Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йорданський Миколаївський жіночий монастир — організований в XI або XVII сторіччі, при храмі Святого Миколая в Києві.
 Монастир на плані 1695 року | |
| Розташування | Київ |
|---|---|
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
| Закритий | 1803 |
| Побудований на честь | Миколи Мирликійського |
Виникнення назви
За однією з версій на Чернечому озері (яке існує і досі під назвою Йорданське озеро) на честь церковного свята Водохреща влаштовували ополонку — так звану «йордань» для освячення води. Це озеро, розташоване проти монастиря на оболонських луках, зазначене на міських планах 1816 та 1837 рр.
Історія
Микільський Йорданський жіночий монастир існував з 1616 і до 1803 року у північній частині Подолу (Кирилівська вул., 51, тепер тут корпуси Київської нотної фабрики).
1832 року київський археолог-любитель К. А. Лохвицький у садибі купця І. Г. Марра на вулиці Кирилівській (нині Фрунзе), 51, виявив залишки цегляних фундаментів якогось храму із кладкою, як на Золотих воротах у Києві, та земляних укріплень. Це могла бути парафіяльна Микільська церква, пов'язана своєю історією із стародавнім переказом «Чудо св. Миколая стосовно половчанина, яке сталося у місті Києві». Окремі ж дослідники ототожнили знахідку із відомою церквою св. пророка Іллі, у якій руські воїни-християни присягалися 945 року на вірність договорові із греками. А професор місцевої духовної Академії М. І. Петров переконував громадськість у тому, що саме в цьому районі започатковувався Київ і далі розвивався уздовж гори в південному напрямку. Пізніше, в часи князя Ігоря, центром укріплень стала територія, що прилягала до Андріївського пагорба.
За іншими джерелами, при тому храмові з давніх часів існував Микільський Йорданський жіночий монастир, серед черниць якого перебувала мати преподобного Феодосія Печерського. Припинила його існування, вочевидь, монголо-татарська навала 1240 року.
Походження назви монастиря, церкви, , ставка та й цілої місцевості, в основі якої лежить слово «Йордан», навів у своєму «Описании Києва» відомий дослідник історії міста М. В. Закревський. Один із київських паломників, перебуваючи на березі річки Йордан у Палестині, випустив із рук срібний коряк, яким збирався напитися води. Повернувшись до Києва і завітавши до зазначеного вище монастиря, він виявив цей коряк у його колодязі. Ця подія сталася десь у XI чи XII столітті.
Одне із джерел засвідчує, що 1544 року на цьому самому місці вже існувала дерев'яна церква в ім'я св. великомученика Димитрія Мироточивого. Інше джерело вказує на 1520-й рік і на церкву в ім'я св. Миколая. 1616 (чи 1650) року тут з'явився жіночий Микільський Йорданський монастир. В пом'янику Межигірського монастиря, в записах, що датуються до 1625 року поминається рід однієї з перших ігумень Йорданської обителі Євдокії Стрельбицької (існує думка, що його заснували пізніше і почергово очолювали сестри святителя Димитрія Ростовського), який перебував під опікою ігумена Кирилівського монастиря і територія якого на початку XVIII століття значно розширилася за рахунок монастиря, переведеного сюди 1712 року імператором Петром І із жіночого відділення Михайлівського Золотоверхого монастиря, який продовжив своє функціонування під назвою «Богословський Йорданський монастир» (після переселення згуртувався навколо Іоанно-Богословської церкви Миколаївського монастиря). Імператриця Катерина II 1786 року перевела Богословський Йорданський монастир до Золотоноші, а Микільській Йорданський монастир проіснував на старому місці до 1803 року, коли був ліквідований, а церква стала парафіяльною.
Після ліквідації монастиря залишилися 2 дерев'яні церкви, одна із яких — Микільська, згоріла 1821 (чи 1830) року, а її функції стала виконувати Димитріївська церква, що збереглася при колишній монастирській трапезній.
Церковно-парафіяльне опікунство упродовж тривалого часу добивалося від місцевих єпархіальних властей дозволу на заміну церкви мурованим храмом. Ще 1865 року парафіяни погодилися жертвувати з цією метою щорічно упродовж 5 років посильні суми грошей, а архіпастир — по 25 рублів сріблом. Клопотання було задоволене 1883 року. А 7 січня 1885 року надійшов дозвіл на продаж дерев'яної церкви і від самого імператора. Сподівання керівництва опікунства на добровільні приватні пожертвування справдилися. Урочисте освячення Микільської церкви, спорудженої у класичному стилі, відбулося 1885 (чи 1886) року. Добудовану пізніше 3-ярусну дзвіницю вінчала шатрова, у псевдоросійському стилі баня. На події Першої світової війни відгукнулися також і парафіяни Микільської церкви. 1914 року вони заснували Опікунську раду для надання допомоги родинам, чоловіки яких перебували на фронті. Одночасно завершувалися реставраційні роботи в храмі. 4 жовтня 1915 року митрополит Київський Флавіан відправив у ньому літургію з нагоди оновлення іконостаса та настінного живопису.
