Сигізмунд (Жиґимонт) Корибутович (лит. Žygimantas Kaributaitis, пол. Zygmunt Korybutowicz; близько 1395, Новгород-Сіверський — 1 вересня 1435, Вількомир) — литовсько-руський князь, герой гуситських війн, намісник чеського королівства. Син удільного чернігівсько-сіверського князя Корибута-Дмитра Ольгердовича з роду Гедиміновичів. Легендарний патрон роду князів Збаразьких та Вишневецьких.
Сигізмунд Корибутович | |||
| |||
---|---|---|---|
1422 — 1431 | |||
Попередник: | Вацлав IV | ||
Наступник: | Сигізмунд Люксембург | ||
| |||
1418 — 1422 | |||
Попередник: | Федір Любартович | ||
Наступник: | Свидригайло Ольгердович | ||
Ім'я при народженні: | Жиґимонт Корибут | ||
Народження: | 1395 Новгород-Сіверський | ||
Смерть: | 1 вересня 1435 Вількомир | ||
Країна: | Велике князівство Литовське і Богемське королівство | ||
Рід: | Гедиміновичі | ||
Батько: | Корибут Ольгердович | ||
Мати: | Анастасія Рязанська | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Новгороді-Сіверському. Батько — князь Новгород-Сіверський Дмитро Корибут, мати — Анастасія, дочка Великого князя Рязанського Олега. З 1404 року — виховувався при королівському дворі свого дядька Владислава II Ягайла.
Брав участь у битві при Грюнвальді, очолював 51-у хоругву, яка йшла під його власним прапором (гербом «Погоня»). Після Грюнвальду користувався великою довірою польського короля Владислава II Ягайла.
У 1411—1417 роках мав окремий двір у Кракові й розглядався як можливий спадкоємець Владислава Ягайла.
Новгород-Сіверський період
Від Вітовта Великого отримав батьківське Новгород-Сіверське князівство (1418—1422).
У 1418 році разом з князем Федором Острозьким прибув у Чехію до гуситів, які висунули його претендентом на королівську корону, проголосивши королем. Намагався переконати Ягайла виступити на боці гуситів, але невдало, через що втік у землі Ордену, де навчав орденські війська гуситським методам ведення війни.
Чеське намісництво 1422—1423
Після смерті богемського короля Вацлава IV (1419), гусити підняли повстання проти претендента на трон імператора Сигізмунда I Люксембурга, та запропонували чеську корону Ягайлові. Коли той відмовився, то — Вітовту, який погодився, але заявив чехам, що сам виїхати не може.
14 липня 1420 року Ян Жижка розгромив війська Сигізмунда під Прагою (битва біля Віткової гори). 1421 року чеський сейм оголосив Сигізмунда І таким, що втратив чеський престол.
1422 року Вітовт послав до Чехії 5-тисячне військо, та призначив своїм намісником у Чехії — Сигізмунда Корибутовича.
З квітня 1422 року — як королівський намісник Богемії керував гуситською армією та литовськими підрозділами. Під їх натиском, війська іншого претендента на Чеський престол — Сигізмунда I, імператора Священної Римської імперії, відступили до Угорщини.
16 травня 1422 року Сигізмунд Корибутович увійшов до Праги, де був проголошений правителем Чехії. Головною проблемою для Сигізмунда було примирити два крила гуситів — поміркованих чашників та радикальних таборитів. Чашники відразу, а таборити — на чолі з Яном Жижкою — пізніше визнали владу Сигізмунда, хоча й зберігали автономію у своїх діях.
Влітку 1422 німецькі курфюрсти висунули вимогу про відкликання Сигізмунда з Богемії. В листопаді вже Папа Римський Мартин V натиснув на Вітовта і Ягайла, аби ті задовольнили прохання, погрожуючи відлученням від церкви й хрестовим походом. Як наслідок, 24 грудня 1423 року, відповідно до угоди Ягайла з німецьким імператором, Сигізмунд Корибутович зі своєю армією був змушений залишили Прагу. Він повернувся до Кракова, де був присутній на коронації дружини Ягайла — Софії Гольшанської.
1424 року чеські посли звернулись до Вітовта з проханням відпустити до них Сигізмунда Корибутовича, де збирались коронувати його. Але Вітовт, зв'язаний договором з імператором не допомагати гуситам, відмовив. Тоді чехи звернулись напряму до Сигізмунда, який сказав, що не може відмовитися від претензій на чеський трон.
Чеське намісництво 1424—1431
29 червня 1424 року — Сигізмунд, на чолі з 1500 загону, знову вступив до Праги. Там він був проголошений королем, але коронований так і не був.
