Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ке чуа кечва Qhichwa Runa індіанський народ який проживає в Південній Америці Перу Болівія Еквадор Аргентина Колумбія Чи

Кечуа (народ)

Кечуа (народ)

Ке́чуа (кечва; Qhichwa, Runa) — індіанський народ, який проживає в Південній Америці (Перу, Болівія, Еквадор, Аргентина, Колумбія, Чилі) і є спадкоємцем культурної традиції держави інків Тауантінсую. Чисельність за останніми даними приблизно 25 245 000 осіб: 13 887 073 осіб в Перу, 6 018 691 осіб в Еквадорі, 3 821 820 осіб в Болівії, 1 469 830 осіб в Аргентині, 39 100 осіб в Колумбії та 8 480 осіб в Чилі. Кечуа становлять 47 % населення Перу, 41,3 % Еквадору і 37,1 % Болівії. Багато кечуа (особливо в північних і центральних частинах Перу та в Еквадорі) перейшли на іспанську мову, тому наведена тут чисельність представників народу кечуа може не збігатися з чисельністю носіїв мови кечуа у даних країнах. Так, чисельність носіїв кечуа в Еквадорі оцінюється в 2 137 520 осіб, а також в 2,2 млн осіб, але ніяк не більше 2,5 млн.

Кечуа
image
Жінка з народу Кечуа (Еквадор)
Кількість 10-11 млн.
Ареал image Аргентина
image Еквадор
image Колумбія
image Перу 3,261,750
image Болівія 2,281,198
image Чилі 6,000
Близькі до: Аймара
Мова Кечуа, іспанська
Релігія католицизм, традиційні вірування
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кечуа.
image
Жінка-кечуа з дитиною в Перу

В радянській етнографії були прийняті цифри, за якими в 80-ті та 90-ті роки XX століття кечуа становили 34 % населення в Перу, 39 % в Еквадорі та 33 % в Болівії. Але відтоді нові дані не наводяться, і в енциклопедіях залишилась цифра 14,87 мільйона чоловік, яка є оціночною на кінець 80-х — початок 90-х років. Якщо застосувати таке ж відсоткове співвідношення до сучасних даних, то населення кечуа в цих трьох країнах на 2009 рік мало б становити 19 мільйонів 129 тисяч чоловік, до якого ще необхідно додати населення кечуа в Аргентині, Чилі та Колумбії (на кінець 80-х — початок 90-х років воно оцінювалось в 0,4 мільйона чоловік). Стосовно Перу ці дані підтвердились результатами перепису 1993 року, за яким кечуа в цій країні становила понад 36 % населення, або приблизно 8 мільйонів осіб, при тому що чисельність носіїв мови кечуа за даними цього перепису не доходила й до 4 мільйонів осіб.

До моменту завоювання іспанцями — найбільш могутній із народів Америки. За критеріями археології Старого Світу, культура кечуа стояла тоді на великій висоті, ніж культури ацтеків і мая в Мексиці, так як, на відміну від останніх, які знаходились у халколіті, вступила у бронзову добу

В основі соціальної організації кечуа лежить община-айлью (ayllu), яка називається також індіанською общиною (comunidad indígena) та селянською общиною (comunidad campesina), яку об'єднує кровна спорідненість, загальна територія та трудова взаємодопомога членів общини (ayni) та общинний розподіл плодів матері-землі, а також культ шанування загального тотемного предка (wak'a). Найдавнішими общинами кечуа, про які ще збереглась пам'ять, були Янауара, Чумпіуїлька, Котанера, Котапампа и Умасую. Нині нараховується багато тисяч общин кечуа. Лише в Перу в 2007 році нараховувалось понад 6 тисяч офіційно визнаних селянських общин кечуа та аймара, і їхнє число постійно збільшується (в 1940 році їх було 4.623, в 60-ті роки XX століття понад 5 тисяч, а перепис 1993 року зареєстрував 5859 селянських общин з населенням 807 .834 чоловік). В Болівії в 1950 році було 3779 общин.

