Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хуан Ево Моралес Айма (айм. Juan Evo Morales Ayma; нар. 26 жовтня, 1959) — президент Болівії з 22 січня 2006 по 10 листопада 2019 року, за етнічним походженням — аймара, перший керівник держави з корінного, індіанського населення країни. Ево Моралес є лідером руху «кокалєро» — федерації фермерів, які вирощують листя коки. Вона відстоює право селян вирощувати цю наркотичну рослину. Моралес є також лідером Руху до соціалізму. Цей рух виник внаслідок боротьби за націоналізацію газових родовищ в Болівії.
| Ево Моралес Evo Morales | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 22 січня 2006 — 10 листопада 2019 | |||
| Попередник: | Едуардо Родрігес | ||
| Наступник: | Жанін Аньєс | ||
| Ім'я при народженні: | ісп. Juan Evo Morales Ayma | ||
| Народження: | 26 жовтня 1959[2][3] (64 роки) Уруру, Болівія | ||
| Національність: | Аймара | ||
| Країна: | Болівія | ||
| Релігія: | Пачамама | ||
| Партія: | Рух до соціалізму | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Біографія
Моралес походить з родини індіанців Аймара і народився в гірській місцевості провінції Орінока. Він був одним з семи дітей в родині, однак тільки троє з його братів вижили. Ево Моралес виріс в традиційній індіанській родині, тяжко працював з малого віку на цукрових плантаціях та доглядав за худобою. Йому не вдалося закінчити школу, яку він залишив в 11 класі. Працюючи на різних роботах, він почав також працювати в декількох профспілкових об'єднаннях країни. У 1988 р. його було обрано виконавчим секретарем місцевої профспілки. В цей самий час він почав організовувати опір політиці уряду, який на вимогу США обмежував та забороняв вирощування коки, яка вважалася наркотичною речовиною. За свою діяльність на чолі профспілки Ево Моралес був декілька разів арештований і навіть жорстоко побитий.
Політична діяльність
Моралес відзначився зокрема організацією маршу фермерів коки до столиці країни — Ла Пас. Пізніше Моралес поширював свої ідеї та погляди в Європі. За його пацифістський спротив у 1995 р. його кандидатура була висунута на Нобелівську Премію Миру. В тому ж році він зробив спробу заснувати свою власну політичну партію, але Національний Виборчий Суд відмовлявся її реєструвати. У 1997 р. його було обрано до парламенту країни від лівої коаліції на чолі з Комуністичною партією. У грудні 1999 року його невизнана політична партія злилася з іншою маловідомою партією і перебрала її назву і символи. Ця партія називалася: «Рух до Соціалізму», і як така вона нарешті була визнана урядом і могла брати участь у виборах в країні. Основною ціллю партії була спрямованість на потреби індіанського населення, легалізація коки, націоналізація промисловості та справедливий перерозподіл природних багатств країни. Деякі спостерігачі відмічають, що основним впливом на цей рух були ідеї троцькізму.
Тим часом Моралес у відповідь на жорстоке придушення протесту фермерів закликав їх до збройного спротиву. Це підбурювання індіанців викликало жорстку реакцію уряду та парламенту країни — більшістю депутатів парламенту 24 січня 2002 року його було виключено зі складу депутатів та позбавлено депутатської недоторканності. Того ж року він висунув свою кандидатуру на посаду президента країни і зайняв друге місце за кількістю отриманих голосів. Така успішна участь у президентських перегонах зробила його ім'я відомим не тільки у Болівії, але й у багатьох інших країнах континенту та всього світу.
Невдоволення політикою уряду країни призвело до виступів населення та зростаючої хвилі протесту в країні. Під тиском, президент Карлос Меса Ґісберт пішов у відставку і позачергові вибори були призначені на 2005 рік. У виборах в грудні 2005 року Ево Моралес отримав впевнену перемогу над своїм опонентом і був проголошений новообраним президентом країни.
На посаді президента він запропонував реформувати країну і виробити нову конституцію, яка б надавала більше прав індіанській більшості країни. Моралес також виконав свої передвиборні обіцянки легалізувати коку та підвищити мінімальну зарплату. Він також почав процес націоналізації газодобувної та гірничої промисловості країни. В зовнішній політиці він виступав з різкою критикою політики США, називаючи її колонізаторською та зблизився з іншими антиамериканськими лідерами Латинської Америки Уґо Чавесом та Фіделем Кастро.
Примітки
- . CNN. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
Джерела
- (ісп.)
