Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жорж Перек | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Georges Perec[1][2] | ||||
 Жорж Перек | ||||
| Народився | 7 березня 1936 Париж | |||
| Помер | 3 березня 1982 (45 років) Іврі-сюр-Сен ·рак легень | |||
| Поховання | d | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | Франція | |||
| Діяльність | письменник, кінорежисер, сценарист | |||
| Сфера роботи | белетристика[4], d[4], d[4], поезія[4], літературна критика[4] і бібліотекознавство[4] | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1965 | |||
| Magnum opus | Роман «Життя: інструкція з експлуатації» (фр. La Vie mode d'emploi) | |||
| Членство | Колеж патафізики і УЛІПО | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Жорж Перек у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Жорж Перек (фр. Georges Perec; 7 березня 1936, Париж — 3 березня 1982, Іврі-сюр-Сен) — французький письменник і кінорежисер. Член літературного об'єднання УЛІПО. Один з найбільших новаторів французької прози другої половини XX століття.
Біографія
Жорж Перек народився в одному з робітничих кварталів XIX округу Парижа як єдиний син Ісека Переца та Сірли Шулевич, польських євреїв, що у 20-ті роки минулого століття емігрували до Франції. З початком Другої світової війни батько Перека вступив до французького війська, у 1940 році загинув у бою. У 1941 році мати Перека, аби порятувати сина від антиєврейських акцій нацистів, посадила його на санітарний потяг, що їхав до містечка Віллар-де-Лан, де він перебував якийсь час під опікою Червоного хреста. Сама мати Перека в 1943 році була схоплена нацистами, припускають, що вона загинула в таборі смерті Аушвіц. У 1942 році Жоржа взяли на виховання його дядько й тітка, в 1945 році вони його всиновили.
У 1949 році Перек пройшов курс психотерапії у Франсуази Долто. Перек рано покинув університетські студії історії й соціології. Проте завдяки вчителю філософії Жану Дювіньо почав друкуватися у поважних журналах, як то Нувель Ревю Франсез та Ле Леттр Нувель.
У 1958—1959 роках Перек пройшов військову службу у французькому війську в місті По. Служив у десантних військах. Після армії одружився з Полеттою Петрас. У 1960—1961 роках вони жили у місті Сфакс (Туніс), де Полетта працювала вчителькою.
Перші романи («Замах в Сараєво», «Кондотьєр»), написані в основному під час проходження військової служби (1958—1959), не були опубліковані. Робота над проектом журналу марксистського спрямування «Генеральна лінія» (1959-63, так і не вийшов у світ) значною мірою сприяла формуванню поглядів Перека на літературу.
З 1961 року Перек працював архіваром нейрофізіологічної лабораторії лікарні Святого Антуана. Місце було низькооплачуване, проте Перек залишався на цій роботі до 1978 року. Паралельно він працював для CNRS.
1965 року перший твір Перека «Речі» («Les choses») здобув Премію Ренодо.
З 1967 року Перек приєднався до створеної Раймоном Кено літературної групи УЛІПО. Сам Кено та інші представники групи мали відчутний вплив на творчість Перека. Група УЛІПО займалася, зокрема, питаннями можливого взаємозв'язку між математикою та поезією, а також намагалася виробити нові літературні форми шляхом створення певних формальних обмежень, наприклад невживання у художньому творі однієї з літер абетки (так звана Ліпограма). Головний твір Перека, роман «Життя: інструкція з використання» був присвячений Ремону Кено.
У кінці 60-х років Перек разом з музикантом Філіппом Дрого працював над серією радіоп'єс. Згодом звернувся до кінематографа. Перший фільм Перека, який базувався на його романі «Людина, що спить», у 1974 році здобув Премію Жана Віґо.
Роман «Життя: інструкція з використання» (фр. La Vie mode d'emploi) приніс Переку в 1978 році довгоочікуваний успіх та певні прибутки. Роман був відзначений престижною премією Медічі.
У 1981 році працював в Університеті Квінсленда (Австралія). Там він почав свій останній незавершений твір «53 дні».
Після повернення з Австралії здоров'я Перека значно погіршилося. Незадовго до свого 46-ого дня народження у 1982 році він помер від раку легень.
