Кі́ров Сергі́й Миро́нович (справжнє прізвище — Костриков; нар. 15 (27) березня 1886, Уржум, Вятська губернія, Російська імперія — вбитий 1 грудня 1934, Ленінград, Російська РФСР, СРСР) — російський радянський державний і політичний діяч, 1-й секретар Ленінградського міського комітету ВКП(б). Організатор масових репресій. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1921—1923 роках. Член ЦК ВКП(б) у 1923—1934 роках. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) з 23 липня 1926 по 26 червня 1930 року. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) з 13 липня 1930 по 1 грудня 1934 року. Член Організаційного бюро та секретар ЦК ВКП(б) з 10 лютого по 1 грудня 1934 року.
Сергій Миронович Кіров | |
---|---|
рос. Сергей Миронович Киров | |
Сергій Кіров виступає на VII з'їзді ВКП(б) (Москва, 1934 р.) | |
1 Перший секретар ЦК Компартії Азербайджанської РСР | |
липень 1921 — січень 1925 | |
Попередник | Посаду започатковано |
Наступник | Рухулла Ахундов |
1 Перший секретар Ленінградського обкому й міськкому ВКП(б) | |
1926 — 1 грудня 1934 | |
Попередник | Посаду започатковано |
Наступник | Андрій Жданов |
| |
Народився | 15 (27) березня 1886[1][2][…] Уржум, Вятська губернія, Російська імперія[4] |
Помер | 1 грудня 1934[4][1][…](48 років) Ленінград, РСФРР, СРСР[4] |
Похований | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Відомий як | політик |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Національність | росіянин |
Політична партія | РСДРП (з 1904) |
Батько | Мирон Іванович Костриков |
Мати | Катерина Кузьмівна Казанцева |
У шлюбі з | Марія Львівна Маркус |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився в місті Уржум Вятської губернії (нині Кіровська область) 27 березня (15 за старим стилем) 1886 року в міщанській родині. Четверо перших дітей померли в дитинстві, згодом народилися Анна, Сергій і Ліза. В 1894 році у Кірова померла мати, а батько покинув сім'ю. Виховувався в будинку сиріт із незабезпечених родин в Уржумі.
Закінчив Уржумське парафіяльне, а згодом — міське училище. У серпні 1901 року їде у Казань, де вступає до нижчого механіко-технічного промислового училища, яке закінчив у травні 1904 року, здобувши нагороду першого ступеня. Того ж року почав працювати креслярем у міській управі Томська і навчався на підготовчих курсах Томського технологічного інституту.
У Томську в листопаді 1904 року вступив до РСДРП. Його партійне псевдо — «Серж» (Сєрж). В 1905 році уперше брав участь в демонстрації і був заарештований поліцією. Після виходу з тюрми очолив бойові дружини. У липні 1905 року Томська міська партійна конференція вибирає Кострикова членом томського РСДРП. В липні 1906 року був заарештований і ув'язнений в томській фортеці (тюрмі) на півтора року.
1909 року переїжджає у Владикавказ, де стає провідним співробітником північнокавказької кадетської газети «Терек», друкується під псевдонімом Сергій Миронов (рос. Сергей Миронов), бере участь в аматорських спектаклях, захоплюється альпінізмом. Тут же знайомиться з Марією Львівною Маркус, яка згодом стає його дружиною.
У Владикавказі його арештовують, відправляють на етап в Томськ, де 16 березня 1912 року над ним проводиться суд і виноситься виправдувальний вирок. Костриков повертається до Владикавказа.
Його псевдонім Кіров походить від «кір» — знайденого в календарі. У квітні 1912 року в газеті «Терек» з'являється стаття «Поперек дороги», підписана «С. Кіров».
Згідно з офіційною версією більшовицьких істориків, політичні погляди Кірова до 1917 року були ясні і зрозумілі — він був прихильником марксизму-ленінізму. Проте дослідження останніх років спростували такі твердження — Костриков довго не міг вибрати «політичної платформи», співчував меншовикам, котрі підтримували Тимчасовий уряд і лише після жовтневого перевороту 1917 року, він перейшов на сторону більшовиків. Почалася його стрімка партійна кар'єра.
