Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пере́миль — село в Україні, у Берестечківській громаді Луцького району Волинської області. Давніше — літописне місто.
| село Перемиль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Громада | Берестечківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080010180058677 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1097 |
| Населення | 1041 |
| Площа | 15,62 км² |
| Густота населення | 66,65 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45763 |
| Телефонний код | +380 3379 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°23′46″ пн. ш. 25°09′51″ сх. д. / 50.39611° пн. ш. 25.16417° сх. д.Координати: 50°23′46″ пн. ш. 25°09′51″ сх. д. / 50.39611° пн. ш. 25.16417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 188 м |
| Водойми | струмок Білий Луг, річка Стир |
| Відстань до районного центру | 40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45763, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Перемиль |
| Карта | |
  Перемиль | |
 Перемиль | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Розташований на лівому березі р. Стиру, за 31 км від залізничної станції Горохів і за 40 км від районного центру.
Селом тече струмок Білий Луг і впадає у річку Стир.
Природа
Біля села знаходиться Перемильський гідрологічний заказник, площа якого займає 761 га. Заплава річки Стир у межах Горохівського району Волинської області під номером 191 включена в український список об’єктів Смарагдової мережі Європи. На території заказника наявні рідкісні оселища, включені до Резолюції 4 Бернської конвенції, які Україна охороняє, виконуючи зобов’язання при підписанні зазначеної конвенції та Угоди про асоціацію України та ЄС, що передбачає заходи з охорони територій, віднесених до Смарагдової мережі Європи.
Археологічні знахідки
Історичне минуле Перемиля привертало і привертає увагу археологів та істориків. Ще наприкінці XIX століття в районі села на березі Стиру було виявлено округле городище розміром 215 сажнів по колу і 5 курганів. У радянський час тут проведено археологічні розвідки, під час яких виявлено численний речовий матеріал періоду Київської Русі, у тому числі кам'яні ливарні формочки і шаблони для виготовлення прикрас із бронзи, срібла і золота, що свідчить про високий рівень ювелірного ремесла в той час. За часів Київської Русі Перемиль був значним торговельним центром.
Історія
Перемиль — одне з найдревніших сіл не лише Волині, а й усієї України. Колись воно було містом, навіть столицею удільного Перемильського князівства, яке вперше згадується в Іпатіївському літописі ще 1097 року. Після осліплення теребовльського князя Василька Ростиславича, володимир-волинський князь Давид Ігорович направив до нього посланців просити про мир, обіцяючи йому за це «город… Всеволож или Ополь, или Перемиль». Але, як видно з інших документів, князь Василько від цього відмовився.
Протягом XI і першої половини XII століття район Перемиля не раз ставав об'єктом князівських міжусобиць. Так, під час війни між волинським князем Романом Мстиславичем і його тестем, київським князем Рюриком Ростиславичем у 1196 році союзники Рюрика — Володимир і Мстислав — спалили «волость Романову біля Перемиля». В 1226 році війська угорського короля Андрія в ході боротьби проти Мстислава Мстиславича вторглися в цей район, захопили кілька міст і спалили їх.
Великим і далекознаними під час Київської Русі був Перемиль. Величне місто-фортеця, центр удільного князівства 1241 року, Перемиль вперше зазнав розорення і спалення від рук монголо-татар. Потім місто хоч і піднялося з руїн, та минулої величі вже не здобуло.
Село лежало на шляху, яким татаро-монгольські орди просувалися під час походів на Угорщину і Польщу. Так, у 1286 році татарський хан Телебуга з своїм військом пройшов «понад Кременцем до Перемиля і тут зустрів його Володимир з напоями і дарами на Липі», руські князі часто намагалися умилостивити ханів і не допустити розорення своїх земель. Але це їм не завжди вдавалося.
Любарт-Дмитро — князь Луцький, Володимирський — 1382 року після смерті короля Людвика І викупив в угорських старост, зокрема, Перемиль.
