Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гаїтянська революція фр Révolution haïtienne охоплює події 1791 1804 років у тодішній французькій колонії Сен Доменґ фр

Гаїтянська революція

Гаїтянська революція

Гаїтянська революція (фр. Révolution haïtienne) охоплює події 1791—1804 років у тодішній французькій колонії Сен-Доменґ (фр. Saint-Domingue), які призвели до незалежності Гаїті. Вважається, що це перше вдале повстання рабів у сучасній історії.

image

Ситуація напередодні Французької революції

На Сен-Доменґ, як і в більшості французьких колоній Карибського басейну, існувало три соціальні групи: білі («вища каста»), раби (переважно чорні, але частково також мулати) і вільні «кольорові» люди (фр. gens de couleur libres), тобто люди африканського походження, які не були рабами. Серед «кольорових» людей було багато мулатів. Чимало з них були багаті й отримали вишукану освіту. Попри це, їхній соціальний статус був нижчий від білих і вони не мали громадянських прав.

Сен-Доменґ була найбагатшою з французьких колоній Вест-Індії.

Французька революція

Французька революція почалася 1789 року. У перші ж роки білі плантатори обрали Колоніальну асамблею для керування Сен-Доменґ. Вільних людей африканського походження (мулатів) — навіть найбагатших з них — не допустили ані до участі у виборах, ані до роботи Асамблеї.

Плантатори вимагали надати колонії більше автономії, зокрема, повне право торгівлі з британськими колоніями і США. Навпаки, небагаті білі (у більшості) виступали проти автономії.

Водночас вільні «не-білі» мешканці вимагали рівних прав з білими. На початку жодна з цих груп не вимагала скасування рабства.

Щодо рабів, вони почали сподіватися на волю. Спостерігаючи за суперечками вільного населення, багато з них прийшло до висновку, що прийшов час діяти.

Повстання Венсана Оже

Венсан Оже (фр. Vincent Ogé) був мулатом. Він походив з багатої родини і отримав прекрасну освіту у Франції.

У 1790 він активно вимагав рівних прав з білими для вільного «кольорового» населення. Після відмови він зібрав загін із 300 людей і підняв повстання. Повстання зазнало поразки. 25 лютого 1791 Оже із соратником (Jean-Baptiste Chavannes) було колесовано. Страта Оже дала поштовх до збройних сутичок між білими та вільними «не-білими». Сутички відбувалися по всій території колонії і почали нагадувати громадянську війну. Зокрема, частину міста Порт-о-Пренс було спалено.

Повстання рабів

14 серпня 1791, у місцевості Буа-Кайман (фр. Bois-Caïman) на півночі колонії, починається повстання рабів. Під час богослужіння вуду, шаман Дутті Букман (Dutty Boukman) закликав повстати. За кілька днів повстання охопило усі плантації Півночі. Повстанці вбили близько тисячі білих.

Цікаво, що на початку повстанці вважали себе «військом короля Франції», якого «білі тримають у неволі у Парижі, тому що він хотів звільнити чорних, своїх вірних підданих». Пізніше ці ілюзії зникли.

Колоніальні війська не змогли повністю придушити цей виступ. Озброєні групи колишніх рабів продовжували контролювати сільську місцевість. Іспанія та Велика Британія, які були у конфлікті з Францією, надавали цим групам військову підтримку. Деякі повстанські лідери отримували від іспанців військові звання та нагороди.

Тим часом у Франції скасовано монархію. Республіканська влада скасовує рабство.

29 серпня 1793 рабство скасовано на півночі Сен-Доменґ, а 4 лютого 1794 — на всій території колонії.

В умовах війни з Великою Британією та конфлікту з Іспанією керівництво колонії закликає рабів вступати до війська, обіцяючи їм за це волю.

Туссен Лувертюр

У 1794 році Туссен Лувертюр (фр. Toussaint Louverture), один з командирів повсталих рабів, що отримав від іспанців звання офіцера, переходить на бік французів. Він допомагає їм відбити британську навалу і не тільки вибити іспанців з Сен-Доменґ, а й окупувати іспанську частину острова Гаїті.

