Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Комуністична партія Болівії (КПБ; ісп. Partido Comunista de Bolivia, CPB) — політична партія в Болівії, яка дотримується марксистсько-ленінської ідеології.
Комуністична партія Болівії Partido Comunista de Bolivia | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Болівія |
| Голова партії | |
| Дата заснування | 17 січня 1950 |
| Дата розпуску | 22 липня 2003 |
| Штаб-квартира | Ла-Пас |
| Ідеологія | Марксизм-ленінізм |
| Союзники та блоки | |
| Друкований орган | Газета «Unidad» («Єдність») |
| Офіційний сайт | pcbolivia.net/html/index.html |
Передісторія створення
Утворення перших соціалістичних гуртків у Болівії почалось із 1912 року. Після жовтневої революції в Росії у соціалістичному середовищі почали з'являтись комуністичні групи (однією з перших стала група «Комуністична молодь», створена 1920), в середині 1920-х почала видаватись перша комуністична газета «Червоний прапор», яка поширювалась серед членів робітничих профспілок. За часів періоду реакції у роки Чакської війни комуністи наразились на репресії.
Після утворення (ісп. Partido de Izquierda Revolucionaria, ЛРП) існував інтернаціоналістичний рух, на базі якого й оформилась Комуністична партія Болівії. На початкових етапах комуністи активно боролись із троцькістською ідеологією, як у межах ЛРП, так і в робітничому русі.
Історія
КПБ було створено 17 січня 1950 року групами комуністів, які вийшли з ЛРП. Засновниками КПБ були: , , , Маріо Монхе, , , , й інші. Одразу після створення КПБ була заборонена урядом Мамерто Урріолагойтіа й до 1952 року діяла у підпіллі. Ситуацію ускладнювала важка внутрішня боротьба між лідерами компартії.
Компартія брала участь у народному повстанні 9 квітня 1952 року, в результаті якого до влади прийшов Революційний націоналістичний рух (РНР; ісп. Movimiento Nacionalista Revolucionario), а президентом став його член Віктор Пас Естенсоро. КПБ підтримала низку прогресивних заходів, вжитих новим урядом, зокрема, націоналізацію олов'яних копалень, аграрну реформу, реформу освіти й запровадження загального виборчого права. Ці дії значно посилили позиції комуністів, хоч вони й не відігравали провідної ролі в революційному процесі. Комуністи зміцнили своє становище у створеному 1952 року Болівійському робітничому центрі, особливо серед гірняків, робітників фабрик і заводів, викладачів і студентів університетів. Великого значення партія надавала розробці положень про необхідність поглиблення демократичних перетворень у Болівії.
З 1951 до 1954 року КПБ провела кілька національних конференцій. Найбільше значення для вироблення політичної лінії партії та її організаційного посилення мала VI конференція КПБ 1954 року. 1955 року з партії було виключено її ідеолога Серхіо Альмараса.
У другій половині 1950-х років Компартія почала активно проводити лінію за формування в країні демократичного національно-визвольного фронту, що було відображено в рішеннях I з'їзду КПБ, який відбувся в Ла-Пасі у квітні 1959 року. З'їзд висунув як головне завдання доведення до завершення антиімперіалістичних та антифеодальних революційних перетворень, створення демократичного уряду національного визволення за керівної ролі в ньому робочого класу.
В той період значно посилились позиції комуністів у профспілковому русі, особливо в шахтарських, заводських, залізничних та будівельних синдикатах; КПБ мала певний вплив і в головній профспілці країни, Болівійському робітничому центрі (БРЦ), виступаючи за єдність його лав і проведення ним незалежної класової політики.
II з'їзд Компартії Болівії (березень-квітень 1964) прийняв «Програмну декларацію та платформу найближчих політичних вимог КПБ», підкресливши, що здійснення завдань народної антиімперіалістичної революції залишається метою болівійського народу.
Компартія виступила проти державного перевороту в листопаді 1964 року. В країні почались репресії проти комруху, була оголошена поза законом діяльність профспілок і прогресивних організацій.
