Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кете Колльвіц (нім. Käthe Kollwitz; 8 липня 1867, Кенігсберг — 22 квітня, 1945, біля Дрездена, Саксонія) — німецька художниця, графік і скульпторка зламу XIX–XX століть. Пацифістка.
| Кете Колльвіц | |
|---|---|
| нім. Käthe Kollwitz | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Käthe Schmidt |
| Народилася | 8 липня 1867[2][3][…] Кенігсберг, Східна Пруссія, Північнонімецький союз[5] |
| Померла | 22 квітня 1945[1][2][…] (77 років) Моріцбург, Третій Райх[1][6][7] |
| Поховання | d |
| Країна |  Веймарська республіка Німецька імперія[8] |
| Діяльність | художниця-граверка, рисувальниця, літографка, художниця-плакатистка, ілюстратор, скульпторка, автобіографка, дизайнерка, графікеса, художниця, архітектурний кресляр, мисткиня |
| Галузь | ритина, малюнок і скульптура |
| Alma mater | Академія Жуліана і d |
| Вчителі | d |
| Відомі учні | d і d |
| Знання мов | німецька[2][9] |
| Членство | Берлінська академія мистецтв і Берлінський сецесіон[10] |
| Напрямок | експресіонізм[11] |
| Жанр | портрет[6][12] і фігуративізм[6][12] |
| Magnum opus | d і d |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини |
| Конфесія | лютеранство |
| Родичі | Марія Матрай |
| Брати, сестри | d і d |
| У шлюбі з | d[13] |
| Діти | d і d |
| Нагороди |  d (1906) |
| IMDb | ID 0464247 |
| |
| Кете Кольвіц | |
| Käthe Kollwitz | |
| Ім'я при народженні | Кете Шмідт |
|---|---|
| Народилася | 8 липня 1867 Кенігсберг, Східна Пруссія |
| Померла | 22 квітня 1945 (77 років) біля Дрездена, Саксонія |
| Національність |  Німеччина |
| Громадянство | Веймарська республіка Німецька імперія[8] |
| Жанр | Графіка, скульптура |
| Навчання | Академія Жуліана і d |
| Вплив | німецька готика, експресіонізм |
| Працювала в містах | Берлін |
| Основні роботи | скульптури, графічні цикли |
Життєпис
Народилась у Східній Пруссії, в місті Кенігсберг у Карла (1825—1889) та Катерини Шмідт (1837—1925). Карл вивчав право, але за ліві політичні погляди постраждав і під політичним тиском був вимушений працювати будівничим. Дитинство Кете пройшло в Кенігсберзі, де вона мешкала з батьками з 1867 по 1885 рр. З 1881 року почала опановувати художні техніки у гравера Рудольфа Мауера, живопис та гравюру у художника Густава Науджока. Перші графічні твори Кете належать до 1885-86 рр.
Художнє навчання продовжила в Берліні, але повернулася до Кенігсберга, де навчалася в місцевій художній академії. Перебралася до Мюнхена, де навчалася до 1889 р. (її вчитель — ). Серед художніх авторитетів молодої художниці — символіст-віртуоз, салонний художник Макс Клінгер.
1891 року вступила в шлюб з Карлом Кольвіцем, лікарем, що отримав посаду в робітничій касі, і пара оселилася в північному районі Берліна, де мешкали представники прусського пролетаріату, найбільш пригнобленого в тогочасній країні. Там Кольвіци мешкали багато років, Кете народила двох синів. Тож Кете Кольвіц добре знала драматичне життя бідняцького району.
