Простата

Передміху́рова за́лоза або проста́та (лат. prostata, від грец. προστάτης — «той, що стоїть попереду», «оборонець») — одна із залоз статевої системи чоловіка. Вона розміщується нижче сечового міхура, оточуючи уретру. Крізь її товщу проходить простатична частина сечовивідного каналу.

Передміхурова залоза
Анатомічна локалізація	порожнина таза^[1]
Лімфодренаж	^d
Артеріальне кровопостачання	^d
Венозний відтік	^d
Розвиток анатомічної структури	^d
Продукція	^d
Гомологічно в протилежної статі	парауретральна залоза
Ідентифікатор NCI Thesaurus	C12410
Передміхурова залоза у Вікісховищі

Анатомічний склад

Зовні передміхурова залоза покрита капсулою, що складається з щільної сполучної тканини з елементами гладко-м'язових волокон. Простата має дві поверхні — передню і задню, а також дві дольки — ліву і праву, між якими по задній поверхні залози проходить невиразна борозенка. За формою простата подібна до каштана. До складу передміхурової залози входять клітини 3 типів: секреторні — епітеліальні, гладкі м'язи та фібробласти.

Розміри передміхурової залози коливаються в досить значних межах у залежності від віку й індивідуальних особливостей організму. У дорослого чоловіка довжина її коливається від 2,5 до 4,2 см, ширина — 2,2-5 см, товщина — 1,7-2,3 см, вага — 17-28 г. Простата складається з залозистої тканини, що займає від 1/2 до 3/4 її об'єму і . Залозисте тіло містить у собі 20-50 окремих трубчасто-альвеолярних залозок грушоподібної чи клиноподібної форми, кожна з яких має власну протоку. Ці протоки зливаються і надалі відкриваються на задній стінці простатичної частини уретри. Залозисті часточки зв'язані між собою сполучною тканиною, що містить еластичні волокна і міцні гладко-м'язові пучки, що складають кільцевий м'яз простати, скорочення якого обумовлюють викидання секрету.

У межах передміхурової залози розташована чоловіча маточка (uterus masculinus), що є рудиментом Мюллерових каналів.

Функція

Передміхурова залоза секретує рідину, або слиз, який становить 75 % загального об'єму еякуляту та містить різноманітні продукти з різними функціональними властивостями: білки, імуноглобуліни, ферменти, вітаміни, іони металів і ін. Такий набір речовин забезпечує енергетичні потреби сперматозоїдів, бере участь у процесах розрідження еякуляту і несе захисну функцію. Слиз також забезпечує пересування сперматозоїдів , а також процес сім'явипорскування. Структуру і функцію простати контролюють андрогени, естрогени, гормони гіпофізу, стероїдні гормони. Різні частини простати мають неоднакову чутливість: андрогени стимулюють задню частину залози, естрогени — передню ділянку. Як гормонозалежний орган, передміхурова залоза є основною мішенню андрогенів яєчка, причому найактивніший у ній дегідротестостерон.

Вельми обережно говорять про те, що функції простати контролюють органи ендокринної системи (за допомогою гормонів гіпофіза, тестикул, кори надниркових залоз). У цій фразі присутня вже якась таємниця, в подібному взаємозв'язку, швидше за все, криється повна розгадка ролі передміхурової залози в повноцінній життєдіяльності чоловічого організму. Звідси і часто звучить аналогія органу з серцем.

Захворювання передміхурової залози

Простатит

Простатит — запальне захворювання передміхурової залози, одне з найпоширеніших захворювань статевих органів у чоловіків. Вважається, що простатитом частіше усього хворіють чоловіки найбільш працездатного та репродуктивного віку — 20 — 45 років. Запалення простати виникає внаслідок проникнення інфекції, а також внаслідок розвитку різних патологічних реакцій.

Збудниками неспецифічного запалення у передміхуровій залозі вважаються стафілококи, іноді ентерококи, протей, та дуже рідкісна синьогнійна паличка. Специфічне запальне захворювання передміхурової залози викликають мікобактерії туберкульозу, гонококи, , хламідії, мікоплазми та віруси. Шляхи проникнення неспецифічної та специфічної інфекції частіше усього: уретральний або висхідний. Мікобактерії туберкульозу проникають гематогенним шляхом. Лімфогенний шлях проникнення інфекції можливий при запальних захворюваннях сусідніх органів таза.

Симптомами простатиту є часте сечовипускання, болюче сечовипускання (особливо у кінці акта сечовипускання) і помірна інтоксикація. Іноді наступає гостра затримка сечі, температура тіла підіймається до 39-40°С. До загальних симптомів простатиту також відносять швидку стомлюваність, знижену працездатність, обумовлені хронічною інтоксикацією і гормональними порушеннями. При тривалому захворюванні в хворих розвивається астенізація, поганий сон, апатія, головний біль і ін.

Рак передміхурової залози

За частотою виникнення, рак передміхурової залози стоїть на одному з перших місць у чоловіків. За різними джерелами, на рак простати припадає від 5 до 18 % випадків раку, 25 % пухлин у чоловіків становлять рак передміхурової залози. Найчастіше вік тих, хто захворів на рак простати старше 60-70 років. Припускають, що рак передміхурової залози обумовлений порушеннями ендокринної регуляції у статевій сфері.

На ранніх стадіях рак простати може протікати безсимптомно. Хвороба починає проявляти себе, коли пухлина проростає за межі передміхурової залози (простати) і дає метастази. Найчастіше симптомами раку простати є частішання сечовипускання вночі, ускладнення сечовипускання (спочатку вночі, а потім і вдень), відчуття неповного спорожнювання сечового міхура, наростання кількості залишкової сечі. Багато симптомів раку простати на початкових стадіях збігаються з простатитом. На пізніших стадіях захворювання з'являється біль у хрестці, промежині, мошонці, голівці статевого члена, утруднене сечовипускання млявим струменем, домішка крові в сечі або спермі. Швидка і значна втрата ваги також є одним з симптомів.

Лікування раку передміхурової залози можливе тільки на ранніх стадіях захворювання. Рак простати має один з найнижчих рівнів виліковування, з огляду на труднощі діагностики на ранніх стадіях та часом сором'язливість та небажання чоловіків звертатися до лікаря по допомогу. Профілактикою захворювання є регулярні, щорічні ректальні обстеження простати у чоловіків похилого віку і регулярне і нормальне статеве життя для всіх чоловіків. За твердженням австралійських дослідників помірна мастурбація є корисною для профілактики захворювання. Це пояснюється тим, що за відсутністю еякуляції в простаті накопичуються канцерогенні речовини, які часто спричинюють захворювання. Чоловіки, які мають сім'явиверження (еякуляцію) більш ніж 5 разів на тиждень, зменшують свої шанси захворіти на рак простати на третину.

Примітки

1. McGuinness H. Anatomy & Physiology: Therapy Basics 4th Edition —
   d:Track:Q27031918d:Track:Q79086171

Джерела

• Рак передміхурової залози
• Мастурбація зменшує ризик захворювання на рак простати. (англ.)
• Передміхурова залоза, що корисно знати [Рус]