1966 року КПБ підтримала на етапі підготовки партизанську війну, розпочату групою під керівництвом Че Гевари в Болівії, в районі Ньянкауасу. Однак пізніше, після зустрічі лідера Компартії Монхе з командиром повстанців, на якій їм не вдалось дійти згоди з питання про керівництво герильєю, Компартія припинила матеріально-технічну допомогу Армії національного визволення, якою керував Че. Згодом Монхе був змушений емігрувати до СРСР, а пост генерального секретаря КПБ з кінця 1960-х до середини 1980-х років займав Колле Куето. Незважаючи на значну роботу зі збереження внутрішньопартійної єдності, неоднозначність в оцінках перспектив партизанського руху призвели до розмежування позицій всередині партії, ускладнили внутрішньопартійну роботу.
У квітні 1967 року КПБ було заборонено, й тільки після приходу до влади націоналістично налаштованих військовиків (вересень 1969) отримала змогу діяти неприховано, попри те, що закон про її заборону залишався чинним.
Партія підтримала прогресивні, на її думку, заходи урядів генерала Альфредо Овандо Кандіа (1969–1970) й генерала Хуана Хосе Торреса (1970–1971), натомість орієнтовані на США уряди Рене Барр'єнтоса (1964–1969), Гуго Бансера (1971–1978) й Луїса Меси (1979–1980) наразились на її критику.
III партійний з'їзд, що відбувся у червні 1971 року прийняв «Програмні тези КПБ», вказавши на необхідність здійснення під керівництвом робітничого класу народної антиімперіалістичної революції з соціалістичною перспективою.
Після усунення в серпні 1971 року уряду Торреса й приходу до влади полковника Гуго Бансера КПБ знову перейшла на нелегальний стан. У листопаді того ж року комуністи разом з низкою лівих організацій сформували Революційний антиімперіалістичний фронт, який проголосив своєю метою боротьбу з диктатурою, за встановлення народного уряду.
Перебуваючи у підпіллі, у 1970-х роках КПБ дотримувалась курсу на об'єднання демократичних сил. Після скасування заборони політичних партій 1978 року КПБ, Лівий націоналістичний революційний рух та Революційний лівий рух створили коаліцію «Демократична народна єдність» (ДНЄ; ісп. Unidad Democrática Popular). У квітні 1979 року в легальних умовах відбувся IV з'їзд Компартії.
На президентських виборах у червні 1980 року перемогу здобув кандидат від ДНЄ Ернан Сілес Суасо, однак невдовзі стався новий державний переворот, і генерал Гарсіа Меса, який захопив владу, анулював результати виборів та наклав заборону на діяльність політичних партій. За часів його диктатури комуністів жорстко переслідували.
В жовтні 1982 року в країні було відновлено демократію; КПБ підтримала новий уряд на чолі з Сілесом Суасою. Комуністи отримали два пости в кабінеті (міністра праці та гірськорудної й металургійної промисловості). Неспроможність уряду реалізувати свою програму призвела до падіння авторитету лівих сил, в тому числі й компартії.
У лютому 1985 року в Ла-Пасі пройшов V з'їзд КПБ, партію очолив Сілес Реєс. На з'їзді стався розкол (багато в чому спричинений особистими суперечками, а також падінням авторитету компартії в суспільстві): частина комуністів створила окрему Комуністичну партію Болівії V з'їзду (лідер — Барранечеа).
Того ж року КПБ виступила ініціатором створення Об'єднаного фронту народу (ісп. Frente Pueblo Unido), на базі якого 1989 року була утворена коаліція «Об'єднані ліві» (ісп. Isquierda Unida). Весь період з середини 1980-х характеризується перебування обох партій в лавах недовговічних блоків та коаліцій з іншими лівими організаціями. На виборах 1989 Об'єднані ліві набрали лише 7,1 % голосів.
2003 року Національний виборчий суд позбавив Компартію статусу юридичної особи з причини порушення нею положення виборчого закону про наявність певного мінімуму зареєстрованих членів, який КПБ не змогла набрати. Однак партія продовжила свою діяльність, будучи офіційно незареєстрованою.
З 1997 року КПБ зберігає тісні відносини з партією , виступала з підтримкою його кандидатів на президентських виборах у червні 1997 й червні 2002 року.
На виборах президента 18 грудня 2005 року переміг підтриманий комуністами кандидат від РДС Ево Моралес.
