Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Ма́чу-Пі́кчу (кеч. Machu Pikchu — «стара вершина») — доколумбове місто інків, розташоване в Андах на висоті 2400 метрів на вершині гірського хребта над долиною річки Урубамби в Перу, за 80 км на північний захід від міста Куско.
| Історичне святилище Мачу-Пікчу | |
|---|---|
| Historic Sanctuary of Machu Picchu | |
| Світова спадщина | |
 Панорама Мачу-Пікчу на тлі гори Уяна-Пікчу (Уайна-Пікчу) | |
| 13°09′48″ пд. ш. 72°32′44″ зх. д. / 13.16333° пд. ш. 72.54556° зх. д. | |
| Країна |  Перу |
| Тип | Змішаний |
| (Критерії) | i, iii, vii, ix |
| Об'єкт № | 274 |
| Регіон | Латинська Америка і Кариби |
| Зареєстровано: | 1983 (7 сесія) |
  | |
| | |
 Мачу-Пікчу у Вікісховищі | |
Оригінальна назва міста — Уайна-Пікчу («нова вершина»).
Мачу Пікчу також називають «місто в небесах», «місто серед хмар», «втраченим містом інків», є символом Імперії інків.
Історія Мачу-Пікчу
Вважається, що місто було створене як священний гірський притулок великим правителем інків Пачакутеком за сторіччя до завоювання його імперії, тобто приблизно в 1440 році, і функціонувало до 1532 року, коли іспанці вдерлися на територію імперії, після чого місто було залишене його мешканцями. Іспанські конкістадори так і не дісталися до Мачу-Пікчу. Це місто не було зруйноване. Більш ніж на 400 років місто було забуте і перебувало в запустінні, але вже у 1911 році знову отримало всесвітню відомість.
Його виявив американський дослідник з Єльського університету, професор Хайрам Бінґем 24 липня 1911 року. Коли він добрався сюди у супроводі виділеного урядом загону охорони й місцевого хлопчика-провідника, він виявив селян, що жили там. Як вони розповіли йому, вони жили там «вільними, без небажаних візитерів, чиновників, що вербують в армію „добровольців“, або збирачів податків».
Місто було в запустінні. Крім того, тут раніше вже побували любителі визначних пам'яток, що залишили свої накреслені вугіллям імена на гранітних стінах. І сам Хайрам Бінґем в ході трьох своїх експедицій вивіз до США близько 5 тис. артефактів.
Відтоді Мачу-Пікчу став важливою туристичною пам'яткою. Територія навколо міста в 1981 році була проголошена історичним заповідником, який в 1983 році був внесений до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У 2007 році Мачу-Пікчу вшанований званням Нового чуда світу.
Архітектура
Мачу-Пікчу — типове місто інків[], містить центральну площу, королівський палац, храм сонця, які побудовані з багатокутних кам'яних блоків. Місто має дуже чітку структуру. На південному сході розташовано комплекс палацових споруд. Камені, з яких вони складені, оброблені та припасовані надзвичайно ретельно, між ними неможливо навіть просунути лезо безпечної бритви.
Через свої незначні розміри Мачу-Пікчу не може претендувати на роль великого міста — тут не більше 200 споруд. В основному це храми, резиденції, склади, будинки та інші приміщення для суспільних потреб. Переважно вони складені з добре обробленого каменя, плит, що щільно прилягають одне до одного. Вважають, що в ньому і навколо нього проживало до 1200 осіб, які поклонялися там богові Сонця Інті та обробляли сільськогосподарські культури на терасах. Проте немає ні писемних джерел, ні зображень, які дозволяють припустити його призначення.
У західній частині підноситься головний храм з вівтарем для жертвопринесень. Напроти нього житловий квартал, щільно забудований двоповерховими будиночками. Між ними, як в лабіринті, в'ються вузькі вулиці і сходи, що часто приводять у глухий кут або на терасу, що нависає над прірвою.
Американські дослідники і з Єльського університету, спираючись на матеріали іспанської хроніки XVI століття, висунули припущення, що це була зимова резиденція Пачакутека. У літній період, під час сезону дощів, у місті, ймовірно, залишалося не більше 200 осіб. Пізніше, після краху імперії інків, місто втратило своє значення і жителі покинули його.
