Луїс Гарсіа Меса Техада (ісп. Luis García Meza Tejada, нар. 8 серпня 1929 — пом. 28 квітня 2018) — болівійський політичний та військовий діяч. Генерал, президент країни у 1980–1981 роках. Прийшов до влади в результаті військового перевороту після перемоги лівих сил на загальних виборах. Його правління супроводжувалось кривавими спалахами громадянської війни. Був усунутий в результаті конфлікту у збройних силах, емігрував. Був виданий Бразилією болівійській владі та, після повернення до країни, ув'язнений на 30 років.
Луїс Гарсіа Меса Техада Luis García Meza Tejada | |||
| |||
---|---|---|---|
17 липня 1980 — 4 серпня 1981 року | |||
Попередник: | Лідія Гейлер Техада | ||
Наступник: | Сельсо Торреліо | ||
Народження: | 8 серпня 1929[1] Ла-Пас, Болівія | ||
Смерть: | 29 квітня 2018[2] (88 років) Ла-Пас, Болівія | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Національність: | Болівієць | ||
Країна: | Болівія | ||
Релігія: | Католицизм | ||
Партія: | незалежний політик | ||
Батько: | Луїс Гарсіа Меса Креспо | ||
Мати: | Алісія Техада | ||
Автограф: |
Біографія
Луїс Гарсіа Меса народився 8 серпня 1929 року в Ла-Пасі в родині офіцера болівійської армії Луїса Гарсіа Меси Креспо та його дружини Алісії Техади. Закінчив військовий коледж в Ла-Пасі, потім школу «Америкас» у США. З 1951 року служив у сухопутних військах. Викладав у Школі командного складу Генерального штабу. 1976 року Гарсіа Меса був призначений начальником Командно-штабного училища в Кочабамбі. 1978 року став командиром VI армійської дивізії в Тринідаді. В січні 1979 року отримав посаду начальника Вищого військового училища імені Гвальберто Вільярроеля в Ла-Пасі. Активний учасник перевороту 1 листопада 1979 року. Тоді ж був призначений командувачем сухопутними військами Болівії. У грудні був усунутий з цієї посади, але за короткий час, у травні 1980 року знову очолив командування сухопутних військ. Разом із начальником Другого відділу Генерального штабу армії (розвідка) полковником Луїсом Арсе Гомесом, Гарсіа Меса займався розробкою плану нового військового перевороту.
Переворот 1980 року
За півмісяця після перемоги на загальних виборах 1980 року лівого Фронту демократичної та народної єдності, командування збройними силами Болівії здійснило військовий переворот з метою не допустити до влади Ернана Сілеса Суасо. 16 липня виступила дивізія в Тринідаді, до неї негайно приєдналась розташована там база військово-морських сил, а потім і гарнізон Санта-Круса. 17 липня о 9.00 в Ла-Пасі з казарм «Мірафлорес» виступили 6 танків і 10 вантажівок. Цими силами було зайнято президентський палац «Кемадо» на майдані Мурільйо та заарештовано уряд, який зібрався там на засідання. Одночасно бойовики Болівійської соціалістичної фаланги почали штурм будівлі Болівійського робітничого центру, а потім їм на допомогу прийшла армія. Здався і був розстріляний на місці лідер Соціалістичної партії Марсело Кірога Санта-Крус, а обраний віце-президент, секретар ЦК Комуністичної партії Болівії Симон Реєс був направлений до концтабору «Мірафлорес». Штурмом було взято Національний університет, почались облави на мітингувальників. 18 липня 1980 року президент країни Лідія Гейлер Техада на радіо зачитала заяву про відставку й передачу влади військовикам. Декретом хунти генерал Гарсіа Меса був призначений президентом та під аплодисменти офіцерів склав присягу як глава «Уряду національної реконструкції». Результати загальних виборів 29 червня 1980 року були анульовані. Під час кривавих боїв у шахтарських районах до осені 1980 року уряду Гарсії Меси вдалось придушити активний спротив, однак ані політичні партії, ані населення не мали наміру підтримувати військовий режим. Протистояння всередині країни невдовзі призвело до розколу в самих збройних силах. 28 червня 1981 року частина гарнізонів, в тому числі і в Санта-Крусі, здійснили спробу перевороту й зажадали відставки Гарсіа Меси. Після провалу цієї спроби президент призначив міністра внутрішніх справ генерала Сельсо Торреліо новим головнокомандувачем сухопутними військами, визначивши таким чином свого наступника.
