Схі́дна Євро́па — східна частина європейського континенту, політичний та історико-географічний регіон Європи, у який включають не лише Чехію, Польщу чи Україну, але також і Росію та Туреччину (, більша частина територій яких лежить на Сході, в Азії).
Невіддільною і важливою складовою частиною Сходу Європи була Русь, історичний регіон, до якого входять насамперед Україна, Білорусь, а також Росія, дехто зараховує до нього також і Молдову, Литву, Латвію та Естонію, враховуючи зокрема їхні традиційні, кількасотлітні зв'язки з Київською (і Галицькою) митрополією історичної Християнської та Грецької, Руської й Київської церкви.
Історія
Концепція Східної Європи як єдиного культурного регіону походить з кінця XVIII століття, з епохи Просвітництва. У текстах тогочасних західноєвропейських інтелектуалів та мандрівників цей політично й етнічно строкатий регіон уявлявся як великий напівдикий занедбаний край, затиснутий між Європою та Азією, цивілізацією і варварством; в якому багатство знаті сильно контрастує із бідністю інших станів; населення якого має погані манери, живе в нечистоті й холоді.
На початку Холодної війни всі європейські країни, що перебували під впливом СРСР, вважалися східноєвропейськими. Термін Східна Європа мав як політичний, так і географічний характер. Під ці критерії підпадали такі країни: СРСР, Албанія, Болгарія, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія та НДР. Югославія ніколи не була частиною Радянського Блоку, але теж вважалась східноєвропейською країною. Символічним кордоном між західною та східною Європою була Берлінська стіна.
Стереотипи
До стереотипів східноєвропейських країн відносять гірші економічні показники, ніж у західноєвропейських країнах. Окремий стереотип пов'язаний з Балканами (Балканський півострів), що містить у собі постійні війни й міжетнічні конфлікти. Як відомо, під час розпаду Югославії на початку 1990-х років відбувалися численні війни.
Сучасність
Після закінчення Холодної Війни в 1989 р. поняття Східна Європа з кожним роком дедалі більше набуває географічного значення. З приєднанням багатьох східноєвропейських країн до Європейського Союзу на них стало поширюватися поняття Центральна Європа. Чітких кордонів між західним, центральним та східними регіонами Європи не існує. Україну у світі вважають східноєвропейською країною, хоча західні регіони країни знаходяться географічно та за культурними критеріями в Центральній Європі: (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області).
Населення (включно з Балканами та Кавказом)
Переважна більшість мешканців Східної Європи є слов'янами за лінгвістично-етнічним походженням. Їх кількість становить 133,994,386 осіб. Основні неслов'янські народи Східної Європи — албанці, греки, литовці, латиші, естонці, угорці, румуни та молдавани, народи Кавказу, корінні народи Росії. Їхня загальна чисельність — 57,632,507 осіб. Причому майже 39 відсотків (22,305,552 ос.) із них становлять румуни.
|
* Росія — 140,468,086 |
Балкани
Балкани — півострів, обмежений річкою Дунай на півночі, Адріатичним морем на заході, Середземним морем на півдні і Чорним морем на сході. Належність Балкан до Східної Європи є дискусійною. Існують три основні погляди сегрегації Балкан на Європейському континенті. Перший — це підрегіон Східної Європи. Другий — це окремий регіон. Третій — це лише політично-культурне поняття.
Балканські країни: Албанія, Болгарія, Боснія і Герцеґовина, Греція, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Чорногорія, Хорватія,Словенія.
Галерея
- Географічна мапа регіону
- За EuroVoc
- За CIA
- Європейські блоки в «Холодній війні»
- СНД і ГУАМ
- Вільна торгова зона СНД (2013 рік)
- Союзна держава
- Євразійський союз
Релігія
- Розділ між східним та західним християнством
- Країни за відсотком східних християн
- Країни за відсотком західних християн
- Країни за відсотком протестантів
Див. також
Примітки
- Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва. — К.: Критика, 2009.
