Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мартині́ка (фр. Martinique, кариб. Madinina) — володіння (заморський департамент) Франції на однойменному острові в групі Малих Антильських островів у Карибському морі Атлантичного океану.
| Мартиніка | |||
| |||
| Гімн: Гімн Франції | |||
 | |||
| Столиця | Фор-де-Франс | ||
|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Фор-де-Франс | ||
| Офіційні мови | |||
| Суверенна держава |  Франція | ||
| Форма правління | Заморський регіон | ||
| Президент Франції | Емманюель Макрон | ||
| Площа | |||
| - Загалом | 1128 км² | ||
| Населення | |||
| - перепис 01.01.2021 | 360749 | ||
| - Густота | 340/км² | ||
| Валюта | Євро (EUR) | ||
| Часовий пояс | ECT (UTC-04) | ||
| Коди ISO 3166 | MQ | ||
| Домен | .fr | ||
| |||
Площа острова становить 1079 км².
Населення становить 381,4 тис. осіб (1999; 320 тис. в 1979 р.), переважно чорношкірі та мулати.
Офіційна мова — французька. Основна релігія — католицизм.
Столиця — Фор-де-Франс. В адміністративному плані Мартиніка поділяється на 2 округи:
- Північний
- Південний
Управління департаментом здійснює префект, який назначається урядом Франції. Є виборчий орган самоуправління — Генеральна рада, що вибирається населенням острова на шість років. У парламенті Франції Мартиніка представлена трьома депутатами в Національних зборах та двома — в сенаті.
Географія
Географічне розташування
Острів омивається на сході Атлантичним океаном, на заході Карибським морем, на півночі протокою Мартиніка, на півдні протокою Сент-Люсія. Західний берег порізаний слабко, добрі гавані є тільки в затоці Фор-де-Франс. Східні та південні береги порізані сильно, але вхід в бухти перегороджує широка смуга рифів.
Рельєф
Острів складений вулканічними породами. Погорбована рівнина поділяє його на 2 частини: південну, менш високу (висотою до 500 м), та північну, зайняту гірськими масивами та вулканами, серед яких — діючий вулкан Монтань-Пеле, висотою 1397 м.
Клімат
Клімат тропічний, пасатний. Середні місячні температури 24—27 °C. Опадів від 1500 до 2000 мм за рік. Дощовий сезон (з грозами та ураганами) — з липня по листопад.
Гідрографія
Річки невеликі та несудноплавні.
Флора та фауна
Схили гір вкриті тропічними лісами. До висоти 1200 м поширені пальми, червоне та трояндове дерева, деревоподібні папороті, вище — капустяна пальма. Прибережні райони вкриті мангровими заростями.
Фауна острова відноситься до Антильської зоогеографічної підобласті.
Історія
Відкриття
Острів відкритий Христофором Колумбом у 1502 році. В 1635 році на острові висадились французи під командуванням П.Белена д'Еснамбюка (губернатора острова Сент-Крістофер). Заселення французами супроводжувалось винищенням місцевих карибських племен. З 1664 року Мартиніка знаходилась під управлінням Вест-Індійської компанії.
Французька колонія
1674 року острів перейшов у власність французької колонії. Неодноразово островом намагались заволодіти англійці, під їхньою владою він був у 1762–1763, 1794—1802 та 1809–1814 роках (хоча фактично англійська окупація продовжувалась до 1816 року).
Дружина Наполеона імператриця Жозефіна Богарне народилася на Мартиніці. Будинок, де вона провела дитячі роки, зараз обладнаний під музей, де серед експонатів можна побачити шлюбний контракт Наполеона і Жозефіни з підписами молодих.
Французькі переселенці культивували цукрову тростину, бавовник та каву, які мали попит у Європі. На плантаціях працювали негри-раби, яких завозили із Африки. Численні повстання рабів жорстоко придушувались колонізаторами (перші великі повстання проходили в 1657 та 1665 роках). Особливого розмаху рух проти рабства досяг в першій половині XIX ст. У 1848 році рабство було скасоване, але земля залишалась в руках білих колонізаторів.
Після падіння у Франції Другої імперії 1870 року жителі острова були формально зрівняні у виборчих правах з населенням метрополії. Мартиніка отримала представництво у французькому парламенті. На острові стали розвиватись капіталістичні відносини. Однак господарювання колонізаторів вело до односторонності економіки, до розвитку тільки тих галузей, продукція яких йшла на експорт.
До кінця XIX ст. було побудовано низку підприємств із переробки сільськогосподарської продукції. Експлуатація робітників викликала страйки працівників окремих підприємств у 1881, 1884 роках та загальні страйки в 1900, 1905, 1912 та 1916 роках. На початку XX ст. почали діяти профспілки та політичні партії. Піднесення робітничого руху в 1935 році, яке почалося зі страйку сільськогосподарських працівників, призвело до важливих соціальних перемог — восьмигодинного робочого дня та розширених прав профспілок.
