Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Миколайович Зоценко (*2 березня 1953 р., Ніжин – †4 грудня 2009 р., Київ) – кандидат історичних наук, доцент Національного університету Києво-Могилянська академія й Духовної академії УПЦ Київського патріархату, науковий співробітник відділу археології Києва ІА НАН України – провідний спеціаліст і найактивніший дослідник історичних зв'язків Київської Русі з країнами Північної Європи, автор понад 150 наукових праць, у тому числі розділів до «Давньої історії України».
| Володимир Миколайович Зоценко | |
|---|---|
| Народився | 2 березня 1953 Ніжин |
| Помер | 4 грудня 2009 (56 років) Київ |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Ніжинський педагогічний інститут |
| Галузь | археологія |
| Вчене звання | доцент |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
Життєпис
Народився в родині військовослужбовця. Після народження сина батьки невдовзі переїхали до Прибалтики, куди молодого лейтенанта Миколу Зоценка, випускника Ніжинського педінституту за спеціальністю «українська філологія», направили служити у складі військ спеціального призначення СРСР. Вже у зрілому віці Володимир, не без співчуття до батька, пригадував незавидну долю останнього, якого примусили змінити свій життєвий шлях. Сам же Володимир, скільки себе пам'ятав, спостерігав якнайглибший інтерес у його родині до української історії, літератури, й не уявляв себе інакше як археологом.
Уже школярем у Східній Німеччині, куди перевели батька, захоплюється історичною й археологічною літературою, знайомиться з багатотомною «Історією України-Руси» Михайла Грушевського. Тут же він з'ясовує, що його рідна мати (до шлюбу Рей Лідія Карлівна), була німкенею, прекрасно володіла рідною мовою, її родина була з переселенців, які жили на півдні України.
Оскільки батьки після завершення служби планували повернутися до України, Володимир 1970 року вступає на перший курс історичного факультету Ніжинського педінституту. Дитяче захоплення поступово переросло в серйозне зацікавлення, він прагне якомога ближче познайомитися з археологічними дослідженнями. 1970 р. студент Зоценко бере участь у розкопках Старокиївської частини Києва під керівництвом В. К. Гончарова, а з 1971 до 1973 р. працює землекопом і лаборантом у складі Подільського загону Київської експедиції (під кер. П. П. Толочка, К. М. Гупала), розкопками якого в котловані метробуду на Контрактовій площі та на території будівництва Житнього базару на Подолі було зроблено велике наукове відкриття – вперше відкриті знамениті київські зруби. Відтоді доля В. Зоценка назавжди пов'язана з міською середньовічною археологією.
Із завидною самостійністю шукає він дані з дерев'яного будівництва: студіює літописи, актові матеріали. Результатом цього стала дипломна робота, присвячена масовій забудові стародавнього Києва, захищена в Чернігівському педінституті 1974 р., вперше за історію цього вузу, оскільки дипломні роботи у педвузах не були обов'язковими. І хоча працю не вдалось опублікувати, це було повновартісне наукове дослідження.
Після закінчення ВУЗу Володимир Миколайович спочатку вчителює, згодом – на посаді заступника директора Остерського краєзнавчого музею. Його пошуковою темою як аспіранта Інституту археології з 1975 р. стала проблема історико-економічних зв'язків стародавнього Києва з Південно-Східною Прибалтикою ІХ – поч. ХІІІ ст., захищена як дисертація кандидата історичних наук (1984 р.).
1979 року він починає самостійні розкопки стародавнього Вишгорода, де остаточно сформувався як археолог-польовик. Уперше за тривалу історію досліджень міста вдалось отримати повну стратиграфічну колонку центру Вишгородського городища, виявити й дослідити ряд осередків металургійного виробництва, з'ясувати питання історичної топографії. Протягом усього життя В. Зоценко залишався одним із основних пам'яткоохоронних експертів. Матеріали його розкопок увійшли до узагальнюючих праць з археології України, а сам автор у своїх публікаціях неодноразово торкався цих сюжетів. Остання об’ємна розвідка, в якій із властивою Володимирові вичерпністю зроблено археологічний огляд історії Вишгорода, опублікована в Борисоглібськом збірнику (Париж, 2009 р.).