Графічний цикл «Повстання ткачів»
У лютому 1893 р. Кете Кольвіц бачила генеральну репетицію п'єси Гауптмана «Ткачі». Гостросоціальна вистава про стан пригноблених була такою сміливою, що поліція Берліна заборонила театру її публічний показ і твір зняли з репертуару. Кольвіц, під враженням від вистави і її цензурної заборони, розпочала новий графічний цикл, що став і продовженням забороненої вистави, і ілюстраціями до драми Гауптмана. Кольвіц почала самостійно вивчати тему і як історичний свідок, і як художниця. Праця над серією розтяглася на п'ять років (1893—1898). Чотири роки вона витратила на підготовку, бо недостатньо знала техніку офорту. Перші аркуші серії виконані в техніці чорно-білої літографії, останні — в техніці офорту. Майстриня йде за сюжетом, назви аркушів кажуть самі за себе:
- «Нужда»
- «Смерть жінки-матері»
- «Нарада»
- «Хода зі скаргою»
- «Штурм» (штурм вілли фабриканта або «Біля воріт магнатського парку»)
- «Поразка» або «Кінець».
Аркуш «Штурм» витримує порівняння з віртуозними гравюрами М. Клінгера. Але Клінгер веде розповідь про поблеми буржуа як представник буржуа в обмеженому просторі закритих для сторонніх особняків і приватних парків. Їм байдужі трагедії невдах, що поза мереживними ґратами приватних парків.
-
![image]()
М.Клінгер «Біля воріт парку» -
![image]()
М.Клінгер «Поцілунок» -
![image]()
М.Клінгер «Жадана ніч» -
![image]()
М.Клінгер «Нова мрія про щастя»
Нічого спільного з метушнею буржуа та персонажами Клінгера не мають знедолені Кете Кольвіц. Їх проблеми — голодні діти, хвороби і смерть близьких, сироти, безгрошів'я, відчай.
Майстриня в серії подає саме тих, кого і довічно будуть утримувати в пазурах трагедії невдах, що бідкаються поза ґратами приватних парків багатіїв. В її аркуші «Біля воріт парку» розгнівані, доведені до відчаю повсталі грюкають у зачинену браму, викопують бруківку, беруться до штурму заміської резиденції фабриканта, що не побажав вислухати знедолених. Аркуш ясно подав політичні позиції Кольвіц, її прихильність в непримиренному конфлікті сторін.
Вагання мисткині викликав кінець серії. Вона навіть намагалася створити символічний аркуш з величною жінкою-алегорією з мечем над закривавленою постаттю Христа. Той уособлював собою народ Німеччини, аркуш же мав на меті — можливу суспільну згоду гнобителів і пригноблених. Алегорія, що вийшла штучною і нещирою, настільки контрастувала з суворим, гнівним реалізмом серії, що художниця відкинула її. В остаточну серію вона її не подала.
Кете Кольвіц насмілилися показати остаточну серію з шести аркушів «Повстання ткачів» на виставці 1898 року в Берліні. Художник Адольф Менцель був настільки вражений гравюрами молодої мисткині, що запропонував дати їй малу золоту медаль. З заваді став сам кайзер Вільгельм II Гогенцоллерн, що побачив в аркушах справжню небезпеку і для престижу його держави, і для тогочасного буржуазного мистецтва. Влучно сказав навіть про портрет і особу кайзера якийсь французький генерал — «То не портрет, то — наказ про війну».
Лихі десятиліття
Кете Кольвіц не належала до конкретних політичних партій, але її політичні позиції були близькі до соціал-демократії. На події політичного убивства Карла Лібкнехта вона відгукнулася гравюрами. Відправила на фронт старшого сина Петера і пережила його смерть. Її антивоєнні позиції після цього тільки зміцніли. З 1910 років мисткиня навернулася до скульптури, де головними темами стануть материнство та відчай матерів, що пережили смерть власних дітей. Її стилістика наближена до стилю німецького скульптора Ернста Барлаха. У роки німецької революції і зречення від влади Вільгельма II — Кете Кольвіц оберуть професором, вона стане першою жінкою-художником в Пруській академії мистецтв. Посаду професора вона вимушено покине після приходу до влади німецьких фашистів у 1933 р.
У роки влади нацистів твори художниці були викинуті зі збірок Прусської академії мистецтв, а решта — заборонена для показу.
