Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Міттеран Франсуа Міттера н фр François Maurice Adrien Marie Mitt

Франсуа Міттеран

Франсуа Міттеран
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Міттеран.

Франсуа́ Міттера́н (фр. François Maurice Adrien Marie Mitterrand, МФА: [fʀɑ̃ˈswa mɔˈʀis mitɛˈʀɑ̃]; 26 жовтня 1916, Жарнак, Шаранта, Французька республіка — 8 січня 1996, Париж, Франція) — французький політичний діяч, один із лідерів соціалістичного руху, президент Франції з 1981 по 1995 р. Його чотирнадцятирічне президентство (два терміни по 7 років) — найтриваліше в історії Франції. На початку кожного свого президентського терміну Міттеран розпускав парламент і оголошував дострокові вибори, щоб у перших 5 років президентського терміну мати більшість у парламенті, і обидва рази після цього його партія програвала наступні вибори, через що в останні два роки обох термінів Міттеран вимушений був миритися з консервативними прем'єр-міністрами.

Франсуа Міттеран
image
Франсуа Міттеран
21-й Президент Французької республіки
21 травня 1981 — 17 травня 1995
Попередник Валері Жискар д'Естен
Наступник Жак Ширак
Співкнязь Андорри
21 травня 1981 — 17 травня 1995
Народився 26 жовтня 1916(1916-10-26)[1][2][…]
Жарнак[4][5]
Помер 8 січня 1996(1996-01-08)[1][2][…](79 років)
VII округ Парижа, Париж, Франція[5] або Париж, Франція[6]
Похований Жарнак
Відомий як політик, адвокат, журналіст
Країна Франція
Alma mater d і Інститут політичних досліджень
Політична партія Соціалістична партія
Батько d
Мати d
У шлюбі з Даніель Ґуз
Діти Жан-Крістоф Міттеран, d, d і d
Релігія агностицизм і католицтво
Нагороди
image image image

d

 image image image image image image image image image image image image image
image

d

 image
image image image

d

d

d (1992)

d

d (1982)

d

Q110908232?

 image

Людина року (Financial Times) (1981)

image
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Був найстаршим президентом Франції в XX столітті (йому було 78 років і 7 місяців, коли він покинув пост президента) і прожив менше всіх президентів після відходу з посади (всього 236 днів).

Біографія

Народився 26 жовтня 1916 в містечку Жарнак (департамент Шаранта). Його батько спочатку був агентом залізничної компанії, а потім займався виробництвом оцту. У Франсуа були 3 брати і 4 сестри.

У молодості дотримувався консервативних поглядів і був ревним католиком. Навчався у ліцеї Жансон де Саї в Парижі, закінчив факультет історії та географії Паризького університету в Нантері. Закінчив Інститут політичних досліджень у Парижі.

Воював під час Другої світової війни, у 1940 році був поранений, потрапив в полон. Зробив дві спроби втечі, друга — у 1941 р. — закінчилася вдало. Брав участь у французькому Опорі. Паралельно входив до адміністрації режиму Віші, займаючись долею військовополонених і навіть отримав «франциску» — урядову нагороду Віші.

Після війни незабаром повернувся до політики. Він був обраний у 1946 році депутатом департаменту Н'єрв і в 1947 році увійшов до центристської групи «Демократичний соціалістичний союз Опору». Надалі під час четвертої республіки він обіймав різні посади, зокрема міністра — всього 11 різних посад.

Програв у другому турі президентських виборів 1965 і 1974, поступившись відповідно де Голлю і Жискар д'Естену. Очолював Соціалістичну партію з 1971 по 1981. Виграв у другому турі президентські вибори 1981 і 1988, обійшовши відповідно Валері Жискар д'Естена і Жака Рене Ширака.

Міттеран помер 8 січня 1996 від раку простати. Під час президентства він приховував свою хворобу.

Президентство

На засідання Соціалістичної партії 24 січня 1981 року був висунутий кандидатом в президенти з програмою зі 110 пунктів. У першому турі Міттеран зайняв перше місце з результатом 25,86 %. У другому турі набрав 51,75 %. Йдучи до влади, Міттеран пропонував свій варіант поведінки Франції на світовій арені, однак, ставши президентом він взяв за основу в формуванні зовнішньополітичного курсу основні положення своїх попередників. Але нововведення теж були.