Заморський департамент
Під час Другої Світової війни Мартиніка в 1940-43 роках перебувала під владою режиму Віші. Вийшла з-під влади в 1943 році в результаті повстання, визнавши Французький комітет національного звільнення. Боротьба народу острова за ліквідацію колоніального режиму примусила правлячі кола Франції надати Мартиніці в 1946 році статус «заморського департаменту». Однак це не призвело до якихось істотних змін ні в політиці, ані в області економіки. Призначений французьким урядом префект мав на ділі права губернатора колонії. Посади в державних установах займали переселенці з Франції. Вони отримували низку переваг, зокрема добавку до заробітної платні.
Франція зберегла контроль над зовнішньою торгівлею Мартиніки. Сільське господарство залишалось орієнтованим на вирощування тільки експортних культур, промисловість переважно на первинну обробку цукрової тростини. Населення відчувало гніт як французьких, так і місцевих чиновників, що призвело до посилення класової боротьби. Антиколоніальний рух очолює Мартинікська комуністична партія, яка сформувалась 1957 року.
Французький уряд намагався придушити народні бунти. Так, для ліквідації безробіття воно запропонувало еміграцію мартинікців до метрополії. З 1961 року еміграція стала плануватись офіційно. В 1963 році було створено у Франції спеціальне Бюро міграції із «заморських департаментів». У Франції емігранти із таких департаментів використовувались на некваліфікованій низькооплачуваній роботі. В прошарках емігрантів виникають антиколоніальні організації (наприклад, Об'єднання мартинікських емігрантів), які у боротьбі підтримували антиколоніальні сили у своїх країнах.
На початку 1960-х років на острові посилились урядові репресії проти національно-демократичних сил. Відповіддю ставали демонстрації протесту проти колоніального гніту (1961 та 1962 роки), страйки (1961, 1963 та 1965 роки), створення в 1961 році Фронту захисту демократичних свобод. Антиколоніальні сили об'єднались у боротьбі за автономію. Програма автономії передбачала створення на острові асамблеї, яка вибиралася б загальним голосуванням, виконавчого органу, який би відповідав перед асамблеєю, та органу співпраці із Францією. В області економіки планувалось провести аграрну реформу, індустріалізацію та вільну торгівлю з іншими країнами.
Адміністративний поділ
| № | Округ | Адміністративний центр | Площа, км² | Населення (2011) | Щільність, осіб/км² |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Фор-де-Франс | Фор-де-Франс | 171 | 163 654 | 957,04 |
| 2 | Ла-Трино | Триніте | 338 | 84 018 | 248,57 |
| 3 | Ле-Марен | Ле-Марен | 409 | 121 136 | 296,18 |
| 4 | Сен-П'єр | Сен-П'єр | 210 | 23 483 | 111,82 |
| Разом | 1128 | 392 291 | 347,78 | ||
Населення
Цікаві факти
- На Мартиніці відбувалися зйомки деяких сцен фільму «Афера Томаса Крауна» (1999). Будинок, який використовується як карибська резиденція Томаса Крауна, належить одній з 30 родин, що оселилися на Мартиніці в 17 столітті.
- П'єр-Поль Мерсьє де Ла Рів'єр де Сен-Медар — інтендант (губернатор) Мартиніки, у 1759—1764 рр., є автором наукової роботи «Природний порядок», 1767 р., завдяки якій він швидко отримав славу поборника економічної свободи; повна назва «L'Ordre naturel et essentiel des sociétés politiques» — «Природний та сутнісний порядок політичних суспільств»; внаслідок впровадження політики економічної свободи де ла Рів’єру вдалося швидко відновити зруйновану англійцями економіку острова.
Див. також
Примітки
- Téléchargement du fichier d'ensemble des populations légales en 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- . Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 22 грудня 2017.
