Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рковиця (також Юрківка, Юрковець, Юрківська гора, Лиса гора; гіпотетичні історичні назви: Хоревиця, Серхавиця) — історична місцевість, узвишшя та урочище в Подольському та Шевченківському районах Києва, одна з шістьох київських «Лисих гір». На початок 21 століття являє собою лісопаркову зону з залишками історичної одно- та двоповерхової забудови та з вкрапленнями типових багатоповерхівок 1970—1980-х років. За проектом Генерального плану Києва, планується організація парку на схилах Юрковиці.
| Юрковиця | ||||
 Юрковиця, вигляд східного та південного схилів із Щекавиці | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Координати: 50°28′12″ пн. ш. 30°30′14″ сх. д. / 50.47000° пн. ш. 30.50389° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Адмінодиниця | Київ Подільський район Шевченківський район | |||
| Карта | ||||
  Юрковиця Юрковиця (Київ) | ||||
 Юрковиця у Вікісховищі | ||||
Гора панує над Плоською місцевістю (на північний захід від історичного Подолу), також межує з горою Щекавиця, місцевостями Татаркою, Богуславщина та Вовчий яр. Становить частину Кирилівських висот. Юрковицьким яром (Юрковицьким байраком) відокремлена від Щекавиці. Юрковицький ручай (також Сверховиця, Серховиця), що утворив цей яр в давні часи впадав у Почайну. Нині по його руслу лежать вулиці Нижньоюрківська та Юрківська.
Пов'язані топоніми: Юрків ставок (зараз не існує); Юрків струмок (Юрковицький струмок, Юрковиця; з 1908 року в колекторі); Юрковицький яр (байрак); вулиці: Юрківська, Нижньоюрківська, Верхньоюрківська (зараз Князя Володимира Мономаха), Велика Юрківська (включала в себе усі попередні + Багговутівську), Мала Юрківська (зараз безіменний тупик від Овруцької вулиці), Нижньоюрківський провулок.
Розташування та межі Юрковиці
Урочище Юрковиця
В «Опису Києва» М. Закревського (видане 1868 року) Юрковиця (або Юрківка) описана як урочище у вигляді яру між Скавикою (Щекавицею) і Плоською горою або Плоськими узвишшями. Саме так вона позначалася на мапах першої половини XIX сторіччя. Але вже на пізніших мапах та у сучасних джерелах Юрковицею називають ту гору (або ж окремий мис цієї гори), що її Закревський називав Плоською. Урочище Юрковиця складалося з двох частин — відріг яру що відхилявся на південь та був обмежений схилами Щекавиці мав назву Ближня Юрковиця, а основна гілка яру, що йшла між схилами Щекавиці та Плоської гори — Дальня Юрковиця. Також зустрічались назви Нижня та Верхня Юрковиця.
Гора Юрковиця
Різні джерела подають розташування та межі Юрковиці дещо по різному. Згідно з мультімедійною історичною енциклопедією «Київ», Юрковиця (як узвишшя) — це південний виступ Лисої гори. Подібним чином подано в Енциклопедичному довіднику «Київ», де Юрковиця описана як південний схил Лисої гори (імовірно цю ж Лису гору довідник e статті «Юрковиця» подає як Плоскье узвишшя). Згідно з Л. Томілович — мис високого правобережного дніпровського плато. Цей виступ або мис, є першим з ланцюжка відрогів Кирилівських висот, починаючи з південного сходу. У XIX—XX сторіччях (головним чином в першу половину XX сторіччя), цей виступ (мис), діяльністю цегельних заводів був зруйнований — за історичною енциклопедією «Київ» — повністю, за Л. Томілович — частково. Короткий топонімічний довідник «Київ» подає межі Юрковиці значно ширше — по трасах вулиць Нижньоюрківської, Князя Володимира Мономаха, Богуславського узвозу, західного краю забудови Кирилівської вулиці і Мильного провулку. Ця думка корелює з старими мапами Києва, де Юрковицею підписано узвишшя, відокремлене від іншої частини надзаплавної тераси (корінного берегу) двома ярами (між якими розташований перешийок), яке має близько п'яти відрогів (мисів) та складає близько треті всієї довжини Кирилівських висот (від Нижньоюрківскої вулиці до Кирилівської гори включно). Слід зауважити, що стара Велика Юрківська вулиця (зараз поділена на вулиці Загорівську, Князя Володимира Мономаха, Ніжньоюрківську та Юрківську) заходила на північ ще далі від Богуславського узвозу — до самого Реп'яхового яру. Так само до цього яру доходила Мала Юрківська вулиця, що йшла паралельно до кінцевої частини Великої Юрківської вулиці, і таким чином була значно ближче до Реп'яхового яру, ніж до Юрківського, та фактично знаходилась на Лук'янівці.
