Розорення Києва на початку 1203 р. — взяття і спустошення столиці Русі овруцьким князем Рюриком Ростиславичем на чолі коаліції з смоленських і чернігівських князів та половців.
Передісторія
Після смерті Святослава Всеволодовича у 1194 році Рюрик Ростиславич почав самостійно правити у Києві, оглядаючись у своїй політиці лише на Всеволода Юрійовича Велике Гніздо Владимирського. Однак внаслідок інтриг Всеволода, Рюрик досить швидко розсварився з своїми союзниками — чернігівськими Ольговичами та Романом Мстиславичем Волинським, які були в хороших стосунках з Рюриком.
В 1199 році помер Володимир Ярославич, останній представник першої галицької династії, і Роман Мстиславич, який ще з 1188 р. мав претензії на Галич, скористався моментом і вокняжився у місті. Окрім того в його руках залишилась і Володимирська волость, і таким чином він став найсильнішим з руських князів того часу.
Відбулись зміни й у інших князівствах. В Смоленську 1197 р. помер брат і соратник Рюрика Давид Ростиславич, і князівство перейшло до їхнього племінника Мстислава Романовича, який однак не вдавався до енергійної підтримки свого київського дядька. У Переяславі з кінця ХІІ ст. сидів Ярослав, син Всеволода Юрійовича. У Чернігові помер Ярослав (1199), а слідом за ним й Ігор (1202), і на княжому столі засів Всеволод Святославич Чермний, внук Всеволода Ольговича, і син Святослава, який мав амбіції і щодо Києва.
Рюрик, невдоволений посиленням Романа, вирішив в союзі з Ольговичами відібрати в нього Галич. Однак, поки союзники збирались до походу, Роман випередив їх і пішов на Київ. Усі союзники покинули Рюрика і зразу ж перейшли на сторону Романа. Коли останній наблизився до Києва, кияни самі відкрили йому ворота і пустили до міста. Рюрик з Ольговичами капітулювали, за угодою з Романом Рюрик зрікався Києва а натомість у нього залишався Овруч і прикиївські волості, а Ольговичі ймовірно зрікались претензій на Галичину. Присягнувши Роману, Ольговичі і Рюрик роз'їхались по своїх уділах. Однак залишатись в Києві галицький князь не хотів, а посадив у ньому як намісника свого двоюрідного брата Інгвара Ярославича. Після цього Роман здійснив успішний похід на половців і вернувся в Галич.
Хід подій
Після повернення Романа до Галича Рюрик знову вдався до активної діяльності направленої на посилення своєї влади. Він відновив зносини з Ольговичами і половцями, в кінці 1202 чи на початку 1203 року зібрав велике військо і вирушив на Київ. Скоріш за все Інгвара Ярославича тоді у Києві не було, оскільки в літописах згадується лише один оборонець міста, Мстислав Володимирович, що на думку Грушевського мав від Інгвара і Романа поручення «стерегти» Київ, однак сил для оборони у нього не було, тому 2 січня 1203 р. Рюрик без клопоту взяв місто.
Війська переможців без милосердя взялись грабувати Київ: і Поділ, і Гору, і церкви з монастирями. Половці забирали в полон людей, лише з іноземних купців була взята контрибуція, проте церквам не було помилування: воїни обдирали ікони, забирали посуду, одежі й книги. Ось як про це пише Лаврентіївський літопис:
от крщ҃еньӕ надъ Кыєвомь напасти бъıли и взятьӕ не ӕкоже ныні зло се сстася, не токмо одино Подольє взяша и пожгоша, ино Гору взяша, и митрополью ст҃ую Софью разграбиша, и Десятиньную ст҃ую Бц҃ю разграбиша, и манастъıри всі, и иконі одраша, а иниі поимаша, и крсты чс̑тныӕЮ и ссудъı свщ҃нъıӕ, и книгы, и порты блж҃ныхъ первых̑ князьи. єже бѧху повѣшали в цр҃квахъ ст҃хъ на памѧт̑ собѣ то положиша все ... черньци, и черници, старыӕ иссекоша, и попы старыє и слепыӕ и хромыӕ, и слоукыӕ, и трүдоватыӕ, та вся иссекоша, а что черньцов̑ инѣх А и черниць, иних. А. и поповъ и попадеи , и Киӕны, и дщери их и сн҃ы их . то все ведоша иноплеменици в вежи к собы, тогда же ӕша и Мстислава Володимирича Ростиславля дроужна Ярославича и веде Ростиславъ ко Сновьскү к собі. |
Це розорення Києва було ймовірно більшим ніж в 1169 р., оскільки літопис говорить що не було такого нещастя від хрещення Русі, однак це радше думка літописця, бо в обох випадках Київ пограбовано без помилування і за участю половців.
