Мю ллерів кана л парамезонефра льний кана л лат ductus Mulleri ductus paramesonephricus ембріональне утворення у зародкі

Мю́ллерів кана́л, парамезонефра́льний кана́л (лат. ductus Mulleri, ductus paramesonephricus) — ембріональне утворення у зародків хребетних. Названі на честь німецького біолога Йоганна Мюллера, який уперше описав їх. Інші назви: мюллерова протока, мюллерів хід, жіноча протока, парамезонефральна (парамезонефрична) протока.

Мюллерів канал
Сечостатевий синус жіночого ембріона на 8-му з половиною тижні. Малюнок з «Анатомії Грея»
Каудальна частина ембріона на 8-му з половиною тижні
Деталі
Попередник
Система	Статева система
Ідентифікатори
Латина	ductus Mulleri, ductus paramesonephricus
MeSH	D009095
	E5.7.2.3.0.0.3
*Анатомічна термінологія* [редагувати у Вікіданих]

Мюллерові канали (позначені синім): утворення каналів (зверху), розвиток у жіночих ембріонів (у центрі), редукція у чоловічих ембріонів (знизу). Малюнки з «Анатомії Грея»

У людини

Мюллерові канали людини — два канали зі зрослою дистальною частиною, які утворюються наприкінці другого місяця внутрішньоутробного розвитку з жолобків целомічного епітелію, паралельних мезонефричним (Вольфовим) каналам. Епітелій, який покриває вольфове тіло у його краніальній частині, поглиблюється, утворюючи подовжній жолобок; у нижній ділянці крайки жолобка змикаються і утворюють трубку, яка лежить ззовні від Вольфова канала; верхня ділянка залишається у вигляді щілини. У цілому утворюється конус, занурений у мезенхіму Вольфового тіла зі сліпим кінцем. Подальший розвиток стається шляхом зростання сліпого кінця конуса у каудальному напрямку, причому воно йде спочатку наззовні від Вольфового канала, наприкінці другого місяця повертає усередину, перетинає Вольфів канал і продовжує йти далі в каудальному напрямку, прилягаючи до Вольфового канала з протилежного боку. Мюллерові канали доходять до (sinus urogenitalis) і відкриваються у його задню стінку на виступі між отворами Вольфових каналів — Мюллеровому горбку (tuberculum Mulleri, tuberculum sinuale).

У жіночих ембрінов наприкінці третього місяця з верхніх частин мюллерових починають утворюватися маткові труби з розширенням на верхніх кінцях; яєчники, опускаючись у таз, захоплюють їх. Нижні частини Мюллерових проток оточуються мезенхімними клітинами і утворюють непарну трубку, яка на другому місяці розділяється валиком. Верхня частина цієї трубки обростає мезенхімними клітинами, потовщується і утворює матку, а з нижньої частини розвиваються вагіна, а також покрив задньої поверхні гімена.

У чоловічих ембріонів на третьому місяці Мюллерові канали редукуються, від них залишаються лише дві ділянки крайніх відділів: краніальні (верхні) та каудальні (нижні). Перші утворюють (привіски придатка яєчка) (Морганієві гідатиди), а другі оточуються передміхуровою залозою і утворюють чоловічу маточку. Припинення розвитку Мюллерових каналів у чоловічих зародків пов'язано з дією особливого антимюллерова гормону (АМГ), який синтезують клітини Сертолі. У разі порушення його функції у чоловіків зберігаються значні залишки Мюллерових каналів, що проявляється крипторхізмом, та безплідністю.

Чоловічий ембріоногенез	Яєчка, розвиваючись, виробляють АМГ, що спричиняє редукцію Мюллерових каналів	Порушення процесу можуть призвести до .	Канали зникають, за винятком рудиментарної чоловічої маточки і (привісків придатка яєчка).
Жіночий ембріоногенез	Відсутність АМГ спричиняє розвиток Мюллерових каналів у маткові труби, матку, і значну частину вагіни.	Порушення процесу можуть призвести до відсутності матки () або .	Канали перетворюються на вагіну, матку і маткові труби.

У тварин

Мюллерові канали утворюються у зародків всіх хребетних: у — через розщеплення Вольфового канала, у решти хребетних — самостійно. У птахів, плазунів та земноводних злиття Мюллерових каналів не відбувається: з кожного з них утворюється яйцевід, причому у птахів правий канал залишається недорозвиненим. У ссавців злиття відбувається по-різному. Так, в однопрохідних та сумчастих його теж не відбувається, тому самиці мають по дві вагіни та матки. У деяких плацентарних (слони, деякі гризуни) вони зростаються тільки у нижніх відділах, отже, у самиць одна вагіна при двох матках; у деяких зростання середніх відділів відбувається не повністю, їхні самиці мають матку, розділену на дві частини (хижаки, свині) або дворогу матку (копитні, комахоїдні). Тільки у небагатьох плацентарних ссавців (деякі рукокрилі, примати) існує непарна матка, аналогічна жіночій.

Див. також

Джерела

Большая Медицинская Энциклопедия [ 29 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Медицинские термины^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
Медицинская энциклопедия [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Мюллеров канал // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Це незавершена стаття з анатомії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.