Останні роки
Кете Кольвіц доживала віку в Саксонії. Притулок їй надав князь . Вона мешкала в містечку біля Дрездена, де і померла наприкінці Другої світової війни.
У Німеччині засновано три музеї Кете Кольвіц — у містах Кельні, Дрездені та Берліні.
Художня манера
Кете Кольвіц досить швидко оминула долю митця німецької буржуазії чи художника-віртуоза з незрозумілими рухами душі на кшталт Макса Клінгера. Ліві погляди майстрині зміцніли в північному районі Берліна, де мешкав найбільш пригноблений прошарок прусського пролетаріату. Наприкінці 1930-х Кете Кольвіц була занадто стара і скептична, щоби дати себе обдурити і підпасти під впливи націонал-соціалістів Гітлера та змінити власні переконання. Німецька дійсність з її кричущими протиріччями, руйнівними змінами політичних курсів різних політиків — не давала підстав для оптимізму.
Мистецтво Кете Кольвіц було досить далеким від позитиву та гедонізму, бо вона була свідком багатьох політичних катастроф і смертей (придушення повстань, поразки Німеччини в 1-й світовій війні (пережила смерть власного сина на фронті), знала розчарування в соціальних експериментах, повоєнну політичну і економічну депресію між двома світовими війнами. Але Кете Кольвіц серед тих, хто не емігрував з країни. Вона — майстер антивоєнного спрямування, яке могли розцінити як антипатріотизм на хвилі німецького націоналізму. Вона — особа драматичного світогляду при збереженні гуманістичних ідеалів і співчуття до пригноблених, що не переходила межі і не впадала у повну зневіру чи мізерабілізм. Кете Кольвіц належала до групи Вільний сецесіон, що виділилася в 1914 році з Берлінського сецесіону та проіснував до 1924 року.
Джерела
- Сто офортов 16-19 веков из собрания Гос. Єрмитажа, «Сов.художник» Л.-М, 1964
- С. Пророкова. «Кэте Кольвиц». Жизнь замечательных людей, М.: Молодая гвардия, 1967
- Українська радянська енциклопедія : [у 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Отто Нагель. «Кэте Кольвиц». М.: Изобразительное Искусство, 1971
- Сборник статей «Западно-европейское искусство второй половині 19 века» (В. Турова, статья «Три серии Кете Кольвиц», с. 189—204), М, «Искусство», 1975
- Кэте Кольвиц. «Дневники, письма, воспоминания современников», 1980,
- Andreas Benz (Psychoanalytiker): Es gibt auch ein Leben vor dem Tod. Zu Käthe Kollwitz. In: Der Überlebenskünstler: Drei Inszenierungen zur Überwindung eines Traumas. Europäische Verlagsanstalt, Hamburg 1997,
- Martin Fritsch (Hrsg.): Käthe Kollwitz. Zeichnung, Grafik, Plastik. Bestandskatalog des Käthe-Kollwitz-Museums Berlin. Seemann, Leipzig 1999,
- Martin Fritsch (Hrsg.): Hommage an, Homage to Käthe Kollwitz. Seemann, Leipzig 2005,
- Lorenz Grimoni (Hrsg.): Käthe Kollwitz — Königsberger Jahre. Einflüsse und Wirkungen. Verlag der Kunst, Husum 2007,
- Alexandra von dem Knesebeck: Käthe Kollwitz. Werkverzeichnis der Graphik, Neubearbeitung des Verzeichnisses von August Klipstein, publiziert 1955. 2 Bände, Bern 2002,
- Lenka von Koerber: Erlebtes mit Käthe Kollwitz (Berlin, 1957)
- Hans Kollwitz (Hrsg.): Käthe Kollwitz. Tagebuchblätter und Briefe (Berlin, 1948)
- Fritz Schmalenbach: Käthe Kollwitz. Langewiesche, Königstein 1965,
- Werner Schmidt (Kunsthistoriker) (Hrsg.): Die Kollwitz-Sammlung des Dresdner Kupferstichkabinetts. Graphik und Zeichnungen 1890—1912. DuMont, Köln 1988,
- Ute Seiderer: Between Minor Sculpture and Promethean Creativity. Käthe Kollwitz and Berlin's Women Sculptors in the Discourse on Intellectual Motherhood and the Myth of Masculinity, in: Practicing Modernity. Female Creativity in the Weimar Republic, hg. v. Christiane Schönfeld, Königshausen & Neumann, Würzburg, 2006, S. 89-119,
- Ursula Trüper: Leider war ich ein Mädchen. Über Käthe Kollwitz. Edition Nautilus, Hamburg 2001,
Примітки
- Кольвиц Кете // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Käthe Kollwitz
- Käthe Kollwitz — 2008.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118564943 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Artnet — 1998.
- Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- Museum of Modern Art online collection
- CONOR.Sl
- https://sammlung.staedelmuseum.de/de/person/berliner-secession
- Blumberg N. Encyclopædia Britannica
- http://www.artnet.com/artists/k%C3%A4the-kollwitz/
- https://www.kollwitz.de/biografie
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кете Кольвіц- http://www.kollwitz.de/ [ 23 Травня 2005 у Wayback Machine.]
Див. також
- Літографія
- Ермітаж, друкована графіка
- 8827 Кольвіц — астероїд, названий на честь митця.
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (жовтень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kete Kollvic nim Kathe Kollwitz 8 lipnya 1867 Kenigsberg 22 kvitnya 1945 bilya Drezdena Saksoniya nimecka hudozhnicya grafik i skulptorka zlamu XIX XX stolit Pacifistka Kete Kollvicnim Kathe KollwitzIm ya pri narodzhenni nim Kathe SchmidtNarodilasya 8 lipnya 1867 1867 07 08 2 3 Kenigsberg Shidna Prussiya Pivnichnonimeckij soyuz 5 Pomerla 22 kvitnya 1945 1945 04 22 1 2 77 rokiv Moricburg Tretij Rajh 1 6 7 Pohovannya dKrayina Vejmarska respublika Nimecka imperiya 8 Diyalnist hudozhnicya graverka risuvalnicya litografka hudozhnicya plakatistka ilyustrator skulptorka avtobiografka dizajnerka grafikesa hudozhnicya arhitekturnij kreslyar mistkinyaGaluz ritina malyunok i skulpturaAlma mater Akademiya Zhuliana i dVchiteli dVidomi uchni d i dZnannya mov nimecka 2 9 Chlenstvo Berlinska akademiya mistectv i Berlinskij secesion 10 Napryamok ekspresionizm 11 Zhanr portret 6 12 i figurativizm 6 12 Magnum opus d i dPartiya Social demokratichna partiya NimechchiniKonfesiya lyuteranstvoRodichi Mariya MatrajBrati sestri d i dU shlyubi z d 13 Diti d i dNagorodi d 1906 IMDb ID 0464247Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Kete Kolvic Kathe Kollwitz Im ya pri narodzhenni Kete Shmidt Narodilasya 8 lipnya 1867 1867 07 08 Kenigsberg Shidna Prussiya Pomerla 22 kvitnya 1945 1945 04 22 77 rokiv bilya Drezdena Saksoniya Nacionalnist Nimechchina Gromadyanstvo Vejmarska respublika Nimecka imperiya 8 Zhanr Grafika skulptura Navchannya Akademiya Zhuliana i d Vpliv nimecka gotika ekspresionizm Pracyuvala v mistah Berlin Osnovni roboti skulpturi grafichni cikliZhittyepisNarodilas u Shidnij Prussiyi v misti Kenigsberg u Karla 1825 1889 ta Katerini Shmidt 1837 1925 Karl vivchav pravo ale za livi politichni poglyadi postrazhdav i pid politichnim tiskom buv vimushenij pracyuvati budivnichim Ditinstvo Kete projshlo v Kenigsberzi de vona meshkala z batkami z 1867 po 1885 rr Z 1881 roku pochala opanovuvati hudozhni tehniki u gravera Rudolfa Mauera zhivopis ta gravyuru u hudozhnika Gustava Naudzhoka Pershi grafichni tvori Kete nalezhat do 1885 86 rr Hudozhnye navchannya prodovzhila v Berlini ale povernulasya do Kenigsberga de navchalasya v miscevij hudozhnij akademiyi Perebralasya do Myunhena de navchalasya do 1889 r yiyi vchitel Sered hudozhnih avtoritetiv molodoyi hudozhnici simvolist virtuoz salonnij hudozhnik Maks Klinger 1891 roku vstupila v shlyub