Зовнішня політика

Відносини з ЄС та НАТО У зовнішньополітичній доктрині Ф. Міттерана знайшли підтвердження принципи голлістської зовнішньої політики, насамперед захисту «національної незалежності». Незмінними залишилися установки на відмову від реінтеграції країни в НАТО, на самостійність Франції в питаннях військової, особливо ядерної політики. З іншого боку, соціалісти висунули тезу про сумісність, взаємодоповнюваності принципу національної незалежності й установки на рішучу солідарність Франції з НАТО.

Таким чином, до початку 1980-х рр. у французькій зовнішній політиці чітко спостерігалася тенденція до ослаблення конфронтації між атлантизмом і європеїзмом. Атлантизм став розглядатися як солідарність між США і Західною Європою, яка не включала самостійності Західної Європи. Європеїзм же, навпаки, — як самостійність Західної Європи, яка водночас не виключала і солідарності з США.

Пріоритетом першого року семирічки стала східна політика. Президент розпочав поїздку по країнах Східної Європи, за винятком Румунії (режим Н. Чаушеску). Після відвідин СРСР у листопаді 1988 року у грудні він відвідав ЧССР, де зустрівся в посольстві Франції з дисидентом В. Гавелом, потім Болгарію і в червні 1989 р. — Польщі. Співпраця з країнами соціалістичного табору хоча і не була позбавлена успіху, викликала певні побоювання, продиктовані відсутністю франко-німецької згоди в підходах до загальної «східної політики».

Відносини зі США Відносини між Францією та США здебільшого визначилися умовами нової хвилі «холодної війни». Тривога Вашингтона з приводу комуністів в уряді Франції зникла досить швидко. Тим більше, що французький президент на початку своєї кар'єри відразу ж заявив про вірність Атлантичному альянсу як найважливішому принципу своєї зовнішньої політики. Зіткнувшись з новою радянською загрозою, французький президент і американська адміністрація Рейгана знайшла один в одному союзників. Стратегічну солідарність США і Франції в період президентства Р. Рейгана і Ф. Міттерана можна порівняти з аналогічною солідарністю в період кубинської кризи. Американський напрям вийшов на перший план у зовнішньополітичній діяльності Франції.

Із європейськими революціями 1989 року, падінням Берлінської стіни французька політика втратила свої колишні орієнтири. Несподіване переміщення блоків відповідало завданням, які існували за де Голля. Однак міжнародний контекст, яким мотивувалася політика Франції, зник. Реальним пріоритетом Ф. Міттерана було прискорення західноєвропейської інтеграції. Французький президент підкреслював, що тільки високотехнологічна Європа, маючи єдину валюту і розвинену економіку, зможе конкурувати з Японією і США.

Відносини з країнами Латинської Америки Соціалісти оголосили «нову політику» щодо країн Латинської Америки. Ф. Міттеран і його міністри висунули тезу про внутрішні причини визвольних рухів у країнах регіону, відмовившись тим самим бачити всюди «руку Мокви і Гавани», як це робили американці. Французький уряд висловлювався за невтручання у внутрішні справи латиноамериканських країн, заявляв про свою перевагу методу переговорів засобам тиску. Серед дій Франції в цьому регіоні можна назвати також активізацію зв'язків з Кубою, систематичні протести проти репресивних заходів режиму А. Піночета в Чилі, осуд американської інтервенції на Гренаді, заклики покінчити з кривавими режимами в країнах Латинської Америки.

Візит до СРСР 1988 року Франсуа Міттеран з офіційним візитом відвідав Москву та зустрівся з генсеком Михайлом Горбачовим. Міттеран був «поблажливим поліцейським», щоб схилити Горбачова до припинення конфронтації з Заходом. «Ви росіяни, відомі, як будівничі великих міст, а ми французи — сільська нація», — заявив Міттеран.

Заява щодо Будапештського меморандуму Скептично ставився до підписання Будапештського меморандуму та під час однієї з зустрічей із Леонідом Кучмою заявив: «Молодий чоловіче, вас ці підписанти обдурять», — сказав президент Франції.

