Хорив

Хорив (дав.-рус. Хоривъ) — один із легендарних князів племені східний полян, поряд з своїми братами Києм, Щеком та сестрою Либідь персонаж літописної легенди про заснування Києва. Згідно з «Повістю минулих літ», жили на дніпровських горах і збудували на правому високому березі Дніпра місто, що назвали на честь старшого брата Київ, кожний із братів заснував поселення на одній із трьох дніпровських гір (пагорбів) при цьому Хорив — на Хоревиці.

Хорив
Хорив Заснування Києва. З права наліво: Кий , Щек, Хорив, Либідь. (Сторінка з Радзивіллівського літопису)
Прапор Князь східних полян
V-VI ст.
Попередник:	Щек
Наступник:	Бравлин, Ідарізій (можливо)
Народження:	невідомо
Смерть:	VI ст. Київ
Рід:	Києвичі

Етимологія

Якщо походження імені Щек надійно зв'язується з горою Щекавиця, то гора під назвою Хоревиця точно не локалізована і ні літописної, ні пізнішої традиції щодо неї не існує.

Припускають, що під такою назвою відома Лиса гора, де знаходився величезний язичницький могильник. Є також версія, що Хоревицею може бути київська гора Юрковиця, або навіть місто Вишгород.

«Щек, Хорив і Либідь — легендарні особи, що могли й не існувати, тому що про них нічого, крім імен, більше невідомо», — писав Костомаров у «Переказах про родоначальників».

Історик Забєлін, аналізуючи праці Тацита і Помпея Мели, в яких згадується країна Аксіака, що між Дніпром та Дністром, гадав, що народ аксіаків і є фундатором городища над київським Подолом. Знайшов дослідник пояснення й імені третього брата-фундатора, Хорива. Воно теж пов'язується з назвою місцевості. Це ім'я, стверджував Забєлін, нагадує ім'я батька булгарських племен Куврата (Хорвата), а водночас і країну Хорове, про яку свідчив ще Костянтин Багрянородний (Х століття)^[].

Згідно з лінгвістом О. І. Соболевським, назва Хоривиця (Хоревиця, Хорива) походить з іранських мов. Тотожно давньоперс. Наrаivа — назва гірської місцевості. Етимологічно назву пов'язували з біблійною горою Синай.

Низка вчених вважає що в легенді про заснування Києва імена похідні від київських топонімів, щоб пояснити назви київських місцевостей.

Мовознавець Чапленко у своїй монографії, виданій 1970 року в Мюнхені, пише:

«Імена Щек і Хорив етимологічно на адигейському ґрунті можна розуміти як «пагорби», «горби», «гори». Ці горби і гори чимось різнилися... «Щек» виводився з назви гори «Щековиця», а ця остання назва могла означати «Лиса гора»... «Хоревиця» збереглася у слов’янській кальці «Чорна гора»... «Либідь» — це теперішнє адигейське слово «либод», що означає «більмо»...»

Письмові свідчення

Мозаїка Хорив (станція Золоті Ворота 1989 р.)

У Повісті минулих літ написано згідно з традиційними уявленнями, київським літописцем, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором і завершеній у 1113 році. Особливе місце посідає легенда про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком і Хоривом. У просторовому варіанті легенди Нестор вводить у сюжет і четвертого персонажа — сестру братів Либідь, і розселяє трьох братів по Київських горах. Ось як про це оповідає літописець:

Коли ж поляни жили особно і володіли родами своїми, — бо й до сих братів існували поляни і жили кожен із родом своїм своїх місцях, володіючи кожен родом своїм, — то було [між них] три брати: одному ім'я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Борич а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом, І був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами. Од них ото є поляни в Києві 12 й до сьогодні.

Інші ж, не знаючи, говорили, ніби Кий був перевізником, бо тоді коло Києва перевіз був з тої сторони Дніпра. Тому [й] казали: "На перевіз на Київ". Коли б Кий був перевізником, то не ходив би він до Цесарограда. А сей | Кий княжив у роду своєму і ходив до цесаря. Не знаємо, [щоправда, до якого]13 , а тільки про те відаєм що велику честь, як ото розказують, прийняв він од [того] цесаря,-котрого я не знаю, [як не знаю] і при котрім він цесарі приходив [туди].

А коли він вертався назад, [то] прийшов до Дунаю і вподобав місце, і поставив городок невеликий, і хотів [тут] сісти з родом своїм. Та не дали йому ті, що жили поблизу. Так що й донині називають дунайці городище те — Києвець. Кий же повернувся у свій город Київ. Тут він і скончав живоття своє. І два брати його, Щек і Хори і сестра їх Либідь тут скончалися.

А по сих братах почав рід їхній держати княжіння в полян.

Гора Хорива

Кий, Щек, Хорив і Либідь (мініатюра Радзивіллівського літопису)

Топографічне розташування літописних гір в Києві не відповідає їх послідовному переліку в літописній розповіді і це викликає суперечливі погляди дослідників. Одні з них вважали, що Хорив жив на Замковій горі (народна пам'ять зберегла назву вулиці — Хорива, яку зараз також помилково називають Хоревая, що починається від підніжжя гори), інші ж заперечували це, оскільки Щекавиця лежить північніше Замкової гори, і навіть вважали, що місцем перебування Хорива був Вишгород. Відповідно до одного з тлумачень літописної розповіді про заснування Києва висловлювалась думка, що горою Хорива була так звана «Лиса гора» над Подолом. Деякі дослідники вважали, що саме Замкова гора була місцем початкового перебування Кия і лише згодом було споруджено «градок» на сусідній Старокиївській горі.

Пам'ять

У Києві є вулиця і провулок Хорива

• Кий, Щек, Хорив, Либідь на аверсі срібної монети НБУ "900 років «Повісті минулих літ», 2013
• Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва у Наводницькому парку, 1982
• Пам'ятник засновникам Києва на Майдані Незалежності.

Див. також

• Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва
• Легенда про заснування Києва

Примітки

1. Фасмер М. Этимологический словарь. Т. IV. С. 263.
2. . web.archive.org. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 2 березня 2024.
3. Повість минулих літ — Нестор Літописець, повний текст твору. www.ukrlib.com.ua. Процитовано 30 січня 2024.
4. Іпатіївський літопис. До лЂта 6414 [906]. litopys.org.ua. Процитовано 30 січня 2024.

Література

• Кий, Щек, Хорив і Либідь // Довідник з історії України (А — Я): посібник для серед. загальноосвіт. навч. закл. / Інститут історичних досліджень Львівського національного ун-ту ім. Івана Франка ; упоряд. І. З. Підкова ; заг. ред. І. З. Підкова, Р. М. Шуста. — 2.вид., доопрац. і доп. — К.: Генеза, 2002. — 1135 с. —
• Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь // Ілюстрована енциклопедія історії України в трьох томах. Авт. тексту О. Кучерук; Іл. та худож. оформ. Л. і С. Голембовських, С. Білостоцького — Видання перероблене, доповнене. — К.: Спалах, 2004. — Т. 1: (від найдавнішого часу до кінця 18 ст.). — С. 95. — 216 с. — .

Посилання

• Імена перших князів Київської Русі (етимологія) [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Кий, Щек, Хорив, сестра их Лыбедь — Кто основал Киев? [ 5 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Князь Хорив [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Замкова гора у Києві — місце легенд і неймовірної Сили [ 19 січня 2019 у Wayback Machine.]
• Фотоальбом: Засновникам Києва^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• Хоревиця гора [ 14 квітня 2008 у Wayback Machine.]
• «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» / Переказ В. Близнець [ 13 серпня 2023 у Wayback Machine.]