1420 року великий литовський князь Вітовт надав Перемилю магдебурзьке право. Згідно з жалуваною грамотою Вітовта в Перемилі встановлювалося самоврядування, якому надавалось право обкладати населення податком у розмірі одної десятої від збору врожаю і промислів. Крім того, перемильські міщани повинні були платити «шостий динарій» від майна. В казну йшов «кожний третій динарій від штрафів». Третій динарій також платили від торгівлі м'ясом, борошном, взуттям.
Наприкінці XV століття місто належало князю Ф. Четвертинському. В 1511 році князі Федір та Іван Вишневецькі стали власниками (або державцями) міста.
У Перемилі був замок князя Івана Вишневецького, де 1549 року князь Іван з дружиною та родиною був взятий в полон і відправлений в ясир. У православному монастирі Вишневецьким надавалось право «мати ігумена від своєї руки». Король зобов'язав їх також побудувати католицький костьол. Таким чином, магдебурзьке право не врятувало місто від феодальної залежності.
Перемиль і далі залишався укріпленим пунктом на південному сході Волині. В середині XVI століття тут було укріплено вежі і вали, а також проведено ряд інших заходів, що мало велике значення для оборони від нападів.
Перемильський маєток у той час являв собою типове феодальне господарство, у якому перепліталися риси міського і сільського життя. Це видно з регламентації категорій населення і угідь, що ми її знаходимо в документах того часу. Так, у 1569 році князь Лев Сангушко-Коширський у запису про передачу Перемильського маєтку в оренду Ю. Абрамовичу за 6 тис. польських злотих вказує, що оренді підлягало містечко «з міщанами, боярами, людьми, подвірниками, підсусідками, городниками, з ставами, млинами, лісами, дібровами, заростями, сіножатями і усім ґрунтом». Орендарі мінялися часто. За кожним з них зберігалося право передачі в суборенду. Так, після смерті Ю. Абрамовича його спадкоємиця Р. Якубівка уже в 1670 році передала місто Я. Пілецькому.
До кінця XVIII століття містечко переходило від одного до іншого феодала. Так, у XVIII столітті ним володіли Лещинський (батько короля Станіслава Лещинського), потім Скшинські, Петрушевські та інші.
Приєднання Західної Волині до Росії в результаті третього поділу Польщі в 1795 році призвело до певного пом'якшення національно-релігійного гніту. Але феодально-кріпосницький гніт в умовах кризи системи поміщицького землеволодіння наприкінці XVIII століття не тільки не послабився, а навіть посилився.
У 1861 році в Росії було скасовано кріпосне право. В Перемилі за 10-ю ревізією 1858 року налічувалось 56 тяглих і 3 піші двори і 179 ревізьких душ. Згідно з уставною грамотою, укладеною 25 лютого 1861 року, 56 тяглих дворів одержали по 7 десятин орної землі і близько 2 десятин сіножатей, піші двори — більше як по З десятини орної і по одній десятині сіножатей. Як тяглі, так і піші селяни одержали також присадибні ділянки. На землю були складені викупні платежі. Протягом 49 років селяни мали виплатити 13,6 тис. крб. Але через високі проценти за позику (821 крб. щороку)1, ця сума майже потроювалась. Краща земля залишилася в руках поміщиків, а селянам наділили гіршу. Селяни одержали також гірші сіножаті, тоді як поміщик закріпив за собою найбільш продуктивні, суходільні ділянки.
У 1880 році в селі відкрили церковнопарафіяльну школу.
Улітку 1905 року вони відмовилися працювати в маєтку, вимагаючи підвищення заробітної плати. Поміщик був змушений піти на поступки і підвищити плату за кожну копу накошеного і складеного хліба до 10 копійок.
У 1906 році село Берестецької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 60 верст, від волості 5. Дворів 110, мешканців 755.
