Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Майдан У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Майдан

Майдан Незалежності

Майдан Незалежності
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майдан.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майдан Незалежності (значення).

Майда́н Незале́жності (розм. Майда́н) — центральна площа Києва.

Майдан Незалежності
Київ
image
Майдан Незалежності, 2005
Майдан Незалежності, 2005
Район Шевченківський
Назва на честь проголошення незалежності України
Колишні назви
Козине болото,
Хрещатицька площа,
Думська площа,
Радянська площа,
площа Калініна,
майдан ім. 19 Вересня,
площа Жовтневої революції
Загальні відомості
Координати 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417
поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро image «Майдан Незалежності»,
image «Хрещатик» (250 м)
Автобуси А 24
Трамваї з 1892 до 1944 року 11, 12, 14, 16, 19 На Контрактовій площі
Тролейбуси Тр 6, 16, 18
Маршрутні таксі до 2014 року
Зупинки громадського транспорту «Майдан Незалежності» (Тр 6, 16, 18); «Майдан Незалежності» (А 24); «Вулиця Інститутська» (А 24)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Будинок Федерації профспілок України
Архітектурні пам'ятки Лядська брама
Пам'ятники Монумент Незалежності
Поштові відділення Головпоштамт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11136
У проєкті OpenStreetMap r9287875
На карті image
На карті населеного пункту
Мапа
image Майдан Незалежності у Вікісховищі

Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костельною, алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.

Назва

  • Хрещатицька площа (1830—1876)
  • Думська площа (1876—1919)
  • Радянська площа (1919—1935)
  • Площа Калініна (1935—1977)
  • Площа Жовтневої революції (1977—1991)
  • З 1991 року Майдан Незалежності

Історія

До XX століття

image
Хрещатицький майдан (1860-ті роки)

До кінця X століття ця місцина, як і весь теперішній Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста.

На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.

У 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1850-х — кам'яні будинки. У 1869 році місцина дістала назву Хрещатицька площа. До 1871 року на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.

1851 року на майдані споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому місці будинок Федерації профспілок України).

1876 року, після спорудження Міської думи за проєктом архітектора Олександра Шіле, (зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами), площа дістала назву Думської.

XX століття

1912 року — поблизу майдану збудовано Хмарочос Гінзбурга, перший хмарочос України.

Вересень 1913 року — перед будинком Міської думи урочисто відкрили пам'ятник Петрові Столипіну (зруйнований 16 (29) березня 1917 року).

Лютий 1919 року — у будинку № 2 працювала радянська комендатура міста, яку очолював Микола Щорс.

Березень 1919 року — площа отримала назву Радянська.

1922 рік — на майдані встановили (пам'ятник Карлові Марксу) (скульптор Йосип Чайков; у 1930-х роках демонтований).

1935 рік — Радянський майдан перейменували на майдан імені Калініна (на відзнаку 60-річчя Михайла Калініна), у 1944 році цю назву було підтверджено.

У 1941—1943 роках під час нацистської окупації майдан мав назви Думського та Майдану імені 19 Вересня.

1961 рік — відкрито 16-поверховий готель «Москва» (2001 року перейменовано на готель «Україна»).

17 грудня 1976 року була відкрита станція метро «Площа Калініна» (з 17 жовтня 1977 року — «Площа Жовтневої революції», з 26 серпня 1991 року й донині — «Майдан Незалежності»)

1977 рік — на площі встановили монумент Великій Жовтневій соціалістичній революції (демонтований 1991 року). Після реконструкції отримала назву площа Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 року, назву площа Калініна дістала теперішня Михайлівська площа).

У 1989 році обвалилися колони порталу Київського головпоштамту, внаслідок трагедії загинуло 11 осіб.

У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке надалі отримало назву Революція на граніті.

XXI століття

Серпень 1991 року — площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності. Варто відзначити, що в побуті назва майдан Незалежності використовувалася вже з 1990 року, цю назву зафіксовано під час Революції на граніті в жовтні 1990 року.

