Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Андре Жід | ||||
|---|---|---|---|---|
| André Gide | ||||
 Андре Жід у 1920 році | ||||
| Ім'я при народженні | фр. André Paul Guillaume Gide | |||
| Народився | 22 листопада 1869 Франція, Париж | |||
| Помер | 19 лютого 1951 (81 рік) Париж, Франція | |||
| Поховання | Q98382676?[1] | |||
| Країна |  Франція | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Сфера роботи | художня література[d] | |||
| Alma mater | Ліцей Генріха IV і d | |||
| Заклад | Ле Фігаро | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | Модернізм, Наукова фантастика | |||
| Жанр | роман, проза і драматургія | |||
| Magnum opus | Фальшивомонетники | |||
| Членство | d і d (1939) | |||
| Батько | d | |||
| Мати | d | |||
| Родичі | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Діти | d | |||
| Автограф |  | |||
| Премії |  Нобелівська премія з літератури (1947) | |||
| | ||||
 Андре Жід у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Андре́ Жід (фр. André Gide, 22 листопада 1869, Париж — 19 лютого 1951, Париж) — французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури (1947).
Життєпис
Народився в Парижі. Його батько був протестантом, мати — католичкою. Батько, Поль Жід, за походженням із провінції , був професором римського права в Університеті Парижа, помер 1880 року. Мати Жульєта Рондо походила з багатої нормандської родини й виховувала Андре в строгих правилах християнської моралі.
Андре мало навчався в школі, проте здобув солідну освіту в галузі культури й дуже захопився грою на фортепіано. 1887 року він повернувся до Ельзаської школи, де навчався в класі риторики з П'єром Луї, що познайомив його з Полем Валері та Марселем Друеном. 1889 року Жід успішно склав іспити на бакалавра й зайнявся письменництвом.
Анонімно й своїм коштом опублікував «Записки Андре Вальтера» (Les cahiers d'André Walter, 1891), «Поезії Андре Вальтера» (Les poésies d'André Walter, 1892), «Трактат Нарциса» (Le traité du Narcisse, під своїм іменем, 1892). Хворів на сухоти й 1893 року відплив до Північної Африки, сподіваючись там одужати.
Після смерті матері й фіктивного шлюбу зі своєю кузиною Мадлен Рондо (вона з'являється в його творах під іменем Еммануель) Андре опублікував «Страви земні» (Les nourritures terrestres, 1897).
1909 року Андре Жід, Жак Копо, Жан Шлюмберґер та Андре Рюйтер заснували часопис «Nouvelle Revue Française», який з наступного року почала субсидувати корпорація видавництв під управлінням Ґастона Ґалімара.
1939 року завдяки публікації свого «Щоденника» (Journal 1889—1939) Андре Жід став першим сучасником, якого надрукували в серії «Бібліотека Плеяди». 1947 року після появи «Тесея» (Thésée) він одержав Нобелівську премію «за глибокі і художньо досконалі твори, в яких людські проблеми подано з безстрашною повагою до істини і глибокою психологічною проникливістю».
Помер 19 лютого 1951 року в Парижі.
Політична позиція
Під час своєї поїздки до Африки викриває жорстокість французького колоніалізму. 1927 року публікує свої записки про подорож до Конго, де засуджує колоніалізм. На початку 1930 років Андре Жід зацікавився комунізмом. Радянський Союз йому уявлявся як територія свободи. «Якби для успіху Радянського Союзу потрібне було моє життя, я б його віддав», — стверджував письменник 1932 року. Прорадянські ілюзії Андре Жіда були зруйновані під час поїздки до СРСР 1936 року. Він бере участь у засіданні інтелектуалів у Москві, присвяченому загрозі фашизму. Після повернення до Франції Андре Жід публікує свої записки під назвою «Повернення з СРСР» («Retour de l'URSS»), де виступає з жорсткою критикою радянського тоталітаризму. Такої реакції ніхто від нього не очікував, сам він приховував зміст записок аж до публікації.
