Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туссен Туссе н Лувертю р фр Toussaint Louverture або Франсуа Доміні к

Туссен Лувертюр

Туссен Лувертюр
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Туссен.

Туссе́н Лувертю́р (фр. Toussaint Louverture) або Франсуа́-Доміні́к Туссе́н (фр. François-Dominique Toussaint) або Туссе́н Бреда́ (фр. Toussaint Bréda) — національний герой Гаїті, один із найзначніших лідерів Гаїтянської революції. Народився 20 травня 1743 року недалеко від міста Кап Франсе́ (тепер — Кап-Аїтьєн) на півночі сучасного Гаїті. Помер 7 квітня 1803 року у в'язниці Фор де Жу (фр. Fort de Joux), у Ля Клюз-е-Міжу (фр. La Cluse-et-Mijoux), Франція.

Туссен Лувертюр
фр. Toussaint Louverture
image
Народився 20 травня 1743(1743-05-20)[1][2][3]
Кап-Аїтьєн, Гаїті
Помер 7 квітня 1803(1803-04-07)[1][2][3] (59 років)
d, Ла-Клюз-е-Міжу[4]
·пневмонія
Країна Сан-Домінго
image Перша французька республіка
image Французька конституційна монархія (1791-1792)
image Королівство Франція
image Франція[5]
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов французька і англійська[6]
Учасник Наполеонівські війни
Військове звання дивізійний генерал і генерал
Партія клуб якобінців
Конфесія католицька церква
Батько d
У шлюбі з d
Діти d
Автограф image

Біографія

Тепер вже важко встановити деякі подробиці справжнього життя Туссена. Ореол національного героя і провідного революціонера тільки ускладнив цю задачу. Важко перевірити, чи справді його предки походили з королівського роду у Дагомеї, як стверджують деякі біографи. Існують різні дані щодо його освіти: дехто стверджував, що Туссен знав латину і геометрію, інші — що він тільки вмів читати й писати. На початку життя Туссен був рабом, і цей період не залишив по собі багато документальних свідоцтв.

До нас дійшло кілька портретів Туссена, які дуже відрізняються один від одного і вочевидь зображують різних людей. Один з них дуже схожий на портрет Наполеона Бонапарта (з яким Туссена нерідко порівнювали). Інший портрет зображує людину, значно молодшу від віку, який мав Туссен під час Гаїтянської революції. Жак Аделаїд-Мерланд припускав, що найреалістичніші портрети, можливо, ті, які показують Туссена не гарним фізично, тому що за свідками сучасників він не відрізнявся вродою .

Відомо, що батько Туссена народився у Африці і був проданий у рабство. Сам Туссен народився у Кап-Аїтьєн, (сучасний Гаїті) у 1743 році.

Плантація, на якій народився Туссен, належала графові Бреда (фр. Comte de Bréda), тому до 1790-х років Туссена згадували, як Туссена Бреда. Близько 1776 року Туссен отримав волю. Він продовжував виконувати деякі адміністративні доручення на плантації. Водночас він орендував ферму, де вирощував каву на продаж. Йому належало близько 13 рабів.

Під час повстання рабів 1791 року (яке вважають початком Гаїтянської революції) Туссен — вже достатньо похила для тих часів людина (особливо для колишнього раба). Попри це, він приєднався до повстанців. Оскільки він був письменний, досвідчений і розумівся у цілющих рослинах, його обрали лікарем одного з загонів. Пізніше він став командиром. Іспанія, яка з політичних причин підтримувала повстанців, надала Туссенові звання генерала. З 1793 року він підписував папери як Туссен Лувертюр (від «фр. L'Ouverture» — увертюра, відкриття).

5 травня 1794 року Туссен перейшов на бік Франції, яка щойно скасувала рабство на Сан-Домінго та у деяких інших колоніях.