Таким чином, можна констатувати, що назва гори (узвишшя) Юрковиця фактично зустрічається у двох різних значення — Юрковиця у широкому сенсі — як узвишшя, що простягається вздовж Кирилівської вулиці на значну довжину, та Юрковиця у вузькому сенсі — як крайний південно-східний мис цього узвишшя, що станом на початок 21 сторіччя майже повністю знесений діяльністю цегельних заводів. «Велику» Юрковицю частина джерел називає Лисою горою та Плоським узвишшям, відокремлюючи від Юрковиці в узкому сенсі.
Історія
У кін. XIX ст. розкопки на Юрковиці проводились Вікентієм Хвойкою, Миколою Біляшівським. У 60-ті роки ХХ ст. — Максимовим Є. В. та Дяденком В. Д. Було виявлено сліди людської діяльности та поселення починаючи з кам'яної доби, а також чорноліської, зарубинецької культури та давньоруських часів. Нижні тераси Юрковицького узвишшя, на якому були знахідки господарської діяльності, поселення та оборонних укріплень, зруйновані через діяльність цегляного заводу. Забудова верхньої частини узвишшя також становить небезпеку ймовірним пам'яткам.
20 тисяч років тому
Найдавніші знахідки на Юрковиці вказують на те, що гора входила в район промислів (полювання, збиральництва) жителів кирилівського поселення пізнього палеоліту.
I тис. до н. е.
Тут існувало поселення чорноліської культури, було знайдене та досліджене Максимовим Є. В. Немає певних даних про «чорнолісців», вони як і жителі кирилівської стоянки вважаються автохтонним населенням України.
II ст. до н. е. — VI ст. н. е.
Протягом шести (до кінця IV ст.) століть у Києві процвітають поселення зарубинецької культури. На Юрковиці знаходилося одне з них, воно мало укріплення (вал), який використовувався і в пізніші часи. Це поселення, ймовірно, занепало на межі тисячоліть, хоча інші протрималися до гуннської навали (кінця IV ст.). Біля підніжжя Юрковиці, на території заводу солодових екстрактів (Пивзавод Рихерта, вул. Кирилівська 35-37) у 2016 році знайдені сліди поселення, найдавніший шар якого датується пізнім етапом празької культури (VI—VII ст.).
Княжа доба
За коротким проміжком часу після подій Великого переселення народів, з кінця V ст. ведеться відлік існування Києва як центру слов'янського племені полян. Традиційно заснування Міста приписується братам Кию, Щеку, Хориву з сестрою Либіддю. На сьогодні немає даних про заселення Юрковиці раніше IX ст., але ряд дослідників з кінця позаминулого століття до сучасності ототожнюють Юрковицю з літописною Хоревицею. Зокрема, цю думку поділяли Володимир Антонович і Петро Толочко. Інші вважають цю думку хибною і пов'язують топонім Хоривиця з Замковою горою (від якої до Дніпра йде вулиця Хорива).
Північно-східним підніжжям Юрковиці проходила дорога, що зв'язувала Київ із Вишгородом (відповідає сучасним вулицям Кирилівській і Вишгородській). 2016 року на території нинішнього заводу солодових екстрактів (Пивзавод Рихерта, вул. Кирилівська 35-37) були знайдені садиби ХІ ст., що існували біля цієї дороги. Алювіальні піски, знайдені там же, свідчать про принаймні три потужні розливи Дніпра у ХІ ст.
З Юрковицею, можливо, пов'язаний іще один літописний топонім — , оборонне укріплення (земляний вал з частоколом), який охороняла варязька дружина княгині Ольги та Святослава Хороброго. За часів імперського панування обстоювалась думка про те, що цей північний кордон міста збігався з пізнішими Валами на Глибочиці, однак ця думка применшувала масштаби княжого Міста, спиралась на оцінку населення, подібну до литовської доби (це в 5—10 разів менше ніж у X—XIII ст.). Відкриття поселення та захоронення на Юрковиці, які Зоценко В. М. ідентифікував як залишки варязької застави, свідчить про Юрковицю та Юрковицький ручай як північний край оборони княжого Києва. А знахідки 1990-х і 2000-х років від Юрківської аж до перетину Межигірської з Заводською (межа сучасного Подольського району) та дві згадані вище садиби свідчить про заселення та господарське використання земель далеко за Валами литовської доби.
