Ревю де Де Монд (фр. Revue des Deux Mondes, в перекладі «Огляд двох світів» або «Огляд Старого й Нового світу») — двотижневий французький журнал ліберального спрямування. Видавався у Парижі з 1829 по 1944 , далі з 1945 під різними назвами і до сьогодні.
Revue des Deux Mondes | |
Дата створення / заснування | липень 1829 і 1829[1] |
---|---|
Назва | фр. Revue des deux Mondes фр. Revue des deux mondes[1] араб. مجلة العالمين[1] |
Сфера роботи | література, наука, історія і мистецтво |
Засновник | d[2] і d[3] |
Країна | Франція |
Розташування штаб-квартири | Париж |
Головний предмет твору | література, культура, політика і Франція |
Замінений на | d |
На заміну | d |
Співавтор | d |
Місце публікації | Париж[1] |
Країна походження | Франція |
Мова твору або назви | французька[1] |
Час/дата початку | 1829[1] |
Час/дата закінчення | 1930[1] |
Головний редактор | d[4] |
Кількість підписників у соціальних мережах | 15 062 |
Офіційний сайт(фр.) | |
Revue des Deux Mondes у Вікісховищі |
Історія
Перший номер журналу вийшов 1 серпня 1829 року. Засновники: Сегюр, Дюпейрон і Моруа. Через брак коштів вони не могли довести своє починання навіть до кінця першого року. У 1831 р. Франсуа Бюлоз, колишній пастух, набув право на видання цього журналу і так зміцнив його успіх, що під кінець життя воно давало йому не менше 365 000 франків щорічного прибутку. Журнал скоро завоював собі солідну репутацію і завдяки співпраці багатьох академіків став вважатися голосом академії. Концепція видання полягала у встановленні культурного, економічного і політичного мосту між Америкою і Європою. Часопис почав виходити як літературно-мистецький, але згодом дедалі більше місце приділяв питанням філософії і політики .
У журналі в різний час співпрацювали найвизначніші письменники та вчені: Віктор Гюго , Жорж Санд , Оноре де Бальзак , Александр Дюма , Альфред де Віньї , Шарль Сент-Бев , Генріх Гейне , Шарль Бодлер , , , Франсуа Моріак , Шарль де Мазад та ін. У XIX столітті і в першій половині XX століття «Revue des deux Mondes» — найкращий і найпоширеніший з французьких літературних журналів.
У 1945 році часопис змінив назву на Ревю літератури, історії, мистецтв і науки Двох Світів (фр. La Revue, littérature, histoire, arts et sciences des Deux Mondes).
У 1956 році журнал об'єднався з щомісячником «Люди й світи» (фр. Hommes et mondes). З 1969 року також став виходити щомісяця. З 1972 року виходить під назвою Щомісячний журнал Двох Світів (фр. Revue mensuelle des Deux Mondes).
У 1982 році журнал повернув собі первісну назву. Сьогодні часопис має бл. 5000 абонентів й загальний наклад 8000 примірників. З 14 травня 2008 року журнал заснував премію «Прі д'Есе» (10 000 євро) за найкраще есе року.
Редактори
Редактори:
- 1831—1877 — Франсуа Бюлоз, 1877—1893 — Шарль Бюлоз, син Франсуа Бюлоза,
- 1893—1906 — відомий критик, академік Французької академії Фердинанд Брюнетьєр, був співробітником журналу з 1874 , а з 1890 — секретар редакції,
- 1907—1915 — академік Франсіс Шарм,
- 1916—1937 — академік Рене Думік ,
- 1937—1955 — академік Андре Шомьє,
- 1955—1966 — академік Клод-Жозеф Гіньу,
- 1966—1971 — ,
- 1971 — ,
- 1989—1991 — ,
- 1991—1995 — Жан Боторель, 1991—1995
- 1995—1999 — Брюно де Сессоль
- 1999—2002 — Наталі де Бодрі д'Ассон
- 2002 й до сьогодні: Мішель Крепю — головний редактор.
Література
- Gabriel de Broglie, Histoire politique de la Revue des Deux Mondes de 1829 à 1979, Paris, Perrin, 1979, 381 p.