Тут варто перервати на мить біо-хронологічний опис і охарактеризувати час, у якому формувався В. Зоценко на шляху до свого «maturusu» (лат. «достигання»). 1970–1980-ті рр. були добою важливих археологічних відкриттів на території України. Крім вищезгаданих сенсаційних розкопок на Київському Подолі, увагу світу привернули розкопки Товстої Могили, проведені під керівництвом Бориса Мозолевського. Та це була лише видима поверхня археології. У її «підґрунті» точилися запеклі теоретичні дискусії, зокрема, в археологічному середовищі СРСР назрівала нова хвиля суперечок з проблеми так званого «норманізму». Річ у тім, що праці радянських істориків-класиків Б. Д. Грекова і М. М. Тихомірова про абсолютно автохтонний етногенез східних слов'ян і створення ними держави, що вінчала еволюційну лінію розвитку від Трипілля через скіфів до створення Київської Русі, вже почали переосмислювати, а деякі тези піддавати сумніву. Наукові кола, особливо в Ленінградському університеті, де проводилися найактивніші дискусії з даної теми (діяв постійнодіючий семінар), охоплює атмосфера відсутності «єдиномислія». За своєю суттю так звана «норманська проблема», яка до того не мала наукового змісту й була привнесена в науку ззовні, точніше з ідеології, мала стати, на думку «бунтівників», предметом наукових досліджень, якими було б остаточно з'ясовано роль скандинавського компоненту, або питомої ваги скандинаво-варягів у нашій історії. Це власне була спроба відновити свободу думки, поставити на наукову основу одну з найбільш контроверсійних проблем історії Русі. Київ здалеку спостерігав за дискусією, що в основному точилася між Ленінградом і Москвою, де позиції «антинорманістів» були традиційно сильнішими.
Першим, хто в Україні повною мірою відчув асиметрію, що з роками накопичувалась, окрім всього іншого і через відсутність достатньо регулярних зв'язків із науковими центрами Скандинавії, став Володимир Зоценко. Із властивою йому енергією та цілеспрямованістю він узявся за досить складну працю – створення вичерпного каталогу скандинавських старожитностей на території Південної Русі. Спочатку довелось опанувати загальновизнані в західноєвропейській археології типології археологічних матеріалів «доби вікінгів». Але складність виявилася не тільки в тому, аби розпізнати серед масового археологічного матеріалу, здобутого розкопками давньоруських міст і поселень скандинавські артефакти. В інших археологічних контекстах, зокрема Південної Русі, кожна з таких речей (а це були численні побутові предмети особистого користування, зброя, спорядження коня, прикраси й оздоблення одягу, атрибути культу тощо), набувала зовсім іншого смислу і здебільшого не збігалася з тим, що стояло за нею в контекстах Скандинавських країн. Окремо розглядалася тема так званих «гібридних» матеріалів – предметів, виготовлених на Русі з використанням скандинавських або інших елементів.
Більшість згаданих проблем В. Зоценку вдалося поставити та розкрити вже готуючи матеріали про торгівлю й грошовий обіг до третього тому «Давньої історії України». Наступним етапом стала підготовка (під науковим керівництвом В. Зоценка) каталогу скандинавських старожитностей на території України. Роботу вдалось успішно завершити: каталог готується до друку в Москві. Очевидно, він стане ще одним кроком до відновлення втраченої симетрії. Варто сказати кілька слів і про головну працю, що надто тяжко писалася дослідником, і перший варіант якої (понад 300 сторінок), утрачений. Монографія завершена напередодні трагічної події. Він готував її як докторську дисертацію, але праці судилося стати реквіємом. У ній понад п'ятсот сторінок, друкованих через один інтервал Одразу підпадаєш під владу авторської переконливості, яку він підтверджує численними аргументами. Неповторна манера, величезна, інколи обтяжлива кількість спеціальних термінів і формулювань, за що Володі не раз дорікали старші колеги. Тепер же, коли його не стало, цей складний виклад сприймається зовсім інакше: потужний промінь, який проникає у найвіддаленіші глибини невідомого, неповторне письмо з самобутньою енергією інтелекту, багатого різнобарвними відтінками. Його ні з ким не переплутаєш і прочитавши раз, бачиш і віриш, що книга з числа тих рідкісних, які стають «настільними» на довгі роки багатьох поколінь.