Після Батиєвої навали ця місцевість згадується у зв'язку з Йорданським Миколаївським жіночим монастирем, храмові будовлі якого знищено радянською владою в 1935 році.
Сучасна Юрковиця
Як і в інших місцевостях Києва, в 1990—2010-ті роки тут відбувалося забудова, часто хаотична та з порушеннями законодавства, що викликало протести громади. За словами заступника начальника управління охорони культурної спадщини КМДА, Олександра Хмеля, на території пагорба містяться «пам'ятка ландшафту місцевого значення, і пам'ятка археології національного значення».
Проект Генплану Києва, представлений у 2020 році передбачає організацію на схилах Юрковиці парку. У квітні-травні 2021 року ряд організацій, громадських ініціатив та бізнесів провели 4-денний фестиваль Станція Кирилівська — Відкриття парку Юрковиця для привернення уваги громадськості до місцевості та ініціювали збір підписів за створення парку. За інформацією активістів (зокрема, з аналітичного центру CEDOS) частині території майбутнього парку, що знаходиться в оренді та приватної компанії, може загрожувати незаконна забудова черговим житловим комплексом.
Інші «Лисі гори» Києва
Згідно з кратким топонімічним словником «Київ», назву «Лиса гора» у Києві мали усього шість підвишень. Окрім Юрковиці, це також були:
- Лиса гора (Дівич-гора) біля Теличці у гирлі Либеді.
- Чортове або Хрещатицьке Беремище на території парку Володимирська гірка (на схилі Михайловської гори).
- інша назва місцевості Западинка, або, за іншими даними, найвища із Западинських піщаних гір.
- піщане підвищення між Чортороєм і селищем Троєщина та Вигурівщиною на лівому березі Києва.
- неіснуюче зараз піщане підвищення на Верхній Солом'янці біля Либеді.
Примітки
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 79—80.
- Томілович, 2003.
- У кожному районі Києва з’являться нові зелені зони - проєкт Генплану. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- Енциклопедичний довідник «Київ», ред. Кудрицький, Київ, УРЕ, 1985 р.
- Закревский, 1868, с. 884.
- Киев, 1985, с. 367, «Лысая гора. …4) Холм к С. от Щекавицы; между ней и Л. г. протекал Юрковский ручей, вследствие чего юж. склон Л. Г. называли Юрковицей (Юрковской горой)».
- Киев, 1985, с. 733, «Юрковица, Юрковка. Гора и урочище в сев.-зап. части Киева, между Щекавицей и Плоской возвышенностью».
- Історична енциклопедія, 2000, Юрковиця.
- Томілович, Людмила. . Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 16 вересня 2022.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 31 травня 2010.
- Колектив авторів (2016). Науково-рятівні дослідження за адресою вул. Кирилівська, 37 у м.Києві. Стаття у збірнику Археологічні дослідження в Україні 2016 (PDF) (укр.) . Київ: ІА НАН України. с. 58—60. ISBN .
- Зоценко В. М. Скандинавські старожитності та топографія Києва «дружинного періоду» // Rurhenieka. — Вип. 2. — К., 2003.
- пряма мова Петра Толочка
- У Києві мітингують проти забудови гори Юрковиця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- Прокуратура нарешті порушила справу за вирубування парку на горі Юрковиця. 5 канал (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- Проєкт Генплану Києва передбачає нові зелені зони відпочинку в кожному районі столиці (+перелік). Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- Цими вихідними в Києві відбудеться чотириденний культурний фестиваль Станція Кирилівська — Відкриття парку Юрковиця. nv.ua (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- Крутько, Дар'я (4 червня 2021). Кияни збирають підписи за створення парку Юрковиця на Подолі. Хмарочос (укр.). Процитовано 4 червня 2021.
- Пономаренко, Різник, 2003, с. 40.
Джерела
- Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. II.
- Киев : енциклопедичний довідник / За ред. А. В. Кудрицкого. — 2-ге вид.. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1985.
- Киев : энциклопедический справочник / Под ред. А. В. Кудрицкого. — 2-е изд.. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985.