Гомосексуальність
Андре Жід неодноразово описав свій гомосексуальний досвід і погляди, зокрема в текстах «Коханець», «Іммораліст», «Тезей». Людиною, яка спокусила Андре Жіда на перший гомосексуальний досвід, був Оскар Вайлд. Це трапилося під час подорожі Алжиром. Переживання Андре Жіда після цього описано в праці Джонатана Долімора «Сексуальне дисидентство». Деякий час підтримував одностатеві стосунки з майбутнім кінорежисером Марком Аллегре, другом родини якого він був.
Твори
- Les Cahiers d'André Walter, L'Art indépendant, 1891.
- Le Traité du Narcisse, L'Art indépendant, 1891.
- Les Poésies d'André Walter, L'Art indépendant, 1892.
- Le Voyage d'Urien, L'Art indépendant, 1893.
- La Tentative amoureuse, L'Art indépendant, 1893.
- Paludes, L'Art indépendant, 1895.
- Réflexions sur quelques points de littérature et de morale, Mercure de France, 1897.
- Les Nourritures terrestres, Mercure de France, 1897.
- Feuilles de route 1895—1896, SLND, (Bruxelles), 1897.
- Le Prométhée mal enchaîné, Mercure de France, 1899.
- Philoctète. El Hadj, Mercure de France, 1899.
- Lettres à Angèle, Mercure de France, 1900.
- De l'Influence en Littérature, L'Ermitage, 1900.
- Le Roi Candaule, La Revue Blanche, 1901.
- Les Limites de l'Art, L'Ermitage, 1901.
- L'Immoraliste, Mercure de France, 1902.
- Saül, Mercure de France, 1903.
- De l'Importance du Public, L'Ermitage, 1903.
- Prétextes, Mercure de France, 1903.
- Amyntas, Mercure de France, 1906.
- Le Retour de l'Enfant prodigue, Vers et Prose, 1907.
- Dostoïevsky d'après sa correspondance, Jean et Berger, 1908.
- La Porte étroite, Mercure de France, 1909.
- Oscar Wilde, Mercure de France, 1910.
- Nouveaux Prétextes, Mercure de France, 1911.
- Charles-Louis Philippe, Figuière, 1911.
- C.R.D.N., 1911 (приватний тираж 12 примірників).
- Isabelle, NRF, 1911.
- Bethsabé, L'Occident, 1912.
- Souvenirs de la Cour d'Assises, La Nouvelle Revue française, 1914.
- Les Caves du Vatican, NRF, 1914.
- La Symphonie pastorale, NRF, 1919.
- Corydon, 1920 (приватний тираж 21 примірник).
- Morceaux choisis, NRF, 1921.
- Pages choisies, Crès, 1921.
- Numquid et tu… ?, SLND [Bruges, 1922].
- Dostoïevsky, Plon, 1923.
- Incidences, NRF, 1924.
- Corydon, NRF, 1924.
- Caractères, La Porte étroite, 1925.
- Les Faux-monnayeurs, NRF, 1925. [Фальшивомонетники, Віктор Шовкун, Юніверс, 2005]
- Si le grain ne meurt, NRF, 1926.
- Le Journal des Faux-Monnayeurs, Éos, 1926.
- Dindiki, 1927.
- Voyage au Congo, NRF, 1927.
- Le Retour du Tchad, NRF, 1928.
- L'École des femmes, NRF, 1929.
- Essai sur Montaigne, Jacques Schiffrin, 1929.
- Un Esprit non prévenu, Kra, 1929.
- Robert, NRF, 1930.
- La Séquestrée de Poitiers, Gallimard, 1930.
- L'Affaire Redureau, Gallimard, 1930.
- Œdipe, Schiffrin, Éditions de la Pléiade, 1931.
- Divers, Gallimard, 1931.
- Perséphone, Gallimard, 1934.
- Pages de Journal 1929—1932, Gallimard, 1934.
- Les Nouvelles Nourritures, Gallimard, 1935.
- Nouvelles Pages de Journal 1932—1935, Gallimard, 1936.
