8 липня

8 липня — 189-й день року (190-й у високосні роки) в григоріанському календарі. До кінця року залишається 176 днів.

← липень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31
2024 рік

Цей день в історії: ——

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

Національні

•  Росія: День сім'ї, любові і вірності

Релігійні

Християнство

Католицька церква:

• День Святого Адріана III.
• День Святого Короля Едгара Мирного.
• День Блаженного Євгенія III.
• День Блаженного Петра Пустельника.
• День Святої Сунніви.

Православна церква:

Лютеранська церква:

Іменини

✝  : Євген/Євгеній, Прокіп

✙ Православні: Константин, Леонід, Петро, Федір, Давид.

Події

• 52 до н. е. — прийнята дата заснування Парижа.
• 1497 — перша морська експедиція з Європи до Індії відпливла з Лісабона на чолі з Васко да Гама.
• 1573 — покладено край 4-річній війні французьких католиків і гугенотів.
• 1592 — відбулася битва при Сачхоні між японським і корейським флотами.
• 1618 — за «зачаровування» французької королеви була страчена Марії Медічі.
• 1654 — в Америку прибув перший єврей .
• 1659 — у битві під Конотопом війська гетьмана Івана Виговського за підтримки Кримського ханату завдали нищівної поразки московським військам Олексія Трубецького.
• 1709 — під Полтавою зазнали поразки війська шведського короля Карла XII і українського гетьмана Івана Мазепи у бою проти московських військ царя Петра I. Це зупинило намагання гетьмана Івана Мазепи, котрий виступив союзником шведів, покласти край зазіханням Московського царства на землі України. Він змушений був шукати захисту в Османській імперії і невдовзі помер у селі Варниці біля Бендер. Але це поклало майбутньому повному розгрому московської армії турецькими військами і полонення самого Петра I, якого викупили пізніше на прохання цариці Катерини за величезні коштовності.
• 1796 — видано перший паспорт громадянина США.
• 1889 — вперше вийшла друком фінансова газета «The Wall Street Journal».
• 1913 — завершилися останні вибори у Галицький крайовий сейм, внаслідок яких кількість українських депутатів збільшилася майже вдвічі (з 16 до 31).
• 1916 — указ про мобілізацію на примусові роботи 400 тис. жителів Туркестану і степових областей. Масове повстання казахських племен було жорстоко придушене.
• 1918 — створено Державний сенат Української Держави — вищу судову інституцію.
• 2014 — збірна Німеччини у півфіналі Чемпіонату світу з футболу перемогла на його полі 5-разового чемпіона світу, фаворита і господаря чемпіонату збірну Бразилії з сенсаційним рахунком 7:1 (5:0 в 1-му таймі), побивши при цьому багато світових футбольних рекордів.

Народились

Дивись також

• 1593 — Артемізія Джентілескі, італійська художниця епохи бароко, представниця Неаполітанської школи.
• 1621 — Жан де Лафонтен, французький поет, байкар.
• 1819 — Ватрослав Лисинський, хорватський композитор, представник епохи ілліризму, що вважається «основоположником нової хорватської та південнослов'янської музики».
• 1819 — Френсіс Леопольд Мак-Клінток, британський полярний дослідник, який знайшов останки полярної експедиції Джона Франкліна.
• 1838 — Фердинанд фон Цепелін, конструктор дирижаблів.
• 1839 — Джон Девісон Рокфеллер, американський нафтовий магнат.
• 1840 — Мануел де Арріага, перший президент Португалії у 1911—1915 роках.
• 1842 — Микола Бенардос, український винахідник, творець дугового електрозварювання (1882).
• 1851 — Сер Артур Джон Еванс, британський археолог, який відкрив Мінойську цивілізацію.
• 1867 — Кете Колльвіц, видатна німецька художниця, графік і скульптор.
• 1882 — Персі Грейнджер, австралійський піаніст і композитор.
• 1885 — Пауль Лені, німецький художник-декоратор і режисер, зробив значний вплив на експресіонізм в кіно.
• 1892 — Річард Олдінгтон, англійський поет і прозаїк.
• 1894 — Петро Капиця, фізик, лауреат Нобелівської премії (1978).
• 1908 — Нельсон Рокфеллер, американський політик і банкір, віцепрезидент США у 1974—1977 рр.
• 1912 — Нижник-Винників Іванна Василівна, українська художниця, керамістка і килимарка.
• 1920 — , винахідник конструктора «Лего».
• 1936 — Валентин Чемерис, український письменник.
• 1938 — Лесь Танюк, український письменник, режисер, політик.
• 1938 — Андрій М'ягков, радянський і російський актор театру і кіно, театральний режисер і педагог, автор детективної прози.
• 1950 — Костянтин Райкін, російський та радянський актор кіно та теарту, син Аркадія Райкіна.
• 1963 — Дмитро Пєвцов, російський та радянський актор театру та кіно, співак, депутат Державної Думи РФ.
• 1973 — Валерій Залужний, український військовик, генерал, головнокомандувач ЗСУ.
• 1998 — Джейден Сміт, американський актор, репер і танцівник,син Вілла Сміта.

Померли

Дивись також

• 1695 — Християн Гюйгенс, нідерландський фізик, механік, математик і астроном.
• 1822 — Персі Біші Шеллі, англійський поет епохи романтизму.
• 1823 — Генрі Реберн, шотландський живописець.
• 1919 — Володимир Науменко, український методист-новатор і теоретик педагогіки, заступник голови УЦР, міністр освіти в уряді гетьмана П. Скоропадського, розстріляний ЧК.
• 1967 — Вів'єн Лі, британська акторка.
• 1979 — Роберт Бернс Вудворд, американський хімік-органік, Лауреат Нобелівської премії з хімії за 1965 рік.
• 1979 — Томонага Синітіро (Sin-itiro Tomonaga), японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року «за фундаментальні роботи по квантовій електродинаміці, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних частинок» (спільно з Річардом Фейнманом і Джуліусом Швінгером; *1906).
• 1985 — Саймон Кузнець, американський економіст, який освіту здобув у Харкові, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971).
• 1989 — Платон Майборода, український композитор.
• 1993 — Генрі Гацліт, американський економіст, журналіст, письменник.
• 1994 — Кім Ір Сен, корейський революціонер, північнокорейський державний, військовий, політичний та партійний діяч, президент КНДР від 1948 до 1994 року.
• 2022 — Абе Сіндзо, японський політик, колишній прем'єр-міністр Японії.