Перша світова війна призвела до занепаду економіки Перемиля. Розташований поблизу кордону, він з самого початку відчув лихоліття. Якщо для сіл, що знаходились у глибокому тилу, великим ударом була загальна мобілізація чоловіків, то в прифронтовому селі, крім цього, великим тягарем лягли на плечі населення солдатські постої, реквізиції, бомбардування тощо. В 1915 році австро-німецькі війська захопили частину Волині. На початку червня 1916 року російська армія під командуванням Брусилова прорвала фронт і повернула значну частину цих територій, у тому числі й південну Волинь, де розташований Перемиль. Під час боїв значна частина Перемиля була зруйнована. Більшість населення лишилась без худоби, без хліба, без засобів до існування.
За Ризьким мирним договором 1921 року Волинь ввійшла до складу Польщі.
У 1926—1927 рр. тут збудували невелику школу, але, незважаючи на те, що більшість населення становили українці, навчання в ній проводилось польською мовою.
19 вересня 1939 року село захопила Червона Армія.
23 червня 1941 року село окупували німці. 3 квітня 1944 року частини 112-ї стрілецької і 6-ї гвардійської дивізій 13-ї армії, якою командував генерал Пухов, зайшли в Перемиль.
У 1946 році Перемилю було-підпорядковано понад 20 хуторів
До кінця 1950 року в Перемилі було споруджено понад 70 нових житлових будинків, сільмаг та багато господарських приміщень.
В 1948 році у Перемилі налічувалося 248 селянських господарств. За селом було закріплено 1723 га земельних угідь, у тому числі орної землі — 981 га, сіножатей — 311, лісу — 242, випасів — 40 га.
Сучасність
У селі заснували приватну ферму «Солодон», на якій вирощують равликів — високобілковий, дієтичний продукт, який за кордоном користується великим попитом.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1003 особи, з яких 481 чоловік та 522 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1041 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,62 % |
| російська | 0,38 % |
Особистості
Народилися
- Флавіан (Пасічник) — єпископ Харківський і Богодухівський.
Примітки
- Stefan M. Kuczyński. Lubart Dymitr (w. XIV) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — Tom XVII/4, zeszyt 75. — S. 576. (пол.)
- Перемиль
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Ферма на піддонах: на Горохівщині сім'я вирощує равликів (фото). Конкурент. Процитовано 2 червня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
Джерела та література
- М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Перемиль // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 122. — .
- Перемиль
Література
- Гайдай І.С., Іваненко І.П. Пере́миль // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.192-198
Посилання
- Волинська обасть (1970) / Історія міст і сіл УРСР.— Гол. ред. Тронько П. Т.— Том 3.
- Перемиль
- Peremyl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 958. (пол.).— S. 958. (пол.)
- Погода в селі Перемиль
