Ернан Сілес Суасо (ісп. Hernán Siles Zuazo; 21 березня 1914 — 6 серпня 1996) — болівійський політичний діяч, тричі займав пост президента країни у 1952, 1956—1960 та 1982—1985 роках.
Ернан Сілес Суасо Hernán Siles Zuazo | ||
| ||
---|---|---|
11 — 16 квітня 1952 року | ||
Попередник: | Гуго Бальївіан | |
Наступник: | Віктор Пас Естенсоро | |
| ||
6 серпня 1956 — 6 серпня 1960 року | ||
Попередник: | Віктор Пас Естенсоро | |
Наступник: | Віктор Пас Естенсоро | |
| ||
10 жовтня 1982 — 6 серпня 1985 року | ||
Попередник: | Гідо Вільдосо | |
Наступник: | Віктор Пас Естенсоро | |
Народження: | 21 березня 1914[1] Ла-Пас, Болівія | |
Смерть: | 6 серпня 1996[2][3] (82 роки) Монтевідео, Уругвай | |
Поховання: | Болівія | |
Національність: | Болівієць | |
Країна: | Болівія | |
Релігія: | католицтво | |
Партія: | РНР | |
Батько: | Ернандо Сілес Реєс | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Політична кар'єра
Формування РНР та революція 1952 року
Ернан Сілес був сином колишнього президента Болівії Ернандо Сілеса Реєса. 1930 року отримав диплом юриста, після чого присвятив себе політичній діяльності. Його симпатії були на боці реформістських сил, попри те, що його батько був одним зі стовпів старого режиму. 1941 року Сілес Суасо, разом з Віктором Пасом та іншими, створив Революційний націоналістичний рух (Movimiento Nacionalista Revolucionario або РНР). Ця партія брала участь у прогресивній військовій адміністрації Гвальберто Вільярроеля 1943—1946 років, але їх було усунуто від влади під тиском уряду США 1946 року. Пас Естенсоро брав участь у президентських виборах 1951 року, за результатами яких його було оголошено переможцем. Втім, ультраконсервативний уряд Мамерто Урріолагойтіа облаштував все таким чином, що президентом де-факто став генерал Гуго Бальївіан. На той момент партія РНР вже пішла у підпілля й у квітні 1952 року здійснила визначальну Національну революцію, спираючись на дезертирство. Сілес відіграв у цій революції головну роль разом із , оскільки лідер РНР, Пас Естенсоро, на той час перебував у вигнанні в Аргентині.
Віце-президент, 1952—1956 роки
Розгромивши сили, лояльні до адміністрації Бальївіана, Сілес тимчасово зайняв пост президента з 11 до 16 квітня 1952 року, допоки Пас не повернувся на батьківщину. Результати виборів 1951 року було визнано, і Пас став конституційним президентом країни, а Сілеса було призначено на пост віце-президента (1952—1956). Упродовж перших чотирьох років перебування РНР при владі, уряд розробив низку далекоглядних реформ, серед яких слід відзначити реформування виборчої системи, націоналізацію найбільших гірничих підприємств країни, а також аграрну реформу. 1956 року Пас залишив пост, оскільки конституція забороняла чинному президенту балотуватись на другий термін поспіль. Сілес, якого природно вважали наступником Паса, легко виграв перегони і став новим президентом Болівії.
Перше президентство (1956—1960)
Перша адміністрація Сілеса (1956—1960) була значно більш суперечливою, ніж кабінет Паса. Всередині РНР почались суперечки з приводу політичного курсу. У той час різко підвищився рівень інфляції, у зв'язку з чим США запропонували економічну програму (так званий План Едера). Окрім того, на долю Сілеса випало завдання з роззброєння учасників революції 1952 року, яким до того часу було дозволено мати при собі вогнепальну зброю. Ці люди служили як опір можливій реакції з боку консерватиної чи військової опозиції. Між тим, опозиційна партія Соціалістична Фаланга задумала усунути РНР від влади, що також знижувало популярність Сілеса та його партії.
Розрив із РНР та вигнання, 1960—1978
Коли термін Сілеса добігав завершення 1960 року, Пас Естенсоро знову балотувався на пост глави держави, а після перемоги на виборах призначив Сілеса на посаду посла Болівії в Уругваї. 1964 року Сілес посварився із Пасом через рішення останнього щодо внесення змін до конституції з метою отримання можливості бути переобраним на другий термін. Первинно Сілес підтримав антиурядовий переворот 1964 року, який очолювали генерали Рене Барр'єнтос і , проте пізніше був висланий з країни, коли стало очевидним, що військовики призначені для маніпулювання результатами виборів. За великим рахунком військовики залишались у президентському палаці з 1964 до 1982 року. 1971 року Сілес виступив проти перевороту генерала Гуго Бансера, що призвело до остаточного розриву з Віктором Пасом, який, навпроти, підтримав його.
