Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Болівійці — населення Болівії в широкому сенсі; має також інше, більш вузьке значення — іспаномовний народ, найчисленніший із тих, що населяють Болівію. Загальна кількість жителів цієї країни станом на 2006 рік становила 9,7 мільйонів чоловік.
Національний склад
Населення Болівії складається з 4 національних груп: іспаномовних болівійців (39,5 % від загальної кількості жителів), кечуа (32,9 %), аймара (23,8 %) й так званих «лісових індіанців»(2,5 %).
Іспаномовні болівійці є нащадками нечисленних іспанських переселенців, які вперше з'явились на території сучасної Болівії у другій третині XVI століття, й корінного індіанського населення — кечуа, аймара, тупі-гуарані та інші. В основній своїй масі це метиси, а також чоло — індіанці, які досконало володіють іспанською мовою та осіли в містах. Значну частину іспаномовних болівійців складають креоли — біла частина населення, яка не змішалась з іншими расовими групами, або ж населення, що має мізерну частину індіанської крові. Креоли складають від 15 до 30 % від загальної кількості іспаномовних болівійців. До цієї групи населення входить також невелика кількість негрів, мулатів і самбо (близько 10-15 тисяч чоловік). Група іспаномовних болівійців постійно зростає за кількістю, як за рахунок змішування різних етнічних груп, так і в результаті вищого серед них природного приросту населення.
Кечуа нині є найбільшим індіанським народом Америки, що утворює значну частку в населенні Перу, Еквадору та Болівії. Кечуа розселені компактно на величезній території в Андах від Колумбії на півночі до Аргентини й Чилі на півдні. Після утворення у XIV столітті на значній частині Південної Америки імперії інків, мова кечуа була прийнята в ній за державну, що сприяло асиміляції та розчиненню багатьох інших індіанських племен серед кечуа. Цей процес тривав також і за іспанського колоніального володарювання у XVI—XIX століттях.
Аймара є засновниками високорозвиненої індіанської культури Тіуанако, яка з'явилась ще в доінкський період. За часів інкської імперії власний культурний розвиток аймара було уповільнено, їх було сильно асимільовано кечуа. Значна частина аймара (племена колья, кольяуа, кольяуайя, а також частина племен канчі, кана, убіна й чарка) була також асимільована кечуа за колоніального панування.
До числа «лісових індіанців» належить найменш розвинена частина населення країни. Це тупі-гуарані, араваки, , , та деякі інші народності ; , , та інші з ; ітонама (родина ). Разом існує понад 50 племінних груп «лісових індіанців», деякі з них налічують менше сотні чоловік. Найбільші племена серед тупі-гуарані — (40 тисяч чоловік), (22 тисячі чоловік), серед араваків — мохо (17 тисяч чоловік).
Розселення й динаміка
Відповідно до останніх даних (станом на середину 2006 року), міських жителів у Болівії було 57 % (1985 року — 35 %), середня щільність населення становила 8,8 чоловік на 1 км² (1985 — 5,5 чоловік на 1 км²). Щорічний приріст населення становить 27/на 1 тисячу. За період з 1950 до 1983 року населення країни збільшилось у 2,2 раза, а з 1950 до 2006 — у 3,8 раза. Понад 2/3 населення Болівії проживає на висоті понад 3.700 метрів над рівнем моря.
В Болівії еміграція значно перевищує імміграцію. За межами країни, особливо у країнах Латинської Америки, проживає понад 200 тисяч болівійців. У той же час, у прикордонних з Перу та Бразилією районах проживає близько 50 тисяч вихідців із цих країн. В департаменті Пандо бразильці навіть складають половину населення. Внутрішні міграції спрямовані, в основному, із сільської місцевості до міст та гірничих районів.
За середньої щільності 8,8 чоловік на 1 км² населення країни розподілено вкрай неоднорідно. Географічно Болівія поділяється на 3 регіони — високогірний: Альтіплано, східні схили Анд: Юнгас та вкриту джунглями низовину на сході країни: . Переважна частина жителів проживає у гірських долинах і на схилах Анд — в Альтіплано та Юнгасі, в також навколо озера Тітікака. Решта ж, низовинна частина країни, її центр та схід (3/5 території) практично не заселені — тут щільність становить менше 1 людини на 1 км². Так, якщо у 3 західних департаментах Ла-Пас, Кочабамба й Чукісака щільність населення наближається до 30-35 на 1 км², то у 3 східних департаментах Пандо, Бені й Санта-Крус вона становить 0,5 — 1 чол/1 км².