Таке жорстоке пограбування було помстою Рюрика киянам за те що вони покинули його й перейшли до Романа. Залишити Київ собі Рюрик не міг, тому що його сил в порівнянні з союзом Романа і Всеволода Велике Гніздо було мало, і він ймовірно навіть не лишився в місті, бо згодом зустрічаємо його вже в рідному Овручі. На думку Грушевського справжнім автором цього погрому був Всеволод, який зручно посварив Рюрика і Романа між собою.
Подальші події
Дізнавшись про київський погром Роман Мстиславич поспішив на Київщину. Відновлений союз Рюрика з Ольговичами й половцями був для нього загрозою, тому Роман підійшов до Овруча і вдався до перемовин з Рюриком. Князі уклали угоду, за якою Рюрик розірвав союзницькі відносини з Ольговичами й половцями та присягнув Роману, за це він отримував Київ.
Однак дружні відносини між князями тривали не довго. Вже наступної зими Роман організував успішний похід на половців, вертаючись з якого він з Рюриком затримались в Треполі де хотіли узгодити порядок з волостями. Та ці перемовини скінчились тим що Роман схопив Рюрика і наказав постригти його разом з дочкою Предславою, колишньою дружиною Романа, в ченці, а Рюрикових синів, Володимира і Ростислава взяв заручниками в Галич. Також на вірність Роману присягнули і Ольговичі. Правда невдовзі Всеволод Юрійович умовив Романа випустити Рюриковичів, і посадив старшого з них, Ростислава, в Києві. Рюрик же так і не наважився до смерті Романа скинути чернечу рясу.
На Русі виникла нова система рівноваги, яка однак проіснувала недовго — після смерті Романа у 1205 р., Рюрик покинув монастир, вигнав сина з Києва і сам там вокняжився.
Див. також
Примітки
- Грушевський М. С. Історія України-Руси. Том ІІ XI—XIII ВІК [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 8 грудня 2017.
- Грушевський М. С. Там само.
Джерела і література
- ПСРЛ, том I. Издание 4-е. Лаврентьевская летопись. М., 1997.
- Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1992. — . — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 2. — 1992. — 640 с.
