Майдан Незалежності (станція метро)

Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°31′27″ сх. д. / 50.45000° пн. ш. 30.52417° сх. д. / 50.45000; 30.52417

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Майдан Незалежності (значення).

«Майда́н Незале́жності» — 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Поштова площа» та «Площа Українських Героїв». Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою «Площа Калініна». Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції, у зв'язку з перейменуванням головної площі міста станція також змінила назву — «Площа Жовтневої революції». Нинішня назва — з 26 серпня 1991 року.

Майдан Незалежності
Київський метрополітен Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип	колонна трисклепінна глибокого закладення
Стара назва	Площа Калініна, Площа Жовтневої революції
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	102,0 м
Ширина	16,0 м
Будівництво
Дата відкриття	17 грудня 1976 року
Архітектор(и)	М. C. Коломієць, І. Л. Масленков, М. М. Сиркін за участю Ф. М. Заремби
Художник(и)	І. С. Марчук
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Пересадка на	«Хрещатик»
Район міста	Печерський, Шевченківський
Виходи до	Майдану Незалежності, Хрещатику
Наземний транспорт	А 24, 62, 111, 114 Тр 6, 16, 18
Інше
Час відкриття	05:40
Час закриття	00:12
Код станції	217

Оболонсько-Теремківська лінія

ТЧ-2 «Оболонь» ПК213+59 Героїв Дніпра ПК201+98 Мінська ПК190+08 Оболонь ПК172+92 Почайна ^+зал ПК158+03 Тараса Шевченка ^+M ПК146+05 Контрактова площа  ПК136+25 Поштова площа ^+ф ^+рв ПК122+88 Майдан Незалежності ^+M ССГ до Хрещатика ССГ до Кловської ПК112+75 Площа Українських Героїв ^+M ПК105+85 Олімпійська ПК89+90 Палац «Україна» ПК81+70 Либідська ПК69+29 Деміївська ^+авт ПК58+49 Голосіївська ПК43+66 Васильківська ПК28+83 Виставковий центр ПК19+58 Іподром  ПК4+64 Теремки ПК2+50 Автовокзал «Теремки» ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора» ПК010+23 (Одеська)

Конструкція

Конструкція станції — Колонна трисклепінна глибокого закладення з острівною платформою.

Колійний розвиток: 3-стрілочний оборотний тупик з боку станції «Площа Льва Толстого», що переходить в одноколійну ССГ з Святошинсько-Броварською і Сирецько-Печерською лініями.

Має три підземних зали — середній і два зали з посадочними платформами. Станція має один вихід. Середній зал ескалаторним тунелем з чотиристрічковим одномаршевим ескалатором з'єднаний із підземним вестибюлем, що сполучений з підземним переходом під Майданом Незалежності.

Опис

Центральна станція Оболонсько-Теремківської лінії, перша пересадкова. Станція глибокого закладення з новою конструктивною схемою — колонна. Внутрішній підземний простір самої станції повністю розкрито завдяки застосуванню конструкцій з металевими колонами-пілонами невеликого перерізу, внаслідок чого середній і боковий зали зливаються в єдиний простір. Колони ніби створені з плісированого білого паперу. Невдалим виявилося закарнизне освітлення, яке відповідно до задуму авторів, повинно було «відірвати» склепіння від колон. У 1980-ті роки розроблялися варіанти модернізації освітлення станції, однак за браком коштів вони не були втілені. Тут уперше (наряду зі станцією «Червона площа») в Київському метро колійні стіни було облицьовано мармуром, а не кахельною плиткою.

В торці підземного залу з боку головного входу у 1976—1977 роках містився бронзовий рельєфний профільний портрет М. І. Калініна роботи скульптора О. П. Скоблікова (в подальшому був використаний в оформленні прохідної заводу імені Калініна на Щекавицькій вулиці, який нині не існує). Чотири металеві двері технічних шаф уздовж колійних стін прикрашені рельєфними композиціями з датами, що символізують визначні події згідно з радянською історіографією:

• 1917 — рік Жовтневої революції;
• 1929 — рік так званого «великого перелому» від НЕПу до «соціалістичної індустріалізації та колективізації»;
• 1945 — рік перемоги у німецько-радянській війні;
• 1976 — рік відкриття станції.

У 2016 році згідно з законом про декомунізацію із композиції «1917» було вирізано радянські символи.

Станція розташована поблизу головної вулиці Києва. Пасажири потрапляють на станцію з підземного переходу, спорудженого під Майданом Незалежності. Після реконструкції ця площа перетворилася в багатоярусний ансамбль, що завершується монументом на честь незалежності України.