У південно-східному краю Мачу-Пікчу інкські каменярі звели дві значні конструкції, які Бінґем вважав за роботу «майстрів-художників», — напівкруглу башту і будову, що примикає до неї.
Схожість цієї башти із закругленою секцією храму Сонця в Куско змусила його дати своїй знахідці таку ж назву. Через те, що сама башта і прилеглі до неї будови дуже схожі на середньовічну фортецю, перуанці пізніше назвали весь цей комплекс Ель-Торреон («бастіон»), але імовірно, головне його призначення було чисто релігійним. Башта була зведена навколо незачепленого шматка природної скелі, який було обтесано і перетворено на вівтар. Під баштою знаходиться грот. Бінґем припускав, що в ньому знаходились мумії правителів інків, але учені вважають, що він, швидше служив приміщенням для якихось ритуальних дій. Після розкопок і упорядкування його цей комплекс показує нам всю свою красу і точність архітектури, якою він відрізнявся ще чотири сторіччя тому. Сходи перед Будинком принцеси ведуть до башти, звідки трапецієвидне вікно дозволяє оглянути мальовничу долину, яка розкинулася внизу. Це вікно, ймовірно, використовувалося жерцями для спостереження за переміщенням сонця під час зимового сонцестояння.
Священна площа була, як вважають, релігійним центром Мачу-Пікчу. На північному кінці розчищеного майданчика стояла тристінна будівля з білого граніту, "з блоків циклопічних розмірів, вищих за людський зріст.
До західної стіни храму примикає невелике закрите приміщення, назване «Прикрашеною кімнатою», є яскравим свідоцтвом прекрасної майстерності інкських каменярів: два величезні блоки її фундаменту з вирізаними 32 кутами у трьох вимірах, щільно прилягають до сусідніх брил. Можливо, найпривабливішим із усіх споруд у Мачу Пікчу є розташований у східній частині площі «Храм трьох вікон». Ці три вікна, що мають форму трапеції і виходять на схід, мають з боків «сліпі вікна» таких же розмірів, які могли служити нішами. Якщо вірити місцевій історичній хроніці, перший правитель інків наказав побудувати храм на тому місці, де він народився, у Тамбо-Токо, причому в ньому мали бути три вікна, що символізували б собою печери, «будинок його предків по батьківській лінії, від яких він веде своє походження». Бінґем вважав, що тут якраз і знаходиться це місце. На жаль, таке принадне припущення суперечило достовірним свідоцтвам про те, що архітектурний стиль Мачу Пікчу відноситься до пізнього інкського періоду.
Від Священної площі по гранітному схилу з терасами, по довгих сходах ледь можна дістатися до вершини скелі, там лежить великий, вирубаний багатокутний камінь «інтіуатана», або «місце, де прив'язано сонце» (у художньому перекладі «інті» означає «сонце»; «уата» — «прив'язувати»). Бінґем вважав, що тут інки символічно «прив'язували» сонце, щоб воно не тікало від них під час зимового сонцестояння. «Ті жерці, — писав він, — які могли двадцять першого або двадцять другого червня зупинити рух сонця і „прив'язати“ його до кам'яного стовпа в одному з храмів, користувалися у інків особливою повагою і шануванням».
Цей елегантний, вирубаний в скелі камінь міг бути і сонячною обсерваторією, де жерці визначали найкращий час для початку сівби або збору урожаю, стежачи за зникненням тіней від сонця під час осіннього і весняного рівнодення. В таких випадках жерці засипали камінь оберемками квітів і трав, зокрема, у час «інті раймі» — в червні і грудні влаштовувалися прекрасні свята Сонця. Жителі Мачу-Пікчу, мабуть, збиралися біля «інтіуатани», де протягом декількох днів проводили релігійні обряди із статуями божеств, співали пісні і молилися.