Приватний архів Перека зберігається в Національній бібліотеці Франції (філія Бібліотека Арсеналу).
Творчість
Однак навіть у Франції Перек сприймається крізь призму певних стереотипів, що помітно звужують і спрощують сенс його творчості. Для більшості він — один з останніх авангардистів і перших постмодерністів 1960-х років, він відноситься до покоління тих митців, що створювали літературу трансгресії, хеппенінгу, що ставили питання антропологічного, соціологічного і політичного характеру.
Втім, автор 44 творів, різних за обсягом, жанром та манерою письма, Перек відомий перш за все як автор чотирьох романів — «Речі», «Зникнення», «W, або спогад дитинства» та «Життя: інструкція з експлуатації», Також він відомий як геніальний кросвордист, майстер літературного пазла, творець нового типу ігрової літертури.
Твори Перека часто мають експериментальний характер, автор вдається до гри слів, різних формальних обмежень (ліпограми) та обирає для своїх творів особливо складну структуру.
Одним з центральних романів Перека є роман «Життя: інструкція з експлуатації», у якому описується життя мешканців одного з паризьких будинків. Оповідь Перека перескакує на плані будинку, який додається, як шахова фігура кінь з одного помешкання до іншого, створюючи таким чином величезну панораму пов'язаних між собою історій та характерів. У центрі оповіді стоїть історія одного чоловіка, який малює акварелі, що їх потім у своїй майстерні розрізає виробник пазлів. Сама ідея пазла є програмною для структурного принципу цього роману та деяких інших творів Перека.
Інший його твір «W, або спогад дитинства» (W ou le souvenir d'enfance) поєднує власні спогади та дистопічну історію міста, організованого за принципом спортивних змагань.
Велике значення для творчості Перека має проблема інтертекстуальності (Жерар Женетт). Так у книзі «Зимова подорож» (Le voyage d'hiver) йдеться про книгу XIX століття, на яку посилаються майже всі видатні автори світової літератури, не називаючи джерела посилання.
Роман «Зникнення» (La Disparition) описує детективну історію, але головною його родзинкою є відсутність у всьому тексті найпоширенішої літери французької абетки e.
Перек також складав численні кросворди і навіть паліндром на 1300 слів у формі листа, що називався EDNA D'NILU [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.]. Цей лист від звертання до підпису можна читати як звичним способом, так і навпаки.
Пошанування
Відкритий у 1982 році астероїд 2817 названо іменем Перека. У XIX окрузі Парижа є вулиця Жоржа Перека. З 1982 року діє Асоціація друзів Жоржа Перека, що займається популяризацією його творчості й видає однойменні Зошити:
- Перший випуск зошитів: Colloque de Cerisy, juillet 1984 (P.O.L. éditeur, 1985) — присвячений колоквіуму в Міжнародному культурному центрі Серізі-ла-Саль
- Другий : W ou le souvenir d'enfance: une fiction (Séminaire 1986/1987) (Textuel 34/44 n° 21, 1988)
- Третій: Presbytère et prolétaires: le dossier PALF. Avec Marcel Bénabou (Éditions du Limon, 1989)
- Четвертий : Les poèmes hétérogrammatiques (Éditions du Limon, 1990)
- П'ятий : Mélanges (Éditions du Limon, 1993)
- Шостий : L'Œil, d'abord… Georges Perec et la peinture (Éditions du Seuil, 1996), contenant des études de Jean-Yves Pouilloux, Bernard Magné, Ian Monk, Dominique Quélen, etc.
