Інгвар Ярославич бл 1150 бл 1220 князь луцький 1180 1220 великий князь київський липень 1201 16 січня 1202 січень 1203 1

Інгвар Ярославич (бл. 1150 — бл. 1220) — князь луцький (1180—1220), великий князь київський (липень 1201 — 16 січня 1202, січень 1203 — 16 лютого 1203, 1212 р.), дорогобузький і шумський, син луцького князя, великого князя київського Ярослава Ізяславича, внук великого князя Ізяслава Мстиславича, праправнук Володимира Мономаха.

Інгвар Ярославич

Великий князь київський

1201 — 1203, 1212

Попередник:

Роман Мстиславич

Наступник:

Рюрик Ростиславич

Князь Луцький

1180 — бл. 1220

Попередник:

Ярослав Ізяславич

Наступник:

Мстислав Ярославич Німий

Народження:

невідомо

Смерть:

1220

Рід:

Рюриковичі (Ізяславичі Волинські)

Батько:

Ярослав Ізяславич

Мати:

дочка чеського короля Владислава ІІ

Діти:

Ярослав, , Ізяслав, , Гремислава

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Князювання на Волині

У 1180 році підтримував великого князя Рюрика Ростиславича проти Святослава Всеволодовича у боротьбі за Київ.

1183 року у суперечці з братом Всеволодом втратив Луцьк. До 1186 року не тільки повернув собі верховенство на Волині, але й прогнав Всеволода і тримав Дорогобуж. 1205 року намагався утримати Володимир в боротьбі з поляками. Проводив політику співпраці з галицькими князями.

Після 1204 року був князем Белзьким. Між 1208 та 1211 роками посилав війська на підтримку малолітнього сина князя Романа — Данила проти синів Ігоря Святославича Сіверського.

Боротьба за Київ

У 1201—1204 роках точились боротьба за Київ між галицько-волинськими Ізяславичами та смоленськими Ростиславичами, яких підтримували Ольговичі. 1201 року Роман Мстиславич захопив Київ, однак не став там правити, а посадив у місті Інгвара, який сидів там до 1204 р. (з невеликими перервами). Таким чином Київ був під зверхністю галицького князя аж до смерті князя Романа 1205 року. Суперничав з Рюриком Ростиславовичем, який за допомогою половців намагався завоювати Київ. В 1203 році Рюрику вдалось взяти і пограбувати місто, однак невдовзі Роман вернувся і позбавив його столу.

Підтримував союзницькі стосунки з Польщею, його зятем був великий князь краківський Лешко I Білий. Інгвар Ярославич є одним з героїв «Галицько-Волинського літопису», згадується в «Слові о полку Ігоревім».

1212 року, спільно з Мстиславом Романовичем, ходив на Київ проти Всеволода Чермного і здобув його, ставши знову на великокняжий престол. Проте, після битви під Білгородом (неподалік Києва), коли князі остаточно вибороли Київ, добровільно віддав столицю Мстиславу Романовичу, а сам пішов княжити до Луцька.

Помер близько 1220 року.