Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Косово значення Ко сово або Ко сова офіційна назва Респу бліка Ко с

Косово

Косово
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Косово (значення).

Ко́сово або Ко́сова, офіційна назва Респу́бліка Ко́сово (алб. Kosova, Kosovë, Republika e Kosovës; серб. Косово, Република Косово / Kosovo, Republika Kosovo) — частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 104 держави-члени ООН. Сербія та деякі інші країни не визнають незалежності Косова.

Частково визнана держава
Республіка Косово
алб. Republika e Kosovës
серб. Република Косово / Republika Kosovo

image image
Прапор Герб
Гімн: Європа
image
Розташування Косова
Столиця
(та найбільше місто) 		Приштина
Визнання країн ООН Визнана 104 зі 193 країн-членів ООН
Оспорюється Сербією як її Автономний край Косово і Метохія (відповідно до [en])
Офіційні мови албанська, сербська
Мови національних меншин:
турецька, ґоранська, циганська, боснійська
Етнос 92,9 % албанці, 4 % серби, 1,6 % босняки, 1,1 % турки, 0,6 % горанці
Форма правління унітарна парламентська республіка
 - Президент Вйоса Османі
 - Прем'єр-міністр Альбін Курті
Розбудова держави  
 - Автономний регіон Кос-Мет 1945 
 - Автономна провінція Косова і Метохії 1963 
 - Соціалістична автономна провінція Косово 1974 
 - Автономна провінція Косова і Метохії 1990 
 - Адміністрація ООН 1999 
 - Декларація про незалежність 17 лютого 2008 
Площа
 - Загалом 10,908 км² (166)
 - Внутр. води 1,0 %
Населення
 - оцінка 2017  ▲ 1 920 079 осіб (151)
 - Густота 159 осіб/км² ( —)
ВВП (ПКС) 2017 р., оцінка
 - Повний ▲ $22 млрд. (-)
 - На душу населення $12 003 (-)
ВВП (ном.) 2017 рік, оцінка
 - Повний ▲ $7 млрд. (-)
 - На душу населення $4140 (-)
ІЛР (2013) 0.786 () ( —)
Валюта євро (EUR)
Часовий пояс CET ()
Домен -
Телефонний код +381
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Косово

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН (хоча де-юре залишався автономією у складі Сербії). 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС (який вже подав заявку на членство).

Косово межує з Північною Македонією на півдні, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92 %), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість у яких становлять серби.

Походження назви

Назва Косово є присвійним прикметником від сербського слова кос, що означає дрізд чорний, еліпс для Косово поље, поле чорних дроздів — назва рівнини, яка лежить у східній частині сучасного Косова і яка була місцем Битви на Косовому полі у 1389 році. В українській мові існує подібний відповідник для назви чорного дрозда — кіс.

Географія

image
Поля бiля Приштини
Докладніше: Географія Косова

Косово лежить всередині континенту, за 85 км від узбережжя Адріатичного моря. За формою край нагадує ромб, кожна з діагоналей якого простягається приблизно на 145 км. Основна частина території Косова являє собою піднесену рівнину, яка ділиться на дві приблизно рівні міжгірські улоговини: східну — Косово, або Косово Поле (частина велетенського Дунайського басейну), і західну — Метохію, по якій протікають притоки Дрина — річки, що несе свої води в Адріатику. По периметру краю височіють середньогірські масиви: , Рогізна та Копаонік — на півночі, Голяк і  — на сході, Шар-Планина — на півдні і Північно-Албанські Альпи — на заході.

image
Джеравіца

Гори визначають кордони Косова з Албанією і Північною Македонією. Найвища точка лежить на горі Джеравіца (2556 м).

Територією Косова протікають річки: Білий Дрин, Ситниця, Південна Морава та Ібар.

Найбільші міста — Приштина з населенням близько 200 тисяч чоловік і Призрен з населенням близько 85 тисяч.

image Сербія
image Чорногорія image
image Албанія image Північна Македонія image Сербія

Клімат

Докладніше: Клімат Косово

Клімат помірний або субсередземноморський. Зима характеризується великою кількістю опадів, а решта року переважно посушлива. Весна і осінь — з дрібними опадами. Це зумовлено тим, що Косово загороджене високими горами, які запобігають раптовому вторгненню холодних повітряних мас з півночі й північного заходу. Клімат характеризується теплим сухим літом. Кількість опадів становить менш як 1000 мм на рік.

Сонячний період триває 2079 годин на рік або 5,7 години в день, що становить 47 % потенціалу сонячної енергії. Середня температура у січні −0,9 °С), у липні й серпні 20,9 °C). Середня температура взимку становить близько 1 °С, навесні й восени близько 10,8 °С, та 20,8 °C в літній час. Максимальне значення температури в Косові становить +37…+39 °C, а мінімальні значення зафіксовані до −32,5 °C. Негативні екстремальні значення температури в Косові дуже рідкісні, тоді вони завдають великої шкоди сільському господарству, особливо винограду і фруктовим деревам.

Історія

image
Подуєво
Докладніше: Історія Косова
image
До складу Великої Албанії, створеної в серпні 1941, входили Метохія та Центральне Косово

У 1918—45 Косово було частиною Королівства Югославія (в 1918—1929 Королівства сербів, хорватів і словенців) у складі різних провінцій. Тодішні королі Югославії, які були сербами за національністю, проводили курс на всебічну державну підтримку заселення Косова сербами, водночас косовських албанців позбавляли права на освіту рідною мовою, утискали в правах. Земельна реформа 1919 року позбавила албанських землевласників належних їм земель. Албанці та інші мусульмани мусили тікати з Косова й емігрувати. Ба більше, у 1935 та 1938 роках між Югославією та Туреччиною укладено дві угоди, відповідно до яких планувалося виселити з Косова 240 тисяч албанців до Туреччини, проте цього не зроблено через початок II Світової війни.

У 1941–1944 більшість території Косова приєднали до Албанії, що перебувала під контролем Італії Муссоліні. Після виходу фашистської Італії з війни територія була під прямим контролем Німеччини.

Після закінчення Другої світової війни на території Косова створили Автономну область Косова і Метохії (серб. Аутономна Косовско-метохијска област) як частину Демократичної Федеративної Югославії, а з 1946 — частину Народної Республіки Сербії у складі Федеративної Народної Республіки Югославія.