За це Ягайло конфіскував всі родові помістя Сигізмунда, а папа римський оголосив його єретиком, а Вітовт публічно відрікся від нього. Хоча, Сигізмунд та Вітовт продовжували вести листування, а яких Корибутович умовляв короля підтримати його.
Сигізмунд об'єднав два крила гуситів, а після смерті Яна Жижки, став верховним головнокомандувачем всієї армії.
16 червня 1426 року — армія під проводом Корибутовича перемогла імператорські війська у битві біля Усті-над-Лабем. Попри це, Сигізмунд не хотів продовжувати війну, намагався почати переговори з Сигізмундом, з наміром примирити католиків і гуситів. У своїх листах до Вітовта він просив його стати посередником у цих переговорах. Це таємне листування потрапило до рук радикальних таборитів, й вони відняли повстання.
Наприкінці 1427 року Сигізмунда на чотири місяці ув'язнили в замку Вальдштайн. Проте його популярність серед народу була настільки велика, що таборити, що уникнути повстання, вирішили перевезти його під конвоєм до Польщі. Деякий час перебував у Ратиборськім князівстві — у своєї сестри Олени. Тут він зібрав своїх прихильників гуситів, поляків, литовсько-руські дружини, до нього приєдналися війська Федора (Фридерика) Острозького. У квітні 1430 року Сигізмунд Корибутович з військом увійшов у Чехію, зайняв місто Гливиці, й оголосив його своєю резиденцією. Проте Конрад Олесницький напав на місто та спалив його. Ще деякий час Сигізмунд воював під своєю хоругвою з імператорськими військами у Чехії та Сілезії.
Повернення до Литви
1431 року новий Великий князь Литовський Свидригайло Ольгердович закликав його до себе на службу. Листи Корибутовича до Свидригайла потрапили до рук Ягайла, що дозволило останньому звинуватити Свидригайла у зв'язках з гуситами.
Тим часом у самій Литві розпочалась громадянська війна між Сигізмундом Кейстутовичем та Свидригайлом за Литовський великокнязівський престол.
1434 року Сигізмунду обхідними шляхами (через Німецькі князівства, Балтійське море та Ригу) вдалося повернутися в Литву. Він став на бік Свидригайла, але за переказом польського хроніста Яна Длугоша, намагався помирити Сигізмунда Кейстутовича і Свидригайла:
наполегливо просив, щоб усю справу, через яку виникла ця війна між Великим князем Сигізмундом і князем Свидригайлом, віддати на з’ясування, суд та вирок Папи, імператора Сигізмунда, кого-небудь з католицьких королів або князів. |
Був одним з очільників війська Свидригайла у битві під Вількомиром 1435 року. Після поразки потрапив у полон до поляків і був страчений за наказом великого князя Сигізмунда.
Образ у літературі
У романі «Вічне світло» Анджей Сапковський описує Сигізмунда Корибутовича наступним чином:
Це був Сигізмунд Корибутович, литовський князь Рюрикової крові, Мендогового племені, правнук Гедиміна, внук Ольгерда, народжений рязанською княжною Анастасією син Дмитра Корибута, молодшого брата Владислава Ягелла, прославлений — ще юнаком — у Грюнвальдській битві. Тепер трохи більш ніж тридцятирічний литвин, вихований поляками у Вавелі, поєднував найгірші риси обох націй: відсталість, філістерство, облудність, нездорову амбіцію, пиху, дикість, нестримну жадобу до влади й абсолютну відсутність самокритичності. |
Примітки
- Сапковський А. Вічне світло. — Х. : КСД, 2019. — С. 224 — .
Джерела
- Вирський Д. С. Сигізмунд Корибутович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 552. — .
Література
- Войтович Л. . — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — 782 с. — .
- Сапковський А. Вічне світло. — Х. : КСД, 2019. — 624 с. — .