- Mihailo Pavlovic, « Apollinaire lecteur de la Revue des Deux Mondes », Revue d'Histoire Littéraire de la France, July-Aug 1992, n° 92 (4), p. 694-703.
- Alain Mercier, « Edouard Schuré, Baudelaire et le wagnérisme à la Revue des Deux Mondes, d’après un document inédit », Bulletin Baudelairien, Summer 1980, n° 16 (1), p. 11-12.
- Françoise Escoffier, « Henri Heine et la Revue des Deux Mondes », Nouvelle Revue des Deux Mondes, Oct. 1982, p. 130-37.
- Louis Le Guillou, « L’Avenir du monde : les Manifestes de Lamartine, Chateaubriand et Lamennais dans la Revue des deux mondes de 1834 », Travaux de Litterature, 1995, n° 8, p. 231-39.
- Thomas Loué, « L’Inévidence de la distinction : la Revue des Deux Mondes face à la presse à la fin du XIX e », Romantisme, 2003, n° 121, p. 41-48.
- Mariella Colin, « La Littérature italienne contemporaine vue par la Revue des Deux Mondes (1880-1900) », Polémiques et dialogues : les Échanges culturels entre la France et l’Italie de 1880 à 1918, Caen, Univ. de Caen, 1988, p. 11-22.
- Collectif, Cent ans de vie française à la Revue des Deux Monde. Le livre du centenaire, Paris, Hachette, Revue des Deux Mondes, 1929, 524 p.
- Collectif, "Pages retrouvées. 1829-2009", Paris, Revue des Deux Mondes, 2009, 320 pages.
Примітки
- https://openarabicpe.github.io/journal_al-muqtabas/tei/oclc_4770057679-i_10.TEIP5.xml#bibl_14.d1e4718
- http://www.revuedesdeuxmondes.fr/home/whoarewe.php#chrono
- https://fr.wikisource.org/wiki/Le_Fondateur_de_la_Revue_des_Deux_Mondes_-_Fran%C3%A7ois_Buloz
Посилання
- Офіційний сайт [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- La Revue des Deux Mondes (1829 - 1930) на сайті електронної бібліотеки Ґалліка [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Revyu de De Mond fr Revue des Deux Mondes v perekladi Oglyad dvoh svitiv abo Oglyad Starogo j Novogo svitu dvotizhnevij francuzkij zhurnal liberalnogo spryamuvannya Vidavavsya u Parizhi z 1829 po 1944 dali z 1945 pid riznimi nazvami i do sogodni Revue des Deux Mondes Data stvorennya zasnuvannyalipen 1829 i 1829 1 Nazvafr Revue des deux Mondes fr Revue des deux mondes 1 arab مجلة العالمين 1 Sfera robotiliteratura nauka istoriya i mistectvo Zasnovnikd 2 i d 3 Krayina Franciya Roztashuvannya shtab kvartiriParizh Golovnij predmet tvoruliteratura kultura politika i Franciya Zaminenij nad Na zaminud Spivavtord Misce publikaciyiParizh 1 Krayina pohodzhennya Franciya Mova tvoru abo nazvifrancuzka 1 Chas data pochatku1829 1 Chas data zakinchennya1930 1 Golovnij redaktord 4 Kilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah15 062 Oficijnij sajt fr Revue des Deux Mondes u Vikishovishi Revyu de De MondIstoriyaPershij nomer zhurnalu vijshov 1 serpnya 1829 roku Zasnovniki Segyur Dyupejron i Morua Cherez brak koshtiv voni ne mogli dovesti svoye pochinannya navit do kincya pershogo roku U 1831 r Fransua Byuloz kolishnij pastuh nabuv pravo na vidannya cogo zhurnalu i tak zmicniv jogo uspih sho pid kinec zhittya vono davalo jomu ne menshe 365 000 frankiv shorichnogo pributku Zhurnal skoro zavoyuvav sobi solidnu reputaciyu i zavdyaki spivpraci bagatoh akademikiv stav vvazhatisya golosom akademiyi Koncepciya vidannya polyagala u vstanovlenni kulturnogo ekonomichnogo i politichnogo mostu mizh Amerikoyu i Yevropoyu Chasopis