У 1963, за новою конституцією створено Соціалістичний автономний край Косово (серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово) як частину Соціалістичної Республіки Сербія у складі СФРЮ. У післявоєнний період, аж до 1974 року, албанське населення Косова зазнавало численних утисків і репресій від органів державної безпеки Югославії, більшість у яких становили серби. У 1974 розширено автономні права краю Косова та прирівняно за цими правами до інших республік Югославії.

У 1980 році косовські албанці розпочинають рух за визнання Косова окремою республікою СФРЮ, а далі й за повну незалежність. Але в 1990 (під час розпаду СФРЮ) автономія була зменшена заснуванням Автономного краю Косова (серб. Аутономна Покрајина Косово и Метохија) та зниженням статусу Основного закону з Конституції Краю до Статуту Краю. У відповідь група албанських політиків створює «Конституцію Республіки Косово» і проголошує незалежність провінції. Влада СРЮ оголосила надзвичайний стан і в липні парламент Косова розпустили.

image
Косово (темно-червоне) у складі Югославії (1946—1992)

Починаються протистояння з югославським і сербським керівництвом та заворушення на етнічному ґрунті. Більша частина албанців у Косові бойкотувала перепис населення 1991 року, як і всі вибори. Згодом албанці обрали тимчасовий уряд, очолюваний Буджаром Букоші, який визнала Албанія в жовтні 1991. На неконституційному референдумі 1992 року більшість етнічних албанців каже «так» за незалежність Косова.

У 1992 Косово стало частиною Республіки Сербія (Союзної Республіки Югославія).

Ситуація загострилася 1996 року й перейшла у відкриту громадянську війну між Армією визволення Косова (алб. Ushtria Çlirimtare e Kosovës) й албанських військових частин з одного боку і сербсько-югославських з другого.

Це призвело до виїзду з Косова близько 500 тис. албанців і було 12 тис. загиблих.

У 1999 році НАТО примушує вийти з Косова сербсько-югославські війська і ставить край під контроль ООН. Це привело до повернення албанців до Косова та приходу нових щонайменше 100 тис. з самої Албанії, які заселяються в історично етнічні сербські села, кордону з якою Косово фактично не мало.

Дуже часто траплялися міжетнічні зіткнення між сербами і албанцями, що досягли кульмінації 2004 року, коли після вбивства албанського хлопця сербами, албанці відплатили руйнуванням сербських церков та державних інституцій.

Сербські і албанські претензії

Права сербів на Косово ґрунтуються на посиланнях на принципи Гельсінського заключного акта 1975 року, що узгоджує непорушність кордонів Європи. Албанці натомість наполягають на перевазі етнічного права, а також спираються на міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 року, що твердить про право націй на самовизначення. Водночас вони підводять під свої вимоги історичну основу (розвиваючи теорію про іллірійське походження сучасного албанського етносу).

image
Косово у складі Сербії

На території нинішнього Косова ще здавна мешкало іллірійське плем'я дарданців, від яких намагається вести свій родовід нинішнє албанське населення Косова. У 6 році н. е. Дарданію захопили римляни й приєднали до складу Римської імперії. 284 року н. е. імператор Діоклетіан виділив Косово в окрему провінцію Дарданію зі столицею в Ніссусі (сучасний Ниш). Під час візантійської адміністрації Дарданія зберігала свій статус окремої провінції.

У середньовіччі внаслідок походів сербського царя Стефана Душана нинішню територію Косова приєднали до сербської держави, а з XIV століття й аж до 1767 року тут же перебував престол сербського патріарха (поряд із містом Печ). Нині край рясніє пам'ятками православної архітектури як середніх століть, так і нового часу. Зокрема, тут наявні шановані православними вірянами монастирі і . Крім того, саме звідси після поразки на Косовому Полі в 1389 році почалося завоювання Сербії турками і саме сюди внаслідок перемоги в Першій Балканській війні у 1912 році повернулася сербська армія. Проте центром новітньої сербської держави є північна частина сучасної Сербії з центром у Белграді, під егідою якого почалося визволення країни з-під влади Османської імперії на початку XIX століття.

Після проголошення незалежності

image
Незалежність проголошена парламентом краю Косова 17 лютого 2008

Незалежність проголошена парламентом краю Косова 17 лютого 2008 року о 17:20 за місцевим часом (18:20 — за київським). Того ж дня презентовано офіційні символи Косова. Прапором Косова є жовте зображення обрисів краю на синьому полотнищі з шістьма білими зірками вгорі. З 1999 року Косово перебуває під контролем адміністрації ООН зі столицею в Приштині. 18 лютого парламент Сербії ухвалив анулювати рішення парламенту краю Косова.

Країна не є членом ООН, проте її незалежність визнали понад сто чотирнадцять країн з усього світу, серед яких: Афганістан, США, Бельгія, Німеччина, Франція, Велика Британія та Польща. Натомість країни, як-от Іспанія, Росія, Грузія, Молдова, сама Сербія та деякі інші досі не готові визнати Косово, найбільше через те, що побоюються виходу окремих територій зі свого складу схожим чином, як це відбулося з Косовом. Воїслав Коштуниця, тодішній прем'єр Сербії, заявив, що його країна ніколи не визнає незалежність Косова й боротиметься мирним шляхом за існування Косова на правах автономії лише в складі Сербії. Питання визнання Косова Сербією ставиться міжнародними організаціями (ЄС, НАТО) на шляху просування до членства, якого прагне Сербія. При цьому вже досягнуто певного поступу й розуміння з її боку щодо Косова.

Офіційно Україна проводить консультації з міжнародними партнерами (2008) та займає позицію вичікування (2008) і невизнання (2010 — дотепер), юридично не ухваливши жодного рішення стосовно визнання Косова (2008).

У вересні 2014 Уряд Республіки Косово ухвалив рішення про запровадження санкцій щодо РФ. За словами глави МЗС Косова Енвера Ходжая, це знак солідарності з країнами ЄС, США та іншими державами, які у зв'язку з ситуацією в Україні запровадили санкції щодо РФ. «Ми маємо намір підтримати міжнародний порядок, суверенітет та незалежність України. Таким чином Косово прагне показати, що є надійним союзником для євроатлантичних партнерів», — заявив Енвер Ходжай..

