Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Альфред де Віньї | |
|---|---|
| Alfred de Vigny | |
 | |
| Ім'я при народженні | Alfred Victor Vigny |
| Народився | 27 березня 1797 Лош, Франція |
| Помер | 17 вересня 1863 (66 років) Париж, Франція |
| Поховання | цвинтар Монмартр |
| Країна |  Франція |
| Національність | француз |
| Діяльність | поет, письменник |
| Alma mater | Ліцей Генріха IV |
| Знання мов | французька |
| Членство | Французька академія |
| Роки активності | з 1829 |
| Напрямок | романтизм |
| Жанр | поезія |
| Magnum opus | d, d, d, d, Q3210611?, d і Q3210858? |
| Титул | граф[d] |
| Посада | d |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| Автограф |  |
| |
Альфре́д Вікто́р де Віньї́ (фр. Alfred de Vigny; нар. 27 березня 1797, Лош — пом. 17 вересня 1863, Париж) — французький поет і письменник романтичного напряму.
Біографія
Найзначніший представник французького аристократичного, консервативного романтизму. Походив із старовинної дворянської родини, що активно боролася проти революції; деякі члени його сім'ї були страчені на гільйотині. Увійшов до життя з свідомістю приреченості до свого класу. «Ще в ліцеї, — говорив він згодом, — я відчув, що походжу з проклятої раси». В 15 років вступив на військову службу; перебував в охороні Людовіка XVIII, коли той під час «Ста днів» утік з Парижа. Залишався військовим до 1827 року, але жодного разу не брав участі в боях. «Бачив рабство армії, але не знав її величі» («Servitude et grandeur militaire»).
Автор історичного роману «Сен-Мар», поем «Елоа», «Моїсей», «Потоп», «Смерть вовка», психологічної драми «Чаттертон», книги віршів «Щоденник поета» та інших. Життя і творчість Віньї позначені , непросто складалася і його посмертна літературна доля. Віньї постійно перебував у незлагоді з епохою чи, точніше з епохами, в які йому довелося жити й творити. За ним закріпилася репутація представника «аристократичного романтизму», проте факти біографії і творчість Віньї не підтверджують цієї репутації, а, навпаки, суперечать їй. Як слушно зауважив один із дослідників, в літературі Віньї був не графом, а поетом, і звідси, додамо, «нестандартність» його світосприйняття та поведінки, що не вкладаються в соціологічні схеми.
Майбутній поет після закінчення ліцею готувався до вступу у Політехнічну школу, яка випускала офіцерів, коли до влади повернулись Бурбони. Виконуючи вимоги сім'ї та дотримуючись звичаїв предків, 17-річний граф Альфред де Віньї вже без будь-якого конкурсу та спеціальної військової підготовки отримав звання молодшого лейтенанта, згодом вступив в елітний кавалерійський полк. У 1825 році, прослуживши вже і у гвардії, і в піхоті, Віньї одружився, взяв відпустку (а через два роки і назовсім пішов у відставку) і оселився в Парижі, щоб цілком віддатися літературній праці. Останні 25 років свого життя Віньї провів у садибі в Мен-Жіро.
Становлення й перший етап творчості Віньї вибувалися в період Реставрації, в поновленій дворянській монархії Бурбонів. Віньї виявив критичне ставлення до Реставрації (в його поезії домінують мотиви самотності, відчуженості від реальності, песимізм при збережені аналітики того, що відбувається) і співчутливий інтерес до революції 1830 р. у Парижі Проте буржуазна Липнева монархія стала для нього ще більш неприйнятною, згадані мотиви посилилися в його творчості, та й сама ця творчість після 1835 р. різко пішла на спад. Він продовжував писати, але не так інтенсивно, як раніше, лише час від часу друкуючи поезії та поеми і все більше замикаючись у самотності. Рання, та й не тільки рання, поезія Віньї — поезія медитаційна, поезія самозаглиблення і роздумів. Свої думки та переживання поет об'єктивізує, вдається до епічних і драматичних сюжетів, до ролевих ліричних героїв. Власну заслугу перед французькою літературою він бачив у тому, що «першим запровадив композиції такого типу, які подають філософські думки в епічних або драматичних формах». У цьому він спирався на здобутки інших західних літератур, що було помічено критикою, яка заговорила про «зовнішні джерела натхнення Віньї».