- Юрковиця // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Пономаренко Л. Київ. Короткий топонімічний довідник / Пономаренко Л., Різник О.. — К. : Павлім, 2003. — .
- Томілович Л. Юрковиця. З історії літописних місцевостей // Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. — К. : АртЕк, 2003. — С. 103—113.
Посилання
- Північна Юрковиця
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rkovicya takozh Yurkivka Yurkovec Yurkivska gora Lisa gora gipotetichni istorichni nazvi Horevicya Serhavicya istorichna miscevist uzvishshya ta urochishe v Podolskomu ta Shevchenkivskomu rajonah Kiyeva odna z shistoh kiyivskih Lisih gir Na pochatok 21 stolittya yavlyaye soboyu lisoparkovu zonu z zalishkami istorichnoyi odno ta dvopoverhovoyi zabudovi ta z vkraplennyami tipovih bagatopoverhivok 1970 1980 h rokiv Za proektom Generalnogo planu Kiyeva planuyetsya organizaciya parku na shilah Yurkovici YurkovicyaYurkovicya Yurkovicya viglyad shidnogo ta pivdennogo shiliv iz Shekavici Zagalna informaciya Koordinati 50 28 12 pn sh 30 30 14 sh d 50 47000 pn sh 30 50389 sh d 50 47000 30 50389Krayina UkrayinaAdminodinicya Kiyiv Podilskij rajon Shevchenkivskij rajon Karta YurkovicyaYurkovicya Kiyiv Yurkovicya u Vikishovishi Gora panuye nad Ploskoyu miscevistyu na pivnichnij zahid vid istorichnogo Podolu takozh mezhuye z goroyu Shekavicya miscevostyami Tatarkoyu Boguslavshina ta Vovchij yar Stanovit chastinu Kirilivskih visot Yurkovickim yarom Yurkovickim bajrakom vidokremlena vid Shekavici Yurkovickij ruchaj takozh Sverhovicya Serhovicya sho utvoriv cej yar v davni chasi vpadav u Pochajnu Nini po jogo ruslu lezhat vulici Nizhnoyurkivska ta Yurkivska Pov yazani toponimi Yurkiv stavok zaraz ne isnuye Yurkiv strumok Yurkovickij strumok Yurkovicya z 1908 roku v kolektori Yurkovickij yar bajrak vulici Yurkivska Nizhnoyurkivska Verhnoyurkivska zaraz Knyazya Volodimira Monomaha Velika Yurkivska vklyuchala v sebe usi poperedni Baggovutivsku Mala Yurkivska zaraz bezimennij tupik vid Ovruckoyi vulici Nizhnoyurkivskij provulok Roztashuvannya ta mezhi YurkoviciUrochishe Yurkovicya V Opisu Kiyeva M Zakrevskogo vidane 1868 roku Yurkovicya abo Yurkivka opisana yak urochishe u viglyadi yaru mizh Skavikoyu Shekaviceyu i Ploskoyu goroyu abo Ploskimi uzvishshyami Same tak vona poznachalasya na mapah pershoyi polovini XIX storichchya Ale vzhe na piznishih mapah ta u suchasnih dzherelah Yurkoviceyu nazivayut tu goru abo zh okremij mis ciyeyi gori sho yiyi Zakrevskij nazivav Ploskoyu Urochishe Yurkovicya skladalosya z dvoh chastin vidrig yaru sho vidhilyavsya na pivden ta buv obmezhenij shilami Shekavici mav nazvu Blizhnya Yurkovicya a osnovna gilka yaru sho jshla mizh shilami Shekavici ta Ploskoyi gori Dalnya Yurkovicya Takozh zustrichalis nazvi Nizhnya ta Verhnya Yurkovicya Gora Yurkovicya Gora Yurkovicya na mapi 1880 roku oriyentovana na pivdennij zahid U chervonomu koli Yurkovicya u vuzkomu sensi Mala Yurkovicya Roztashuvannya gori Yurkovicya na mapi mista 1880 roku chervonij pryamokutnik Rizni dzherela podayut roztashuvannya ta mezhi Yurkovici desho po riznomu Zgidno z multimedijnoyu istorichnoyu enciklopediyeyu Kiyiv Yurkovicya yak uzvishshya ce pivdennij vistup Lisoyi gori Podibnim chinom podano v Enciklopedichnomu dovidniku