Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Старокиївська гора історична місцевість у Києві в Шевченківському районі У широкому значенні те саме що й Верхнє місто С

Старокиївська гора

Старокиївська гора

Старокиївська гора — історична місцевість у Києві в Шевченківському районі. У широкому значенні — те саме, що й Верхнє місто (Старий Київ, літописна Гора), одна з двох найдавніших частин міста (другою є Поділ). Являє собою плато (висота найвищої точки відносно рівня Дніпра — близько 100 м), яке панує над Подолом. Старокиївська гора круто зривається на північ до долини Дніпра, а з південного заходу, півдня та сходу обмежується відлогими схилами, що спускаються в долину річки Либідь та Хрещатий яр. У вузькому значенні — північний виступ згаданого вище плато, на якому зосереджені археологічні пам'ятки, найвідоміші з яких пов'язані з виникненням міста та його розквітом у 10—13 ст..

Старокиївська гора
image
Панорама Старокиївської гори з лівого берега Дніпра, кн. 19 ст.
Країна image Україна
Місце розташування Київ
image Старокиївська гора у Вікісховищі

Координати: 50°27′30″ пн. ш. 30°30′58″ сх. д. / 50.45833333336077686° пн. ш. 30.51611111113878039° сх. д. / 50.45833333336077686; 30.51611111113878039

Історія

image
     Старокиївське плато та      Старокиївська гора;      Андріївська гора;      Уздихальниця;      Михайлівська гора;      Дитинка;      Кудрявець;      ;      Замкова гора.

Вигідне розташування між долинами Дніпра та його притокою Либіддю зумовило давнє заселення Верхнього міста, переважно по краях плато. Тут виявлено палеолітичну стоянку, кілька поселень трипільської культури, пам'ятки доби бронзи і скіфського часу. На Старокиївській горі відомі поселення зарубинецької культури та могильник черняхівської культури (найбільш північний у Середньому Подніпров'ї), а також окремі знахідки і скарби римських монет 1-ї половини 1 тисячоліття, зокрема один із найбільших на теренах України скарб, знайдений 1875 біля сучасної Львівської площі, що налічував понад 4 тисяч монет.

До 3-ї чверті 1 тисячоліття належать протокиївські пам'ятки, виявлені на кількох ділянках гори. Серед них 2 поселення — по вулиці Володимирській (садиба Національного музею історії України) та Великій Житомирській (біля гори Дитинка), знахідки окремих прикрас із бронзи та срібла — зооморфної та пальчастої фібул, кількох браслетів з потовщеними кінцями. У 8—9 століттях на Старокиївській горі сформувалося поселення, яке не пізніше початку 10 століття перетворилося на Старокиївське городище («городок Кия»). Синхронно з ним у різних частинах гори функціонували кілька курганних могильників. Згідно з «Повістю временних літ» у середині 10 століття на «Горі» були 2 князівські двори, один з яких належав княгині Ользі («двор теремный вне града»), а також капище Перуна — «Перунов холм».

За Володимира Святославича укріплення Старокиївського городища знесли, і в північний частині Старокиївській гори виник новий міський центр, відомий під науковою назвою «місто Володимира». За Ярослава Мудрого велика територія на південь від «міста Володимира» була оточена потужними укріпленнями та забудована (див. Місто Ярослава, Золоті ворота); її центральною спорудою став Софійський собор.