У цих заключних рядках знаменитої пізньої поеми Віньї «Смерть вовка» (1843) виражено символ віри, якого поет дотримувався все життя, і водночас це один із наскрізних мотивів його поезії.
Творчість
Збірка «Античні та сучасні поеми» відкривається «Містичною книгою» — триптихом, що складеться з «Мойсея», «Елоа» і «Потопу», поем на біблійні сюжети. Віньї теж був властивий романтичний титанізм, і в триптиху він творить титанічні образи героїв, які в гордій і трагічній самотності високо підносяться над світом та людьми. Так, у поемі «Мойсей» змальовано величний образ біблійного народного вождя й пророка, наділеного незвичайною духовною силою. Але ця обраність не тільки підносить Мойсея над людьми, а й прирікає його на вічний холод самотності; і в монолозі, зверненому до Бога, він скаржиться на цей холод і просить «забуття у могильному сні», щоб звільнитися від нього. Так, після виходу книги «Античні та сучасні поеми» «Poemes antiques et modernes», 1826), в основу якої покладена збірка 1822 p., Ш.-О. Сент-Бев писав: «Якщо добре їх пошукати, то це Біблія, Гомер, побачений очима Андре Шеньє, Данте, можливо, Мільтон, Клопшток, Оссіан, той же Томас Мур, але все це збиралося крапля за краплею і вилилося в концентровану, витончену та потужну структуру».
Відчуженість від середовища, горда самота, загальний безвідрадний погляд на долю людини та людства, культ стоїчного страждання, світова скорбота, — все це звучить у Віньї голосніше й виразніше, ніж у будь-кого з французьких романтиків:
 | Покинь розумувать у марному свавіллі, Будь мужнім завсігди в стоїчній простоті, Без нарікань і скарг, як я, в своїм житті. Благають і тремтять лиш боягузи ниці. Злигоднів не цурайсь, твердий будь, наче з криці, З недолею змагайсь, як вся рідня моя, Страждай без скарг, борись і мовчки вмри, як я. |  |
— (Переклад М. Терещенка) | ||
.
До найвідоміших поетичних творів Віньї належить поема «Елоа» на сюжет про «грішного ангела», поширений у романтичній літературі («Падіння ангела» А. де Ламартіна, «Кінець Сатани» В. Гюґо, «Любов ангелів» Т. Мура, «Демон» М. Лєрмонтова, почасти «Каїн» Дж. Н. Г. Байрона тощо). Поміж згаданих творів поема Віньї найбільше перегукується з лермонтовським «Демоном». У ній ангел Елоа, народжена зі сльози Христа, спускається в пекло до Сатани, сподіваючись врятувати його своїм коханням, але ця любов виявляється для неї згубною. Віньї створив у поемі титанічний образ Сатани, який у тотальній байдужості до світу творить зло, сам того не усвідомлюючи. Читачів вразили також «космічні пейзажі» поеми, не лише їхня неосяжність, а й колористичне багатство й тонке нюансування. «Тільки він, — захоплено писав Т. Ґотьє, — володіє цим перламутрово-сірим кольором, цим кораловим відсвічуванням, цими опаловими прозоростями, цією синявою місячного сяйва, що на тлі божественного білого світла стає нематеріальною».
Мотиви та настрої, що визначились у перших поетичних збірках Віньї, залишаються домінуючими і в його пізній поезії, у збірці «Долі» («Les destinees»), що вийшла посмертно. Збірка відкривається однойменною поемою, в якій звучить мотив всесилля і всевладдя долі, яка набирає обрисів античного фатуму. «З першого дня творіння // Тяжка й могутня ступня долі // Опускається на кожну голову й кожне діяння», — такий урочистий і похмурий зачин цієї поеми, написаної «дантівським розміром», терцинами. Ще масштабніше і трагічніше звучать у цій збірці ідеї самотності у світі людини, відкинутої і природою, і Богом.
Мотив відірваності людини від природи звучить уже в поезії В. 20-х років, але концентрованого похмуро-патетичного виразу досяг він у його пізній поезії, зокрема в поемі «Хатина пастуха. До Єви». Тут «людському балагану» з його суєтністю і марнославством протиставлена природа — велична, прекрасна і водночас тотально байдужа до «комедії людської», сповнена «льодового презирства» до неї. У цій поемі природа звертається до людей з такими безжальними словами:
| | Ви матір'ю звете, а я для вас — могила. Не, знаю тих, кого я вже згубила, не чую, хто хвалу співає в тьмі часу | |
.