Дорога з Мачу-Пікчу до Куско — прекрасний зразок мистецтва інкських будівельників. Навіть у сезон дощів вона перебувала у чудовому стані. Вся імперія була охоплена широкою мережею комунікацій, протяжністю приблизно 40000 км. Дороги в державі інків мали перш за все стратегічне значення — по них повинно було проходити військо. Крім того, вони сприяли культурному обміну між усіма областями держави. Завдяки дорогам люди вчилися один у одного майстерності кераміки, ткацтва, обробки металів, архітектури і будівництва.
Інки не знали колеса, і гірські дороги найчастіше були ступінчастими. Ті, що проходили по океанському узбережжю, спеціально обгороджувалися з двох сторін глинобитними стінами, які захищали від сонця, вітру і піщаних зсувів. Якщо на шляху зустрічалася болотиста низина, робили насип. Через річки будували кам'яні і перекидали підвісні канатні мости, які у інків вважалися за священні об'єкти, — того, хто пошкодить міст, чекала смерть.
Див. також
- Інки
- Machu Picchu. Map Peru interactive [ 20 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Machu Picchu. YouTube [ 18 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- 8277 Мачу-Пікчу — астероїд, названий на честь міста.
Панорами
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- CNN, By Megan Marples. . CNN (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
Інтернет-ресурси
- Відвертість пірамід (історична розвідка)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Ma chu Pi kchu kech Machu Pikchu stara vershina dokolumbove misto inkiv roztashovane v Andah na visoti 2400 metriv na vershini girskogo hrebta nad dolinoyu richki Urubambi v Peru za 80 km na pivnichnij zahid vid mista Kusko Istorichne svyatilishe Machu PikchuHistoric Sanctuary of Machu Picchu Svitova spadshinaPanorama Machu Pikchu na tli gori Uyana Pikchu Uajna Pikchu 13 09 48 pd sh 72 32 44 zh d 13 16333 pd sh 72 54556 zh d 13 16333 72 54556Krayina PeruTip ZmishanijKriteriyi i iii vii ixOb yekt 274Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1983 7 sesiya Machu Pikchu na karti Peru Machu Pikchu u Vikishovishi Originalna nazva mista Uajna Pikchu nova vershina Machu Pikchu takozh nazivayut misto v nebesah misto sered hmar vtrachenim mistom inkiv ye simvolom Imperiyi inkiv Istoriya Machu PikchuVvazhayetsya sho misto bulo stvorene yak svyashennij girskij pritulok velikim pravitelem inkiv Pachakutekom za storichchya do zavoyuvannya jogo imperiyi tobto priblizno v 1440 roci i funkcionuvalo do 1532 roku koli ispanci vderlisya na teritoriyu imperiyi pislya chogo misto bulo zalishene jogo meshkancyami Ispanski konkistadori tak i ne distalisya do Machu Pikchu Ce misto ne bulo zrujnovane Bilsh nizh na 400 rokiv misto bulo zabute i perebuvalo v zapustinni ale vzhe u 1911 roci znovu otrimalo vsesvitnyu vidomist Jogo viyaviv amerikanskij doslidnik z Yelskogo universitetu profesor Hajram Bingem 24 lipnya 1911 roku Koli vin dobravsya syudi u suprovodi vidilenogo uryadom zagonu ohoroni j miscevogo hlopchika providnika vin viyaviv selyan sho zhili tam Yak voni rozpovili jomu voni zhili tam vilnimi bez nebazhanih viziteriv chinovnikiv sho verbuyut v armiyu dobrovolciv abo zbirachiv podatkiv Misto bulo v zapustinni Krim togo tut ranishe vzhe pobuvali lyubiteli viznachnih pam yatok sho zalishili svoyi nakresleni vugillyam imena na granitnih stinah I sam Hajram Bingem v hodi troh svoyih ekspedicij viviz do SShA blizko 5 tis artefaktiv Vidtodi Machu Pikchu stav vazhlivoyu turistichnoyu pam yatkoyu Teritoriya