2001 рік — проведена реконструкція майдану: встановлено ряд пам'ятників, зокрема, Монумент Незалежності, відкрито підземний ТЦ «Глобус», прибрано великий фонтан (так звану «Рулетку»; у 2011 році його було встановлено у приватному ландшафтному парку в селі Буки Сквирського району.

Узимку 2000—2001 рр. на Майдані відбувались акції протесту «Україна без Кучми».

2004 рік — майдан став центром Помаранчевої революції.

2010 рік — відбувались акції протесту проти Податкового кодексу.

2013 рік — 21 листопада, у 9-ту річницю Помаранчевої революції, розпочався Євромайдан — масова акція протесту проти призупинення курсу держави на асоціацію з Євросоюзом. Згодом ці події переросли у Революцію Гідності, що підняло хвилю маніфестацій і протестів проти режиму Віктора Януковича, найбільшу з часів здобуття Україною незалежності.

18—20 лютого 2014 року на Майдані відбувалося силове протистояння, у результаті якого були значні жертви серед протестувальників, Майдан був серйозно пошкоджений; окрім того, у ніч на 19 лютого був спалений Будинок профспілок України. Наметове містечко Євромайдану було розібране лише 9 серпня.

Особистості

У будинку Гудовського, що до 1979 року стояв між вулицями Малою Житомирською і Михайлівською, 1859 року жив Т. Г. Шевченко.

В одному з приміщень будинку Міської думи деякий час працювала Рисувальна школа М. І. Мурашка.

Примітні споруди

Цікаві факти

Дуже часто в розмовній мові називається просто як Майдан, з великої літери.

Зображення

  • image
    Загальний вигляд
  • image
    Загальний вигляд (1975)
  • image
    Загальний вигляд (2015)
  • image
    Думська площа, поч. XX століття
  • image
    Вигляд Майдану на початку 1990-х років
  • image
    Мітинг на Майдані Незалежності, 1990-ті роки
  • image
    Велелюдний мітинг на Майдані Незалежності, 1990-ті роки
  • image
    Вигляд Майдану після реконструкції 2001 року
  • image
    Майдан Незалежності в часи Помаранчевої революції
  • image
    Майдан Незалежності вночі (2005)
  • image
    Майдан незалежності під час акцій протесту в грудні 2013 року
  • image
    Народне віче 2 лютого 2014 року
  • image
    Майдан незалежності після боїв у лютому 2014 року
  • image
    Марш захисників у День Незалежності, 2019 рік
  • Виконання гімну на Майдані Незалежності у новорічну ніч 2014 року

Панорама майдану

image
Панорама нічного майдану Незалежності

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 28 липня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  2. Кудрицький, 1982, с. 403–404..
  3. Сингаевский, Вадим (31 липня 2013). Киев. Путеводитель (рос.). Litres. ISBN .
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  5. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. На відзнаку ювілею М. І. Калініна [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Пролетарська правда. — 1935. — № 266 (4168). — 20 листопада. — С. 6.
  7. Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  8. 19 вересня 1941 року, після 78 днів оборони, Київ був захоплений німецькими військами
  9. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 вересня 1977 року № 1396 «Про найменування площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1739. Арк. 246. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
  10. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
  11. . Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 19 грудня 2018.
  12. Ландшафтный парк в Буках. md-ukraine.com (рос.). Процитовано 19 травня 2023.
  13. Taylor, Adam. Why Ukraine Is So Important. Business Insider (амер.). Процитовано 19 травня 2023.
  14. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  15. . Архів оригіналу за 13 березня 2015. Процитовано 14 березня 2015.

Джерела

Майдан Незалежності
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Файли у Вікісховищі?
  • Веб-енциклопедія Києва.
  • Незалежності Майдан // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“».  — С. 171-172. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
  • Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — .

Література


image Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majdan U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majdan Nezalezhnosti znachennya Majda n Nezale zhnosti rozm Majda n centralna plosha Kiyeva Majdan Nezalezhnosti KiyivMajdan Nezalezhnosti 2005Majdan Nezalezhnosti 2005Rajon ShevchenkivskijNazva na chest progoloshennya nezalezhnosti UkrayiniKolishni nazviKozine boloto Hreshaticka plosha Dumska plosha Radyanska plosha plosha Kalinina majdan im 19 Veresnya plosha Zhovtnevoyi revolyuciyiZagalni vidomostiKoordinati 50 27 00 pn sh 30 31 27 sh d 50 45000 pn sh 30 52417 sh d 50 45000 30 52417 Koordinati 50 27 00 pn sh 30 31 27 sh d 50 45000 pn sh 30 52417 sh d 50 45000 30 52417poshtovi indeksi 01001TransportNajblizhchi stanciyi metro Majdan Nezalezhnosti Hreshatik 250 m Avtobusi A 24Tramvayi z 1892 do 1944 roku 11 12 14 16 19 Na Kontraktovij ploshiTrolejbusi Tr 6 16 18Marshrutni taksi do 2014 rokuZupinki gromadskogo transportu Majdan Nezalezhnosti Tr 6 16 18 Majdan Nezalezhnosti A 24 Vulicya Institutska A 24 Budivli pam yatki infrastrukturaBudivli Budinok Federaciyi profspilok UkrayiniArhitekturni pam yatki Lyadska bramaPam yatniki Monument NezalezhnostiPoshtovi viddilennya GolovposhtamtZovnishni posilannyaKod u reyestri 11136U proyekti OpenStreetMap r9287875Na karti Na karti naselenogo punktuMapa Majdan Nezalezhnosti u Vikishovishi Roztashovanij mizh Hreshatikom vulicyami Borisa Grinchenka Sofiyivskoyu Maloyu Zhitomirskoyu Mihajlivskoyu Kostelnoyu aleyeyu Geroyiv Nebesnoyi Sotni vuliceyu Arhitektora Gorodeckogo ta provulkom Tarasa Shevchenka NazvaHreshaticka plosha 1830 1876 Dumska plosha 1876 1919 Radyanska plosha 1919 1935 Plosha Kalinina 1935 1977 Plosha Zhovtnevoyi revolyuciyi 1977 1991 Z 1991 roku Majdan NezalezhnostiIstoriyaDo XX stolittya Hreshatickij majdan 1860 ti roki Do kincya X stolittya cya miscina yak i ves teperishnij Hreshatik zvalasya Perevisishem i bula bolotom Tam de teper pochinayetsya Sofijska vulicya bula Lyadska brama sho vela do Verhnogo mista Na teritoriyi majdanu v XVIII stolitti zbuduvali kam yani fortechni muri ta tak zvani Pecherski vorota yaki isnuvali do 1833 roku Naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya yavlyav soboyu pustir tak zvane Kozine boloto Do nogo pidhodili oboronni vali kraj pidnizhzhya yakih bula nasipana greblya i stoyav vodyanij mlin U 1730 h rokah tut z yavilisya pershi derev yani a v 1850 h kam yani budinki U 1869 roci miscina distala nazvu Hreshaticka plosha Do 1871 roku na majdani buv rinok vidbuvalisya cirkovi vistavi gulyannya 1851 roku na majdani sporudzheno pershu veliku ceglyanu budivlyu budinok Dvoryanskogo zibrannya arhitektor Oleksandr Beretti teper na comu misci budinok Federaciyi profspilok Ukrayini 1876 roku pislya sporudzhennya Miskoyi dumi za proyektom arhitektora Oleksandra Shile zrujnovana u veresni 1941 roku radyanskimi radiokerovanimi minami plosha distala nazvu Dumskoyi XX stolittya 1912 roku poblizu majdanu zbudovano Hmarochos Ginzburga pershij hmarochos Ukrayini Veresen 1913 roku pered budinkom Miskoyi dumi urochisto vidkrili pam yatnik Petrovi Stolipinu zrujnovanij 16 29 bereznya 1917 roku Lyutij 1919 roku u budinku 2 pracyuvala radyanska komendatura mista yaku ocholyuvav Mikola Shors Berezen 1919 roku plosha otrimala nazvu Radyanska 1922 rik na majdani vstanovili pam yatnik Karlovi Marksu skulptor Josip Chajkov u 1930 h rokah demontovanij 1935 rik