- . Rbedrosian.com. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
Джерела
- Ларі Вулф. Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Пер. з англ. Сергія Біленького і Тараса Цимбала. — К.: «Критика», 2009.
Література
- Історія Центрально-Східної Європи / за ред. Л. О. Зашкільняка. — Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. — 660 с. —
- Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: Питання соціально-економічної та політичної історії / ред.: Л. Зашкільняк, М. Крикун; Львів. держ. ун-т ім. І.Франка. Каф. історії слов'ян. країн. — Л., 1998. — 301 c.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shi dna Yevro pa shidna chastina yevropejskogo kontinentu politichnij ta istoriko geografichnij region Yevropi u yakij vklyuchayut ne lishe Chehiyu Polshu chi Ukrayinu ale takozh i Rosiyu ta Turechchinu bilsha chastina teritorij yakih lezhit na Shodi v Aziyi Vsesvitnya kniga faktiv CRU vidnosit Azerbajdzhan Virmeniyu Gruziyu Kazahstan ta Turechchinu chastkovo abo povnistyu do Aziyi a Kipr do Blizkogo Shodu Shidna Yevropa Pivdenno shidna Yevropa Transkontinentalni Neviddilnoyu i vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu Shodu Yevropi bula Rus istorichnij region do yakogo vhodyat nasampered Ukrayina Bilorus a takozh Rosiya dehto zarahovuye do nogo takozh i Moldovu Litvu Latviyu ta Estoniyu vrahovuyuchi zokrema yihni tradicijni kilkasotlitni zv yazki z Kiyivskoyu i Galickoyu mitropoliyeyu istorichnoyi Hristiyanskoyi ta Greckoyi Ruskoyi j Kiyivskoyi cerkvi IstoriyaMapa Yevropi pid chas Holodnoyi vijni Chervoni krayini vvazhayutsya shidnoyevropejskimi Koncepciya Shidnoyi Yevropi yak yedinogo kulturnogo regionu pohodit z kincya XVIII stolittya z epohi Prosvitnictva U tekstah togochasnih zahidnoyevropejskih intelektualiv ta mandrivnikiv cej politichno j etnichno strokatij region uyavlyavsya yak velikij napivdikij zanedbanij kraj zatisnutij mizh Yevropoyu ta Aziyeyu civilizaciyeyu i varvarstvom v yakomu bagatstvo znati silno kontrastuye iz bidnistyu inshih staniv naselennya yakogo maye pogani maneri zhive v nechistoti j holodi Na pochatku Holodnoyi vijni vsi yevropejski krayini sho perebuvali pid vplivom SRSR vvazhalisya shidnoyevropejskimi Termin Shidna Yevropa mav yak politichnij tak i geografichnij harakter Pid ci kriteriyi pidpadali taki krayini SRSR Albaniya Bolgariya Polsha Chehoslovachchina Ugorshina Rumuniya ta NDR Yugoslaviya nikoli ne bula chastinoyu Radyanskogo Bloku ale tezh vvazhalas shidnoyevropejskoyu krayinoyu Simvolichnim kordonom mizh zahidnoyu ta shidnoyu Yevropoyu bula Berlinska stina StereotipiDo stereotipiv shidnoyevropejskih krayin vidnosyat girshi ekonomichni pokazniki nizh u zahidnoyevropejskih krayinah Okremij stereotip pov yazanij z Balkanami Balkanskij pivostriv sho mistit u sobi postijni vijni j mizhetnichni konflikti Yak vidomo pid chas rozpadu Yugoslaviyi na pochatku 1990 h rokiv vidbuvalisya chislenni vijni SuchasnistPislya zakinchennya Holodnoyi Vijni v 1989 r ponyattya Shidna Yevropa z kozhnim rokom dedali bilshe nabuvaye geografichnogo znachennya Z priyednannyam bagatoh shidnoyevropejskih krayin do Yevropejskogo Soyuzu na nih stalo