Іва́н Самойло́вич (? — 1690) — гетьман Війська Запорозького, політичний та військовий діяч, реформатор, очільник Гетьманщини Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1674 року). Намагався приєднати до козацьких територій Слобожанщину, але невдало. Закінчив своє життя у засланні внаслідок змови князя Василя Голіцина та частини старшини на чолі з чернігівським полковником Василем Борковським та Генеральним Писарем Михайлом Вуяхевичем.
Іван Самойлович | |||
| |||
---|---|---|---|
17 червня 1672 — 1687 | |||
Монарх: | Олексій Михайлович Федір Олексійович Іван V Олексійович Петро I | ||
Попередник: | Дем'ян Многогрішний | ||
Наступник: | Іван Мазепа | ||
Народження: | 1630 Ходорків, Київське воєводство, Річ Посполита | ||
Смерть: | 1690 Тобольськ, Московське царство | ||
Країна: | Річ Посполита | ||
Освіта: | Києво-Могилянська академія | ||
Рід: | Самойловичі | ||
Діти: | Григорій Самойлович | ||
Медіафайли у Вікісховищі | |||
Висловлювання у Вікіцитатах | |||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Народився у родині священика Самійла з Ходоркова (нині Житомирська область). Після Хмельниччини родина переїхала на Лівобережжя де батько отримав парафію в прикордонному сотенному місті Красний Колядин в Прилуцькому полку.
Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Утім, духовна стезя не привабила Івана і він вступив до війська. Оскільки мав добру освіту, то державну кар'єру розпочав канцлером Красноколядинської сотні Прилуцького полку. Там же одружився із шляхтянкою Марією Голуб.
За протекції генерального писаря отримав звання значкового товариша. Згодом був веприцьким сотником Гадяцького полку, наказним полковником Прилуцького полку, сотником красноколядинським (1664), полковником охотницького полку з котрим вирушив до Смоленська (1665). Після повернення займав старшинські посади в складі Чернігівського полку в уряді гетьмана Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного) — осавула та судді.
Політична кар'єра
1668 року Самойлович взяв участь у антимосковському повстанні на Лівобережжі, яке очолив гетьман Брюховецький. Після вбивства дорошенківцями Івана Брюховецького приєднався до Дем'яна Многогрішного, разом з яким отримав царське прощення. У 1668–1669 роках був наказним полковником та полковником чернігівським. 1669–1672 — генеральний суддя.
Згодом очолив старшинську змову проти Ігнатовича, що сталася у березні 1672 під прямій підтримці московської адміністрації і московських стрільців. На старшинській раді в Козачій Діброві 17 червня 1672 року обраний гетьманом. Обновив старшинський корпус, зокрема владу повернули собі репресовані за попереднього уряду прибічники кланів Сомка, Золотаренка та Брюховецького. Того ж року спинив антидержавну змову Рославця, котрого разом з полковниками прилуцьким Горленком та переяславським Райчею було ув'язнено з конфіскацією майна.
Прагнув об'єднати під своїм регіментом Лівобережну й Правобережну Україну, для чого проводив боротьбу проти правобережного гетьмана Петра Дорошенка.
Керував козацьким військом під час Чигиринських походів 1677 і 1678 років. За правління Самойловича Українська Православна Церква почала втрачати свою незалежність і надалі була остаточно підпорядкована Московському патріархові гетьманом Іваном Мазепою.
Умови гетьманства
Конотопські статті, згідно з якими московський цар у 1672 році затвердив гетьманом Самойловича, полягали в наступному:
- Міста Києва Государ ніколи полякам не поступиться; інші ж статті миру з Королем Польським відкладені до 1674 року.
- Гетьман, не радячись зі старшинами і без суду, нікого не карає, як то бувало «від зрадника Демка» (тобто Дем'яна Многогрішного).
- Гетьман не може вести ніяких переговорів з державами іноземними, без Царського веління, а й тим більше не має права входити в письмові або усні зносини з Дорошенком. Оскільки той, з'єднавшись з султаном, починає війну з Королем Польським, то новий Гетьман зобов'язується ні в чому не давати Дорошенку допомоги.
- Гетьман зобов'язаний поступитися Польщі все місця по Сож, в Воєводстві Мстиславського, в повітах Мозирському і Речицьке, якими володів гетьман Многогрішний.
- Гетьман зобов'язується не приймати втікачів Московських людей; а які в гетьманство Многогрішного були прийняті, тих вислати негайно з Малоросії.
- У статтях Глухівських в пункті 17-му було сказано, що під час переговорів з Королем, або з Ханом має згадуватись про Запорожців, і повинні бути присутніми Комміссари Малоросійські. Втім на перших же переговорах ця умова не була виконана; а потім вже зажадав Государ в село Мігновичі на переговори з поляками Полковника Київського Костянтина Солонину; але як Посол Королівський, Гнінскій, оголосив, що у нього в наказі від Короля немає ні слова про присутність Комміссаров малоросійських, то Государ оголосив, що їх надалі не стануть викликати; якщо ж буде при переговорах згадуватися про Украйну і військо Запорозьке, про те письмово повідомляти Гетьманів і Кошових.
- Полковник Чернігівський Василь Многогрішний відбирав воду у ратних людей Московських і всіляко їх утискував; а Сотник тамтешній Леонтій Полуботок зайняв на Стрижні водяний проїзд, побудував греблю і млин — все це знищити.
- Особливий Полковник з тисячею реєстровими козаками, які засновані в силу 22-й Глухівської статті, нині, на прохання народу — скасовуються.
Державна політика
У внутрішній політиці Іван Самойлович започаткував виділення з козацької старшини т. зв. значкового (знатного, значного) військового товариства, яке стало прообразом українського («малоросійського») дворянства. Намагався об'єднати Правобережжя та Лівобережжя.
1674 року, коли війська гетьмана Самойловича перейшли Дніпро, і більшість правобережних полків перейшли на бік лівобережного гетьмана, правобережний гетьман Михайло Ханенко склав гетьманську булаву, Петра Дорошенка формально було усунуто від влади, а гетьманом усієї України («обох сторін Дніпра») було проголошено Івана Самойловича.
У результаті вторгнення військ Османської імперії Самойлович втратив контроль над Правобережжям. Саме ним у 1678 році вперше в Гетьманщині була уведена оренда на горілку.
У 1679 року за наказом Москви провів насильницьке переселення українців з Правобережної України на Лівобережну, відоме як Великий згін.
У роки правління Самойловича остаточно утвердився державно-політичний устрій лівобережного Українського гетьманату, який в основному залишався незмінним до 1764 року. Проявив себе здібним воєначальником у війні об'єднаних сил козацької України та Московії з Османською імперією. Заохочував переселення українського населення з Правобережжя на Лівобережжя. Претендував на поширення гетьманської влади і на Волинь та Західну Україну. Висловлював незадоволення укладеним між Московським царством і Османською імперією Бахчисарайським миром 1681 року, неодноразово виступав проти укладення польсько-московського Вічного миру 1686 року, який узаконював розділ України на дві частини.
Церковна політика
За гетьманування Івана Самойловича українська православна церква, яка до того була під зверхністю Константинопольського патріарха, була підпорядкована Московському патріархату. Однак збереглися докази, які свідчать, що гетьман на державному рівні вживав заходів, щоб зупинити процес втрати Київською митрополією своєї самостійності. Насамперед підтримав рішення собору українського духовенства 1685 року, яке висловилося проти підпорядкування української церкви РПЦ. Гетьман надіслав листа до московського уряду з проханням залишити за київським митрополитом всі його права, насамперед право називатися намісником Константинопольського патріарха, щоб відвернути розкол в Українській церкві. Також у жовтні 1685 року відправив до Москви представників від українського уряду, які наполягали на тому, щоб усі духовні архієреї Київської митрополії призначалися від свого митрополита.
Позбавлення гетьманства
Після невдалого спільного українсько-московського походу на Крим у 1687 звинувачений у «зраді Москві», скинутий з гетьманства, заарештований і відправлений на заслання до залежних московських територій Західного Сибіру, де й помер.
Родина
- Батько Самійло — православний священик з Правобережжя.
- Дружина Марія Іванівна Голуб
- Діти
- Яків Самойлович
- Григорій Самойлович — замучений московитами в Сівську.
- Семен Самойлович.
- Параска — вийшла заміж за боярина Федора Петровича Шереметьєва.
- Анастасія — вийшла заміж за Князя Юрія Четвертинського. Прямий її нащадок — Павло Скоропадський.
Вшанування пам'яті
- У місті Батурині та селі Ходорків встановлено пам'ятники Гетьману Самойловичу.
- У місті Житомир є вулиця Гетьмана Самойловича.
- У місті Запоріжжя вулицю Фурманова перейменували на вулицю Гетьмана Івана Самойловича.
- У селі Козацьке Сумської області вулицю 40 років Перемоги перейменували на вулицю Гетьмана Самойловича.
- У місті Корюківка вулицю Кошового перейменували на вулицю Гетьмана Саймойловича.
- У місті Первомайськ Миколаївської області вулицю Івана Тургенєва перейменували на вулицю Гетьмана Івана Самойловича.
Див. також
Примітки
- В. В. Кривошея Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008 ст.223
- . Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 24 квітня 2019.
- Україна молода. ГЕТЬМАН ОБОХ БЕРЕГІВ ДНІПРА: ЯК ІДЕЯ ЄДИНОЇ СОБОРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЗАВЕЛА ІВАНА САМОЙЛОВИЧА ДО СИБІРУ. ВИПУСК № 042 ЗА 12.04.2019 [1] [ 1 травня 2022 у Wayback Machine.]
- А старшого сина Григорія взял з собою околничий до города Сівска, и там по многих спитках голову оттяли, рубаючи разов три задля болшой муки, и так безчестно загребено без похорону, бо не дано и священика, жеби его висповідати. Літопис Самовидця. — Київ: «Наукова думка», 1971. — С. 147. [ 21 липня 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. — К., 2010. — С. 768—769.
- Мельник Л. Гетьман Іван Самойлович // Київська старовина. — 1996.-№ 1. — С. 77—84.
- Сергієнко Г. Іван Самойлович // Володарі гетьманської булави. — К. : Варта, 1994.
- Станіславський В. «Статті» Івана Самойловича щодо «Вічного миру» // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2000. — С. 348—385.
- Чухліб Т. Іван Самойлович // Історія України в особах. Козаччина. — К., 2000. — С. 161—170.
- Чухліб Т. В. Іван Самойлович — творець Бахчисарайського договору 1681 р. і противник Вічного миру 1686 р. // Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721 рр. — 3-тє вид., випр. і доповн. — К.: Вид. імені Олени Теліги, 2009. — С. 353—369. — 616 с. — .
- Чухліб Т. В. Самойлович Іван Самійлович [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 433. — .
- Алмазов А. С. Политический портрет украинского гетмана Ивана Самойловича в контексте русско-украинских отношений (1672—1687 гг.) — М., 2012. (рос.)
- Богатырев А. В. Неизданный документ о заговоре против гетмана И. С. Самойловича // Проблеми історії та археології України: Матеріали Х Міжнародної наукової конференції, присвяченої 125-річчю професора К. Е. Гриневича (Харків, 4–5 листопада 2016 р.). — Х. : «НТМТ», 2016. — С. 44—45.
Література
- В. І. Головченко. Самойлович Іван Самійлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Т. Чухліб. Самойлович Іван Самійлович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 652.
Посилання
- Самойлович Іван Самійлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 640.
- Самойлович Іван Самійлович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.166-167
- Самойлович [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Самойлович Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1671-1672. — 1000 екз.
- Малоросійський родословник, т. IV, с. 477 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Самійло Величко [ 7 травня 2005 у Wayback Machine.]
- Полонська-Василенко [ 18 січня 2003 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Samojlo vich 1690 getman Vijska Zaporozkogo politichnij ta vijskovij diyach reformator ochilnik Getmanshini Livoberezhnoyi Ukrayini ta Oboh bokiv Dnipra vid 1674 roku Namagavsya priyednati do kozackih teritorij Slobozhanshinu ale nevdalo Zakinchiv svoye zhittya u zaslanni vnaslidok zmovi knyazya Vasilya Golicina ta chastini starshini na choli z chernigivskim polkovnikom Vasilem Borkovskim ta Generalnim Pisarem Mihajlom Vuyahevichem Ivan SamojlovichPrapor Getman Vijska Zaporozkogo na Livoberezhzhi 17 chervnya 1672 1687Monarh Oleksij Mihajlovich Fedir Oleksijovich Ivan V Oleksijovich Petro IPoperednik Dem yan MnogogrishnijNastupnik Ivan Mazepa Narodzhennya 1630 Hodorkiv Kiyivske voyevodstvo Rich PospolitaSmert 1690 Tobolsk Moskovske carstvoKrayina Rich PospolitaOsvita Kiyevo Mogilyanska akademiyaRid SamojlovichiDiti Grigorij Samojlovich Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahBiografiyaNarodivsya u rodini svyashenika Samijla z Hodorkova nini Zhitomirska oblast Pislya Hmelnichchini rodina pereyihala na Livoberezhzhya de batko otrimav parafiyu v prikordonnomu sotennomu misti Krasnij Kolyadin v Priluckomu polku Osvitu zdobuv u Kiyevo Mogilyanskij kolegiyi Utim duhovna stezya ne privabila Ivana i vin vstupiv do vijska Oskilki mav dobru osvitu to derzhavnu kar yeru rozpochav kanclerom Krasnokolyadinskoyi sotni Priluckogo polku Tam zhe odruzhivsya iz shlyahtyankoyu Mariyeyu Golub Za protekciyi generalnogo pisarya otrimav zvannya znachkovogo tovarisha Zgodom buv veprickim sotnikom Gadyackogo polku nakaznim polkovnikom Priluckogo polku sotnikom krasnokolyadinskim 1664 polkovnikom ohotnickogo polku z kotrim virushiv do Smolenska 1665 Pislya povernennya zajmav starshinski posadi v skladi Chernigivskogo polku v uryadi getmana Dem yana Ignatovicha Mnogogrishnogo osavula ta suddi Politichna kar yera1668 roku Samojlovich vzyav uchast u antimoskovskomu povstanni na Livoberezhzhi yake ocholiv getman Bryuhoveckij Pislya vbivstva doroshenkivcyami Ivana Bryuhoveckogo priyednavsya do Dem yana Mnogogrishnogo razom z yakim otrimav carske proshennya U 1668 1669 rokah buv nakaznim polkovnikom ta polkovnikom chernigivskim 1669 1672 generalnij suddya Zgodom ocholiv starshinsku zmovu proti Ignatovicha sho stalasya u berezni 1672 pid pryamij pidtrimci moskovskoyi administraciyi i moskovskih strilciv Na starshinskij radi v Kozachij Dibrovi 17 chervnya 1672 roku obranij getmanom Obnoviv starshinskij korpus zokrema vladu povernuli sobi represovani za poperednogo uryadu pribichniki klaniv Somka Zolotarenka ta Bryuhoveckogo Togo zh roku spiniv antiderzhavnu zmovu Roslavcya kotrogo razom z polkovnikami priluckim Gorlenkom ta pereyaslavskim Rajcheyu bulo uv yazneno z konfiskaciyeyu majna Pragnuv ob yednati pid svoyim regimentom Livoberezhnu j Pravoberezhnu Ukrayinu dlya chogo provodiv borotbu proti pravoberezhnogo getmana Petra Doroshenka Keruvav kozackim vijskom pid chas Chigirinskih pohodiv 1677 i 1678 rokiv Za pravlinnya Samojlovicha Ukrayinska Pravoslavna Cerkva pochala vtrachati svoyu nezalezhnist i nadali bula ostatochno pidporyadkovana Moskovskomu patriarhovi getmanom Ivanom Mazepoyu Umovi getmanstvaKonotopski statti zgidno z yakimi moskovskij car u 1672 roci zatverdiv getmanom Samojlovicha polyagali v nastupnomu Mista Kiyeva Gosudar nikoli polyakam ne postupitsya inshi zh statti miru z Korolem Polskim vidkladeni do 1674 roku Getman ne radyachis zi starshinami i bez sudu nikogo ne karaye yak to buvalo vid zradnika Demka tobto Dem yana Mnogogrishnogo Getman ne mozhe vesti niyakih peregovoriv z derzhavami inozemnimi bez Carskogo velinnya a j tim bilshe ne maye prava vhoditi v pismovi abo usni znosini z Doroshenkom Oskilki toj z yednavshis z sultanom pochinaye vijnu z Korolem Polskim to novij Getman zobov yazuyetsya ni v chomu ne davati Doroshenku dopomogi Getman zobov yazanij postupitisya Polshi vse miscya po Sozh v Voyevodstvi Mstislavskogo v povitah Mozirskomu i Rechicke yakimi volodiv getman Mnogogrishnij Getman zobov yazuyetsya ne prijmati vtikachiv Moskovskih lyudej a yaki v getmanstvo Mnogogrishnogo buli prijnyati tih vislati negajno z Malorosiyi U stattyah Gluhivskih v punkti 17 mu bulo skazano sho pid chas peregovoriv z Korolem abo z Hanom maye zgaduvatis pro Zaporozhciv i povinni buti prisutnimi Kommissari Malorosijski Vtim na pershih zhe peregovorah cya umova ne bula vikonana a potim vzhe zazhadav Gosudar v selo Mignovichi na peregovori z polyakami Polkovnika Kiyivskogo Kostyantina Soloninu ale yak Posol Korolivskij Gninskij ogolosiv sho u nogo v nakazi vid Korolya nemaye ni slova pro prisutnist Kommissarov malorosijskih to Gosudar ogolosiv sho yih nadali ne stanut viklikati yaksho zh bude pri peregovorah zgaduvatisya pro Ukrajnu i vijsko Zaporozke pro te pismovo povidomlyati Getmaniv i Koshovih Polkovnik Chernigivskij Vasil Mnogogrishnij vidbirav vodu u ratnih lyudej Moskovskih i vsilyako yih utiskuvav a Sotnik tamteshnij Leontij Polubotok zajnyav na Strizhni vodyanij proyizd pobuduvav greblyu i mlin vse ce znishiti Osoblivij Polkovnik z tisyacheyu reyestrovimi kozakami yaki zasnovani v silu 22 j Gluhivskoyi statti nini na prohannya narodu skasovuyutsya Derzhavna politikaIvan Samojlovich drugij zliva v memoriali Getmani Molitva za Ukrayinu U vnutrishnij politici Ivan Samojlovich zapochatkuvav vidilennya z kozackoyi starshini t zv znachkovogo znatnogo znachnogo vijskovogo tovaristva yake stalo proobrazom ukrayinskogo malorosijskogo dvoryanstva Namagavsya ob yednati Pravoberezhzhya ta Livoberezhzhya 1674 roku koli vijska getmana Samojlovicha perejshli Dnipro i bilshist pravoberezhnih polkiv perejshli na bik livoberezhnogo getmana pravoberezhnij getman Mihajlo Hanenko sklav getmansku bulavu Petra