- Сьомий : Antibiotiques (Le Castor astral, 2003)
- Восьмий : Colloque de Montréal (Le Castor astral, 2005)
- Дев'ятий : Le Cinématographe (Le Castor astral, 2006)
Твори
Прижиттєві видання
- Les Choses. Une histoire des années soixante (Julliard, collection Les Lettres nouvelles, 1965, prix Renaudot)
- Quel petit vélo à guidon chromé au fond de la cour ? (Denoël, 1966)
- Un homme qui dort (Denoël, 1967)
- La Disparition (Denoël, 1969)
- Petit traité invitant à la découverte de l'art subtil du go (Christian Bourgois, 1969)(avec Pierre Lusson et Jacques Roubaud)
- Les Revenentes (Julliard, 1972)
- Die Maschine (Reclam, Stuttgart 1972) (avec la collaboration d'Eugen Helmlé)
- Oulipo. Créations, Re-créations, récréations (Gallimard, collection Idées, 1972) (avec Raymond Queneau, Paul Fournel et les membres de l'Oulipo)
- La Boutique obscure. 124 rêves (Denoël, 1973)
- Espèces d'espaces (Galilée, 1974)
- Ulcérations (Bibliothèque oulipienne, 1974)
- W ou le Souvenir d'enfance (Denoël, 1975)
- Tentative d'épuisement d'un lieu parisien, UGE, 1975
- Alphabets. Cent soixante-seize onzains hétérogrammatiques, (Galilée, 1976) (illustré par Dado).
- Je me souviens. Les choses communes I, (Hachette, collection P.O.L., 1978) (effet de l'évocation de nombreux détails sur la mémoire)
- La Vie mode d'emploi. Romans (Hachette, 1978, prix Médicis)
- Les mots croisés, précédés de considérations de l'auteur sur l'art et la manière de croiser les mots (Mazarine, 1979)
- Un cabinet d'amateur. Histoire d'un tableau (Balland, 1979)
- La Clôture et autres poèmes (Hachette, 1980)
- Récits d'Ellis Island. Histoires d'errance et d'espoir (INA/Éditions du Sorbier, 1980) (en collaboration avec Robert Bober)
- Théâtre I (Hachette, 1981)
Посмертні видання
- Épithalames (Bibliothèque oulipienne, 1982)
- Tentative d'épuisement d'un lieu parisien (Christian Bourgois, 1982)
- Penser/Classer (Hachette, 1985)
- Les Mots croisés II (P.O.L.-Mazarine, 1986)
- 53 jours (P.O.L., 1989, roman inachevé, publié à titre posthume)
- Vœux (Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1989)
- Presbytère et prolétaires: Le dossier P.A.L.F (Éditions du Limon, deuxième livraison des Cahiers Georges Perec, 1989) (avec Marcel Bénabou)
- Je suis né (Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1990)
- Cantatrix Sopranica L. et autres écrits scientifiques (Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1991)
- L. G., une aventure des années soixante (Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1992)
- Le Voyage d'hiver (Recueil de 4 nouvelles écrites par Serge Rezvani, Jacques Chessex, Jean Freustié et Georges Perec consacrées aux saisons) (Hachette, collection Saisons, 1979, In-12 agrafé, tirage unique à 1000 exemplaires n° hors commerce sur vergé) (rééd. Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1993 puis 2009)
- Beaux présents, Belles absentes (Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1994)
- L'Infra-ordinaire (Éditions du Seuil, collection Librairie du XXe siècle, 1996)
- What a man ! (Le Castor astral, collection L'iutile, 1996) (monovocalisme en a)
- Perec/rinations (Zulma, 1997)
- Cher, très cher, admirable et charmant ami… Correspondance Georges Perec — Jacques Lederer, 1956—1961 (Flammarion 1997)
- Jeux intéressants (Zulma, 1999)
- Nouveaux jeux intéressants (Zulma, 1999)
- Les Mots croisés (P.O.L., 2003)
- Entretiens et conférences (en 2 volumes, Joseph K., 2003)
- L'art et la manière d'aborder son chef de service pour lui demander une augmentation (Hachette Littératures, 2008)
- Quelques-unes des choses qu'il faudrait tout de même que je fasse, ill. Bruno Gibert (Autrement, 2009)
- Voeux (Éditions du Seuil, 2009)
Українські переклади
- Жорж Перек. W, або спогад дитинства. — Київ: Університетське видавництво «Пульсари», 2014.
- Жорж Перек. Речі. Людина, що спить. Пер. з французької Роман Осадчук. — Київ: Комубук, 2022.