Навесні 1918 року був вибраний членом Терської обласної ради, а в липні бере участь у 5-му Всеросійському з'їзді рад по гостьовому квитку, а в листопаді Кіров уже повноправний делегат Шостого Всеросійського з'їзду рад.
З 25 лютого по 25 квітня 1919 року — голова тимчасового Астраханського губернського революційного комітету, бере участь у придушенні антибільшовицького опору в Астрахані.
З квітня 1919 року — начальник Політичного відділу 11-ї окремої армії РСЧА. 7 травня — 25 червня 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) 11-ї окремої армії РСЧА. 7 липня — 14 серпня 1919 року — член РВР Астраханської групи військ РСЧА. 10 вересня — 30 грудня 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) 11-ї армії РСЧА Південного (Південно-Східного) фронту.
З грудня 1919 року — член Кавказького революційного комітету, член та заступник голови Бюро із відновлення радянської влади на Північному Кавказі. У 1920 році у складі 11-ї Червоної армії вступає в Баку. 29 травня — серпень 1920 року — повноважний представник РРФСР у Грузії.
З вересня по жовтень 1920 року — член делегації НКЗС РРФСР для ведення мирних переговорів з Польщею, бере участь в укладенні мирного договору з Польщею у Ризі.
У жовтні 1920 — лютому 1922 року — член Кавказького бюро ЦК РКП(б).
У липні 1921 — січні 1926 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Азербайджану.
У складі групи ЦК ВКП(б) направлений в Ленінград для ідеологічної боротьби з зинов'ївською опозицією.
8 січня 1926 — 20 жовтня 1927 року — відповідальний секретар Ленінградського губернського комітету ВКП(б). 8 січня 1926 — листопад 1927 року — 1-й секретар Північно-Західного бюро ЦК ВКП(б) у Ленінграді.
21 листопада 1927 — 1 грудня 1934 року — відповідальний секретар Ленінградського обласного комітету ВКП(б).
Одночасно, 10 лютого — 1 грудня 1934 року — секретар ЦК ВКП(б).
Убивство
Увечері 1 грудня 1934 року в Смольному, де розташовувалися Ленінградський міськом та обком ВКП (б), Сергія Кірова пострілом в потилицю вбив Леонід Ніколаєв.
28 і 29 грудня 1934 року в Ленінграді під головуванням В. Ульріха признала винними у вбивстві 14 осіб і засудила їх до розстрілу з конфіскацією належного їм майна.
Виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР встановила, що обвинувачені у цій справі, будучи учасниками підпільної контрреволюційної терористичної групи, за прямим завданням і під безпосереднім керівництвом терористичного «Ленінградського центру», підготували і здійснили 1 грудня 1934 р. в м. Ленінграді, в будівлі Смольного вбивство товариша Сергія Мироновича Кірова.
Виїзна сесія військової колегії Верховного суду СРСР визнала всіх обвинувачених в числі 14 осіб винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 588−5811, і, керуючись постановою від 1 грудня 1934 р., — засудила:
— до вищої міри покарання — розстрілу, з конфіскацією належного їм майна.
1) Ніколаєва Леоніда Васильовича,
2) Котолінова Івана Івановича,
3) Шатського Миколи Миколайовича,
4) Рум'янцева Володимира Васильовича,
5) Мандельштама Сергія Йосиповича,
6) М'ясникова Миколи Петровича,
7) Левіна Володимира Соломоновича,8) Сосицького Льва Ілліча,
9) Соколова Георгія Васильовича,
10) Юскіна Гната Григоровича,
11) Звєздова Василя Івановича,
12) Антонова Миколу Семеновича,
13) Ханик Льва Йосиповича,
14) Толмазова Андрія Ілліча —Вирок приведений у виконання.
(ТАРС)
Нагороди
- Орден Леніна (31.03.1931)
- Орден Червоного Прапора (20.02.1928)
Назви вулиць та населених пунктів
В Одесі одна з вулиць у період з 28 грудня 1934 року по 20 березня 1995 року мала ім'я Кірова, поки їй не була повернута історична назва «Базарна».
Позаяк постать Кірова підлягає декомунізації, райони, населені пункти, вулиці, проспекти та площі в Україні, названі на його честь були перейменовані.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Sergei Kirov |
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Киров Сергей Миронович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Encyclopædia Britannica
- . www.memory.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 3 серпня 2018.
- . Гречка. 23 лютого 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2014.
- «Из приговора Военной Колегии Верховного Суда СССР по делу об убийстве тов. С. М. Кирова», журнал «За рулем», 1935, № 01 (сторінка: 2)
- . Сайт Всесвітнього клубу одеситів (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
Джерела та література
- Ю. І. Шаповал. Кіров Сергій Миронович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 329. — .
- Ю. І. Шаповал. Кіров Сергій Миронович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki rov Sergi j Miro novich spravzhnye prizvishe Kostrikov nar 15 27 bereznya 1886 18860327 Urzhum Vyatska guberniya Rosijska imperiya vbitij 1 grudnya 1934 Leningrad Rosijska RFSR SRSR rosijskij radyanskij derzhavnij i politichnij diyach 1 j sekretar Leningradskogo miskogo komitetu VKP b Organizator masovih represij Kandidat u chleni CK VKP b u 1921 1923 rokah Chlen CK VKP b u 1923 1934 rokah Kandidat u chleni Politichnogo byuro CK VKP b z 23 lipnya 1926 po 26 chervnya 1930 roku Chlen Politichnogo byuro CK VKP b z 13 lipnya 1930 po 1 grudnya 1934 roku Chlen Organizacijnogo byuro ta sekretar CK VKP b z 10 lyutogo po 1 grudnya 1934 roku Sergij Mironovich Kirovros Sergej Mironovich KirovSergij Kirov vistupaye na VII z yizdi VKP b Moskva 1934 r 1 Pershij sekretar CK Kompartiyi Azerbajdzhanskoyi RSRlipen 1921 sichen 1925Poperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Ruhulla Ahundov1 Pershij sekretar Leningradskogo obkomu j miskkomu VKP b 1926 1 grudnya 1934Poperednik Posadu zapochatkovanoNastupnik Andrij ZhdanovNarodivsya 15 27 bereznya 1886 1 2 Urzhum Vyatska guberniya Rosijska imperiya 4 Pomer 1 grudnya 1934 1934 12 01 4 1 48 rokiv Leningrad RSFRR SRSR 4 Pohovanij Nekropol bilya Kremlivskoyi stiniVidomij yak politikGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninPolitichna partiya RSDRP z 1904 Batko Miron Ivanovich KostrikovMati Katerina Kuzmivna KazancevaU shlyubi z Mariya Lvivna MarkusNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Urzhum Vyatskoyi guberniyi nini Kirovska oblast 27 bereznya 15 za starim stilem 1886 roku v mishanskij rodini Chetvero pershih ditej pomerli v ditinstvi zgodom narodilisya Anna Sergij i Liza V 1894 roci u Kirova pomerla mati a batko pokinuv sim yu Vihovuvavsya v budinku sirit iz nezabezpechenih rodin v Urzhumi Zakinchiv Urzhumske parafiyalne a zgodom miske uchilishe U serpni 1901 roku yide u Kazan de vstupaye do nizhchogo mehaniko tehnichnogo promislovogo uchilisha yake zakinchiv u travni 1904 roku zdobuvshi nagorodu pershogo stupenya Togo zh roku pochav pracyuvati kreslyarem u miskij upravi Tomska i navchavsya na pidgotovchih kursah Tomskogo tehnologichnogo institutu U Tomsku v listopadi 1904 roku vstupiv do RSDRP Jogo partijne psevdo Serzh Syerzh V 1905 roci upershe brav uchast v demonstraciyi i buv zaareshtovanij policiyeyu Pislya vihodu z tyurmi ocholiv bojovi druzhini U lipni 1905 roku Tomska miska partijna konferenciya vibiraye Kostrikova chlenom tomskogo RSDRP V lipni 1906 roku buv zaareshtovanij i uv yaznenij v tomskij forteci tyurmi na pivtora roku 1909 roku pereyizhdzhaye u Vladikavkaz de staye providnim spivrobitnikom pivnichnokavkazkoyi kadetskoyi gazeti Terek drukuyetsya pid psevdonimom Sergij Mironov ros Sergej Mironov bere uchast v amatorskih spektaklyah zahoplyuyetsya alpinizmom Tut zhe znajomitsya z Mariyeyu Lvivnoyu Markus yaka zgodom staye jogo druzhinoyu U Vladikavkazi jogo areshtovuyut vidpravlyayut na etap v Tomsk de 16 bereznya 1912 roku nad nim provoditsya sud i vinositsya vipravduvalnij virok Kostrikov povertayetsya do Vladikavkaza Pam yatnik u Kropivnickomu todi Kirovograd ustanovlenij 1937 roku Demontovanij 23 02 2014 r Svitlina 1948 roku skulptor M G Manizer Jogo psevdonim Kirov pohodit vid kir znajdenogo v kalendari U kvitni 1912 roku v gazeti Terek z yavlyayetsya stattya Poperek dorogi pidpisana S Kirov Zgidno z oficijnoyu versiyeyu bilshovickih istorikiv politichni poglyadi Kirova do 1917 roku buli yasni i zrozumili vin buv prihilnikom marksizmu leninizmu Prote doslidzhennya ostannih rokiv sprostuvali taki tverdzhennya Kostrikov dovgo ne mig vibrati politichnoyi platformi spivchuvav menshovikam kotri pidtrimuvali Timchasovij uryad i lishe pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku vin perejshov na storonu bilshovikiv Pochalasya jogo strimka partijna kar yera Navesni 1918 roku buv vibranij chlenom Terskoyi oblasnoyi radi a v lipni bere uchast u 5 mu Vserosijskomu z yizdi rad po gostovomu kvitku a v listopadi Kirov uzhe povnopravnij delegat Shostogo Vserosijskogo z yizdu rad Z 25 lyutogo po 25 kvitnya 1919 roku golova timchasovogo Astrahanskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu bere uchast u pridushenni antibilshovickogo oporu v Astrahani Z kvitnya 1919 roku nachalnik Politichnogo viddilu 11 yi okremoyi armiyi RSChA 7 travnya 25 chervnya 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 11 yi okremoyi armiyi RSChA 7 lipnya 14 serpnya 1919 roku chlen RVR Astrahanskoyi grupi vijsk RSChA 10 veresnya 30 grudnya 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 11 yi armiyi RSChA Pivdennogo Pivdenno Shidnogo frontu Z grudnya 1919 roku chlen Kavkazkogo revolyucijnogo komitetu chlen ta zastupnik golovi Byuro iz vidnovlennya radyanskoyi vladi na Pivnichnomu Kavkazi U 1920 roci u skladi 11 yi Chervonoyi armiyi vstupaye v Baku 29 travnya serpen 1920 roku povnovazhnij predstavnik RRFSR u Gruziyi Z veresnya po zhovten 1920 roku chlen delegaciyi NKZS RRFSR dlya vedennya mirnih peregovoriv z Polsheyu bere uchast v ukladenni mirnogo dogovoru z Polsheyu u Rizi U zhovtni 1920 lyutomu 1922 roku chlen Kavkazkogo byuro CK RKP b U lipni 1921 sichni 1926 roku 1 j sekretar CK KP b Azerbajdzhanu Pam yatnik v m Kropivnickomu todi Kirovogradi