Вибрані твори
- Le Bal (1820)
- Poèmes (1822)
- Éloa, ou La sœur des anges (1824)
- Poèmes antiques et modernes (1826)
- Cinq-Mars (1826)
- La maréchale d'Ancre (1831)
- Stello (1832)
- Quitte pour la peur (1833)
- Servitude et grandeur militaires (1835)
- Chatterton (1835)
- Les Destinées (1864)
- Journal d'un poète (1867)
- Œuvres complètes (1883–1885)
- Daphné (1912)
Українські переклади
Українською мовою окремі твори Віньї переклали Василь Щурат і Микола Терещенко.
Посилання
- А. де Віньї // Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник / Наливайко Д.С., Шахова К.О.. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2001. — С. 135-144.
- Віньї, Альфред Віктор де // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 294. — .
- Віньї // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Дмитро Наливайко: Альфред де Віньї, біографія і творчість [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Твори Альфреда де Віньї на сайті Проект «Гутенберг» (англ.)
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Foto Alfred de VinyiAlfred de VignyIm ya pri narodzhenni Alfred Victor VignyNarodivsya 27 bereznya 1797 1797 03 27 Losh FranciyaPomer 17 veresnya 1863 1863 09 17 66 rokiv Parizh FranciyaPohovannya cvintar MonmartrKrayina FranciyaNacionalnist francuzDiyalnist poet pismennikAlma mater Licej Genriha IVZnannya mov francuzkaChlenstvo Francuzka akademiyaRoki aktivnosti z 1829Napryamok romantizmZhanr poeziyaMagnum opus d d d d Q3210611 d i Q3210858 Titul graf d Posada dMati dU shlyubi z dAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Alfre d Vikto r de Vinyi fr Alfred de Vigny nar 27 bereznya 1797 Losh pom 17 veresnya 1863 Parizh francuzkij poet i pismennik romantichnogo napryamu BiografiyaNajznachnishij predstavnik francuzkogo aristokratichnogo konservativnogo romantizmu Pohodiv iz starovinnoyi dvoryanskoyi rodini sho aktivno borolasya proti revolyuciyi deyaki chleni jogo sim yi buli stracheni na giljotini Uvijshov do zhittya z svidomistyu prirechenosti do svogo klasu She v liceyi govoriv vin zgodom ya vidchuv sho pohodzhu z proklyatoyi rasi V 15 rokiv vstupiv na vijskovu sluzhbu perebuvav v ohoroni Lyudovika XVIII koli toj pid chas Sta dniv utik z Parizha Zalishavsya vijskovim do 1827 roku ale zhodnogo razu ne brav uchasti v boyah Bachiv rabstvo armiyi ale ne znav yiyi velichi Servitude et grandeur militaire Avtor istorichnogo romanu Sen Mar poem Eloa Moyisej Potop Smert vovka psihologichnoyi drami Chatterton knigi virshiv Shodennik poeta ta inshih Zhittya i tvorchist Vinyi poznacheni neprosto skladalasya i jogo posmertna literaturna dolya Vinyi postijno perebuvav u nezlagodi z epohoyu chi tochnishe z epohami v yaki jomu dovelosya zhiti j tvoriti Za nim zakripilasya reputaciya predstavnika aristokratichnogo romantizmu prote fakti biografiyi i tvorchist Vinyi ne pidtverdzhuyut ciyeyi reputaciyi a navpaki superechat yij Yak slushno zauvazhiv odin iz doslidnikiv v literaturi Vinyi buv ne grafom a poetom i zvidsi dodamo nestandartnist jogo svitosprijnyattya ta povedinki sho ne vkladayutsya v sociologichni shemi Majbutnij poet pislya zakinchennya liceyu gotuvavsya do vstupu u Politehnichnu shkolu yaka vipuskala oficeriv koli do vladi povernulis Burboni Vikonuyuchi vimogi sim yi ta dotrimuyuchis zvichayiv predkiv 17 richnij graf Alfred de Vinyi vzhe bez bud yakogo konkursu ta specialnoyi