Усунення
3 серпня 1981 року керівник перевороту 1979 року генерал Альберто Натуш і генерал Лусіо Анес підбурили антиурядове повстання в Санта-Крусі. Вони звинуватили Гарсіа Месу у порушенні громадянських прав, зв'язках з торгівцями наркотиками, в адміністративній неспроможності й зажадали його негайного уходу. 4 серпня генерал Луїс Гарсіа Меса передав владу військовій хунті на чолі з Сельсо Торреліо. Він здійснив приватну поїздку на Тайвань, а після повернення в Ла-Пас спробував створити свою політичну партію, яка спиралась би на болівійське селянство. Однак цей політичний проект не мав успіху, а падіння військового режиму й прихід до влади Ернана Сілеса Суасо підняли питання щодо відповідальності Гарсіа Меси за військові злочини 1980–1981 років.
Правосуддя
1982 року Луїс Гарсіа Меса подав у відставку з армії та емігрував до Аргентини, де попрохав політичного притулку. 14 червня 1983 року уряд Сілеса Суасо віддав наказ про арешт Гарсіа Меси і 29 його прибічників, проте 1985 року влада змінилась та невдовзі колишній президент повернувся на батьківщину. Однак у квітні 1986 року Національний конгрес ухвалив рішення передати справу колишнього диктатора на розгляд Верховного суду в місті Сукре. Його було звинувачено в геноциді, порушенні прав людини, корупції та розкраданнях. Коли 1988 року Гарсіа Месу також звинуватили у крадіжці щоденників Че Гевари, він втік із Сукре та був оголошений таким, що переховується від правосуддя. Після семи тривалих років судового процесу Верховний суд Болівії виніс 21 квітня 1993 року вердикт — 30 років ув'язнення.
У березні 1994 року Луїс Гарсіа Меса був заарештований у Бразилії, де проживав за фальшивими документами, але 15 березня 1995 року був екстрадійований до Болівії. Колишній президент був ув'язнений у тюрмі Чончокоро в Ла-Пасі.
Екс-президент Болівії Луїс Гарсіа Меса, при якому в країні в період з 1980 по 1981 роки була військова диктатура, помер у віці 88 років в стінах госпіталю Ла-Паса. Уточнюється, що він поступив до медичного закладу 28 квітня 2018 року. Як повідомили лікарі, колишній президент переніс вже четвертий серцевий напад, після якого вони не змогли повернути його до життя.
Примітки
- http://www.biografiasyvidas.com/biografia/g/garcia_meza.htm
- https://pantheon.world/profile/person/Luis_García_Meza
- Гарсіа Меса, Луїс (біографічна довідка)// Щорічник Великої радянської енциклопедії. 1981 / М. Советская энциклопедия, 1981 — С.571.
- Pizarra.org. Luis Garcia Meza Tejada (ісп.). Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 23 жовтня 2012.
- Хто є хто у світовій політиці/М. Политиздат, 1990 — С.112.
- Міжнародний щорічник. Політика й економіка. Вип. 1981 року/АН СРСР, М.1981 — С.305.
- Міжнародний щорічник. Політика й економіка. Вип. 1982 року/АН СРСР, М.1982 — С.289.
- У Болівії помер колишній диктатор Луїс Гарсіа Меса [ 30 квітня 2018 у Wayback Machine.] // newinform.com, 2018-04-29
Література
- Хто є хто у світовій політиці/М. Политиздат, 1990 — С.112.
- Гарсіа Меса, Луїс (біографічна довідка)// Щорічник ВРЕ. 1981 / М. Советская энциклопедия, 1981 — С.571
- Prado Salmón, Gral. Gary. «Poder y Fuerzas Armadas, 1949–1982.»