pochav vihoditi yak literaturno misteckij ale zgodom dedali bilshe misce pridilyav pitannyam filosofiyi i politiki U zhurnali v riznij chas spivpracyuvali najviznachnishi pismenniki ta vcheni Viktor Gyugo Zhorzh Sand Onore de Balzak Aleksandr Dyuma Alfred de Vinyi Sharl Sent Bev Genrih Gejne Sharl Bodler Fransua Moriak Sharl de Mazad ta in U XIX stolitti i v pershij polovini XX stolittya Revue des deux Mondes najkrashij i najposhirenishij z francuzkih literaturnih zhurnaliv U 1945 roci chasopis zminiv nazvu na Revyu literaturi istoriyi mistectv i nauki Dvoh Svitiv fr La Revue litterature histoire arts et sciences des Deux Mondes U 1956 roci zhurnal ob yednavsya z shomisyachnikom Lyudi j sviti fr Hommes et mondes Z 1969 roku takozh stav vihoditi shomisyacya Z 1972 roku vihodit pid nazvoyu Shomisyachnij zhurnal Dvoh Svitiv fr Revue mensuelle des Deux Mondes U 1982 roci zhurnal povernuv sobi pervisnu nazvu Sogodni chasopis maye bl 5000 abonentiv j zagalnij naklad 8000 primirnikiv Z 14 travnya 2008 roku zhurnal zasnuvav premiyu Pri d Ese 10 000 yevro za najkrashe ese roku RedaktoriRedaktori 1831 1877 Fransua Byuloz 1877 1893 Sharl Byuloz sin Fransua Byuloza 1893 1906 vidomij kritik akademik Francuzkoyi akademiyi Ferdinand Bryunetyer buv spivrobitnikom zhurnalu z 1874 a z 1890 sekretar redakciyi 1907 1915 akademik Fransis Sharm 1916 1937 akademik Rene Dumik 1937 1955 akademik Andre Shomye 1955 1966 akademik Klod Zhozef Ginu 1966 1971 1971 1989 1991 1991 1995 Zhan Botorel 1991 1995 1995 1999 Bryuno de Sessol 1999 2002 Natali de Bodri d Asson 2002 j do sogodni Mishel Krepyu golovnij redaktor LiteraturaGabriel de Broglie Histoire politique de la Revue des Deux Mondes de 1829 a 1979 Paris Perrin 1979 381 p Mihailo Pavlovic Apollinaire lecteur de la Revue des Deux Mondes Revue d Histoire Litteraire de la France July Aug 1992 n 92 4 p 694 703 Alain Mercier Edouard Schure Baudelaire et le wagnerisme a la Revue des Deux Mondes d apres un document inedit Bulletin Baudelairien Summer 1980 n 16 1 p 11 12 Francoise Escoffier Henri Heine et la Revue des Deux Mondes Nouvelle Revue des Deux Mondes Oct 1982 p 130 37 Louis Le Guillou L Avenir du monde les Manifestes de Lamartine Chateaubriand et Lamennais dans la Revue des deux mondes de 1834 Travaux de Litterature 1995 n 8 p 231 39 Thomas Loue L Inevidence de la distinction la Revue des Deux Mondes face a la presse a la fin du XIX e Romantisme 2003 n 121 p 41 48 Mariella Colin La Litterature italienne contemporaine vue par la Revue des Deux Mondes 1880 1900 Polemiques et dialogues les Echanges culturels entre la France et l Italie de 1880 a 1918 Caen Univ de Caen 1988 p 11 22 Collectif Cent ans de vie francaise a la Revue des Deux Monde Le livre du centenaire Paris Hachette Revue des Deux Mondes 1929 524 p Collectif Pages retrouvees 1829 2009 Paris Revue des Deux Mondes 2009 320 pages Primitkihttps openarabicpe github io journal al muqtabas tei oclc 4770057679 i 10 TEIP5 xml bibl 14 d1e4718 http www revuedesdeuxmondes fr home whoarewe php chrono https fr wikisource org wiki Le Fondateur de la Revue des Deux Mondes Fran C3 A7ois BulozPosilannyaOficijnij sajt 4 lyutogo 2011 u Wayback Machine La Revue des Deux Mondes 1829 1930 na sajti elektronnoyi biblioteki Gallika 26 veresnya 2011 u Wayback Machine