Туссен поступово стає фактичним головнокомандувачем французької армії на Сен-Доменґ. У 1796 році французька Директорія надає Туссенові звання генерала.

Талановитий політик, він з часом узурпує владу. Він фактично створює нову державу, зі всіма необхідними інституціями.

Він запроваджує систему, за якою більшість колишніх рабів мають залишатися на своїх колишніх плантаціях і продовжувати сільгоспроботи. Це викликає незадоволення частини населення. З іншого боку, деякі мулати, генерали французької армії, протестують проти авторитаризму Туссена. Вони вимушені шукати притулку у Франції.

8 липня 1801 Туссен скликає асамблею, яку він цілком контролює. Асамблея проголошує широку автономію (але не незалежність) колишньої колонії. Туссена проголошено губернатором на решту життя.

Французьке вторгнення і війна за незалежність

Взявши владу, Наполеон Бонапарт хоче «навести порядок» у колоніях. Зокрема, він хоче відновити рабство. Проєкт відновлення рабства ретельно приховується від «не-білого» населення колоній. Навпаки, представники уряду поширюють заяви, що усі звільнені раби залишаться вільними. Водночас Франція відправляє війська на Гваделупу і Гаїті. На Гваделупі армія не зустрічає опору. Вона швидко роззброює місцеві збройні сили, складені здебільшого з мулатів і колишніх чорних рабів. Придушивши невеличке повстання, представники Наполеона поновлюють рабство. Мулати позбавлені громадянських прав. До того ж, вони вимушені документально підтвердити, що були вільними до 1789 року. Колишні чорні солдати, що захищали колонію від британців, депортовані до іспанських колоній. Частину з них продано до рабства.

Натомість на Сен-Доменґ Туссен наказує чинити опір інтервентам. Після тривалих боїв повстанці мусять відступити. Туссена заарештовано і депортовано до Франції, де він гине у в'язниці.

Але повстання триває. Його очолює Жан-Жак Дессалін, один з генералів Туссена. Дізнавшись про поновлення рабства на Гваделупі, генерали-мулати, що раніш билися на боці Франції, переходять на бік Дессаліна. Повстанці тримаються на високому рівні організації. Фактично йдеться про війну поміж двома регулярними арміями.

Французький генерал Рошамбо (фр. Rochambeau) застосовує жорстокі методи як до військовополонених, так і до мирного населення. Так, у 1803 році він наказує закопати живцем 500 військовополонених. У відповідь Дессалін вішає 500 полонених французів.

18 листопада 1803 французи зазнають поразки у битві при Вертьєр (фр. Bataille de Vertières). Рошамбо капітулює. Його війська, разом з частиною білих колоністів, залишають острів.

1 січня 1804 Гаїті проголошено незалежною республікою. Назва обрана, щоб підкреслити водночас аутентичність країни і її незалежність від Європи, адже за часів Колумба індіанці називали свій острів «Аїті».

Військові злочини

З перших днів повстання 1791 року і до кінця революції обидві сторони чинили масові страти мирного населення та військовополонених. Деякі ватажки (зокрема Дессалін) наказували вбивати білих «без різниці у віці чи статі», а також деяких чорних та мулатів. Натомість білі війська та волонтери діяли не менш жорстокими методами.. Щодо військовополонених, їх масово вбивали як повстанці, так і французькі війська.

Література

  • James, C.L.R. The Black Jacobins. [ 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] London: Secker & Warburg, 1938. New York: The Dial Press, 1938
  • Adélaïde-Merlande, Jacques. La Caraïbe et la Guyane au temps de la Révolution et de l'Empire (1789—1804). Paris: Karthala, 1992. 222 p. : ill., cartes ; 22 cm.