Kiyiv de Yurkovicya opisana yak pivdennij shil Lisoyi gori imovirno cyu zh Lisu goru dovidnik e statti Yurkovicya podaye yak Ploske uzvishshya Zgidno z L Tomilovich mis visokogo pravoberezhnogo dniprovskogo plato Cej vistup abo mis ye pershim z lancyuzhka vidrogiv Kirilivskih visot pochinayuchi z pivdennogo shodu U XIX XX storichchyah golovnim chinom v pershu polovinu XX storichchya cej vistup mis diyalnistyu cegelnih zavodiv buv zrujnovanij za istorichnoyu enciklopediyeyu Kiyiv povnistyu za L Tomilovich chastkovo Korotkij toponimichnij dovidnik Kiyiv podaye mezhi Yurkovici znachno shirshe po trasah vulic Nizhnoyurkivskoyi Knyazya Volodimira Monomaha Boguslavskogo uzvozu zahidnogo krayu zabudovi Kirilivskoyi vulici i Milnogo provulku Cya dumka korelyuye z starimi mapami Kiyeva de Yurkoviceyu pidpisano uzvishshya vidokremlene vid inshoyi chastini nadzaplavnoyi terasi korinnogo beregu dvoma yarami mizh yakimi roztashovanij pereshijok yake maye blizko p yati vidrogiv misiv ta skladaye blizko treti vsiyeyi dovzhini Kirilivskih visot vid Nizhnoyurkivskoyi vulici do Kirilivskoyi gori vklyuchno Slid zauvazhiti sho stara Velika Yurkivska vulicya zaraz podilena na vulici Zagorivsku Knyazya Volodimira Monomaha Nizhnoyurkivsku ta Yurkivsku zahodila na pivnich she dali vid Boguslavskogo uzvozu do samogo Rep yahovogo yaru Tak samo do cogo yaru dohodila Mala Yurkivska vulicya sho jshla paralelno do kincevoyi chastini Velikoyi Yurkivskoyi vulici i takim chinom bula znachno blizhche do Rep yahovogo yaru nizh do Yurkivskogo ta faktichno znahodilas na Luk yanivci Takim chinom mozhna konstatuvati sho nazva gori uzvishshya Yurkovicya faktichno zustrichayetsya u dvoh riznih znachennya Yurkovicya u shirokomu sensi yak uzvishshya sho prostyagayetsya vzdovzh Kirilivskoyi vulici na znachnu dovzhinu ta Yurkovicya u vuzkomu sensi yak krajnij pivdenno shidnij mis cogo uzvishshya sho stanom na pochatok 21 storichchya majzhe povnistyu znesenij diyalnistyu cegelnih zavodiv Veliku Yurkovicyu chastina dzherel nazivaye Lisoyu goroyu ta Ploskim uzvishshyam vidokremlyuyuchi vid Yurkovici v uzkomu sensi IstoriyaU kin XIX st rozkopki na Yurkovici provodilis Vikentiyem Hvojkoyu Mikoloyu Bilyashivskim U 60 ti roki HH st Maksimovim Ye V ta Dyadenkom V D Bulo viyavleno slidi lyudskoyi diyalnosti ta poselennya pochinayuchi z kam yanoyi dobi a takozh chornoliskoyi zarubineckoyi kulturi ta davnoruskih chasiv Nizhni terasi Yurkovickogo uzvishshya na yakomu buli znahidki gospodarskoyi diyalnosti poselennya ta oboronnih ukriplen zrujnovani cherez diyalnist ceglyanogo zavodu Zabudova verhnoyi chastini uzvishshya takozh stanovit nebezpeku jmovirnim pam yatkam 20 tisyach rokiv tomu Najdavnishi znahidki na Yurkovici vkazuyut na te sho gora vhodila v rajon promisliv polyuvannya zbiralnictva zhiteliv kirilivskogo poselennya piznogo paleolitu I tis do n e Tut isnuvalo poselennya chornoliskoyi kulturi bulo znajdene ta doslidzhene Maksimovim Ye V Nemaye pevnih danih pro chornolisciv voni yak i zhiteli kirilivskoyi stoyanki vvazhayutsya avtohtonnim naselennyam Ukrayini II st do n e VI st n e Protyagom shesti do kincya IV st stolit u Kiyevi procvitayut poselennya zarubineckoyi kulturi Na Yurkovici znahodilosya odne z nih vono malo ukriplennya val yakij