- Geneviève, Gallimard, 1936.
- Retour de l'U.R.S.S., Gallimard, 1936.
- Retouches à mon Retour de l'U.R.S.S., Gallimard, 1937.
- Notes sur Chopin, Revue Internationale de Musique, 1938.
- Journal 1889—1939, NRF, 1939.
- Découvrons Henri Michaux, Gallimard, 1941.
- Théâtre: Saül, Le Roi Candaule, Œdipe, Perséphone, Le Treizième Arbre, Gallimard, 1942.
- Interviews imaginaires, Éd. du Haut-Pays, 1943.
- Pages de Journal 1939—1942, Schiffrin, 1944.
- Thésée, New York: Pantheon Books, J. Schiffrin, 1946.
- Souvenirs littéraires et problèmes actuels, Les Lettres Françaises, 1946.
- Le Retour, Ides et Calendes, 1946.
- Paul Valéry, Domat, 1947.
- Poétique, Ides et Calendes, 1947.
- Le Procès, Gallimard, 1947.
- L'Arbitraire, Le Palimugre, 1947.
- Préfaces, Ides et Calendes, 1948.
- Rencontres, Ides et Calendes, 1948.
- Les Caves du Vatican (farce), Ides et Calendes, 1948.
- Éloges, Ides et Calendes, 1948.
- Robert ou l'Intérêt général, Ides et Calendes, 1949.
- Feuillets d'automne, Mercure de France, 1949.
- Anthologie de la poésie française, NRF, 1949.
- Journal 1942—1949, Gallimard, 1950.
- Littérature engagée, Gallimard, 1950.
- Égypte 1939, SLND [Paris, 1951].
- Et nunc manet in te, Ides et Calendes, 1951
- Ainsi soit-il ou Les Jeux sont faits Gallimard, 1952.
- Le Récit de Michel, Ides et Calendes, 1972.
- À Naples, Fata Morgana, 1993.
- Le Grincheux, Fata Morgana, 1993.
- L'Oroscope ou Nul n'évite sa destinée (scénario), Jean-Michel Place, 1995.
- Isabelle (scénario avec Pierre Herbart), Lettres Modernes, 1996.
- Le Ramier, Gallimard, 2002.
- Maurice Denis et André Gide, Correspondance (1892—1945), éd. P. Masson et C. Schäffer, Gallimard, 2006.
Українські переклади
- Андре Жід, Повернення з СРСР (скорочено) / пер. Сергія Вакуленка, Андрія Даниленка // Вечірній Харків. — 1990. — № 1 (1 січня). — С. 4; № 2 (3 січня). — С. 6; № 3 (4 січня). — С. 6; № 4 (5 січня). — С. 6; № 5 (6 січня). — С. 6; № 6 (8 січня). — С. 6.
- Андре Жід, Повернення з СРСР / пер. Ірини Овруцької // Всесвіт. — 1990. — № 7. — С. 83-111.
- Андре Жід, Фальшивомонетники / пер. В. Шовкуна. — Юніверс, 2005
- Андре Жід, Іммораліст / пер. Романа Осадчука. — Київ: Видавництво «Комубук», 2022.
- Андре Жід, Тісні ворота / пер. Анни Тернової. Київ: Видавництво «Ще одну сторінку», 2024, 192 стр. ISBN: 978-617-522-259-1
- Андре Жід, У льохах Ватикану / пер. Ярослава Коваля Київ: Видавництво Жупанського (готується до видання).
Примітки
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article293
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- , , registre des décès, 07/10/1880 - 11/11/1880, V4E 3228.
- , « Les Petits Comptes d'une grande bourgeoise : Gide », Historama 56, octobre 1988, P.
- Клейн Л. С. Другая любовь: природа человека и гомосексуальность. — Фолио-Пресс, 2000. — С. 167. (рос.)
- André Gide et Marc Allégret, le Roman secret, Pierre Billard, Plon, Paris, 2006
Література
- Андре Моруа. Андре Жід / з французької переклала Ірина Овруцька // Всесвіт. — 1990. — № 4. — С. 135–144.