Загострення 2022 року

31 липня — 1 серпня 2022 року в Косові почалися заворушення серед сербів. Формальним приводом був протест сербів Косова проти переходу на косовські автомобільні номери із сербських Серби почали зводити барикади, готуючись до вуличних боїв. Президент Сербії заявив, що готовий захищати сербів силами армії. Зрештою, станом на 3 серпня, ситуацію вдалося владнати за допомоги США та ЄС.

Загострення 2023 року

26 травня 2023 року на півночі частково визнаного Косова спалахнули зіткнення між косовським спецназом і сербами, які протестували проти результатів виборів. Як відомо, косовські серби бойкотували місцеві вибори, що дало змогу етнічним албанцям отримати контроль над місцевими органами влади за явки менш аніж 4 %. Сутички почались, коли обрані албанці намагались зайняти свої робочі місця в муніципалітеті Звечан. Президент Сербії Александар Вучич привів армію в стан максимальної готовності, а міністр оборони країни підтвердив термінове висування військ до адміністративного кордону з Косовом.

27 травня 2023 року, згідно з заявою міністра оборони Сербії Мілоша Вучевича, Сербія почала розгортати підрозділи збройних сил біля кордону з Косовом. Вони залишатимуться на позиціях до подальшого розпорядження.

29 травня 2023 року, згідно з повідомленням KFOR, внаслідок сутичок у місті Звечан на півночі частково визнаного Косова постраждали миротворці Північноатлантичного альянсу у складі місії KFOR та серби, що протестували під адмінбудівлею через невизнання місцевих виборів. Італійські ЗМІ, які посилалися на заяву KFOR, повідомили про 31 постраждалого миротворця НАТО, зокрема 11 італійців з 9-го полку Alpini L'Aquila, чий контингент — один з найбільших у Косові. Пізніше в заяві KFOR наведено дані про близько 25 постраждалих миротворців.

30 травня 2023 року, згідно з повідомленням телерадіомовної компанії ВВС, до Косова прибудуть ще 700 військовослужбовців НАТО, які поповнять лави міжнародних сил під керівництвом НАТО (KFOR). Додатковий батальйон переведено в резерв і він буде готовий до розгортання протягом семи днів, якщо буде потрібно. Він приєднається до 3800 миротворців, які вже несуть службу в Косові, — йдеться в оголошенні НАТО.

У листопаді 2023 року з досліджень Центру громадянської освіти у співпраці з Регіональною академією розвитку демократії за підтримки посольства Швейцарії в Белграді стало відомо, що питання Косова залишається каменем спотикання у відносинах Сербії і Чорногорії.

Адміністративний поділ

image
Фізична мапа Косовa
Докладніше: Адміністративний поділ Косова

Республіка Косово поділена на 7 округів, що складаються з 30 муніципалітетів.

Економіка

image
Вид на Приштину
Докладніше: Економіка Косова
Докладніше: Природні ресурси Косова

На території Косова є великі поклади корисних копалин: свинцю, цинку, нікелю, кобальту, бокситів та магнезиту. Є поклади рідкісних мінералів: індію, кадмію, германію, талію та цеолітів. Родовище бурого вугілля оцінюють більш як у 15 млрд т, що дає можливість вести їхню експлуатацію впродовж 150—200 років.

У Косові найбільше виробляють вино, видобувають нікель, свинець і цинк.

Найбільший ринок експорту й імпорту — це Північна Македонія (€220 млн і €9 млн), за нею йдуть Сербія (€111 млн та €5 млн), Німеччина і Туреччина.

Євро — основна валюта в Косові, вона використовується UNMIK та державними органами. У 1999 році Косово прийняло німецьку марку, аби не використовувати сербський динар і, отже, перейшло на євро, слідом за Німеччиною. Нині Сербський динар використовується лише серед сербської частини населення на півночі країни.

У липні 2009 року Косово стало членом Світового банку і Міжнародного валютного фонду.

Політика

Державний устрій

image
Країни (позначено зеленим), які визнали Косово як незалежну країну
Докладніше: , президент Косова, Конституція Косова та Асамблея Косова

Республіка Косово є демократичною республікою, заснована на принципі поділу влади і стримувань і противаг між гілками. Республіка Косово має три гілки влади: законодавча, яка очолюється Асамблеєю, виконавча гілка влади на чолі з президентом і прем'єр-міністром і судова — на чолі з Верховним судом.

Президент є главою держави й уособлює єдність народу Республіки Косово.

Асамблея Республіки Косово — вищий представницький і законодавчий орган Республіки Косово обирається безпосередньо народом. Асамблея складається зі 120 депутатів, яких обирають шляхом таємного голосування.

image
Саміт «Західні Балкани 2015», Відень. У саміті взяли участь Європейський Союз, Албанія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Німеччина, Італія, Косово, Франція, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія та Словенія.

Визнання незалежності й міжнародний статус

Докладніше: Міжнародне визнання Республіки Косово та Список дипломатичних місій Косова

Проголошення незалежності Косова відбулося в неділю 17 лютого 2008 року, шляхом одностайного кворуму Асамблеї Косова, при 109 голосах «за» та жодного «проти», за винятком 11 представників сербської меншини, які бойкотували процедуру голосування.

З березня 2020 незалежність Косова визнали 97 держав зі 193 (50 %), країн-членів ООН. Також, 22 з 27 (81 %) країн-членів Європейського Союзу та 26 з 30 (87 %) країн-членів НАТО, 34 з 57 (60 %) країн-членів ОІС визнають державу Косово.

Україна, на відміну від більшості європейських країн, не визнає державу Косово. Позиція з приводу визнання Косова залишається незмінною, а саме: базуючись на основоположних міжнародно-правових документах, Україна дотримується принципу безумовної поваги до суверенітету і територіальної цілісності всіх держав у міжнародно визнаних кордонах. Україна вважає Косово невід'ємною частиною Сербії. Серед інших, п'ять країн-членів ЄС, які не визнають край як державу: Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина та Іспанія.

Відносини з Україною

Докладніше: Українсько-косовські відносини

Збройні сили

image
Збройні сили Республіки Косово
Докладніше: Збройні сили Республіки Косово
Див. також: Міжнародні сили з підтримки миру в Косові

Після війни в Косові 1999 року, відповідно до резолюції Ради Безпеки ООН № 1244 і Кумановської військово-технічної угоди були створені колективні міжнародні сили безпеки KFOR, які вступили до Косова 12 липня 1999 року. До сил KFOR входять 30 країн (23 — члени НАТО).