navkolo mista v 1981 roci bula progoloshena istorichnim zapovidnikom yakij v 1983 roci buv vnesenij do spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO U 2007 roci Machu Pikchu vshanovanij zvannyam Novogo chuda svitu ArhitekturaMachu Pikchu tipove misto inkiv dzherelo mistit centralnu ploshu korolivskij palac hram soncya yaki pobudovani z bagatokutnih kam yanih blokiv Misto maye duzhe chitku strukturu Na pivdennomu shodi roztashovano kompleks palacovih sporud Kameni z yakih voni skladeni obrobleni ta pripasovani nadzvichajno retelno mizh nimi nemozhlivo navit prosunuti lezo bezpechnoyi britvi Cherez svoyi neznachni rozmiri Machu Pikchu ne mozhe pretenduvati na rol velikogo mista tut ne bilshe 200 sporud V osnovnomu ce hrami rezidenciyi skladi budinki ta inshi primishennya dlya suspilnih potreb Perevazhno voni skladeni z dobre obroblenogo kamenya plit sho shilno prilyagayut odne do odnogo Vvazhayut sho v nomu i navkolo nogo prozhivalo do 1200 osib yaki poklonyalisya tam bogovi Soncya Inti ta obroblyali silskogospodarski kulturi na terasah Prote nemaye ni pisemnih dzherel ni zobrazhen yaki dozvolyayut pripustiti jogo priznachennya U zahidnij chastini pidnositsya golovnij hram z vivtarem dlya zhertvoprinesen Naproti nogo zhitlovij kvartal shilno zabudovanij dvopoverhovimi budinochkami Mizh nimi yak v labirinti v yutsya vuzki vulici i shodi sho chasto privodyat u gluhij kut abo na terasu sho navisaye nad prirvoyu Amerikanski doslidniki i z Yelskogo universitetu spirayuchis na materiali ispanskoyi hroniki XVI stolittya visunuli pripushennya sho ce bula zimova rezidenciya Pachakuteka U litnij period pid chas sezonu doshiv u misti jmovirno zalishalosya ne bilshe 200 osib Piznishe pislya krahu imperiyi inkiv misto vtratilo svoye znachennya i zhiteli pokinuli jogo U pivdenno shidnomu krayu Machu Pikchu inkski kamenyari zveli dvi znachni konstrukciyi yaki Bingem vvazhav za robotu majstriv hudozhnikiv napivkruglu bashtu i budovu sho primikaye do neyi Shozhist ciyeyi bashti iz zakruglenoyu sekciyeyu hramu Soncya v Kusko zmusila jogo dati svoyij znahidci taku zh nazvu Cherez te sho sama bashta i prilegli do neyi budovi duzhe shozhi na serednovichnu fortecyu peruanci piznishe nazvali ves cej kompleks El Torreon bastion ale imovirno golovne jogo priznachennya bulo chisto religijnim Bashta bula zvedena navkolo nezacheplenogo shmatka prirodnoyi skeli yakij bulo obtesano i peretvoreno na vivtar Pid bashtoyu znahoditsya grot Bingem pripuskav sho v nomu znahodilis mumiyi praviteliv inkiv ale ucheni vvazhayut sho vin shvidshe sluzhiv primishennyam dlya yakihos ritualnih dij Pislya rozkopok i uporyadkuvannya jogo cej kompleks pokazuye nam vsyu svoyu krasu i tochnist arhitekturi yakoyu vin vidriznyavsya she chotiri storichchya tomu Shodi pered Budinkom princesi vedut do bashti zvidki trapeciyevidne vikno dozvolyaye oglyanuti malovnichu dolinu yaka rozkinulasya vnizu Ce vikno jmovirno vikoristovuvalosya zhercyami dlya sposterezhennya za peremishennyam soncya pid chas zimovogo soncestoyannya Svyashenna plosha bula yak vvazhayut religijnim centrom Machu Pikchu Na pivnichnomu kinci rozchishenogo majdanchika stoyala tristinna budivlya z bilogo granitu z blokiv ciklopichnih rozmiriv vishih za lyudskij zrist Do zahidnoyi stini hramu primikaye nevelike zakrite primishennya nazvane Prikrashenoyu kimnatoyu ye yaskravim svidoctvom prekrasnoyi majsternosti inkskih kamenyariv dva velichezni bloki yiyi fundamentu z virizanimi 32 kutami u troh vimirah