Примітки

  1. Sauveur Pierre Étienne. L'énigme haïtienne : échec de l'État moderne en Haïti. Montréal: Presses de l'Université de Montréal: Mémoire d'encrier, c2007. стор. 81
  2. Général Pamphile de Lacroix ; édition présentée et annotée par Pierre Pluchon. La révolution de Haïti. Paris : Éditions Karthala, c1995. стор. 94
  3. Général Pamphile de Lacroix ; édition présentée et annotée par Pierre Pluchon. La révolution de Haïti. Paris : Éditions Karthala, c1995. стор. 92
  4. Général Pamphile de Lacroix ; édition présentée et annotée par Pierre Pluchon. La révolution de Haïti. Paris : Éditions Karthala, c1995. стор. 86
  5. Général Pamphile de Lacroix ; édition présentée et annotée par Pierre Pluchon. La révolution de Haïti. Paris : Éditions Karthala, c1995. стор. 92, 95

Посилання

  • , a wiki about the history of Haiti
  • Portals to the World — Haiti [ 13 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Haitian Constitution of 1801 (English) [ 7 листопада 2009 у Wayback Machine.]
  • Haiti Archives [ 5 січня 2010 у Wayback Machine.]
  • Haiti — The First Black Republic in the World [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.]
  • «Égalité for All: Toussaint Louverture and the Haitian Revolution» [ 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.]. Noland Walker. documentary. 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gayityanska revolyuciya fr Revolution haitienne ohoplyuye podiyi 1791 1804 rokiv u todishnij francuzkij koloniyi Sen Domeng fr Saint Domingue yaki prizveli do nezalezhnosti Gayiti Vvazhayetsya sho ce pershe vdale povstannya rabiv u suchasnij istoriyi Situaciya naperedodni Francuzkoyi revolyuciyiNa Sen Domeng yak i v bilshosti francuzkih kolonij Karibskogo basejnu isnuvalo tri socialni grupi bili visha kasta rabi perevazhno chorni ale chastkovo takozh mulati i vilni kolorovi lyudi fr gens de couleur libres tobto lyudi afrikanskogo pohodzhennya yaki ne buli rabami Sered kolorovih lyudej bulo bagato mulativ Chimalo z nih buli bagati j otrimali vishukanu osvitu Popri ce yihnij socialnij status buv nizhchij vid bilih i voni ne mali gromadyanskih prav Sen Domeng bula najbagatshoyu z francuzkih kolonij Vest Indiyi Francuzka revolyuciyaFrancuzka revolyuciya pochalasya 1789 roku U pershi zh roki bili plantatori obrali Kolonialnu asambleyu dlya keruvannya Sen Domeng Vilnih lyudej afrikanskogo pohodzhennya mulativ navit najbagatshih z nih ne dopustili ani do uchasti u viborah ani do roboti Asambleyi Plantatori vimagali nadati koloniyi bilshe avtonomiyi zokrema povne pravo torgivli z britanskimi koloniyami i SShA Navpaki nebagati bili u bilshosti vistupali proti avtonomiyi Vodnochas vilni ne bili meshkanci vimagali rivnih prav z bilimi Na pochatku zhodna z cih grup ne vimagala skasuvannya rabstva Shodo rabiv voni pochali spodivatisya na volyu Sposterigayuchi za superechkami vilnogo naselennya bagato z nih prijshlo do visnovku sho prijshov chas diyati Povstannya Vensana OzheVensan Ozhe fr Vincent Oge buv mulatom Vin pohodiv z bagatoyi rodini i otrimav prekrasnu osvitu u Franciyi U 1790 vin aktivno vimagav rivnih prav z bilimi dlya vilnogo kolorovogo naselennya Pislya vidmovi vin zibrav zagin iz 300 lyudej i pidnyav povstannya Povstannya zaznalo