Пересадки

Є частиною пересадочного вузла між Оболонсько-Теремківською лінією і Святошинсько-Броварською лініями. Станція «Майдан Незалежності» пов'язана зі станцією «Хрещатик» двома переходами — ескалаторним і пішохідним тунелями. Перехід у торці центрального залу, обладнаний чотиристрічковими одномаршевими ескалаторами, був відкритий одночасно зі станцією. Другий, обхідний пішохідний тунель, вихід з якого розташований по центру платформи, був побудований і відкритий 3 грудня 1986 року після того, як з'ясувалося, що перший перехід не справляється з пасажиропотоком.

У ранкові та вечірні години «пік» пересадки працюють в односторонньому режимі з розведенням пасажиропотоків: пішохідний (довгий) тунель — у напрямку з «Хрещатика» на «Майдан Незалежності», а ескалаторний (короткий) — з «Майдану Незалежності» на «Хрещатик». При цьому всі чотири стрічки ескалаторів працюють на підйом. В інший час короткий перехід працює у двосторонньому режимі. Біля входів на пересадки з боку станції «Хрещатик» розміщені оголошення з режимом їх роботи, а також світлові (червоний/зелений) покажчики.

Чимала довжина пішохідного тунелю створює незручності для пасажирів. Згідно з Державною програмою розвитку метрополітенів до 2010 року тут було заплановано провести реконструкцію з установкою траволаторів. На початку 2012 року в довгому переході було укладене гранітне покриття для підлоги поверх асфальтового. На час ремонту перехід не працював у неробочі дні.

Закриття станцій на пересадку

У зв'язку із близькістю до урядового кварталу станція неодноразово закривалася, як пересадковий вузол

• у 2004—2005 році, під час Помаранчевої революції
• в 2013—2014 роках під час Революції гідності
• не працювала з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року до 20 грудня 2022 року.

Пасажиропотік

Рік	2009	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу	39,1	39,6	35,8	38,7	29,0	29,4	30,2	31,9	31,5

Зображення

• Центральний зал станції
• Вихід з переходу (довгого) зі станції «Хрещатик»
• Форма колон станції
• Назва станції на колійній стіні
• Підземний вестибюль станції
• Касовий зал станції

• Дверцята на колійній стіні
• Дверцята «1917»
• Дверцята «1929»
• Дверцята «1945»
• Дверцята «1976»

• Пересадковий вузол № 1
• Аванзал поряд з ескалаторами
• Аванзал поряд з ескалаторами, вигляд в бік «Хрещатика»

• Пересадковий вузол № 2 (пішохідний)
• Аванзал біля станції «Майдан Незалежності»
• Пішохідний тунель
• Пішохідний тунель
• Аванзал проміжний
• Аванзал біля станції «Хрещатик»
• Під час укладання гранітного покриття підлоги

Примітки

1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 2 березня 1976 року № 199 «Про найменування станцій метрополітену на Куренівсько-Червоноармійській лінії» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1552. Арк. 134. [Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.]
2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 17 жовтня 1977 року № 1538 «Про найменування станції метрополітену» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8. Спр. 1744. Арк. 219. [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 3862. Арк. 90. (Хрещатик. — 1991. — № 50. — 30 серпня. — С. 2.) [Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.]
4. Масленков И. Л. Архитектура новых станций киевского метро [ 2014-08-09 у Wayback Machine.] // Метрострой. [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.] — 1977. — № 1. — С. 20—22.
5. Козлов К. Київський метрополітен: Хронологія. Події. Факти. — К.: Сидоренко В. Б., 2011. — С. 123.
6. . Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
7. . Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2006 року № 257 «Про затвердження Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів на 2006—2010 роки».
9. Віталій Кличко: Комендантська година в Києві запроваджена на півтори доби: з 17:00 26 лютого до 08:00 28 лютого. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
10. Метро у Києві працює у режимі перевезень. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
11. Від влади Києва вимагають відкрити станції метро "Хрещатик" і "Майдан Незалежності" - Новини Києва | Big Kyiv. Великий Київ (укр.). 8 липня 2022. Процитовано 11 серпня 2022.
12. Завтра, 20 грудня відновлюють свою роботу станції «Майдан Незалежності» та «Хрещатик»

Посилання

• Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
• Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену [ 7 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
• Фотографії станції на сайті metro.zarohem.cz [ 9 листопада 2011 у Wayback Machine.] (чес.)

• Веб-енциклопедія Києва.
• Тоцкий Олег. Метро, которого нет: «Площадь Независимости», «Почтовая площадь» и «Контрактовая площадь» [Архівовано 16 грудня 2012 у WebCite] // tov-tob.livejournal.com. — 2012. — 14 декабря. (рос.)