Після монголо-татарської навали (1240) Старокиївська гора втратила роль міської твердині й осередку влади, а після нападу на Київ Менглі-Гірея I (1482) майже повністю спорожніла. Проте продовжували діяти Софійський собор і Київський Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Наприкінці XVI століття навколо Софійського собору (див. також Софійський монастир) виникло поселення — Софійська слобода. 1654 року розпочалося спорудження Старокиївської фортеці, завдяки чому Старокиївська гора повернула собі роль військово-адміністративного центру, яка була втрачена знову на початку XVIII століття, коли на Печерську заснували нову Київську фортецю. Незважаючи на новий період занепаду, який у 18 — 1-й третині 19 століття переживало Верхнє місто, тут з'явилося кілька значних мурованих споруд, у тому числі Андріївська церква і Олександрівський костел (1817—38). У 1830-х роках почали зносити земляні укріплення і прокладати нові вулиці, у тому числі головну — Володимирську. При цьому збереглася середньовічна планувальна схема, прикметна особливість якої — вулиці, що віялами розходяться від двох майданів (сучасні майдан Незалежності та Львівська площа), де колись існували міські брами. На терасі північно-східного схилу гори 1853 встановили пам'ятник київському князю Володимиру Святославичу (скульптори В.Демут-Малиновський і П.Клодт, архітектор О.Тон), навколо якого пізніше утворився парк «Володимирська гірка». Між Софійським собором та Свято-Михайлівським Золотоверхим монастирем утворився величезний простір, який після спорудження в 1850-ті роках будинку губернських Присутствених місць був розділений на два майдани — Софійський та Михайлівський. На першому з них було встановлено пам'ятник Б.Хмельницькому (1888, скульптор М.Микешин, архітектор В.Ніколаєв), на другому — княгині Ользі (1911, скульптори І.Кавалерідзе та інші; перший об'єкт із нереалізованого задуму створити історико-мистецький комплекс «Історичний шлях»). У 1880-х — 1910-х роках Старокиївська гора була забудована багатоповерховими прибутковими будинками.

Після перенесення столиці УСРР до Києва (1934) у Верхньому місті планували розмістити урядовий центр. Щоб вивільнити для нього місце, знесли Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир і Трьохсвятительську церкву — пам'ятку 12 століття (Також у 1930-х роках знесли Стрітенську, Свято-Георгіївську та Нову Десятинну церкви). Із запроєктованого комплексу був споруджений тільки будинок ЦК КП(б)У (1936—1939, архітектор Йосип Лангбард; нині МЗС України). Серед інших будівель радянського часу слід відзначити розташований у межах Старокиївського городища будинок Художньої школи (1939, архітектор Йосип Каракіс), який в 1944 переданий Історичного музею УРСР (нині Національний музей історії України). У 1980-ті роки було впорядковано його садибу, позначено на місцевості рештки стародавніх споруд, відбудовано Золоті ворота, облаштовано «Пейзажну алею». Наприкінці 1990-х років відтворено Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Із 1970-х роках Верхнє місто має режим археологічної охоронної зони й архітектурної охоронної зони, а окремі ділянки — статус архітектурного та/або археологічного заповідника. Незважаючи на це, з 2-ї половини 20 століття тут споруджують будівлі, які порушують цілісність історичного середовища (25-поверховий Будинок торгівлі, 1968—81, архітектор В. Єжов; бізнес-центр «Міленіум», 2000, архітектор С. Бабушкін; готель «Хайят Рідженсі», 2007, архітектор Я. Віг).

Див. також

Примітки

  1. Вортман Д. Я., Козюба В. К. Старокиївська гора // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 819. — .
  2. Толочко П. П. Стародавній Київ. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 10-11.