Внутрішня політика

Реформи На посаді президентства запровадив системи державної системи фінансування нужденним, скоротив пенсійний вік з 65 до 60 років та строк військової службу, ввів вільні радіо-хвилі, скасував смертну кару 1981 року. Відновив участь Франції у військових структурах НАТО, виступав активним прихильником євроінтеграційних процесів і створення ЄС. За президентства Міттерана Франція однією з перших 27 грудня 1991 року визнала незалежність України. Дипломатичні відносини було встановлено 24 січня 1992 року. При Міттерані було підписано Шенгенську угоду та Маастрихтський договір. Також, до його заслуг належить дворазове зменшення безробіття, майже десятиразове скорочення державного боргу. Вперше жінка стала головою уряду Франції.

Як президент Франції відкривав Зимові Олімпійські ігри 1992 року.

Проблеми з інфляцією та опозиційний уряд Реформи Міттерана викликали зростання інфляції. Так що 1983 року його уряд опинився в хиткому становищі. До кінця першого терміну Міттеран був змушений посилити ліберальні принципи в економіці. У 1986 році Франція пережила чергові парламентські вибори, на яких більшість було віддано правому крилу політиків. Жак Ширак став головою уряду. Перемога Міттерана на виборах президента в 1988 році створила суперечливу ситуацію, коли парламент і голова уряду належали одній партії, а президент — іншій. Тоді Міттеран оголосив, що його стиль управління країною докорінно відрізнявся від партійності, оскільки він збирався стати арбітром, неупереджено належить до політичних баталій.

Найбільші проекти Міттерана Найбільш очевидним досягненням Міттерана на посаду президента стало спорудження групи суспільних будов, в межах програми «великі проекти». Найбільш яскраві враження на консервативний Париж викликала скляна піраміда американського архітектора Йео Монг Пея, зведена в самому серці історичного будинку Лувру. Ініціював реконструкцію приміщення Лувра. Справді великою подією в житті міста стало зведення в місті «Великої Арки» в Кварталі Дефанс та будівництво будинку Національної бібліотеки, котре було завершено після смерті Франсуа Міттерана. Загалом, архітектурні проекти Міттерана були успішні, але не так як хотілося б.

Рейтинг довіри

У листопаді 2018 року 31 % французів назвали Франсуа Міттерана найкращим президентом за останні 40 років. Другим після нього був Жак Ширак, якого підтримували 26 % французів.

Література

  • М. С. Каменецький. Міттеран Франсуа // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
  • Р. Кривонос. Міттеран Франсуа Моріс Адрієн Марі // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.456 .

Примітки

  1. http://www.senat.fr/senateur/mitterrand_francois000379.html
  2. http://www.senat.fr/senateur-communaute/mitterrand_francois000379.html
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #118582887 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  4. Миттеран Франсуа // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. https://personnes-decedees.matchid.io/?q=Francois%20Mitterrand%2026%2F10%2F1916&size=n_20_n
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. Антигегемонізм Ф. Миттерана
  8. Сільська нація
  9. Кучма згадав попередження Міттерана щодо підписантів Будапештського меморандуму: Молодий чоловіче, вони вас обдурять
  10. Міттеран Франсуа
  11. Помер Франсуа Міттеран
  12. Франсуа Міттеран
  13. Эпоха президентства Франсуа Миттерана
  14. Французы назвали Миттерана лучшим президентом за 40 лет