vikoristovuvavsya i v piznishi chasi Ce poselennya jmovirno zanepalo na mezhi tisyacholit hocha inshi protrimalisya do gunnskoyi navali kincya IV st Bilya pidnizhzhya Yurkovici na teritoriyi zavodu solodovih ekstraktiv Pivzavod Riherta vul Kirilivska 35 37 u 2016 roci znajdeni slidi poselennya najdavnishij shar yakogo datuyetsya piznim etapom prazkoyi kulturi VI VII st Knyazha doba Poklinnij hrest na gori Za korotkim promizhkom chasu pislya podij Velikogo pereselennya narodiv z kincya V st vedetsya vidlik isnuvannya Kiyeva yak centru slov yanskogo plemeni polyan Tradicijno zasnuvannya Mista pripisuyetsya bratam Kiyu Sheku Horivu z sestroyu Libiddyu Na sogodni nemaye danih pro zaselennya Yurkovici ranishe IX st ale ryad doslidnikiv z kincya pozaminulogo stolittya do suchasnosti ototozhnyuyut Yurkovicyu z litopisnoyu Horeviceyu Zokrema cyu dumku podilyali Volodimir Antonovich i Petro Tolochko Inshi vvazhayut cyu dumku hibnoyu i pov yazuyut toponim Horivicya z Zamkovoyu goroyu vid yakoyi do Dnipra jde vulicya Horiva Pivnichno shidnim pidnizhzhyam Yurkovici prohodila doroga sho zv yazuvala Kiyiv iz Vishgorodom vidpovidaye suchasnim vulicyam Kirilivskij i Vishgorodskij 2016 roku na teritoriyi ninishnogo zavodu solodovih ekstraktiv Pivzavod Riherta vul Kirilivska 35 37 buli znajdeni sadibi HI st sho isnuvali bilya ciyeyi dorogi Alyuvialni piski znajdeni tam zhe svidchat pro prinajmni tri potuzhni rozlivi Dnipra u HI st Z Yurkoviceyu mozhlivo pov yazanij ishe odin litopisnij toponim oboronne ukriplennya zemlyanij val z chastokolom yakij ohoronyala varyazka druzhina knyagini Olgi ta Svyatoslava Horobrogo Za chasiv imperskogo panuvannya obstoyuvalas dumka pro te sho cej pivnichnij kordon mista zbigavsya z piznishimi Valami na Glibochici odnak cya dumka primenshuvala masshtabi knyazhogo Mista spiralas na ocinku naselennya podibnu do litovskoyi dobi ce v 5 10 raziv menshe nizh u X XIII st Vidkrittya poselennya ta zahoronennya na Yurkovici yaki Zocenko V M identifikuvav yak zalishki varyazkoyi zastavi svidchit pro Yurkovicyu ta Yurkovickij ruchaj yak pivnichnij kraj oboroni knyazhogo Kiyeva A znahidki 1990 h i 2000 h rokiv vid Yurkivskoyi azh do peretinu Mezhigirskoyi z Zavodskoyu mezha suchasnogo Podolskogo rajonu ta dvi zgadani vishe sadibi svidchit pro zaselennya ta gospodarske vikoristannya zemel daleko za Valami litovskoyi dobi Pislya Batiyevoyi navali cya miscevist zgaduyetsya u zv yazku z Jordanskim Mikolayivskim zhinochim monastirem hramovi budovli yakogo znisheno radyanskoyu vladoyu v 1935 roci Suchasna YurkovicyaYak i v inshih miscevostyah Kiyeva v 1990 2010 ti roki tut vidbuvalosya zabudova chasto haotichna ta z porushennyami zakonodavstva sho viklikalo protesti gromadi Za slovami zastupnika nachalnika upravlinnya ohoroni kulturnoyi spadshini KMDA Oleksandra Hmelya na teritoriyi pagorba mistyatsya pam yatka landshaftu miscevogo znachennya i pam yatka arheologiyi nacionalnogo znachennya Proekt Genplanu Kiyeva predstavlenij u 2020 roci peredbachaye organizaciyu na shilah Yurkovici parku U kvitni travni 2021 roku ryad organizacij gromadskih iniciativ ta biznesiv proveli 4 dennij festival Stanciya Kirilivska Vidkrittya parku Yurkovicya dlya privernennya uvagi gromadskosti do miscevosti ta iniciyuvali zbir pidpisiv