Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Печерський район найменший за територією та населенням район міста Києва розташований у центральній частині столиці на п

Печерський район

Печерський район

Печерський район — найменший за територією та населенням район міста Києва, розташований у центральній частині столиці на правому березі Дніпра. На його території, окрім промислових, наукових, навчальних та культурних закладів, розташовані Офіс Президента України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Прокуратура України, Палац спорту, головні офіси багатьох українських банків та корпорацій.

Печерський район
image image
Герб Печерського району Прапор Печерського району
image
Основні дані
Країна: image Україна
Місто: Київ
Населення: 151 977
Площа: 27 км²
Географічні координати: 50°25′43″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.42880555558333100° пн. ш. 30.55311111113888956° сх. д. / 50.42880555558333100; 30.55311111113888956Координати: 50°25′43″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.42880555558333100° пн. ш. 30.55311111113888956° сх. д. / 50.42880555558333100; 30.55311111113888956
Станції метро: image «Дніпро» (тим. зач.)
image «Арсенальна»
image «Хрещатик»
image «Майдан Незалежності»
image «Площа Українських Героїв»
image «Олімпійська»
image «Палац «Україна»»
image «Либідська»
image «Палац спорту»
image «Кловська»
image «Печерська»
image «Звіринецька»
Районна влада
Адреса адміністрації: 01010, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15
Вебсторінка: pechersk.kyivcity.gov.ua
Голова РДА:
Мапа
image Печерський район у Вікісховищі

Загальні дані

Нині в Печерському районі, що займає площу 27 км², мешкає 126,2 тисячі киян, тут діє близько 30 промислових підприємств, 28 науково-дослідних та проєктних інститутів, чотири вищих навчальних заклади, вісім технікумів та профтехучилищ, 15 середніх, одна вечірня, дві спортивні школи та 17 дошкільних закладів, чотири лікарні й військовий шпиталь, п'ять поліклінік, заклади торгівлі та громадського харчування. Печерський район відзначається насиченістю культурно-мистецькими закладами: це — Український дім, Палац дітей та юнацтва, Центр культури, просвіти та дозвілля Збройних Сил України (будинок офіцерів), дев'ять державних музеїв, 21 бібліотека, 7 палаців та будинків культури, два театри та три театри-студії, 4 кінотеатри, Центральний парк культури та відпочинку, Національна філармонія України, Міжнародний центр культури й мистецтв, дитяча картинна галерея і три дитячі музичні школи. Встановлено й районне свято, яке відзначається раз на два роки. Печерський район живе цікавим багатогранним життям.

До складу Печерського району входять історичні місцевості: Чорна гора, Верхня Теличка, Видубичі, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Хрести, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бессарабка, Липки.

Туристичні пам'ятки

На території району знаходяться:

Історія району

За часів Київської Русі

Історія Печерського району Києва неподільно пов'язана власне з виникненням і розбудовою столиці України. Обіймаючи терени історичних місцевостей і урочищ на правому березі Дніпра, сучасний Печерський район увібрав у себе Володимирську гірку, Перевісище-Хрещатик, Липки, Угорське, Аскольдова могила, Берестове, Наводничі, Звіринець, Видубичі, Верхню Теличку, Саперну Слобідку, гору Лису, Чорну, Багринову, долини Клова і частково Либіді.

Поблизу урочища Угорське, 882 року князь Олег Віщий убив київських князів Аскольда і Діра і став княжити в Києві, мовивши: «Хай се буде мати городам руським». У 988 році князь Володимир Святославич хрестив Русь. А згодом, 1051 р. ченці Антоній Печерський і Феодосій Печерський заснували у викопаних поблизу княжого села Берестового в печерах православний монастир — майбутню Києво-Печерську лавру. Звідси й пішла назва району. Крім лаврських, відомі ще не менш древні Звіринецькі печери та інші печери на терені району.

Перші муровані споруди в районі з'явилися ще в XI ст. в Печерському монастирі, а в XII ст. тут вже існувало значне поселення.

XVII-XVIII століття

Наприкінці XVII ст. Печерське містечко стає військово-адміністративним центром Києва. Гетьман Іван Самойлович починає спорудження земляної фортеці, а згодом гетьман Іван Мазепа зводить оборонні мури з вежами, церквами довкола лаври, дає великі кошти на церковне будівництво. Полковники Війська Запорізького також надають кошти на розбудову й прикрашення Печерського, Микільського, Видубицького, Михайлівського Золотоверхого монастирів, на розвиток української національної культури; її поширювали й лаврська школа, лаврські друкарня та іконописна майстерня. Різнопланове значення Печерська зростає впродовж наступних часів. У середині XVIII ст. тут зводяться Царський (Маріїнський) та Кловський палаци, будинок київських генерал-губернаторів, муровані брами й порохові льохи, вдосконалюються фортифікаційні споруди Печерської фортеці. Наприкінці XVIII ст. навпроти лаври будується величезний арсенал з жовтої київської цегли. Зелену глину для випалення цієї цегли видобували тут-таки, на схилах Дніпра і Либеді, і ті цегельні стали першими промисловими підприємствами району. З такої ж цегли побудовано згодом всю нову Печерську фортецю на величезному терені плато — Васильківське та Госпітальне укріплення, казарми, оборонні вежі, мури, новий арсенал, а ще — інститут шляхетних дівчат, бики Ланцюгового мосту через Дніпро.

XIX століття

З розвитком капіталізму Київ швидко зростає й розбудовується. У XIX ст. виникає вулиця Хрещатик, і старий Київ зливається з Печерськом. Утворюються характерні ділянки забудови й розселення киян. Діловий Хрещатик — банки, контори, біржа. Єдиним промисловим підприємством Печерську залишається завод «Арсенал». Лисогірський форт стає місцем страт. На зламі XIX-XX ст. на терені сучасного Печерського району вже діяли міський Музей старовини й мистецтв, зали Дворянського та Купецького зібрань, іподром.

XX століття

Під час Першої світової війни Печерськ швидко мілітаризується: розширюється арсенал, зводяться військові училища, прокладаються залізничні колії до всіх військових об'єктів. Визвольні змагання 1917—1920 років роблять територію Печерського району ареною братовбивчих бойових дій, а каральні органи кожної протиборствуючої сторони обирають за свій осідок панські Липки.

Нове піднесення переживає Печерський район після 1934 року, коли з переведенням столиці України з Харкова до Києва в Липках розмістилися урядові заклади. Водночас було знищено безліч пам'яток культової архітектури, кладовище «Аскольдова могила». У 1930-ті роки споруджено будинок Верховної Ради, гігантський будинок НКВС (нині — будинок Кабінету Міністрів), клуби, школи, дитячі садки та ясла, численні житлові будинки, стадіон «Динамо», набережну Дніпра. Довоєнний проєкт планування Печерсько-Звіринецького району розробив архітектор Іван Довгалюк. Проєкт перепланування Печерсько-Звіринецького району було здійснено частково, місцевість у районі сучасного бульвару Лесі Українки залишалася не спланованою і малонаселеною.

1935 року район був перейменований на Кіровський, на честь радянського партійного діяча Сергія Кірова. 1944 року району повернули історичну назву.

Друга світова війна завдала страшних ран Печерську. Тривалий час залишався зруйнованим Успенський собор лаври, знищений восени 1941 року під час нацистської окупації міста.

У повоєнні роки одними з перших масово були забудовані котеджами околиці — Багринова гора, Старонаводницька вулиця, потім почалося масове будівництво багатоповерхових житлових будинків у південній частині району — вулиці Бастіонна, Михайла Бойчука, бульвар Миколи Міхновського. У 1960-ті роки прокладено й забудовано бульвар Лесі Українки та прилеглі вулиці. В старовинному Аносовському саду 1957 року влаштовано парк Слави з обеліском і Вічним вогнем над Могилою Невідомого Солдата.

В останні десятиріччя в районі з'явилося багато нових громадських споруд і закладів та житлові масиви. У 1981 році був урочисто відкритий Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років» (нині має назву Національний музей історії України у Другій світовій війні). На березі Дніпра встановлено пам'ятник засновникам Києва.

У 1964 році у Печерському районі на дніпровських схилах відкрито Центральний ботанічний сад з чудовим садом бузку та дендрарієм.

Населення

image
Статево-вікова піраміда населення Печерського району у 2001 р.

Чисельність населення району:

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 75 129 60,23 %
Російська 38 257 30,67 %
Інше 11 359 9,10 %
Разом 124 745 100,00 %

Галерея

Див. також

Посилання

  • Довіднік Печерськ

Примітки

  1. Станом на 1 січня 2016 року [ 27 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Розпорядження Президента України від 18 травня 2020 року № 325/2020-рп «Про призначення Н. Кондрашової головою Печерської районної в місті Києві державної адміністрації»
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 серпня 1944 року «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1945. — # 7–8. — С. 9–12.
  4. . Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 травня 2015.
  5. . www.kiev.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2009. Процитовано 14 травня 2020.
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Шевченківський район Подільський район Дніпровський район
Голосіївський район image Дніпровський район
Голосіївський район Голосіївський район Дарницький район

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pecherskij rajon najmenshij za teritoriyeyu ta naselennyam rajon mista Kiyeva roztashovanij u centralnij chastini stolici na pravomu berezi Dnipra Na jogo teritoriyi okrim promislovih naukovih navchalnih ta kulturnih zakladiv roztashovani Ofis Prezidenta Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini Nacionalnij bank Ukrayini Prokuratura Ukrayini Palac sportu golovni ofisi bagatoh ukrayinskih bankiv ta korporacij Pecherskij rajonGerb Pecherskogo rajonu Prapor Pecherskogo rajonuOsnovni daniKrayina UkrayinaMisto KiyivNaselennya 151 977Plosha 27 km Geografichni koordinati 50 25 43 pn sh 30 33 11 sh d 50 42880555558333100 pn sh 30 55311111113888956 sh d 50 42880555558333100 30 55311111113888956 Koordinati 50 25 43 pn sh 30 33 11 sh d 50 42880555558333100 pn sh 30 55311111113888956 sh d 50 42880555558333100 30 55311111113888956Stanciyi metro Dnipro tim zach Arsenalna Hreshatik Majdan Nezalezhnosti Plosha Ukrayinskih Geroyiv Olimpijska Palac Ukrayina Libidska Palac sportu Klovska Pecherska Zvirinecka Rajonna vladaAdresa administraciyi 01010 vul Mihajla Omelyanovicha Pavlenka 15Vebstorinka pechersk kyivcity gov uaGolova RDA Mapa Pecherskij rajon u VikishovishiZagalni daniNini v Pecherskomu rajoni sho zajmaye ploshu 27 km meshkaye 126 2 tisyachi kiyan tut diye blizko 30 promislovih pidpriyemstv 28 naukovo doslidnih ta proyektnih institutiv chotiri vishih navchalnih zakladi visim tehnikumiv ta proftehuchilish 15 serednih odna vechirnya dvi sportivni shkoli ta 17 doshkilnih zakladiv chotiri likarni j vijskovij shpital p yat poliklinik zakladi torgivli ta gromadskogo harchuvannya Pecherskij rajon vidznachayetsya nasichenistyu kulturno misteckimi zakladami ce Ukrayinskij dim Palac ditej ta yunactva Centr kulturi prosviti ta dozvillya Zbrojnih Sil Ukrayini budinok oficeriv dev yat derzhavnih muzeyiv 21 biblioteka 7 palaciv ta budinkiv kulturi dva teatri ta tri teatri studiyi 4 kinoteatri Centralnij park kulturi ta vidpochinku Nacionalna filarmoniya Ukrayini Mizhnarodnij centr kulturi j mistectv dityacha kartinna galereya i tri dityachi muzichni shkoli Vstanovleno j rajonne svyato yake vidznachayetsya raz na dva roki Pecherskij rajon zhive cikavim bagatogrannim zhittyam Do skladu Pecherskogo rajonu vhodyat istorichni miscevosti Chorna gora Verhnya Telichka Vidubichi Saperne pole Zvirinec Pechersk Hresti Cherepanova gora Berestove Klov Bessarabka Lipki Turistichni pam yatkiNa teritoriyi rajonu znahodyatsya kompleks sporud Kiyevo Pecherskoyi lavri XI