Існували народні перекази про церкву. Відвідати її чомусь вирішив сам імператор Микола II. Але карета, у якій він перебував, загрузла, і її ледве витягнули із багнюки. Звідси, начебто, походила назва Царського (пізніше Чорний, сьогодні не існує) провулку в районі храму. У його бані існувала якась дира, на стіні церкви, на яку через неї потрапляло денне світло, раптом сам по собі почав оновлюватися живопис. На це диво приходили подивитися навіть мешканці багатьох навколишніх сіл і містечок.
Із весни 1927 року Микільським храмом короткий час володіла УАПЦ. Своє існування храм припинив 1935 року. Сьогодні приблизно на його місці височать корпуси Київської нотної фабрики. Від монастиря у спадок залишилося лише кладовище, яке розташовувалося на схилі гори Юрковиці вище від монастирських споруд.
Зараз церковне життя на монастирській землі потроху відновлюється.
Див. також
Примітки
- . Веб-енциклопедія Києва. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 25 листопада 2017.
- "Болховітіновський щорічник 2011 р. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Олексій Кузьмук "Поменник Межигірського монастиря; Публікація рукописної пам'ятки XVII ст. С. 206—207
Джерела
- http://myslenedrevo.com.ua/studies/ksk/16tomilovych.html [ 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jordanskij Mikolayivskij zhinochij monastir organizovanij v XI abo XVII storichchi pri hrami Svyatogo Mikolaya v Kiyevi Monastir Mikoli JordanskogoMonastir na plani 1695 rokuRoztashuvannyaKiyivTip monastiryaZhinochij monastirZakritij1803Pobudovanij na chestMikoli MirlikijskogoViniknennya nazviZa odniyeyu z versij na Chernechomu ozeri yake isnuye i dosi pid nazvoyu Jordanske ozero na chest cerkovnogo svyata Vodohresha vlashtovuvali opolonku tak zvanu jordan dlya osvyachennya vodi Ce ozero roztashovane proti monastirya na obolonskih lukah zaznachene na miskih planah 1816 ta 1837 rr IstoriyaMikilskij Jordanskij zhinochij monastir isnuvav z 1616 i do 1803 roku u pivnichnij chastini Podolu Kirilivska vul 51 teper tut korpusi Kiyivskoyi notnoyi fabriki 1832 roku kiyivskij arheolog lyubitel K A Lohvickij u sadibi kupcya I G Marra na vulici Kirilivskij nini Frunze 51 viyaviv zalishki ceglyanih fundamentiv yakogos hramu iz kladkoyu yak na Zolotih vorotah u Kiyevi ta zemlyanih ukriplen Ce mogla buti parafiyalna Mikilska cerkva pov yazana svoyeyu istoriyeyu iz starodavnim perekazom Chudo sv Mikolaya stosovno polovchanina yake stalosya u misti Kiyevi Okremi zh doslidniki ototozhnili znahidku iz vidomoyu cerkvoyu sv proroka Illi u yakij ruski voyini hristiyani prisyagalisya 945 roku na virnist dogovorovi iz grekami A profesor miscevoyi duhovnoyi Akademiyi M I Petrov perekonuvav gromadskist u tomu sho same v comu rajoni zapochatkovuvavsya Kiyiv i dali rozvivavsya uzdovzh gori v pivdennomu napryamku Piznishe v chasi knyazya Igorya centrom ukriplen stala teritoriya sho prilyagala do Andriyivskogo pagorba Za inshimi dzherelami pri tomu hramovi z davnih chasiv isnuvav Mikilskij Jordanskij zhinochij monastir sered chernic yakogo perebuvala mati prepodobnogo Feodosiya Pecherskogo Pripinila jogo isnuvannya vochevid mongolo tatarska navala 1240 roku Pohodzhennya nazvi monastirya cerkvi stavka ta j ciloyi miscevosti v osnovi yakoyi lezhit slovo Jordan naviv u svoyemu Opisanii Kiyeva vidomij doslidnik istoriyi mista M V Zakrevskij Odin iz kiyivskih palomnikiv perebuvayuchi na berezi richki Jordan u Palestini vipustiv iz ruk sribnij koryak yakim zbiravsya napitisya vodi Povernuvshis do Kiyeva i zavitavshi do zaznachenogo vishe monastirya vin viyaviv cej koryak u jogo kolodyazi Cya podiya stalasya des u XI chi XII stolitti Odne iz dzherel zasvidchuye sho 1544 roku na comu samomu misci vzhe isnuvala derev yana cerkva v im ya sv velikomuchenika Dimitriya Mirotochivogo