porazki 25 lyutogo 1791 Ozhe iz soratnikom Jean Baptiste Chavannes bulo kolesovano Strata Ozhe dala poshtovh do zbrojnih sutichok mizh bilimi ta vilnimi ne bilimi Sutichki vidbuvalisya po vsij teritoriyi koloniyi i pochali nagaduvati gromadyansku vijnu Zokrema chastinu mista Port o Prens bulo spaleno Povstannya rabiv14 serpnya 1791 u miscevosti Bua Kajman fr Bois Caiman na pivnochi koloniyi pochinayetsya povstannya rabiv Pid chas bogosluzhinnya vudu shaman Dutti Bukman Dutty Boukman zaklikav povstati Za kilka dniv povstannya ohopilo usi plantaciyi Pivnochi Povstanci vbili blizko tisyachi bilih Cikavo sho na pochatku povstanci vvazhali sebe vijskom korolya Franciyi yakogo bili trimayut u nevoli u Parizhi tomu sho vin hotiv zvilniti chornih svoyih virnih piddanih Piznishe ci ilyuziyi znikli Kolonialni vijska ne zmogli povnistyu pridushiti cej vistup Ozbroyeni grupi kolishnih rabiv prodovzhuvali kontrolyuvati silsku miscevist Ispaniya ta Velika Britaniya yaki buli u konflikti z Franciyeyu nadavali cim grupam vijskovu pidtrimku Deyaki povstanski lideri otrimuvali vid ispanciv vijskovi zvannya ta nagorodi Tim chasom u Franciyi skasovano monarhiyu Respublikanska vlada skasovuye rabstvo 29 serpnya 1793 rabstvo skasovano na pivnochi Sen Domeng a 4 lyutogo 1794 na vsij teritoriyi koloniyi V umovah vijni z Velikoyu Britaniyeyu ta konfliktu z Ispaniyeyu kerivnictvo koloniyi zaklikaye rabiv vstupati do vijska obicyayuchi yim za ce volyu Tussen LuvertyurU 1794 roci Tussen Luvertyur fr Toussaint Louverture odin z komandiriv povstalih rabiv sho otrimav vid ispanciv zvannya oficera perehodit na bik francuziv Vin dopomagaye yim vidbiti britansku navalu i ne tilki vibiti ispanciv z Sen Domeng a j okupuvati ispansku chastinu ostrova Gayiti Tussen postupovo staye faktichnim golovnokomanduvachem francuzkoyi armiyi na Sen Domeng U 1796 roci francuzka Direktoriya nadaye Tussenovi zvannya generala Talanovitij politik vin z chasom uzurpuye vladu Vin faktichno stvoryuye novu derzhavu zi vsima neobhidnimi instituciyami Vin zaprovadzhuye sistemu za yakoyu bilshist kolishnih rabiv mayut zalishatisya na svoyih kolishnih plantaciyah i prodovzhuvati silgosproboti Ce viklikaye nezadovolennya chastini naselennya Z inshogo boku deyaki mulati generali francuzkoyi armiyi protestuyut proti avtoritarizmu Tussena Voni vimusheni shukati pritulku u Franciyi 8 lipnya 1801 Tussen sklikaye asambleyu yaku vin cilkom kontrolyuye Asambleya progoloshuye shiroku avtonomiyu ale ne nezalezhnist kolishnoyi koloniyi Tussena progolosheno gubernatorom na reshtu zhittya Francuzke vtorgnennya i vijna za nezalezhnistVzyavshi vladu Napoleon Bonapart hoche navesti poryadok u koloniyah Zokrema vin hoche vidnoviti rabstvo Proyekt vidnovlennya rabstva retelno prihovuyetsya vid ne bilogo naselennya kolonij Navpaki predstavniki uryadu poshiryuyut zayavi sho usi zvilneni rabi zalishatsya vilnimi Vodnochas Franciya vidpravlyaye vijska na Gvadelupu i Gayiti Na Gvadelupi armiya ne zustrichaye oporu Vona shvidko rozzbroyuye miscevi zbrojni sili skladeni zdebilshogo z mulativ i kolishnih chornih rabiv Pridushivshi nevelichke povstannya predstavniki Napoleona ponovlyuyut rabstvo Mulati pozbavleni gromadyanskih prav Do togo zh voni vimusheni dokumentalno