XVIII st Vidubickij monastir Fortecya Kosij kaponir Klovskij palac Mariyinskij palac Budinok Kabinetu Ministriv Budivlya Nacionalnogo banku Ukrayini Budinok arhitektora Gorodeckogo vidomij yak budinok z himerami Budivlya Verhovnoyi Radi Nacionalnij kulturno misteckij ta muzejnij kompleks Misteckij arsenal Istoriya rajonuZa chasiv Kiyivskoyi Rusi Istoriya Pecherskogo rajonu Kiyeva nepodilno pov yazana vlasne z viniknennyam i rozbudovoyu stolici Ukrayini Obijmayuchi tereni istorichnih miscevostej i urochish na pravomu berezi Dnipra suchasnij Pecherskij rajon uvibrav u sebe Volodimirsku girku Perevisishe Hreshatik Lipki Ugorske Askoldova mogila Berestove Navodnichi Zvirinec Vidubichi Verhnyu Telichku Sapernu Slobidku goru Lisu Chornu Bagrinovu dolini Klova i chastkovo Libidi Poblizu urochisha Ugorske 882 roku knyaz Oleg Vishij ubiv kiyivskih knyaziv Askolda i Dira i stav knyazhiti v Kiyevi movivshi Haj se bude mati gorodam ruskim U 988 roci knyaz Volodimir Svyatoslavich hrestiv Rus A zgodom 1051 r chenci Antonij Pecherskij i Feodosij Pecherskij zasnuvali u vikopanih poblizu knyazhogo sela Berestovogo v pecherah pravoslavnij monastir majbutnyu Kiyevo Pechersku lavru Zvidsi j pishla nazva rajonu Krim lavrskih vidomi she ne mensh drevni Zvirinecki pecheri ta inshi pecheri na tereni rajonu Pershi murovani sporudi v rajoni z yavilisya she v XI st v Pecherskomu monastiri a v XII st tut vzhe isnuvalo znachne poselennya XVII XVIII stolittya Naprikinci XVII st Pecherske mistechko staye vijskovo administrativnim centrom Kiyeva Getman Ivan Samojlovich pochinaye sporudzhennya zemlyanoyi forteci a zgodom getman Ivan Mazepa zvodit oboronni muri z vezhami cerkvami dovkola lavri daye veliki koshti na cerkovne budivnictvo Polkovniki Vijska Zaporizkogo takozh nadayut koshti na rozbudovu j prikrashennya Pecherskogo Mikilskogo Vidubickogo Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastiriv na rozvitok ukrayinskoyi nacionalnoyi kulturi yiyi poshiryuvali j lavrska shkola lavrski drukarnya ta ikonopisna majsternya Riznoplanove znachennya Pecherska zrostaye vprodovzh nastupnih chasiv U seredini XVIII st tut zvodyatsya Carskij Mariyinskij ta Klovskij palaci budinok kiyivskih general gubernatoriv murovani brami j porohovi lohi vdoskonalyuyutsya fortifikacijni sporudi Pecherskoyi forteci Naprikinci XVIII st navproti lavri buduyetsya velicheznij arsenal z zhovtoyi kiyivskoyi cegli Zelenu glinu dlya vipalennya ciyeyi cegli vidobuvali tut taki na shilah Dnipra i Libedi i ti cegelni stali pershimi promislovimi pidpriyemstvami rajonu Z takoyi zh cegli pobudovano zgodom vsyu novu Pechersku fortecyu na velicheznomu tereni plato Vasilkivske ta Gospitalne ukriplennya kazarmi oboronni vezhi muri novij arsenal a she institut shlyahetnih divchat biki Lancyugovogo mostu cherez Dnipro XIX stolittya Z rozvitkom kapitalizmu Kiyiv shvidko zrostaye j rozbudovuyetsya U XIX st vinikaye vulicya Hreshatik i starij Kiyiv zlivayetsya z Pecherskom Utvoryuyutsya harakterni dilyanki zabudovi j rozselennya kiyan Dilovij Hreshatik banki kontori birzha Yedinim promislovim pidpriyemstvom Pechersku zalishayetsya zavod Arsenal Lisogirskij fort staye miscem strat Na zlami XIX XX st na tereni suchasnogo Pecherskogo rajonu vzhe diyali miskij Muzej starovini j mistectv zali Dvoryanskogo ta Kupeckogo zibran ipodrom XX stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pechersk shvidko militarizuyetsya rozshiryuyetsya arsenal zvodyatsya vijskovi uchilisha prokladayutsya zaliznichni koliyi do vsih vijskovih ob yektiv Vizvolni zmagannya 1917 1920 rokiv roblyat teritoriyu Pecherskogo rajonu arenoyu bratovbivchih bojovih dij a karalni organi kozhnoyi protiborstvuyuchoyi storoni obirayut za svij osidok panski Lipki Nove pidnesennya perezhivaye Pecherskij rajon pislya 1934 roku koli z perevedennyam stolici Ukrayini z Harkova do Kiyeva v Lipkah rozmistilisya uryadovi zakladi Vodnochas bulo znisheno bezlich pam yatok kultovoyi arhitekturi kladovishe Askoldova mogila U 1930 ti roki sporudzheno budinok Verhovnoyi Radi gigantskij budinok NKVS nini budinok Kabinetu Ministriv klubi shkoli dityachi sadki ta yasla chislenni zhitlovi budinki stadion Dinamo naberezhnu Dnipra Dovoyennij proyekt planuvannya Pechersko Zvirineckogo rajonu rozrobiv arhitektor Ivan Dovgalyuk Proyekt pereplanuvannya Pechersko Zvirineckogo rajonu bulo zdijsneno chastkovo miscevist u rajoni suchasnogo bulvaru Lesi Ukrayinki zalishalasya ne splanovanoyu i malonaselenoyu 1935 roku rajon buv perejmenovanij na Kirovskij na chest radyanskogo partijnogo diyacha Sergiya Kirova 1944 roku rajonu povernuli istorichnu nazvu Druga svitova vijna zavdala strashnih ran Pechersku Trivalij chas zalishavsya zrujnovanim Uspenskij sobor lavri znishenij voseni 1941 roku pid chas nacistskoyi okupaciyi mista U povoyenni roki odnimi z pershih masovo buli zabudovani kotedzhami okolici Bagrinova gora Staronavodnicka vulicya potim pochalosya masove budivnictvo bagatopoverhovih zhitlovih budinkiv u pivdennij chastini rajonu vulici Bastionna Mihajla Bojchuka bulvar Mikoli Mihnovskogo U 1960 ti roki prokladeno j zabudovano bulvar Lesi Ukrayinki ta prilegli vulici V starovinnomu Anosovskomu sadu 1957 roku vlashtovano park Slavi z obeliskom i Vichnim vognem nad Mogiloyu Nevidomogo Soldata V ostanni desyatirichchya v rajoni z yavilosya bagato novih gromadskih sporud i zakladiv ta zhitlovi masivi U 1981 roci buv urochisto vidkritij Memorialnij kompleks Nacionalnij muzej istoriyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni 1941 1945 rokiv nini maye nazvu Nacionalnij muzej istoriyi Ukrayini u Drugij svitovij vijni Na berezi Dnipra vstanovleno pam yatnik zasnovnikam Kiyeva U 1964 roci u Pecherskomu rajoni na dniprovskih shilah vidkrito Centralnij botanichnij sad z chudovim sadom buzku ta dendrariyem NaselennyaStatevo vikova piramida naselennya Pecherskogo rajonu u 2001 r Chiselnist naselennya rajonu 2001 131 127 2008 135 994 2020 163 264Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib DolyaUkrayinska 75 129 60 23 Rosijska 38 257 30 67 Inshe 11 359 9 10 Razom 124 745 100 00 GalereyaBudinok iz himerami Kiyevo Pecherska lavraDiv takozhAdministrativno teritorialnij podil Kiyeva Pechersk Ob yekti kulturnoyi spadshini Pecherskogo rajonu mista KiyevaPosilannyaDovidnik PecherskPrimitkiStanom na 1 sichnya 2016 roku 27 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 18 travnya 2020 roku 325 2020 rp Pro priznachennya N Kondrashovoyi golovoyu Pecherskoyi rajonnoyi v misti Kiyevi derzhavnoyi administraciyi Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 15 serpnya 1944 roku Pro perejmenuvannya utochnennya ta vnesennya zmin v najmenuvannya deyakih mist rajonnih centriv i rajoniv URSR Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1945 7 8 S 9 12 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2015 Procitovano 7 travnya 2015 www kiev ukrstat gov ua Arhiv originalu za 20 chervnya 2009 Procitovano 14 travnya 2020 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Shevchenkivskij rajon Podilskij rajon Dniprovskij rajonGolosiyivskij rajon Dniprovskij rajonGolosiyivskij rajon Golosiyivskij rajon Darnickij rajon

Дата публікації:
Топ