Ліцей Генріха IV (фр. Lycée Henri-IV) — середній навчальний заклад у Парижі. Один з найвідоміших ліцеї Франції, який вирізняється високим рівнем викладання та результатів бакалавреату. Ліцей розташований на вулиці рю Кловіс 23 у 5 адміністративному окрузі, неподалік від Латинського кварталу.
Ліцей Генріха IV Назва на честь: Генріх IV | |
---|---|
Тип | Ліцей |
Країна | Франція[1] |
Розташування | V округ Парижа[1] Париж, Абатство Святої Женев'єви |
Координати: 48°50′45″ пн. ш. 2°20′52″ сх. д. / 48.84583° пн. ш. 2.34778° сх. д. | |
Девіз | Domus Omnibus Una (« Дім для всіх ») |
Засновано | 1795 |
Директор | Патрис Корр |
Учні | 668 учнів колежу та 1948 студентів ліцею |
Вулиця | d |
Адреса | 23 rue Clovis 7 rue Clotilde (колеж) 75005 Paris |
Сайт | Офіційний сайт |
Ліцей Генріха IV у Вікісховищі |
Історія
502 року на місці теперішнього ліцею франкським королем Хлодвігом та його дружиною Клотильдою Бургундською було засновано абатство Петра і Павла. Абатство підпорядковувалося бенедиктинському ордену. 512 року в абатстві було перепоховано Святу Женев'єву. Після неодноразового плюндрування абатства норманнами, абатство перейшло до секулярних каноніків. У XII столітті монастир було реформовано абатом Сюжером з Сен-Дені: світських каноніків замінили так звані регулярні каноніки з марсельського абатства Сен-Віктор. За вказівкою абата Сюжера тут було засновано майстерню переписувачів книг та бібліотеку.
1619 року Людовик XIII зробив абатства кардинала . Під час Французької революції каноніків було вигнано з абатства, яке було проголошено національною власністю
Незважаючи на неспокійний час, вдалося зберегти багату бібліотеку монастиря, яка налічувала 58000 томів друкованих книг та 2000 томів рукописів та вважалася третьою бібліотекою в Європі, після Ватиканської та Бодліанської бібліотек. Саме ж абатство було перетворено на навчальний заклад — центральну школу Пантеону. Невдовзі школу перейменували на Ліцей Наполеона. Цей ліцей став другим ліцеєм в історії Франції, після Ліонського ліцею, що був заснований 1519 року. Під час Реставрації заклад було перейменовано на Ліцей П'єра Корнеля, а згодом на Ліцей Генріха IV. Ліцей став навчальним закладом вищої аристократії, зокрема тут навчався син Луї-Філіпа I.
Сьогодення
Ліцей Генріха IV структурно складається з колежу (4-річний курс середньої школи) та власне ліцею (трирічний бакалаврський курс), а також підготовчих класів для вступу до так званих Великих шкіл (Grandes Écoles). Загалом тут навчається до 2500 учнів.
Колеж відвідують близько 600 учнів переважно з південних кварталів Парижа. Як правило це учні з заможних, часто професорських родин. Ліцей приваблює батьків своїм високим реноме та престижним розташуванням поряд з Сорбонною. Проте тут навчаються й учні з інших районів міста.
На відміну від колежу, до ліцею приймають виключно за успішністю. Таким чином, у ліцей вступають учні з усіх шкіл Парижа та передмість. Близько 10-12% учнів походять із так званих «проблемних» кварталів. Завдяки суворому відбору ліцей має значно більше відмінників, ніж інші школи Парижа.
Відбір до підготовчих класів також здійснюється виключно за успішністю. Оскільки підготовчі класи Ліцею Генріха IV вважаються одними з найкращих у Франції, документи на вступ до них подають учні з усієї країни. При вступі до «Великих шкіл» випускники ліцею традиційно мають найвищий відсоток тих, хто вдало склав вступні іспити (Concours) У рамках Парижа Ліцей Генріха IV традиційно суперничає з так само успішним Ліцеєм Людовика Великого.