З 21 січня 2009 року Сили безпеки Косова змінив Корпус захисту Косова.

5 березня 2014 року прем'єр-міністр Хашим Тачі заявив, що правління Косова створить міністерство безпеки, і до 2019 року офіційно перетворить Сили безпеки Косова в армію, яка відповідатиме всім стандартам НАТО. Нова армія матиме річний бюджет в € 98 млн і 15 000 солдатів та 8000 резервістів. Міністр Аґім Чеку заявив, що метою Сил безпеки Косова буде захист суверенітету і територіальної цілісності Косова, його людей та їхньої власності, а також захисту інтересів Республіки Косово.

7 березня 2017 року президент частково визнаної Республіки Косово Хашим Тачі запропонував парламенту перетворити сили безпеки на регулярну армію.

Демографія

Населення

image
Косовар
Докладніше: Населення Косова, Мови Косова та Релігія у Косові

Чисельність населення за підсумками перепису 2011 становила 1 733 872 осіб. З них приблизно 874 тис. чоловіків і 860 тис. жінок.

image
Етнічна мапа Косова
Етнічний склад Косова та Метохії по роках, у %
Рік Албанці Серби Решта
1871 32 64 4
1899 48 44 8
1921 66 26 8
1931 69 ?? ?
1939 60 34 5
1948 68 27 5
1953 67 27 6
1961 67 27 6
1971 74 21 5
1981 77 15 8
1991 82 11 7
2000 88 7 5
2007 92 5 3
image
Релігійна мапа Косова

У сучасному стані населення Республіки Косово становлять переважно албанці (понад 92 %). Згідно з офіційною інформацією, кількість білих зірок на прапорі Республіки Косово відповідає числу етнічних груп, що населяють Косово — це албанці, серби, цигани, боснійці (бошняки, босняки, босанці), турки та ряд албанізованих меншин (ашкалі, горанці та ін.).

Мова

Докладніше: Мови Косова

Офіційні мови: албанська — володіє 94,5 % населення країни, сербська — 1,6 %. Інші поширені мови: боснійська — 1,7 %, турецька — 1,1 %, інші мови — 0,9 % (дані на 2011 рік). Згідно із законом 2006 року, у муніципалітетах компактного проживання етнічних менших, їхні національні мови повинні отримати статус офіційних.

Релігія

Докладніше:

Основні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 95,6 % (1,7 млн осіб), римо-католицтво — 2,2 % (38,4 тис. осіб), православ'я — 1,5 % (25,8 тис. осіб), інші — 0,07 %, не сповідують жодної — 0,07 %, не визначились — 0,6 % (станом на 2011 рік).

Міста

Докладніше: Міста Косова
image
Призрен
image
Качанік
Місто Міська територія Муніципальний округ
2011 № 2011 №
Приштина 145 149
1
 198 897
1
Призрен 85 119
2
 177 781
2
Гнілане 54 239
3
 90 178
6
Печ 48 962
4
 96 450
4
Косовська Митровиця 46 230
5
 84 235
7
Урошевац 42 628
6
 108 610
3
Джяковіца 40 827
7
 94 556
5
Вучітрн 26 964
8
 69 870
9
Подуєво 23 453
9
 88 499
8
Rahovec / Orahovac 15 892
10
 56 208
13
Косово Поле 12 919
11
 33 997
22
Suharekë / Suva Reka 10 422
12
 59 722
10
Качанік 10 393
13
 33 409
23

Культура

image
Монастир Високі Дечани

Косово приваблює туристів своєю мальовничою природою та кухнею. Після проголошення незалежності у 2008 країна почала потрапляти в добірки туристичних пунктів призначень.

Докладніше: та Культура в Приштині

Архітектура

Косово — край багатьох монастирів і церков 13-го і 14-го століть, які представляють сербську православну спадщину. У Косові близько 1300 храмів і монастирів. Під час конфлікту 1999 року в Косові численні церкви та мечеті зруйнували або пошкодили.

Монастир Високі Дечани внесено до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Фрески монастиря вважають серед «найбільш цінних експонатів палеологівського ренесансу у візантійському образотворчому мистецтві» і «цінним відображенням життя XIV століття». У 2006 році монастир внесено до переліку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, з причини можливих атак албанців. Через два роки, в 2006 році об'єкт спадщини був розширений і до списку внесено ще 2 православних монастирі й одну церкву.

image
Святкування Дня Незалежності: торт у вигляді національного прапора

Свята

Докладніше: Свята Косова
Дата Назва Місцева назва Примітки
1 січня Новий Рік Viti i Ri
2 січня Новий Рік Viti i Ri
7 січня Різдво Христове Krishtlindjet Ortodokse (Pravoslavni Božić) Православ'я
17 лютого День Незалежності Dita e Pavarësisë 2008
7 березня День працівників освіти Dita e Mësuesit Робочий день
8 березня День матері Dita e Nënës Робочий день
перша неділя після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня Великдень Pashkët Katolike (Katolicki Uskrs) Католицтво
9 квітня День конституції Dita e Kushtetutës
1 травня День міжнародної солідарності трудящих Dita Ndërkombëtare e Punës
перша неділя після повного місяця, що настає не раніше дня умовного весняного рівнодення 21 березня Великдень (православний) Pashkët Ortodokse (Pravoslavni Uskrs) Православ'я
5 травня День святого Георгія Dita e Shën Gjergjit Робочий день
9 травня День Європи Dita e Evropës
закінченням місяця посту Рамадан Свято розговіння Bajrami i Madh (Fitër Bajrami) Іслам
після закінчення посту урази Курбан-байрам Bajrami i Vogël (Kurban Bajrami) Іслам
28 листопада День албанського прапора Dita e Flamurit
25 грудня Різдво Христове Krishtlindjet Katolike (Katolicki Božić) Католицтво
image
Леарт Пакярада — косовський, албанський та німецький футболіст, що грає на позиції захисника.

Спорт

На Олімпійських іграх Республіка Косово дебютувала 2016 року в Ріо-де-Жанейро. Нація також взяла участь у Європейських іграх 2015.