Основні заняття — землеробство та скотарство, іноді робота по найму в гірничорудній галузі, а також як домашня прислуга.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Qhichwa

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 29 Травня 2012. Процитовано 20 Березня 2012.
  2. Fields of Fire: An Atlas of Ethnic … — Google Books
  3. . Архів оригіналу за 21 Березня 2020. Процитовано 20 Березня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 11 Листопада 2007. Процитовано 20 Березня 2012.
  5. . Архів оригіналу за 12 липня 2010. Процитовано 20 березня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 10 Грудня 2007. Процитовано 20 Березня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 20 березня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 20 Лютого 2008. Процитовано 20 Березня 2012.
  9. . Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 20 березня 2012.
  10. . Архів оригіналу за 21 Березня 2012. Процитовано 20 Березня 2012.
  11. (див. Guardia Mayorga)

Посилання

Російською мовою

  • «Инки-кечуа: Основные этапы истории народа». М.: Наука, 1975 . — 190 с.
  • Б. И. Шаревская и Ю. А. Зубрицкий. Кечуа — индейский народ Андийского нагорья Южной Америки. — «Советская этнография», 1950, № 2, — С. 120—141 .
  • . Пути образования этнической общности кечуа. — Расы и народы (ежегодник), — М.: Наука, 1975, — С. 233—259 .
  • Ю. Е. Берёзкин. Инки. Исторический опыт империи
  • Самаркина И. К. Община в Перу: Очерк социально-экономического развития. — М.: Наука, 1974 . — 250 с.

Іншими мовами

  • Guardia Mayorga, Cesar A. Diccionario kechwa-castellano, castellano-kechwa. Lima, 1970, p. 11.