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Андре Жід |
- Прес-реліз [ 22 квітня 2008 у Wayback Machine.] та біобібліографія Нобелівського комітету.
- Життєпис [ 16 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Жід Андре // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 640. — .
 | Це незавершена стаття про літературу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Andre ZhidAndre GideAndre Zhid u 1920 rociIm ya pri narodzhenni fr Andre Paul Guillaume GideNarodivsya 22 listopada 1869 1869 11 22 Franciya ParizhPomer 19 lyutogo 1951 1951 02 19 81 rik Parizh FranciyaPohovannya Q98382676 1 Krayina FranciyaDiyalnist prozayikSfera roboti hudozhnya literatura d Alma mater Licej Genriha IV i dZaklad Le FigaroMova tvoriv francuzkaNapryamok Modernizm Naukova fantastikaZhanr roman proza i dramaturgiyaMagnum opus FalshivomonetnikiChlenstvo d i d 1939 Batko dMati dRodichi dU shlyubi z dDiti dAvtografPremiyi Nobelivska premiya z literaturi 1947 Andre Zhid u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Andre Zhid fr Andre Gide 22 listopada 1869 Parizh 19 lyutogo 1951 Parizh francuzkij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1947 ZhittyepisNarodivsya v Parizhi Jogo batko buv protestantom mati katolichkoyu Batko Pol Zhid za pohodzhennyam iz provinciyi buv profesorom rimskogo prava v Universiteti Parizha pomer 1880 roku Mati Zhulyeta Rondo pohodila z bagatoyi normandskoyi rodini j vihovuvala Andre v strogih pravilah hristiyanskoyi morali Andre malo navchavsya v shkoli prote zdobuv solidnu osvitu v galuzi kulturi j duzhe zahopivsya groyu na fortepiano 1887 roku vin povernuvsya do Elzaskoyi shkoli de navchavsya v klasi ritoriki z P yerom Luyi sho poznajomiv jogo z Polem Valeri ta Marselem Druenom 1889 roku Zhid uspishno sklav ispiti na bakalavra j zajnyavsya pismennictvom Anonimno j svoyim koshtom opublikuvav Zapiski Andre Valtera Les cahiers d Andre Walter 1891 Poeziyi Andre Valtera Les poesies d Andre Walter 1892 Traktat Narcisa Le traite du Narcisse pid svoyim imenem 1892 Hvoriv na suhoti j 1893 roku vidpliv do Pivnichnoyi Afriki spodivayuchis tam oduzhati Pislya smerti materi j fiktivnogo shlyubu zi svoyeyu kuzinoyu Madlen Rondo vona z yavlyayetsya v jogo tvorah pid imenem Emmanuel Andre opublikuvav Stravi zemni Les nourritures terrestres 1897 1909 roku Andre Zhid Zhak Kopo Zhan Shlyumberger ta Andre Ryujter zasnuvali chasopis Nouvelle Revue Francaise yakij z nastupnogo roku pochala subsiduvati korporaciya vidavnictv pid upravlinnyam Gastona Galimara 1939 roku zavdyaki publikaciyi svogo Shodennika Journal 1889 1939 Andre Zhid stav pershim suchasnikom yakogo nadrukuvali v seriyi Biblioteka Pleyadi 1947 roku pislya poyavi Teseya Thesee vin oderzhav Nobelivsku premiyu za gliboki i hudozhno doskonali tvori v yakih lyudski problemi podano z bezstrashnoyu povagoyu do istini i glibokoyu psihologichnoyu proniklivistyu Pomer 19 lyutogo 1951 roku v Parizhi Politichna poziciyaPid chas svoyeyi poyizdki do Afriki vikrivaye zhorstokist francuzkogo kolonializmu 1927 roku publikuye svoyi zapiski pro podorozh do Kongo de zasudzhuye kolonializm Na pochatku 1930 rokiv Andre Zhid zacikavivsya komunizmom