za stvorennya parku Za informaciyeyu aktivistiv zokrema z analitichnogo centru CEDOS chastini teritoriyi majbutnogo parku sho znahoditsya v orendi ta privatnoyi kompaniyi mozhe zagrozhuvati nezakonna zabudova chergovim zhitlovim kompleksom Inshi Lisi gori KiyevaZgidno z kratkim toponimichnim slovnikom Kiyiv nazvu Lisa gora u Kiyevi mali usogo shist pidvishen Okrim Yurkovici ce takozh buli Lisa gora Divich gora bilya Telichci u girli Libedi Chortove abo Hreshaticke Beremishe na teritoriyi parku Volodimirska girka na shili Mihajlovskoyi gori insha nazva miscevosti Zapadinka abo za inshimi danimi najvisha iz Zapadinskih pishanih gir pishane pidvishennya mizh Chortoroyem i selishem Troyeshina ta Vigurivshinoyu na livomu berezi Kiyeva neisnuyuche zaraz pishane pidvishennya na Verhnij Solom yanci bilya Libedi PrimitkiPonomarenko Riznik 2003 s 79 80 Tomilovich 2003 U kozhnomu rajoni Kiyeva z yavlyatsya novi zeleni zoni proyekt Genplanu www ukrinform ua ukr Procitovano 4 chervnya 2021 Enciklopedichnij dovidnik Kiyiv red Kudrickij Kiyiv URE 1985 r Zakrevskij 1868 s 884 Kiev 1985 s 367 Lysaya gora 4 Holm k S ot Shekavicy mezhdu nej i L g protekal Yurkovskij ruchej vsledstvie chego yuzh sklon L G nazyvali Yurkovicej Yurkovskoj goroj Kiev 1985 s 733 Yurkovica Yurkovka Gora i urochishe v sev zap chasti Kieva mezhdu Shekavicej i Ploskoj vozvyshennostyu Istorichna enciklopediya 2000 Yurkovicya Tomilovich Lyudmila Arhiv originalu za 9 listopada 2007 Procitovano 16 veresnya 2022 Arhiv originalu za 9 listopada 2007 Procitovano 31 travnya 2010 Kolektiv avtoriv 2016 Naukovo ryativni doslidzhennya za adresoyu vul Kirilivska 37 u m Kiyevi Stattya u zbirniku Arheologichni doslidzhennya v Ukrayini 2016 PDF ukr Kiyiv IA NAN Ukrayini s 58 60 ISBN 978 966 02 8426 5 Zocenko V M Skandinavski starozhitnosti ta topografiya Kiyeva druzhinnogo periodu Rurhenieka Vip 2 K 2003 pryama mova Petra Tolochka U Kiyevi mitinguyut proti zabudovi gori Yurkovicya Radio Svoboda ukr Procitovano 4 chervnya 2021 Prokuratura nareshti porushila spravu za virubuvannya parku na gori Yurkovicya 5 kanal ukr Procitovano 4 chervnya 2021 Proyekt Genplanu Kiyeva peredbachaye novi zeleni zoni vidpochinku v kozhnomu rajoni stolici perelik Oficijnij portal KMDA Golovna ukr Procitovano 4 chervnya 2021 Cimi vihidnimi v Kiyevi vidbudetsya chotiridennij kulturnij festival Stanciya Kirilivska Vidkrittya parku Yurkovicya nv ua ukr Procitovano 4 chervnya 2021 Krutko Dar ya 4 chervnya 2021 Kiyani zbirayut pidpisi za stvorennya parku Yurkovicya na Podoli Hmarochos ukr Procitovano 4 chervnya 2021 Ponomarenko Riznik 2003 s 40 DzherelaZakrevskij N V Opisanie Kieva M 1868 T II Kiev enciklopedichnij dovidnik Za red A V Kudrickogo 2 ge vid K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1985 Kiev enciklopedicheskij spravochnik Pod red A V Kudrickogo 2 e izd K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1985 Yurkovicya Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Ponomarenko L Kiyiv Korotkij toponimichnij dovidnik Ponomarenko L Riznik O K Pavlim 2003 ISBN 966 686 050 3 Tomilovich L Yurkovicya Z istoriyi litopisnih miscevostej Kulturna spadshina Kiyeva doslidzhennya ta ohorona istorichnogo seredovisha K ArtEk 2003 S 103 113 PosilannyaPivnichna Yurkovicya