shilno prilyagayut do susidnih bril Mozhlivo najprivablivishim iz usih sporud u Machu Pikchu ye roztashovanij u shidnij chastini ploshi Hram troh vikon Ci tri vikna sho mayut formu trapeciyi i vihodyat na shid mayut z bokiv slipi vikna takih zhe rozmiriv yaki mogli sluzhiti nishami Yaksho viriti miscevij istorichnij hronici pershij pravitel inkiv nakazav pobuduvati hram na tomu misci de vin narodivsya u Tambo Toko prichomu v nomu mali buti tri vikna sho simvolizuvali b soboyu pecheri budinok jogo predkiv po batkivskij liniyi vid yakih vin vede svoye pohodzhennya Bingem vvazhav sho tut yakraz i znahoditsya ce misce Na zhal take prinadne pripushennya superechilo dostovirnim svidoctvam pro te sho arhitekturnij stil Machu Pikchu vidnositsya do piznogo inkskogo periodu Vid Svyashennoyi ploshi po granitnomu shilu z terasami po dovgih shodah led mozhna distatisya do vershini skeli tam lezhit velikij virubanij bagatokutnij kamin intiuatana abo misce de priv yazano sonce u hudozhnomu perekladi inti oznachaye sonce uata priv yazuvati Bingem vvazhav sho tut inki simvolichno priv yazuvali sonce shob vono ne tikalo vid nih pid chas zimovogo soncestoyannya Ti zherci pisav vin yaki mogli dvadcyat pershogo abo dvadcyat drugogo chervnya zupiniti ruh soncya i priv yazati jogo do kam yanogo stovpa v odnomu z hramiv koristuvalisya u inkiv osoblivoyu povagoyu i shanuvannyam Cej elegantnij virubanij v skeli kamin mig buti i sonyachnoyu observatoriyeyu de zherci viznachali najkrashij chas dlya pochatku sivbi abo zboru urozhayu stezhachi za zniknennyam tinej vid soncya pid chas osinnogo i vesnyanogo rivnodennya V takih vipadkah zherci zasipali kamin oberemkami kvitiv i trav zokrema u chas inti rajmi v chervni i grudni vlashtovuvalisya prekrasni svyata Soncya Zhiteli Machu Pikchu mabut zbiralisya bilya intiuatani de protyagom dekilkoh dniv provodili religijni obryadi iz statuyami bozhestv spivali pisni i molilisya Doroga z Machu Pikchu do Kusko prekrasnij zrazok mistectva inkskih budivelnikiv Navit u sezon doshiv vona perebuvala u chudovomu stani Vsya imperiya bula ohoplena shirokoyu merezheyu komunikacij protyazhnistyu priblizno 40000 km Dorogi v derzhavi inkiv mali persh za vse strategichne znachennya po nih povinno bulo prohoditi vijsko Krim togo voni spriyali kulturnomu obminu mizh usima oblastyami derzhavi Zavdyaki dorogam lyudi vchilisya odin u odnogo majsternosti keramiki tkactva obrobki metaliv arhitekturi i budivnictva Inki ne znali kolesa i girski dorogi najchastishe buli stupinchastimi Ti sho prohodili po okeanskomu uzberezhzhyu specialno obgorodzhuvalisya z dvoh storin glinobitnimi stinami yaki zahishali vid soncya vitru i pishanih zsuviv Yaksho na shlyahu zustrichalasya bolotista nizina robili nasip Cherez richki buduvali kam yani i perekidali pidvisni kanatni mosti yaki u inkiv vvazhalisya za svyashenni ob yekti togo hto poshkodit mist chekala smert Div takozhInki Machu Picchu Map Peru interactive 20 sichnya 2008 u Wayback Machine Machu Picchu YouTube 18 zhovtnya 2007 u Wayback Machine 8277 Machu Pikchu asteroyid nazvanij na chest mista PanoramiPanorama Machu Pikchu Panorama Machu Pikchu Panorama Machu Pikchu Panorama Machu Pikchu Panorama Machu PikchuPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku CNN By Megan Marples CNN angl Arhiv originalu za 2 kvitnya 2022 Procitovano 2 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 4 serpnya 2021 Procitovano 4 serpnya 2021 Internet resursiVidvertist piramid istorichna rozvidka