IX з'їзд КПБ, що відбувся у липні 2006 року висловив підтримку прогресивним заходам нового уряду, зокрема націоналізації газових родовищ та зусиллям з ліквідації неписемності й наданню медичних послуг бідним шарам населення. З'їзд закликав народи Болівії, робітників і селян, революційну молодь та інтелігенцію згуртуватись для захисту національної єдності й демократії під лозунгом «Проти реакції, за єдність народів і загальну революцію».
Організаційна структура
КПБ будується на базі демократичного централізму. Молодіжне крило партії — (ісп. Juventud Comunista de Bolivia, JCB). Друкований орган — газета «Unidad» («Єдність»).
Керівники КПБ
- (1950 — ?)
- («Естаніслао»), 1-й, генеральний секретар КПБ (1954–1967)
- , 1-й секретар (1968–1985)
- , керівник (1985–1987)
- , керівник (з липня 1987)
- , генеральний секретар (1985–2003)
- Ібаньєс, 1-й секретар ЦК
- (2003–2008)
Джерела
- Латинська Америка: енциклопедичний довідник. — М.: Советская энциклопедия, 1982. Том 2. Стор. 32, 33.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Komunistichna partiya Boliviyi KPB isp Partido Comunista de Bolivia CPB politichna partiya v Boliviyi yaka dotrimuyetsya marksistsko leninskoyi ideologiyi Komunistichna partiya Boliviyi Partido Comunista de BoliviaKrayina BoliviyaGolova partiyiData zasnuvannya17 sichnya 1950Data rozpusku22 lipnya 2003Shtab kvartiraLa PasIdeologiyaMarksizm leninizmSoyuzniki ta blokiDrukovanij organGazeta Unidad Yednist Oficijnij sajtpcbolivia net html index htmlPeredistoriya stvorennyaUtvorennya pershih socialistichnih gurtkiv u Boliviyi pochalos iz 1912 roku Pislya zhovtnevoyi revolyuciyi v Rosiyi u socialistichnomu seredovishi pochali z yavlyatis komunistichni grupi odniyeyu z pershih stala grupa Komunistichna molod stvorena 1920 v seredini 1920 h pochala vidavatis persha komunistichna gazeta Chervonij prapor yaka poshiryuvalas sered chleniv robitnichih profspilok Za chasiv periodu reakciyi u roki Chakskoyi vijni komunisti narazilis na represiyi Pislya utvorennya isp Partido de Izquierda Revolucionaria LRP isnuvav internacionalistichnij ruh na bazi yakogo j oformilas Komunistichna partiya Boliviyi Na pochatkovih etapah komunisti aktivno borolis iz trockistskoyu ideologiyeyu yak u mezhah LRP tak i v robitnichomu rusi IstoriyaKPB bulo stvoreno 17 sichnya 1950 roku grupami komunistiv yaki vijshli z LRP Zasnovnikami KPB buli Mario Monhe j inshi Odrazu pislya stvorennya KPB bula zaboronena uryadom Mamerto Urriolagojtia j do 1952 roku diyala u pidpilli Situaciyu uskladnyuvala vazhka vnutrishnya borotba mizh liderami kompartiyi Kompartiya brala uchast u narodnomu povstanni 9 kvitnya 1952 roku v rezultati yakogo do vladi prijshov Revolyucijnij nacionalistichnij ruh RNR isp Movimiento Nacionalista Revolucionario a prezidentom stav jogo chlen Viktor Pas Estensoro KPB pidtrimala nizku progresivnih zahodiv vzhitih novim uryadom zokrema nacionalizaciyu olov yanih kopalen agrarnu reformu reformu osviti j zaprovadzhennya zagalnogo viborchogo prava Ci diyi znachno posilili poziciyi komunistiv hoch voni j ne vidigravali providnoyi roli v revolyucijnomu procesi Komunisti zmicnili svoye stanovishe u stvorenomu 1952 roku Bolivijskomu robitnichomu centri osoblivo sered girnyakiv robitnikiv fabrik i zavodiv vikladachiv i studentiv universitetiv Velikogo znachennya partiya