Посилання
Попередник Вацлав IV | Король Богемії 1422-1423 1424-1431 | Наступник Сигізмунд Люксембург |
Попередник Федір Любартович | Князь сіверський 1418-1422 | Наступник Свидригайло Ольгердович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sigizmund Zhigimont Koributovich lit Zygimantas Kaributaitis pol Zygmunt Korybutowicz blizko 1395 Novgorod Siverskij 1 veresnya 1435 Vilkomir litovsko ruskij knyaz geroj gusitskih vijn namisnik cheskogo korolivstva Sin udilnogo chernigivsko siverskogo knyazya Koributa Dmitra Olgerdovicha z rodu Gediminovichiv Legendarnij patron rodu knyaziv Zbarazkih ta Vishneveckih Sigizmund KoributovichSigizmund KoributovichPrapor Korol Bogemiyi1422 1431Poperednik Vaclav IVNastupnik Sigizmund LyuksemburgPrapor Knyaz siverskij1418 1422Poperednik Fedir LyubartovichNastupnik Svidrigajlo Olgerdovich Im ya pri narodzhenni Zhigimont KoributNarodzhennya 1395 Novgorod SiverskijSmert 1 veresnya 1435 1435 09 01 VilkomirKrayina Velike knyazivstvo Litovske i Bogemske korolivstvoRid GediminovichiBatko Koribut OlgerdovichMati Anastasiya Ryazanska Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Novgorodi Siverskomu Batko knyaz Novgorod Siverskij Dmitro Koribut mati Anastasiya dochka Velikogo knyazya Ryazanskogo Olega Z 1404 roku vihovuvavsya pri korolivskomu dvori svogo dyadka Vladislava II Yagajla Brav uchast u bitvi pri Gryunvaldi ocholyuvav 51 u horugvu yaka jshla pid jogo vlasnim praporom gerbom Pogonya Pislya Gryunvaldu koristuvavsya velikoyu doviroyu polskogo korolya Vladislava II Yagajla U 1411 1417 rokah mav okremij dvir u Krakovi j rozglyadavsya yak mozhlivij spadkoyemec Vladislava Yagajla Novgorod Siverskij period Vid Vitovta Velikogo otrimav batkivske Novgorod Siverske knyazivstvo 1418 1422 U 1418 roci razom z knyazem Fedorom Ostrozkim pribuv u Chehiyu do gusitiv yaki visunuli jogo pretendentom na korolivsku koronu progolosivshi korolem Namagavsya perekonati Yagajla vistupiti na boci gusitiv ale nevdalo cherez sho vtik u zemli Ordenu de navchav ordenski vijska gusitskim metodam vedennya vijni Cheske namisnictvo 1422 1423 Pislya smerti bogemskogo korolya Vaclava IV 1419 gusiti pidnyali povstannya proti pretendenta na tron imperatora Sigizmunda I Lyuksemburga ta zaproponuvali chesku koronu Yagajlovi Koli toj vidmovivsya to Vitovtu yakij pogodivsya ale zayaviv cheham sho sam viyihati ne mozhe 14 lipnya 1420 roku Yan Zhizhka rozgromiv vijska Sigizmunda pid Pragoyu bitva bilya Vitkovoyi gori 1421 roku cheskij sejm ogolosiv Sigizmunda I takim sho vtrativ cheskij prestol 1422 roku Vitovt poslav do Chehiyi 5 tisyachne vijsko ta priznachiv svoyim namisnikom u Chehiyi Sigizmunda Koributovicha Z kvitnya 1422 roku yak korolivskij namisnik Bogemiyi keruvav gusitskoyu armiyeyu ta litovskimi pidrozdilami Pid yih natiskom vijska inshogo pretendenta na Cheskij prestol Sigizmunda I imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vidstupili do Ugorshini 16 travnya 1422 roku Sigizmund Koributovich uvijshov do Pragi de buv progoloshenij pravitelem Chehiyi Golovnoyu problemoyu dlya Sigizmunda bulo primiriti dva krila gusitiv pomirkovanih chashnikiv ta radikalnih taboritiv Chashniki vidrazu a taboriti na choli z Yanom Zhizhkoyu piznishe viznali vladu Sigizmunda hocha j zberigali avtonomiyu u svoyih diyah Vlitku 1422 nimecki kurfyursti visunuli vimogu pro vidklikannya Sigizmunda z Bogemiyi V listopadi vzhe Papa Rimskij Martin V natisnuv na Vitovta i Yagajla abi ti zadovolnili prohannya pogrozhuyuchi vidluchennyam vid cerkvi j hrestovim pohodom Yak naslidok 24 grudnya 1423 roku vidpovidno do ugodi Yagajla z nimeckim imperatorom Sigizmund Koributovich zi svoyeyu armiyeyu buv zmushenij zalishili Pragu Vin povernuvsya do Krakova de buv prisutnij na koronaciyi druzhini Yagajla Sofiyi Golshanskoyi 1424 roku cheski posli zvernulis do Vitovta z prohannyam vidpustiti do nih Sigizmunda Koributovicha de zbiralis koronuvati jogo Ale Vitovt zv yazanij dogovorom z imperatorom ne dopomagati gusitam vidmoviv Todi chehi zvernulis napryamu do Sigizmunda yakij skazav sho ne mozhe vidmovitisya vid pretenzij na cheskij tron Cheske namisnictvo 1424 1431 29 chervnya 1424 roku Sigizmund na choli z 1500 zagonu znovu vstupiv do Pragi Tam vin buv progoloshenij korolem ale koronovanij tak i ne buv Za ce Yagajlo konfiskuvav vsi rodovi pomistya Sigizmunda a papa rimskij ogolosiv jogo yeretikom a Vitovt publichno vidriksya vid nogo Hocha Sigizmund ta Vitovt prodovzhuvali vesti listuvannya a yakih Koributovich umovlyav korolya pidtrimati jogo Sigizmund ob yednav dva krila gusitiv a pislya smerti Yana Zhizhki stav verhovnim golovnokomanduvachem vsiyeyi armiyi 16 chervnya 1426 roku armiya pid provodom Koributovicha peremogla imperatorski vijska u bitvi bilya Usti nad Labem Popri ce Sigizmund ne hotiv prodovzhuvati vijnu namagavsya pochati peregovori z Sigizmundom z namirom primiriti katolikiv i gusitiv U svoyih listah do Vitovta vin prosiv jogo stati poserednikom u cih peregovorah Ce tayemne listuvannya potrapilo do ruk radikalnih taboritiv j voni vidnyali povstannya Naprikinci 1427 roku Sigizmunda na chotiri misyaci uv yaznili v zamku Valdshtajn Prote jogo populyarnist sered narodu bula nastilki velika sho taboriti sho uniknuti povstannya virishili perevezti jogo pid konvoyem do Polshi Deyakij chas perebuvav u Ratiborskim knyazivstvi u svoyeyi sestri Oleni Tut vin zibrav svoyih prihilnikiv gusitiv polyakiv litovsko ruski druzhini do nogo priyednalisya vijska Fedora Friderika Ostrozkogo U kvitni 1430 roku Sigizmund Koributovich z vijskom uvijshov u Chehiyu zajnyav misto Glivici j ogolosiv jogo svoyeyu rezidenciyeyu Prote Konrad Olesnickij napav na misto ta spaliv jogo She deyakij chas Sigizmund voyuvav pid svoyeyu horugvoyu z imperatorskimi vijskami u Chehiyi ta Sileziyi Povernennya do Litvi 1431 roku novij Velikij knyaz Litovskij Svidrigajlo Olgerdovich zaklikav jogo do sebe na sluzhbu Listi Koributovicha do Svidrigajla potrapili do ruk Yagajla sho dozvolilo ostannomu zvinuvatiti Svidrigajla u zv yazkah z gusitami Tim chasom u samij Litvi rozpochalas gromadyanska vijna mizh Sigizmundom Kejstutovichem ta Svidrigajlom za Litovskij velikoknyazivskij prestol 1434 roku Sigizmundu obhidnimi shlyahami cherez Nimecki knyazivstva Baltijske more ta Rigu vdalosya povernutisya v Litvu Vin stav na bik Svidrigajla ale za perekazom polskogo hronista Yana Dlugosha namagavsya pomiriti Sigizmunda Kejstutovicha i Svidrigajla napoleglivo prosiv shob usyu spravu cherez yaku vinikla cya vijna mizh Velikim knyazem Sigizmundom i knyazem Svidrigajlom viddati na z yasuvannya sud ta virok Papi imperatora Sigizmunda kogo nebud z katolickih koroliv abo knyaziv Buv odnim z ochilnikiv vijska Svidrigajla u bitvi pid Vilkomirom 1435 roku Pislya porazki potrapiv u polon do polyakiv i buv strachenij za nakazom velikogo knyazya Sigizmunda Obraz u literaturiU romani Vichne svitlo Andzhej Sapkovskij opisuye Sigizmunda Koributovicha nastupnim chinom Ce buv Sigizmund Koributovich litovskij knyaz Ryurikovoyi krovi Mendogovogo plemeni pravnuk Gedimina vnuk Olgerda narodzhenij ryazanskoyu knyazhnoyu Anastasiyeyu sin Dmitra Koributa molodshogo brata Vladislava Yagella proslavlenij she yunakom u Gryunvaldskij bitvi Teper trohi bilsh nizh tridcyatirichnij litvin vihovanij polyakami u Vaveli poyednuvav najgirshi risi oboh nacij vidstalist filisterstvo obludnist nezdorovu ambiciyu pihu dikist nestrimnu zhadobu do vladi j absolyutnu vidsutnist samokritichnosti PrimitkiSapkovskij A Vichne svitlo H KSD 2019 S 224 ISBN 978 617 12 6580 6 DzherelaVirskij D S Sigizmund Koributovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 552 ISBN 978 966 00 1290 5 LiteraturaVojtovich L Bila Cerkva Vidavec Oleksandr Pshonkivskij 2006 782 s ISBN 966 8545 52 4 Sapkovskij A Vichne svitlo H KSD 2019 624 s ISBN 978 617 12 6580 6 PosilannyaPoperednik Vaclav IV Korol Bogemiyi 1422 1423 1424 1431 Nastupnik Sigizmund LyuksemburgPoperednik Fedir Lyubartovich Knyaz siverskij 1418 1422 Nastupnik Svidrigajlo Olgerdovich