Ігри Спортсменів Золото Срібло Бронза Разом Місце
Ріо 2016 8 1 0 0 1 54
Усього 1 0 0 1 107

Найбільш популярний вид спорту в країні — футбол. Три футболісти, що народилися в Косові, входили до складу національної збірної Югославії, яка здобула золоту медаль на літніх Олімпійських іграх 1960 року та срібну медаль на Чемпіонаті Європи 1960 року. Збірна Косова з футболу представляє Косово в міжнародному футболі. Федерація футболу Косова входить до УЄФА та ФІФА.

Баскетбол також один з найулюбленіших видів спорту в Косові. Перший чемпіонат відбувся в 1991 році за участю восьми команд.

Медіа

image
Індекс свободи преси 2014
   Дуже серйозна ситуація
   Складна ситуація
   Помітні проблеми
   Задовільна ситуація
   Гарна ситуація
   Не класифіковано / Немає даних

Країна займала 58-е місце у звіті «Індекс свободи преси 2008», складеному журналістами «Репортери без кордонів», а у 2016 році посіла 90-е місце.

Кінематограф

Кіноіндустрія зародилася в 1970-х роках. У 1969 році парламент Косова створив «Косоварфільм», державну установу з виробництва, розповсюдження та демонстрації фільмів.

Міжнародний фестиваль документальних та короткометражних фільмів — найбільший кінофестиваль у Косові. Фестиваль проходить у серпні в Призрені. Міжнародний кінофестиваль «Приштина» проводиться щорічно та звертає увагу на кіноіндустрію Косова.

Акторка Арта Доброші стала першою уродженкою Косова, яка пройшла в Каннах червоною доріжкою.

Кухня

Схожа на кухню сусідів (Албанія, Чорногорія, Греція), на її становлення вплинула турецька й албанська кухні. Хліб і молочні продукти — важливі її елементи.

Найширше використовувані молочні продукти — молоко, йогурт, айран, спреди, сир і каймак. Також популярні трави, сіль та чорний перець, червоний перець і овочі. Овочі використовуються сезонно. М'ясо (яловичина, курка та баранина), квасоля, рис і перець також основні частини дієти.

Традиційні десерти часто роблять із шербетом, цукром або з лимонним та ванільним смаком.

Див. також

image
Wikinews
Вікіновини мають подію, пов'язану з цією статтею:
Незалежність Косово визнана законною

Примітки

  1. , b92.net, 11 June 2008. Link accessed 11 June 2008.
  2. CIA (19 червня 2014). . CIA. Архів оригіналу за 24 грудня 2018.
  3. . Kosovo Agency of Statistics, KAS. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
  4. . Geoba.se. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2018. Процитовано 4 липня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  6. . Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 4 липня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  7. (PDF). Swiss Cooperation Office Kosovo. 2014. Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
  8. . Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  9. . eur-lex.europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 24 вересня 2017.
  10. Словник української мови Б.Грінченка. http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/23003-kis.html [ 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]"
  11. . www.cia.gov. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 31 липня 2016.
  12. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  13. . ask.rks-gov.net. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  14. (PDF). www.osce.org. Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2015. Процитовано 31 липня 2016.
  15. Çavolli, Riza (1993). Gjeografia e Kosovës. p. 23.
  16. . www.kosovo-mining.org. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 31 липня 2016.
  17. . BBC. 17 лютого 2008. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
  18. . BBC. 19 березня 2008. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  19. Україна визначиться щодо Косова після консультацій із США, Росією та ЄС [ 3 березня 2008 у Wayback Machine.] // ua.korrespondent.net. — 19.02.2008
  20. Міжнародне визнання Республіки Косово
  21. . Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  22. Bloomberg: Війна в Косово може стати мініатюрою вторгнення Росії в Україну, Дзеркало тижня, 4 серпня 2022
  23. Вучич заявив, що Косово хоче втілити свої інтереси на тлі «істерії довкола України», Європейська правда, 3 серпня 2022
  24. У Косові почалися зіткнення, поліція застосувала сльозогінний газ: армія Сербії терміново вирушила до адмінкордону. Відео. // Автор: Анна Паскевич. 26.05.2023, 15:57
  25. Президент Сербії привів армію у стан максимальної боєготовності: причина. 26.05.2023, 17:25
  26. Сербія почала розгортати підрозділи збройних сил біля кордону з Косовом. 27.05.2023, 20:13
  27. Kosovo: feriti militari Kfor, 11 sono italiani. Meloni: «È irresponsabile e inaccettabile, non tollereremo altri attacchi». 29 Maggio 2023. Aggiornato alle 21:00
  28. NATO Kosovo Force — KFOR. 29.05.2023, 21:10
  29. Сутички на півночі Косова: постраждав 41 миротворець НАТО і понад 50 сербів. 29.05.2023, 20:55
  30. US penalises Kosovo after violent unrest. 30 May 2023
  31. Сутички у Косові: НАТО направить туди ще 700 миротворців. 31.05.2023, 05:43
  32. Питання Косово залишається каменем спотикання у відносинах Сербії та Чорногорії - опитування. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 16 листопада 2023.
  33. . kk.rks-gov.net. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  34. The World Bank (April 2006). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2008. Процитовано 14 січня 2008.
  35. . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  36. . Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2016.
  37. . Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  38. . english.peopledaily.com.cn. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 31 липня 2016.
  39. . www.webcitation.org. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 31 липня 2016.
  40. . Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2016.
  41. . Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 31 липня 2016.
  42. . 23 лютого 2012. Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 31 липня 2016.
  43. . tourputevka.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.
  44. Признать или не признавать Косово?[недоступне посилання з червня 2019]
  45. . www.laht.com. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 31 липня 2016.
  46. (брит.). Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 31 липня 2016.
  47. Косово створив армію в 5000 солдатів [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  48. Армія Косово до 2019 року [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  49. Косово створює першу національну армію [ 9 серпня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  50. (англ.). ???. 2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2013. Процитовано 18 вересня 2014.
  51. . The New York Times. 7 січня 2011. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 24 вересня 2017.
  52. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 24 вересня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  53. . Архів оригіналу за жовтня 10, 2017. Процитовано вересня 24, 2017.
  54. http://www.visitkosova.org/ [ 3 липня 2012 у Wayback Machine.] VisitKosova.org Portal
  55. . Public Holidays Europe (амер.). Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  56. «Press Freedom Index 2014» [ 14 лютого 2014 у Wayback Machine.], Reporters Without Borders, 11 May 2014
  57. Sander, Daniel (29 вересня 2008). . Spiegel Online. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 24 вересня 2017.