- Моралєс та інтеграція Латинської Америки [ 26 вересня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Morales Huan Evo Morales Ajma ajm Juan Evo Morales Ayma nar 26 zhovtnya 1959 prezident Boliviyi z 22 sichnya 2006 po 10 listopada 2019 roku za etnichnim pohodzhennyam ajmara pershij kerivnik derzhavi z korinnogo indianskogo naselennya krayini Evo Morales ye liderom ruhu kokalyero federaciyi fermeriv yaki viroshuyut listya koki Vona vidstoyuye pravo selyan viroshuvati cyu narkotichnu roslinu Morales ye takozh liderom Ruhu do socializmu Cej ruh vinik vnaslidok borotbi za nacionalizaciyu gazovih rodovish v Boliviyi Evo Morales Evo MoralesEvo Morales Prapor 80 j Prezident Boliviyi 22 sichnya 2006 10 listopada 2019 Poperednik Eduardo Rodriges Nastupnik Zhanin Anyes Im ya pri narodzhenni isp Juan Evo Morales AymaNarodzhennya 26 zhovtnya 1959 1959 10 26 2 3 64 roki Ururu BoliviyaNacionalnist AjmaraKrayina BoliviyaReligiya PachamamaPartiya Ruh do socializmu Avtograf Nagorodi d 14 zhovtnya 2010 d d 2009 d 2011 d 2019 d 2009 d 7 listopada 2015 Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMorales pohodit z rodini indianciv Ajmara i narodivsya v girskij miscevosti provinciyi Orinoka Vin buv odnim z semi ditej v rodini odnak tilki troye z jogo brativ vizhili Evo Morales viris v tradicijnij indianskij rodini tyazhko pracyuvav z malogo viku na cukrovih plantaciyah ta doglyadav za hudoboyu Jomu ne vdalosya zakinchiti shkolu yaku vin zalishiv v 11 klasi Pracyuyuchi na riznih robotah vin pochav takozh pracyuvati v dekilkoh profspilkovih ob yednannyah krayini U 1988 r jogo bulo obrano vikonavchim sekretarem miscevoyi profspilki V cej samij chas vin pochav organizovuvati opir politici uryadu yakij na vimogu SShA obmezhuvav ta zaboronyav viroshuvannya koki yaka vvazhalasya narkotichnoyu rechovinoyu Za svoyu diyalnist na choli profspilki Evo Morales buv dekilka raziv areshtovanij i navit zhorstoko pobitij Politichna diyalnistMorales vidznachivsya zokrema organizaciyeyu marshu fermeriv koki do stolici krayini La Pas Piznishe Morales poshiryuvav svoyi ideyi ta poglyadi v Yevropi Za jogo pacifistskij sprotiv u 1995 r jogo kandidatura bula visunuta na Nobelivsku Premiyu Miru V tomu zh roci vin zrobiv sprobu zasnuvati svoyu vlasnu politichnu partiyu ale Nacionalnij Viborchij Sud vidmovlyavsya yiyi reyestruvati U 1997 r jogo bulo obrano do parlamentu krayini vid livoyi koaliciyi na choli z Komunistichnoyu partiyeyu U grudni 1999 roku jogo neviznana politichna partiya zlilasya z inshoyu malovidomoyu partiyeyu i perebrala yiyi nazvu i simvoli Cya partiya nazivalasya Ruh do Socializmu i yak taka vona nareshti bula viznana uryadom i mogla brati uchast u viborah v krayini Osnovnoyu cillyu partiyi bula spryamovanist na potrebi indianskogo naselennya legalizaciya koki nacionalizaciya promislovosti ta spravedlivij pererozpodil prirodnih bagatstv krayini Deyaki sposterigachi vidmichayut sho osnovnim vplivom na cej ruh buli ideyi trockizmu Tim chasom Morales u vidpovid na zhorstoke pridushennya protestu fermeriv zaklikav yih do zbrojnogo sprotivu Ce pidburyuvannya indianciv viklikalo zhorstku reakciyu uryadu ta parlamentu krayini bilshistyu deputativ parlamentu 24 sichnya 2002 roku jogo bulo viklyucheno zi skladu deputativ ta pozbavleno deputatskoyi nedotorkannosti Togo zh roku vin visunuv svoyu kandidaturu na posadu prezidenta krayini i zajnyav druge misce za kilkistyu otrimanih golosiv Taka uspishna uchast u prezidentskih peregonah zrobila jogo im ya vidomim ne tilki u Boliviyi ale j u bagatoh inshih krayinah kontinentu ta vsogo svitu Nevdovolennya politikoyu uryadu krayini prizvelo do vistupiv naselennya ta zrostayuchoyi hvili protestu v krayini Pid tiskom prezident Karlos Mesa Gisbert pishov u vidstavku i pozachergovi vibori buli priznacheni na 2005 rik U viborah v grudni 2005 roku Evo Morales otrimav vpevnenu peremogu nad svoyim oponentom i buv progoloshenij novoobranim prezidentom krayini Na posadi prezidenta vin zaproponuvav reformuvati krayinu i virobiti novu konstituciyu yaka b nadavala bilshe prav indianskij bilshosti krayini Morales takozh vikonav svoyi peredviborni obicyanki legalizuvati koku ta pidvishiti minimalnu zarplatu Vin takozh pochav proces nacionalizaciyi gazodobuvnoyi ta girnichoyi promislovosti krayini V zovnishnij politici vin vistupav z rizkoyu kritikoyu politiki SShA nazivayuchi yiyi kolonizatorskoyu ta zblizivsya z inshimi antiamerikanskimi liderami Latinskoyi Ameriki Ugo Chavesom ta Fidelem Kastro Primitki CNN Arhiv originalu za 10 listopada 2019 Procitovano 10 listopada 2019 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683Dzherela isp Moralyes ta integraciya Latinskoyi Ameriki 26 veresnya 2007 u Wayback Machine angl