Іспаномовні болівійці проживають в основному в Юнгасі, на гірських рівнинах, а також у містах, де вони складають більшість населення. Це департаменти Санта-Крус, Тариха, Пандо, Бені й південна частина департаменту Чукісака.
Кечуа населяють центральну та південну частини плоскогір'я Альтіплано, департаменти Оруро, Потосі, Кочабамба й північну частину Чукісака. Проживають вони тільки на високогір'ї та у низовини не переселяються. Значною також є їхня доля серед міського населення. Разом же у Болівії проживає 16 % від загальної чисельності кечуа.
Аймара, поряд із тибетцями, є найвисокогірнішим народом у світі. Вони розселені, в основному, берегами озера Тітікака, а також у високогірних департаментах Оруро, Ла-Пас і Потосі, на схилах Кордильєри-Реаль, а також, у невеликій кількості, в тропічних долинах на сході Анд і на південному заході країни. Разом у Болівії проживає 70 % аймара — решта проживає в Чилі та Перу.
Лісові індіанці проживають на рівнинах Орієнте, в департаментах Санта-Крус, Бені, Тариха, Пандо, Чукісака й Кочабамба.
З інших народів слід відзначити німців, які переселились, в основному, з Парагваю (близько 15 тисяч чоловік). Вони проживають компактно в основному в департаменті Санта-Крус, в Орієнте.
Мова та релігія
В країні 3 державні мови — іспанська, кечуа та аймара. В цілому іспанською володіють 77 % населення, та доля ця постійно зростає. Болівійська іспанська сильно відрізняється від іспанської, яку знають в інших країнах Латинської Америки, оскільки містить велику кількість індіанських слів та висловів. Більшість іспаномовних болівійців є двомовними, вони знають іспанську та одну з індіанських мов — кечуа, аймара чи гуарані. Індіанці також між собою спілкуються рідною мовою, у містах же розмовляють іспанською. Разом у Болівії 39 % населення є двомовними, й 3 % — тримовними.
Більшість населення Болівії — католики. Індіанці частково зберігають свої традиційні релігії. В країні також близько 16 % протестантів — це в першу чергу баптисти, методисти й адвентисти сьомого дня. Німці переважною більшістю менноніти.
| Мови | людей | відсоток |
|---|---|---|
| Кечуа | 2 281 198 | 25,08243 |
| Аймара | 1 525 321 | 16,77135 |
| Гуарані | 62 575 | 0,68803 |
| Інші індіанські | 49 432 | 0,543519 |
| Іспанська | 6 821 626 | 75,00576 |
| Іноземна | 250 754 | 2,757113 |
| Тільки індіанська | 960 491 | 10,56088 |
| Індіанська та іспанська | 2 739 407 | 30,12058 |
| Іспанська та іноземна | 4 115 751 | 45,25388 |
| Тільки іспанська | 4 082 219 | 44,88518 |
| Всі індіанські | 3 918 526 | 43,085331 |
Джерела
- Fischer Weltalmanach 2007.