Володимир Зоценко назавжди залишиться в нашій пам'яті таким, яким ми знали його за життя: трохи дивакуватим, незмінно щедрим і щирим до всіх, товариським, аж надто здатним на самопожертву. Він зміг піднести фах археолога-урбаніста на нову висоту, його важко запідозрити у використанні фактів, узятих із третіх рук. Кожну знахідку ретельно опрацьовував і перевіряв, як любив висловитися – «викручував» до останнього. Ніколи не відступався від основних фундаментальних, у тому числі й етичних, засад археології як науки. Артефакт залишався для нього поштучним, індивідуальним предметом, виготовленим людиною за нормами певної культури. Археологічне джерело мало пройти процедуру аналітичного вивчення, перш ніж стати джерелом історичної інформації. Він до кінця залишався вірним слугою археології.
Джерела
- Сагайдак Михайло. Володимир Миколайович Зоценко // Ант (Київ). Вип. 22-24. - 2010. - С. 144-146.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Mikolajovich Zocenko 2 bereznya 1953 r Nizhin 4 grudnya 2009 r Kiyiv kandidat istorichnih nauk docent Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska akademiya j Duhovnoyi akademiyi UPC Kiyivskogo patriarhatu naukovij spivrobitnik viddilu arheologiyi Kiyeva IA NAN Ukrayini providnij specialist i najaktivnishij doslidnik istorichnih zv yazkiv Kiyivskoyi Rusi z krayinami Pivnichnoyi Yevropi avtor ponad 150 naukovih prac u tomu chisli rozdiliv do Davnoyi istoriyi Ukrayini Volodimir Mikolajovich ZocenkoNarodivsya2 bereznya 1953 1953 03 02 NizhinPomer4 grudnya 2009 2009 12 04 56 rokiv KiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistarheologAlma materNizhinskij pedagogichnij institutGaluzarheologiyaVchene zvannyadocentNaukovij stupinkandidat istorichnih naukU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zocenko ZhittyepisNarodivsya v rodini vijskovosluzhbovcya Pislya narodzhennya sina batki nevdovzi pereyihali do Pribaltiki kudi molodogo lejtenanta Mikolu Zocenka vipusknika Nizhinskogo pedinstitutu za specialnistyu ukrayinska filologiya napravili sluzhiti u skladi vijsk specialnogo priznachennya SRSR Vzhe u zrilomu vici Volodimir ne bez spivchuttya do batka prigaduvav nezavidnu dolyu ostannogo yakogo primusili zminiti svij zhittyevij shlyah Sam zhe Volodimir skilki sebe pam yatav sposterigav yaknajglibshij interes u jogo rodini do ukrayinskoyi istoriyi literaturi j ne uyavlyav sebe inakshe yak arheologom Uzhe shkolyarem u Shidnij Nimechchini kudi pereveli batka zahoplyuyetsya istorichnoyu j arheologichnoyu literaturoyu znajomitsya z bagatotomnoyu Istoriyeyu Ukrayini Rusi Mihajla Grushevskogo Tut zhe vin z yasovuye sho jogo ridna mati do shlyubu Rej Lidiya Karlivna bula nimkeneyu prekrasno volodila ridnoyu movoyu yiyi rodina bula z pereselenciv yaki zhili na pivdni Ukrayini Oskilki batki pislya zavershennya sluzhbi planuvali povernutisya do Ukrayini Volodimir 1970 roku vstupaye na pershij kurs istorichnogo fakultetu Nizhinskogo pedinstitutu Dityache zahoplennya postupovo pereroslo v serjozne zacikavlennya vin pragne yakomoga blizhche poznajomitisya z arheologichnimi doslidzhennyami 1970 r student Zocenko bere uchast u rozkopkah Starokiyivskoyi chastini Kiyeva pid kerivnictvom V K Goncharova a z 1971 do 1973 r pracyuye zemlekopom i laborantom u skladi Podilskogo zagonu Kiyivskoyi ekspediciyi pid ker P P Tolochka K M Gupala rozkopkami yakogo v kotlovani metrobudu na Kontraktovij ploshi ta na teritoriyi budivnictva Zhitnogo bazaru na Podoli bulo