Відомі учні
- (1840—1918), математик
- (* 1930), шансоньє, композитор, актор
- Леон Блюм (1872—1950), політик
- (1912—2001), письменник і політик
- Еміль Бутру (1845—1921), філософ
- Етьєн Жільсон (1884—1978), філософ
- (* 1959), співак і актор
- Андре Вен-Труа (* 1942), архієпископ Парижа
- Сімона Вейль (1909—1943), філософ
- Естер Дюфло (* 1972), економіст, викладачка Массачусетського технологічного інституту
- Андре Жід (1869—1951), письменник
- Жульєн Ґрак (1910—2007), письменник
- (* 1960), журналіст
- Ганс Ульрих Ґумбрехт (* 1948), німецький філолог-романіст, викладач Стенфордського університету
- Альфред Жаррі (1873—1907), письменник
- Лінда Ле (1963—2022), письменниця
- (*1953), театральний діяч
- Емманюель Макрон (*1977), політик, 25-й президент Французької республіки
- Жак Марітен (1882—1973), філософ
- (1800—1881), медик і політик
- Проспер Меріме (1803—1870), письменник
- (* 1949), письменник, політолог
- Патрік Модіано (* 1945), письменник
- Гі де Мопассан (1850—1893), письменник
- Альфред де Мюссе (1810—1857), письменник
- Поль Нізан (1905—1940), письменник
- Жан д'Ормессон (* 1925), письменник, член Французької академії
- (1896—1978), мінералог
- (* 1974), письменниця, журналістка, дочка Франсуа Міттерана
- Жорж Перек (1936—1982), письменник-експериментатор
- , псевдонім Плантю (Plantu), (* 1951), картикатурист
- Анрі Реньо (1843—1871), художник
- Жан-Поль Сартр (1905—1980), філософ, письменник
- Хорхе Семпрун (1923—2011), письменник, колишній міністр культури Іспанії, член Гонкурівської академії
- Бертран Таверньє (* 1941), кінорежисер
- Альбер Тібоде (1874—1936), письменник, літературознавець
- Леон-Поль Фарг (1876—1947), письменник
- Ален Фінкелькраут (* 1949), філософ
- (1909—1942), філософ, учасник Руху Опору
- Мішель Фуко (1926—1984), філософ
- Жорж Фрідманн (1902—1977) соціолог
- Фолькер Шльондорф (* 1939), німецький кінорежисер
- (* 1946), французький історик
Відомі викладачі
- (1810–1892), зоолог, антрополог
- (1824–1856), зоолог, палеонтолог, геолог, дослідник коралів.
- Анрі Бергсон (1859–1941), філософ
- , відомий як Ален (1868–1951), філософ
- Жорж Помпіду (1911–1974), президент Франції у 1969–1974 роках
- (1914–1982), історик-марксист
Примітки
- base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
- Annuaire de l'éducation
- Joëlle Barreau, " Henri-IV " dans Jean-Marie Pérouse de Montclous (dir.), Le Guide du patrimoine. Paris, Hachette, 1994, p. 230.
- Joëlle Barreau, " Henri-IV " dans Jean-Marie Pérouse de Montclous (dir.), Le Guide du patrimoine. Paris, Hachette, 1994, p. 231
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 квітня 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліцей Генріха IV |
- Офіційний сайт ліцею [ 10 травня 2000 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Licej Genriha IV fr Lycee Henri IV serednij navchalnij zaklad u Parizhi Odin z najvidomishih liceyi Franciyi yakij viriznyayetsya visokim rivnem vikladannya ta rezultativ bakalavreatu Licej roztashovanij na vulici ryu Klovis 23 u 5 administrativnomu okruzi nepodalik vid Latinskogo kvartalu Licej Genriha IV Nazva na chest Genrih IVTip LicejKrayina Franciya 1 Roztashuvannya V okrug Parizha 1 Parizh Abatstvo Svyatoyi Zhenev yeviKoordinati 48 50 45 pn sh 2 20 52 sh d 48 84583 pn sh 2 34778 sh d 48 84583 2 34778Deviz Domus Omnibus Una Dim dlya vsih Zasnovano 1795Direktor Patris KorrUchni 668 uchniv kolezhu ta 1948 studentiv liceyuVulicya dAdresa 23 rue Clovis 7 rue Clotilde kolezh 75005 ParisSajt Oficijnij sajt Licej Genriha IV u VikishovishiIstoriya502 roku na misci teperishnogo liceyu frankskim korolem Hlodvigom ta jogo druzhinoyu Klotildoyu Burgundskoyu bulo zasnovano abatstvo Petra i Pavla Abatstvo pidporyadkovuvalosya benediktinskomu ordenu 512 roku v abatstvi bulo perepohovano Svyatu Zhenev yevu Pislya neodnorazovogo plyundruvannya abatstva normannami abatstvo perejshlo do sekulyarnih kanonikiv U XII stolitti monastir bulo reformovano abatom Syuzherom z Sen Deni svitskih kanonikiv zaminili tak zvani regulyarni kanoniki z marselskogo abatstva Sen Viktor Za vkazivkoyu abata Syuzhera tut bulo zasnovano majsternyu perepisuvachiv knig ta biblioteku 1619 roku Lyudovik XIII zrobiv abatstva kardinala Pid chas Francuzkoyi revolyuciyi kanonikiv bulo vignano z abatstva yake bulo progolosheno nacionalnoyu vlasnistyu Nezvazhayuchi na nespokijnij chas vdalosya