Foto 2007 roku U skladi grupi CK VKP b napravlenij v Leningrad dlya ideologichnoyi borotbi z zinov yivskoyu opoziciyeyu 8 sichnya 1926 20 zhovtnya 1927 roku vidpovidalnij sekretar Leningradskogo gubernskogo komitetu VKP b 8 sichnya 1926 listopad 1927 roku 1 j sekretar Pivnichno Zahidnogo byuro CK VKP b u Leningradi 21 listopada 1927 1 grudnya 1934 roku vidpovidalnij sekretar Leningradskogo oblasnogo komitetu VKP b Odnochasno 10 lyutogo 1 grudnya 1934 roku sekretar CK VKP b Ubivstvo Uvecheri 1 grudnya 1934 roku v Smolnomu de roztashovuvalisya Leningradskij miskom ta obkom VKP b Sergiya Kirova postrilom v potilicyu vbiv Leonid Nikolayev 28 i 29 grudnya 1934 roku v Leningradi pid golovuvannyam V Ulriha priznala vinnimi u vbivstvi 14 osib i zasudila yih do rozstrilu z konfiskaciyeyu nalezhnogo yim majna Viyizna sesiya vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR vstanovila sho obvinuvacheni u cij spravi buduchi uchasnikami pidpilnoyi kontrrevolyucijnoyi teroristichnoyi grupi za pryamim zavdannyam i pid bezposerednim kerivnictvom teroristichnogo Leningradskogo centru pidgotuvali i zdijsnili 1 grudnya 1934 r v m Leningradi v budivli Smolnogo vbivstvo tovarisha Sergiya Mironovicha Kirova Viyizna sesiya vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR viznala vsih obvinuvachenih v chisli 14 osib vinnimi u vchinenni zlochinu peredbachenogo st st 588 5811 i keruyuchis postanovoyu vid 1 grudnya 1934 r zasudila 1 Nikolayeva Leonida Vasilovicha 2 Kotolinova Ivana Ivanovicha 3 Shatskogo Mikoli Mikolajovicha 4 Rum yanceva Volodimira Vasilovicha 5 Mandelshtama Sergiya Josipovicha 6 M yasnikova Mikoli Petrovicha 7 Levina Volodimira Solomonovicha 8 Sosickogo Lva Illicha 9 Sokolova Georgiya Vasilovicha 10 Yuskina Gnata Grigorovicha 11 Zvyezdova Vasilya Ivanovicha 12 Antonova Mikolu Semenovicha 13 Hanik Lva Josipovicha 14 Tolmazova Andriya Illicha do vishoyi miri pokarannya rozstrilu z konfiskaciyeyu nalezhnogo yim majna Virok privedenij u vikonannya TARS NagorodiOrden Lenina 31 03 1931 Orden Chervonogo Prapora 20 02 1928 Nazvi vulic ta naselenih punktivDokladnishe Vulicya Kirova V Odesi odna z vulic u period z 28 grudnya 1934 roku po 20 bereznya 1995 roku mala im ya Kirova poki yij ne bula povernuta istorichna nazva Bazarna Pozayak postat Kirova pidlyagaye dekomunizaciyi rajoni naseleni punkti vulici prospekti ta ploshi v Ukrayini nazvani na jogo chest buli perejmenovani Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sergei Kirov Kirovskij nabir PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Kirov Sergej Mironovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 www memory gov ua ukr Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2015 Procitovano 3 serpnya 2018 Grechka 23 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Iz prigovora Voennoj Kolegii Verhovnogo Suda SSSR po delu ob ubijstve tov S M Kirova zhurnal Za rulem 1935 01 storinka 2 Sajt Vsesvitnogo klubu odesitiv ros Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 2 travnya 2016 Dzherela ta literaturaYu I Shapoval Kirov Sergij Mironovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 329 ISBN 978 966 00 0692 8 Yu I Shapoval Kirov Sergij Mironovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X