Посилання
- Мартиніка [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martini ka fr Martinique karib Madinina volodinnya zamorskij departament Franciyi na odnojmennomu ostrovi v grupi Malih Antilskih ostroviv u Karibskomu mori Atlantichnogo okeanu Martinika fr Martinique ant kreol Matnik MatinikPraporGimn Gimn FranciyiRoztashuvannya MartinikiStolicya For de FransNajbilshe misto For de FransOficijni moviSuverenna derzhava FranciyaForma pravlinnya Zamorskij regionPrezident Franciyi Emmanyuel MakronPlosha Zagalom 1128 km Naselennya perepis 01 01 2021 360749 Gustota 340 km Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas ECT UTC 04 Kodi ISO 3166 MQDomen frVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MartinikaKarta Martiniki Plosha ostrova stanovit 1079 km Naselennya stanovit 381 4 tis osib 1999 320 tis v 1979 r perevazhno chornoshkiri ta mulati Oficijna mova francuzka Osnovna religiya katolicizm Stolicya For de Frans V administrativnomu plani Martinika podilyayetsya na 2 okrugi Pivnichnij Pivdennij Upravlinnya departamentom zdijsnyuye prefekt yakij naznachayetsya uryadom Franciyi Ye viborchij organ samoupravlinnya Generalna rada sho vibirayetsya naselennyam ostrova na shist rokiv U parlamenti Franciyi Martinika predstavlena troma deputatami v Nacionalnih zborah ta dvoma v senati GeografiyaGeografichne roztashuvannya Ostriv omivayetsya na shodi Atlantichnim okeanom na zahodi Karibskim morem na pivnochi protokoyu Martinika na pivdni protokoyu Sent Lyusiya Zahidnij bereg porizanij slabko dobri gavani ye tilki v zatoci For de Frans Shidni ta pivdenni beregi porizani silno ale vhid v buhti peregorodzhuye shiroka smuga rifiv Relyef Martinika Ostriv skladenij vulkanichnimi porodami Pogorbovana rivnina podilyaye jogo na 2 chastini pivdennu mensh visoku visotoyu do 500 m ta pivnichnu zajnyatu girskimi masivami ta vulkanami sered yakih diyuchij vulkan Montan Pele visotoyu 1397 m Klimat Klimat tropichnij pasatnij Seredni misyachni temperaturi 24 27 C Opadiv vid 1500 do 2000 mm za rik Doshovij sezon z grozami ta uraganami z lipnya po listopad Gidrografiya Richki neveliki ta nesudnoplavni Flora ta fauna Shili gir vkriti tropichnimi lisami Do visoti 1200 m poshireni palmi chervone ta troyandove dereva derevopodibni paporoti vishe kapustyana palma Priberezhni rajoni vkriti mangrovimi zarostyami Fauna ostrova vidnositsya do Antilskoyi zoogeografichnoyi pidoblasti IstoriyaVidkrittya Ostriv vidkritij Hristoforom Kolumbom u 1502 roci V 1635 roci na ostrovi visadilis francuzi pid komanduvannyam P Belena d Esnambyuka gubernatora ostrova Sent Kristofer Zaselennya francuzami suprovodzhuvalos vinishennyam miscevih karibskih plemen Z 1664 roku Martinika znahodilas pid upravlinnyam Vest Indijskoyi kompaniyi Francuzka koloniya 1674 roku ostriv perejshov u vlasnist francuzkoyi koloniyi Neodnorazovo ostrovom namagalis zavoloditi anglijci pid yihnoyu vladoyu vin buv u 1762 1763 1794 1802 ta 1809 1814 rokah hocha faktichno anglijska okupaciya prodovzhuvalas do 1816 roku Druzhina Napoleona imperatricya Zhozefina Bogarne narodilasya na Martinici Budinok de vona provela dityachi roki zaraz obladnanij pid muzej de sered eksponativ mozhna pobachiti shlyubnij kontrakt Napoleona i Zhozefini z pidpisami molodih Francuzki pereselenci kultivuvali cukrovu trostinu bavovnik ta kavu yaki mali popit u Yevropi Na plantaciyah pracyuvali negri rabi yakih zavozili iz Afriki Chislenni povstannya rabiv zhorstoko pridushuvalis kolonizatorami pershi veliki povstannya prohodili v 1657 ta 1665 rokah Osoblivogo rozmahu ruh proti rabstva dosyag v pershij polovini XIX st U 1848 roci rabstvo bulo skasovane ale zemlya zalishalas v rukah bilih kolonizatoriv Pislya padinnya u Franciyi Drugoyi imperiyi 1870 roku zhiteli ostrova buli formalno zrivnyani u viborchih pravah z naselennyam metropoliyi Martinika otrimala predstavnictvo u francuzkomu parlamenti Na ostrovi stali rozvivatis kapitalistichni vidnosini Odnak gospodaryuvannya kolonizatoriv velo do odnostoronnosti ekonomiki do rozvitku tilki tih galuzej produkciya yakih jshla na eksport Do kincya XIX st bulo pobudovano nizku pidpriyemstv