Radyanskij Soyuz jomu uyavlyavsya yak teritoriya svobodi Yakbi dlya uspihu Radyanskogo Soyuzu potribne bulo moye zhittya ya b jogo viddav stverdzhuvav pismennik 1932 roku Proradyanski ilyuziyi Andre Zhida buli zrujnovani pid chas poyizdki do SRSR 1936 roku Vin bere uchast u zasidanni intelektualiv u Moskvi prisvyachenomu zagrozi fashizmu Pislya povernennya do Franciyi Andre Zhid publikuye svoyi zapiski pid nazvoyu Povernennya z SRSR Retour de l URSS de vistupaye z zhorstkoyu kritikoyu radyanskogo totalitarizmu Takoyi reakciyi nihto vid nogo ne ochikuvav sam vin prihovuvav zmist zapisok azh do publikaciyi GomoseksualnistAndre Zhid neodnorazovo opisav svij gomoseksualnij dosvid i poglyadi zokrema v tekstah Kohanec Immoralist Tezej Lyudinoyu yaka spokusila Andre Zhida na pershij gomoseksualnij dosvid buv Oskar Vajld Ce trapilosya pid chas podorozhi Alzhirom Perezhivannya Andre Zhida pislya cogo opisano v praci Dzhonatana Dolimora Seksualne disidentstvo Deyakij chas pidtrimuvav odnostatevi stosunki z majbutnim kinorezhiserom Markom Allegre drugom rodini yakogo vin buv TvoriLes Cahiers d Andre Walter L Art independant 1891 Le Traite du Narcisse L Art independant 1891 Les Poesies d Andre Walter L Art independant 1892 Le Voyage d Urien L Art independant 1893 La Tentative amoureuse L Art independant 1893 Paludes L Art independant 1895 Reflexions sur quelques points de litterature et de morale Mercure de France 1897 Les Nourritures terrestres Mercure de France 1897 Feuilles de route 1895 1896 SLND Bruxelles 1897 Le Promethee mal enchaine Mercure de France 1899 Philoctete El Hadj Mercure de France 1899 Lettres a Angele Mercure de France 1900 De l Influence en Litterature L Ermitage 1900 Le Roi Candaule La Revue Blanche 1901 Les Limites de l Art L Ermitage 1901 L Immoraliste Mercure de France 1902 Saul Mercure de France 1903 De l Importance du Public L Ermitage 1903 Pretextes Mercure de France 1903 Amyntas Mercure de France 1906 Le Retour de l Enfant prodigue Vers et Prose 1907 Dostoievsky d apres sa correspondance Jean et Berger 1908 La Porte etroite Mercure de France 1909 Oscar Wilde Mercure de France 1910 Nouveaux Pretextes Mercure de France 1911 Charles Louis Philippe Figuiere 1911 C R D N 1911 privatnij tirazh 12 primirnikiv Isabelle NRF 1911 Pershij tom znamenitogo shodennika Andre Zhida Bethsabe L Occident 1912 Souvenirs de la Cour d Assises La Nouvelle Revue francaise 1914 Les Caves du Vatican NRF 1914 La Symphonie pastorale NRF 1919 Corydon 1920 privatnij tirazh 21 primirnik Morceaux choisis NRF 1921 Pages choisies Cres 1921 Numquid et tu SLND Bruges 1922 Dostoievsky Plon 1923 Incidences NRF 1924 Corydon NRF 1924 Caracteres La Porte etroite 1925 Les Faux monnayeurs NRF 1925 Falshivomonetniki Viktor Shovkun Yunivers 2005 Si le grain ne meurt NRF 1926 Le Journal des Faux Monnayeurs Eos 1926 Dindiki 1927 Voyage au Congo NRF 1927 Le Retour du Tchad NRF 1928 L Ecole des femmes NRF 1929 Essai sur Montaigne Jacques Schiffrin 1929 Un Esprit non prevenu Kra 1929 Robert NRF 1930 La Sequestree de Poitiers Gallimard 1930 L Affaire Redureau Gallimard 1930 Œdipe Schiffrin Editions de la Pleiade 1931 Divers Gallimard 1931 Persephone Gallimard 