- С. І. Брук «Населення світу. Етнодемографічний довідник», Москва 1986.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bolivijci naselennya Boliviyi v shirokomu sensi maye takozh inshe bilsh vuzke znachennya ispanomovnij narod najchislennishij iz tih sho naselyayut Boliviyu Zagalna kilkist zhiteliv ciyeyi krayini stanom na 2006 rik stanovila 9 7 miljoniv cholovik Nacionalnij skladRozselennya kechua zgidno municipalitetivRozselennya ajmara zgidno municipalitetivRozselennya inshih indianskih narodiv zgidno municipalitetiv Naselennya Boliviyi skladayetsya z 4 nacionalnih grup ispanomovnih bolivijciv 39 5 vid zagalnoyi kilkosti zhiteliv kechua 32 9 ajmara 23 8 j tak zvanih lisovih indianciv 2 5 Ispanomovni bolivijci ye nashadkami nechislennih ispanskih pereselenciv yaki vpershe z yavilis na teritoriyi suchasnoyi Boliviyi u drugij tretini XVI stolittya j korinnogo indianskogo naselennya kechua ajmara tupi guarani ta inshi V osnovnij svoyij masi ce metisi a takozh cholo indianci yaki doskonalo volodiyut ispanskoyu movoyu ta osili v mistah Znachnu chastinu ispanomovnih bolivijciv skladayut kreoli bila chastina naselennya yaka ne zmishalas z inshimi rasovimi grupami abo zh naselennya sho maye mizernu chastinu indianskoyi krovi Kreoli skladayut vid 15 do 30 vid zagalnoyi kilkosti ispanomovnih bolivijciv Do ciyeyi grupi naselennya vhodit takozh nevelika kilkist negriv mulativ i sambo blizko 10 15 tisyach cholovik Grupa ispanomovnih bolivijciv postijno zrostaye za kilkistyu yak za rahunok zmishuvannya riznih etnichnih grup tak i v rezultati vishogo sered nih prirodnogo prirostu naselennya Kechua nini ye najbilshim indianskim narodom Ameriki sho utvoryuye znachnu chastku v naselenni Peru Ekvadoru ta Boliviyi Kechua rozseleni kompaktno na velicheznij teritoriyi v Andah vid Kolumbiyi na pivnochi do Argentini j Chili na pivdni Pislya utvorennya u XIV stolitti na znachnij chastini Pivdennoyi Ameriki imperiyi inkiv mova kechua bula prijnyata v nij za derzhavnu sho spriyalo asimilyaciyi ta rozchinennyu bagatoh inshih indianskih plemen sered kechua Cej proces trivav takozh i za ispanskogo kolonialnogo volodaryuvannya u XVI XIX stolittyah Ajmara ye zasnovnikami visokorozvinenoyi indianskoyi kulturi Tiuanako yaka z yavilas she v doinkskij period Za chasiv inkskoyi imperiyi vlasnij kulturnij rozvitok ajmara bulo upovilneno yih bulo silno asimilovano kechua Znachna chastina ajmara plemena kolya kolyaua kolyauajya a takozh chastina plemen kanchi kana ubina j charka bula takozh asimilovana kechua za kolonialnogo panuvannya Do chisla lisovih indianciv nalezhit najmensh rozvinena chastina naselennya krayini Ce tupi guarani aravaki ta deyaki inshi narodnosti ta inshi z itonama rodina Razom isnuye ponad 50 pleminnih grup lisovih indianciv deyaki z nih nalichuyut menshe sotni cholovik Najbilshi plemena sered tupi guarani 40 tisyach cholovik 22 tisyachi cholovik sered aravakiv moho 17 tisyach cholovik Rozselennya j dinamikaVidpovidno do ostannih danih stanom na seredinu 2006 roku miskih zhiteliv u Boliviyi bulo 57 1985 roku 35 serednya shilnist naselennya stanovila 8 8 cholovik na 1 km 1985 5 5 cholovik na 1 km Shorichnij pririst naselennya stanovit 27 na 1 tisyachu Za period z 1950 do 1983 roku naselennya krayini zbilshilos u 2 2 raza a z 1950 do 2006 u 3 8 raza Ponad 2 3 naselennya Boliviyi prozhivaye na visoti ponad 3 700 metriv nad rivnem morya V Boliviyi emigraciya znachno perevishuye immigraciyu Za mezhami krayini osoblivo u krayinah Latinskoyi Ameriki prozhivaye ponad 200 tisyach bolivijciv U toj zhe chas u