Аба́т Сюж́ер , часом Сугерій (лат. Sugerus фр. Suger; бл. 1081—1151) — духовна особа, абат Сен-Дені, впливовий радник королів Франції Людовика VI та Луї VII, регент Франції в часи відсутності короля.
Абат Сюже́р | |
---|---|
фр. Suger | |
зображення на середньовічному вітражі | |
Народився | 1080[4][5][…] Шеннв'єр-ле-Лувр |
Помер | 13 січня 1151[1][2][3] Сен-Дені ·малярія |
Поховання | Абатство Сен-Дені |
Громадянство | Іль-де-Франс |
Національність | француз |
Діяльність | громадський діяч, духовна особа, меценат |
Знання мов | середньовічна латина[6] і французька[7] |
Magnum opus | Абатство Сен-Дені |
Посада | абат[6] |
Конфесія | католицька церква |
|
Життєпис
Сюжер походив з селянської родини, землі якої належали до королівського домену. З дитинства виділявся здібностями. З 1091 року Сюжер потрапив в монастир Сен-Дені, де також виховували французького принца, майбутнього короля Людовика VI. Знайомство з принцом і спільне перебування в монастирі сприяло зближенню, що дозволило Сюжеру пізніше увійти в близьке оточення короля. Далі шляхи вихованців розійшлися.
Сюжер відбув до Риму, а після перебування у Ватикані 1122 року став абатом Сен-Дені.
Перебудови в Сен-Дені
З перших місяців перебування на посаді абата Сюжер розпочав збори коштів на перебудову монастирської церкви Сен-Дені. Але діяльність Сюжера мала значні розбіжності з вимогами і настановами Бернарда Клервоського, якого пізніше беатифікують як Святого Бернарда. Бернард з монастиря Клерво́ був прихильником аскези, повного підкорення братії, прихильником обмежень братії в їжі і навіть сні, прагнув за всяку ціну досягти суворого ідеала монастирського життя.
Побожний і прихильний до вимог церкви Сюжер був прибічником реформ через освіту, навчання братії дисціпліні, сам не вітав аскетизм, а залишався прихильником естетичної краси в храмі. І через храмову красу — зміцнював віру. Близькість до королівського двору використав як для примирення і дипломатичного вирішення гострих політичних проблем, так і для отримання грошових внесків в абатство. Швидко монастир Сен-Дені став самим багатим, що навіть Бернар з монастиря Клерво́ волав матеріальної допомоги від абата Сюжера.
У своїх записах Сюжер неодноразово вказував, як запрошував з усіх усюд для оздоблення в Сен-Дені найкращих художників, як обирав майстерних скульпторів для створення бронзових дверей, як отримав найкращих на той час вітражних майстрів. Все це — заради зміцнення віри через розширення, а потім і перебудову абатства, що стало головним в Іль-де-Франс. Реальне життя в середньовіччя возглядалося як підготовка до Страшного суду, а потім до перебування в чистилищі чи раю, до вічного життя по смерти. Працю на побудові нового храму почали розглядати як прощу, що скорочувала перебування в чистилищі і була переходом до праведності.
Патрон готичного стилю Франції
Звичайно, що абат читав Біблію. Безумовно, що він знав і цікавився «Ареопагітиками», знав Апокаліпсис. За описами Івана Богослова з небес зходив новий Єрусалим, нове місто зі скла, з дванадцятьма брамами, з золотими шляхами, а в центрі міста — вівтар. Думка створити щось схоже на новий Єрусалим на землі, його модель в абатстві Сен-Дені могла надихати впливового абата.
Контрфорси, жмут стовпів, хрещаті склепіння були відомі ще з романської доби. Але з часів життя Сюжера поширення отримують стрілчасті арки і вікна, жмути стовпів, хрещаті склепіння — за новою ідеєю. Відмова від товстих стін призведе до особливої конструкції каркасної архітектури, де вагу великого даху розподіляють на стовпи і аркбутани — заради великих вікон-стін зі скла (як в новому Єрусалимі). Нові, символічні віяння в архітектурі діяльно підтримує абат Сюжер і він же затверджує новий проєкт базиліки Сен-Дені, що сприяв появі готичного стилю у Франції.