- Mesa José de; Gisbert, Teresa; and Carlos D. Mesa, "Historia De Bolivia, " 5th edition, pp. 681–689.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luyis Garsia Mesa Tehada isp Luis Garcia Meza Tejada nar 8 serpnya 1929 pom 28 kvitnya 2018 bolivijskij politichnij ta vijskovij diyach General prezident krayini u 1980 1981 rokah Prijshov do vladi v rezultati vijskovogo perevorotu pislya peremogi livih sil na zagalnih viborah Jogo pravlinnya suprovodzhuvalos krivavimi spalahami gromadyanskoyi vijni Buv usunutij v rezultati konfliktu u zbrojnih silah emigruvav Buv vidanij Braziliyeyu bolivijskij vladi ta pislya povernennya do krayini uv yaznenij na 30 rokiv Luyis Garsia Mesa Tehada Luis Garcia Meza Tejada Prapor Prezident Boliviyi 17 lipnya 1980 4 serpnya 1981 roku Poperednik Lidiya Gejler Tehada Nastupnik Selso Torrelio Narodzhennya 8 serpnya 1929 1929 08 08 1 La Pas BoliviyaSmert 29 kvitnya 2018 2018 04 29 2 88 rokiv La Pas BoliviyaPrichina smerti infarkt miokardaNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaReligiya KatolicizmPartiya nezalezhnij politikBatko Luyis Garsia Mesa KrespoMati Alisiya Tehada Avtograf BiografiyaLuyis Garsia Mesa narodivsya 8 serpnya 1929 roku v La Pasi v rodini oficera bolivijskoyi armiyi Luyisa Garsia Mesi Krespo ta jogo druzhini Alisiyi Tehadi Zakinchiv vijskovij koledzh v La Pasi potim shkolu Amerikas u SShA Z 1951 roku sluzhiv u suhoputnih vijskah Vikladav u Shkoli komandnogo skladu Generalnogo shtabu 1976 roku Garsia Mesa buv priznachenij nachalnikom Komandno shtabnogo uchilisha v Kochabambi 1978 roku stav komandirom VI armijskoyi diviziyi v Trinidadi V sichni 1979 roku otrimav posadu nachalnika Vishogo vijskovogo uchilisha imeni Gvalberto Vilyarroelya v La Pasi Aktivnij uchasnik perevorotu 1 listopada 1979 roku Todi zh buv priznachenij komanduvachem suhoputnimi vijskami Boliviyi U grudni buv usunutij z ciyeyi posadi ale za korotkij chas u travni 1980 roku znovu ocholiv komanduvannya suhoputnih vijsk Razom iz nachalnikom Drugogo viddilu Generalnogo shtabu armiyi rozvidka polkovnikom Luyisom Arse Gomesom Garsia Mesa zajmavsya rozrobkoyu planu novogo vijskovogo perevorotu Perevorot 1980 roku Za pivmisyacya pislya peremogi na zagalnih viborah 1980 roku livogo Frontu demokratichnoyi ta narodnoyi yednosti komanduvannya zbrojnimi silami Boliviyi zdijsnilo vijskovij perevorot z metoyu ne dopustiti do vladi Ernana Silesa Suaso 16 lipnya vistupila diviziya v Trinidadi do neyi negajno priyednalas roztashovana tam baza vijskovo morskih sil a potim i garnizon Santa Krusa 17 lipnya o 9 00 v La Pasi z kazarm Miraflores vistupili 6 tankiv i 10 vantazhivok Cimi silami bulo zajnyato prezidentskij palac Kemado na majdani Muriljo ta zaareshtovano uryad yakij zibravsya tam na zasidannya Odnochasno bojoviki Bolivijskoyi socialistichnoyi falangi pochali shturm budivli Bolivijskogo robitnichogo centru a potim yim na dopomogu prijshla armiya Zdavsya i buv rozstrilyanij na misci lider Socialistichnoyi partiyi Marselo Kiroga Santa Krus a obranij vice prezident sekretar CK Komunistichnoyi partiyi Boliviyi Simon Reyes buv napravlenij do konctaboru Miraflores Shturmom bulo vzyato Nacionalnij universitet pochalis oblavi na mitinguvalnikiv 18 lipnya 1980 roku prezident krayini Lidiya Gejler Tehada na radio zachitala zayavu pro vidstavku j peredachu vladi vijskovikam Dekretom hunti general Garsia Mesa buv priznachenij prezidentom ta pid aplodismenti oficeriv sklav prisyagu yak glava Uryadu nacionalnoyi rekonstrukciyi Rezultati zagalnih viboriv 29 chervnya 1980 roku buli anulovani Pid chas krivavih boyiv u shahtarskih rajonah do oseni 1980 roku uryadu Garsiyi Mesi vdalos pridushiti aktivnij sprotiv odnak ani politichni