zrobleno velike naukove vidkrittya vpershe vidkriti znameniti kiyivski zrubi Vidtodi dolya V Zocenka nazavzhdi pov yazana z miskoyu serednovichnoyu arheologiyeyu Iz zavidnoyu samostijnistyu shukaye vin dani z derev yanogo budivnictva studiyuye litopisi aktovi materiali Rezultatom cogo stala diplomna robota prisvyachena masovij zabudovi starodavnogo Kiyeva zahishena v Chernigivskomu pedinstituti 1974 r vpershe za istoriyu cogo vuzu oskilki diplomni roboti u pedvuzah ne buli obov yazkovimi I hocha pracyu ne vdalos opublikuvati ce bulo povnovartisne naukove doslidzhennya Pislya zakinchennya VUZu Volodimir Mikolajovich spochatku vchitelyuye zgodom na posadi zastupnika direktora Osterskogo krayeznavchogo muzeyu Jogo poshukovoyu temoyu yak aspiranta Institutu arheologiyi z 1975 r stala problema istoriko ekonomichnih zv yazkiv starodavnogo Kiyeva z Pivdenno Shidnoyu Pribaltikoyu IH poch HIII st zahishena yak disertaciya kandidata istorichnih nauk 1984 r 1979 roku vin pochinaye samostijni rozkopki starodavnogo Vishgoroda de ostatochno sformuvavsya yak arheolog polovik Upershe za trivalu istoriyu doslidzhen mista vdalos otrimati povnu stratigrafichnu kolonku centru Vishgorodskogo gorodisha viyaviti j dosliditi ryad oseredkiv metalurgijnogo virobnictva z yasuvati pitannya istorichnoyi topografiyi Protyagom usogo zhittya V Zocenko zalishavsya odnim iz osnovnih pam yatkoohoronnih ekspertiv Materiali jogo rozkopok uvijshli do uzagalnyuyuchih prac z arheologiyi Ukrayini a sam avtor u svoyih publikaciyah neodnorazovo torkavsya cih syuzhetiv Ostannya ob yemna rozvidka v yakij iz vlastivoyu Volodimirovi vicherpnistyu zrobleno arheologichnij oglyad istoriyi Vishgoroda opublikovana v Borisoglibskom zbirniku Parizh 2009 r Tut varto perervati na mit bio hronologichnij opis i oharakterizuvati chas u yakomu formuvavsya V Zocenko na shlyahu do svogo maturusu lat dostigannya 1970 1980 ti rr buli doboyu vazhlivih arheologichnih vidkrittiv na teritoriyi Ukrayini Krim vishezgadanih sensacijnih rozkopok na Kiyivskomu Podoli uvagu svitu privernuli rozkopki Tovstoyi Mogili provedeni pid kerivnictvom Borisa Mozolevskogo Ta ce bula lishe vidima poverhnya arheologiyi U yiyi pidgrunti tochilisya zapekli teoretichni diskusiyi zokrema v arheologichnomu seredovishi SRSR nazrivala nova hvilya superechok z problemi tak zvanogo normanizmu Rich u tim sho praci radyanskih istorikiv klasikiv B D Grekova i M M Tihomirova pro absolyutno avtohtonnij etnogenez shidnih slov yan i stvorennya nimi derzhavi sho vinchala evolyucijnu liniyu rozvitku vid Tripillya cherez skifiv do stvorennya Kiyivskoyi Rusi vzhe pochali pereosmislyuvati a deyaki tezi piddavati sumnivu Naukovi kola osoblivo v Leningradskomu universiteti de provodilisya najaktivnishi diskusiyi z danoyi temi diyav postijnodiyuchij seminar ohoplyuye atmosfera vidsutnosti yedinomisliya Za svoyeyu suttyu tak zvana normanska problema yaka do togo ne mala naukovogo zmistu j bula privnesena v nauku zzovni tochnishe z ideologiyi mala stati na dumku buntivnikiv predmetom naukovih doslidzhen yakimi bulo b ostatochno z yasovano rol skandinavskogo komponentu abo pitomoyi vagi skandinavo varyagiv u nashij istoriyi Ce vlasne bula sproba vidnoviti svobodu dumki postaviti na naukovu osnovu odnu z najbilsh kontroversijnih problem istoriyi Rusi Kiyiv zdaleku sposterigav za diskusiyeyu sho v osnovnomu tochilasya mizh Leningradom i Moskvoyu de poziciyi antinormanistiv buli tradicijno silnishimi Pershim hto v Ukrayini