Фільми
- Ellis Island, телефільм за участю Робера Бобера
- 1973: Людина, що спить (Un homme qui dort)
- 1975: Les lieux d'une fugue
- 1979: Повернення до коханої (Le retour à la bien-aimée)
- 1979: Série noire
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118903004 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 630. —
- Czech National Authority Database
Література
- Claude Burgelin, Georges Perec, Éditions du Seuil collection Les Contemporains, 1990
- Philippe Lejeune, La Mémoire et l'Oblique. Georges Perec autobiographe, P.O.L., 1991
- Ali Magoudi, La Lettre fantôme, Éditions de Minuit, collection Critique, 1996
- Claude Burgelin, Partie de dominos chez Monsieur Lefèvre. Perec avec Freud, Perec contre Freud, Circé, 1996
- Bernard Magné, Georges Perec, Fernand Nathan, collection 128, 1999
- Manet van Montfrans, Georges Perec. La Contrainte du réel, Rodopi, Amsterdam, 1999
- John Pedersen, Perec ou les textes croisés, Munksgaard, Copenhague, 1985
- Sylvie Rosienski-Pellerin, «PERECgrinations ludiques», étude de quelques mécanismes du jeu dans l'œuvre romanesque de Georges Perec, éd. du Gref, Toronto, 1995
- Rinaldo Rinaldi, La grande catena. Studi su La Vie mode d'emploi di Georges Perec, Genova — Milano, Marietti 1820, 2004, pp. 195.
- Anne Roche, Anne Roche commente " W ou le souvenir d'enfance de Georges Perec ", Foliothèque, Gallimard, 1995.
- L'Arc, n°76, Georges Perec, Aix-en-Provence, L'Arc, 1979
Посилання
- Сайт Асоціації Жоржа Перека [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.] (фр.)
- Бібліографія про Жоржа Перека [ 6 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Бібліографія і лінки [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Фильм про Перека [ 9 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Спектакль за творами Перека в Луврі, 16 листопада 2009 [ 20 грудня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Zhorzh Perekfr Georges Perec 1 2 Zhorzh PerekNarodivsya7 bereznya 1936 1936 03 07 ParizhPomer3 bereznya 1982 1982 03 03 45 rokiv Ivri syur Sen rak legenPohovannyadGromadyanstvo FranciyaNacionalnist FranciyaDiyalnistpismennik kinorezhiser scenaristSfera robotibeletristika 4 d 4 d 4 poeziya 4 literaturna kritika 4 i bibliotekoznavstvo 4 Alma materdMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnostiz 1965Magnum opusRoman Zhittya instrukciya z ekspluataciyi fr La Vie mode d emploi ChlenstvoKolezh patafiziki i ULIPOU shlyubi zdAvtografNagorodipremiya Renodo 1965 premiya Medichi 1978 Zhorzh Perek u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zhorzh Perek fr Georges Perec 7 bereznya 1936 Parizh 3 bereznya 1982 Ivri syur Sen francuzkij pismennik i kinorezhiser Chlen literaturnogo ob yednannya ULIPO Odin z najbilshih novatoriv francuzkoyi prozi drugoyi polovini XX stolittya BiografiyaZhorzh Perek narodivsya v odnomu z robitnichih kvartaliv XIX okrugu Parizha yak yedinij sin Iseka Pereca ta Sirli Shulevich polskih yevreyiv sho u 20 ti roki minulogo stolittya emigruvali do Franciyi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni batko Pereka vstupiv do francuzkogo vijska u 1940 roci zaginuv u boyu U 1941 roci mati Pereka abi poryatuvati sina vid antiyevrejskih akcij nacistiv posadila jogo na sanitarnij potyag sho yihav do mistechka Villar de Lan de vin perebuvav yakijs chas pid opikoyu Chervonogo hresta Sama mati Pereka v 1943 roci bula shoplena nacistami pripuskayut sho vona zaginula v tabori smerti Aushvic U 1942 roci Zhorzha vzyali na vihovannya jogo dyadko j titka v 1945 roci voni jogo vsinovili U 1949 roci Perek projshov kurs psihoterapiyi u Fransuazi Dolto Perek rano pokinuv universitetski