Література

Офіційні сайти

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Косово
  • Асамблея Косова [ 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Прем'єр-міністр Косова [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kosovo znachennya Ko sovo abo Ko sova oficijna nazva Respu blika Ko sovo alb Kosova Kosove Republika e Kosoves serb Kosovo Republika Kosovo Kosovo Republika Kosovo chastkovo viznana derzhava na Balkanah chiyu nezalezhnist viznali 104 derzhavi chleni OON Serbiya ta deyaki inshi krayini ne viznayut nezalezhnosti Kosova Chastkovo viznana derzhava Respublika Kosovo alb Republika e Kosoves serb Republika Kosovo Republika KosovoPrapor GerbGimn Yevropa source source track track track track track track track track track track track track track Roztashuvannya KosovaStolicya ta najbilshe misto PrishtinaViznannya krayin OON Viznana 104 zi 193 krayin chleniv OON Osporyuyetsya Serbiyeyu yak yiyi Avtonomnij kraj Kosovo i Metohiya vidpovidno do en Oficijni movi albanska serbska Movi nacionalnih menshin turecka goranska ciganska bosnijskaEtnos 92 9 albanci 4 serbi 1 6 bosnyaki 1 1 turki 0 6 goranciForma pravlinnya unitarna parlamentska respublika Prezident Vjosa Osmani Prem yer ministr Albin KurtiRozbudova derzhavi Avtonomnij region Kos Met 1945 Avtonomna provinciya Kosova i Metohiyi 1963 Socialistichna avtonomna provinciya Kosovo 1974 Avtonomna provinciya Kosova i Metohiyi 1990 Administraciya OON 1999 Deklaraciya pro nezalezhnist 17 lyutogo 2008 Plosha Zagalom 10 908 km 166 Vnutr vodi 1 0 Naselennya ocinka 2017 1 920 079 osib 151 Gustota 159 osib km VVP PKS 2017 r ocinka Povnij 22 mlrd Na dushu naselennya 12 003 VVP nom 2017 rik ocinka Povnij 7 mlrd Na dushu naselennya 4140 ILR 2013 0 786 Valyuta yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Domen Telefonnij kod 381Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kosovo Vnaslidok vijni 1999 roku mizh serbami ta albancyami kraj perejshov pid kontrol OON hocha de yure zalishavsya avtonomiyeyu u skladi Serbiyi 17 lyutogo 2008 roku parlament Kosova progolosiv nezalezhnist krayu v odnostoronnomu poryadku Serbiya dosi ne viznaye nezalezhnosti Kosova cherez sho krayina ne maye ostatochnogo viznannya u sviti 2016 roku pidpisano Ugodu pro asociaciyu mizh Kosovom ta Yevropejskim Soyuzom Derzhava ye potencijnim kandidatom na vstup u YeS yakij vzhe podav zayavku na chlenstvo Kosovo mezhuye z Pivnichnoyu Makedoniyeyu na pivdni Serbiyeyu na shodi ta pivnochi Albaniyeyu na pivdennomu zahodi ta Chornogoriyeyu na pivnichnomu zahodi Albanska bilshist 92 sho prozhivaye v Kosovi yaka j vimagala nezalezhnosti kontrolyuye vsyu teritoriyu krayu za vinyatkom dekilkoh gromad bilshist u yakih stanovlyat serbi Pohodzhennya nazviNazva Kosovo ye prisvijnim prikmetnikom vid serbskogo slova kos sho oznachaye drizd chornij elips dlya Kosovo poљe pole chornih drozdiv nazva rivnini yaka lezhit u shidnij chastini suchasnogo Kosova i yaka bula miscem Bitvi na Kosovomu poli u 1389 roci V ukrayinskij movi isnuye podibnij vidpovidnik dlya nazvi chornogo drozda kis GeografiyaPolya bilya PrishtiniDokladnishe Geografiya Kosova Kosovo lezhit vseredini kontinentu za 85 km vid uzberezhzhya Adriatichnogo morya Za formoyu kraj nagaduye romb kozhna z diagonalej yakogo prostyagayetsya priblizno na 145 km Osnovna chastina teritoriyi Kosova yavlyaye soboyu pidnesenu rivninu yaka dilitsya na dvi priblizno rivni mizhgirski ulogovini shidnu Kosovo abo Kosovo Pole chastina veletenskogo Dunajskogo basejnu i zahidnu Metohiyu po yakij protikayut pritoki Drina richki sho nese svoyi vodi v Adriatiku Po perimetru krayu visochiyut serednogirski masivi Rogizna ta Kopaonik na pivnochi Golyak i na shodi Shar Planina na pivdni i Pivnichno Albanski Alpi na zahodi Dzheravica Gori viznachayut kordoni Kosova z Albaniyeyu i Pivnichnoyu Makedoniyeyu Najvisha tochka lezhit na gori Dzheravica 2556 m Teritoriyeyu Kosova protikayut richki Bilij Drin Sitnicya Pivdenna Morava ta Ibar Najbilshi mista Prishtina z naselennyam blizko 200 tisyach cholovik i Prizren z naselennyam blizko 85 tisyach Serbiya Chornogoriya Albaniya Pivnichna Makedoniya SerbiyaKlimat Dokladnishe Klimat Kosovo Klimat pomirnij abo subseredzemnomorskij Zima harakterizuyetsya velikoyu kilkistyu opadiv a reshta roku perevazhno posushliva Vesna i osin z dribnimi opadami Ce zumovleno tim sho Kosovo zagorodzhene visokimi gorami yaki zapobigayut raptovomu vtorgnennyu holodnih povitryanih mas z pivnochi j pivnichnogo zahodu Klimat harakterizuyetsya teplim suhim litom Kilkist opadiv stanovit mensh yak 1000 mm na rik Sonyachnij period trivaye 2079 godin na rik abo 5 7 godini v den sho stanovit 47 potencialu sonyachnoyi energiyi Serednya temperatura u sichni 0 9 S u lipni j serpni 20 9 C Serednya temperatura vzimku stanovit blizko 1 S navesni j voseni blizko 10 8 S ta 20 8 C v litnij chas Maksimalne znachennya