nadavala rozrobci polozhen pro neobhidnist pogliblennya demokratichnih peretvoren u Boliviyi Z 1951 do 1954 roku KPB provela kilka nacionalnih konferencij Najbilshe znachennya dlya viroblennya politichnoyi liniyi partiyi ta yiyi organizacijnogo posilennya mala VI konferenciya KPB 1954 roku 1955 roku z partiyi bulo viklyucheno yiyi ideologa Serhio Almarasa U drugij polovini 1950 h rokiv Kompartiya pochala aktivno provoditi liniyu za formuvannya v krayini demokratichnogo nacionalno vizvolnogo frontu sho bulo vidobrazheno v rishennyah I z yizdu KPB yakij vidbuvsya v La Pasi u kvitni 1959 roku Z yizd visunuv yak golovne zavdannya dovedennya do zavershennya antiimperialistichnih ta antifeodalnih revolyucijnih peretvoren stvorennya demokratichnogo uryadu nacionalnogo vizvolennya za kerivnoyi roli v nomu robochogo klasu V toj period znachno posililis poziciyi komunistiv u profspilkovomu rusi osoblivo v shahtarskih zavodskih zaliznichnih ta budivelnih sindikatah KPB mala pevnij vpliv i v golovnij profspilci krayini Bolivijskomu robitnichomu centri BRC vistupayuchi za yednist jogo lav i provedennya nim nezalezhnoyi klasovoyi politiki II z yizd Kompartiyi Boliviyi berezen kviten 1964 prijnyav Programnu deklaraciyu ta platformu najblizhchih politichnih vimog KPB pidkreslivshi sho zdijsnennya zavdan narodnoyi antiimperialistichnoyi revolyuciyi zalishayetsya metoyu bolivijskogo narodu Kompartiya vistupila proti derzhavnogo perevorotu v listopadi 1964 roku V krayini pochalis represiyi proti komruhu bula ogoloshena poza zakonom diyalnist profspilok i progresivnih organizacij 1966 roku KPB pidtrimala na etapi pidgotovki partizansku vijnu rozpochatu grupoyu pid kerivnictvom Che Gevari v Boliviyi v rajoni Nyankauasu Odnak piznishe pislya zustrichi lidera Kompartiyi Monhe z komandirom povstanciv na yakij yim ne vdalos dijti zgodi z pitannya pro kerivnictvo gerilyeyu Kompartiya pripinila materialno tehnichnu dopomogu Armiyi nacionalnogo vizvolennya yakoyu keruvav Che Zgodom Monhe buv zmushenij emigruvati do SRSR a post generalnogo sekretarya KPB z kincya 1960 h do seredini 1980 h rokiv zajmav Kolle Kueto Nezvazhayuchi na znachnu robotu zi zberezhennya vnutrishnopartijnoyi yednosti neodnoznachnist v ocinkah perspektiv partizanskogo ruhu prizveli do rozmezhuvannya pozicij vseredini partiyi uskladnili vnutrishnopartijnu robotu U kvitni 1967 roku KPB bulo zaboroneno j tilki pislya prihodu do vladi nacionalistichno nalashtovanih vijskovikiv veresen 1969 otrimala zmogu diyati neprihovano popri te sho zakon pro yiyi zaboronu zalishavsya chinnim Partiya pidtrimala progresivni na yiyi dumku zahodi uryadiv generala Alfredo Ovando Kandia 1969 1970 j generala Huana Hose Torresa 1970 1971 natomist oriyentovani na SShA uryadi Rene Barr yentosa 1964 1969 Gugo Bansera 1971 1978 j Luyisa Mesi 1979 1980 narazilis na yiyi kritiku III partijnij z yizd sho vidbuvsya u chervni 1971 roku prijnyav Programni tezi KPB vkazavshi na neobhidnist zdijsnennya pid kerivnictvom robitnichogo klasu narodnoyi antiimperialistichnoyi revolyuciyi z socialistichnoyu perspektivoyu Pislya usunennya v serpni 1971 roku uryadu Torresa j prihodu do vladi polkovnika Gugo Bansera KPB znovu perejshla na nelegalnij stan U listopadi togo zh roku komunisti razom z nizkoyu livih organizacij sformuvali Revolyucijnij antiimperialistichnij