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pere mil selo v Ukrayini u Berestechkivskij gromadi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti Davnishe litopisne misto selo Peremil Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Luckij rajon Gromada Berestechkivska miska gromada Kod KATOTTG UA07080010180058677 Osnovni dani Zasnovane 1097 Naselennya 1041 Plosha 15 62 km Gustota naselennya 66 65 osib km Poshtovij indeks 45763 Telefonnij kod 380 3379 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 23 46 pn sh 25 09 51 sh d 50 39611 pn sh 25 16417 sh d 50 39611 25 16417 Koordinati 50 23 46 pn sh 25 09 51 sh d 50 39611 pn sh 25 16417 sh d 50 39611 25 16417 Serednya visota nad rivnem morya 188 m Vodojmi strumok Bilij Lug richka Stir Vidstan do rajonnogo centru 40 km Misceva vlada Adresa radi 45763 Volinska obl Gorohivskij r n s Peremil Karta Peremil Peremil Mapa Peremil u VikishovishiGeografiyaRoztashovanij na livomu berezi r Stiru za 31 km vid zaliznichnoyi stanciyi Gorohiv i za 40 km vid rajonnogo centru Selom teche strumok Bilij Lug i vpadaye u richku Stir PrirodaBilya sela znahoditsya Peremilskij gidrologichnij zakaznik plosha yakogo zajmaye 761 ga Zaplava richki Stir u mezhah Gorohivskogo rajonu Volinskoyi oblasti pid nomerom 191 vklyuchena v ukrayinskij spisok ob yektiv Smaragdovoyi merezhi Yevropi Na teritoriyi zakaznika nayavni ridkisni oselisha vklyucheni do Rezolyuciyi 4 Bernskoyi konvenciyi yaki Ukrayina ohoronyaye vikonuyuchi zobov yazannya pri pidpisanni zaznachenoyi konvenciyi ta Ugodi pro asociaciyu Ukrayini ta YeS sho peredbachaye zahodi z ohoroni teritorij vidnesenih do Smaragdovoyi merezhi Yevropi Arheologichni znahidkiIstorichne minule Peremilya privertalo i privertaye uvagu arheologiv ta istorikiv She naprikinci XIX stolittya v rajoni sela na berezi Stiru bulo viyavleno okrugle gorodishe rozmirom 215 sazhniv po kolu i 5 kurganiv U radyanskij chas tut provedeno arheologichni rozvidki pid chas yakih viyavleno chislennij rechovij material periodu Kiyivskoyi Rusi u tomu chisli kam yani livarni formochki i shabloni dlya vigotovlennya prikras iz bronzi sribla i zolota sho svidchit pro visokij riven yuvelirnogo remesla v toj chas Za chasiv Kiyivskoyi Rusi Peremil buv znachnim torgovelnim centrom IstoriyaPeremil odne z najdrevnishih sil ne lishe Volini a j usiyeyi Ukrayini Kolis vono bulo mistom navit stoliceyu udilnogo Peremilskogo knyazivstva yake vpershe zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi she 1097 roku Pislya osliplennya terebovlskogo knyazya Vasilka Rostislavicha volodimir volinskij knyaz David Igorovich napraviv do nogo poslanciv prositi pro mir obicyayuchi jomu za ce gorod Vsevolozh ili Opol ili Peremil Ale yak vidno z inshih dokumentiv knyaz Vasilko vid cogo vidmovivsya Protyagom XI i pershoyi polovini XII stolittya rajon Peremilya ne raz stavav ob yektom knyazivskih mizhusobic Tak pid chas vijni mizh volinskim knyazem Romanom Mstislavichem i jogo testem kiyivskim knyazem Ryurikom Rostislavichem u 1196 roci soyuzniki Ryurika Volodimir i Mstislav spalili volost Romanovu bilya Peremilya V 1226 roci vijska ugorskogo korolya Andriya v hodi borotbi proti Mstislava Mstislavicha vtorglisya v cej rajon zahopili kilka mist i spalili yih Velikim i dalekoznanimi pid chas Kiyivskoyi Rusi buv Peremil Velichne misto fortecya centr udilnogo knyazivstva 1241 roku Peremil vpershe zaznav rozorennya i spalennya vid ruk mongolo tatar Potim misto hoch i pidnyalosya z ruyin ta minuloyi velichi vzhe ne zdobulo Selo lezhalo na shlyahu yakim tataro mongolski ordi prosuvalisya pid chas pohodiv na Ugorshinu i Polshu Tak u 1286 roci tatarskij han Telebuga z svoyim vijskom projshov ponad Kremencem do Peremilya i tut zustriv jogo Volodimir z napoyami i darami na Lipi ruski knyazi chasto namagalisya