zberegti bagatu biblioteku monastirya yaka nalichuvala 58000 tomiv drukovanih knig ta 2000 tomiv rukopisiv ta vvazhalasya tretoyu bibliotekoyu v Yevropi pislya Vatikanskoyi ta Bodlianskoyi bibliotek Same zh abatstvo bulo peretvoreno na navchalnij zaklad centralnu shkolu Panteonu Nevdovzi shkolu perejmenuvali na Licej Napoleona Cej licej stav drugim liceyem v istoriyi Franciyi pislya Lionskogo liceyu sho buv zasnovanij 1519 roku Pid chas Restavraciyi zaklad bulo perejmenovano na Licej P yera Kornelya a zgodom na Licej Genriha IV Licej stav navchalnim zakladom vishoyi aristokratiyi zokrema tut navchavsya sin Luyi Filipa I SogodennyaLicej Genriha IV strukturno skladayetsya z kolezhu 4 richnij kurs serednoyi shkoli ta vlasne liceyu tririchnij bakalavrskij kurs a takozh pidgotovchih klasiv dlya vstupu do tak zvanih Velikih shkil Grandes Ecoles Zagalom tut navchayetsya do 2500 uchniv Kolezh vidviduyut blizko 600 uchniv perevazhno z pivdennih kvartaliv Parizha Yak pravilo ce uchni z zamozhnih chasto profesorskih rodin Licej privablyuye batkiv svoyim visokim renome ta prestizhnim roztashuvannyam poryad z Sorbonnoyu Prote tut navchayutsya j uchni z inshih rajoniv mista Na vidminu vid kolezhu do liceyu prijmayut viklyuchno za uspishnistyu Takim chinom u licej vstupayut uchni z usih shkil Parizha ta peredmist Blizko 10 12 uchniv pohodyat iz tak zvanih problemnih kvartaliv Zavdyaki suvoromu vidboru licej maye znachno bilshe vidminnikiv nizh inshi shkoli Parizha Vidbir do pidgotovchih klasiv takozh zdijsnyuyetsya viklyuchno za uspishnistyu Oskilki pidgotovchi klasi Liceyu Genriha IV vvazhayutsya odnimi z najkrashih u Franciyi dokumenti na vstup do nih podayut uchni z usiyeyi krayini Pri vstupi do Velikih shkil vipuskniki liceyu tradicijno mayut najvishij vidsotok tih hto vdalo sklav vstupni ispiti Concours U ramkah Parizha Licej Genriha IV tradicijno supernichaye z tak samo uspishnim Liceyem Lyudovika Velikogo Vidomi uchni 1840 1918 matematik 1930 shansonye kompozitor aktor Leon Blyum 1872 1950 politik 1912 2001 pismennik i politik Emil Butru 1845 1921 filosof Etyen Zhilson 1884 1978 filosof 1959 spivak i aktor Andre Ven Trua 1942 arhiyepiskop Parizha Simona Vejl 1909 1943 filosof Ester Dyuflo 1972 ekonomist vikladachka Massachusetskogo tehnologichnogo institutu Andre Zhid 1869 1951 pismennik Zhulyen Grak 1910 2007 pismennik 1960 zhurnalist Gans Ulrih Gumbreht 1948 nimeckij filolog romanist vikladach Stenfordskogo universitetu Alfred Zharri 1873 1907 pismennik Linda Le 1963 2022 pismennicya 1953 teatralnij diyach Emmanyuel Makron 1977 politik 25 j prezident Francuzkoyi respubliki Zhak Mariten 1882 1973 filosof 1800 1881 medik i politik Prosper Merime 1803 1870 pismennik 1949 pismennik politolog Patrik Modiano 1945 pismennik Gi de Mopassan 1850 1893 pismennik Alfred de Myusse 1810 1857 pismennik Pol Nizan 1905 1940 pismennik Zhan d Ormesson 1925 pismennik chlen Francuzkoyi akademiyi 1896 1978 mineralog 1974 pismennicya zhurnalistka dochka Fransua Mitterana Zhorzh Perek 1936 1982 pismennik eksperimentator psevdonim Plantyu Plantu 1951 kartikaturist Anri Reno 1843 1871 hudozhnik Zhan Pol Sartr 1905 1980 filosof pismennik Horhe Semprun 1923 2011 pismennik kolishnij ministr kulturi Ispaniyi chlen Gonkurivskoyi akademiyi Bertran Tavernye 1941 kinorezhiser Alber Tibode 1874 1936 pismennik literaturoznavec Leon Pol Farg 1876 1947 pismennik Alen Finkelkraut 1949 filosof 1909 1942 filosof uchasnik Ruhu Oporu Mishel Fuko 1926 1984 filosof Zhorzh Fridmann 1902 1977 sociolog Folker Shlondorf 1939 nimeckij kinorezhiser 1946 francuzkij istorikVidomi vikladachi 1810 1892 zoolog antropolog 1824 1856 zoolog paleontolog geolog doslidnik koraliv Anri Bergson 1859 1941 filosof vidomij yak Alen 1868 1951 filosof Zhorzh Pompidu 1911 1974 prezident Franciyi u 1969 1974 rokah 1914 1982 istorik marksistPrimitkibase Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 Annuaire de l education d Track Q119625687 Joelle Barreau Henri IV dans Jean Marie Perouse de Montclous dir Le Guide du patrimoine Paris Hachette 1994 p 230 Joelle Barreau Henri IV dans Jean Marie Perouse de Montclous dir Le Guide du patrimoine Paris Hachette 1994 p 231 Arhiv originalu za 21 veresnya 2013 Procitovano 16 kvitnya 2015 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Licej Genriha IV Oficijnij sajt liceyu 10 travnya 2000 u Wayback Machine fr