- Полонська-Василенко Н. Історія України [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]. — Мюнхен, 1972—1976 рр.; 1992 р. — Т. 1 [ 29 листопада 2017 у Wayback Machine.]. — 640 с.; — Т. 2 [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — 608 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oblogi Kiyeva Rozorennya Kiyeva na pochatku 1203 r vzyattya i spustoshennya stolici Rusi ovruckim knyazem Ryurikom Rostislavichem na choli koaliciyi z smolenskih i chernigivskih knyaziv ta polovciv PeredistoriyaPislya smerti Svyatoslava Vsevolodovicha u 1194 roci Ryurik Rostislavich pochav samostijno praviti u Kiyevi oglyadayuchis u svoyij politici lishe na Vsevoloda Yurijovicha Velike Gnizdo Vladimirskogo Odnak vnaslidok intrig Vsevoloda Ryurik dosit shvidko rozsvarivsya z svoyimi soyuznikami chernigivskimi Olgovichami ta Romanom Mstislavichem Volinskim yaki buli v horoshih stosunkah z Ryurikom V 1199 roci pomer Volodimir Yaroslavich ostannij predstavnik pershoyi galickoyi dinastiyi i Roman Mstislavich yakij she z 1188 r mav pretenziyi na Galich skoristavsya momentom i voknyazhivsya u misti Okrim togo v jogo rukah zalishilas i Volodimirska volost i takim chinom vin stav najsilnishim z ruskih knyaziv togo chasu Vidbulis zmini j u inshih knyazivstvah V Smolensku 1197 r pomer brat i soratnik Ryurika David Rostislavich i knyazivstvo perejshlo do yihnogo pleminnika Mstislava Romanovicha yakij odnak ne vdavavsya do energijnoyi pidtrimki svogo kiyivskogo dyadka U Pereyaslavi z kincya HII st sidiv Yaroslav sin Vsevoloda Yurijovicha U Chernigovi pomer Yaroslav 1199 a slidom za nim j Igor 1202 i na knyazhomu stoli zasiv Vsevolod Svyatoslavich Chermnij vnuk Vsevoloda Olgovicha i sin Svyatoslava yakij mav ambiciyi i shodo Kiyeva Ryurik nevdovolenij posilennyam Romana virishiv v soyuzi z Olgovichami vidibrati v nogo Galich Odnak poki soyuzniki zbiralis do pohodu Roman viperediv yih i pishov na Kiyiv Usi soyuzniki pokinuli Ryurika i zrazu zh perejshli na storonu Romana Koli ostannij nablizivsya do Kiyeva kiyani sami vidkrili jomu vorota i pustili do mista Ryurik z Olgovichami kapitulyuvali za ugodoyu z Romanom Ryurik zrikavsya Kiyeva a natomist u nogo zalishavsya Ovruch i prikiyivski volosti a Olgovichi jmovirno zrikalis pretenzij na Galichinu Prisyagnuvshi Romanu Olgovichi i Ryurik roz yihalis po svoyih udilah Odnak zalishatis v Kiyevi galickij knyaz ne hotiv a posadiv u nomu yak namisnika svogo dvoyuridnogo brata Ingvara Yaroslavicha Pislya cogo Roman zdijsniv uspishnij pohid na polovciv i vernuvsya v Galich Hid podijPislya povernennya Romana do Galicha Ryurik znovu vdavsya do aktivnoyi diyalnosti napravlenoyi na posilennya svoyeyi vladi Vin vidnoviv znosini z Olgovichami i polovcyami v kinci 1202 chi na pochatku 1203 roku zibrav velike vijsko i virushiv na Kiyiv Skorish za vse Ingvara Yaroslavicha todi u Kiyevi ne bulo oskilki v litopisah zgaduyetsya lishe odin oboronec mista Mstislav Volodimirovich sho na dumku Grushevskogo mav vid Ingvara i Romana poruchennya steregti Kiyiv odnak sil dlya oboroni u nogo ne bulo tomu 2 sichnya 1203 r Ryurik bez klopotu vzyav misto Vijska peremozhciv bez miloserdya vzyalis grabuvati Kiyiv i Podil i Goru i cerkvi z monastiryami Polovci zabirali v polon lyudej lishe z inozemnih kupciv bula vzyata kontribuciya prote cerkvam ne bulo pomiluvannya voyini obdirali ikoni zabirali posudu odezhi j knigi Os yak pro ce pishe