Мстиславичі

Мстиславичі — князівський рід, що складався з нащадків Мстислава Великого, старшого сина Володимира Мономаха, київського князя 1125—1132. Мстиславичі поділялись на волинських Мстиславичів (Ізяславичів), очолюваних його старшим сином Ізяславом Мстиславичем, і смоленських Ростиславичів, нащадків його другого сина Ростислава Мстиславича. Ростислав і створив клан Ростиславичів. Ізяслав Мстиславич, волинський, а в 1146—1154 рр. і Великий князь Київський, був главою Мстиславичів. Він зміг перемогти в боротьбі за Київ свого дядька, ростовського і суздальського князя Юрія Долгорукого. Та по смерті Ізяслава його київський трон дістався чернігівському князю Ізяславу Давидовичу, далі — Юрію Долгорукому. Після смерті Юрія Долгорукого (1157) й недовгого князювання в стольному граді Ізяслава Давидовича київським князем став глава смоленських Ростиславичів Ростислав Мстиславич (1161—1167). Далі до влади в Києві знову вернулися Мстиславичі — Мстислав Ізяславич був запрошений на київський стіл київським вічем і зібранням південноруських князів (1167—1169). По тому Київ виходить з-під впливу Мстиславичів.

Бібліографія

• Котляр, М.Ф. Мстиславичі [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 100. — .
• Котляр, Н.Ф. Удельная раздробленность Руси // Мстиславичи (86-93) / НАН Украины. Институт истории Украины. — К.: Институт истории Украины, 2013. — 270 с. (рос.)
• Dąbrowski, D. Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokolenia (do początku XIV wieku). Kraków, 2008.