1978—1982
Після демократичних перетворень 1978 року Сілес сформував великий союз лівих сил. Разом вони утворили Народний демократичний союз (НДС), який здобув перемогу на парламентських виборах 1978, 1979 та 1980 років, що, в першу чергу, було пов'язано з падінням популярності Віктора Паса. Результати виборів 1978 року було анульовано через масові фальсифікації на користь військового кандидата, генерала Хуана Переди; вибори 1979 року вибори виявились безрезультатними, оскільки жоден з кандидатів не набрав необхідних 50 % голосів. Зрештою, Сілес виграв вибори 1980 року й міг би зайняти пост президента, проте 17 липня стався кривавий переворот, в результаті якого до влади прийшов генерал . Тоді Сілеса було вигнано з країни, але він повернувся 1982 року, коли військовий експеримент себе вичерпав і болівійська економіка була на межі краху.
Другий термін, 1982—1985
Популярність військовиків різко впала за час їхнього перебування при владі (1980—1982), єдиним виходом для них залишалась добровільна передача влади. У жовтні 1982 року було визнано результати виборів 1980, і Сілеса було приведено до присяги як нового президента країни, пост віце-президента зайняв Хайме Пас. Економічна ситуація в країні залишалась скрутною, швидкими темпами прогресувала гіперінфляція. Сілес мав великі труднощі з контролем над ситуацією, майже не мав підтримки з боку Конгресу. Опозиція на чолі з паралізувала діяльність уряду постійними страйками. Навіть віце-президент, Хайме Пас, залишив кабінет, коли популярність Сілеса знизилась до рекордно низького рівня. Гіперінфляція 1982—1986 років стала четвертою з будь-коли зареєстрованих у світі. Тим не менше, Сілес відмовився вживати неконституційних заходів, вважаючи, що досягнуті демократичні цінності не варті жодних грошей. Він навіть наважився на голодування як на відчайдушну спробу здобути суспільне співчуття. Зрештою, він погодився скоротити свій термін на один рік, і Конгрес призначив нові вибори на 1985.
Втім, за часів правління слід відзначити один яскравий момент. 1983 року було здійснено екстрадицію до Франції нацистського злочинця Клауса Барбі, відомого під прізвиськом М'ясник з Ліона. Останній проживав у Болівії з кінця 1950-х чи з початку 1960-х років. Він виїхав з Європи за сприяння Сполучених Штатів, та співпрацював з диктаторами 1964—1982 років як спеціаліст із допитів. Після екстрадиції його було засуджено за здійснені ним злочини, він помер в одній з французьких в'язниць.
Останні роки
1985 року було проведено дострокові вибори, переможцем яких став Віктор Пас Естенсоро. Сілес виїхав до Уругваю — країни, де він жив під час вигнання. Там він і помер у серпні 1996 у віці 82 років.
Примітки
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Munzinger Personen
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 20 жовтня 2012.
- Valenzuela, A. (2004). Latin American Presidencies Interrupted (PDF). Journal of Democracy. 15 (4): 5—19. doi:10.1353/jod.2004.0075. Процитовано 20 жовтня 2012.
- Cockburn, Alexander; Jeffrey St. Clair (1998). Klaus Barbie and the Cocaine Coup. Whiteout: The CIA, Drugs and the Press. New York: Verso. ISBN .