povnoyu miroyu vidchuv asimetriyu sho z rokami nakopichuvalas okrim vsogo inshogo i cherez vidsutnist dostatno regulyarnih zv yazkiv iz naukovimi centrami Skandinaviyi stav Volodimir Zocenko Iz vlastivoyu jomu energiyeyu ta cilespryamovanistyu vin uzyavsya za dosit skladnu pracyu stvorennya vicherpnogo katalogu skandinavskih starozhitnostej na teritoriyi Pivdennoyi Rusi Spochatku dovelos opanuvati zagalnoviznani v zahidnoyevropejskij arheologiyi tipologiyi arheologichnih materialiv dobi vikingiv Ale skladnist viyavilasya ne tilki v tomu abi rozpiznati sered masovogo arheologichnogo materialu zdobutogo rozkopkami davnoruskih mist i poselen skandinavski artefakti V inshih arheologichnih kontekstah zokrema Pivdennoyi Rusi kozhna z takih rechej a ce buli chislenni pobutovi predmeti osobistogo koristuvannya zbroya sporyadzhennya konya prikrasi j ozdoblennya odyagu atributi kultu tosho nabuvala zovsim inshogo smislu i zdebilshogo ne zbigalasya z tim sho stoyalo za neyu v kontekstah Skandinavskih krayin Okremo rozglyadalasya tema tak zvanih gibridnih materialiv predmetiv vigotovlenih na Rusi z vikoristannyam skandinavskih abo inshih elementiv Bilshist zgadanih problem V Zocenku vdalosya postaviti ta rozkriti vzhe gotuyuchi materiali pro torgivlyu j groshovij obig do tretogo tomu Davnoyi istoriyi Ukrayini Nastupnim etapom stala pidgotovka pid naukovim kerivnictvom V Zocenka katalogu skandinavskih starozhitnostej na teritoriyi Ukrayini Robotu vdalos uspishno zavershiti katalog gotuyetsya do druku v Moskvi Ochevidno vin stane she odnim krokom do vidnovlennya vtrachenoyi simetriyi Varto skazati kilka sliv i pro golovnu pracyu sho nadto tyazhko pisalasya doslidnikom i pershij variant yakoyi ponad 300 storinok utrachenij Monografiya zavershena naperedodni tragichnoyi podiyi Vin gotuvav yiyi yak doktorsku disertaciyu ale praci sudilosya stati rekviyemom U nij ponad p yatsot storinok drukovanih cherez odin interval Odrazu pidpadayesh pid vladu avtorskoyi perekonlivosti yaku vin pidtverdzhuye chislennimi argumentami Nepovtorna manera velichezna inkoli obtyazhliva kilkist specialnih terminiv i formulyuvan za sho Volodi ne raz dorikali starshi kolegi Teper zhe koli jogo ne stalo cej skladnij viklad sprijmayetsya zovsim inakshe potuzhnij promin yakij pronikaye u najviddalenishi glibini nevidomogo nepovtorne pismo z samobutnoyu energiyeyu intelektu bagatogo riznobarvnimi vidtinkami Jogo ni z kim ne pereplutayesh i prochitavshi raz bachish i virish sho kniga z chisla tih ridkisnih yaki stayut nastilnimi na dovgi roki bagatoh pokolin Volodimir Zocenko nazavzhdi zalishitsya v nashij pam yati takim yakim mi znali jogo za zhittya trohi divakuvatim nezminno shedrim i shirim do vsih tovariskim azh nadto zdatnim na samopozhertvu Vin zmig pidnesti fah arheologa urbanista na novu visotu jogo vazhko zapidozriti u vikoristanni faktiv uzyatih iz tretih ruk Kozhnu znahidku retelno opracovuvav i pereviryav yak lyubiv vislovitisya vikruchuvav do ostannogo Nikoli ne vidstupavsya vid osnovnih fundamentalnih u tomu chisli j etichnih zasad arheologiyi yak nauki Artefakt zalishavsya dlya nogo poshtuchnim individualnim predmetom vigotovlenim lyudinoyu za normami pevnoyi kulturi Arheologichne dzherelo malo projti proceduru analitichnogo vivchennya persh nizh stati dzherelom istorichnoyi informaciyi Vin do kincya zalishavsya virnim slugoyu arheologiyi DzherelaSagajdak Mihajlo Volodimir Mikolajovich Zocenko Ant Kiyiv Vip 22 24 2010 S 144 146