studiyi istoriyi j sociologiyi Prote zavdyaki vchitelyu filosofiyi Zhanu Dyuvino pochav drukuvatisya u povazhnih zhurnalah yak to Nuvel Revyu Fransez ta Le Lettr Nuvel U 1958 1959 rokah Perek projshov vijskovu sluzhbu u francuzkomu vijsku v misti Po Sluzhiv u desantnih vijskah Pislya armiyi odruzhivsya z Polettoyu Petras U 1960 1961 rokah voni zhili u misti Sfaks Tunis de Poletta pracyuvala vchitelkoyu Pershi romani Zamah v Sarayevo Kondotyer napisani v osnovnomu pid chas prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi 1958 1959 ne buli opublikovani Robota nad proektom zhurnalu marksistskogo spryamuvannya Generalna liniya 1959 63 tak i ne vijshov u svit znachnoyu miroyu spriyala formuvannyu poglyadiv Pereka na literaturu Z 1961 roku Perek pracyuvav arhivarom nejrofiziologichnoyi laboratoriyi likarni Svyatogo Antuana Misce bulo nizkooplachuvane prote Perek zalishavsya na cij roboti do 1978 roku Paralelno vin pracyuvav dlya CNRS 1965 roku pershij tvir Pereka Rechi Les choses zdobuv Premiyu Renodo Z 1967 roku Perek priyednavsya do stvorenoyi Rajmonom Keno literaturnoyi grupi ULIPO Sam Keno ta inshi predstavniki grupi mali vidchutnij vpliv na tvorchist Pereka Grupa ULIPO zajmalasya zokrema pitannyami mozhlivogo vzayemozv yazku mizh matematikoyu ta poeziyeyu a takozh namagalasya virobiti novi literaturni formi shlyahom stvorennya pevnih formalnih obmezhen napriklad nevzhivannya u hudozhnomu tvori odniyeyi z liter abetki tak zvana Lipograma Golovnij tvir Pereka roman Zhittya instrukciya z vikoristannya buv prisvyachenij Remonu Keno U kinci 60 h rokiv Perek razom z muzikantom Filippom Drogo pracyuvav nad seriyeyu radiop yes Zgodom zvernuvsya do kinematografa Pershij film Pereka yakij bazuvavsya na jogo romani Lyudina sho spit u 1974 roci zdobuv Premiyu Zhana Vigo Roman Zhittya instrukciya z vikoristannya fr La Vie mode d emploi prinis Pereku v 1978 roci dovgoochikuvanij uspih ta pevni pributki Roman buv vidznachenij prestizhnoyu premiyeyu Medichi U 1981 roci pracyuvav v Universiteti Kvinslenda Avstraliya Tam vin pochav svij ostannij nezavershenij tvir 53 dni Pislya povernennya z Avstraliyi zdorov ya Pereka znachno pogirshilosya Nezadovgo do svogo 46 ogo dnya narodzhennya u 1982 roci vin pomer vid raku legen Privatnij arhiv Pereka zberigayetsya v Nacionalnij biblioteci Franciyi filiya Biblioteka Arsenalu TvorchistOdnak navit u Franciyi Perek sprijmayetsya kriz prizmu pevnih stereotipiv sho pomitno zvuzhuyut i sproshuyut sens jogo tvorchosti Dlya bilshosti vin odin z ostannih avangardistiv i pershih postmodernistiv 1960 h rokiv vin vidnositsya do pokolinnya tih mitciv sho stvoryuvali literaturu transgresiyi heppeningu sho stavili pitannya antropologichnogo sociologichnogo i politichnogo harakteru Vtim avtor 44 tvoriv riznih za obsyagom zhanrom ta maneroyu pisma Perek vidomij persh za vse yak avtor chotiroh romaniv Rechi Zniknennya W abo spogad ditinstva ta Zhittya instrukciya z ekspluataciyi Takozh vin vidomij yak genialnij krosvordist majster literaturnogo pazla tvorec novogo tipu igrovoyi literturi Tvori Pereka chasto mayut eksperimentalnij harakter avtor vdayetsya do gri sliv riznih formalnih obmezhen lipogrami ta obiraye dlya svoyih tvoriv osoblivo skladnu strukturu Odnim z centralnih romaniv Pereka ye roman Zhittya instrukciya z ekspluataciyi u yakomu opisuyetsya zhittya meshkanciv odnogo z parizkih budinkiv Opovid Pereka pereskakuye na plani budinku yakij dodayetsya yak shahova figura kin z odnogo pomeshkannya do inshogo stvoryuyuchi takim chinom velicheznu panoramu pov yazanih mizh soboyu istorij ta harakteriv U centri opovidi stoyit istoriya odnogo cholovika