Посилання

Попередник: Президент Франції
Наступник:
Валері Жискар д'Естен
Жак Ширак


image Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Mitteran Fransua Mittera n fr Francois Maurice Adrien Marie Mitterrand MFA fʀɑ ˈswa mɔˈʀis mitɛˈʀɑ 26 zhovtnya 1916 Zharnak Sharanta Francuzka respublika 8 sichnya 1996 Parizh Franciya francuzkij politichnij diyach odin iz lideriv socialistichnogo ruhu prezident Franciyi z 1981 po 1995 r Jogo chotirnadcyatirichne prezidentstvo dva termini po 7 rokiv najtrivalishe v istoriyi Franciyi Na pochatku kozhnogo svogo prezidentskogo terminu Mitteran rozpuskav parlament i ogoloshuvav dostrokovi vibori shob u pershih 5 rokiv prezidentskogo terminu mati bilshist u parlamenti i obidva razi pislya cogo jogo partiya progravala nastupni vibori cherez sho v ostanni dva roki oboh terminiv Mitteran vimushenij buv miritisya z konservativnimi prem yer ministrami Fransua MitteranFransua Mitteran21 j Prezident Francuzkoyi respubliki21 travnya 1981 17 travnya 1995Poperednik Valeri Zhiskar d EstenNastupnik Zhak ShirakSpivknyaz Andorri21 travnya 1981 17 travnya 1995Narodivsya 26 zhovtnya 1916 1916 10 26 1 2 Zharnak 4 5 Pomer 8 sichnya 1996 1996 01 08 1 2 79 rokiv VII okrug Parizha Parizh Franciya 5 abo Parizh Franciya 6 Pohovanij ZharnakVidomij yak politik advokat zhurnalistKrayina FranciyaAlma mater d i Institut politichnih doslidzhenPolitichna partiya Socialistichna partiyaBatko dMati dU shlyubi z Daniel GuzDiti Zhan Kristof Mitteran d d i dReligiya agnosticizm i katolictvoNagorodi d d d d d 1992 d d 1982 d Q110908232 Lyudina roku Financial Times 1981 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Buv najstarshim prezidentom Franciyi v XX stolitti jomu bulo 78 rokiv i 7 misyaciv koli vin pokinuv post prezidenta i prozhiv menshe vsih prezidentiv pislya vidhodu z posadi vsogo 236 dniv BiografiyaNarodivsya 26 zhovtnya 1916 v mistechku Zharnak departament Sharanta Jogo batko spochatku buv agentom zaliznichnoyi kompaniyi a potim zajmavsya virobnictvom octu U Fransua buli 3 brati i 4 sestri U molodosti dotrimuvavsya konservativnih poglyadiv i buv revnim katolikom Navchavsya u liceyi Zhanson de Sayi v Parizhi zakinchiv fakultet istoriyi ta geografiyi Parizkogo universitetu v Nanteri Zakinchiv Institut politichnih doslidzhen u Parizhi Voyuvav pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1940 roci buv poranenij potrapiv v polon Zrobiv dvi sprobi vtechi druga u 1941 r zakinchilasya vdalo Brav uchast u francuzkomu Opori Paralelno vhodiv do administraciyi rezhimu Vishi zajmayuchis doleyu vijskovopolonenih i navit otrimav francisku uryadovu nagorodu Vishi Pislya vijni nezabarom povernuvsya do politiki Vin buv obranij u 1946 roci deputatom departamentu N yerv i v 1947 roci uvijshov do centristskoyi grupi Demokratichnij socialistichnij soyuz Oporu Nadali pid chas chetvertoyi respubliki vin obijmav rizni posadi zokrema ministra vsogo 11 riznih posad Prograv u drugomu turi prezidentskih viboriv 1965 i 1974 postupivshis vidpovidno de Gollyu i Zhiskar d Estenu Ocholyuvav Socialistichnu partiyu z 1971 po 1981 Vigrav u drugomu turi prezidentski vibori 1981 i 1988 obijshovshi vidpovidno Valeri Zhiskar d Estena i Zhaka Rene Shiraka Mitteran pomer 8 sichnya 1996 vid raku prostati Pid chas prezidentstva vin prihovuvav svoyu hvorobu PrezidentstvoNa zasidannya Socialistichnoyi partiyi 24 sichnya 1981 roku buv visunutij kandidatom v prezidenti z programoyu zi 110 punktiv U pershomu turi Mitteran zajnyav pershe misce z rezultatom 25 86 U drugomu turi nabrav 51 75 Jduchi do vladi Mitteran proponuvav svij variant povedinki Franciyi na svitovij areni odnak stavshi prezidentom vin vzyav za osnovu v formuvanni zovnishnopolitichnogo kursu osnovni polozhennya svoyih poperednikiv Ale novovvedennya tezh buli Zovnishnya politika Vidnosini z YeS ta NATO U zovnishnopolitichnij