Radyanskij majdan perejmenuvali na majdan imeni Kalinina na vidznaku 60 richchya Mihajla Kalinina u 1944 roci cyu nazvu bulo pidtverdzheno U 1941 1943 rokah pid chas nacistskoyi okupaciyi majdan mav nazvi Dumskogo ta Majdanu imeni 19 Veresnya 1961 rik vidkrito 16 poverhovij gotel Moskva 2001 roku perejmenovano na gotel Ukrayina 17 grudnya 1976 roku bula vidkrita stanciya metro Plosha Kalinina z 17 zhovtnya 1977 roku Plosha Zhovtnevoyi revolyuciyi z 26 serpnya 1991 roku j donini Majdan Nezalezhnosti 1977 rik na ploshi vstanovili monument Velikij Zhovtnevij socialistichnij revolyuciyi demontovanij 1991 roku Pislya rekonstrukciyi otrimala nazvu plosha Zhovtnevoyi revolyuciyi na chest Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 roku nazvu plosha Kalinina distala teperishnya Mihajlivska plosha U 1989 roci obvalilisya koloni portalu Kiyivskogo golovposhtamtu vnaslidok tragediyi zaginulo 11 osib U 1990 roci na ploshi vidbuvalosya goloduvannya studentiv yake nadali otrimalo nazvu Revolyuciya na graniti XXI stolittya Serpen 1991 roku plosha otrimala suchasnu nazvu na chest progoloshennya Ukrayinoyu derzhavnoyi nezalezhnosti Varto vidznachiti sho v pobuti nazva majdan Nezalezhnosti vikoristovuvalasya vzhe z 1990 roku cyu nazvu zafiksovano pid chas Revolyuciyi na graniti v zhovtni 1990 roku 2001 rik provedena rekonstrukciya majdanu vstanovleno ryad pam yatnikiv zokrema Monument Nezalezhnosti vidkrito pidzemnij TC Globus pribrano velikij fontan tak zvanu Ruletku u 2011 roci jogo bulo vstanovleno u privatnomu landshaftnomu parku v seli Buki Skvirskogo rajonu Uzimku 2000 2001 rr na Majdani vidbuvalis akciyi protestu Ukrayina bez Kuchmi 2004 rik majdan stav centrom Pomaranchevoyi revolyuciyi 2010 rik vidbuvalis akciyi protestu proti Podatkovogo kodeksu 2013 rik 21 listopada u 9 tu richnicyu Pomaranchevoyi revolyuciyi rozpochavsya Yevromajdan masova akciya protestu proti prizupinennya kursu derzhavi na asociaciyu z Yevrosoyuzom Zgodom ci podiyi pererosli u Revolyuciyu Gidnosti sho pidnyalo hvilyu manifestacij i protestiv proti rezhimu Viktora Yanukovicha najbilshu z chasiv zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti 18 20 lyutogo 2014 roku na Majdani vidbuvalosya silove protistoyannya u rezultati yakogo buli znachni zhertvi sered protestuvalnikiv Majdan buv serjozno poshkodzhenij okrim togo u nich na 19 lyutogo buv spalenij Budinok profspilok Ukrayini Nametove mistechko Yevromajdanu bulo rozibrane lishe 9 serpnya OsobistostiU budinku Gudovskogo sho do 1979 roku stoyav mizh vulicyami Maloyu Zhitomirskoyu i Mihajlivskoyu 1859 roku zhiv T G Shevchenko V odnomu z primishen budinku Miskoyi dumi deyakij chas pracyuvala Risuvalna shkola M I Murashka Primitni sporudiMonument Nezalezhnosti Zhovtnevij palac Budinok profspilok Ukrayini Kiyivskij golovposhtamt Nacionalna muzichna akademiya Ukrayini Lyadski vorota Gotel Ukrayina Gotel Kozackij Pam yatnik kozaku MamayuCikavi faktiDuzhe chasto v rozmovnij movi nazivayetsya prosto yak Majdan z velikoyi literi ZobrazhennyaZagalnij viglyad Zagalnij viglyad 1975 Zagalnij viglyad 2015 Dumska plosha poch XX stolittya Viglyad Majdanu na pochatku 1990 h rokiv Miting na Majdani Nezalezhnosti 1990 ti roki Velelyudnij miting na Majdani Nezalezhnosti 1990 ti roki Viglyad Majdanu pislya rekonstrukciyi 2001 roku Majdan Nezalezhnosti v chasi Pomaranchevoyi revolyuciyi Majdan Nezalezhnosti vnochi 2005 Majdan nezalezhnosti pid chas akcij