z Karlom Kolvicem likarem sho otrimav posadu v robitnichij kasi i para oselilasya v pivnichnomu rajoni Berlina de meshkali predstavniki prusskogo proletariatu najbilsh prignoblenogo v togochasnij krayini Tam Kolvici meshkali bagato rokiv Kete narodila dvoh siniv Tozh Kete Kolvic dobre znala dramatichne zhittya bidnyackogo rajonu Grafichnij cikl Povstannya tkachiv Avtoportret derevorit 1923 r Bilya vorit magnatskogo parku 1897 seriya Povstannya tkachiv U lyutomu 1893 r Kete Kolvic bachila generalnu repeticiyu p yesi Gauptmana Tkachi Gostrosocialna vistava pro stan prignoblenih bula takoyu smilivoyu sho policiya Berlina zaboronila teatru yiyi publichnij pokaz i tvir znyali z repertuaru Kolvic pid vrazhennyam vid vistavi i yiyi cenzurnoyi zaboroni rozpochala novij grafichnij cikl sho stav i prodovzhennyam zaboronenoyi vistavi i ilyustraciyami do drami Gauptmana Kolvic pochala samostijno vivchati temu i yak istorichnij svidok i yak hudozhnicya Pracya nad seriyeyu roztyaglasya na p yat rokiv 1893 1898 Chotiri roki vona vitratila na pidgotovku bo nedostatno znala tehniku ofortu Pershi arkushi seriyi vikonani v tehnici chorno biloyi litografiyi ostanni v tehnici ofortu Majstrinya jde za syuzhetom nazvi arkushiv kazhut sami za sebe Nuzhda Smert zhinki materi Narada Hoda zi skargoyu Shturm shturm villi fabrikanta abo Bilya vorit magnatskogo parku Porazka abo Kinec Arkush Shturm vitrimuye porivnyannya z virtuoznimi gravyurami M Klingera Ale Klinger vede rozpovid pro poblemi burzhua yak predstavnik burzhua v obmezhenomu prostori zakritih dlya storonnih osobnyakiv i privatnih parkiv Yim bajduzhi tragediyi nevdah sho poza merezhivnimi gratami privatnih parkiv M Klinger Bilya vorit parku M Klinger Pocilunok M Klinger Zhadana nich M Klinger Nova mriya pro shastya kajzer Vilgelm II Nichogo spilnogo z metushneyu burzhua ta personazhami Klingera ne mayut znedoleni Kete Kolvic Yih problemi golodni diti hvorobi i smert blizkih siroti bezgroshiv ya vidchaj Majstrinya v seriyi podaye same tih kogo i dovichno budut utrimuvati v pazurah tragediyi nevdah sho bidkayutsya poza gratami privatnih parkiv bagatiyiv V yiyi arkushi Bilya vorit parku rozgnivani dovedeni do vidchayu povstali gryukayut u zachinenu bramu vikopuyut brukivku berutsya do shturmu zamiskoyi rezidenciyi fabrikanta sho ne pobazhav visluhati znedolenih Arkush yasno podav politichni poziciyi Kolvic yiyi prihilnist v neprimirennomu konflikti storin Vagannya mistkini viklikav kinec seriyi Vona navit namagalasya stvoriti simvolichnij arkush z velichnoyu zhinkoyu alegoriyeyu z mechem nad zakrivavlenoyu postattyu Hrista Toj uosoblyuvav soboyu narod Nimechchini arkush zhe mav na meti mozhlivu suspilnu zgodu gnobiteliv i prignoblenih Alegoriya sho vijshla shtuchnoyu i neshiroyu nastilki kontrastuvala z suvorim gnivnim realizmom seriyi sho hudozhnicya vidkinula yiyi V ostatochnu seriyu vona yiyi ne podala Kete Kolvic nasmililisya pokazati ostatochnu seriyu z shesti arkushiv Povstannya tkachiv na vistavci 1898 roku v Berlini