doktrini F Mitterana znajshli pidtverdzhennya principi gollistskoyi zovnishnoyi politiki nasampered zahistu nacionalnoyi nezalezhnosti Nezminnimi zalishilisya ustanovki na vidmovu vid reintegraciyi krayini v NATO na samostijnist Franciyi v pitannyah vijskovoyi osoblivo yadernoyi politiki Z inshogo boku socialisti visunuli tezu pro sumisnist vzayemodopovnyuvanosti principu nacionalnoyi nezalezhnosti j ustanovki na rishuchu solidarnist Franciyi z NATO Takim chinom do pochatku 1980 h rr u francuzkij zovnishnij politici chitko sposterigalasya tendenciya do oslablennya konfrontaciyi mizh atlantizmom i yevropeyizmom Atlantizm stav rozglyadatisya yak solidarnist mizh SShA i Zahidnoyu Yevropoyu yaka ne vklyuchala samostijnosti Zahidnoyi Yevropi Yevropeyizm zhe navpaki yak samostijnist Zahidnoyi Yevropi yaka vodnochas ne viklyuchala i solidarnosti z SShA Prioritetom pershogo roku semirichki stala shidna politika Prezident rozpochav poyizdku po krayinah Shidnoyi Yevropi za vinyatkom Rumuniyi rezhim N Chaushesku Pislya vidvidin SRSR u listopadi 1988 roku u grudni vin vidvidav ChSSR de zustrivsya v posolstvi Franciyi z disidentom V Gavelom potim Bolgariyu i v chervni 1989 r Polshi Spivpracya z krayinami socialistichnogo taboru hocha i ne bula pozbavlena uspihu viklikala pevni poboyuvannya prodiktovani vidsutnistyu franko nimeckoyi zgodi v pidhodah do zagalnoyi shidnoyi politiki Vidnosini zi SShA Vidnosini mizh Franciyeyu ta SShA zdebilshogo viznachilisya umovami novoyi hvili holodnoyi vijni Trivoga Vashingtona z privodu komunistiv v uryadi Franciyi znikla dosit shvidko Tim bilshe sho francuzkij prezident na pochatku svoyeyi kar yeri vidrazu zh zayaviv pro virnist Atlantichnomu alyansu yak najvazhlivishomu principu svoyeyi zovnishnoyi politiki Zitknuvshis z novoyu radyanskoyu zagrozoyu francuzkij prezident i amerikanska administraciya Rejgana znajshla odin v odnomu soyuznikiv Strategichnu solidarnist SShA i Franciyi v period prezidentstva R Rejgana i F Mitterana mozhna porivnyati z analogichnoyu solidarnistyu v period kubinskoyi krizi Amerikanskij napryam vijshov na pershij plan u zovnishnopolitichnij diyalnosti Franciyi Iz yevropejskimi revolyuciyami 1989 roku padinnyam Berlinskoyi stini francuzka politika vtratila svoyi kolishni oriyentiri Nespodivane peremishennya blokiv vidpovidalo zavdannyam yaki isnuvali za de Gollya Odnak mizhnarodnij kontekst yakim motivuvalasya politika Franciyi znik Realnim prioritetom F Mitterana bulo priskorennya zahidnoyevropejskoyi integraciyi Francuzkij prezident pidkreslyuvav sho tilki visokotehnologichna Yevropa mayuchi yedinu valyutu i rozvinenu ekonomiku zmozhe konkuruvati z Yaponiyeyu i SShA Vidnosini z krayinami Latinskoyi Ameriki Socialisti ogolosili novu politiku shodo krayin Latinskoyi Ameriki F Mitteran i jogo ministri visunuli tezu pro vnutrishni prichini vizvolnih ruhiv u krayinah regionu vidmovivshis tim samim bachiti vsyudi ruku Mokvi i Gavani yak ce robili amerikanci Francuzkij uryad vislovlyuvavsya za nevtruchannya u vnutrishni spravi latinoamerikanskih krayin zayavlyav pro svoyu perevagu metodu peregovoriv zasobam tisku Sered dij Franciyi v comu regioni mozhna nazvati takozh aktivizaciyu zv yazkiv z Kuboyu sistematichni protesti proti represivnih zahodiv rezhimu A Pinocheta v Chili osud amerikanskoyi intervenciyi na Grenadi zakliki pokinchiti z krivavimi rezhimami v krayinah Latinskoyi Ameriki Vizit do SRSR 1988 roku Fransua Mitteran z oficijnim vizitom vidvidav Moskvu ta zustrivsya z gensekom Mihajlom Gorbachovim Mitteran buv poblazhlivim policejskim shob shiliti Gorbachova do pripinennya konfrontaciyi z Zahodom Vi rosiyani vidomi yak budivnichi velikih mist a mi francuzi silska naciya zayaviv Mitteran Zayava shodo Budapeshtskogo memorandumu Skeptichno stavivsya do pidpisannya Budapeshtskogo memorandumu ta pid chas