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ke chua kechva Qhichwa Runa indianskij narod yakij prozhivaye v Pivdennij Americi Peru Boliviya Ekvador Argentina Kolumbiya Chili i ye spadkoyemcem kulturnoyi tradiciyi derzhavi inkiv Tauantinsuyu Chiselnist za ostannimi danimi priblizno 25 245 000 osib 13 887 073 osib v Peru 6 018 691 osib v Ekvadori 3 821 820 osib v Boliviyi 1 469 830 osib v Argentini 39 100 osib v Kolumbiyi ta 8 480 osib v Chili Kechua stanovlyat 47 naselennya Peru 41 3 Ekvadoru i 37 1 Boliviyi Bagato kechua osoblivo v pivnichnih i centralnih chastinah Peru ta v Ekvadori perejshli na ispansku movu tomu navedena tut chiselnist predstavnikiv narodu kechua mozhe ne zbigatisya z chiselnistyu nosiyiv movi kechua u danih krayinah Tak chiselnist nosiyiv kechua v Ekvadori ocinyuyetsya v 2 137 520 osib a takozh v 2 2 mln osib ale niyak ne bilshe 2 5 mln KechuaZhinka z narodu Kechua Ekvador Kilkist 10 11 mln Areal Argentina Ekvador Kolumbiya Peru 3 261 750 Boliviya 2 281 198 Chili 6 000Blizki do AjmaraMova Kechua ispanskaReligiya katolicizm tradicijni viruvannya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kechua Zhinka kechua z ditinoyu v Peru V radyanskij etnografiyi buli prijnyati cifri za yakimi v 80 ti ta 90 ti roki XX stolittya kechua stanovili 34 naselennya v Peru 39 v Ekvadori ta 33 v Boliviyi Ale vidtodi novi dani ne navodyatsya i v enciklopediyah zalishilas cifra 14 87 miljona cholovik yaka ye ocinochnoyu na kinec 80 h pochatok 90 h rokiv Yaksho zastosuvati take zh vidsotkove spivvidnoshennya do suchasnih danih to naselennya kechua v cih troh krayinah na 2009 rik malo b stanoviti 19 miljoniv 129 tisyach cholovik do yakogo she neobhidno dodati naselennya kechua v Argentini Chili ta Kolumbiyi na kinec 80 h pochatok 90 h rokiv vono ocinyuvalos v 0 4 miljona cholovik Stosovno Peru ci dani pidtverdilis rezultatami perepisu 1993 roku za yakim kechua v cij krayini stanovila ponad 36 naselennya abo priblizno 8 miljoniv osib pri tomu sho chiselnist nosiyiv movi kechua za danimi cogo perepisu ne dohodila j do 4 miljoniv osib Do momentu zavoyuvannya ispancyami najbilsh mogutnij iz narodiv Ameriki Za kriteriyami arheologiyi Starogo Svitu kultura kechua stoyala todi na velikij visoti nizh kulturi actekiv i maya v Meksici tak yak na vidminu vid ostannih yaki znahodilis u halkoliti vstupila u bronzovu dobu V osnovi socialnoyi organizaciyi kechua lezhit obshina ajlyu ayllu yaka nazivayetsya takozh indianskoyu obshinoyu comunidad indigena ta selyanskoyu obshinoyu comunidad campesina yaku ob yednuye krovna sporidnenist zagalna teritoriya ta trudova vzayemodopomoga chleniv obshini ayni ta obshinnij rozpodil plodiv materi zemli a takozh kult shanuvannya zagalnogo totemnogo predka wak a Najdavnishimi obshinami kechua pro yaki she zbereglas pam yat buli Yanauara Chumpiuyilka Kotanera Kotapampa i Umasuyu Nini narahovuyetsya bagato tisyach obshin kechua Lishe v Peru v 2007 roci narahovuvalos ponad 6 tisyach oficijno viznanih selyanskih obshin kechua ta ajmara i yihnye chislo postijno zbilshuyetsya v 1940 roci yih bulo 4 623 v 60 ti roki XX stolittya ponad 5 tisyach a perepis 1993 roku zareyestruvav 5859 selyanskih obshin z naselennyam 807 834 cholovik V Boliviyi v 1950 roci bulo 3779 obshin Osnovni zanyattya zemlerobstvo ta skotarstvo inodi robota po najmu v girnichorudnij galuzi a takozh yak domashnya prisluga Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Qhichwa Mova kechuaPrimitki Arhiv originalu za 29 Travnya 2012 Procitovano 20 Bereznya 2012 Fields of Fire An Atlas of Ethnic Google Books Arhiv originalu za 21 Bereznya 2020 Procitovano 20 Bereznya 2012 Arhiv originalu za 11 Listopada 2007 Procitovano 20 Bereznya 2012 Arhiv originalu za 12 lipnya 2010 Procitovano 20 bereznya 2012 Arhiv originalu za 10 Grudnya 2007 Procitovano 20 Bereznya 2012 Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 20 bereznya 2012 Arhiv originalu za 20 Lyutogo 2008 Procitovano 20 Bereznya 2012 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 20 bereznya 2012 Arhiv originalu za 21 Bereznya 2012 Procitovano 20 Bereznya 2012 div Guardia Mayorga PosilannyaRosijskoyu movoyu Inki kechua Osnovnye etapy istorii naroda M Nauka 1975 190 s B I Sharevskaya i Yu A Zubrickij Kechua indejskij narod Andijskogo nagorya Yuzhnoj Ameriki Sovetskaya etnografiya 1950 2 S 120 141 Puti obrazovaniya etnicheskoj obshnosti kechua Rasy i narody ezhegodnik M Nauka 1975 S 233 259 Yu E Beryozkin Inki Istoricheskij opyt imperii Samarkina I K Obshina v Peru Ocherk socialno ekonomicheskogo razvitiya M Nauka 1974 250 s Inshimi movami Guardia Mayorga Cesar A Diccionario kechwa castellano castellano kechwa Lima 1970 p 11 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros

Дата публікації:
Топ