Красноколядинська сотня — адміністративно-територіальна і військова одиниця Прилуцького полку Гетьманщини. Створена 1649 під офіційним іменем Краснянської.
Красноколядинська сотня | |
---|---|
Основні дані | |
Полк: | Прилуцький |
Утворена: | 1649 |
Ліквідована: | 1782 |
Населення: | 90 родин привілейованих станів |
Населені пункти | |
Центр: | Красний Колядин |
Кількість містечок: | 1 |
Кількість слобід: | 2 |
Кількість сіл: | 10 |
Кількість хуторів: | 59 |
Сотенна влада | |
Сотники |
Географія
Займала обидва береги річки Ромен та її приток.
Історія
1649 Красноколядинська сотня рахується в числі 21 сотні Прилуцького полку. Вона одна з найбільших сотень. Посідає стратегічне положення на кордоні із Московією. Тоді ж на території Красноколядинської сотні були чотири сотні: Краснянська, Кропивненська, Голінська і Корибутівська. 1654 Кропивненська сотня вже була ліквідована, до 1672 вже не існувала Голінська сотня, і зрештою населені пункти всіх чотирьох сотень об'єднані в одну — Красноколядинську сотню.
1738 з Красноколядинської сотні виділена східна половина території в окрему сотню — Корибутівську, яка, втім, 1742 знову була приєднана до Красноколядинської.
1751 зі складу сотні знову виділилася Корибутівська сотня (центр у нинішньому с. Карабутове, згодом у с. Голінка).
За рік до анексії Гетьманщини з боку Московії, у складі Красноколядинської сотні перебували 72 населених пункти.
Сотенний центр мав земляний замок та права вільного військового міста. У XVIII ст. містечко мало свою символіку — печатку з гербом, на якому виступало зображення серця, увінчаного хрестом.
Сучасний стан території
Сучасний поділ України успадкував логіку совєцького та імперського адміністрування, від якого постраждала і колишня Красноколядинська сотня. Її територія послідовно піддавалася дезінтеграції, аж до створення 1939 Сумської області. Відтоді землі сотні входять до складу Талалаївського та Бахмацького району Чернігівської області, а з іншого боку — до Конотопського та Роменського району Сумської області.
Оскільки колись єдиний військовий, соціальний та господарський організм розділений кордонами районного та обласного масштабу, занехаяні старі шляхові комунікації, родинні стосунки, економічна співпраця. Стагнація багатої сотні викликана штучно, з метою помсти за «мазепинську» позицію: Красний Колядин постачав кадри для полкової та генеральної старшини України, а в період українсько-московської війни 1708-1711 зберегли вірність Україні.
Тим не менше,на території колишньої Красноколядинської сотні досі збереглася більшість козацьких та шляхетських родів, відомих з поч. 18 ст. Зокрема, це Андрієнки, Гирмани, Билди, Клименки, Ковалівські, Носенки тощо.
Сотники
1649 | ||
1654 | ||
Іоанн Самойлович | 1664 | Майбутній Гетьман України |
1665 | ||
1672 | ||
1672 | ||
1681 | Сотенний рід поширився на с. Голінку | |
1687 | Перший сотник, протегований Гетьманом Іоанном Мазепою | |
1701-1708 | Вірний Гетьману Іоанну Мазепі | |
Леонтій Лащинський | 1710-1717 | Колаборант московського режиму |
1717-1736 | ||
1738-1761 | Змінений Гетьманом Кирилом Розумовським | |
1764-1780 |
Старшина
На 1732 рік відомі серед старшини сотні: сотник Марко Ангеліовський, отаман Іван Зуб, хорунжий Іван Білецький, Іван Ангеліовський, писар Іван Дмитріїв.
Духовенство
Красноколядинська сотня входила до складу Київського митроролії з центром у місті Ічня.
На 1732 у складі православного духовенства Красноколядинської сотні налічувалося 34 священики:
- отець Тихон Янович, намісник Красноколядинський Іченської протопопії;
- Ієрей Петро Василевич, м. Красний Колядин;
- Ієрей Омелян Григорович (вікарій);
- Ієрей Артем Іванович (вікарій);
- Ієрей Василь Іванів, с. Малий Самбір;
- Ієрей Андрій Григорович, с. Рябухи;
- Ієрей Іоан Іванович
- Ієрей Петро Федорович
- Ієрей Іоан Данилович
- Ієрей Олександр Данилович
- Ієрей Федір Григорович, с. Рябухи
- Ієрей Єфим Савин
- Ієрей Дмитро Леонтіїв
- Ієрей Василь Євстафіїв
- Ієрей Стефан Ієреміїв, с. Голінка
- Ієрей Стефан Григоріїв, с. Голінка (вікарій)
- Ієрей Іоан Федорів
- Ієрей Іоан Янович
- Ієрей Євфим Васильович
- Ієрей Андрій Якович
- Ієрей Іоан Гнатович
- Ієрей Сергій Іванович
- Ієрей Прокіп Андріїв
- Ієрей Іоан Степанів
- Ієрей Симеон Гнатович
- Ієрей Афанасій Іванович
- Ієрей Симеон Семенів
- Ієрей Трохим Демянів
- Ієрей Тимофій Лаврінів
- Ієрей Стефан Григоріїв
- Ієрей Василь Іванів
- Ієрей Іоан Федорович
- Михайло Семенович
- Іван Мачульський.
Джерела
- Енциклопедичний довідник «Прилуччина», Ніжин, 2007. Автори-упорядники Д. Шкоропад, О. Савон.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Krasnokolyadinska sotnya administrativno teritorialna i vijskova odinicya Priluckogo polku Getmanshini Stvorena 1649 pid oficijnim imenem Krasnyanskoyi Krasnokolyadinska sotnya Osnovni dani Polk Priluckij Utvorena 1649 Likvidovana 1782 Naselennya 90 rodin privilejovanih staniv Naseleni punkti Centr Krasnij Kolyadin Kilkist mistechok 1 Kilkist slobid 2 Kilkist sil 10 Kilkist hutoriv 59 Sotenna vlada SotnikiGeografiyaZajmala obidva beregi richki Romen ta yiyi pritok Istoriya1649 Krasnokolyadinska sotnya rahuyetsya v chisli 21 sotni Priluckogo polku Vona odna z najbilshih soten Posidaye strategichne polozhennya na kordoni iz Moskoviyeyu Todi zh na teritoriyi Krasnokolyadinskoyi sotni buli chotiri sotni Krasnyanska Kropivnenska Golinska i Koributivska 1654 Kropivnenska sotnya vzhe bula likvidovana do 1672 vzhe ne isnuvala Golinska sotnya i zreshtoyu naseleni punkti vsih chotiroh soten ob yednani v odnu Krasnokolyadinsku sotnyu 1738 z Krasnokolyadinskoyi sotni vidilena shidna polovina teritoriyi v okremu sotnyu Koributivsku yaka vtim 1742 znovu bula priyednana do Krasnokolyadinskoyi 1751 zi skladu sotni znovu vidililasya Koributivska sotnya centr u ninishnomu s Karabutove zgodom u s Golinka Za rik do aneksiyi Getmanshini z boku Moskoviyi u skladi Krasnokolyadinskoyi sotni perebuvali 72 naselenih punkti Sotennij centr mav zemlyanij zamok ta prava vilnogo vijskovogo mista U XVIII st mistechko malo svoyu simvoliku pechatku z gerbom na yakomu vistupalo zobrazhennya sercya uvinchanogo hrestom Roztashuvannya Krasnokolyadinskoyi sotni na mapi Priluckogo polku stanom na 1781 rik Suchasnij stan teritoriyiSuchasnij podil Ukrayini uspadkuvav logiku sovyeckogo ta imperskogo administruvannya vid yakogo postrazhdala i kolishnya Krasnokolyadinska sotnya Yiyi teritoriya poslidovno piddavalasya dezintegraciyi azh do stvorennya 1939 Sumskoyi oblasti Vidtodi zemli sotni vhodyat do skladu Talalayivskogo ta Bahmackogo rajonu Chernigivskoyi oblasti a z inshogo boku do Konotopskogo ta Romenskogo rajonu Sumskoyi oblasti Oskilki kolis yedinij vijskovij socialnij ta gospodarskij organizm rozdilenij kordonami rajonnogo ta oblasnogo masshtabu zanehayani stari shlyahovi komunikaciyi rodinni stosunki ekonomichna spivpracya Stagnaciya bagatoyi sotni viklikana shtuchno z metoyu pomsti za mazepinsku poziciyu Krasnij Kolyadin postachav kadri dlya polkovoyi ta generalnoyi starshini Ukrayini a v period ukrayinsko moskovskoyi vijni 1708 1711 zberegli virnist Ukrayini Tim ne menshe na teritoriyi kolishnoyi Krasnokolyadinskoyi sotni dosi zbereglasya bilshist kozackih ta shlyahetskih rodiv vidomih z poch 18 st Zokrema ce Andriyenki Girmani Bildi Klimenki Kovalivski Nosenki tosho Sotniki1649 1654 Ioann Samojlovich 1664 Majbutnij Getman Ukrayini 1665 1672 1672 1681 Sotennij rid poshirivsya na s Golinku 1687 Pershij sotnik protegovanij Getmanom Ioannom Mazepoyu 1701 1708 Virnij Getmanu Ioannu Mazepi Leontij Lashinskij 1710 1717 Kolaborant moskovskogo rezhimu 1717 1736 1738 1761 Zminenij Getmanom Kirilom Rozumovskim 1764 1780 Starshina Na 1732 rik vidomi sered starshini sotni sotnik Marko Angeliovskij otaman Ivan Zub horunzhij Ivan Bileckij Ivan Angeliovskij pisar Ivan Dmitriyiv DuhovenstvoKrasnokolyadinska sotnya vhodila do skladu Kiyivskogo mitroroliyi z centrom u misti Ichnya Na 1732 u skladi pravoslavnogo duhovenstva Krasnokolyadinskoyi sotni nalichuvalosya 34 svyasheniki otec Tihon Yanovich namisnik Krasnokolyadinskij Ichenskoyi protopopiyi Iyerej Petro Vasilevich m Krasnij Kolyadin Iyerej Omelyan Grigorovich vikarij Iyerej Artem Ivanovich vikarij Iyerej Vasil Ivaniv s Malij Sambir Iyerej Andrij Grigorovich s Ryabuhi Iyerej Ioan Ivanovich Iyerej Petro Fedorovich Iyerej Ioan Danilovich Iyerej Oleksandr Danilovich Iyerej Fedir Grigorovich s Ryabuhi Iyerej Yefim Savin Iyerej Dmitro Leontiyiv Iyerej Vasil Yevstafiyiv Iyerej Stefan Iyeremiyiv s Golinka Iyerej Stefan Grigoriyiv s Golinka vikarij Iyerej Ioan Fedoriv Iyerej Ioan Yanovich Iyerej Yevfim Vasilovich Iyerej Andrij Yakovich Iyerej Ioan Gnatovich Iyerej Sergij Ivanovich Iyerej Prokip Andriyiv Iyerej Ioan Stepaniv Iyerej Simeon Gnatovich Iyerej Afanasij Ivanovich Iyerej Simeon Semeniv Iyerej Trohim Demyaniv Iyerej Timofij Lavriniv Iyerej Stefan Grigoriyiv Iyerej Vasil Ivaniv Iyerej Ioan Fedorovich Mihajlo Semenovich Ivan Machulskij DzherelaEnciklopedichnij dovidnik Priluchchina Nizhin 2007 Avtori uporyadniki D Shkoropad O Savon