odniyeyi z zustrichej iz Leonidom Kuchmoyu zayaviv Molodij choloviche vas ci pidpisanti obduryat skazav prezident Franciyi Vnutrishnya politika Reformi Na posadi prezidentstva zaprovadiv sistemi derzhavnoyi sistemi finansuvannya nuzhdennim skorotiv pensijnij vik z 65 do 60 rokiv ta strok vijskovoyi sluzhbu vviv vilni radio hvili skasuvav smertnu karu 1981 roku Vidnoviv uchast Franciyi u vijskovih strukturah NATO vistupav aktivnim prihilnikom yevrointegracijnih procesiv i stvorennya YeS Za prezidentstva Mitterana Franciya odniyeyu z pershih 27 grudnya 1991 roku viznala nezalezhnist Ukrayini Diplomatichni vidnosini bulo vstanovleno 24 sichnya 1992 roku Pri Mitterani bulo pidpisano Shengensku ugodu ta Maastrihtskij dogovir Takozh do jogo zaslug nalezhit dvorazove zmenshennya bezrobittya majzhe desyatirazove skorochennya derzhavnogo borgu Vpershe zhinka stala golovoyu uryadu Franciyi Yak prezident Franciyi vidkrivav Zimovi Olimpijski igri 1992 roku Problemi z inflyaciyeyu ta opozicijnij uryad Reformi Mitterana viklikali zrostannya inflyaciyi Tak sho 1983 roku jogo uryad opinivsya v hitkomu stanovishi Do kincya pershogo terminu Mitteran buv zmushenij posiliti liberalni principi v ekonomici U 1986 roci Franciya perezhila chergovi parlamentski vibori na yakih bilshist bulo viddano pravomu krilu politikiv Zhak Shirak stav golovoyu uryadu Peremoga Mitterana na viborah prezidenta v 1988 roci stvorila superechlivu situaciyu koli parlament i golova uryadu nalezhali odnij partiyi a prezident inshij Todi Mitteran ogolosiv sho jogo stil upravlinnya krayinoyu dokorinno vidriznyavsya vid partijnosti oskilki vin zbiravsya stati arbitrom neuperedzheno nalezhit do politichnih batalij Najbilshi proekti Mitterana Najbilsh ochevidnim dosyagnennyam Mitterana na posadu prezidenta stalo sporudzhennya grupi suspilnih budov v mezhah programi veliki proekti Najbilsh yaskravi vrazhennya na konservativnij Parizh viklikala sklyana piramida amerikanskogo arhitektora Jeo Mong Peya zvedena v samomu serci istorichnogo budinku Luvru Iniciyuvav rekonstrukciyu primishennya Luvra Spravdi velikoyu podiyeyu v zhitti mista stalo zvedennya v misti Velikoyi Arki v Kvartali Defans ta budivnictvo budinku Nacionalnoyi biblioteki kotre bulo zaversheno pislya smerti Fransua Mitterana Zagalom arhitekturni proekti Mitterana buli uspishni ale ne tak yak hotilosya b Rejting doviri U listopadi 2018 roku 31 francuziv nazvali Fransua Mitterana najkrashim prezidentom za ostanni 40 rokiv Drugim pislya nogo buv Zhak Shirak yakogo pidtrimuvali 26 francuziv LiteraturaM S Kameneckij Mitteran Fransua Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 R Krivonos Mitteran Fransua Moris Adriyen Mari Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 456 ISBN 978 966 611 818 2 Primitkihttp www senat fr senateur mitterrand francois000379 html http www senat fr senateur communaute mitterrand francois000379 html Deutsche Nationalbibliothek Record 118582887 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Mitteran Fransua Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https personnes decedees matchid io q Francois 20Mitterrand 2026 2F10 2F1916 amp size n 20 n Czech National Authority Database d Track Q13550863 Antigegemonizm F Mitterana Silska naciya Kuchma zgadav poperedzhennya Mitterana shodo pidpisantiv Budapeshtskogo memorandumu Molodij choloviche voni vas obduryat Mitteran Fransua Pomer Fransua Mitteran Fransua Mitteran Epoha prezidentstva Fransua Mitterana Francuzy nazvali Mitterana luchshim prezidentom za 40 letPosilannyaUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Institut F Mitterana Promova pri inavguraciyi v 1988 r Poperednik Prezident Franciyi Nastupnik Valeri Zhiskar d Esten Zhak Shirak Ce nezavershena stattya pro francuzkogo politika chi politikinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