umilostiviti haniv i ne dopustiti rozorennya svoyih zemel Ale ce yim ne zavzhdi vdavalosya Lyubart Dmitro knyaz Luckij Volodimirskij 1382 roku pislya smerti korolya Lyudvika I vikupiv v ugorskih starost zokrema Peremil 1420 roku velikij litovskij knyaz Vitovt nadav Peremilyu magdeburzke pravo Zgidno z zhaluvanoyu gramotoyu Vitovta v Peremili vstanovlyuvalosya samovryaduvannya yakomu nadavalos pravo obkladati naselennya podatkom u rozmiri odnoyi desyatoyi vid zboru vrozhayu i promisliv Krim togo peremilski mishani povinni buli platiti shostij dinarij vid majna V kaznu jshov kozhnij tretij dinarij vid shtrafiv Tretij dinarij takozh platili vid torgivli m yasom boroshnom vzuttyam Naprikinci XV stolittya misto nalezhalo knyazyu F Chetvertinskomu V 1511 roci knyazi Fedir ta Ivan Vishnevecki stali vlasnikami abo derzhavcyami mista U Peremili buv zamok knyazya Ivana Vishneveckogo de 1549 roku knyaz Ivan z druzhinoyu ta rodinoyu buv vzyatij v polon i vidpravlenij v yasir U pravoslavnomu monastiri Vishneveckim nadavalos pravo mati igumena vid svoyeyi ruki Korol zobov yazav yih takozh pobuduvati katolickij kostol Takim chinom magdeburzke pravo ne vryatuvalo misto vid feodalnoyi zalezhnosti Peremil i dali zalishavsya ukriplenim punktom na pivdennomu shodi Volini V seredini XVI stolittya tut bulo ukripleno vezhi i vali a takozh provedeno ryad inshih zahodiv sho malo velike znachennya dlya oboroni vid napadiv Peremilskij mayetok u toj chas yavlyav soboyu tipove feodalne gospodarstvo u yakomu pereplitalisya risi miskogo i silskogo zhittya Ce vidno z reglamentaciyi kategorij naselennya i ugid sho mi yiyi znahodimo v dokumentah togo chasu Tak u 1569 roci knyaz Lev Sangushko Koshirskij u zapisu pro peredachu Peremilskogo mayetku v orendu Yu Abramovichu za 6 tis polskih zlotih vkazuye sho orendi pidlyagalo mistechko z mishanami boyarami lyudmi podvirnikami pidsusidkami gorodnikami z stavami mlinami lisami dibrovami zarostyami sinozhatyami i usim gruntom Orendari minyalisya chasto Za kozhnim z nih zberigalosya pravo peredachi v suborendu Tak pislya smerti Yu Abramovicha jogo spadkoyemicya R Yakubivka uzhe v 1670 roci peredala misto Ya Pileckomu Do kincya XVIII stolittya mistechko perehodilo vid odnogo do inshogo feodala Tak u XVIII stolitti nim volodili Leshinskij batko korolya Stanislava Leshinskogo potim Skshinski Petrushevski ta inshi Priyednannya Zahidnoyi Volini do Rosiyi v rezultati tretogo podilu Polshi v 1795 roci prizvelo do pevnogo pom yakshennya nacionalno religijnogo gnitu Ale feodalno kriposnickij gnit v umovah krizi sistemi pomishickogo zemlevolodinnya naprikinci XVIII stolittya ne tilki ne poslabivsya a navit posilivsya U 1861 roci v Rosiyi bulo skasovano kriposne pravo V Peremili za 10 yu reviziyeyu 1858 roku nalichuvalos 56 tyaglih i 3 pishi dvori i 179 revizkih dush Zgidno z ustavnoyu gramotoyu ukladenoyu 25 lyutogo 1861 roku 56 tyaglih dvoriv oderzhali po 7 desyatin ornoyi zemli i blizko 2 desyatin sinozhatej pishi dvori bilshe yak po Z desyatini ornoyi i po odnij desyatini sinozhatej Yak tyagli tak i pishi selyani oderzhali takozh prisadibni dilyanki Na zemlyu buli skladeni vikupni platezhi Protyagom 49 rokiv selyani mali viplatiti 13 6 tis krb Ale cherez visoki procenti za poziku 821 krb shoroku 1 cya suma majzhe potroyuvalas Krasha zemlya zalishilasya v rukah pomishikiv a selyanam nadilili