Він допомагав Франції захистити колонію від англійців та іспанців і поступово став головнокомандувачем французькою армією на Санто-Домінго. У 1798—1802 роках Туссен став фактичним правителем колонії, ведучи повністю самостійну внутрішню політику, укладаючи торговельні угоди зі США та Великою Британією. Наполеон офіційно визнав його губернатором.

Туссен окупував іспанську частину острова (сучасна Домініканська Республіка). Він поступово став диктатором, спираючись як на своїх генералів (переважно чорних і мулатів), так і на білих радників.

Економіка колонії була побудована на експорті цукру, кави і тютюну. Всі ці продукти вирощували на плантаціях, розрахованих на рабський труд. Хоча рабство скасували, але Туссен примушував більшість колишніх рабів залишатися на своїх колишніх плантаціях і працювати, як колись — хоча вже у кращих умовах. Дехто з дослідників бачили у цьому встановлення кріпацтва. Такі заходи налаштували проти Туссена багатьох рабів.

Туссен утискав політичних опонентів: чимало з них вимушені були шукати притулок у Франції.

8 липня 1801 року Туссен скликав асамблею, яку він цілком контролював. Асамблея проголосила широку автономію (але не незалежність) колишньої колонії. Туссена проголосили губернатором на решту життя.

Наполеон Бонапарт прагнув знов підкорити колонію і поновити рабство. Франція відправила війська на Гваделупу і Санто-Домінго. Керівники експедицій мали таємні накази поновити рабство, але приховували це від «широких мас» і робили гучні заяви про те, що усі вільні залишаться вільними. Деякі генерали-мулати, налаштовані проти Туссена, взяли участь в експедиції.

Туссен наказав війську чинити збройний опір французам. Попри тривалі бої, у 1802 році значну частину колонії Франція окупувала. Туссена заарештували і 15 червня 1802 року депортували до Франції. Він загинув 7 квітня 1803 року у в'язниці Фор де Жу (Fort de Joux).

Депортація Туссена не покращили ситуацію для французів. Дізнавшись про події на Гваделупі, де рабство було відновлено, а вільне «не-біле» населення позбавлено громадянських прав, мешканці острова повстали. Повстанці приєдналися до залишків туссенівської армії. Мулати, які служили у французькій армії, перейшли на їхній бік. Восени 1803 року французькі війська залишили острів. 1 січня 1804 року було проголошено державу Гаїті.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118574612 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  6. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  7. Planche G. Toussaint Louverture, drame de M. Alphonse de Lamartine // Revue des deux Mondes — Paris: 1850. — Vol. Nouvelle période, tome 6. — P. 353–368. — ISSN 0035-1962; 0750-9278
    d:Track:Q90d:Track:Q329096d:Track:Q19235284d:Track:Q1569226
  8. Antoine Métral, Isaac Louverture. Histoire de l'expédition des Français à Saint-Domingue: sous le consulat de Napoléon Bonaparte (фр.)
  9. Jacques Adélaïde Merlande. La Caraïbe et la Guyane: au temps de la Révolution et de l'Empire. Paris: Karthala, 1992. pp 91-92 (фр.)