poshiryuvatisya ponyattya Centralna Yevropa Chitkih kordoniv mizh zahidnim centralnim ta shidnimi regionami Yevropi ne isnuye Ukrayinu u sviti vvazhayut shidnoyevropejskoyu krayinoyu hocha zahidni regioni krayini znahodyatsya geografichno ta za kulturnimi kriteriyami v Centralnij Yevropi Zakarpatska Lvivska Ivano Frankivska Ternopilska ta Chernivecka oblasti Naselennya vklyuchno z Balkanami ta Kavkazom Perevazhna bilshist meshkanciv Shidnoyi Yevropi ye slov yanami za lingvistichno etnichnim pohodzhennyam Yih kilkist stanovit 133 994 386 osib Osnovni neslov yanski narodi Shidnoyi Yevropi albanci greki litovci latishi estonci ugorci rumuni ta moldavani narodi Kavkazu korinni narodi Rosiyi Yihnya zagalna chiselnist 57 632 507 osib Prichomu majzhe 39 vidsotkiv 22 305 552 os iz nih stanovlyat rumuni Slov yanski krayini Shidnoyi Yevropi Rosiya 140 468 086 vklyuchno z neslov yanskim naselennyam Ukrayina 46 481 000 Polsha 38 128 000 Chehiya 10 265 231 Bilorus 9 755 000 Bolgariya 7 726 000 Serbiya 7 479 437 Kosovo 1 920 079 Slovachchina 5 401 000 Horvatiya 5 025 000 Bosniya i Gercegovina 4 498 976 Pivnichna Makedoniya 2 045 262 Sloveniya 2 004 394 Chornogoriya 630 548 Neslov yanski abo chastkovo slov yanski krayini Shidnoyi Yevropi Rosiya 140 468 086 Rumuniya 22 305 552 Greciya 11 244 118 Ugorshina 10 076 581 Azerbajdzhan 10 073 200 Gruziya Sakartvelo 3 723 500 Albaniya 3 581 656 Moldova 3 395 600 Virmeniya 2 962 500 Litva 2 392 000 Latviya 2 307 000 Estoniya 1 330 000BalkaniBalkani pivostriv obmezhenij richkoyu Dunaj na pivnochi Adriatichnim morem na zahodi Seredzemnim morem na pivdni i Chornim morem na shodi Nalezhnist Balkan do Shidnoyi Yevropi ye diskusijnoyu Isnuyut tri osnovni poglyadi segregaciyi Balkan na Yevropejskomu kontinenti Pershij ce pidregion Shidnoyi Yevropi Drugij ce okremij region Tretij ce lishe politichno kulturne ponyattya Balkanski krayini Albaniya Bolgariya Bosniya i Gercegovina Greciya Pivnichna Makedoniya Rumuniya Serbiya Chornogoriya Horvatiya Sloveniya GalereyaGeografichna mapa regionu Za EuroVoc Za CIA Yevropejski bloki v Holodnij vijni SND i GUAM Vilna torgova zona SND 2013 rik Soyuzna derzhava Yevrazijskij soyuzReligiyaRozdil mizh shidnim ta zahidnim hristiyanstvom Krayini za vidsotkom shidnih hristiyan Krayini za vidsotkom zahidnih hristiyan Krayini za vidsotkom protestantivDiv takozhCentralno shidna YevropaPrimitkiLari Vulf Vinajdennya Shidnoyi Yevropi Mapa civilizaciyi u svidomosti epohi Prosvitnictva K Kritika 2009 Rbedrosian com Arhiv originalu za 10 chervnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 DzherelaLari Vulf Vinajdennya Shidnoyi Yevropi Mapa civilizaciyi u svidomosti epohi Prosvitnictva 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Per z angl Sergiya Bilenkogo i Tarasa Cimbala K Kritika 2009 LiteraturaIstoriya Centralno Shidnoyi Yevropi za red L O Zashkilnyaka Lviv Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka 2001 660 s ISBN 966 613 037 8 Centralna i Shidna Yevropa v XV XVIII stolittyah Pitannya socialno ekonomichnoyi ta politichnoyi istoriyi red L Zashkilnyak M Krikun Lviv derzh un t im I Franka Kaf istoriyi slov yan krayin L 1998 301 c