Doroshenka formalno bulo usunuto vid vladi a getmanom usiyeyi Ukrayini oboh storin Dnipra bulo progolosheno Ivana Samojlovicha U rezultati vtorgnennya vijsk Osmanskoyi imperiyi Samojlovich vtrativ kontrol nad Pravoberezhzhyam Same nim u 1678 roci vpershe v Getmanshini bula uvedena orenda na gorilku U 1679 roku za nakazom Moskvi proviv nasilnicke pereselennya ukrayinciv z Pravoberezhnoyi Ukrayini na Livoberezhnu vidome yak Velikij zgin U roki pravlinnya Samojlovicha ostatochno utverdivsya derzhavno politichnij ustrij livoberezhnogo Ukrayinskogo getmanatu yakij v osnovnomu zalishavsya nezminnim do 1764 roku Proyaviv sebe zdibnim voyenachalnikom u vijni ob yednanih sil kozackoyi Ukrayini ta Moskoviyi z Osmanskoyu imperiyeyu Zaohochuvav pereselennya ukrayinskogo naselennya z Pravoberezhzhya na Livoberezhzhya Pretenduvav na poshirennya getmanskoyi vladi i na Volin ta Zahidnu Ukrayinu Vislovlyuvav nezadovolennya ukladenim mizh Moskovskim carstvom i Osmanskoyu imperiyeyu Bahchisarajskim mirom 1681 roku neodnorazovo vistupav proti ukladennya polsko moskovskogo Vichnogo miru 1686 roku yakij uzakonyuvav rozdil Ukrayini na dvi chastini Cerkovna politikaPortret Ivana Samojlovicha sered rospisiv inter yeru Troyickogo soboru Gustinskogo monastirya Za getmanuvannya Ivana Samojlovicha ukrayinska pravoslavna cerkva yaka do togo bula pid zverhnistyu Konstantinopolskogo patriarha bula pidporyadkovana Moskovskomu patriarhatu Odnak zbereglisya dokazi yaki svidchat sho getman na derzhavnomu rivni vzhivav zahodiv shob zupiniti proces vtrati Kiyivskoyu mitropoliyeyu svoyeyi samostijnosti Nasampered pidtrimav rishennya soboru ukrayinskogo duhovenstva 1685 roku yake vislovilosya proti pidporyadkuvannya ukrayinskoyi cerkvi RPC Getman nadislav lista do moskovskogo uryadu z prohannyam zalishiti za kiyivskim mitropolitom vsi jogo prava nasampered pravo nazivatisya namisnikom Konstantinopolskogo patriarha shob vidvernuti rozkol v Ukrayinskij cerkvi Takozh u zhovtni 1685 roku vidpraviv do Moskvi predstavnikiv vid ukrayinskogo uryadu yaki napolyagali na tomu shob usi duhovni arhiyereyi Kiyivskoyi mitropoliyi priznachalisya vid svogo mitropolita Pozbavlennya getmanstvaDokladnishe Kolomackij perevorot Pislya nevdalogo spilnogo ukrayinsko moskovskogo pohodu na Krim u 1687 zvinuvachenij u zradi Moskvi skinutij z getmanstva zaareshtovanij i vidpravlenij na zaslannya do zalezhnih moskovskih teritorij Zahidnogo Sibiru de j pomer RodinaBatko Samijlo pravoslavnij svyashenik z Pravoberezhzhya Druzhina Mariya Ivanivna Golub DitiYakiv Samojlovich Grigorij Samojlovich zamuchenij moskovitami v Sivsku Semen Samojlovich Paraska vijshla zamizh za boyarina Fedora Petrovicha Sheremetyeva Anastasiya vijshla zamizh za Knyazya Yuriya Chetvertinskogo Pryamij yiyi nashadok Pavlo Skoropadskij Pam yatnik getmanu Ivanu Samojlovichu u HodorkoviVshanuvannya pam yatiU misti Baturini ta seli Hodorkiv vstanovleno pam yatniki Getmanu Samojlovichu U misti Zhitomir ye vulicya Getmana Samojlovicha U misti Zaporizhzhya vulicyu Furmanova perejmenuvali na vulicyu Getmana Ivana Samojlovicha U seli Kozacke Sumskoyi oblasti vulicyu 40 rokiv Peremogi perejmenuvali na vulicyu Getmana Samojlovicha U misti Koryukivka vulicyu Koshovogo perejmenuvali na vulicyu Getmana Sajmojlovicha U misti Pervomajsk Mikolayivskoyi oblasti vulicyu Ivana Turgenyeva perejmenuvali na vulicyu Getmana Ivana Samojlovicha Div takozhGetmanshina Chigirinski pohodiPrimitkiV V Krivosheya Kozacka elita Getmanshini K IPiEND im F F Kurasa 2008 st 223 Kirovogradska oblasna universalna naukova biblioteka im D I Chizhevskogo ros Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 24 kvitnya 2019 Ukrayina moloda GETMAN OBOH BEREGIV DNIPRA YaK IDEYa YeDINOYi SOBORNOYi UKRAYiNSKOYi DERZhAVI ZAVELA IVANA SAMOJLOVIChA DO SIBIRU VIPUSK 042 ZA 12 04 2019 1 1 travnya 2022 u Wayback Machine A starshogo sina Grigoriya vzyal z soboyu okolnichij do goroda Sivska i tam po mnogih spitkah golovu ottyali rubayuchi razov tri zadlya bolshoj muki i tak bezchestno zagrebeno bez pohoronu bo ne dano i svyashenika zhebi ego vispovidati Litopis Samovidcya Kiyiv Naukova dumka 1971 S 147 21 lipnya 2014 u Wayback Machine DzherelaEnciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 768 769 Melnik L Getman Ivan Samojlovich Kiyivska starovina 1996 1 S 77 84 Sergiyenko G Ivan Samojlovich Volodari getmanskoyi bulavi K Varta 1994 Stanislavskij V Statti Ivana Samojlovicha shodo Vichnogo miru Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi K 2000 S 348 385 Chuhlib T Ivan Samojlovich Istoriya Ukrayini v osobah Kozachchina K 2000 S 161 170 Chuhlib T V Ivan Samojlovich tvorec Bahchisarajskogo dogovoru 1681 r i protivnik Vichnogo miru 1686 r Kozaki i Monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi 1648 1721 rr 3 tye vid vipr i dopovn K Vid imeni Oleni Teligi 2009 S 353 369 616 s ISBN 978 966 355 041 1 Chuhlib T V Samojlovich Ivan Samijlovich 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 433 ISBN 978 966 00 1290 5 Almazov A S Politicheskij portret ukrainskogo getmana Ivana Samojlovicha v kontekste russko ukrainskih otnoshenij 1672 1687 gg M 2012 ros Bogatyrev A V Neizdannyj dokument o zagovore protiv getmana I S Samojlovicha Problemi istoriyi ta arheologiyi Ukrayini Materiali H Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 125 richchyu profesora K E Grinevicha Harkiv 4 5 listopada 2016 r H NTMT 2016 S 44 45 LiteraturaV I Golovchenko Samojlovich Ivan Samijlovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 T Chuhlib Samojlovich Ivan Samijlovich Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 652 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaIvan Samojlovich u sestrinskih VikiproyektahCitati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Samojlovich Ivan Samijlovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 640 Samojlovich Ivan Samijlovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 166 167 Samojlovich 22 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Samojlovich Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1671 1672 1000 ekz Malorosijskij rodoslovnik t IV s 477 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Samijlo Velichko 7 travnya 2005 u Wayback Machine Polonska Vasilenko 18 sichnya 2003 u Wayback Machine