girshu Selyani oderzhali takozh girshi sinozhati todi yak pomishik zakripiv za soboyu najbilsh produktivni suhodilni dilyanki U 1880 roci v seli vidkrili cerkovnoparafiyalnu shkolu Ulitku 1905 roku voni vidmovilisya pracyuvati v mayetku vimagayuchi pidvishennya zarobitnoyi plati Pomishik buv zmushenij piti na postupki i pidvishiti platu za kozhnu kopu nakoshenogo i skladenogo hliba do 10 kopijok U 1906 roci selo Beresteckoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 60 verst vid volosti 5 Dvoriv 110 meshkanciv 755 Persha svitova vijna prizvela do zanepadu ekonomiki Peremilya Roztashovanij poblizu kordonu vin z samogo pochatku vidchuv liholittya Yaksho dlya sil sho znahodilis u glibokomu tilu velikim udarom bula zagalna mobilizaciya cholovikiv to v prifrontovomu seli krim cogo velikim tyagarem lyagli na plechi naselennya soldatski postoyi rekviziciyi bombarduvannya tosho V 1915 roci avstro nimecki vijska zahopili chastinu Volini Na pochatku chervnya 1916 roku rosijska armiya pid komanduvannyam Brusilova prorvala front i povernula znachnu chastinu cih teritorij u tomu chisli j pivdennu Volin de roztashovanij Peremil Pid chas boyiv znachna chastina Peremilya bula zrujnovana Bilshist naselennya lishilas bez hudobi bez hliba bez zasobiv do isnuvannya Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku Volin vvijshla do skladu Polshi U 1926 1927 rr tut zbuduvali neveliku shkolu ale nezvazhayuchi na te sho bilshist naselennya stanovili ukrayinci navchannya v nij provodilos polskoyu movoyu 19 veresnya 1939 roku selo zahopila Chervona Armiya 23 chervnya 1941 roku selo okupuvali nimci 3 kvitnya 1944 roku chastini 112 yi strileckoyi i 6 yi gvardijskoyi divizij 13 yi armiyi yakoyu komanduvav general Puhov zajshli v Peremil U 1946 roci Peremilyu bulo pidporyadkovano ponad 20 hutoriv Do kincya 1950 roku v Peremili bulo sporudzheno ponad 70 novih zhitlovih budinkiv silmag ta bagato gospodarskih primishen V 1948 roci u Peremili nalichuvalosya 248 selyanskih gospodarstv Za selom bulo zakripleno 1723 ga zemelnih ugid u tomu chisli ornoyi zemli 981 ga sinozhatej 311 lisu 242 vipasiv 40 ga SuchasnistU seli zasnuvali privatnu fermu Solodon na yakij viroshuyut ravlikiv visokobilkovij diyetichnij produkt yakij za kordonom koristuyetsya velikim popitom NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1003 osobi z yakih 481 cholovik ta 522 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1041 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 62 rosijska 0 38 OsobistostiNarodilisya Flavian Pasichnik yepiskop Harkivskij i Bogoduhivskij PrimitkiStefan M Kuczynski Lubart Dymitr w XIV Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1972 Tom XVII 4 zeszyt 75 S 576 pol Peremil Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Ferma na piddonah na Gorohivshini sim ya viroshuye ravlikiv foto Konkurent Procitovano 2 chervnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Dzherela ta literaturaM F Kotlyar A G Plahonin Peremil Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 122 ISBN 978 966 00 1142 7 PeremilLiteraturaGajdaj I S Ivanenko I P Pere mil Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 192 198PosilannyaVolinska obast 1970 Istoriya mist i sil URSR Gol red Tronko P T Tom 3 Peremil Peremyl Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 958 pol S 958 pol Pogoda v seli Peremil