partiyi ani naselennya ne mali namiru pidtrimuvati vijskovij rezhim Protistoyannya vseredini krayini nevdovzi prizvelo do rozkolu v samih zbrojnih silah 28 chervnya 1981 roku chastina garnizoniv v tomu chisli i v Santa Krusi zdijsnili sprobu perevorotu j zazhadali vidstavki Garsia Mesi Pislya provalu ciyeyi sprobi prezident priznachiv ministra vnutrishnih sprav generala Selso Torrelio novim golovnokomanduvachem suhoputnimi vijskami viznachivshi takim chinom svogo nastupnika Usunennya 3 serpnya 1981 roku kerivnik perevorotu 1979 roku general Alberto Natush i general Lusio Anes pidburili antiuryadove povstannya v Santa Krusi Voni zvinuvatili Garsia Mesu u porushenni gromadyanskih prav zv yazkah z torgivcyami narkotikami v administrativnij nespromozhnosti j zazhadali jogo negajnogo uhodu 4 serpnya general Luyis Garsia Mesa peredav vladu vijskovij hunti na choli z Selso Torrelio Vin zdijsniv privatnu poyizdku na Tajvan a pislya povernennya v La Pas sprobuvav stvoriti svoyu politichnu partiyu yaka spiralas bi na bolivijske selyanstvo Odnak cej politichnij proekt ne mav uspihu a padinnya vijskovogo rezhimu j prihid do vladi Ernana Silesa Suaso pidnyali pitannya shodo vidpovidalnosti Garsia Mesi za vijskovi zlochini 1980 1981 rokiv Pravosuddya 1982 roku Luyis Garsia Mesa podav u vidstavku z armiyi ta emigruvav do Argentini de poprohav politichnogo pritulku 14 chervnya 1983 roku uryad Silesa Suaso viddav nakaz pro aresht Garsia Mesi i 29 jogo pribichnikiv prote 1985 roku vlada zminilas ta nevdovzi kolishnij prezident povernuvsya na batkivshinu Odnak u kvitni 1986 roku Nacionalnij kongres uhvaliv rishennya peredati spravu kolishnogo diktatora na rozglyad Verhovnogo sudu v misti Sukre Jogo bulo zvinuvacheno v genocidi porushenni prav lyudini korupciyi ta rozkradannyah Koli 1988 roku Garsia Mesu takozh zvinuvatili u kradizhci shodennikiv Che Gevari vin vtik iz Sukre ta buv ogoloshenij takim sho perehovuyetsya vid pravosuddya Pislya semi trivalih rokiv sudovogo procesu Verhovnij sud Boliviyi vinis 21 kvitnya 1993 roku verdikt 30 rokiv uv yaznennya U berezni 1994 roku Luyis Garsia Mesa buv zaareshtovanij u Braziliyi de prozhivav za falshivimi dokumentami ale 15 bereznya 1995 roku buv ekstradijovanij do Boliviyi Kolishnij prezident buv uv yaznenij u tyurmi Chonchokoro v La Pasi Eks prezident Boliviyi Luyis Garsia Mesa pri yakomu v krayini v period z 1980 po 1981 roki bula vijskova diktatura pomer u vici 88 rokiv v stinah gospitalyu La Pasa Utochnyuyetsya sho vin postupiv do medichnogo zakladu 28 kvitnya 2018 roku Yak povidomili likari kolishnij prezident perenis vzhe chetvertij sercevij napad pislya yakogo voni ne zmogli povernuti jogo do zhittya Primitkihttp www biografiasyvidas com biografia g garcia meza htm https pantheon world profile person Luis Garcia Meza Garsia Mesa Luyis biografichna dovidka Shorichnik Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 M Sovetskaya enciklopediya 1981 S 571 Pizarra org Luis Garcia Meza Tejada isp Arhiv originalu za 3 veresnya 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2012 Hto ye hto u svitovij politici M Politizdat 1990 S 112 Mizhnarodnij shorichnik Politika j ekonomika Vip 1981 roku AN SRSR M 1981 S 305 Mizhnarodnij shorichnik Politika j ekonomika Vip 1982 roku AN SRSR M 1982 S 289 U Boliviyi pomer kolishnij diktator Luyis Garsia Mesa 30 kvitnya 2018 u Wayback Machine newinform com 2018 04 29LiteraturaHto ye hto u svitovij politici M Politizdat 1990 S 112 Garsia Mesa Luyis biografichna dovidka Shorichnik VRE 1981 M Sovetskaya enciklopediya 1981 S 571 Prado Salmon Gral Gary Poder y Fuerzas Armadas 1949 1982 Mesa Jose de Gisbert Teresa and Carlos D Mesa Historia De Bolivia 5th edition pp 681 689