Хрещатик (станція метро)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хрещатик (значення).

Координати: 50°26′50″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.447260000028° пн. ш. 30.52483000002778013° сх. д. / 50.447260000028; 30.52483000002778013

«Хреща́тик» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Театральна» і «Арсенальна». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Назва — від центральної вулиці Києва.

Хрещатик
Святошинсько-Броварська лінія
Загальні дані
Тип	пілонна трисклепінна
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	100,0 м
Ширина	19,7 м
Будівництво
Дата відкриття	6 листопада 1960 року
Архітектор(и)	А. В. Добровольський, М. С. Коломієць, В. Д. Єлізаров, Г. І. Гранаткін, І. Л. Масленков, С. Й. Крушинський, Ю. В. Кисличенко за участю Ф. М. Заремби та Н. М. Щукіної
Архітектор(и) вестибюлів	Вестибюль № 1 на Хрещатику: А. В. Добровольський, В. Д. Єлізаров, І. Л. Масленков Вестибюль № 2 на Інститутській: І. Л. Масленков,
Художник(и)	О. А. Грудзинська, Н. І. Федорова (художник-технолог)
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Пересадка на	«Майдан Незалежності»
Район міста	Печерський
Виходи до	вул. Хрещатик, вул. Інститутська, вул. Ольгинська, алея Героїв Небесної Сотні, вул. Архітектора Городецького
Наземний транспорт	А 24, 114 (будні)
Інше
Час відкриття	05:37
Час закриття	00:12
Код станції	120

Святошинсько-Броварська лінія

Новобіличі ^+зал ПК068+75 Академмістечко ПК054+15 Житомирська ПК036+15 Святошин ^+зал ПК026+50 Нивки Гаванський шляхопровід ПК016+03 Берестейська ^+зал ПК5+65 Шулявська ПК17+63 Політехнічний інститут ^+шв. трам ПК38+54 Вокзальна ^+M ^+зал ^+зал ^+шв. трам ПК49+11 Університет ПК57+92 Театральна ^+M ПК65+19 Хрещатик ^+M ССГ до Майдану Незалежності ССГ до Кловської ПК81+45 Арсенальна ПК91+00 Дніпро Міст Метро через р. Дніпро ПК105+00 Гідропарк Русанівський метроміст через Русанівську протоку ПК121+09 Лівобережна  ^+зал Шляхопровід над залізницею ТЧ-1 «Дарниця» ПК132+38 Дарниця ПК145+66 Чернігівська ПК157+65 Лісова

Є частиною пересадкового вузла між Святошинсько-Броварською і Оболонсько-Теремківською лініями.

До станційних колій зі східного боку станції підходить службова сполучна гілка від Оболонсько-Теремківської та Сирецько-Печерської ліній.

З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 169.

З 26 лютого по 20 грудня 2022 року внаслідок війни була закрита для пасажирів, поїзди минали без зупинки..

Конструкція

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Арсенальна», що переходить у ССГ з Сирецько-Печерською та Оболонсько-Теремківською лініями.

Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Зали станції сполучені між собою чередою проходів-порталів, які чергуються з пілонами. Середній зал має два виходи. Західний вихід, відкритий 1960 року одночасно зі станцією, сполучений ескалаторним тунелем з тристрічковим одномаршевим ескалатором з наземним вестибюлем на вулиці Хрещатик. Побудований 1965 року східний ескалаторний нахил, обладнаний тристрічковим одномаршевим ескалатором, сполучається з проміжним вестибюлем, який розгалужується на 2 виходи: до вестибюля на вулиці Архітектора Городецького і до ескалаторного тунелю з тристрічковим одномаршевим ескалатором до наземного вестибюля на Інститутській вулиці.

Архітектура

Із огляду на те, що «Хрещатик» — центральна станція міста, автори звернулися до джерел українського мистецтва. Мармурові пілони з яскравими вставками з майоліки передають національний колорит. У стилі того часу, а нині трохи смішними, виглядають карнизи поверх пілонів з зображенням соняшника та кукурудзи. В 1980-ті роки кахельне облицювання колійних стін станції було замінено мармуровим.

Вестибюлі

Станція має три наземних вестибюлі. Перший вмонтований у будинок № 19-А по вулиці Хрещатик, другий (архітектори І. Л. Масленков, Ю. Б. Тягно) розташований по Інститутській вулиці, 6 , а третій улаштовано у будинок № 13 по вулиці Архітектора Городецького.

Поруч із вестибюлем по вулиці Хрещатик розташовані Центральний універмаг і Київська міська рада. Біля вестибюля по вулиці Архітектора Городецького розташовані Пасаж, Український театр ім. Івана Франка, поруч із яким є сходи, які ведуть до адміністрації Президента України і будинку з химерами. Вестибюль по Інститутській вулиці розташований поруч із готелем «Україна», Міжнародним центром культури «Жовтневий палац», Національним банком України, торговельним центром «Глобус» на майдані Незалежності.

Пересадки

У залі станції розташовані шість проходів зі сходами, якими можна перейти до станції «Майдан Незалежності».

Три проходи (над платформою в бік станції «Театральна») з'єднані з ескалаторним тунелем з чотирьохстрічковими одномаршевими ескалаторами. Цей перехід в години пік працює лише у одному напрямку — зі станції «Майдан Незалежності» на «Хрещатик», в інший час — у двосторонньому режимі.

Ще три проходи (над платформою в бік станції «Арсенальна») з'єднані з пішохідним тунелем, перехід яким здійснюється у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності». Другий перехід був побудований 1986 року на додаток до першого, що не справлявся з пасажиропотоком. Біля входів на пересадку розміщені об'яви, які вказують час їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.

Додаткові факти

Станція за роки існування зазнала чимало реконструкцій та перебудов. 6 листопада 1960 року її було відкрито з одним виходом у бік вулиці Хрещатик. На стіні у східному торці центрального залу розташовувався барельєф із зображенням герба УРСР.

Другий ескалаторний нахил з виходом у бік Інститутської вулиці розпочали будувати влітку 1960 року, а відкрили його 4 вересня 1965 року. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 метрів.

Наприкінці травня 1970 року було відкрито третій вихід зі станції — із проміжного вестибюля другого ескалаторного нахилу на вулицю Архітектора Городецького.

У 1976 році архітектура станції зазнала чергової зміни — над платформою другої колії був побудований перехід на Оболонсько-Теремківську лінію, який був відкритий 17 грудня 1976 року. При цьому на станції було розкрито два прорізи між пілонами для проходу пасажирів. 3 грудня 1986 року був побудований другий перехід на Оболонсько-Теремківську лінію — тепер над платформою першої колії.

Наприкінці 1980-х років було проведено заміну облицювання колійних стін — кахельну плитку було замінено мармуром.

Пасажиропотік

Рік	2009	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу	40,1	39,1	40,3	39,5	33,2	32,1	31,8	33,9	33,7

Зображення

• Центральний зал, сходи переходу № 1
• Облицювання пілону у центральній залі
• Карниз на станції з зображеннями кукурудзи та соняшника
• Посадкова платформа в бік станції «Театральна»
• Посадкова платформа в бік станції «Арсенальна»
• Назва на колійній стіні
• Дверцята на колійній стіні

• Наземний вестибюль на вул. Хрещатик
• Інтер'єр наземного вестибюля на вул. Хрещатик
• Карниз у наземному вестибюлі на вул. Хрещатик
• Ювілейний жетон з зображенням вестибюля станції метро «Хрещатик», виготовлений до 50-річчя метрополітену

• Наземний вестибюль на Інститутській вулиці
• Інтер'єр вестибюля на Інститутській вулиці
• Верхній ескалаторний нахил, вихід на Інститутську вулицю
• Інтер'єр проміжного вестибюля східного ескалаторного нахилу
• Вхід на вул. Архітектора Городецького
• Інтер'єр вестибюля на вул. Архітектора Городецького

• Пересадковий вузол № 1
• Аванзал біля ескалаторів
• Аванзал біля ескалаторів, вигляд в бік станції «Хрещатик»

• Пересадковий вузол № 2 (пішохідний)
• Аванзал біля станції «Хрещатик»
• Аванзал проміжний
• Пішохідний тунель
• Пішохідний тунель
• Аванзал біля станції «Майдан Незалежності»

Див. також

• Список станцій Київського метро.

Примітки

1. Чубенко Марина. На Крещатике поселили веселых кабанчиков : [«Сегодня» нашла мастеров, творения которых украсили столичную подземку] // Сегодня. — № 39 (2875). — 2008. — 19 февраля. — С. 10. (рос.)
2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 21 січня 1986 року № 49 «Про затвердження переліку пам'ятників архітектури місцевого значення» // Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1986. — № 2. — С. 8–14. [Архівовано з першоджерела 19 жовтня 2013.]
3. Об'єкти культурної спадщини в м. Києві. [ 2013-08-11 у Wayback Machine.] (Об'єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. [ 2014-11-03 у Wayback Machine.] [ 2014-11-03 у Wayback Machine.]) . Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 12 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
4. Віталій Кличко: Комендантська година в Києві запроваджена на півтори доби: з 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
5. Метро у Києві працює у режимі перевезень. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
6. Від влади Києва вимагають відкрити станції метро "Хрещатик" і "Майдан Незалежності" - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
7. Метро відкрито! [В останню годину!] // Вечірній Київ. — 1960. — 6 листопада.
8. Станція «Хрещатик», 1960 рік^{[недоступне посилання]} // Фото Яіцького І. М. — ЦДАКФФД ім. Г. Пшеничного. — Київ.
9. Другий вхід до станції «Хрещатик». [Нове на будівництві метрополітену] // Вечірній Київ. — 1960. — 28 червня
10. Стефанович Ф. Свято метробудівців. [Вчора о 12:00 було відкрито другий вихід зі станції метро «Хрещатик»] // Київська правда. — 1965. — 5 вересня.
11. Мойсеєв М. Восьмі ворота метро // Вечірній Київ. — 1965. — 4 вересня.
12. Білоус В. Мчать голубі експреси: [Декілька днів тому було здано в експлуатацію третій вихід зі станції метро «Хрещатик»] // Вечірній Київ. — 1970. — 1 червня.
13. Позняк П. До Червоної площі — експресами метро! // Вечірній Київ. — 1976. — 17 грудня.
14. Свириденко Л. Третя зміна: [Будується пересадочний вузол між станціями «Хрещатик» і «Площа Калініна»] // Вечірній Київ. — 1976. — 29 жовтня.
15. Метро діє, розширюється: [Вчора відкрито другий пересадочний вузол між станціями метро «Хрещатик» і «Площа Жовтневої революції»] // Вечірній Київ. — 1986. — 4 грудня.

Посилання

• Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену [ 16 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [ 13 грудня 2007 у Wayback Machine.]

• Веб-енциклопедія Києва.
• Днестров И., Игнаткин И. Киевский метрополитен // Архитектура СССР. — 1961. — № 9. — С. 27—34. (рос.) [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite]
• Касьянов О. М. Третій метрополітен // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. — 1961. — № 1. — С. 7—9, іл. [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite]
• Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Арсенальная» и «Крещатик» // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 22 февраля. (рос.) [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite]
• Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz (чес.) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]