Посилання

  • Toussaint L'Ouverture: A Biography and Autobiography by J. R. Beard, 1863
  • A section of Bob Corbett's on-line course on the history of Haïti that deals with Toussaint's rise to power.
  • Toussaint на сайті IMDb (англ.)
  • «Égalité for All: Toussaint Louverture and the Haitian Revolution». Noland Walker. PBS documentary. 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tussen Tusse n Luvertyu r fr Toussaint Louverture abo Fransua Domini k Tusse n fr Francois Dominique Toussaint abo Tusse n Breda fr Toussaint Breda nacionalnij geroj Gayiti odin iz najznachnishih lideriv Gayityanskoyi revolyuciyi Narodivsya 20 travnya 1743 roku nedaleko vid mista Kap Franse teper Kap Ayityen na pivnochi suchasnogo Gayiti Pomer 7 kvitnya 1803 roku u v yaznici For de Zhu fr Fort de Joux u Lya Klyuz e Mizhu fr La Cluse et Mijoux Franciya Tussen Luvertyurfr Toussaint LouvertureNarodivsya 20 travnya 1743 1743 05 20 1 2 3 Kap Ayityen GayitiPomer 7 kvitnya 1803 1803 04 07 1 2 3 59 rokiv d La Klyuz e Mizhu 4 pnevmoniyaKrayina San Domingo Persha francuzka respublika Francuzka konstitucijna monarhiya 1791 1792 Korolivstvo Franciya Franciya 5 Diyalnist politik vijskovosluzhbovecZnannya mov francuzka i anglijska 6 Uchasnik Napoleonivski vijniVijskove zvannya divizijnij general i generalPartiya klub yakobincivKonfesiya katolicka cerkvaBatko dU shlyubi z dDiti dAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaTeper vzhe vazhko vstanoviti deyaki podrobici spravzhnogo zhittya Tussena Oreol nacionalnogo geroya i providnogo revolyucionera tilki uskladniv cyu zadachu Vazhko pereviriti chi spravdi jogo predki pohodili z korolivskogo rodu u Dagomeyi yak stverdzhuyut deyaki biografi Isnuyut rizni dani shodo jogo osviti dehto stverdzhuvav sho Tussen znav latinu i geometriyu inshi sho vin tilki vmiv chitati j pisati Na pochatku zhittya Tussen buv rabom i cej period ne zalishiv po sobi bagato dokumentalnih svidoctv Do nas dijshlo kilka portretiv Tussena yaki duzhe vidriznyayutsya odin vid odnogo i vochevid zobrazhuyut riznih lyudej Odin z nih duzhe shozhij na portret Napoleona Bonaparta z yakim Tussena neridko porivnyuvali Inshij portret zobrazhuye lyudinu znachno molodshu vid viku yakij mav Tussen pid chas Gayityanskoyi revolyuciyi Zhak Adelayid Merland pripuskav sho najrealistichnishi portreti mozhlivo ti yaki pokazuyut Tussena ne garnim fizichno tomu sho za svidkami suchasnikiv vin ne vidriznyavsya vrodoyu Vidomo sho batko Tussena narodivsya u Africi i buv prodanij u rabstvo Sam Tussen narodivsya u Kap Ayityen suchasnij Gayiti u 1743 roci Plantaciya na yakij narodivsya Tussen nalezhala grafovi Breda fr Comte de Breda tomu do 1790 h rokiv Tussena zgaduvali yak Tussena Breda Blizko 1776 roku Tussen otrimav volyu Vin prodovzhuvav vikonuvati deyaki administrativni doruchennya na plantaciyi Vodnochas vin orenduvav fermu de viroshuvav kavu na prodazh Jomu nalezhalo blizko 13 rabiv Pid chas povstannya rabiv 1791 roku yake vvazhayut pochatkom Gayityanskoyi revolyuciyi Tussen vzhe dostatno pohila dlya tih chasiv lyudina osoblivo dlya kolishnogo raba Popri ce vin priyednavsya do povstanciv Oskilki vin buv pismennij dosvidchenij i rozumivsya u cilyushih roslinah jogo obrali likarem odnogo z zagoniv Piznishe vin stav komandirom Ispaniya yaka z politichnih prichin pidtrimuvala povstanciv nadala Tussenovi zvannya generala Z 1793 roku vin pidpisuvav paperi yak Tussen Luvertyur vid fr L Ouverture uvertyura vidkrittya 