vijskovoyi pidgotovki otrimav zvannya molodshogo lejtenanta zgodom vstupiv v elitnij kavalerijskij polk U 1825 roci prosluzhivshi vzhe i u gvardiyi i v pihoti Vinyi odruzhivsya vzyav vidpustku a cherez dva roki i nazovsim pishov u vidstavku i oselivsya v Parizhi shob cilkom viddatisya literaturnij praci Ostanni 25 rokiv svogo zhittya Vinyi proviv u sadibi v Men Zhiro Stanovlennya j pershij etap tvorchosti Vinyi vibuvalisya v period Restavraciyi v ponovlenij dvoryanskij monarhiyi Burboniv Vinyi viyaviv kritichne stavlennya do Restavraciyi v jogo poeziyi dominuyut motivi samotnosti vidchuzhenosti vid realnosti pesimizm pri zberezheni analitiki togo sho vidbuvayetsya i spivchutlivij interes do revolyuciyi 1830 r u Parizhi Prote burzhuazna Lipneva monarhiya stala dlya nogo she bilsh neprijnyatnoyu zgadani motivi posililisya v jogo tvorchosti ta j sama cya tvorchist pislya 1835 r rizko pishla na spad Vin prodovzhuvav pisati ale ne tak intensivno yak ranishe lishe chas vid chasu drukuyuchi poeziyi ta poemi i vse bilshe zamikayuchis u samotnosti Rannya ta j ne tilki rannya poeziya Vinyi poeziya meditacijna poeziya samozagliblennya i rozdumiv Svoyi dumki ta perezhivannya poet ob yektivizuye vdayetsya do epichnih i dramatichnih syuzhetiv do rolevih lirichnih geroyiv Vlasnu zaslugu pered francuzkoyu literaturoyu vin bachiv u tomu sho pershim zaprovadiv kompoziciyi takogo tipu yaki podayut filosofski dumki v epichnih abo dramatichnih formah U comu vin spiravsya na zdobutki inshih zahidnih literatur sho bulo pomicheno kritikoyu yaka zagovorila pro zovnishni dzherela nathnennya Vinyi U cih zaklyuchnih ryadkah znamenitoyi piznoyi poemi Vinyi Smert vovka 1843 virazheno simvol viri yakogo poet dotrimuvavsya vse zhittya i vodnochas ce odin iz naskriznih motiviv jogo poeziyi TvorchistHud Fransua Zhozef Kinson Alfred Viktor de Vinyi do 1825 r Zbirka Antichni ta suchasni poemi vidkrivayetsya Mistichnoyu knigoyu triptihom sho skladetsya z Mojseya Eloa i Potopu poem na biblijni syuzheti Vinyi tezh buv vlastivij romantichnij titanizm i v triptihu vin tvorit titanichni obrazi geroyiv yaki v gordij i tragichnij samotnosti visoko pidnosyatsya nad svitom ta lyudmi Tak u poemi Mojsej zmalovano velichnij obraz biblijnogo narodnogo vozhdya j proroka nadilenogo nezvichajnoyu duhovnoyu siloyu Ale cya obranist ne tilki pidnosit Mojseya nad lyudmi a j pririkaye jogo na vichnij holod samotnosti i v monolozi zvernenomu do Boga vin skarzhitsya na cej holod i prosit zabuttya u mogilnomu sni shob zvilnitisya vid nogo Tak pislya vihodu knigi Antichni ta suchasni poemi Poemes antiques et modernes 1826 v osnovu yakoyi pokladena zbirka 1822 p Sh O Sent Bev pisav Yaksho dobre yih poshukati to ce Bibliya Gomer pobachenij ochima Andre Shenye Dante mozhlivo Milton Klopshtok Ossian toj zhe Tomas Mur ale vse ce zbiralosya kraplya za krapleyu i vililosya v koncentrovanu vitonchenu ta potuzhnu strukturu Vidchuzhenist vid seredovisha gorda samota zagalnij bezvidradnij poglyad na dolyu lyudini ta lyudstva kult stoyichnogo strazhdannya svitova skorbota vse ce zvuchit u Vinyi golosnishe j viraznishe nizh u bud kogo z francuzkih romantikiv Pokin rozumuvat u marnomu svavilli Bud muzhnim zavsigdi v stoyichnij prostoti Bez narikan i skarg yak ya v svoyim zhitti Blagayut i tremtyat lish boyaguzi nici Zligodniv ne curajs tverdij bud nache z krici Z nedoleyu