Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східна Пруссія (нім. Ostpreußen) — провінція королівства Пруссія. Колишній член Північнонімецького союзу, вважалася «житницею» (нім. Kornkammer) Німецької імперії.
| | |
 | |
 | |
 | |
| Попередник | Прусське королівство |
| Наступник | Польська республіка, СРСР |
| Період існування | 1772–1829 i 1878–1945 |
| Мова | німецька |
| Держава |  Пруссія (1772–1871) Німецька імперія (1871-1918) Веймарська республіка (1919-1933)  Третій Рейх (1933-1945) |
| Столиця | Калінінград (нім. Königsberg) |
| Політичний устрій | Прусська провінція |
| Керівник провінції | Еріх Кох (останній) |
| Площа | 36 993,9 km² |
| Населення | 2 025 741 (1905) |
| Утворене | 1772 |
| Ліквідовано | 1945 |
За рішенням Потсдамської конференції Пруссію ліквідували як державне утворення. Східну Пруссію розділили між Радянським Союзом і Польською республікою. До складу Радянського Союзу разом із столицею Кенігсбергом (перейменовано в Калінінград) увійшло більше третини (17 757 км²) Східної Пруссії, на території яких створили Калінінградську область РРФСР (15 100 км²), а невелику частину — 2 657 км², що включала частину Куршської коси і місто Клайпеда з околицями — т.з. Клайпедський край, передали Литовській РСР. Більше половини Східної Пруссії відійшло Польській республіці — близько 19 236,9 км², що приблизно збігається з Вармінсько-Мазурським воєводством.
Історія
Від католицької чернечої держави до протестантського князівства
На запрошення князя Конрада Мазовецького в XIII столітті Тевтонський Орден займає Пруссію та створює духовно-лицарський орден для управління завойованими пруссами. Лицарська експансіоністська політика привела їх до конфлікту із знов возз'єднаним Королівством Польським і залучило його в декілька війн, внаслідок чого під час Великої війни, об'єднаною армією Польщі і Литви, підкріпленою чеськими найманцями, Тевтонському ордену було завдано поразку в Грюнвальдській битві.
Адміністративний поділ
Джерела
- Brandenburg Prince-Electors co-inheritors 1568, co-regent 1577 [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Provinz Ostpreußen [ 27 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Ostpreußen.net [ 23 вересня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
- Ostpreußen Info — East Prussia Information [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- East- and West Prussia in Photos [ 31 березня 2020 у Wayback Machine.]
- This site by W.A. Milowskij, a Kaliningrad resident, contains hundreds of interesting photos, often with text explanations, of architectural and infrastructural artifacts of the territory's long German past. (нім.) (рос.)
- German Empire: Province of East Prussia [ 13 травня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Britannica 2007 article [ 13 квітня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidna Prussiya nim Ostpreussen provinciya korolivstva Prussiya Kolishnij chlen Pivnichnonimeckogo soyuzu vvazhalasya zhitniceyu nim Kornkammer Nimeckoyi imperiyi Shidna Prussiya Ostpreussen Poperednik Prusske korolivstvoNastupnik Polska respublika SRSRPeriod isnuvannya 1772 1829 i 1878 1945Mova nimeckaDerzhava Prussiya 1772 1871 Nimecka imperiya 1871 1918 Vejmarska respublika 1919 1933 Tretij Rejh 1933 1945 Stolicya Kaliningrad nim Konigsberg Politichnij ustrij Prusska provinciyaKerivnik provinciyi Erih Koh ostannij Plosha 36 993 9 km Naselennya 2 025 741 1905 Utvorene 1772Likvidovano 1945 Za rishennyam Potsdamskoyi konferenciyi Prussiyu likviduvali yak derzhavne utvorennya Shidnu Prussiyu rozdilili mizh Radyanskim Soyuzom i Polskoyu respublikoyu Do skladu Radyanskogo Soyuzu razom iz stoliceyu Kenigsbergom perejmenovano v Kaliningrad uvijshlo bilshe tretini 17 757 km Shidnoyi Prussiyi na teritoriyi yakih stvorili Kaliningradsku oblast RRFSR 15 100 km a neveliku chastinu 2 657 km sho vklyuchala chastinu Kurshskoyi kosi i misto Klajpeda z okolicyami t z Klajpedskij kraj peredali Litovskij RSR Bilshe polovini Shidnoyi Prussiyi vidijshlo Polskij respublici blizko 19 236 9 km sho priblizno zbigayetsya z Varminsko Mazurskim voyevodstvom Karta Shidnoyi Prussiyi 1881 r IstoriyaVid katolickoyi chernechoyi derzhavi do protestantskogo knyazivstva Na zaproshennya knyazya Konrada Mazoveckogo v XIII stolitti Tevtonskij Orden zajmaye Prussiyu ta stvoryuye duhovno licarskij orden dlya upravlinnya zavojovanimi prussami Licarska ekspansionistska politika privela yih do konfliktu iz znov vozz yednanim Korolivstvom Polskim i zaluchilo jogo v dekilka vijn vnaslidok chogo pid chas Velikoyi vijni ob yednanoyu armiyeyu Polshi i Litvi pidkriplenoyu cheskimi najmancyami Tevtonskomu ordenu bulo zavdano porazku v Gryunvaldskij bitvi Administrativnij podilBraunsberzkij povitDzherelaBrandenburg Prince Electors co inheritors 1568 co regent 1577 4 chervnya 2013 u Wayback Machine Provinz Ostpreussen 27 travnya 2007 u Wayback Machine nim Ostpreussen net 23 veresnya 2008 u Wayback Machine nim Ostpreussen Info East Prussia Information 6 travnya 2021 u Wayback Machine nim East and West Prussia in Photos 31 bereznya 2020 u Wayback Machine This site by W A Milowskij a Kaliningrad resident contains hundreds of interesting photos often with text explanations of architectural and infrastructural artifacts of the territory s long German past nim ros German Empire Province of East Prussia 13 travnya 2011 u Wayback Machine nim Britannica 2007 article 13 kvitnya 2008 u Wayback Machine