Hudozhnik Adolf Mencel buv nastilki vrazhenij gravyurami molodoyi mistkini sho zaproponuvav dati yij malu zolotu medal Z zavadi stav sam kajzer Vilgelm II Gogencollern sho pobachiv v arkushah spravzhnyu nebezpeku i dlya prestizhu jogo derzhavi i dlya togochasnogo burzhuaznogo mistectva Vluchno skazav navit pro portret i osobu kajzera yakijs francuzkij general To ne portret to nakaz pro vijnu Lihi desyatilittyaVolonteri Derevorit 1923 r Kete Kolvic ne nalezhala do konkretnih politichnih partij ale yiyi politichni poziciyi buli blizki do social demokratiyi Na podiyi politichnogo ubivstva Karla Libknehta vona vidguknulasya gravyurami Vidpravila na front starshogo sina Petera i perezhila jogo smert Yiyi antivoyenni poziciyi pislya cogo tilki zmicnili Z 1910 rokiv mistkinya navernulasya do skulpturi de golovnimi temami stanut materinstvo ta vidchaj materiv sho perezhili smert vlasnih ditej Yiyi stilistika nablizhena do stilyu nimeckogo skulptora Ernsta Barlaha U roki nimeckoyi revolyuciyi i zrechennya vid vladi Vilgelma II Kete Kolvic oberut profesorom vona stane pershoyu zhinkoyu hudozhnikom v Pruskij akademiyi mistectv Posadu profesora vona vimusheno pokine pislya prihodu do vladi nimeckih fashistiv u 1933 r U roki vladi nacistiv tvori hudozhnici buli vikinuti zi zbirok Prusskoyi akademiyi mistectv a reshta zaboronena dlya pokazu Ostanni rokiKete Kolvic dozhivala viku v Saksoniyi Pritulok yij nadav knyaz Vona meshkala v mistechku bilya Drezdena de i pomerla naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni U Nimechchini zasnovano tri muzeyi Kete Kolvic u mistah Kelni Drezdeni ta Berlini Hudozhnya maneraK Kolvic Mati oplakuye smert sina P yeta Kete Kolvic dosit shvidko ominula dolyu mitcya nimeckoyi burzhuaziyi chi hudozhnika virtuoza z nezrozumilimi ruhami dushi na kshtalt Maksa Klingera Livi poglyadi majstrini zmicnili v pivnichnomu rajoni Berlina de meshkav najbilsh prignoblenij prosharok prusskogo proletariatu Naprikinci 1930 h Kete Kolvic bula zanadto stara i skeptichna shobi dati sebe obduriti i pidpasti pid vplivi nacional socialistiv Gitlera ta zminiti vlasni perekonannya Nimecka dijsnist z yiyi krichushimi protirichchyami rujnivnimi zminami politichnih kursiv riznih politikiv ne davala pidstav dlya optimizmu Mistectvo Kete Kolvic bulo dosit dalekim vid pozitivu ta gedonizmu bo vona bula svidkom bagatoh politichnih katastrof i smertej pridushennya povstan porazki Nimechchini v 1 j svitovij vijni perezhila smert vlasnogo sina na fronti znala rozcharuvannya v socialnih eksperimentah povoyennu politichnu i ekonomichnu depresiyu mizh dvoma svitovimi vijnami Ale Kete Kolvic sered tih hto ne emigruvav z krayini Vona majster antivoyennogo spryamuvannya yake mogli rozciniti yak antipatriotizm na hvili nimeckogo nacionalizmu Vona osoba dramatichnogo svitoglyadu pri zberezhenni gumanistichnih idealiv i spivchuttya do prignoblenih sho ne perehodila mezhi i ne vpadala u povnu zneviru chi mizerabilizm Kete Kolvic nalezhala do grupi Vilnij secesion sho vidililasya