Література

Посилання

  • Старокиївська гора

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Starokiyivska gora istorichna miscevist u Kiyevi v Shevchenkivskomu rajoni U shirokomu znachenni te same sho j Verhnye misto Starij Kiyiv litopisna Gora odna z dvoh najdavnishih chastin mista drugoyu ye Podil Yavlyaye soboyu plato visota najvishoyi tochki vidnosno rivnya Dnipra blizko 100 m yake panuye nad Podolom Starokiyivska gora kruto zrivayetsya na pivnich do dolini Dnipra a z pivdennogo zahodu pivdnya ta shodu obmezhuyetsya vidlogimi shilami sho spuskayutsya v dolinu richki Libid ta Hreshatij yar U vuzkomu znachenni pivnichnij vistup zgadanogo vishe plato na yakomu zoseredzheni arheologichni pam yatki najvidomishi z yakih pov yazani z viniknennyam mista ta jogo rozkvitom u 10 13 st Starokiyivska goraPanorama Starokiyivskoyi gori z livogo berega Dnipra kn 19 st Krayina UkrayinaMisce roztashuvannyaKiyiv Starokiyivska gora u Vikishovishi Koordinati 50 27 30 pn sh 30 30 58 sh d 50 45833333336077686 pn sh 30 51611111113878039 sh d 50 45833333336077686 30 51611111113878039Istoriya Starokiyivske plato ta Starokiyivska gora Andriyivska gora Uzdihalnicya Mihajlivska gora Ditinka Kudryavec Zamkova gora Vigidne roztashuvannya mizh dolinami Dnipra ta jogo pritokoyu Libiddyu zumovilo davnye zaselennya Verhnogo mista perevazhno po krayah plato Tut viyavleno paleolitichnu stoyanku kilka poselen tripilskoyi kulturi pam yatki dobi bronzi i skifskogo chasu Na Starokiyivskij gori vidomi poselennya zarubineckoyi kulturi ta mogilnik chernyahivskoyi kulturi najbilsh pivnichnij u Serednomu Podniprov yi a takozh okremi znahidki i skarbi rimskih monet 1 yi polovini 1 tisyacholittya zokrema odin iz najbilshih na terenah Ukrayini skarb znajdenij 1875 bilya suchasnoyi Lvivskoyi ploshi sho nalichuvav ponad 4 tisyach monet Do 3 yi chverti 1 tisyacholittya nalezhat protokiyivski pam yatki viyavleni na kilkoh dilyankah gori Sered nih 2 poselennya po vulici Volodimirskij sadiba Nacionalnogo muzeyu istoriyi Ukrayini ta Velikij Zhitomirskij bilya gori Ditinka znahidki okremih prikras iz bronzi ta sribla zoomorfnoyi ta palchastoyi fibul kilkoh brasletiv z potovshenimi kincyami U 8 9 stolittyah na Starokiyivskij gori sformuvalosya poselennya yake ne piznishe pochatku 10 stolittya peretvorilosya na Starokiyivske gorodishe gorodok Kiya Sinhronno z nim u riznih chastinah gori funkcionuvali kilka kurgannih mogilnikiv Zgidno z Povistyu vremennih lit u seredini 10 stolittya na Gori buli 2 knyazivski dvori odin z yakih nalezhav knyagini Olzi dvor teremnyj vne grada a takozh kapishe Peruna Perunov holm Za Volodimira Svyatoslavicha ukriplennya Starokiyivskogo gorodisha znesli i v pivnichnij chastini Starokiyivskij gori vinik novij miskij centr vidomij pid naukovoyu nazvoyu misto Volodimira Za Yaroslava Mudrogo velika teritoriya na pivden vid mista Volodimira bula otochena potuzhnimi ukriplennyami ta zabudovana div Misto Yaroslava Zoloti vorota yiyi centralnoyu sporudoyu stav Sofijskij sobor Pislya mongolo tatarskoyi navali 1240 Starokiyivska gora vtratila rol miskoyi tverdini j oseredku vladi a pislya napadu na Kiyiv Mengli Gireya I 1482 majzhe povnistyu sporozhnila Prote prodovzhuvali diyati Sofijskij sobor i Kiyivskij Svyato Mihajlivskij Zolotoverhij monastir Naprikinci XVI stolittya navkolo Sofijskogo soboru div takozh Sofijskij monastir viniklo poselennya Sofijska sloboda 1654 roku rozpochalosya sporudzhennya Starokiyivskoyi forteci zavdyaki chomu Starokiyivska gora povernula sobi rol vijskovo administrativnogo centru yaka bula vtrachena znovu na pochatku XVIII stolittya koli na Pechersku zasnuvali novu Kiyivsku fortecyu Nezvazhayuchi na novij period zanepadu yakij u 18 1 j tretini 19 stolittya perezhivalo Verhnye misto tut z yavilosya kilka znachnih murovanih sporud u tomu chisli Andriyivska cerkva i Oleksandrivskij kostel 1817 38 U 1830 h rokah pochali znositi zemlyani