protestu v grudni 2013 roku Narodne viche 2 lyutogo 2014 roku Majdan nezalezhnosti pislya boyiv u lyutomu 2014 roku Marsh zahisnikiv u Den Nezalezhnosti 2019 rik source source source source source source source Vikonannya gimnu na Majdani Nezalezhnosti u novorichnu nich 2014 rokuPanorama majdanuPanorama nichnogo majdanu NezalezhnostiDiv takozhPomarancheva revolyuciya Yevromajdan Ukrayina bez Kuchmi Koncert Pola Makkartni na Majdani Nezalezhnosti Hreshatik Karaoke na majdaniPrimitki Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 28 lipnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Kudrickij 1982 s 403 404 Singaevskij Vadim 31 lipnya 2013 Kiev Putevoditel ros Litres ISBN 978 5 457 44074 6 Ot Kievskogo Ispolkoma Prikaz kollegii gorodskogo hozyajstva Visti Izvestiya 1919 29 23 marta S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Pereimenovanie ulic Izvestiya Visti 1920 13 4 yanvarya S 4 ros Arhivovano z pershodzherela 3 serpnya 2014 Na vidznaku yuvileyu M I Kalinina 9 serpnya 2014 u Wayback Machine Proletarska pravda 1935 266 4168 20 listopada S 6 Vityag z postanovi vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Kiyivska pravda 1944 249 6223 22 grudnya S 2 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 19 veresnya 1941 roku pislya 78 dniv oboroni Kiyiv buv zahoplenij nimeckimi vijskami Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 19 veresnya 1977 roku 1396 Pro najmenuvannya plosh m Kiyeva Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 1739 Ark 246 Arhivovano z pershodzherela 26 lipnya 2013 Rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ vid 26 serpnya 1991 roku 524 Pro perejmenuvannya ploshi Zhovtnevoyi revolyuciyi i stanciyi metro Plosha Zhovtnevoyi revolyuciyi Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 3862 Ark 90 Hreshatik 1991 50 30 serpnya S 2 Arhivovano z pershodzherela 10 bereznya 2013 Arhiv originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 19 grudnya 2018 Landshaftnyj park v Bukah md ukraine com ros Procitovano 19 travnya 2023 Taylor Adam Why Ukraine Is So Important Business Insider amer Procitovano 19 travnya 2023 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 Arhiv originalu za 13 bereznya 2015 Procitovano 14 bereznya 2015 DzherelaMajdan Nezalezhnosti u sestrinskih VikiproyektahPortal Kiyiv Fajli u Vikishovishi Veb enciklopediya Kiyeva Vulici Kiyeva Dovidnik uporyad A M Sigalov ta in K Reklama 1975 S 71 Vulici Kiyeva Dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 S 147 ISBN 5 88500 070 0 Nezalezhnosti Majdan Vulici mista Kiyeva oficijnij dovidnik Dodatok do rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 22 sichnya 2015 roku 34 899 Pro zatverdzhennya oficijnogo dovidnika Vulici mista Kiyeva S 171 172 Arhivovano z pershodzherela 6 zhovtnya 2021 Fotospomin Kiyiv yakogo nemaye Anotovanij albom svitlin 1977 1988 rokiv avtor svitlin V Galajba avtori uporyadniki M Vinogradova ta in K Golovkiyivarhitektura NDITIAM 2000 408 s il ISBN 966 7452 27 1 Kiev enciklopedicheskij spravochnik pod red A V Kudrickogo K Gl red Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii 1982 704 s il ros LiteraturaVortman D Ya Majdan Nezalezhnosti Enciklopediya istoriyi Ukrayini Dodatkovij tom Kn 1 A Ya Redkol V A Smolij golova redkol ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2021 S 351 352 773 s ISBN 978 966 00 1858 7 Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