Слобода́, слобідка, свобода — у Східній Європі XVI—XVIII століття різновид поселення-колонії. У домодерній Україні — козацька колонія або новозасноване поселення з власним самоврядуванням, мешканців якого власник (держава, церква і магнати) звільняв на деякий час (зазвичай 15—25 років) від виконання повинностей (оплати чиншів тощо). Ці пільги надавалися власниками маєтків, щоб притягнути селян з інших місцевостей. По закінченні терміну пільг поселенці втрачали свою незалежність, хоч інколи користувалися ще деякими полегшеннями. Найбільше слобід постало у першій половині XVII ст. на Право- й Лівобережжі, а в 1630—1640-х pp. на землях, положених на околицях Московського царства, на яких створено сотні слобід, до яких переселялися селяни з Лівобережної і Правобережної України (дивись Слобідська Україна).
Залюднення слобід почалося відразу після Люблінської унії, а перші терміни слобід закінчувалися в 1580-х pp., і встановлення повинностей викликало обурення серед людей, які вже звикли до волі й неохоче приймали панщину, навіть тоді, коли вона була менш важка, ніж та, що була колись вдома. 1618 р., коли закінчилися пільгові роки в латифундіях князів Вишневецьких на Лівобережній Україні, майже половина селян подалася за кордон — до т. зв. «Дикого поля».
Слободами називали і на початку XX ст. на Центральній і Східній землях інколи більші села, а також промислові і фабричні поселення, які не мали титулу міст чи містечок. Назву «Слобода» і «слобідка» зберігає в Україні близько 100 населених пунктів, зазвичай із додаванням прикметника, що означає більше поселення, на території якого ця слобода колись виникла, наприклад, на східному Поділлі: Шаргород і Шаргородська Слобода, Красилів і Красилівська Слобідка та інші.
Слободами називалися нові поселення.
У Польщі подібні поселення називалися волями, як наприклад Воля-Баранецька що у Львівській області, у чеських землях мали назву лгота.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 24 січня 2013.
Джерела та література
- Вортман Д. Я. Слобода // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 630. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Слобода // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Слобода // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1773. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sloboda znachennya Sloboda slobidka svoboda u Shidnij Yevropi XVI XVIII stolittya riznovid poselennya koloniyi U domodernij Ukrayini kozacka koloniya abo novozasnovane poselennya z vlasnim samovryaduvannyam meshkanciv yakogo vlasnik derzhava cerkva i magnati zvilnyav na deyakij chas zazvichaj 15 25 rokiv vid vikonannya povinnostej oplati chinshiv tosho Ci pilgi nadavalisya vlasnikami mayetkiv shob prityagnuti selyan z inshih miscevostej Po zakinchenni terminu pilg poselenci vtrachali svoyu nezalezhnist hoch inkoli koristuvalisya she deyakimi polegshennyami Najbilshe slobid postalo u pershij polovini XVII st na Pravo j Livoberezhzhi a v 1630 1640 h pp na zemlyah polozhenih na okolicyah Moskovskogo carstva na yakih stvoreno sotni slobid do yakih pereselyalisya selyani z Livoberezhnoyi i Pravoberezhnoyi Ukrayini divis Slobidska Ukrayina Zalyudnennya slobid pochalosya vidrazu pislya Lyublinskoyi uniyi a pershi termini slobid zakinchuvalisya v 1580 h pp i vstanovlennya povinnostej viklikalo oburennya sered lyudej yaki vzhe zvikli do voli j neohoche prijmali panshinu navit todi koli vona bula mensh vazhka nizh ta sho bula kolis vdoma 1618 r koli zakinchilisya pilgovi roki v latifundiyah knyaziv Vishneveckih na Livoberezhnij Ukrayini majzhe polovina selyan podalasya za kordon do t zv Dikogo polya Slobodami nazivali i na pochatku XX st na Centralnij i Shidnij zemlyah inkoli bilshi sela a takozh promislovi i fabrichni poselennya yaki ne mali titulu mist chi mistechok Nazvu Sloboda i slobidka zberigaye v Ukrayini blizko 100 naselenih punktiv zazvichaj iz dodavannyam prikmetnika sho oznachaye bilshe poselennya na teritoriyi yakogo cya sloboda kolis vinikla napriklad na shidnomu Podilli Shargorod i Shargorodska Sloboda Krasiliv i Krasilivska Slobidka ta inshi Slobodami nazivalisya novi poselennya U Polshi podibni poselennya nazivalisya volyami yak napriklad Volya Baranecka sho u Lvivskij oblasti u cheskih zemlyah mali nazvu lgota Primitki Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 24 sichnya 2013 Dzherela ta literaturaVortman D Ya Sloboda Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 630 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSloboda Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Sloboda Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1773 1000 ekz