yakij malyuye akvareli sho yih potim u svoyij majsterni rozrizaye virobnik pazliv Sama ideya pazla ye programnoyu dlya strukturnogo principu cogo romanu ta deyakih inshih tvoriv Pereka Inshij jogo tvir W abo spogad ditinstva W ou le souvenir d enfance poyednuye vlasni spogadi ta distopichnu istoriyu mista organizovanogo za principom sportivnih zmagan Velike znachennya dlya tvorchosti Pereka maye problema intertekstualnosti Zherar Zhenett Tak u knizi Zimova podorozh Le voyage d hiver jdetsya pro knigu XIX stolittya na yaku posilayutsya majzhe vsi vidatni avtori svitovoyi literaturi ne nazivayuchi dzherela posilannya Roman Zniknennya La Disparition opisuye detektivnu istoriyu ale golovnoyu jogo rodzinkoyu ye vidsutnist u vsomu teksti najposhirenishoyi literi francuzkoyi abetki e Perek takozh skladav chislenni krosvordi i navit palindrom na 1300 sliv u formi lista sho nazivavsya EDNA D NILU 22 listopada 2011 u Wayback Machine Cej list vid zvertannya do pidpisu mozhna chitati yak zvichnim sposobom tak i navpaki PoshanuvannyaVidkritij u 1982 roci asteroyid 2817 nazvano imenem Pereka U XIX okruzi Parizha ye vulicya Zhorzha Pereka Z 1982 roku diye Asociaciya druziv Zhorzha Pereka sho zajmayetsya populyarizaciyeyu jogo tvorchosti j vidaye odnojmenni Zoshiti Pershij vipusk zoshitiv Colloque de Cerisy juillet 1984 P O L editeur 1985 prisvyachenij kolokviumu v Mizhnarodnomu kulturnomu centri Serizi la Sal Drugij W ou le souvenir d enfance une fiction Seminaire 1986 1987 Textuel 34 44 n 21 1988 Tretij Presbytere et proletaires le dossier PALF Avec Marcel Benabou Editions du Limon 1989 Chetvertij Les poemes heterogrammatiques Editions du Limon 1990 P yatij Melanges Editions du Limon 1993 Shostij L Œil d abord Georges Perec et la peinture Editions du Seuil 1996 contenant des etudes de Jean Yves Pouilloux Bernard Magne Ian Monk Dominique Quelen etc Somij Antibiotiques Le Castor astral 2003 Vosmij Colloque de Montreal Le Castor astral 2005 Dev yatij Le Cinematographe Le Castor astral 2006 TvoriPrizhittyevi vidannya Les Choses Une histoire des annees soixante Julliard collection Les Lettres nouvelles 1965 prix Renaudot Quel petit velo a guidon chrome au fond de la cour Denoel 1966 Un homme qui dort Denoel 1967 La Disparition Denoel 1969 Petit traite invitant a la decouverte de l art subtil du go Christian Bourgois 1969 avec Pierre Lusson et Jacques Roubaud Les Revenentes Julliard 1972 Die Maschine Reclam Stuttgart 1972 avec la collaboration d Eugen Helmle Oulipo Creations Re creations recreations Gallimard collection Idees 1972 avec Raymond Queneau Paul Fournel et les membres de l Oulipo La Boutique obscure 124 reves Denoel 1973 Especes d espaces Galilee 1974 Ulcerations Bibliotheque oulipienne 1974 W ou le Souvenir d enfance Denoel 1975 Tentative d epuisement d un lieu parisien UGE 1975 Alphabets Cent soixante seize onzains heterogrammatiques Galilee 1976 illustre par Dado Je me souviens Les choses communes I Hachette collection P O L 1978 effet de l evocation de nombreux details sur la memoire La Vie mode d emploi Romans Hachette 1978 prix Medicis Les mots croises precedes de considerations de l auteur sur l art et la maniere de croiser les mots Mazarine 1979 Un cabinet d amateur Histoire d un tableau Balland 1979 La Cloture et autres poemes Hachette 1980 Recits d Ellis Island Histoires d errance et d espoir INA Editions du Sorbier 1980 en collaboration avec Robert Bober Theatre I Hachette 1981 Posmertni vidannya Epithalames Bibliotheque oulipienne 1982 Tentative d epuisement d un lieu parisien Christian Bourgois 1982 Penser Classer Hachette 1985 Les Mots croises II P O L Mazarine 