Посилання
- Ернан Сілес Суасо [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernan Siles Suaso isp Hernan Siles Zuazo 21 bereznya 1914 6 serpnya 1996 bolivijskij politichnij diyach trichi zajmav post prezidenta krayini u 1952 1956 1960 ta 1982 1985 rokah Ernan Siles Suaso Hernan Siles ZuazoErnan Siles Suaso Prezident Boliviyi 11 16 kvitnya 1952 roku Poperednik Gugo Balyivian Nastupnik Viktor Pas Estensoro Prezident Boliviyi 6 serpnya 1956 6 serpnya 1960 roku Poperednik Viktor Pas Estensoro Nastupnik Viktor Pas Estensoro Prezident Boliviyi 10 zhovtnya 1982 6 serpnya 1985 roku Poperednik Gido Vildoso Nastupnik Viktor Pas Estensoro Narodzhennya 21 bereznya 1914 1914 03 21 1 La Pas BoliviyaSmert 6 serpnya 1996 1996 08 06 2 3 82 roki Montevideo UrugvajPohovannya BoliviyaNacionalnist BoliviyecKrayina BoliviyaReligiya katolictvoPartiya RNRBatko Ernando Siles Reyes Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiPolitichna kar yeraFormuvannya RNR ta revolyuciya 1952 roku Ernan Siles buv sinom kolishnogo prezidenta Boliviyi Ernando Silesa Reyesa 1930 roku otrimav diplom yurista pislya chogo prisvyativ sebe politichnij diyalnosti Jogo simpatiyi buli na boci reformistskih sil popri te sho jogo batko buv odnim zi stovpiv starogo rezhimu 1941 roku Siles Suaso razom z Viktorom Pasom ta inshimi stvoriv Revolyucijnij nacionalistichnij ruh Movimiento Nacionalista Revolucionario abo RNR Cya partiya brala uchast u progresivnij vijskovij administraciyi Gvalberto Vilyarroelya 1943 1946 rokiv ale yih bulo usunuto vid vladi pid tiskom uryadu SShA 1946 roku Pas Estensoro brav uchast u prezidentskih viborah 1951 roku za rezultatami yakih jogo bulo ogolosheno peremozhcem Vtim ultrakonservativnij uryad Mamerto Urriolagojtia oblashtuvav vse takim chinom sho prezidentom de fakto stav general Gugo Balyivian Na toj moment partiya RNR vzhe pishla u pidpillya j u kvitni 1952 roku zdijsnila viznachalnu Nacionalnu revolyuciyu spirayuchis na dezertirstvo Siles vidigrav u cij revolyuciyi golovnu rol razom iz oskilki lider RNR Pas Estensoro na toj chas perebuvav u vignanni v Argentini Vice prezident 1952 1956 roki Rozgromivshi sili loyalni do administraciyi Balyiviana Siles timchasovo zajnyav post prezidenta z 11 do 16 kvitnya 1952 roku dopoki Pas ne povernuvsya na batkivshinu Rezultati viboriv 1951 roku bulo viznano i Pas stav konstitucijnim prezidentom krayini a Silesa bulo priznacheno na post vice prezidenta 1952 1956 Uprodovzh pershih chotiroh rokiv perebuvannya RNR pri vladi uryad rozrobiv nizku dalekoglyadnih reform sered yakih slid vidznachiti reformuvannya viborchoyi sistemi nacionalizaciyu najbilshih girnichih pidpriyemstv krayini a takozh agrarnu reformu 1956 roku Pas zalishiv post oskilki konstituciya zaboronyala chinnomu prezidentu balotuvatis na drugij termin pospil Siles yakogo prirodno vvazhali nastupnikom Pasa legko vigrav peregoni i stav novim prezidentom Boliviyi Pershe prezidentstvo 1956 1960 Persha administraciya Silesa 1956 1960 bula znachno bilsh superechlivoyu nizh kabinet Pasa Vseredini RNR pochalis superechki z privodu politichnogo kursu U toj chas rizko pidvishivsya riven inflyaciyi u zv yazku z chim SShA zaproponuvali ekonomichnu programu tak zvanij Plan Edera Okrim togo na dolyu Silesa vipalo zavdannya z rozzbroyennya uchasnikiv revolyuciyi 1952 roku yakim do togo chasu bulo dozvoleno mati pri sobi vognepalnu zbroyu Ci lyudi sluzhili yak opir mozhlivij reakciyi z boku konservatinoyi chi vijskovoyi opoziciyi Mizh tim opozicijna partiya Socialistichna Falanga zadumala usunuti RNR vid vladi sho takozh znizhuvalo populyarnist Silesa ta jogo partiyi Rozriv iz RNR ta vignannya 1960 1978 Koli termin Silesa dobigav zavershennya 1960 roku Pas Estensoro znovu balotuvavsya na post glavi derzhavi a pislya peremogi na viborah priznachiv Silesa na posadu posla Boliviyi v Urugvayi 1964 