5 travnya 1794 roku Tussen perejshov na bik Franciyi yaka shojno skasuvala rabstvo na San Domingo ta u deyakih inshih koloniyah Vin dopomagav Franciyi zahistiti koloniyu vid anglijciv ta ispanciv i postupovo stav golovnokomanduvachem francuzkoyu armiyeyu na Santo Domingo U 1798 1802 rokah Tussen stav faktichnim pravitelem koloniyi veduchi povnistyu samostijnu vnutrishnyu politiku ukladayuchi torgovelni ugodi zi SShA ta Velikoyu Britaniyeyu Napoleon oficijno viznav jogo gubernatorom Tussen okupuvav ispansku chastinu ostrova suchasna Dominikanska Respublika Vin postupovo stav diktatorom spirayuchis yak na svoyih generaliv perevazhno chornih i mulativ tak i na bilih radnikiv Ekonomika koloniyi bula pobudovana na eksporti cukru kavi i tyutyunu Vsi ci produkti viroshuvali na plantaciyah rozrahovanih na rabskij trud Hocha rabstvo skasuvali ale Tussen primushuvav bilshist kolishnih rabiv zalishatisya na svoyih kolishnih plantaciyah i pracyuvati yak kolis hocha vzhe u krashih umovah Dehto z doslidnikiv bachili u comu vstanovlennya kripactva Taki zahodi nalashtuvali proti Tussena bagatoh rabiv Tussen utiskav politichnih oponentiv chimalo z nih vimusheni buli shukati pritulok u Franciyi 8 lipnya 1801 roku Tussen sklikav asambleyu yaku vin cilkom kontrolyuvav Asambleya progolosila shiroku avtonomiyu ale ne nezalezhnist kolishnoyi koloniyi Tussena progolosili gubernatorom na reshtu zhittya Napoleon Bonapart pragnuv znov pidkoriti koloniyu i ponoviti rabstvo Franciya vidpravila vijska na Gvadelupu i Santo Domingo Kerivniki ekspedicij mali tayemni nakazi ponoviti rabstvo ale prihovuvali ce vid shirokih mas i robili guchni zayavi pro te sho usi vilni zalishatsya vilnimi Deyaki generali mulati nalashtovani proti Tussena vzyali uchast v ekspediciyi Tussen nakazav vijsku chiniti zbrojnij opir francuzam Popri trivali boyi u 1802 roci znachnu chastinu koloniyi Franciya okupuvala Tussena zaareshtuvali i 15 chervnya 1802 roku deportuvali do Franciyi Vin zaginuv 7 kvitnya 1803 roku u v yaznici For de Zhu Fort de Joux Deportaciya Tussena ne pokrashili situaciyu dlya francuziv Diznavshis pro podiyi na Gvadelupi de rabstvo bulo vidnovleno a vilne ne bile naselennya pozbavleno gromadyanskih prav meshkanci ostrova povstali Povstanci priyednalisya do zalishkiv tussenivskoyi armiyi Mulati yaki sluzhili u francuzkij armiyi perejshli na yihnij bik Voseni 1803 roku francuzki vijska zalishili ostriv 1 sichnya 1804 roku bulo progolosheno derzhavu Gayiti PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Deutsche Nationalbibliothek Record 118574612 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 CONOR Sl d Track Q16744133 Planche G Toussaint Louverture drame de M Alphonse de Lamartine Revue des deux Mondes Paris 1850 Vol Nouvelle periode tome 6 P 353 368 ISSN 0035 1962 0750 9278 d Track Q90d Track Q329096d Track Q19235284d Track Q1569226 Antoine Metral Isaac Louverture Histoire de l expedition des Francais a Saint Domingue sous le consulat de Napoleon Bonaparte fr Jacques Adelaide Merlande La Caraibe et la Guyane au temps de la Revolution et de l Empire Paris Karthala 1992 pp 91 92 fr PosilannyaToussaint L Ouverture A Biography and Autobiography by J R Beard 1863 A section of Bob Corbett s on line course on the history of Haiti that deals with Toussaint s rise to power Toussaint na sajti IMDb angl Egalite for All Toussaint Louverture and the Haitian Revolution Noland Walker PBS documentary 2009

Дата публікації:
Топ