1934 Pages de Journal 1929 1932 Gallimard 1934 Les Nouvelles Nourritures Gallimard 1935 Nouvelles Pages de Journal 1932 1935 Gallimard 1936 Genevieve Gallimard 1936 Retour de l U R S S Gallimard 1936 Retouches a mon Retour de l U R S S Gallimard 1937 Notes sur Chopin Revue Internationale de Musique 1938 Journal 1889 1939 NRF 1939 Decouvrons Henri Michaux Gallimard 1941 Theatre Saul Le Roi Candaule Œdipe Persephone Le Treizieme Arbre Gallimard 1942 Interviews imaginaires Ed du Haut Pays 1943 Pages de Journal 1939 1942 Schiffrin 1944 Thesee New York Pantheon Books J Schiffrin 1946 Souvenirs litteraires et problemes actuels Les Lettres Francaises 1946 Le Retour Ides et Calendes 1946 Paul Valery Domat 1947 Poetique Ides et Calendes 1947 Le Proces Gallimard 1947 L Arbitraire Le Palimugre 1947 Prefaces Ides et Calendes 1948 Rencontres Ides et Calendes 1948 Les Caves du Vatican farce Ides et Calendes 1948 Eloges Ides et Calendes 1948 Robert ou l Interet general Ides et Calendes 1949 Feuillets d automne Mercure de France 1949 Anthologie de la poesie francaise NRF 1949 Journal 1942 1949 Gallimard 1950 Litterature engagee Gallimard 1950 Egypte 1939 SLND Paris 1951 Et nunc manet in te Ides et Calendes 1951 Ainsi soit il ou Les Jeux sont faits Gallimard 1952 Le Recit de Michel Ides et Calendes 1972 A Naples Fata Morgana 1993 Le Grincheux Fata Morgana 1993 L Oroscope ou Nul n evite sa destinee scenario Jean Michel Place 1995 Isabelle scenario avec Pierre Herbart Lettres Modernes 1996 Le Ramier Gallimard 2002 Maurice Denis et Andre Gide Correspondance 1892 1945 ed P Masson et C Schaffer Gallimard 2006 Ukrayinski perekladiAndre Zhid Povernennya z SRSR skorocheno per Sergiya Vakulenka Andriya Danilenka Vechirnij Harkiv 1990 1 1 sichnya S 4 2 3 sichnya S 6 3 4 sichnya S 6 4 5 sichnya S 6 5 6 sichnya S 6 6 8 sichnya S 6 Andre Zhid Povernennya z SRSR per Irini Ovruckoyi Vsesvit 1990 7 S 83 111 Andre Zhid Falshivomonetniki per V Shovkuna Yunivers 2005 Andre Zhid Immoralist per Romana Osadchuka Kiyiv Vidavnictvo Komubuk 2022 Andre Zhid Tisni vorota per Anni Ternovoyi Kiyiv Vidavnictvo She odnu storinku 2024 192 str ISBN 978 617 522 259 1 Andre Zhid U lohah Vatikanu per Yaroslava Kovalya Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo gotuyetsya do vidannya Primitkihttps www landrucimetieres fr spip spip php article293 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 registre des deces 07 10 1880 11 11 1880 V4E 3228 Les Petits Comptes d une grande bourgeoise Gide Historama 56 octobre 1988 P Klejn L S Drugaya lyubov priroda cheloveka i gomoseksualnost Folio Press 2000 S 167 ros Andre Gide et Marc Allegret le Roman secret Pierre Billard Plon Paris 2006LiteraturaAndre Morua Andre Zhid z francuzkoyi pereklala Irina Ovrucka Vsesvit 1990 4 S 135 144 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Andre Zhid Pres reliz 22 kvitnya 2008 u Wayback Machine ta biobibliografiya Nobelivskogo komitetu Zhittyepis 16 lipnya 2011 u Wayback Machine angl PosilannyaZhid Andre Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 640 ISBN 966 692 578 8 Ce nezavershena stattya pro literaturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi