Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грюнвальдська битва 1410 року (Битва під Танненбергом 1410, Жальгіріс) — битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409—1411 років між силами Тевтонського ордену (Civitas Ordinis Theutonici) та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд (тоді — Грюнефельде) і Танненберг — нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.
| Грюнвальдська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Велика війна (1409—1411) | |||||||
 Ян Матейко. «Грюнвальдська битва» (1878) | |||||||
| Координати: 53°28′ пн. ш. 20°05′ сх. д. / 53.467° пн. ш. 20.083° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Польща Велике князівство Литовське, Руське і Жематійське Чеські найманці ТатариНімецькі найманці |  Тевтонський Орден | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Ягайло Вітовт |  Ульріх фон Юнгінген† | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 39 000 | 27 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| приблизно 5-9 тисяч | 8 000 вбито | ||||||
Чисельність військ
Дані щодо чисельності військ, які брали участь в битві, сильно розходяться.
Польський історик XV-го століття Ян Длугош у роботі «Історія Польщі» зазначає, що втрати лише Тевтонського ордену склали 50 тисяч вбитими та 40 тисяч полоненими.
Російський історик Сергій Соловйов у роботі вказує наступну чисельність військ: Тевтонський орден і союзники — 83 тисячі; Ягайло, Вітовт і союзники — 163 тисячі.
Велика радянська енциклопедія визначає чисельність військ ордену в 27 тис., а чисельність польсько-литовсько-руських військ — 32 тис.
Найдостовірнішими видаються дані, які навів британський військовий історик Стівен Тернбулл: 27 тисяч з боку Тевтонського ордену і 39 тисяч з боку польсько-литовсько-руських військ.
Військо Тевтонського ордена
Військо Тевтонського ордену очолював Великий Магістр Ульріх фон Юнгінген, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 27 тисяч воїнів. Воно складалося з орденських «братів» (близько 250), військ Ордену, ленників — лицарів німецьких, польських, прусського та литовського походження із земель Ордену, загонів єпископів та міст, князя олесницького Конрада Білого та ін. Були представлені «гості Ордену», які билися у хоругві Святого Георгія, що складалися в основному із німецьких і французьких лицарів, лицарів із Чехії, Сілезії, Швейцарії, Лівонії, а також найманців з Чехії, Моравії, Сілезії та ін.
Військо Королівства Польского та Великого князівства Литовського
Війська Королівства Польського та Королівства Руського
Війська Королівства Польського та Королівства Руського очолював Король Владислав ІІ Ягайло, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 18-20 тисяч воїнів, з них близько 11 тисяч важкої кавалерії (решта, швидше за все, військова обслуга — обоз). Сучасні історики вважають, що піхоти у війську, очолюваного на момент битви Королем Ягайлом, не було.
Основу війська становили 42 хоругви з земель Королівства Польського, та 9 хоругов з земель Королівства Руського, в тому числі: по 1 з Львівської, Холмської, Перемиської, Галицької земель,3 хоругви з Поділля; власну хоругву виставив Спитко з Тарнова, пан на Ярославі (Перемишльська земля), хоругва з Белза, власники якого в той час були ленниками Корони. У Війську, очолюваному Ягайлом були також 2 хоругви чеських найманців на чолі з Яном Соколом, серед них, можливо був і Ян Жижка, майбутній вождь таборитів, а також воїни з моравів, силезців. Крім того був у королівському війську загін, надісланий господарем Молдови — Олександром «Добрим» — ленником короля. До володінь господаря на той час входили і землі Буковини (Шипинська земля).
Військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського
Військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського очолював великий князь литовський Вітовт, воно мало 40 корогов і можливу чисельність близько 11-12 тисяч воїнів.
До війська князя Вітовта входили підрозділи з жамойтських , литовських , руських земель в тому числі з: Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира, Кременця, Берестя (Бреста), Смоленська. Син удільного Чернігівсько-Сіверського князя Корибута-Дмитра — Сигізмунд Корибутович очолював 51-шу корогву, яка йшла під його власним прапором (гербом «Погоня»), імовірно набрану у волинських володіннях князя. Сам Сигізмунд Корибутович під час битви знаходився у почті короля Ягайла.
Інші військові з'єднання
На боці союзницьких військ також виступили загони кримських татар числом від 1 до 3 тисяч воїнів (за даними Яна Длугоша татар було 300), здебільшого вершників, на чолі з ханом Джелал ад-Діном, сином хана Тохтамиша.
| Герб | Назва | Походження |
|---|---|---|
 | Хоругва перемишльська | Перемишльська земля |
 | Хоругва холмська | Холмська земля |
 | Хоругва львівська | Львівська земля |
 | Хоругва подільська | Подільська земля |
 | Хоругва галицька | Галицька земля |
 | хоругви Литви, Погонь червона | Прапор хоругви київської, кременецької та ін. |
 | хоругви руські |
Підготовка до битви
14 серпня 1409 Великий Магістр Тевтонського ордену Ульріх фон Юнгінген оголосив війну польсько-литовському союзу, але невдовзі запропонував перемир'я, яке мало тривати до заходу сонця 24 червня 1410.
13 червня 1410, за 11 днів до кінця перемир'я Ульріх фон Юнгінген надіслав лицарів до короля Ягайла з пропозицією продовжити перемир'я ще на три тижні з тієї причини, що багато лицарів з країн Європи бажають взяти участь у битві. Ягайло прийняв цю пропозицію — його військо також ще не було готове.
26 червня 1410 польське військо під командуванням короля Владислава II Ягайла виступило з Вольбужа в напрямку Козліва, де король отримав повідомлення, що литовсько-руські війська вже стоять біля річки Нарев.
3 липня 1410 об'єднані сили польсько-литовсько-руського війська виступили з району Червіньська в напрямку столиці орденських володінь м. Марієнбурга (зараз — Мальборк, Польща), назустріч їм з Марієнбурга вийшло військо Тевтонського ордену під командуванням Великого Магістра ордена Ульріха фон Юнінгена.
14 липня супротивники зустрілись біля озера , але оскільки в цей час польсько-литовсько-руське військо відпочивало в лісі, військо ордену відійшло на рівнину, щоб зайняти вигіднішу позицію на узліссі, де було встановлено артилерію, а також надати можливість противнику вийти з лісу і вишикуватись до бою. Існує також легенда про два меча. Ця легенда говорить, що у тевтонців був звичай пропонувати противнику скласти зброю, надіславши йому два перехрещені мечі. Цього разу вони вчинили так само. Владислав Ягайло не зрозумів послання і вирушив у бій.
Хід битви
Битва відбулась в трикутнику між селами Грюнефельде (нині — Грюнвальд), Танненберг (нині — Стембарк) і (нині — Лодвигово), площа поля битви становила близько 4 км².
Тевтонські війська вишикувались в дві лінії фронтом близько 2,5 кілометра: на правому фланзі , на лівому — , за ними по центру — Магістр ордена Ульріх фон Юнінген з 16 хоругвами резерву.
Польсько-литовсько-руські війська вишикувались в три лінії фронтом біля 2-2,5 кілометра: на лівому фланзі король Ягайло з 51 корогвою (40 польських, 9 руських, 2 корогви найманців з Чехії та інших місць), на правому фланзі князь Вітовт з 40 литовсько-руськими корогвами і татарською кіннотою.
Розпочали битву татарська кіннота і перша лінія литовсько-руських сил, які атакували праве крило орденських військ: «Потым вдарено в котлы, в сурмы и зараз литва з татарами з великою прудкостю скочили на нѣмци и сточили з ними битву, же конь об коня боком отирался».
Лицарі Валленрода відбили цей напад і самі перейшли в контрнаступ, переслідуючи татарську і литовську кінноту. За одним з описів битви вони потрапили в засідку: «поляцы тож з кролем своим, припавши, взяли нѣмцов на палаши, a потым навели нѣмцов на свои гарматы, навевши роскочилися, a тут зараз з гармат дано огню, где зараз нѣмцов килка тысячий полегло. Еднак же нѣмцы, того не уважаючи, шли ослѣп на поляки и литву». За іншим джерелом: « коли забажали повернутися, відрізані від своїх корогов та людей людьми короля, що їх корогви напряму від крил прорізали, були або схоплені або порубані мечами. Ті ж, що стояли з лівого боку від тих, що були відрізані, лишилися живі та повернулися до своїх людей від військ супротивника і, знову об'єднавшись, зійшлися з великою корогвою кастеляна Краківського, воєводи сандомирського, землі Велюнської, землі Галицької і багаточислельними іншими корогвами. У цій сутичці розпалився дуже жорстокий бій, і тому тоді багато хто загинув…» Атака резервних корогов на чолі з Великим магістром не досягла мети і частина орденського війська опинилося в оточенні польських і литовських військ. Решта спробувала захищатися у таборі, який було захоплено після жорстокого бою.
Битва тривала близько 3 годин, а переслідування до пізнього вечора. Війська Тевтонського ордену були розгромлені (в тому числі загинули великий магістр ордену, маршал, великий комтур, комтури, понад 200 орденських «братів»).
Наслідки битви
Перемога союзницьких військ у Грюнвальдський битві підірвала військову могутність Тевтонського ордену і припинила експансію його лицарів на схід. 1 лютого 1411 рр. було підписано Торунський мир, за яким орден повертав на користь Литви Жемайтію та на користь Польщі, а також сплачував контрибуцію.
З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді — Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом: 17 липня 1410 року він дістав у володіння від короля Ягайла-Владислава, «спадкового володаря Русі», два села — «Баришовка і Верхній Зубов у землі Галицькій» за те, що пролив кров у Грюнвальдській битві. У 2005 випущена поштова марка України в серії «Історія війська в Україні» із зображенням лицаря Івана Сушика. Прославився в битві захопленням ворожої хоругви, загін Бартоша Головацького з Теребовлі, за що останній отримав привілей від короля Ягайла на право розбудови міста на лівому березі річки Гнізна та звільнення від податків. Пан Фредр з Плешовець в нагороду за подвиги у війні з Орденом отримав від володаря Ягайла кілька сіл під Кам'янцем (Суржу, Кадиївці та Фридрівці) із забов'язанням — і далі воювати на поклик короля «cum una hasta et duobus balistrariis», тобто зі списом та двома стрільцями. З числа земських хоругов король Ягайло особливо відзначив Холмську. На честь її подвигів в місті Холм 1417 року було засновано храм в ім'я Розіслання Св. Апостолів — адже саме в день цього свята відбулася битва під Грюнвальдом.
Грюнвальдська битва в сучасній культурі
Битву детально описав у своєму романі «Хрестоносці» (1897—1900) польський письменник Генрик Сенкевич. 1960 року вийшов фільм за мотивами роману, режисер — Олександр Форд,166 хв. Опис битви та участі в ній воїнів-русинів можна знайти у книзі білоруського письменника Костянтина Тарасова «Погоня на Грюнвальд». У квітні 2012 р. презентовано батальне полотно Артура Орльонова «Галицькі хоругви у Грюнвальдській битві 15 липня 1410 року». Нині щороку під Грюнвальдом відбувається інсценізація битви, у якій беруть участь реконструктори з багатьох країн Європи, в тому числі з України. Постійним учасником інсценізації є Подільська хоругва, сформована реконструкторами з Польщі. Під час святкування 600-ліття битви 2010 року на поле вийшла Галицька хоругва, у якій були представлені реконструктори з України (Київ, Харків) та Росії.
Вшанування пам'яті
В Івано-Франківську, Львові, Дрогобичі є вулиця Грюнвальдська, названа на честь перемоги під Грюнвальдом.
З 2008 року у Білорусі відбувається Наш Грюнвальд — щорічний міжнародний фестиваль військово-історичної реконструкції, присвячений військовій та світській культурі середньовіччя 12-16 ст.
14 липня 2010 року Національний банк України увів до обігу срібну ювілейну монету, присвячену 600-річчю Грюнвальдської битви.
2010 року Галицька хоругва відтворена українцями у щорічній інсценізації Грюнвальдської битви завдяки учасникам реконструкторських клубів міст Києва та Харкова. З 2014 року у інсценізації Грюнвальдської битви Львівська Хоругва відтворена українцями та постійно представлена на щорічній інсценізації Bitwa pod Grunwaldem [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.] завдяки зусиллям учасників Лицарський орден Паладинів після трирічних перемовин із польською владою та історичним товариством.
З 2015 року з ініціативи Мінистерства оборони України було випущено в друк серію плакатів «Воїн» з метою популяризації української історії у військових частинах. Серед плакатів стародавніїх воїнів є плакат з зображенням лицаря Львівської Хоругви часів Грюнвальдської битви.
Фальсифікація історії
У 2014 році встановило, що дата «15 липня — це пам'ятна дата військової історії Росії». І що «російські війська і їхні союзники здобули перемогу над німецькими лицарями в Грюнвальдській битві», хоча Московське князівство не мало жодного стосунку не тільки до перемоги у Грюнвальдській битві, але і до самої битви..
А в липні 2017 на вулицях російських міст з'явилися білборди з твердженнями, що перемога у Грюнвальдській битві є пам'ятною датою воєнної історії Росії.
Див. також
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 6 червня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 6 червня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 10 червня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 6 червня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 січня 2009. Процитовано 5 червня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 6 червня 2009.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . nashgrunwald.by. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2014. Процитовано 23 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 24 червня 2018. Процитовано 17 липня 2017.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Battle of Grunwald |
- Проф. Генрик Самсонович: Поле слави і ганьби. — інтерв'ю Польському Радіо, 15.07.2010[недоступне посилання з липня 2019]
- Детальний опис битви [ 31 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фатальний липень німецького бліцкригу — український погляд на Грюнвальд 1410 та Курськ 1943 [ 28 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Ігор Сюндюков. «Битва народів» при Грюнвальді. [ 9 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Довгялло Д. И. Битва при Грюнвальде: 15 июля 1410 г. (к 500-летнему юбилею). — Вильно, 1909. [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Корогви Грюнвальда [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Bitwa pod Grunwaldem [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Шабульдо Ф. М. Грюнвальдська битва 1410 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 237. — .
- Відейко М. Ю. Грюнвальд. Хоругви зі Сходу. — Київ: Наш Час, 2010.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
- Бумблаускас А., Марзалюк І., Черкас Б. Грюнвальдська битва — битва народів. — Київ: Балтія-Друк, 2010. — 272 с.: іл.
- Велько А. В., Мартинович М. В. Грюнвальдская битва. — Мн.: ИБЭ, 2010. — 80 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gryunvaldska bitva 1410 roku Bitva pid Tannenbergom 1410 Zhalgiris bitva yaka vidbulasya pid chas Velikoyi vijni 1409 1411 rokiv mizh silami Tevtonskogo ordenu Civitas Ordinis Theutonici ta ob yednanimi vijskami Korolivstva Polskogo i Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo i Zhemajtijskogo poblizu sil Gryunvald todi Gryunefelde i Tannenberg nini Stembark zemli derzhavi Tevtonskogo ordenu nini teritoriya Polshi 15 lipnya 1410 Gryunvaldska bitva Velika vijna 1409 1411 Yan Matejko Gryunvaldska bitva 1878 Yan Matejko Gryunvaldska bitva 1878 Koordinati 53 28 pn sh 20 05 sh d 53 467 pn sh 20 083 sh d 53 467 20 083 Data 15 lipnya 1410 Misce Gryunvald Tannenberg zaraz Polsha Rezultat Peremoga polsko litovsko ruskoyi armiyi Storoni Polsha Velike knyazivstvo Litovske Ruske i Zhematijske Cheski najmanci Tatari Nimecki najmanci Tevtonskij Orden Komanduvachi Yagajlo Vitovt Ulrih fon Yungingen Vijskovi sili 39 000 27 000 Vtrati priblizno 5 9 tisyach 8 000 vbitoChiselnist vijskDani shodo chiselnosti vijsk yaki brali uchast v bitvi silno rozhodyatsya Polskij istorik XV go stolittya Yan Dlugosh u roboti Istoriya Polshi zaznachaye sho vtrati lishe Tevtonskogo ordenu sklali 50 tisyach vbitimi ta 40 tisyach polonenimi Rosijskij istorik Sergij Solovjov u roboti vkazuye nastupnu chiselnist vijsk Tevtonskij orden i soyuzniki 83 tisyachi Yagajlo Vitovt i soyuzniki 163 tisyachi Velika radyanska enciklopediya viznachaye chiselnist vijsk ordenu v 27 tis a chiselnist polsko litovsko ruskih vijsk 32 tis Najdostovirnishimi vidayutsya dani yaki naviv britanskij vijskovij istorik Stiven Ternbull 27 tisyach z boku Tevtonskogo ordenu i 39 tisyach z boku polsko litovsko ruskih vijsk Vijsko Tevtonskogo ordenaVijsko Tevtonskogo ordenu ocholyuvav Velikij Magistr Ulrih fon Yungingen vono malo 51 horugvu i zagalnu chiselnist blizko 27 tisyach voyiniv Vono skladalosya z ordenskih brativ blizko 250 vijsk Ordenu lennikiv licariv nimeckih polskih prusskogo ta litovskogo pohodzhennya iz zemel Ordenu zagoniv yepiskopiv ta mist knyazya olesnickogo Konrada Bilogo ta in Buli predstavleni gosti Ordenu yaki bilisya u horugvi Svyatogo Georgiya sho skladalisya v osnovnomu iz nimeckih i francuzkih licariv licariv iz Chehiyi Sileziyi Shvejcariyi Livoniyi a takozh najmanciv z Chehiyi Moraviyi Sileziyi ta in Vijsko Korolivstva Polskogo ta Velikogo knyazivstva LitovskogoVijska Korolivstva Polskogo ta Korolivstva Ruskogo Vijska Korolivstva Polskogo ta Korolivstva Ruskogo ocholyuvav Korol Vladislav II Yagajlo vono malo 51 horugvu i zagalnu chiselnist blizko 18 20 tisyach voyiniv z nih blizko 11 tisyach vazhkoyi kavaleriyi reshta shvidshe za vse vijskova obsluga oboz Suchasni istoriki vvazhayut sho pihoti u vijsku ocholyuvanogo na moment bitvi Korolem Yagajlom ne bulo Osnovu vijska stanovili 42 horugvi z zemel Korolivstva Polskogo ta 9 horugov z zemel Korolivstva Ruskogo v tomu chisli po 1 z Lvivskoyi Holmskoyi Peremiskoyi Galickoyi zemel 3 horugvi z Podillya vlasnu horugvu vistaviv Spitko z Tarnova pan na Yaroslavi Peremishlska zemlya horugva z Belza vlasniki yakogo v toj chas buli lennikami Koroni U Vijsku ocholyuvanomu Yagajlom buli takozh 2 horugvi cheskih najmanciv na choli z Yanom Sokolom sered nih mozhlivo buv i Yan Zhizhka majbutnij vozhd taboritiv a takozh voyini z moraviv silezciv Krim togo buv u korolivskomu vijsku zagin nadislanij gospodarem Moldovi Oleksandrom Dobrim lennikom korolya Do volodin gospodarya na toj chas vhodili i zemli Bukovini Shipinska zemlya Vijsko Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo i Zhemajtijskogo Marka Ukrayini Gryunvaldska bitva Licar Ivanko Sushik Vijsko Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo i Zhemajtijskogo ocholyuvav velikij knyaz litovskij Vitovt vono malo 40 korogov i mozhlivu chiselnist blizko 11 12 tisyach voyiniv Do vijska knyazya Vitovta vhodili pidrozdili z zhamojtskih litovskih ruskih zemel v tomu chisli z Podillya Kiyeva Staroduba Lucka Volodimira Kremencya Berestya Bresta Smolenska Sin udilnogo Chernigivsko Siverskogo knyazya Koributa Dmitra Sigizmund Koributovich ocholyuvav 51 shu korogvu yaka jshla pid jogo vlasnim praporom gerbom Pogonya imovirno nabranu u volinskih volodinnyah knyazya Sam Sigizmund Koributovich pid chas bitvi znahodivsya u pochti korolya Yagajla Inshi vijskovi z yednannya Na boci soyuznickih vijsk takozh vistupili zagoni krimskih tatar chislom vid 1 do 3 tisyach voyiniv za danimi Yana Dlugosha tatar bulo 300 zdebilshogo vershnikiv na choli z hanom Dzhelal ad Dinom sinom hana Tohtamisha Gerb Nazva Pohodzhennya Horugva peremishlska Peremishlska zemlya Horugva holmska Holmska zemlya Horugva lvivska Lvivska zemlya Horugva podilska Podilska zemlya Horugva galicka Galicka zemlya horugvi Litvi Pogon chervona Prapor horugvi kiyivskoyi kremeneckoyi ta in horugvi ruskiPidgotovka do bitvi14 serpnya 1409 Velikij Magistr Tevtonskogo ordenu Ulrih fon Yungingen ogolosiv vijnu polsko litovskomu soyuzu ale nevdovzi zaproponuvav peremir ya yake malo trivati do zahodu soncya 24 chervnya 1410 13 chervnya 1410 za 11 dniv do kincya peremir ya Ulrih fon Yungingen nadislav licariv do korolya Yagajla z propoziciyeyu prodovzhiti peremir ya she na tri tizhni z tiyeyi prichini sho bagato licariv z krayin Yevropi bazhayut vzyati uchast u bitvi Yagajlo prijnyav cyu propoziciyu jogo vijsko takozh she ne bulo gotove 26 chervnya 1410 polske vijsko pid komanduvannyam korolya Vladislava II Yagajla vistupilo z Volbuzha v napryamku Kozliva de korol otrimav povidomlennya sho litovsko ruski vijska vzhe stoyat bilya richki Narev 3 lipnya 1410 ob yednani sili polsko litovsko ruskogo vijska vistupili z rajonu Chervinska v napryamku stolici ordenskih volodin m Mariyenburga zaraz Malbork Polsha nazustrich yim z Mariyenburga vijshlo vijsko Tevtonskogo ordenu pid komanduvannyam Velikogo Magistra ordena Ulriha fon Yuningena 14 lipnya suprotivniki zustrilis bilya ozera ale oskilki v cej chas polsko litovsko ruske vijsko vidpochivalo v lisi vijsko ordenu vidijshlo na rivninu shob zajnyati vigidnishu poziciyu na uzlissi de bulo vstanovleno artileriyu a takozh nadati mozhlivist protivniku vijti z lisu i vishikuvatis do boyu Isnuye takozh legenda pro dva mecha Cya legenda govorit sho u tevtonciv buv zvichaj proponuvati protivniku sklasti zbroyu nadislavshi jomu dva perehresheni mechi Cogo razu voni vchinili tak samo Vladislav Yagajlo ne zrozumiv poslannya i virushiv u bij Hid bitviBitva vidbulas v trikutniku mizh selami Gryunefelde nini Gryunvald Tannenberg nini Stembark i nini Lodvigovo plosha polya bitvi stanovila blizko 4 km Tevtonski vijska vishikuvalis v dvi liniyi frontom blizko 2 5 kilometra na pravomu flanzi na livomu za nimi po centru Magistr ordena Ulrih fon Yuningen z 16 horugvami rezervu Polsko litovsko ruski vijska vishikuvalis v tri liniyi frontom bilya 2 2 5 kilometra na livomu flanzi korol Yagajlo z 51 korogvoyu 40 polskih 9 ruskih 2 korogvi najmanciv z Chehiyi ta inshih misc na pravomu flanzi knyaz Vitovt z 40 litovsko ruskimi korogvami i tatarskoyu kinnotoyu Rozpochali bitvu tatarska kinnota i persha liniya litovsko ruskih sil yaki atakuvali prave krilo ordenskih vijsk Potym vdareno v kotly v surmy i zaraz litva z tatarami z velikoyu prudkostyu skochili na nѣmci i stochili z nimi bitvu zhe kon ob konya bokom otiralsya Licari Vallenroda vidbili cej napad i sami perejshli v kontrnastup peresliduyuchi tatarsku i litovsku kinnotu Za odnim z opisiv bitvi voni potrapili v zasidku polyacy tozh z krolem svoim pripavshi vzyali nѣmcov na palashi a potym naveli nѣmcov na svoi garmaty navevshi roskochilisya a tut zaraz z garmat dano ognyu gde zaraz nѣmcov kilka tysyachij poleglo Ednak zhe nѣmcy togo ne uvazhayuchi shli oslѣp na polyaki i litvu Za inshim dzherelom koli zabazhali povernutisya vidrizani vid svoyih korogov ta lyudej lyudmi korolya sho yih korogvi napryamu vid kril prorizali buli abo shopleni abo porubani mechami Ti zh sho stoyali z livogo boku vid tih sho buli vidrizani lishilisya zhivi ta povernulisya do svoyih lyudej vid vijsk suprotivnika i znovu ob yednavshis zijshlisya z velikoyu korogvoyu kastelyana Krakivskogo voyevodi sandomirskogo zemli Velyunskoyi zemli Galickoyi i bagatochislelnimi inshimi korogvami U cij sutichci rozpalivsya duzhe zhorstokij bij i tomu todi bagato hto zaginuv Ataka rezervnih korogov na choli z Velikim magistrom ne dosyagla meti i chastina ordenskogo vijska opinilosya v otochenni polskih i litovskih vijsk Reshta sprobuvala zahishatisya u tabori yakij bulo zahopleno pislya zhorstokogo boyu Bitva trivala blizko 3 godin a peresliduvannya do piznogo vechora Vijska Tevtonskogo ordenu buli rozgromleni v tomu chisli zaginuli velikij magistr ordenu marshal velikij komtur komturi ponad 200 ordenskih brativ Roztashuvannya vijsk pered bitvoyu Vidstup litovskogo vijska Ataka polsko litovskih vijsk z pravogo flangu Polska vazhka kavaleriya prorivayetsya vseredinu tevtonskih silNaslidki bitviPeremoga soyuznickih vijsk u Gryunvaldskij bitvi pidirvala vijskovu mogutnist Tevtonskogo ordenu i pripinila ekspansiyu jogo licariv na shid 1 lyutogo 1411 rr bulo pidpisano Torunskij mir za yakim orden povertav na korist Litvi Zhemajtiyu ta na korist Polshi a takozh splachuvav kontribuciyu Z istorichnih dzherel vidomij ukrayinskij licar yakij proslavivsya svoyimi geroyichnimi vchinkami pri Gryunvaldi Ivanko Sushik z Romanova sho pid suchasnim Lvovom 17 lipnya 1410 roku vin distav u volodinnya vid korolya Yagajla Vladislava spadkovogo volodarya Rusi dva sela Barishovka i Verhnij Zubov u zemli Galickij za te sho proliv krov u Gryunvaldskij bitvi U 2005 vipushena poshtova marka Ukrayini v seriyi Istoriya vijska v Ukrayini iz zobrazhennyam licarya Ivana Sushika Proslavivsya v bitvi zahoplennyam vorozhoyi horugvi zagin Bartosha Golovackogo z Terebovli za sho ostannij otrimav privilej vid korolya Yagajla na pravo rozbudovi mista na livomu berezi richki Gnizna ta zvilnennya vid podatkiv Pan Fredr z Pleshovec v nagorodu za podvigi u vijni z Ordenom otrimav vid volodarya Yagajla kilka sil pid Kam yancem Surzhu Kadiyivci ta Fridrivci iz zabov yazannyam i dali voyuvati na poklik korolya cum una hasta et duobus balistrariis tobto zi spisom ta dvoma strilcyami Z chisla zemskih horugov korol Yagajlo osoblivo vidznachiv Holmsku Na chest yiyi podvigiv v misti Holm 1417 roku bulo zasnovano hram v im ya Rozislannya Sv Apostoliv adzhe same v den cogo svyata vidbulasya bitva pid Gryunvaldom Gryunvaldska bitva v suchasnij kulturiBitvu detalno opisav u svoyemu romani Hrestonosci 1897 1900 polskij pismennik Genrik Senkevich 1960 roku vijshov film za motivami romanu rezhiser Oleksandr Ford 166 hv Opis bitvi ta uchasti v nij voyiniv rusiniv mozhna znajti u knizi biloruskogo pismennika Kostyantina Tarasova Pogonya na Gryunvald U kvitni 2012 r prezentovano batalne polotno Artura Orlonova Galicki horugvi u Gryunvaldskij bitvi 15 lipnya 1410 roku Nini shoroku pid Gryunvaldom vidbuvayetsya inscenizaciya bitvi u yakij berut uchast rekonstruktori z bagatoh krayin Yevropi v tomu chisli z Ukrayini Postijnim uchasnikom inscenizaciyi ye Podilska horugva sformovana rekonstruktorami z Polshi Pid chas svyatkuvannya 600 littya bitvi 2010 roku na pole vijshla Galicka horugva u yakij buli predstavleni rekonstruktori z Ukrayini Kiyiv Harkiv ta Rosiyi Vshanuvannya pam yatiV Ivano Frankivsku Lvovi Drogobichi ye vulicya Gryunvaldska nazvana na chest peremogi pid Gryunvaldom Z 2008 roku u Bilorusi vidbuvayetsya Nash Gryunvald shorichnij mizhnarodnij festival vijskovo istorichnoyi rekonstrukciyi prisvyachenij vijskovij ta svitskij kulturi serednovichchya 12 16 st 14 lipnya 2010 roku Nacionalnij bank Ukrayini uviv do obigu sribnu yuvilejnu monetu prisvyachenu 600 richchyu Gryunvaldskoyi bitvi 2010 roku Galicka horugva vidtvorena ukrayincyami u shorichnij inscenizaciyi Gryunvaldskoyi bitvi zavdyaki uchasnikam rekonstruktorskih klubiv mist Kiyeva ta Harkova Z 2014 roku u inscenizaciyi Gryunvaldskoyi bitvi Lvivska Horugva vidtvorena ukrayincyami ta postijno predstavlena na shorichnij inscenizaciyi Bitwa pod Grunwaldem 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine zavdyaki zusillyam uchasnikiv Licarskij orden Paladiniv pislya tririchnih peremovin iz polskoyu vladoyu ta istorichnim tovaristvom Z 2015 roku z iniciativi Ministerstva oboroni Ukrayini bulo vipusheno v druk seriyu plakativ Voyin z metoyu populyarizaciyi ukrayinskoyi istoriyi u vijskovih chastinah Sered plakativ starodavniyih voyiniv ye plakat z zobrazhennyam licarya Lvivskoyi Horugvi chasiv Gryunvaldskoyi bitvi Falsifikaciya istoriyiU 2014 roci vstanovilo sho data 15 lipnya ce pam yatna data vijskovoyi istoriyi Rosiyi I sho rosijski vijska i yihni soyuzniki zdobuli peremogu nad nimeckimi licaryami v Gryunvaldskij bitvi hocha Moskovske knyazivstvo ne malo zhodnogo stosunku ne tilki do peremogi u Gryunvaldskij bitvi ale i do samoyi bitvi A v lipni 2017 na vulicyah rosijskih mist z yavilisya bilbordi z tverdzhennyami sho peremoga u Gryunvaldskij bitvi ye pam yatnoyu datoyu voyennoyi istoriyi Rosiyi Div takozhLvivska Horugva u bitvi pri GryunvaldiPrimitkiArhivovana kopiya Arhiv originalu za 10 lipnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 27 bereznya 2009 Procitovano 6 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 28 lyutogo 2009 Procitovano 10 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 6 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 sichnya 2009 Procitovano 5 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Procitovano 6 chervnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya nashgrunwald by Arhiv originalu za 14 serpnya 2020 Procitovano 27 serpnya 2020 Arhiv originalu za 18 listopada 2014 Procitovano 23 lipnya 2017 Arhiv originalu za 24 chervnya 2018 Procitovano 17 lipnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Battle of Grunwald Prof Genrik Samsonovich Pole slavi i ganbi interv yu Polskomu Radio 15 07 2010 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Detalnij opis bitvi 31 bereznya 2012 u Wayback Machine ros Fatalnij lipen nimeckogo blickrigu ukrayinskij poglyad na Gryunvald 1410 ta Kursk 1943 28 travnya 2012 u Wayback Machine Igor Syundyukov Bitva narodiv pri Gryunvaldi 9 listopada 2014 u Wayback Machine Dovgyallo D I Bitva pri Gryunvalde 15 iyulya 1410 g k 500 letnemu yubileyu Vilno 1909 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Korogvi Gryunvalda 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine Bitwa pod Grunwaldem 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine LiteraturaShabuldo F M Gryunvaldska bitva 1410 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 237 ISBN 966 00 0405 2 Videjko M Yu Gryunvald Horugvi zi Shodu Kiyiv Nash Chas 2010 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine Za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Bumblauskas A Marzalyuk I Cherkas B Gryunvaldska bitva bitva narodiv Kiyiv Baltiya Druk 2010 272 s il Velko A V Martinovich M V Gryunvaldskaya bitva Mn IBE 2010 80 s ISBN 978 985 511 289 2