Lavrentiyivskij litopis ot krsh enӕ nad Kyyevom napasti bili i vzyatӕ ne ӕkozhe nyni zlo se sstasya ne tokmo odino Podolye vzyasha i pozhgosha ino Goru vzyasha i mitropolyu st uyu Sofyu razgrabisha i Desyatinnuyu st uyu Bc yu razgrabisha i manastiri vsi i ikoni odrasha a inii poimasha i krsty chs tnyӕYu i ssudi svsh niӕ i knigy i porty blzh nyh pervyh knyazi yezhe bѧhu povѣshali v cr kvah st h na pamѧt sobѣ to polozhisha vse chernci i chernici staryӕ issekosha i popy staryye i slepyӕ i hromyӕ i sloukyӕ i trүdovatyӕ ta vsya issekosha a chto cherncov inѣh A i chernic inih A i popov i popadei i Kiӕny i dsheri ih i sn y ih to vse vedosha inoplemenici v vezhi k soby togda zhe ӕsha i Mstislava Volodimiricha Rostislavlya drouzhna Yaroslavicha i vede Rostislav ko Snovskү k sobi Ce rozorennya Kiyeva bulo jmovirno bilshim nizh v 1169 r oskilki litopis govorit sho ne bulo takogo neshastya vid hreshennya Rusi odnak ce radshe dumka litopiscya bo v oboh vipadkah Kiyiv pograbovano bez pomiluvannya i za uchastyu polovciv Take zhorstoke pograbuvannya bulo pomstoyu Ryurika kiyanam za te sho voni pokinuli jogo j perejshli do Romana Zalishiti Kiyiv sobi Ryurik ne mig tomu sho jogo sil v porivnyanni z soyuzom Romana i Vsevoloda Velike Gnizdo bulo malo i vin jmovirno navit ne lishivsya v misti bo zgodom zustrichayemo jogo vzhe v ridnomu Ovruchi Na dumku Grushevskogo spravzhnim avtorom cogo pogromu buv Vsevolod yakij zruchno posvariv Ryurika i Romana mizh soboyu Podalshi podiyiDiznavshis pro kiyivskij pogrom Roman Mstislavich pospishiv na Kiyivshinu Vidnovlenij soyuz Ryurika z Olgovichami j polovcyami buv dlya nogo zagrozoyu tomu Roman pidijshov do Ovrucha i vdavsya do peremovin z Ryurikom Knyazi uklali ugodu za yakoyu Ryurik rozirvav soyuznicki vidnosini z Olgovichami j polovcyami ta prisyagnuv Romanu za ce vin otrimuvav Kiyiv Odnak druzhni vidnosini mizh knyazyami trivali ne dovgo Vzhe nastupnoyi zimi Roman organizuvav uspishnij pohid na polovciv vertayuchis z yakogo vin z Ryurikom zatrimalis v Trepoli de hotili uzgoditi poryadok z volostyami Ta ci peremovini skinchilis tim sho Roman shopiv Ryurika i nakazav postrigti jogo razom z dochkoyu Predslavoyu kolishnoyu druzhinoyu Romana v chenci a Ryurikovih siniv Volodimira i Rostislava vzyav zaruchnikami v Galich Takozh na virnist Romanu prisyagnuli i Olgovichi Pravda nevdovzi Vsevolod Yurijovich umoviv Romana vipustiti Ryurikovichiv i posadiv starshogo z nih Rostislava v Kiyevi Ryurik zhe tak i ne navazhivsya do smerti Romana skinuti chernechu ryasu Na Rusi vinikla nova sistema rivnovagi yaka odnak proisnuvala nedovgo pislya smerti Romana u 1205 r Ryurik pokinuv monastir vignav sina z Kiyeva i sam tam voknyazhivsya Div takozhRozorennya Kiyeva 1169 PrimitkiGrushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi Tom II XI XIII VIK 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 8 lyutogo 2018 Procitovano 8 grudnya 2017 Grushevskij M S Tam samo Dzherela i literaturaPSRL tom I Izdanie 4 e Lavrentevskaya letopis M 1997 Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi V 11 t 12 kn 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Redkol P S Sohan golova ta in K Nauk dumka 1992 Pam yatki ist dumki Ukrayini T 2 1992 640 s Polonska Vasilenko N Istoriya Ukrayini 13 travnya 2017 u Wayback Machine Myunhen 1972 1976 rr 1992 r T 1 29 listopada 2017 u Wayback Machine 640 s T 2 9 grudnya 2017 u Wayback Machine 608 s