В небаченій до цього церкві Сен-Дені абата і поховають по смерті. Лише через шість століть до його поховання прийдуть нові бунтівники 1789–1793 рр., отруєні ідеєю розчавити минуле, відкинути геть історію — і викинуть геть кістки з давніх поховань королів і королев, а заразом і кістки француза-абата, що був патроном готичного стилю в Країні і в Європі.
В художній літературі
Сугерій – дійова особа драматичної поеми "Осереддя Європи" – розділу з епічної містерії "Діяння небожителів" Віктора Гребенюка (Брата Віктора).
- Портал
- Сен-Дені, бічний фасад.
- Оточення базиліки
- Вікно-троянда
- Вітражі
- Центральна нава
- Вівтар
- Орган
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118619942 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Structurae — Ratingen: 1998.
- Babelio — 2007.
- RKDartists
- British Museum person-institution thesaurus
- Documenta Catholica Omnia
- CONOR.Sl
Джерела
- Panofski E. Abbot Suger on the Abbey Church of Saint-Denis. Princeton 1946, с.56-59
- К. М. Муратова, «Мастера французской готики 12-13 вв», М., «Искусство», 1988, с. 96-98
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aba t Syuzh er chasom Sugerij lat Sugerus fr Suger bl 1081 1151 duhovna osoba abat Sen Deni vplivovij radnik koroliv Franciyi Lyudovika VI ta Luyi VII regent Franciyi v chasi vidsutnosti korolya Abat Syuzhe rfr Sugerzobrazhennya na serednovichnomu vitrazhiNarodivsya 1080 4 5 Shennv yer le LuvrPomer 13 sichnya 1151 1151 01 13 1 2 3 Sen Deni malyariyaPohovannya Abatstvo Sen DeniGromadyanstvo Il de FransNacionalnist francuzDiyalnist gromadskij diyach duhovna osoba mecenatZnannya mov serednovichna latina 6 i francuzka 7 Magnum opus Abatstvo Sen DeniPosada abat 6 Konfesiya katolicka cerkva Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSyuzher pohodiv z selyanskoyi rodini zemli yakoyi nalezhali do korolivskogo domenu Z ditinstva vidilyavsya zdibnostyami Z 1091 roku Syuzher potrapiv v monastir Sen Deni de takozh vihovuvali francuzkogo princa majbutnogo korolya Lyudovika VI Znajomstvo z princom i spilne perebuvannya v monastiri spriyalo zblizhennyu sho dozvolilo Syuzheru piznishe uvijti v blizke otochennya korolya Dali shlyahi vihovanciv rozijshlisya Syuzher vidbuv do Rimu a pislya perebuvannya u Vatikani 1122 roku stav abatom Sen Deni Perebudovi v Sen DeniZ pershih misyaciv perebuvannya na posadi abata Syuzher rozpochav zbori koshtiv na perebudovu monastirskoyi cerkvi Sen Deni Ale diyalnist Syuzhera mala znachni rozbizhnosti z vimogami i nastanovami Bernarda Klervoskogo yakogo piznishe beatifikuyut yak Svyatogo Bernarda Bernard z monastirya Klervo buv prihilnikom askezi povnogo pidkorennya bratiyi prihilnikom obmezhen bratiyi v yizhi i navit sni pragnuv za vsyaku cinu dosyagti suvorogo ideala monastirskogo zhittya Pobozhnij i prihilnij do vimog cerkvi Syuzher buv pribichnikom reform cherez osvitu navchannya bratiyi disciplini sam ne vitav asketizm a zalishavsya prihilnikom estetichnoyi krasi v hrami I cherez hramovu krasu zmicnyuvav viru Blizkist do korolivskogo dvoru vikoristav yak dlya primirennya i diplomatichnogo virishennya gostrih politichnih problem