temperaturi v Kosovi stanovit 37 39 C a minimalni znachennya zafiksovani do 32 5 C Negativni ekstremalni znachennya temperaturi v Kosovi duzhe ridkisni todi voni zavdayut velikoyi shkodi silskomu gospodarstvu osoblivo vinogradu i fruktovim derevam IstoriyaPoduyevoDokladnishe Istoriya Kosova Do skladu Velikoyi Albaniyi stvorenoyi v serpni 1941 vhodili Metohiya ta Centralne Kosovo U 1918 45 Kosovo bulo chastinoyu Korolivstva Yugoslaviya v 1918 1929 Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv u skladi riznih provincij Todishni koroli Yugoslaviyi yaki buli serbami za nacionalnistyu provodili kurs na vsebichnu derzhavnu pidtrimku zaselennya Kosova serbami vodnochas kosovskih albanciv pozbavlyali prava na osvitu ridnoyu movoyu utiskali v pravah Zemelna reforma 1919 roku pozbavila albanskih zemlevlasnikiv nalezhnih yim zemel Albanci ta inshi musulmani musili tikati z Kosova j emigruvati Ba bilshe u 1935 ta 1938 rokah mizh Yugoslaviyeyu ta Turechchinoyu ukladeno dvi ugodi vidpovidno do yakih planuvalosya viseliti z Kosova 240 tisyach albanciv do Turechchini prote cogo ne zrobleno cherez pochatok II Svitovoyi vijni U 1941 1944 bilshist teritoriyi Kosova priyednali do Albaniyi sho perebuvala pid kontrolem Italiyi Mussolini Pislya vihodu fashistskoyi Italiyi z vijni teritoriya bula pid pryamim kontrolem Nimechchini Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Kosova stvorili Avtonomnu oblast Kosova i Metohiyi serb Autonomna Kosovsko metohiјska oblast yak chastinu Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi a z 1946 chastinu Narodnoyi Respubliki Serbiyi u skladi Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviya U 1963 za novoyu konstituciyeyu stvoreno Socialistichnij avtonomnij kraj Kosovo serb Sociјalistichka Autonomna Pokraјina Kosovo yak chastinu Socialistichnoyi Respubliki Serbiya u skladi SFRYu U pislyavoyennij period azh do 1974 roku albanske naselennya Kosova zaznavalo chislennih utiskiv i represij vid organiv derzhavnoyi bezpeki Yugoslaviyi bilshist u yakih stanovili serbi U 1974 rozshireno avtonomni prava krayu Kosova ta pririvnyano za cimi pravami do inshih respublik Yugoslaviyi U 1980 roci kosovski albanci rozpochinayut ruh za viznannya Kosova okremoyu respublikoyu SFRYu a dali j za povnu nezalezhnist Ale v 1990 pid chas rozpadu SFRYu avtonomiya bula zmenshena zasnuvannyam Avtonomnogo krayu Kosova serb Autonomna Pokraјina Kosovo i Metohiјa ta znizhennyam statusu Osnovnogo zakonu z Konstituciyi Krayu do Statutu Krayu U vidpovid grupa albanskih politikiv stvoryuye Konstituciyu Respubliki Kosovo i progoloshuye nezalezhnist provinciyi Vlada SRYu ogolosila nadzvichajnij stan i v lipni parlament Kosova rozpustili Kosovo temno chervone u skladi Yugoslaviyi 1946 1992 Pochinayutsya protistoyannya z yugoslavskim i serbskim kerivnictvom ta zavorushennya na etnichnomu grunti Bilsha chastina albanciv u Kosovi bojkotuvala perepis naselennya 1991 roku yak i vsi vibori Zgodom albanci obrali timchasovij uryad ocholyuvanij Budzharom Bukoshi yakij viznala Albaniya v zhovtni 1991 Na nekonstitucijnomu referendumi 1992 roku bilshist etnichnih albanciv kazhe tak za nezalezhnist Kosova U 1992 Kosovo stalo chastinoyu Respubliki Serbiya Soyuznoyi Respubliki Yugoslaviya Situaciya zagostrilasya 1996 roku j perejshla u vidkritu gromadyansku vijnu mizh Armiyeyu vizvolennya Kosova alb Ushtria Clirimtare e Kosoves j albanskih vijskovih chastin z odnogo boku i serbsko yugoslavskih z drugogo Ce prizvelo do viyizdu z Kosova blizko 500 tis albanciv i bulo 12 tis zagiblih U 1999 roci NATO primushuye vijti z Kosova serbsko yugoslavski vijska i stavit kraj pid kontrol OON Ce privelo do povernennya albanciv do Kosova ta prihodu novih shonajmenshe 100 tis z samoyi Albaniyi yaki zaselyayutsya v istorichno etnichni serbski sela kordonu z yakoyu Kosovo faktichno ne malo Duzhe chasto traplyalisya mizhetnichni zitknennya mizh serbami i albancyami sho dosyagli kulminaciyi 2004 roku koli pislya vbivstva albanskogo hlopcya serbami albanci vidplatili rujnuvannyam serbskih cerkov ta derzhavnih institucij Serbski i albanski pretenziyi Prava serbiv na Kosovo gruntuyutsya na posilannyah na principi Gelsinskogo zaklyuchnogo akta 1975 roku sho uzgodzhuye neporushnist kordoniv Yevropi Albanci natomist napolyagayut na perevazi etnichnogo prava a takozh spirayutsya na mizhnarodnij pakt pro gromadyanski ta politichni prava vid 19 grudnya 1966 roku sho tverdit pro pravo nacij na samoviznachennya Vodnochas voni pidvodyat pid svoyi vimogi istorichnu osnovu rozvivayuchi teoriyu pro illirijske pohodzhennya suchasnogo albanskogo etnosu Kosovo u skladi Serbiyi Na teritoriyi ninishnogo Kosova she zdavna meshkalo illirijske plem ya dardanciv vid yakih namagayetsya vesti svij rodovid ninishnye albanske naselennya Kosova U 6 roci n e Dardaniyu zahopili rimlyani j priyednali do skladu Rimskoyi imperiyi 284 roku n e imperator