v 1914 roci z Berlinskogo secesionu ta proisnuvav do 1924 roku DzherelaSto ofortov 16 19 vekov iz sobraniya Gos Yermitazha Sov hudozhnik L M 1964 S Prorokova Kete Kolvic Zhizn zamechatelnyh lyudej M Molodaya gvardiya 1967 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 ti t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otto Nagel Kete Kolvic M Izobrazitelnoe Iskusstvo 1971 Sbornik statej Zapadno evropejskoe iskusstvo vtoroj polovini 19 veka V Turova statya Tri serii Kete Kolvic s 189 204 M Iskusstvo 1975 Kete Kolvic Dnevniki pisma vospominaniya sovremennikov 1980 Andreas Benz Psychoanalytiker Es gibt auch ein Leben vor dem Tod Zu Kathe Kollwitz In Der Uberlebenskunstler Drei Inszenierungen zur Uberwindung eines Traumas Europaische Verlagsanstalt Hamburg 1997 ISBN 3 434 46233 3 Martin Fritsch Hrsg Kathe Kollwitz Zeichnung Grafik Plastik Bestandskatalog des Kathe Kollwitz Museums Berlin Seemann Leipzig 1999 ISBN 3 86502 036 4 Martin Fritsch Hrsg Hommage an Homage to Kathe Kollwitz Seemann Leipzig 2005 ISBN 3 86502 117 4 Lorenz Grimoni Hrsg Kathe Kollwitz Konigsberger Jahre Einflusse und Wirkungen Verlag der Kunst Husum 2007 ISBN 978 3 86530 100 0 Alexandra von dem Knesebeck Kathe Kollwitz Werkverzeichnis der Graphik Neubearbeitung des Verzeichnisses von August Klipstein publiziert 1955 2 Bande Bern 2002 ISBN 978 3 85773 040 5 Lenka von Koerber Erlebtes mit Kathe Kollwitz Berlin 1957 Hans Kollwitz Hrsg Kathe Kollwitz Tagebuchblatter und Briefe Berlin 1948 Fritz Schmalenbach Kathe Kollwitz Langewiesche Konigstein 1965 ISBN 3 7845 2671 3 Werner Schmidt Kunsthistoriker Hrsg Die Kollwitz Sammlung des Dresdner Kupferstichkabinetts Graphik und Zeichnungen 1890 1912 DuMont Koln 1988 ISBN 3 7701 2297 6 Ute Seiderer Between Minor Sculpture and Promethean Creativity Kathe Kollwitz and Berlin s Women Sculptors in the Discourse on Intellectual Motherhood and the Myth of Masculinity in Practicing Modernity Female Creativity in the Weimar Republic hg v Christiane Schonfeld Konigshausen amp Neumann Wurzburg 2006 S 89 119 ISBN 3 8260 3241 1 Ursula Truper Leider war ich ein Madchen Uber Kathe Kollwitz Edition Nautilus Hamburg 2001 ISBN 3 89401 370 2PrimitkiKolvic Kete Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Kathe Kollwitz d Track Q17299517 Kathe Kollwitz 2008 d Track Q18558540 Deutsche Nationalbibliothek Record 118564943 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 CONOR Sl d Track Q16744133 https sammlung staedelmuseum de de person berliner secession Blumberg N Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 http www artnet com artists k C3 A4the kollwitz https www kollwitz de biografiePosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kete Kolvic http www kollwitz de 23 Travnya 2005 u Wayback Machine Div takozhPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Grafika Portal Nimechchina Litografiya Ermitazh drukovana grafika 8827 Kolvic asteroyid nazvanij na chest mitcya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2011