roku Siles posvarivsya iz Pasom cherez rishennya ostannogo shodo vnesennya zmin do konstituciyi z metoyu otrimannya mozhlivosti buti pereobranim na drugij termin Pervinno Siles pidtrimav antiuryadovij perevorot 1964 roku yakij ocholyuvali generali Rene Barr yentos i prote piznishe buv vislanij z krayini koli stalo ochevidnim sho vijskoviki priznacheni dlya manipulyuvannya rezultatami viboriv Za velikim rahunkom vijskoviki zalishalis u prezidentskomu palaci z 1964 do 1982 roku 1971 roku Siles vistupiv proti perevorotu generala Gugo Bansera sho prizvelo do ostatochnogo rozrivu z Viktorom Pasom yakij navproti pidtrimav jogo 1978 1982 Pislya demokratichnih peretvoren 1978 roku Siles sformuvav velikij soyuz livih sil Razom voni utvorili Narodnij demokratichnij soyuz NDS yakij zdobuv peremogu na parlamentskih viborah 1978 1979 ta 1980 rokiv sho v pershu chergu bulo pov yazano z padinnyam populyarnosti Viktora Pasa Rezultati viboriv 1978 roku bulo anulovano cherez masovi falsifikaciyi na korist vijskovogo kandidata generala Huana Peredi vibori 1979 roku vibori viyavilis bezrezultatnimi oskilki zhoden z kandidativ ne nabrav neobhidnih 50 golosiv Zreshtoyu Siles vigrav vibori 1980 roku j mig bi zajnyati post prezidenta prote 17 lipnya stavsya krivavij perevorot v rezultati yakogo do vladi prijshov general Todi Silesa bulo vignano z krayini ale vin povernuvsya 1982 roku koli vijskovij eksperiment sebe vicherpav i bolivijska ekonomika bula na mezhi krahu Drugij termin 1982 1985 Populyarnist vijskovikiv rizko vpala za chas yihnogo perebuvannya pri vladi 1980 1982 yedinim vihodom dlya nih zalishalas dobrovilna peredacha vladi U zhovtni 1982 roku bulo viznano rezultati viboriv 1980 i Silesa bulo privedeno do prisyagi yak novogo prezidenta krayini post vice prezidenta zajnyav Hajme Pas Ekonomichna situaciya v krayini zalishalas skrutnoyu shvidkimi tempami progresuvala giperinflyaciya Siles mav veliki trudnoshi z kontrolem nad situaciyeyu majzhe ne mav pidtrimki z boku Kongresu Opoziciya na choli z paralizuvala diyalnist uryadu postijnimi strajkami Navit vice prezident Hajme Pas zalishiv kabinet koli populyarnist Silesa znizilas do rekordno nizkogo rivnya Giperinflyaciya 1982 1986 rokiv stala chetvertoyu z bud koli zareyestrovanih u sviti Tim ne menshe Siles vidmovivsya vzhivati nekonstitucijnih zahodiv vvazhayuchi sho dosyagnuti demokratichni cinnosti ne varti zhodnih groshej Vin navit navazhivsya na goloduvannya yak na vidchajdushnu sprobu zdobuti suspilne spivchuttya Zreshtoyu vin pogodivsya skorotiti svij termin na odin rik i Kongres priznachiv novi vibori na 1985 Vtim za chasiv pravlinnya slid vidznachiti odin yaskravij moment 1983 roku bulo zdijsneno ekstradiciyu do Franciyi nacistskogo zlochincya Klausa Barbi vidomogo pid prizviskom M yasnik z Liona Ostannij prozhivav u Boliviyi z kincya 1950 h chi z pochatku 1960 h rokiv Vin viyihav z Yevropi za spriyannya Spoluchenih Shtativ ta spivpracyuvav z diktatorami 1964 1982 rokiv yak specialist iz dopitiv Pislya ekstradiciyi jogo bulo zasudzheno za zdijsneni nim zlochini vin pomer v odnij z francuzkih v yaznic Ostanni roki 1985 roku bulo provedeno dostrokovi vibori peremozhcem yakih stav Viktor Pas Estensoro Siles viyihav do Urugvayu krayini de vin zhiv pid chas vignannya Tam vin i pomer u serpni 1996 u vici 82 rokiv PrimitkiBrozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Munzinger Personen d Track Q107343683 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Valenzuela A 2004 Latin American Presidencies Interrupted PDF Journal of Democracy 15 4 5 19 doi 10 1353 jod 2004 0075 Procitovano 20 zhovtnya 2012 Cockburn Alexander Jeffrey St Clair 1998 Klaus Barbie and the Cocaine Coup Whiteout The CIA Drugs and the Press New York Verso ISBN 1 85984 258 5 PosilannyaErnan Siles Suaso 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine