Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рю риковичі князівський рід нащадків легендарного Рюрика в Русі узагальнююча назва для споріднених спільним походженням

Рюриковичі

Рюриковичі

Рю́риковичі — князівський рід нащадків легендарного Рюрика в Русі; узагальнююча назва для споріднених спільним походженням князівських та дворянських династій країн Східної та Центральної Європи.

Рюриковичі
image
Герб роду
Рід Рюриковичі
Титул Князь, Великий Князь, Король, Цар
Місце походження Скандинавія
Держава Русь
Родоначальник Рюрик
Гілки роду Ізяславичі, Ростиславичі, Ольговичі, Мономаховичі та інші
Релігійна діяльність Хрещення Русі (988)
image Rurik dynasty у Вікісховищі
Рюриковичі
Русь
Країна: Європа
Засновник: Рюрик
Рік заснування: 862
image
Знаки Рюриковичів

Початкова історія Рюриковичів, викладена в «Повісті временних літ», міфологізована. Літописна легенда про запрошення у 860 році новгородцями на княжіння Рюрика та його братів — Синеуса і Трувора — була записана не раніше середини XI століття на основі місцевої новгородської усної фольклорної традиції..

До цього часу родова пам'ять Рюриковичів не йшла далі Ігоря Старого — діда Володимира Святославича, і лише в середині XI століття ім'я Рюрик увійшло в династичну антропонімію (на честь прародителя роду було названо Рюрика Ростиславича перемишльського). Постать Рюрика є легендарною і непідтвердженою — численні гіпотези про його походження чи то від Рорика Фрісландського (ототожнення з ним), чи то від місцевої балто-слов'янської династії не мають під собою жодного підґрунтя..

Історія

Початок

Родоначальником династії є міфологічний Рюрик (871—879) — князь ладозький (862–879); часто називається новгородським князем, проте за його життя Новгорода ще не існувало.

Навколо персони Рюрика і його походження точаться дискусії. Найбільш популярною є норманська теорія та заперечна їй теорія слов'янського походження Рюрика. Деякі історики взагалі сумніваються в реальному існуванні Рюрика, оскільки відсутні надійні історичні дані сучасників.

Ігор (Старий) (877–945) — князь київський (912/922—945) був названий сином Рюрика за часів Ярослава Мудрого. Дружиною Ігоря була Велика княгиня київська Ольга (910—969)

Їхнім сином був великий князь київський (945–972) Святослав Ігорович (938-972).

У Святослава було троє синів: Ярополк Святославич (?—980): князь київський (969–972), великий князь київський (972–980); Олег Святославич (?—977): князь древлянський (970–977); Володимир Святославич (Великий) (963–1015) у хрещенні — Василь: князь новгородський (970–988), великий князь київський (980–1015).

Нащадки Володимира Святославича

Докладніше: Володимировичі

Згідно з літописом, у Володимира Великого було 400 наложниць і безліч бастардів. Від нащадків Володимира та його синів Ярослава Мудрого та Ізяслава Володимировича походять усі гілки Рюриковичів які правили князівствами у Київській Русі. Старшим сином був Вишеслав Володимирович (980–1010), князь новгородський (990–1010), який помер раніше батька. У Рогнеди Рогволдівни від Володимира народився син Ізяслав (981–1001): князь полоцький (990–1001). Його нащадки правили в Полоцькому князівстві і відомі як Ізяславичі Полоцькі.

Святополк (Окаянний) (981–1019) у хрещенні — Петро. За деякими даними був сином не Володимира а Ярополка Святославича від «гречанки»; князь турівський (990–1015), великий князь київський (18.7. 1015–26.11 1015, 25.8. 1018–23.4. 1019). Святослав (982–1015), князь древлянський (990–1015), убитий Святополком у Карпатах. Ярослав Мудрий (983–1054) у хрещенні — Георгій: князь ростовський (990–1010), новгородський (1010–1034), великий князь київський (27.11. 1015–22.8. 1018, 23.4. 1019–19.2. 1054); саме Ярославові нащадки дали початок більшості княжих династій Київської Русі. Мстислав (983–1036) у хрещенні — Костянтин, князь тмутороканський (990–1023), чернігівський (1024–1036). Всеволод (984–1013): князь володимирський (990–1013). Станіслав (985–1015), князь смоленський (990–1015). Судислав (986–1063): князь псковський (1014–1036); просидів близько 20 років у «порубі».

Борис (986–1015) у хрещенні — Роман: князь ростовський (1010–1015). Гліб (987–1015) у хрещенні — Давид: князь муромський (1013–1015). Борис і Гліб — канонізовані православною церквою як священномученики, вбиті Святополком після приходу до влади. У існуванні Володимирового сина Позвізда (988–1015) існують сумніви дослідників.

Доньки Володимира: Предслава (983—1042): наложниця Болеслава Хороброго, польського короля. Прямислава (986—?): дружина герцога , двоюрідного брата угорського короля Стефана І. Невідома по імені дочка (988—?) була дружиною маркграфа , володаря Північної марки. Добронега (1012–1087) у хрещенні — Марія: дружина Казиміра Відновника, польського князя.

Ізяславичі Полоцькі. Друцькі

Докладніше: Ізяславичі Полоцькі та Друцькі
image
Володимир хоче покарати Рогніду, але на її захист встає малий Ізяслав. Мініатюра з Радзивілівського літопису

Найраніше відділяється полоцька лінія нащадків Ізяслава Володимировича. До завоювання Полоцька князем Володимиром Святославовичем, Полоцьким князівством правив варязький рід, останнім представником якого був князь Рогволод, внаслідок цього полоцькі князі іноді називалися Рогволдовими онуками.

Першим Рюриковичем у Полоцьку став Ізяслав Володимирович — син Володимира Святославовича і Рогніди, дочки князя Рогволода. Якщо вірити легенді про Рогнедь, Ізяслав став київським намісником в Полоцьку після невдалого замаху Рогніди на Володимира, при цьому малолітній Ізяслав заступився за матір з мечем в руках. По смерті Ізяслава його батько не надіслав до Полоцька одного з молодших синів (як це робилося в інших князівствах Русі), і в Полоцьку став правити син Ізяслава Брячислав Ізяславич, який прагнув до здійснення незалежної від Києва політики, при цьому полоцькі князі ніколи не намагалися претендувати і на київський великокнязівський стіл.

Примітно, що єдиним полоцьким князем, котрий посів престол у Києві, був Всеслав Брячиславич, який став Великим князем Київським не по своїй волі, а в результаті київського повстання 1068 року. Всеслав помер у 1101 році, і після нього залишилися 6 синів — Давид, Гліб Мінський, Рогволод (за іншою версією, його ім'я — Борис), Роман, Святослав і Ростислав. Починаючи з них, подальша історія династії стає досить суперечливою і заплутаною (наприклад, неясно, в якому порядку були народжені Всеславичі). Останнім Рюриковичем на Полоцькому престолі був, мабуть, Брячислав Василькович, який помер в 1240-х роках, після чого в Полоцьку з'являються князі з Литви. У Вітебську нащадки Ізяслава Володимировича правили до 1320 року, коли помер бездітним князь і Вітебське князівство перейшло до тестя Ярослава Васильковича — Ольгерда. Обидва цих останніх князя походять від Святослава Всеславича. До нащадків полоцьких князів імовірно відносять кілька литовсько-руських княжих родів неясного походження (Друцькі, Лукомські, Мошковські, Буйницькі, та ін.). Є відомості, що перші князі цієї лінії (Брячислав Ізяславич і Всеслав Брячиславич) претендували на великокняжий престол з огляду на те, що їх Ізяслав був старше Ярослава Мудрого (нащадки якого були великими князями), проте отримали відсіч і припинили боротьбу. 

Розділ на гілки. Ярославичі

Докладніше: Тріумвірат Ярославичів

Відокремлення земель Київської Держави й усамостійнення князівств після смерті Ярослава Мудрого, призвели до утворення окремих відгалужень родини Рюриковичів, які в історично-генеалогічній науці носять назву або від князівств, що ними відповідні Рюриковичі володіли, або від своїх засновників.

До Рюриковичів Південної Русі, сучасної України, належали:

До Рюриковичів Центральної Русі, сучасної Білорусі, належали:

У Північно-східній Русі існувало низка князівств, де правили різні відгалуження Рюриковичів, здебільшого Мономаховичі: Юрійовичі (Володимиро-Суздальська земля) та Ростиславичі Смоленські (Ярославське князівство, з 1260-х рр.); (потомки молодшого сина Святослава Ярославича, Ярослава, Муромо-Рязанська земля) та у Верхівських князівствах правили чисельні відгалуження Ольговичів, які виводили свій рід від Михайла Святого, однак справжнє їхнє походження важко зясувати. Найпомітнішими з них були князі Одоєвські, Воротинські, , Мезецькі та Мосальські.

Нащадками цих ліній, в основному чернігівсько-сіверської й смоленської, були численні княжі роди Рюриковичів, які зберігали свої спадкові уділи протягом кількох століть, аж доки Литва або Московське князівство не перетворили їх на своїх службових князів, причому, низка родів, які походили від Рюриковичів, втратили свій княжий титул.

З молодших синів Ярослава В'ячеслав Ярославич княжив у Смоленську до своєї смерті в 1057 році, а Ігор Ярославич — на Волині, але після смерті В'ячеслава був переведений братами в Смоленськ. Сини їх, Борис В'ячеславич і Давид Ігоревич, виявилися ізгоями. Борис Вячеславич помер бездітним в 1078 році в битві на Нежатиній Ниві, Давид Ігоревич в 1086 році отримав Волинь, але потім втратив більшу частину її через засліплення Василька Ростиславича теребовльского. У літописі відзначений його син , який володів, мабуть, якимось уділом на Волині, і племінник Мстислав (батько його невідомий), який не мав уділу, але згаданий раз як учасник усобиці. Спорідненість з Давидом Городенського князя Всеволодка і його потомства — Городенської династії Всеволодковичів досить ймовірна.

Ростиславичі Галицькі

Докладніше: Ростиславичі Галицькі

Старший син Ярослава Мудрого Володимир помер у 1052 році, раніше батька, і його син Ростислав Володимирович виявився ізгоєм. Після смерті Ярослава Ростиславу вдалося відвоювати Тмуторокань у дядька Святослава, двічі виганяючи звідти його сина і наступника Гліба.

Сини Ростислава Рюрик, Володар і Василько боролися проти Ярополка Ізяславича Волинського і Туровського, що призвело до його вбивства в 1086 році і закріпленню Ростиславичів і їх нащадків в Перемишлі і Теребовлі. Рюрик помер бездітним. За примхою долі бездітними померло і більшість його племінників, що призвело до зосередження володінь Ростиславичів в руках одного з них — Володимирко. Сталося це в такий спосіб. Володар залишив двох синів — Ростислава Перемишльського і Володимирко, який спочатку князював у Звенигороді, але після швидкої смерті Ростислава став князем Перемишльським. Тим часом з синів Василька, Ростислав Василькович княжив у Теребовлі, Іван Василькович — в Галичі. Після смерті Ростислава Теребовль приєднав Іван Галицький, який, в свою чергу, помер бездітним в 1140 році, і його двоюрідний брат Володимирко Перемишльський приєднав Галич і переніс в нього княжий стіл. Так утворилося сильне Галицьке князівство, ще більш посилилось при сині Володимирка Ярославу Осмомислу. У 1199 році зі смертю Володимира Ярославича, сина Осмомисла, династія галицьких Ростиславичів згасла, а на Галицький престол вступив волинський князь Роман Великий, нащадок Володимира Мономаха.

Ізяславичі Турівські

Докладніше: Ізяславичі Турівські

Нащадки Ізяслава Ярославича займали помітне місце в історії Русі. Були князями київськими (1093–1113), волинськими (1069 — 1118, з перервами), та берестейськими. Проте закріпитись змогли лише в незначному Турово-пінському кнзівстві у середині XII ст. Старший син Ізяслава, Ярополк (1043/1047 — 1086) у 1075 був коронований папою римським «Королем Русі». У 1086 р. Ярополк був вбитий під час князівської міжусобиці, згодом канонізований. Другий син — Святополк Ізяславич (1050–1113), старший з внуків Ярослава Мудрого став у 1093 році великим князем київським. Відомий як організатор переможних походів проти половців. Нащадки Святополка після його смерті втратили свій вплив і були відсторонені Мономаховичами на другорядні уділи. Лише внук Святополка, Юрій Ярославич, скориставшись князівськими міжусобицями середини XII ст., зумів закріпитися в Турівській землі, у якій надалі правили його нащадки. Однак Турівські князі помітної ролі в Київські Русі не відігравали, і виступають у літописах, переважно, як підручні київських, а з початку XIII ст. — галицько-волинських князів.

З кінця XIII ст. Турово-Пінське князівство почало підпадати під вплив Литовського князівства, і в другій половині XIV ст. було остаточно до нього долучене. Останніми князями з цієї династії були Давид Дмитрович (? — 1392), котрий був зятем великого князя литовського, Ольгерда, та його син (? — після 1432), за деякими даними, страчений Свидригайлом. Також представники цієї гілки князювали в Степанському та Дубровицькому князівствах, згаданий у документах кінця XIV ст.

Від турівських князів вів своє походження волинський княжий рід Четвертинських, представники якого у XVII навіть почали іменуватися Святополк-Четвертинськими, щоб підкреслити зв'язок з Рюриковичами. Деякі дослідники виводять від цієї княжої гілки також роди Острозьких і Збаражських-Вишневецьких.

Святославичі. Ольговичі

image
Святослав Ярославич із сім'єю. Фрагмент Ізборника Святослава
Докладніше: Ольговичі

Нащадки Святослава Ярославича отримали Чернігівську землю і її колонію — Муромо-Рязанську землю. З відділенням і розпадом останньої, розпалася і династія Святославичів на три гілки.

Мономаховичі. Мстиславичі

Докладніше: Мономаховичі

Потомство Всеволода Ярославича відомо під ім'ям Мономаховичів. У Всеволода, крім Володимира, був також син Ростислав, але він загинув молодим в битві з половцями на річці Стугні і потомства не залишив. У період правління Володимира Мономаха (1113-1125) і його сина Мстислава Великого (1125-1132) київські князі відновили свій прямий контроль над всією Руссю (включаючи Полоцьк і Турів), за винятком південно-західних володінь Ростиславичів і лівобережних володінь Святославичів (Курськ тимчасово належав Мономаховичам). Після смерті Володимира Мономаха Ростово-Суздальська земля була дана в спадок його молодшому синові Юрію Долгорукому, більшою же частиною спадщини Мономаха з Києвом правив його син, Мстислав. Зі смертю Мстислава крихка єдність Київської Русі зникла і почалися численні усобиці між князями. Ще за життя Мстислава він зробив свого сина Ростислава князем Смоленським. В ході усобиць, що почалися після смерті Мстислава, інший його син, Ізяслав, отримав у спадок Володимир. Так утворилися три основні гілки Мономаховичів: Волинські Ізяславичі, Смоленські Ростиславичі і Володимиро-Суздальські Юрійовичі (Георгійовичі).

Ізяславичі Волинські

Докладніше: Ізяславичі Волинські

Династію Мономаховичів, яка княжила на Волині започаткував онук Володимира Мономаха князь Ізяслав Мстиславич, князь волинський (1136—1154) і великий князь київський (1146—1149, 1151—1154). Після його смерті Волинь остаточно відокремилася в самостійне від Києва князівство. Мстислав та Ярослав Ізяславичі вели у 60-70-х роках боротьбу за Київ, з Ольговичами, Юрійовичима та Ростиславичами Смоленськими, однак їхні претензії були слабшими, оскільки вони належали до старшої гілки Яославичів. Після смерті Ізяславичів Волинське князівство було розділене на 7 уділів. Потомки Мстислава князювали у Західній Волині: Роман у володимирському та берестейському князівствах, а Всеволод у Белзькому. За синами Ярослава закріпилась Східна Волинь зі столицею у Луцьку. Старший, Інгвар Ярославич був князем Луцьким (1180—бл. 1220), і недовго сидів у Києві, як намісник Романа Мстиславича на початку ХІІІ ст., Мстислав Ярославич Німий князював у Пересопниці (1180—1220), а після смерті Інгвара сів у Луцьку (бл. 1220—1227), Всеволод Ярославич був князем дорогобузьким (1180—1186), 1186 р. ймвірно вигнаний братами з Волині.

Нове піднесення волинської династії почалось на рубежі XII і ХІІІ ст., коли Роман Мстиславич зумів обєднати у своїх руках Волинське і Галицьке князівства, а в 1202 році утвердився в Києві. Його потомків традиційно виділяють в окрему династію Романовичів — галицько-волинських князів у 1205—1340 рр. Окрім того в Белзькому князівстві зберегли батьків уділ сини Всеволода Мстиславича — Олександр і Всеволод. Перший з них воював з Романовичами і в 1208—1215 рр. був князем Волинським, бл. 1234 р. після чергової усобці вбитий Данилом Романовичом який зробив спадкоємців Олександра своїми підручними, а пізніше й зовсім приєднав Белзько-Червенську волость до свого домену.

Деякі науковці вважають і відомих з літописів загадкових болохівських князів нащадками Інгвара Ярославича, які зберегли тільки цю частину його володінь.

Романовичі

Докладніше: Романовичі

Одна з гілок Рюриковичів, нащадки князя Романа Мстиславича — Романовичі, що володіли у 1199–1323 рр. Галицько-Волинською державою, стала королівською. Найвизначнішим її представником був Данило Романович. Разом з братом Васильком він близько 40 років боровся за спадщину свого батька. 1253 року коронований папою у Дорогочині. Його нащадки носили титул «король Русі»[]. Останніми представниками цієї гілки були Андрій та Лев ІІ Юрійовичі. Після занепаду Королівства Русі, титул «король Русі» (король Галичини та Володомерії) носили королі Угорщини, Польщі, а згодом імператори Австрійські.

Юрійовичі

До династії Володимиро-Суздальських Юрійовичів належали нащадки Юрія Долгорукого та його сина Всеволода Велике Гніздо. Вони правили Володимиро-Суздальським князівством (з 1169 р. — Великим князівством Володимирським), Переяславським князівством (1149—1234, з перервами) та, з перервами — Новгородським князівством. Від потомка Юрія Долгорукого, Данила Олександровича, вели свій рід Даниловичі, — Великі князі Московські та, з 1547 р. — Московські царі. 1598 р. ця гілка вигасла.

Невигаслі гілки Рюриковичів

Див. також: Список родів нащадків Рюриковичів

До XX століття ще не згасли наступні роди:

Фамільне дерево

Перші покоління

 
 
 
 
 
 
 
Рюрик
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ігор
912-945
 
Ольга
945-964
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Предслава
 
Святослав
964-972
 
Малуша
 
 
 
 
 
 
 
Рогволод
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ярополк
972-980
 
 
 
Олег
 
інші дружини
 
Володимир
960-1015
 
 
 
 
 
 
Рогніда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Святополк
1015-1019
 
 
Вишеслав
 
 
Святослав
 
 
Мстислав
 
 
Ярослав
1019-1054
 
Ізяслав
 
Предслава
 
Всесолод
 
Прямислава
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Станіслав
 
Борис
 
Гліб
 
Судислав
 
 
 
 
Ізяславичі Полоцькі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Володимир
 
Святослав
1073-1076
 
Ігор
 
Анна
 
Всевлод
1078-1093
 
Єлизавета
 
Вячслав
 
Ізяслав
1054-1073
 
Анастасія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ростислав
 
Олег
 
Давид
 
Ярослав
 
Володимир
1113-1125
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Святополк
1093—1113
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ростиславичі Галицькі
 
Ольговичі
 
Давидовичі
 
 
Мономаховичі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ізяславичі Турівські
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Жирним виділено Великих князів Київських, нижче — роки їх правління.

Таблиця

  • Рюрик (?—879), родоначальник, князь ладозький
    • Олег Святославич (?—977), князь древлянський (970—977)
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001) → Ізяславичі Полоцькі
    • image Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
      • image Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054) → Ярославичі
        • Ілля (?—1020), князь новгородський (бл. 1019—1020)
        • Володимир (1020—4.10.1052), князь новгородський (1034—1052)
        • image Ізяслав (1024—1078), князь турівський (1042—1052), новгородський (1052—1054) і київський (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)
        • Анастасія (?—після 1074/до 1094) ∞ Андрій І, король Угорщини
        • image Святослав (1027—1076), князь чернігівський (1054—1073), київський (1073—1076) →
        • image Всеволод (1030—1093), князь переяславський (1054—1076), чернігівський (1077—1078) і великий князь київський (1076—1077, 1078—1093) →
        • Єлизавета (бл.1032—п. 1067) ∞ Гаральд III, конунг Норвегії
        • Вячеслав (між 1033/1036—1057), князь смоленський (1054—1057)
        • Анна (?—після 1075) ∞ Генріх І, король Франції
      • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
        • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
        • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
        • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
        • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
        • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
        • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
        • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
        • NN Володимирівна (?—?) ∞ , маркграф Північної марки
        • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
      image — великий князь київський

      Герби Рюриковичів

      Докладніше: Герби Рюриковичів

      Нащадки Рюриковичів по жіночих лініях

      Віддаленими нащадками Рюрика за жіночою лінією є всі сучасні монархи Європи, кілька американських президентів, письменники, артисти, в тому числі: Джордж Вашингтон, Джордж Буш, Вінстон Черчилль, Сімон Болівар, Веллінґтон, кардинал Рішельє, Отто фон Бісмарк, Рубенс, Джордж Байрон, Александр Дюма, Джонатан Свіфт, Жан-Поль Сартр, Антуан де Сент-Екзюпері, Роберт Льюїс Стівенсон, Фрітьйоф Нансен та багато інших Це можна пояснити тим, що Рюрик є загальним предком європейських аристократів через трьох жінок: Анну Ярославну, королеву Франції, Марію Добронегу та Збиславу Святополківну, королеву Польщі.

      Генетичні дослідження

      Представники роду Рюриковичів чоловічої статі належать до Y-ДНК гаплогруп N1c1 та R1a1.

      Цікаві факти

      У Російській Федерації в 2014 році відбулася масштабна виставка «Моя історія — Рюриковичі» хронології історії Росії, відбулося офіційне творення міфу російської історії. Організаторами її стали Адміністрація Президента Російської Федерації, Міністерство культури Російської Федерації, Уряд Москви. Цю виставку відкрив патріарх Московської Патріархії Кирил. Разом з цим президент Росії Путін В. В. зібрав істориків Росії на інструктаж з метою політично заангажованого переписування історії Росії.

      Див. також

      Примітки

      1. Плахонін А. Г. Рюриковичі // Енциклопедія історії України
      2. Леонтій Войтович, «Князівські династії Східної Європи», 2000 р. — С.219
      3. Знаменитые потомки князя Рюрика. Россия, Европа, США (рос.)
      4. , Рюрик / Жизнь замечательных людей.- М., 2010.- С.291-292 (рос.)
      5. «Российская газета» — Столичный выпуск № 6539 (267) от 23.11.2014 (рос.)
      6. Елена Яковлева, Актуальный Рюрик. В Манеже закрылась выставка «Православная Русь», 23.11.2014: «Российская газета» — Столичный выпуск № 6539 (267) (рос.)
      7. Выставка «Моя история. Рюриковичи», сайт «МВО МАНЕЖ» (рос.)
      8. Выставка «Моя история. Рюриковичи», сайт «Музеи России» (рос.)
      9. Патриарх открыл выставку «Рюриковичи» в «Манеже», 04.11.2014, сайт «РИА Новости» (рос.)
      10. «Путин с его видением истории», Комментирует историк Никита Петров (Видео), 5 ноября 2014 (рос.)
      11. Путин: инструктаж для историков [ 2015-07-06 у Wayback Machine.], November 6, 2014, Yeghiazaryan.Info (рос.)
      12. Путин: инструктаж для историков, 6 января 2015, сайт («Радио Свобода») (рос.)
      13. Татьяна Меликян, «Путин на встрече с историками осудил Ярослава Мудрого: ошибся с преемниками», 5 ноября 2014, сайт ЗАО Редакция газеты «Московский Комсомолец» (рос.)
      14. Новая история Крыма: Путин дал ценные указания ученым. Тривалість: 00:13:39 на YouTube (рос.)
      15. Андрей Плахонин: «В рубрику ПТН-ПНХ. Про зустріч Путіна з молодими російськими істориками» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Ликбез» (рос.)

      Бібліографія

      Монографії

      • Власьев Г. Потомство Рюрика, т. І, ч. 1-3. — П., 1906—1907.
      • Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
      • Войтович, Л. В. Генеалогія династії Рюриковичів. Київ, 1990.
      • Войтович, Л. В. Генеалогія династії Рюриковичів і Гедеміновичів. Харків, 1992.
      • Войтович, Л. В. Княжа доба. Портрети еліти. Біла Церква, 2006.
      • Войтович, Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедеміновичів у XII—XVI ст. Львів, 1996.
      • Донской Д. В. Справочник по генеалогии Рюриковичей (середина IX — начало XIV в.). Москва—Ренн, 1991.
      • Российская родословная книга, ч. І. Москва, 1854.

      Статті

      • Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. — К., 2015. — № 3 (522) за травень-червень. — С. 37-55.
      • , Généalogie et mariages occidentaux des Rurikides russes du X-e au XII-e siècle // Orientalia Christiana. Т 9, Part. I. № 35. Roma, 1927
      • Baumgarten N. Généalogie des branches régnantes de Rurikides du XIII-e au XVI-e siècle // Orientalia Christiana. T. 35. Part I. № 94. Roma, 1934.
      • Милевич С. В. Рюриковичи и образовавшиеся от них княжеские роды // Записки історичного факультету Одеського державного університету. Одеса, 1999, Вип. 8, С. 227—234.

      Довідники

      Посилання

      • Генеалогічна схема династії Рюриковичів
      • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рюриковичі
      • Рюриковичі у проекті Родовід
      • Dynastia Rurykowiczów 1 (пол.)
      • (пол.), Всеволод «Велике гніздо»
      • (пол.), нащадки Калити
      • (пол.)
      • (пол.), гілка Королів Русі
      • (пол.)
      • (пол.) Ростиславичі
      • (пол.)

      Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

      Ryu rikovichi knyazivskij rid nashadkiv legendarnogo Ryurika v Rusi uzagalnyuyucha nazva dlya sporidnenih spilnim pohodzhennyam knyazivskih ta dvoryanskih dinastij krayin Shidnoyi ta Centralnoyi Yevropi RyurikovichiGerb roduRid RyurikovichiTitul Knyaz Velikij Knyaz Korol CarMisce pohodzhennya SkandinaviyaDerzhava RusRodonachalnik RyurikGilki rodu Izyaslavichi Rostislavichi Olgovichi Monomahovichi ta inshiReligijna diyalnist Hreshennya Rusi 988 Rurik dynasty u VikishovishiRyurikovichi RusKrayina YevropaZasnovnik RyurikRik zasnuvannya 862Znaki Ryurikovichiv Pochatkova istoriya Ryurikovichiv vikladena v Povisti vremennih lit mifologizovana Litopisna legenda pro zaproshennya u 860 roci novgorodcyami na knyazhinnya Ryurika ta jogo brativ Sineusa i Truvora bula zapisana ne ranishe seredini XI stolittya na osnovi miscevoyi novgorodskoyi usnoyi folklornoyi tradiciyi Do cogo chasu rodova pam yat Ryurikovichiv ne jshla dali Igorya Starogo dida Volodimira Svyatoslavicha i lishe v seredini XI stolittya im ya Ryurik uvijshlo v dinastichnu antroponimiyu na chest praroditelya rodu bulo nazvano Ryurika Rostislavicha peremishlskogo Postat Ryurika ye legendarnoyu i nepidtverdzhenoyu chislenni gipotezi pro jogo pohodzhennya chi to vid Rorika Frislandskogo ototozhnennya z nim chi to vid miscevoyi balto slov yanskoyi dinastiyi ne mayut pid soboyu zhodnogo pidgruntya IstoriyaPochatok Rodonachalnikom dinastiyi ye mifologichnij Ryurik 871 879 knyaz ladozkij 862 879 chasto nazivayetsya novgorodskim knyazem prote za jogo zhittya Novgoroda she ne isnuvalo Navkolo personi Ryurika i jogo pohodzhennya tochatsya diskusiyi Najbilsh populyarnoyu ye normanska teoriya ta zaperechna yij teoriya slov yanskogo pohodzhennya Ryurika Deyaki istoriki vzagali sumnivayutsya v realnomu isnuvanni Ryurika oskilki vidsutni nadijni istorichni dani suchasnikiv Igor Starij 877 945 knyaz kiyivskij 912 922 945 buv nazvanij sinom Ryurika za chasiv Yaroslava Mudrogo Druzhinoyu Igorya bula Velika knyaginya kiyivska Olga 910 969 Yihnim sinom buv velikij knyaz kiyivskij 945 972 Svyatoslav Igorovich 938 972 U Svyatoslava bulo troye siniv Yaropolk Svyatoslavich 980 knyaz kiyivskij 969 972 velikij knyaz kiyivskij 972 980 Oleg Svyatoslavich 977 knyaz drevlyanskij 970 977 Volodimir Svyatoslavich Velikij 963 1015 u hreshenni Vasil knyaz novgorodskij 970 988 velikij knyaz kiyivskij 980 1015 Nashadki Volodimira Svyatoslavicha Dokladnishe Volodimirovichi Zgidno z litopisom u Volodimira Velikogo bulo 400 nalozhnic i bezlich bastardiv Vid nashadkiv Volodimira ta jogo siniv Yaroslava Mudrogo ta Izyaslava Volodimirovicha pohodyat usi gilki Ryurikovichiv yaki pravili knyazivstvami u Kiyivskij Rusi Starshim sinom buv Visheslav Volodimirovich 980 1010 knyaz novgorodskij 990 1010 yakij pomer ranishe batka U Rognedi Rogvoldivni vid Volodimira narodivsya sin Izyaslav 981 1001 knyaz polockij 990 1001 Jogo nashadki pravili v Polockomu knyazivstvi i vidomi yak Izyaslavichi Polocki Svyatopolk Okayannij 981 1019 u hreshenni Petro Za deyakimi danimi buv sinom ne Volodimira a Yaropolka Svyatoslavicha vid grechanki knyaz turivskij 990 1015 velikij knyaz kiyivskij 18 7 1015 26 11 1015 25 8 1018 23 4 1019 Svyatoslav 982 1015 knyaz drevlyanskij 990 1015 ubitij Svyatopolkom u Karpatah Yaroslav Mudrij 983 1054 u hreshenni Georgij knyaz rostovskij 990 1010 novgorodskij 1010 1034 velikij knyaz kiyivskij 27 11 1015 22 8 1018 23 4 1019 19 2 1054 same Yaroslavovi nashadki dali pochatok bilshosti knyazhih dinastij Kiyivskoyi Rusi Mstislav 983 1036 u hreshenni Kostyantin knyaz tmutorokanskij 990 1023 chernigivskij 1024 1036 Vsevolod 984 1013 knyaz volodimirskij 990 1013 Stanislav 985 1015 knyaz smolenskij 990 1015 Sudislav 986 1063 knyaz pskovskij 1014 1036 prosidiv blizko 20 rokiv u porubi Boris 986 1015 u hreshenni Roman knyaz rostovskij 1010 1015 Glib 987 1015 u hreshenni David knyaz muromskij 1013 1015 Boris i Glib kanonizovani pravoslavnoyu cerkvoyu yak svyashennomucheniki vbiti Svyatopolkom pislya prihodu do vladi U isnuvanni Volodimirovogo sina Pozvizda 988 1015 isnuyut sumnivi doslidnikiv Donki Volodimira Predslava 983 1042 nalozhnicya Boleslava Horobrogo polskogo korolya Pryamislava 986 druzhina gercoga dvoyuridnogo brata ugorskogo korolya Stefana I Nevidoma po imeni dochka 988 bula druzhinoyu markgrafa volodarya Pivnichnoyi marki Dobronega 1012 1087 u hreshenni Mariya druzhina Kazimira Vidnovnika polskogo knyazya Izyaslavichi Polocki Drucki Dokladnishe Izyaslavichi Polocki ta Drucki Volodimir hoche pokarati Rognidu ale na yiyi zahist vstaye malij Izyaslav Miniatyura z Radzivilivskogo litopisu Najranishe viddilyayetsya polocka liniya nashadkiv Izyaslava Volodimirovicha Do zavoyuvannya Polocka knyazem Volodimirom Svyatoslavovichem Polockim knyazivstvom praviv varyazkij rid ostannim predstavnikom yakogo buv knyaz Rogvolod vnaslidok cogo polocki knyazi inodi nazivalisya Rogvoldovimi onukami Pershim Ryurikovichem u Polocku stav Izyaslav Volodimirovich sin Volodimira Svyatoslavovicha i Rognidi dochki knyazya Rogvoloda Yaksho viriti legendi pro Rogned Izyaslav stav kiyivskim namisnikom v Polocku pislya nevdalogo zamahu Rognidi na Volodimira pri comu malolitnij Izyaslav zastupivsya za matir z mechem v rukah Po smerti Izyaslava jogo batko ne nadislav do Polocka odnogo z molodshih siniv yak ce robilosya v inshih knyazivstvah Rusi i v Polocku stav praviti sin Izyaslava Bryachislav Izyaslavich yakij pragnuv do zdijsnennya nezalezhnoyi vid Kiyeva politiki pri comu polocki knyazi nikoli ne namagalisya pretenduvati i na kiyivskij velikoknyazivskij stil Primitno sho yedinim polockim knyazem kotrij posiv prestol u Kiyevi buv Vseslav Bryachislavich yakij stav Velikim knyazem Kiyivskim ne po svoyij voli a v rezultati kiyivskogo povstannya 1068 roku Vseslav pomer u 1101 roci i pislya nogo zalishilisya 6 siniv David Glib Minskij Rogvolod za inshoyu versiyeyu jogo im ya Boris Roman Svyatoslav i Rostislav Pochinayuchi z nih podalsha istoriya dinastiyi staye dosit superechlivoyu i zaplutanoyu napriklad neyasno v yakomu poryadku buli narodzheni Vseslavichi Ostannim Ryurikovichem na Polockomu prestoli buv mabut Bryachislav Vasilkovich yakij pomer v 1240 h rokah pislya chogo v Polocku z yavlyayutsya knyazi z Litvi U Vitebsku nashadki Izyaslava Volodimirovicha pravili do 1320 roku koli pomer bezditnim knyaz i Vitebske knyazivstvo perejshlo do testya Yaroslava Vasilkovicha Olgerda Obidva cih ostannih knyazya pohodyat vid Svyatoslava Vseslavicha Do nashadkiv polockih knyaziv imovirno vidnosyat kilka litovsko ruskih knyazhih rodiv neyasnogo pohodzhennya Drucki Lukomski Moshkovski Bujnicki ta in Ye vidomosti sho pershi knyazi ciyeyi liniyi Bryachislav Izyaslavich i Vseslav Bryachislavich pretenduvali na velikoknyazhij prestol z oglyadu na te sho yih Izyaslav buv starshe Yaroslava Mudrogo nashadki yakogo buli velikimi knyazyami prote otrimali vidsich i pripinili borotbu Rozdil na gilki Yaroslavichi Dokladnishe Triumvirat Yaroslavichiv Vidokremlennya zemel Kiyivskoyi Derzhavi j usamostijnennya knyazivstv pislya smerti Yaroslava Mudrogo prizveli do utvorennya okremih vidgaluzhen rodini Ryurikovichiv yaki v istorichno genealogichnij nauci nosyat nazvu abo vid knyazivstv sho nimi vidpovidni Ryurikovichi volodili abo vid svoyih zasnovnikiv Do Ryurikovichiv Pivdennoyi Rusi suchasnoyi Ukrayini nalezhali turovo pinska liniya nashadki Izyaslava Yaroslavicha galicka liniya Rostislavichiv chernigovo siverska liniya ta yihnye vidgaluzhennya Olgovichi potomki Olega Svyatoslavicha Chernigivskogo yaki chasto pravili u Kiyevi a takozh nedovgo u Galicomu knyazivstvi Davidovichi nashadki Davida Svyatoslavicha cya liniya vigasla u drugomu pokolinni Monomahovichi prijnyata v istoriografiyi nazva dlya usih potomkiv Volodimira Monomaha Mstislavichi sini i nashadki Mstislava Velikogo Izyaslavichi Volinski knyazhij rid yakij pohodiv vid sina Izyaslava Mstislavicha ta praviv na Volini v Galichi ta sporadichno v Kiyevi Romanovichi potomki Romana Mstislavicha Velikogo pravili u Galicko Volinskomu knyazivstvi Korolivstvi Ruskomu ta nedovgo u Kiyevi Do Ryurikovichiv Centralnoyi Rusi suchasnoyi Bilorusi nalezhali polocka liniya nashadki Izyaslava Volodimirovicha ta jogo vnuka Vseslava I yaka vidokremilasya she v stolitti smolenska liniya nashadki Rostislava I Mstislavicha onuka Monomaha U Pivnichno shidnij Rusi isnuvalo nizka knyazivstv de pravili rizni vidgaluzhennya Ryurikovichiv zdebilshogo Monomahovichi Yurijovichi Volodimiro Suzdalska zemlya ta Rostislavichi Smolenski Yaroslavske knyazivstvo z 1260 h rr potomki molodshogo sina Svyatoslava Yaroslavicha Yaroslava Muromo Ryazanska zemlya ta u Verhivskih knyazivstvah pravili chiselni vidgaluzhennya Olgovichiv yaki vivodili svij rid vid Mihajla Svyatogo odnak spravzhnye yihnye pohodzhennya vazhko zyasuvati Najpomitnishimi z nih buli knyazi Odoyevski Vorotinski Mezecki ta Mosalski Nashadkami cih linij v osnovnomu chernigivsko siverskoyi j smolenskoyi buli chislenni knyazhi rodi Ryurikovichiv yaki zberigali svoyi spadkovi udili protyagom kilkoh stolit azh doki Litva abo Moskovske knyazivstvo ne peretvorili yih na svoyih sluzhbovih knyaziv prichomu nizka rodiv yaki pohodili vid Ryurikovichiv vtratili svij knyazhij titul Z molodshih siniv Yaroslava V yacheslav Yaroslavich knyazhiv u Smolensku do svoyeyi smerti v 1057 roci a Igor Yaroslavich na Volini ale pislya smerti V yacheslava buv perevedenij bratami v Smolensk Sini yih Boris V yacheslavich i David Igorevich viyavilisya izgoyami Boris Vyacheslavich pomer bezditnim v 1078 roci v bitvi na Nezhatinij Nivi David Igorevich v 1086 roci otrimav Volin ale potim vtrativ bilshu chastinu yiyi cherez zasliplennya Vasilka Rostislavicha terebovlskogo U litopisi vidznachenij jogo sin yakij volodiv mabut yakimos udilom na Volini i pleminnik Mstislav batko jogo nevidomij yakij ne mav udilu ale zgadanij raz yak uchasnik usobici Sporidnenist z Davidom Gorodenskogo knyazya Vsevolodka i jogo potomstva Gorodenskoyi dinastiyi Vsevolodkovichiv dosit jmovirna Rostislavichi Galicki Dokladnishe Rostislavichi Galicki Starshij sin Yaroslava Mudrogo Volodimir pomer u 1052 roci ranishe batka i jogo sin Rostislav Volodimirovich viyavivsya izgoyem Pislya smerti Yaroslava Rostislavu vdalosya vidvoyuvati Tmutorokan u dyadka Svyatoslava dvichi viganyayuchi zvidti jogo sina i nastupnika Gliba Sini Rostislava Ryurik Volodar i Vasilko borolisya proti Yaropolka Izyaslavicha Volinskogo i Turovskogo sho prizvelo do jogo vbivstva v 1086 roci i zakriplennyu Rostislavichiv i yih nashadkiv v Peremishli i Terebovli Ryurik pomer bezditnim Za primhoyu doli bezditnimi pomerlo i bilshist jogo pleminnikiv sho prizvelo do zoseredzhennya volodin Rostislavichiv v rukah odnogo z nih Volodimirko Stalosya ce v takij sposib Volodar zalishiv dvoh siniv Rostislava Peremishlskogo i Volodimirko yakij spochatku knyazyuvav u Zvenigorodi ale pislya shvidkoyi smerti Rostislava stav knyazem Peremishlskim Tim chasom z siniv Vasilka Rostislav Vasilkovich knyazhiv u Terebovli Ivan Vasilkovich v Galichi Pislya smerti Rostislava Terebovl priyednav Ivan Galickij yakij v svoyu chergu pomer bezditnim v 1140 roci i jogo dvoyuridnij brat Volodimirko Peremishlskij priyednav Galich i perenis v nogo knyazhij stil Tak utvorilosya silne Galicke knyazivstvo she bilsh posililos pri sini Volodimirka Yaroslavu Osmomislu U 1199 roci zi smertyu Volodimira Yaroslavicha sina Osmomisla dinastiya galickih Rostislavichiv zgasla a na Galickij prestol vstupiv volinskij knyaz Roman Velikij nashadok Volodimira Monomaha Izyaslavichi Turivski Dokladnishe Izyaslavichi Turivski Nashadki Izyaslava Yaroslavicha zajmali pomitne misce v istoriyi Rusi Buli knyazyami kiyivskimi 1093 1113 volinskimi 1069 1118 z perervami ta berestejskimi Prote zakripitis zmogli lishe v neznachnomu Turovo pinskomu knzivstvi u seredini XII st Starshij sin Izyaslava Yaropolk 1043 1047 1086 u 1075 buv koronovanij papoyu rimskim Korolem Rusi U 1086 r Yaropolk buv vbitij pid chas knyazivskoyi mizhusobici zgodom kanonizovanij Drugij sin Svyatopolk Izyaslavich 1050 1113 starshij z vnukiv Yaroslava Mudrogo stav u 1093 roci velikim knyazem kiyivskim Vidomij yak organizator peremozhnih pohodiv proti polovciv Nashadki Svyatopolka pislya jogo smerti vtratili svij vpliv i buli vidstoroneni Monomahovichami na drugoryadni udili Lishe vnuk Svyatopolka Yurij Yaroslavich skoristavshis knyazivskimi mizhusobicyami seredini XII st zumiv zakripitisya v Turivskij zemli u yakij nadali pravili jogo nashadki Odnak Turivski knyazi pomitnoyi roli v Kiyivski Rusi ne vidigravali i vistupayut u litopisah perevazhno yak pidruchni kiyivskih a z pochatku XIII st galicko volinskih knyaziv Z kincya XIII st Turovo Pinske knyazivstvo pochalo pidpadati pid vpliv Litovskogo knyazivstva i v drugij polovini XIV st bulo ostatochno do nogo doluchene Ostannimi knyazyami z ciyeyi dinastiyi buli David Dmitrovich 1392 kotrij buv zyatem velikogo knyazya litovskogo Olgerda ta jogo sin pislya 1432 za deyakimi danimi strachenij Svidrigajlom Takozh predstavniki ciyeyi gilki knyazyuvali v Stepanskomu ta Dubrovickomu knyazivstvah zgadanij u dokumentah kincya XIV st Vid turivskih knyaziv viv svoye pohodzhennya volinskij knyazhij rid Chetvertinskih predstavniki yakogo u XVII navit pochali imenuvatisya Svyatopolk Chetvertinskimi shob pidkresliti zv yazok z Ryurikovichami Deyaki doslidniki vivodyat vid ciyeyi knyazhoyi gilki takozh rodi Ostrozkih i Zbarazhskih Vishneveckih Svyatoslavichi Olgovichi Svyatoslav Yaroslavich iz sim yeyu Fragment Izbornika SvyatoslavaDokladnishe Olgovichi Nashadki Svyatoslava Yaroslavicha otrimali Chernigivsku zemlyu i yiyi koloniyu Muromo Ryazansku zemlyu Z viddilennyam i rozpadom ostannoyi rozpalasya i dinastiya Svyatoslavichiv na tri gilki Monomahovichi Mstislavichi Dokladnishe Monomahovichi Potomstvo Vsevoloda Yaroslavicha vidomo pid im yam Monomahovichiv U Vsevoloda krim Volodimira buv takozh sin Rostislav ale vin zaginuv molodim v bitvi z polovcyami na richci Stugni i potomstva ne zalishiv U period pravlinnya Volodimira Monomaha 1113 1125 i jogo sina Mstislava Velikogo 1125 1132 kiyivski knyazi vidnovili svij pryamij kontrol nad vsiyeyu Russyu vklyuchayuchi Polock i Turiv za vinyatkom pivdenno zahidnih volodin Rostislavichiv i livoberezhnih volodin Svyatoslavichiv Kursk timchasovo nalezhav Monomahovicham Pislya smerti Volodimira Monomaha Rostovo Suzdalska zemlya bula dana v spadok jogo molodshomu sinovi Yuriyu Dolgorukomu bilshoyu zhe chastinoyu spadshini Monomaha z Kiyevom praviv jogo sin Mstislav Zi smertyu Mstislava krihka yednist Kiyivskoyi Rusi znikla i pochalisya chislenni usobici mizh knyazyami She za zhittya Mstislava vin zrobiv svogo sina Rostislava knyazem Smolenskim V hodi usobic sho pochalisya pislya smerti Mstislava inshij jogo sin Izyaslav otrimav u spadok Volodimir Tak utvorilisya tri osnovni gilki Monomahovichiv Volinski Izyaslavichi Smolenski Rostislavichi i Volodimiro Suzdalski Yurijovichi Georgijovichi Izyaslavichi Volinski Dokladnishe Izyaslavichi Volinski Dinastiyu Monomahovichiv yaka knyazhila na Volini zapochatkuvav onuk Volodimira Monomaha knyaz Izyaslav Mstislavich knyaz volinskij 1136 1154 i velikij knyaz kiyivskij 1146 1149 1151 1154 Pislya jogo smerti Volin ostatochno vidokremilasya v samostijne vid Kiyeva knyazivstvo Mstislav ta Yaroslav Izyaslavichi veli u 60 70 h rokah borotbu za Kiyiv z Olgovichami Yurijovichima ta Rostislavichami Smolenskimi odnak yihni pretenziyi buli slabshimi oskilki voni nalezhali do starshoyi gilki Yaoslavichiv Pislya smerti Izyaslavichiv Volinske knyazivstvo bulo rozdilene na 7 udiliv Potomki Mstislava knyazyuvali u Zahidnij Volini Roman u volodimirskomu ta berestejskomu knyazivstvah a Vsevolod u Belzkomu Za sinami Yaroslava zakripilas Shidna Volin zi stoliceyu u Lucku Starshij Ingvar Yaroslavich buv knyazem Luckim 1180 bl 1220 i nedovgo sidiv u Kiyevi yak namisnik Romana Mstislavicha na pochatku HIII st Mstislav Yaroslavich Nimij knyazyuvav u Peresopnici 1180 1220 a pislya smerti Ingvara siv u Lucku bl 1220 1227 Vsevolod Yaroslavich buv knyazem dorogobuzkim 1180 1186 1186 r jmvirno vignanij bratami z Volini Nove pidnesennya volinskoyi dinastiyi pochalos na rubezhi XII i HIII st koli Roman Mstislavich zumiv obyednati u svoyih rukah Volinske i Galicke knyazivstva a v 1202 roci utverdivsya v Kiyevi Jogo potomkiv tradicijno vidilyayut v okremu dinastiyu Romanovichiv galicko volinskih knyaziv u 1205 1340 rr Okrim togo v Belzkomu knyazivstvi zberegli batkiv udil sini Vsevoloda Mstislavicha Oleksandr i Vsevolod Pershij z nih voyuvav z Romanovichami i v 1208 1215 rr buv knyazem Volinskim bl 1234 r pislya chergovoyi usobci vbitij Danilom Romanovichom yakij zrobiv spadkoyemciv Oleksandra svoyimi pidruchnimi a piznishe j zovsim priyednav Belzko Chervensku volost do svogo domenu Deyaki naukovci vvazhayut i vidomih z litopisiv zagadkovih bolohivskih knyaziv nashadkami Ingvara Yaroslavicha yaki zberegli tilki cyu chastinu jogo volodin Romanovichi Dokladnishe Romanovichi Odna z gilok Ryurikovichiv nashadki knyazya Romana Mstislavicha Romanovichi sho volodili u 1199 1323 rr Galicko Volinskoyu derzhavoyu stala korolivskoyu Najviznachnishim yiyi predstavnikom buv Danilo Romanovich Razom z bratom Vasilkom vin blizko 40 rokiv borovsya za spadshinu svogo batka 1253 roku koronovanij papoyu u Dorogochini Jogo nashadki nosili titul korol Rusi dzherelo Ostannimi predstavnikami ciyeyi gilki buli Andrij ta Lev II Yurijovichi Pislya zanepadu Korolivstva Rusi titul korol Rusi korol Galichini ta Volodomeriyi nosili koroli Ugorshini Polshi a zgodom imperatori Avstrijski Yurijovichi Do dinastiyi Volodimiro Suzdalskih Yurijovichiv nalezhali nashadki Yuriya Dolgorukogo ta jogo sina Vsevoloda Velike Gnizdo Voni pravili Volodimiro Suzdalskim knyazivstvom z 1169 r Velikim knyazivstvom Volodimirskim Pereyaslavskim knyazivstvom 1149 1234 z perervami ta z perervami Novgorodskim knyazivstvom Vid potomka Yuriya Dolgorukogo Danila Oleksandrovicha veli svij rid Danilovichi Veliki knyazi Moskovski ta z 1547 r Moskovski cari 1598 r cya gilka vigasla Nevigasli gilki RyurikovichivDiv takozh Spisok rodiv nashadkiv Ryurikovichiv Do XX stolittya she ne zgasli nastupni rodi Vid starshoyi Polockoyi gilki knyazi ru Drucki ru Drucki Lyubecki polonizovani ru Vid chernigivskoyi gilki knyazi ru ru ru ru Mosalski polonizovani ru Volkonski ru ru ru Repnini Volkonski ru ru Puzini polonizovani Oginski polonizovani ta Svyatopolk Chetvertinski Vid smolenskoyi gilki knyazi ru ru Kozlovski dvoryani ru Zhizhemski Vid yaroslavskoyi gilki vidgaluzhennya smolenskoyi gilki knyazi ru ru ru ru ru ta ru Vid rostovskoyi gilki knyazi ru ru ta ru Vid bilozerskoyi gilki vidgaluzhennya rostovskoyi gilki knyazi ru ru ru ta ru Vid starodubskoyi gilki knyazi ru ru ta ru Familne derevoPershi pokolinnya Ryurik Igor 912 945 Olga 945 964 Predslava Svyatoslav 964 972 Malusha Rogvolod Yaropolk 972 980 Oleg inshi druzhini Volodimir 960 1015 Rognida Svyatopolk 1015 1019 Visheslav Svyatoslav Mstislav Yaroslav 1019 1054 Izyaslav Predslava Vsesolod Pryamislava Stanislav Boris Glib Sudislav Izyaslavichi Polocki Volodimir Svyatoslav 1073 1076 Igor Anna Vsevlod 1078 1093 Yelizaveta Vyachslav Izyaslav 1054 1073 Anastasiya Rostislav Oleg David Yaroslav Volodimir 1113 1125 Svyatopolk 1093 1113 Rostislavichi Galicki Olgovichi Davidovichi Monomahovichi Izyaslavichi Turivski Zhirnim vidileno Velikih knyaziv Kiyivskih nizhche roki yih pravlinnya Tablicya Ryurik 879 rodonachalnik knyaz ladozkij Oleg Svyatoslavich 977 knyaz drevlyanskij 970 977 Izyaslav 981 1001 knyaz polockij bl 990 1001 Izyaslavichi Polocki Bryachislav Izyaslavich 1044 knyaz polockij 1001 1044 Svyatopolk 981 pislya 1019 knyaz turivskij 990 1015 velikij knyaz kiyivskij 1015 1019 Svyatoslav bl 982 1015 knyaz drevlyanskij 990 1015 Yaroslav bl 983 20 02 1054 knyaz rostovskij 990 velikij knyaz kiyivskij 1015 1054 Yaroslavichi Illya 1020 knyaz novgorodskij bl 1019 1020 Volodimir 1020 4 10 1052 knyaz novgorodskij 1034 1052 Izyaslav 1024 1078 knyaz turivskij 1042 1052 novgorodskij 1052 1054 i kiyivskij 1054 1068 1069 1073 1077 1078 Anastasiya pislya 1074 do 1094 Andrij I korol Ugorshini Svyatoslav 1027 1076 knyaz chernigivskij 1054 1073 kiyivskij 1073 1076 Vsevolod 1030 1093 knyaz pereyaslavskij 1054 1076 chernigivskij 1077 1078 i velikij knyaz kiyivskij 1076 1077 1078 1093 Yelizaveta bl 1032 p 1067 Garald III konung Norvegiyi Vyacheslav mizh 1033 1036 1057 knyaz smolenskij 1054 1057 Anna pislya 1075 Genrih I korol Franciyi Mstislav bl 983 1036 knyaz tmutorokanskij bl 990 1010 1023 chernigivskij 1015 1036 Predslava mizh 983 986 pislya 1011 do 1042 nalozhnicya polskogo korolya Boleslava I Vsevolod mizh 983 984 do 1015 knyaz volodimirskij 990 1008 1013 Stanislav bl 985 do 1015 knyaz smolenskij 990 1015 Sudislav bl 986 1063 knyaz pskovskij 1014 1036 Boris l 986 1015 knyaz rostovskij 1010 1015 Glib bl 987 1015 knyaz muromskij 1013 1015 Pryamislava bl 987 988 Laslo Lisij ugorskij knyaz NN Volodimirivna markgraf Pivnichnoyi marki Pozvizd do 988 989 1015 mav volodinnya na Volini li ul li ul li ul velikij knyaz kiyivskijGerbi RyurikovichivDokladnishe Gerbi RyurikovichivNashadki Ryurikovichiv po zhinochih liniyahViddalenimi nashadkami Ryurika za zhinochoyu liniyeyu ye vsi suchasni monarhi Yevropi kilka amerikanskih prezidentiv pismenniki artisti v tomu chisli Dzhordzh Vashington Dzhordzh Bush Vinston Cherchill Simon Bolivar Vellington kardinal Rishelye Otto fon Bismark Rubens Dzhordzh Bajron Aleksandr Dyuma Dzhonatan Svift Zhan Pol Sartr Antuan de Sent Ekzyuperi Robert Lyuyis Stivenson Fritjof Nansen ta bagato inshih Ce mozhna poyasniti tim sho Ryurik ye zagalnim predkom yevropejskih aristokrativ cherez troh zhinok Annu Yaroslavnu korolevu Franciyi Mariyu Dobronegu ta Zbislavu Svyatopolkivnu korolevu Polshi Genetichni doslidzhennyaPredstavniki rodu Ryurikovichiv cholovichoyi stati nalezhat do Y DNK gaplogrup N1c1 ta R1a1 Cikavi faktiU Rosijskij Federaciyi v 2014 roci vidbulasya masshtabna vistavka Moya istoriya Ryurikovichi hronologiyi istoriyi Rosiyi vidbulosya oficijne tvorennya mifu rosijskoyi istoriyi Organizatorami yiyi stali Administraciya Prezidenta Rosijskoyi Federaciyi Ministerstvo kulturi Rosijskoyi Federaciyi Uryad Moskvi Cyu vistavku vidkriv patriarh Moskovskoyi Patriarhiyi Kiril Razom z cim prezident Rosiyi Putin V V zibrav istorikiv Rosiyi na instruktazh z metoyu politichno zaangazhovanogo perepisuvannya istoriyi Rosiyi Div takozhKnyazhataPrimitkiPlahonin A G Ryurikovichi Enciklopediya istoriyi Ukrayini Leontij Vojtovich Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi 2000 r S 219 Znamenitye potomki knyazya Ryurika Rossiya Evropa SShA ros Ryurik Zhizn zamechatelnyh lyudej M 2010 S 291 292 ros Rossijskaya gazeta Stolichnyj vypusk 6539 267 ot 23 11 2014 ros Elena Yakovleva Aktualnyj Ryurik V Manezhe zakrylas vystavka Pravoslavnaya Rus 23 11 2014 Rossijskaya gazeta Stolichnyj vypusk 6539 267 ros Vystavka Moya istoriya Ryurikovichi sajt MVO MANEZh ros Vystavka Moya istoriya Ryurikovichi sajt Muzei Rossii ros Patriarh otkryl vystavku Ryurikovichi v Manezhe 04 11 2014 sajt RIA Novosti ros Putin s ego videniem istorii Kommentiruet istorik Nikita Petrov Video 5 noyabrya 2014 ros Putin instruktazh dlya istorikov 2015 07 06 u Wayback Machine November 6 2014 Yeghiazaryan Info ros Putin instruktazh dlya istorikov 6 yanvarya 2015 sajt Radio Svoboda ros Tatyana Melikyan Putin na vstreche s istorikami osudil Yaroslava Mudrogo oshibsya s preemnikami 5 noyabrya 2014 sajt ZAO Redakciya gazety Moskovskij Komsomolec ros Novaya istoriya Kryma Putin dal cennye ukazaniya uchenym Trivalist 00 13 39 na YouTube ros Andrej Plahonin V rubriku PTN PNH Pro zustrich Putina z molodimi rosijskimi istorikami 5 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Likbez ros BibliografiyaMonografiyi Vlasev G Potomstvo Ryurika t I ch 1 3 P 1906 1907 Vojtovich L Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 Vojtovich L V Genealogiya dinastiyi Ryurikovichiv Kiyiv 1990 Vojtovich L V Genealogiya dinastiyi Ryurikovichiv i Gedeminovichiv Harkiv 1992 Vojtovich L V Knyazha doba Portreti eliti Bila Cerkva 2006 Vojtovich L V Udilni knyazivstva Ryurikovichiv i Gedeminovichiv u XII XVI st Lviv 1996 Donskoj D V Spravochnik po genealogii Ryurikovichej seredina IX nachalo XIV v Moskva Renn 1991 Rossijskaya rodoslovnaya kniga ch I Moskva 1854 Statti Vojtovich L Golmgard de pravili ruski knyazi Svyatoslav Igorevich Volodimir Svyatoslavich ta Yaroslav Volodimirovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2015 3 522 za traven cherven S 37 55 Genealogie et mariages occidentaux des Rurikides russes du X e au XII e siecle Orientalia Christiana T 9 Part I 35 Roma 1927 Baumgarten N Genealogie des branches regnantes de Rurikides du XIII e au XVI e siecle Orientalia Christiana T 35 Part I 94 Roma 1934 Milevich S V Ryurikovichi i obrazovavshiesya ot nih knyazheskie rody Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu Odesa 1999 Vip 8 S 227 234 Dovidniki Plahonin A G Ryurikovichi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 406 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ryurikovichi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaGenealogichna shema dinastiyi Ryurikovichiv Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ryurikovichi Ryurikovichi u proektiRodovid Dynastia Rurykowiczow 1 pol pol Vsevolod Velike gnizdo pol nashadki Kaliti pol pol gilka Koroliv Rusi pol pol Rostislavichi pol

      Дата публікації:
      Топ