 38 sesiya Dorogi inkiv u VikishovishiZagalnij opisBudivelnikami osnovnih magistralej Dorogi inkiv buli inki pripineno budivnictvo bulo v XVI stolitti v zv yazku z prihodom zavojovnikiv ispanciv yaki ne volodili miscevimi tehnologiyami i buli ne v zmozi navit pidtrimuvati ci dorogi v nalezhnomu stani Chleni ajlyu povnistyu svoyimi silami zabezpechuvali i budivnictvo tiyeyi dilyanki dorogi yakij znahodivsya v rajoni yih selisha Budivnictvo inkskoyi dorogi bulo organizovano nastupnim chinom dosit bulo inkskim inzheneram obrati najbilsh pidhodyashu trasu yak Sapa Inka viddavav nakaz pro pochatok budivnictva dorogi Za nakazom volodarya kozhne selishe v ramkah miti nayavnimi silami buduvalo svoyu dilyanku dorogi Budivelnij material dlya dorogi ajlyu povinna bula rozdobuvati samostijno Za stvorennya ta zberezhennya sistemi shlyahiv vidpovidav kapak nyan uamanin yakij vhodiv do Derzhavnoyi radi Sapa Inki Golovnimi buli chotiri dorogi sho peretinali hrestom z centrom v misti Kusko vsyu Imperiyu Inkiv Protyazhnist najdovshoyi dorogi stanovila shonajmenshe 6600 kilometriv 1200 lig Dorogi z yednuvali vsi stolici provincij z kozhnoyi vihodilo po kilka shlyahiv Na kozhnij dorozi buli zayizhdzhi dvori cherez chitko pevni vidstani sami vidstani vidznachalisya mezhovimi stovpami i nazivalisya topo abo tupu Ispanskij istorik XVI st opisav u Hronici Peru vrazhennya vid magistrali zbudovanoyi inkami Ya vvazhayu sho vid pochatku pisanoyi istoriyi lyudstva she ne dovodilosya chuti pro taku prekrasnu dorogu yak cya sho prolyagla po nizinah i visokih gorah cherez zasnizheni vershini j vodospadi po skelyah i beregah shvidkoplinnih richok Usyudi v takih miscyah doroga bula gladenka j brukovana u gorah virubani rivni terasi skeli prodovbano naskriz shili vzdovzh richok ukripleni murom na zasnizhenih vershinah zrobleni shodinki i majdanchiki doroga vsyudi staranno pidmetena j ochishena vid kaminnya skriz pobudovani stanciyi ta skladi hrami boga Soncya Dorogi pobudovani v Ispaniyi rimlyanami ne vitrimuyut niyakoyi kritiki v porivnyanni z ciyeyu dorogoyu Najdavnisha z osnovnih magistralej imperiyi nazivalasya Korolivska doroga Vona do pochatku XX st bula najdovshoyu shosejnoyu dorogoyu u sviti Korolivskogo doroga peretinala Tauantinsuyu z pivnochi na pivden a dovzhina yiyi stanovila 6600 kilometriv Vona pochinalasya na pivnochi v suchasnij Kolumbiyi bilya richki Ankasmajo dali jshla z pivnochi na pivden cherez gori Ekvadoru potim cherez vse andijske Peru prohodyachi cherez stolicyu imperiyi Kusko Potim po teritoriyi ninishnoyi Boliviyi vona tyagnulasya poblizu beregiv ozera Titikaka dali prohodila cherez rajon ninishnoyi stolici Boliviyi La Pasa i spryamovuvalasya v Argentinu Poblizu argentinskogo mista Tukuman vona povertala na pivdennij zahid znovu peretinala Andi vstupala na teritoriyu Chili de bilya beregiv richki Maule u stoyanci tambo Purumauku zavershuvalasya Insha za vazhlivistyu priberezhna magistral nazivalasya Uajna Kapak Nyan na chest Sapa Inki sho zavershiv yiyi budivnictvo nezadovgo do prihodu ispanciv i rekonstruyuvav ti yiyi dilyanki yaki buli pobudovani ranishe Protyazhnist magistrali Uajna Kapaka stanovila 4000 kilometriv Magistral pochinalasya u samogo pivnichnogo portu Tumbes peretinala z pivnochi do krajnoyi pivdennoyi chastini napivpustelnu teritoriyu Kosti tyagnulasya vzdovzh berega Tihogo okeanu do Chili de u ninishnogo mista Kop yapo obidvi magistrali Uajna Kapak Nyan i Korolivska doroga z yednuvalisya Dali voni jshli razom do chilijskoyi richki Maule Shirina magistrali Uajna Kapaka protyagom usiyeyi dovzhini stanovit 8 metriv Z oboh storin yiyi roztashovani metrovoyi visoti bortiki yaki povinni buli pereshkoditi krokuyuchim po shose soldatam vihoditi z sherengi ta vodnochas zahishali dorogu vid zanesennya yiyi piskami priberezhnoyi pusteli V imperiyi isnuvali takozh derzhavni dorogi Na sogodni arheologami buli viyavleni zalishki 11 dorig sho spoluchali mizh soboyu magistrali yaki prohodili v gorah i vzdovzh uzberezhzhya U periodu inkiv cih dorig bulo jmovirno nabagato bilshe Doroga Inkiv v Machu Pikchu Lami na dorogah InkivDiv takozhVelikij Shovkovij ShlyahPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuLiteraturaIstochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Moseley Michael 1992 The Incas and their Ancestors The archaeology of Peru Thames and Hudson New York Hyslop John 1984 Inka Road System Academic Press New York Inca Lords of Gold and Glory Virginia Time Life Books 1992 Andean World Indigenous History Culture and Consciousness by Kenneth Adrien Footprints Cusco and The Inca Trail Handbook by Peter Frost and Ben Box Jenkins David A Network Analysis of Inka Roads Administrative Centers and Storage Facilities Ethnohistory 48 655 685 Fall 2001

Дата публікації:
Топ