pidtverditi sho buli vilnimi do 1789 roku Kolishni chorni soldati sho zahishali koloniyu vid britanciv deportovani do ispanskih kolonij Chastinu z nih prodano do rabstva Natomist na Sen Domeng Tussen nakazuye chiniti opir interventam Pislya trivalih boyiv povstanci musyat vidstupiti Tussena zaareshtovano i deportovano do Franciyi de vin gine u v yaznici Ale povstannya trivaye Jogo ocholyuye Zhan Zhak Dessalin odin z generaliv Tussena Diznavshis pro ponovlennya rabstva na Gvadelupi generali mulati sho ranish bilisya na boci Franciyi perehodyat na bik Dessalina Povstanci trimayutsya na visokomu rivni organizaciyi Faktichno jdetsya pro vijnu pomizh dvoma regulyarnimi armiyami Francuzkij general Roshambo fr Rochambeau zastosovuye zhorstoki metodi yak do vijskovopolonenih tak i do mirnogo naselennya Tak u 1803 roci vin nakazuye zakopati zhivcem 500 vijskovopolonenih U vidpovid Dessalin vishaye 500 polonenih francuziv 18 listopada 1803 francuzi zaznayut porazki u bitvi pri Vertyer fr Bataille de Vertieres Roshambo kapitulyuye Jogo vijska razom z chastinoyu bilih kolonistiv zalishayut ostriv 1 sichnya 1804 Gayiti progolosheno nezalezhnoyu respublikoyu Nazva obrana shob pidkresliti vodnochas autentichnist krayini i yiyi nezalezhnist vid Yevropi adzhe za chasiv Kolumba indianci nazivali svij ostriv Ayiti Vijskovi zlochiniZ pershih dniv povstannya 1791 roku i do kincya revolyuciyi obidvi storoni chinili masovi strati mirnogo naselennya ta vijskovopolonenih Deyaki vatazhki zokrema Dessalin nakazuvali vbivati bilih bez riznici u vici chi stati a takozh deyakih chornih ta mulativ Natomist bili vijska ta volonteri diyali ne mensh zhorstokimi metodami Shodo vijskovopolonenih yih masovo vbivali yak povstanci tak i francuzki vijska LiteraturaJames C L R The Black Jacobins 26 zhovtnya 2017 u Wayback Machine London Secker amp Warburg 1938 New York The Dial Press 1938 Adelaide Merlande Jacques La Caraibe et la Guyane au temps de la Revolution et de l Empire 1789 1804 Paris Karthala 1992 222 p ill cartes 22 cm PrimitkiSauveur Pierre Etienne L enigme haitienne echec de l Etat moderne en Haiti Montreal Presses de l Universite de Montreal Memoire d encrier c2007 stor 81 General Pamphile de Lacroix edition presentee et annotee par Pierre Pluchon La revolution de Haiti Paris Editions Karthala c1995 stor 94 General Pamphile de Lacroix edition presentee et annotee par Pierre Pluchon La revolution de Haiti Paris Editions Karthala c1995 stor 92 General Pamphile de Lacroix edition presentee et annotee par Pierre Pluchon La revolution de Haiti Paris Editions Karthala c1995 stor 86 General Pamphile de Lacroix edition presentee et annotee par Pierre Pluchon La revolution de Haiti Paris Editions Karthala c1995 stor 92 95Posilannya a wiki about the history of Haiti Portals to the World Haiti 13 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Haitian Constitution of 1801 English 7 listopada 2009 u Wayback Machine Haiti Archives 5 sichnya 2010 u Wayback Machine Haiti The First Black Republic in the World 19 sichnya 2010 u Wayback Machine Egalite for All Toussaint Louverture and the Haitian Revolution 5 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Noland Walker documentary 2009

Дата публікації:
Топ