ukriplennya i prokladati novi vulici u tomu chisli golovnu Volodimirsku Pri comu zbereglasya serednovichna planuvalna shema prikmetna osoblivist yakoyi vulici sho viyalami rozhodyatsya vid dvoh majdaniv suchasni majdan Nezalezhnosti ta Lvivska plosha de kolis isnuvali miski brami Na terasi pivnichno shidnogo shilu gori 1853 vstanovili pam yatnik kiyivskomu knyazyu Volodimiru Svyatoslavichu skulptori V Demut Malinovskij i P Klodt arhitektor O Ton navkolo yakogo piznishe utvorivsya park Volodimirska girka Mizh Sofijskim soborom ta Svyato Mihajlivskim Zolotoverhim monastirem utvorivsya velicheznij prostir yakij pislya sporudzhennya v 1850 ti rokah budinku gubernskih Prisutstvenih misc buv rozdilenij na dva majdani Sofijskij ta Mihajlivskij Na pershomu z nih bulo vstanovleno pam yatnik B Hmelnickomu 1888 skulptor M Mikeshin arhitektor V Nikolayev na drugomu knyagini Olzi 1911 skulptori I Kavaleridze ta inshi pershij ob yekt iz nerealizovanogo zadumu stvoriti istoriko misteckij kompleks Istorichnij shlyah U 1880 h 1910 h rokah Starokiyivska gora bula zabudovana bagatopoverhovimi pributkovimi budinkami Pislya perenesennya stolici USRR do Kiyeva 1934 u Verhnomu misti planuvali rozmistiti uryadovij centr Shob vivilniti dlya nogo misce znesli Svyato Mihajlivskij Zolotoverhij monastir i Trohsvyatitelsku cerkvu pam yatku 12 stolittya Takozh u 1930 h rokah znesli Stritensku Svyato Georgiyivsku ta Novu Desyatinnu cerkvi Iz zaproyektovanogo kompleksu buv sporudzhenij tilki budinok CK KP b U 1936 1939 arhitektor Josip Langbard nini MZS Ukrayini Sered inshih budivel radyanskogo chasu slid vidznachiti roztashovanij u mezhah Starokiyivskogo gorodisha budinok Hudozhnoyi shkoli 1939 arhitektor Josip Karakis yakij v 1944 peredanij Istorichnogo muzeyu URSR nini Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini U 1980 ti roki bulo vporyadkovano jogo sadibu poznacheno na miscevosti reshtki starodavnih sporud vidbudovano Zoloti vorota oblashtovano Pejzazhnu aleyu Naprikinci 1990 h rokiv vidtvoreno Svyato Mihajlivskij Zolotoverhij monastir Iz 1970 h rokah Verhnye misto maye rezhim arheologichnoyi ohoronnoyi zoni j arhitekturnoyi ohoronnoyi zoni a okremi dilyanki status arhitekturnogo ta abo arheologichnogo zapovidnika Nezvazhayuchi na ce z 2 yi polovini 20 stolittya tut sporudzhuyut budivli yaki porushuyut cilisnist istorichnogo seredovisha 25 poverhovij Budinok torgivli 1968 81 arhitektor V Yezhov biznes centr Milenium 2000 arhitektor S Babushkin gotel Hajyat Ridzhensi 2007 arhitektor Ya Vig Div takozhStarij Kiyiv Zamkova gora Kiyiv Shekavicya Yurkovicya Shevchenkivskij rajon Kiyiv PrimitkiVortman D Ya Kozyuba V K Starokiyivska gora Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 819 ISBN 978 966 00 1290 5 Tolochko P P Starodavnij Kiyiv K Naukova dumka 1966 S 10 11 LiteraturaKiyiv Providnik K 1930 Alferova G Kiev vo vtoroj polovine XVII veka Alferova G Harlamov V K 1982 Vortman D Ya Kozyuba V K Starokiyivska gora Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 819 ISBN 978 966 00 1290 5 Vulici Kiyeva Dovidnik UE Kiyiv 1995 Kilievich S R Detinec Kieva IX pervoj poloviny XIII vekov K 1982 Tolochko P P Drevnij Kiev K 1983 Mileckij A M Park muzej Drevnij Kiev Mileckij A M Tolochko P P K 1989 ISBN 5120010784 Ivakin G Yu Istorichnij rozvitok Kiyeva XIII seredini XVI st K 1996 ISBN 5 85654 047 6 Kalnickij M B Verhnij gorod Putevoditel K 1998 ISBN 966 7006 05 0 Volodimirska Kulturologichnij putivnik K 1999 ISBN 966 95281 7 8 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv kn 1 ch 1 K 1999 Klimovskij S I Socialna topografiya Kiyeva XVI seredini XVII st K 2002 Erofalov Pilipchak B L Arhitektura sovetskogo Kieva K 2010 ISBN 978 966 8613 53 1 Prorizna Yaroslaviv Val Kulturologichnij putivnik K 2010 ISBN 978 966 183 0 Andreevskij spusk Kulturologicheskij putevoditel K 2011 ISBN 978 966 183 006 5 PosilannyaStarokiyivska gora

Дата публікації:
Топ