prikordonnih z Peru ta Braziliyeyu rajonah prozhivaye blizko 50 tisyach vihidciv iz cih krayin V departamenti Pando brazilci navit skladayut polovinu naselennya Vnutrishni migraciyi spryamovani v osnovnomu iz silskoyi miscevosti do mist ta girnichih rajoniv Za serednoyi shilnosti 8 8 cholovik na 1 km naselennya krayini rozpodileno vkraj neodnoridno Geografichno Boliviya podilyayetsya na 3 regioni visokogirnij Altiplano shidni shili And Yungas ta vkritu dzhunglyami nizovinu na shodi krayini Perevazhna chastina zhiteliv prozhivaye u girskih dolinah i na shilah And v Altiplano ta Yungasi v takozh navkolo ozera Titikaka Reshta zh nizovinna chastina krayini yiyi centr ta shid 3 5 teritoriyi praktichno ne zaseleni tut shilnist stanovit menshe 1 lyudini na 1 km Tak yaksho u 3 zahidnih departamentah La Pas Kochabamba j Chukisaka shilnist naselennya nablizhayetsya do 30 35 na 1 km to u 3 shidnih departamentah Pando Beni j Santa Krus vona stanovit 0 5 1 chol 1 km Ispanomovni bolivijci prozhivayut v osnovnomu v Yungasi na girskih rivninah a takozh u mistah de voni skladayut bilshist naselennya Ce departamenti Santa Krus Tariha Pando Beni j pivdenna chastina departamentu Chukisaka Kechua naselyayut centralnu ta pivdennu chastini ploskogir ya Altiplano departamenti Oruro Potosi Kochabamba j pivnichnu chastinu Chukisaka Prozhivayut voni tilki na visokogir yi ta u nizovini ne pereselyayutsya Znachnoyu takozh ye yihnya dolya sered miskogo naselennya Razom zhe u Boliviyi prozhivaye 16 vid zagalnoyi chiselnosti kechua Ajmara poryad iz tibetcyami ye najvisokogirnishim narodom u sviti Voni rozseleni v osnovnomu beregami ozera Titikaka a takozh u visokogirnih departamentah Oruro La Pas i Potosi na shilah Kordilyeri Real a takozh u nevelikij kilkosti v tropichnih dolinah na shodi And i na pivdennomu zahodi krayini Razom u Boliviyi prozhivaye 70 ajmara reshta prozhivaye v Chili ta Peru Lisovi indianci prozhivayut na rivninah Oriyente v departamentah Santa Krus Beni Tariha Pando Chukisaka j Kochabamba Z inshih narodiv slid vidznachiti nimciv yaki pereselilis v osnovnomu z Paragvayu blizko 15 tisyach cholovik Voni prozhivayut kompaktno v osnovnomu v departamenti Santa Krus v Oriyente Mova ta religiyaGeografiya poshirennya indianskih movRozselennya ispanomovnih bolivijciv zgidno municipalitetiv V krayini 3 derzhavni movi ispanska kechua ta ajmara V cilomu ispanskoyu volodiyut 77 naselennya ta dolya cya postijno zrostaye Bolivijska ispanska silno vidriznyayetsya vid ispanskoyi yaku znayut v inshih krayinah Latinskoyi Ameriki oskilki mistit veliku kilkist indianskih sliv ta visloviv Bilshist ispanomovnih bolivijciv ye dvomovnimi voni znayut ispansku ta odnu z indianskih mov kechua ajmara chi guarani Indianci takozh mizh soboyu spilkuyutsya ridnoyu movoyu u mistah zhe rozmovlyayut ispanskoyu Razom u Boliviyi 39 naselennya ye dvomovnimi j 3 trimovnimi Bilshist naselennya Boliviyi katoliki Indianci chastkovo zberigayut svoyi tradicijni religiyi V krayini takozh blizko 16 protestantiv ce v pershu chergu baptisti metodisti j adventisti somogo dnya Nimci perevazhnoyu bilshistyu mennoniti Movi lyudej vidsotokKechua 2 281 198 25 08243Ajmara 1 525 321 16 77135Guarani 62 575 0 68803Inshi indianski 49 432 0 543519Ispanska 6 821 626 75 00576Inozemna 250 754 2 757113Tilki indianska 960 491 10 56088Indianska ta ispanska 2 739 407 30 12058Ispanska ta inozemna 4 115 751 45 25388Tilki ispanska 4 082 219 44 88518Vsi indianski 3 918 526 43 085331DzherelaFischer Weltalmanach 2007 S I Bruk Naselennya svitu Etnodemografichnij dovidnik Moskva 1986