tak i dlya otrimannya groshovih vneskiv v abatstvo Shvidko monastir Sen Deni stav samim bagatim sho navit Bernar z monastirya Klervo volav materialnoyi dopomogi vid abata Syuzhera U svoyih zapisah Syuzher neodnorazovo vkazuvav yak zaproshuvav z usih usyud dlya ozdoblennya v Sen Deni najkrashih hudozhnikiv yak obirav majsternih skulptoriv dlya stvorennya bronzovih dverej yak otrimav najkrashih na toj chas vitrazhnih majstriv Vse ce zaradi zmicnennya viri cherez rozshirennya a potim i perebudovu abatstva sho stalo golovnim v Il de Frans Realne zhittya v serednovichchya vozglyadalosya yak pidgotovka do Strashnogo sudu a potim do perebuvannya v chistilishi chi rayu do vichnogo zhittya po smerti Pracyu na pobudovi novogo hramu pochali rozglyadati yak proshu sho skorochuvala perebuvannya v chistilishi i bula perehodom do pravednosti Patron gotichnogo stilyu FranciyiAbatstvo Sen Deni zahidnij fasad Zvichajno sho abat chitav Bibliyu Bezumovno sho vin znav i cikavivsya Areopagitikami znav Apokalipsis Za opisami Ivana Bogoslova z nebes zhodiv novij Yerusalim nove misto zi skla z dvanadcyatma bramami z zolotimi shlyahami a v centri mista vivtar Dumka stvoriti shos shozhe na novij Yerusalim na zemli jogo model v abatstvi Sen Deni mogla nadihati vplivovogo abata Kontrforsi zhmut stovpiv hreshati sklepinnya buli vidomi she z romanskoyi dobi Ale z chasiv zhittya Syuzhera poshirennya otrimuyut strilchasti arki i vikna zhmuti stovpiv hreshati sklepinnya za novoyu ideyeyu Vidmova vid tovstih stin prizvede do osoblivoyi konstrukciyi karkasnoyi arhitekturi de vagu velikogo dahu rozpodilyayut na stovpi i arkbutani zaradi velikih vikon stin zi skla yak v novomu Yerusalimi Novi simvolichni viyannya v arhitekturi diyalno pidtrimuye abat Syuzher i vin zhe zatverdzhuye novij proyekt baziliki Sen Deni sho spriyav poyavi gotichnogo stilyu u Franciyi V nebachenij do cogo cerkvi Sen Deni abata i pohovayut po smerti Lishe cherez shist stolit do jogo pohovannya prijdut novi buntivniki 1789 1793 rr otruyeni ideyeyu rozchaviti minule vidkinuti get istoriyu i vikinut get kistki z davnih pohovan koroliv i korolev a zarazom i kistki francuza abata sho buv patronom gotichnogo stilyu v Krayini i v Yevropi V hudozhnij literaturiSugerij dijova osoba dramatichnoyi poemi Osereddya Yevropi rozdilu z epichnoyi misteriyi Diyannya nebozhiteliv Viktora Grebenyuka Brata Viktora Portal Sen Deni bichnij fasad Otochennya baziliki Vikno troyanda Vitrazhi Centralna nava Vivtar OrganDiv takozhSerednovichchya Romanskij stil Gotichnij stil Abat Lyudovik VI korol Franciyi Abatstvo Sen DeniPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118619942 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Structurae Ratingen 1998 d Track Q3791d Track Q1061861 Babelio 2007 d Track Q2877812 RKDartists d Track Q17299517 British Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 Documenta Catholica Omnia d Track Q11813426 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaPanofski E Abbot Suger on the Abbey Church of Saint Denis Princeton 1946 s 56 59 K M Muratova Mastera francuzskoj gotiki 12 13 vv M Iskusstvo 1988 s 96 98