iz pererobki silskogospodarskoyi produkciyi Ekspluataciya robitnikiv viklikala strajki pracivnikiv okremih pidpriyemstv u 1881 1884 rokah ta zagalni strajki v 1900 1905 1912 ta 1916 rokah Na pochatku XX st pochali diyati profspilki ta politichni partiyi Pidnesennya robitnichogo ruhu v 1935 roci yake pochalosya zi strajku silskogospodarskih pracivnikiv prizvelo do vazhlivih socialnih peremog vosmigodinnogo robochogo dnya ta rozshirenih prav profspilok Zamorskij departament Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Martinika v 1940 43 rokah perebuvala pid vladoyu rezhimu Vishi Vijshla z pid vladi v 1943 roci v rezultati povstannya viznavshi Francuzkij komitet nacionalnogo zvilnennya Borotba narodu ostrova za likvidaciyu kolonialnogo rezhimu primusila pravlyachi kola Franciyi nadati Martinici v 1946 roci status zamorskogo departamentu Odnak ce ne prizvelo do yakihos istotnih zmin ni v politici ani v oblasti ekonomiki Priznachenij francuzkim uryadom prefekt mav na dili prava gubernatora koloniyi Posadi v derzhavnih ustanovah zajmali pereselenci z Franciyi Voni otrimuvali nizku perevag zokrema dobavku do zarobitnoyi platni Franciya zberegla kontrol nad zovnishnoyu torgivleyu Martiniki Silske gospodarstvo zalishalos oriyentovanim na viroshuvannya tilki eksportnih kultur promislovist perevazhno na pervinnu obrobku cukrovoyi trostini Naselennya vidchuvalo gnit yak francuzkih tak i miscevih chinovnikiv sho prizvelo do posilennya klasovoyi borotbi Antikolonialnij ruh ocholyuye Martinikska komunistichna partiya yaka sformuvalas 1957 roku Francuzkij uryad namagavsya pridushiti narodni bunti Tak dlya likvidaciyi bezrobittya vono zaproponuvalo emigraciyu martinikciv do metropoliyi Z 1961 roku emigraciya stala planuvatis oficijno V 1963 roci bulo stvoreno u Franciyi specialne Byuro migraciyi iz zamorskih departamentiv U Franciyi emigranti iz takih departamentiv vikoristovuvalis na nekvalifikovanij nizkooplachuvanij roboti V prosharkah emigrantiv vinikayut antikolonialni organizaciyi napriklad Ob yednannya martinikskih emigrantiv yaki u borotbi pidtrimuvali antikolonialni sili u svoyih krayinah Na pochatku 1960 h rokiv na ostrovi posililis uryadovi represiyi proti nacionalno demokratichnih sil Vidpoviddyu stavali demonstraciyi protestu proti kolonialnogo gnitu 1961 ta 1962 roki strajki 1961 1963 ta 1965 roki stvorennya v 1961 roci Frontu zahistu demokratichnih svobod Antikolonialni sili ob yednalis u borotbi za avtonomiyu Programa avtonomiyi peredbachala stvorennya na ostrovi asambleyi yaka vibiralasya b zagalnim golosuvannyam vikonavchogo organu yakij bi vidpovidav pered asambleyeyu ta organu spivpraci iz Franciyeyu V oblasti ekonomiki planuvalos provesti agrarnu reformu industrializaciyu ta vilnu torgivlyu z inshimi krayinami Administrativnij podil Okrug Administrativnij centr Plosha km Naselennya 2011 Shilnist osib km 1 For de Frans For de Frans 171 163 654 957 042 La Trino Trinite 338 84 018 248 573 Le Maren Le Maren 409 121 136 296 184 Sen P yer Sen P yer 210 23 483 111 82Razom 1128 392 291 347 78NaselennyaCikavi faktiNa Martinici vidbuvalisya zjomki deyakih scen filmu Afera Tomasa Krauna 1999 Budinok yakij vikoristovuyetsya yak karibska rezidenciya Tomasa Krauna nalezhit odnij z 30 rodin sho oselilisya na Martinici v 17 stolitti P yer Pol Mersye de La Riv yer de Sen Medar intendant gubernator Martiniki u 1759 1764 rr ye avtorom naukovoyi roboti Prirodnij poryadok 1767 r zavdyaki yakij vin shvidko otrimav slavu pobornika ekonomichnoyi svobodi povna nazva L Ordre naturel et essentiel des societes politiques Prirodnij ta sutnisnij poryadok politichnih suspilstv vnaslidok vprovadzhennya politiki ekonomichnoyi svobodi de la Riv yeru vdalosya shvidko vidnoviti zrujnovanu anglijcyami ekonomiku ostrova Div takozhGerb Martiniki Spisok ssavciv MartinikiPrimitkiTelechargement du fichier d ensemble des populations legales en 2021 Nacionalnij institut statistiki i ekonomichnih doslidzhen Franciyi 29 grudnya 2023 Arhiv originalu za 21 bereznya 2016 Procitovano 22 grudnya 2017 PosilannyaMartinika 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6