1986 53 jours P O L 1989 roman inacheve publie a titre posthume Vœux Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1989 Presbytere et proletaires Le dossier P A L F Editions du Limon deuxieme livraison des Cahiers Georges Perec 1989 avec Marcel Benabou Je suis ne Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1990 Cantatrix Sopranica L et autres ecrits scientifiques Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1991 L G une aventure des annees soixante Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1992 Le Voyage d hiver Recueil de 4 nouvelles ecrites par Serge Rezvani Jacques Chessex Jean Freustie et Georges Perec consacrees aux saisons Hachette collection Saisons 1979 In 12 agrafe tirage unique a 1000 exemplaires n hors commerce sur verge reed Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1993 puis 2009 Beaux presents Belles absentes Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1994 L Infra ordinaire Editions du Seuil collection Librairie du XXe siecle 1996 What a man Le Castor astral collection L iutile 1996 monovocalisme en a Perec rinations Zulma 1997 Cher tres cher admirable et charmant ami Correspondance Georges Perec Jacques Lederer 1956 1961 Flammarion 1997 Jeux interessants Zulma 1999 Nouveaux jeux interessants Zulma 1999 Les Mots croises P O L 2003 Entretiens et conferences en 2 volumes Joseph K 2003 L art et la maniere d aborder son chef de service pour lui demander une augmentation Hachette Litteratures 2008 Quelques unes des choses qu il faudrait tout de meme que je fasse ill Bruno Gibert Autrement 2009 Voeux Editions du Seuil 2009 Ukrayinski perekladiZhorzh Perek W abo spogad ditinstva Kiyiv Universitetske vidavnictvo Pulsari 2014 Zhorzh Perek Rechi Lyudina sho spit Per z francuzkoyi Roman Osadchuk Kiyiv Komubuk 2022 FilmiEllis Island telefilm za uchastyu Robera Bobera 1973 Lyudina sho spit Un homme qui dort 1975 Les lieux d une fugue 1979 Povernennya do kohanoyi Le retour a la bien aimee 1979 Serie noirePrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118903004 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bauer P Deux siecles d histoire au Pere Lachaise Versailles 2006 P 630 ISBN 978 2 914611 48 0 d Track Q13413524d Track Q621d Track Q13413419 Czech National Authority Database d Track Q13550863LiteraturaClaude Burgelin Georges Perec Editions du Seuil collection Les Contemporains 1990 Philippe Lejeune La Memoire et l Oblique Georges Perec autobiographe P O L 1991 Ali Magoudi La Lettre fantome Editions de Minuit collection Critique 1996 Claude Burgelin Partie de dominos chez Monsieur Lefevre Perec avec Freud Perec contre Freud Circe 1996 Bernard Magne Georges Perec Fernand Nathan collection 128 1999 Manet van Montfrans Georges Perec La Contrainte du reel Rodopi Amsterdam 1999 John Pedersen Perec ou les textes croises Munksgaard Copenhague 1985 Sylvie Rosienski Pellerin PERECgrinations ludiques etude de quelques mecanismes du jeu dans l œuvre romanesque de Georges Perec ed du Gref Toronto 1995 Rinaldo Rinaldi La grande catena Studi su La Vie mode d emploi di Georges Perec Genova Milano Marietti 1820 2004 pp 195 Anne Roche Anne Roche commente W ou le souvenir d enfance de Georges Perec Foliotheque Gallimard 1995 L Arc n 76 Georges Perec Aix en Provence L Arc 1979PosilannyaSajt Asociaciyi Zhorzha Pereka 2 chervnya 2010 u Wayback Machine fr Bibliografiya pro Zhorzha Pereka 6 bereznya 2014 u Wayback Machine Bibliografiya i linki 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Film pro Pereka 9 lyutogo 2017 u Wayback Machine Spektakl za tvorami Pereka v Luvri 16 listopada 2009 20 grudnya 2009 u Wayback Machine