front yakij progolosiv svoyeyu metoyu borotbu z diktaturoyu za vstanovlennya narodnogo uryadu Perebuvayuchi u pidpilli u 1970 h rokah KPB dotrimuvalas kursu na ob yednannya demokratichnih sil Pislya skasuvannya zaboroni politichnih partij 1978 roku KPB Livij nacionalistichnij revolyucijnij ruh ta Revolyucijnij livij ruh stvorili koaliciyu Demokratichna narodna yednist DNYe isp Unidad Democratica Popular U kvitni 1979 roku v legalnih umovah vidbuvsya IV z yizd Kompartiyi Na prezidentskih viborah u chervni 1980 roku peremogu zdobuv kandidat vid DNYe Ernan Siles Suaso odnak nevdovzi stavsya novij derzhavnij perevorot i general Garsia Mesa yakij zahopiv vladu anulyuvav rezultati viboriv ta naklav zaboronu na diyalnist politichnih partij Za chasiv jogo diktaturi komunistiv zhorstko peresliduvali V zhovtni 1982 roku v krayini bulo vidnovleno demokratiyu KPB pidtrimala novij uryad na choli z Silesom Suasoyu Komunisti otrimali dva posti v kabineti ministra praci ta girskorudnoyi j metalurgijnoyi promislovosti Nespromozhnist uryadu realizuvati svoyu programu prizvela do padinnya avtoritetu livih sil v tomu chisli j kompartiyi U lyutomu 1985 roku v La Pasi projshov V z yizd KPB partiyu ocholiv Siles Reyes Na z yizdi stavsya rozkol bagato v chomu sprichinenij osobistimi superechkami a takozh padinnyam avtoritetu kompartiyi v suspilstvi chastina komunistiv stvorila okremu Komunistichnu partiyu Boliviyi V z yizdu lider Barranechea Togo zh roku KPB vistupila iniciatorom stvorennya Ob yednanogo frontu narodu isp Frente Pueblo Unido na bazi yakogo 1989 roku bula utvorena koaliciya Ob yednani livi isp Isquierda Unida Ves period z seredini 1980 h harakterizuyetsya perebuvannya oboh partij v lavah nedovgovichnih blokiv ta koalicij z inshimi livimi organizaciyami Na viborah 1989 Ob yednani livi nabrali lishe 7 1 golosiv 2003 roku Nacionalnij viborchij sud pozbaviv Kompartiyu statusu yuridichnoyi osobi z prichini porushennya neyu polozhennya viborchogo zakonu pro nayavnist pevnogo minimumu zareyestrovanih chleniv yakij KPB ne zmogla nabrati Odnak partiya prodovzhila svoyu diyalnist buduchi oficijno nezareyestrovanoyu Z 1997 roku KPB zberigaye tisni vidnosini z partiyeyu vistupala z pidtrimkoyu jogo kandidativ na prezidentskih viborah u chervni 1997 j chervni 2002 roku Na viborah prezidenta 18 grudnya 2005 roku peremig pidtrimanij komunistami kandidat vid RDS Evo Morales IX z yizd KPB sho vidbuvsya u lipni 2006 roku visloviv pidtrimku progresivnim zahodam novogo uryadu zokrema nacionalizaciyi gazovih rodovish ta zusillyam z likvidaciyi nepisemnosti j nadannyu medichnih poslug bidnim sharam naselennya Z yizd zaklikav narodi Boliviyi robitnikiv i selyan revolyucijnu molod ta inteligenciyu zgurtuvatis dlya zahistu nacionalnoyi yednosti j demokratiyi pid lozungom Proti reakciyi za yednist narodiv i zagalnu revolyuciyu Organizacijna strukturaKPB buduyetsya na bazi demokratichnogo centralizmu Molodizhne krilo partiyi isp Juventud Comunista de Bolivia JCB Drukovanij organ gazeta Unidad Yednist Kerivniki KPB 1950 Estanislao 1 j generalnij sekretar KPB 1954 1967 1 j sekretar 1968 1985 kerivnik 1985 1987 kerivnik z lipnya 1987 generalnij sekretar 1985 2003 Ibanyes 1 j sekretar CK 2003 2008 DzherelaLatinska Amerika enciklopedichnij dovidnik M Sovetskaya enciklopediya 1982 Tom 2 Stor 32 33