Inshe dzherelo vkazuye na 1520 j rik i na cerkvu v im ya sv Mikolaya 1616 chi 1650 roku tut z yavivsya zhinochij Mikilskij Jordanskij monastir V pom yaniku Mezhigirskogo monastirya v zapisah sho datuyutsya do 1625 roku pominayetsya rid odniyeyi z pershih igumen Jordanskoyi obiteli Yevdokiyi Strelbickoyi isnuye dumka sho jogo zasnuvali piznishe i pochergovo ocholyuvali sestri svyatitelya Dimitriya Rostovskogo yakij perebuvav pid opikoyu igumena Kirilivskogo monastirya i teritoriya yakogo na pochatku XVIII stolittya znachno rozshirilasya za rahunok monastirya perevedenogo syudi 1712 roku imperatorom Petrom I iz zhinochogo viddilennya Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya yakij prodovzhiv svoye funkcionuvannya pid nazvoyu Bogoslovskij Jordanskij monastir pislya pereselennya zgurtuvavsya navkolo Ioanno Bogoslovskoyi cerkvi Mikolayivskogo monastirya Imperatricya Katerina II 1786 roku perevela Bogoslovskij Jordanskij monastir do Zolotonoshi a Mikilskij Jordanskij monastir proisnuvav na staromu misci do 1803 roku koli buv likvidovanij a cerkva stala parafiyalnoyu Pislya likvidaciyi monastirya zalishilisya 2 derev yani cerkvi odna iz yakih Mikilska zgorila 1821 chi 1830 roku a yiyi funkciyi stala vikonuvati Dimitriyivska cerkva sho zbereglasya pri kolishnij monastirskij trapeznij Cerkovno parafiyalne opikunstvo uprodovzh trivalogo chasu dobivalosya vid miscevih yeparhialnih vlastej dozvolu na zaminu cerkvi murovanim hramom She 1865 roku parafiyani pogodilisya zhertvuvati z ciyeyu metoyu shorichno uprodovzh 5 rokiv posilni sumi groshej a arhipastir po 25 rubliv sriblom Klopotannya bulo zadovolene 1883 roku A 7 sichnya 1885 roku nadijshov dozvil na prodazh derev yanoyi cerkvi i vid samogo imperatora Spodivannya kerivnictva opikunstva na dobrovilni privatni pozhertvuvannya spravdilisya Urochiste osvyachennya Mikilskoyi cerkvi sporudzhenoyi u klasichnomu stili vidbulosya 1885 chi 1886 roku Dobudovanu piznishe 3 yarusnu dzvinicyu vinchala shatrova u psevdorosijskomu stili banya Na podiyi Pershoyi svitovoyi vijni vidguknulisya takozh i parafiyani Mikilskoyi cerkvi 1914 roku voni zasnuvali Opikunsku radu dlya nadannya dopomogi rodinam choloviki yakih perebuvali na fronti Odnochasno zavershuvalisya restavracijni roboti v hrami 4 zhovtnya 1915 roku mitropolit Kiyivskij Flavian vidpraviv u nomu liturgiyu z nagodi onovlennya ikonostasa ta nastinnogo zhivopisu Isnuvali narodni perekazi pro cerkvu Vidvidati yiyi chomus virishiv sam imperator Mikola II Ale kareta u yakij vin perebuvav zagruzla i yiyi ledve vityagnuli iz bagnyuki Zvidsi nachebto pohodila nazva Carskogo piznishe Chornij sogodni ne isnuye provulku v rajoni hramu U jogo bani isnuvala yakas dira na stini cerkvi na yaku cherez neyi potraplyalo denne svitlo raptom sam po sobi pochav onovlyuvatisya zhivopis Na ce divo prihodili podivitisya navit meshkanci bagatoh navkolishnih sil i mistechok Iz vesni 1927 roku Mikilskim hramom korotkij chas volodila UAPC Svoye isnuvannya hram pripiniv 1935 roku Sogodni priblizno na jogo misci visochat korpusi Kiyivskoyi notnoyi fabriki Vid monastirya u spadok zalishilosya lishe kladovishe yake roztashovuvalosya na shili gori Yurkovici vishe vid monastirskih sporud Zaraz cerkovne zhittya na monastirskij zemli potrohu vidnovlyuyetsya Div takozhSvyato Mikolayivskij monastirPrimitki Veb enciklopediya Kiyeva Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 25 listopada 2017 Bolhovitinovskij shorichnik 2011 r Nacionalnij Kiyevo Pecherskij istoriko kulturnij zapovidnik Oleksij Kuzmuk Pomennik Mezhigirskogo monastirya Publikaciya rukopisnoyi pam yatki XVII st S 206 207Dzherelahttp myslenedrevo com ua studies ksk 16tomilovych html 1 bereznya 2010 u Wayback Machine Posilannyahttp www nbuv gov ua portal Soc Gum Igdu 2007 10 5 pdf