zmagajs yak vsya ridnya moya Strazhdaj bez skarg boris i movchki vmri yak ya Pereklad M Tereshenka Do najvidomishih poetichnih tvoriv Vinyi nalezhit poema Eloa na syuzhet pro grishnogo angela poshirenij u romantichnij literaturi Padinnya angela A de Lamartina Kinec Satani V Gyugo Lyubov angeliv T Mura Demon M Lyermontova pochasti Kayin Dzh N G Bajrona tosho Pomizh zgadanih tvoriv poema Vinyi najbilshe peregukuyetsya z lermontovskim Demonom U nij angel Eloa narodzhena zi slozi Hrista spuskayetsya v peklo do Satani spodivayuchis vryatuvati jogo svoyim kohannyam ale cya lyubov viyavlyayetsya dlya neyi zgubnoyu Vinyi stvoriv u poemi titanichnij obraz Satani yakij u totalnij bajduzhosti do svitu tvorit zlo sam togo ne usvidomlyuyuchi Chitachiv vrazili takozh kosmichni pejzazhi poemi ne lishe yihnya neosyazhnist a j koloristichne bagatstvo j tonke nyuansuvannya Tilki vin zahopleno pisav T Gotye volodiye cim perlamutrovo sirim kolorom cim koralovim vidsvichuvannyam cimi opalovimi prozorostyami ciyeyu sinyavoyu misyachnogo syajva sho na tli bozhestvennogo bilogo svitla staye nematerialnoyu Motivi ta nastroyi sho viznachilis u pershih poetichnih zbirkah Vinyi zalishayutsya dominuyuchimi i v jogo piznij poeziyi u zbirci Doli Les destinees sho vijshla posmertno Zbirka vidkrivayetsya odnojmennoyu poemoyu v yakij zvuchit motiv vsesillya i vsevladdya doli yaka nabiraye obrisiv antichnogo fatumu Z pershogo dnya tvorinnya Tyazhka j mogutnya stupnya doli Opuskayetsya na kozhnu golovu j kozhne diyannya takij urochistij i pohmurij zachin ciyeyi poemi napisanoyi dantivskim rozmirom tercinami She masshtabnishe i tragichnishe zvuchat u cij zbirci ideyi samotnosti u sviti lyudini vidkinutoyi i prirodoyu i Bogom Motiv vidirvanosti lyudini vid prirodi zvuchit uzhe v poeziyi V 20 h rokiv ale koncentrovanogo pohmuro patetichnogo virazu dosyag vin u jogo piznij poeziyi zokrema v poemi Hatina pastuha Do Yevi Tut lyudskomu balaganu z jogo suyetnistyu i marnoslavstvom protistavlena priroda velichna prekrasna i vodnochas totalno bajduzha do komediyi lyudskoyi spovnena lodovogo prezirstva do neyi U cij poemi priroda zvertayetsya do lyudej z takimi bezzhalnimi slovami Vi matir yu zvete a ya dlya vas mogila Ne znayu tih kogo ya vzhe zgubila ne chuyu hto hvalu spivaye v tmi chasu Vibrani tvoriPoemes antiques et modernes obkladinka vidannya 1829 roku Le Bal 1820 Poemes 1822 Eloa ou La sœur des anges 1824 Poemes antiques et modernes 1826 Cinq Mars 1826 La marechale d Ancre 1831 Stello 1832 Quitte pour la peur 1833 Servitude et grandeur militaires 1835 Chatterton 1835 Les Destinees 1864 Journal d un poete 1867 Œuvres completes 1883 1885 Daphne 1912 Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu okremi tvori Vinyi pereklali Vasil Shurat i Mikola Tereshenko PosilannyaA de Vinyi Zarubizhna literatura XIX storichchya Doba romantizmu Pidruchnik Nalivajko D S Shahova K O Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2001 S 135 144 Vinyi Alfred Viktor de Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 294 ISBN 966 692 578 8 Vinyi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Dmitro Nalivajko Alfred de Vinyi biografiya i tvorchist 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Tvori Alfreda de Vinyi na sajti Proekt Gutenberg angl Korotka biografiya ta bibliografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi fr