Diokletian vidiliv Kosovo v okremu provinciyu Dardaniyu zi stoliceyu v Nissusi suchasnij Nish Pid chas vizantijskoyi administraciyi Dardaniya zberigala svij status okremoyi provinciyi U serednovichchi vnaslidok pohodiv serbskogo carya Stefana Dushana ninishnyu teritoriyu Kosova priyednali do serbskoyi derzhavi a z XIV stolittya j azh do 1767 roku tut zhe perebuvav prestol serbskogo patriarha poryad iz mistom Pech Nini kraj ryasniye pam yatkami pravoslavnoyi arhitekturi yak serednih stolit tak i novogo chasu Zokrema tut nayavni shanovani pravoslavnimi viryanami monastiri i Krim togo same zvidsi pislya porazki na Kosovomu Poli v 1389 roci pochalosya zavoyuvannya Serbiyi turkami i same syudi vnaslidok peremogi v Pershij Balkanskij vijni u 1912 roci povernulasya serbska armiya Prote centrom novitnoyi serbskoyi derzhavi ye pivnichna chastina suchasnoyi Serbiyi z centrom u Belgradi pid egidoyu yakogo pochalosya vizvolennya krayini z pid vladi Osmanskoyi imperiyi na pochatku XIX stolittya Pislya progoloshennya nezalezhnosti Nezalezhnist progoloshena parlamentom krayu Kosova 17 lyutogo 2008 Nezalezhnist progoloshena parlamentom krayu Kosova 17 lyutogo 2008 roku o 17 20 za miscevim chasom 18 20 za kiyivskim Togo zh dnya prezentovano oficijni simvoli Kosova Praporom Kosova ye zhovte zobrazhennya obrisiv krayu na sinomu polotnishi z shistma bilimi zirkami vgori Z 1999 roku Kosovo perebuvaye pid kontrolem administraciyi OON zi stoliceyu v Prishtini 18 lyutogo parlament Serbiyi uhvaliv anulyuvati rishennya parlamentu krayu Kosova Krayina ne ye chlenom OON prote yiyi nezalezhnist viznali ponad sto chotirnadcyat krayin z usogo svitu sered yakih Afganistan SShA Belgiya Nimechchina Franciya Velika Britaniya ta Polsha Natomist krayini yak ot Ispaniya Rosiya Gruziya Moldova sama Serbiya ta deyaki inshi dosi ne gotovi viznati Kosovo najbilshe cherez te sho poboyuyutsya vihodu okremih teritorij zi svogo skladu shozhim chinom yak ce vidbulosya z Kosovom Voyislav Koshtunicya todishnij prem yer Serbiyi zayaviv sho jogo krayina nikoli ne viznaye nezalezhnist Kosova j borotimetsya mirnim shlyahom za isnuvannya Kosova na pravah avtonomiyi lishe v skladi Serbiyi Pitannya viznannya Kosova Serbiyeyu stavitsya mizhnarodnimi organizaciyami YeS NATO na shlyahu prosuvannya do chlenstva yakogo pragne Serbiya Pri comu vzhe dosyagnuto pevnogo postupu j rozuminnya z yiyi boku shodo Kosova Oficijno Ukrayina provodit konsultaciyi z mizhnarodnimi partnerami 2008 ta zajmaye poziciyu vichikuvannya 2008 i neviznannya 2010 doteper yuridichno ne uhvalivshi zhodnogo rishennya stosovno viznannya Kosova 2008 U veresni 2014 Uryad Respubliki Kosovo uhvaliv rishennya pro zaprovadzhennya sankcij shodo RF Za slovami glavi MZS Kosova Envera Hodzhaya ce znak solidarnosti z krayinami YeS SShA ta inshimi derzhavami yaki u zv yazku z situaciyeyu v Ukrayini zaprovadili sankciyi shodo RF Mi mayemo namir pidtrimati mizhnarodnij poryadok suverenitet ta nezalezhnist Ukrayini Takim chinom Kosovo pragne pokazati sho ye nadijnim soyuznikom dlya yevroatlantichnih partneriv zayaviv Enver Hodzhaj Zagostrennya 2022 roku 31 lipnya 1 serpnya 2022 roku v Kosovi pochalisya zavorushennya sered serbiv Formalnim privodom buv protest serbiv Kosova proti perehodu na kosovski avtomobilni nomeri iz serbskih Serbi pochali zvoditi barikadi gotuyuchis do vulichnih boyiv Prezident Serbiyi zayaviv sho gotovij zahishati serbiv silami armiyi Zreshtoyu stanom na 3 serpnya situaciyu vdalosya vladnati za dopomogi SShA ta YeS Zagostrennya 2023 roku 26 travnya 2023 roku na pivnochi chastkovo viznanogo Kosova spalahnuli zitknennya mizh kosovskim specnazom i serbami yaki protestuvali proti rezultativ viboriv Yak vidomo kosovski serbi bojkotuvali miscevi vibori sho dalo zmogu etnichnim albancyam otrimati kontrol nad miscevimi organami vladi za yavki mensh anizh 4 Sutichki pochalis koli obrani albanci namagalis zajnyati svoyi robochi miscya v municipaliteti Zvechan Prezident Serbiyi Aleksandar Vuchich priviv armiyu v stan maksimalnoyi gotovnosti a ministr oboroni krayini pidtverdiv terminove visuvannya vijsk do administrativnogo kordonu z Kosovom 27 travnya 2023 roku zgidno z zayavoyu ministra oboroni Serbiyi Milosha Vuchevicha Serbiya pochala rozgortati pidrozdili zbrojnih sil bilya kordonu z Kosovom Voni zalishatimutsya na poziciyah do podalshogo rozporyadzhennya 29 travnya 2023 roku zgidno z povidomlennyam KFOR vnaslidok sutichok u misti Zvechan na pivnochi chastkovo viznanogo Kosova postrazhdali mirotvorci Pivnichnoatlantichnogo alyansu u skladi misiyi KFOR ta serbi sho protestuvali pid adminbudivleyu cherez neviznannya miscevih viboriv Italijski ZMI yaki posilalisya na zayavu KFOR povidomili pro 31 postrazhdalogo mirotvorcya NATO zokrema 11 italijciv z 9 go polku Alpini L Aquila chij kontingent odin z najbilshih u Kosovi Piznishe v zayavi KFOR navedeno dani pro blizko 25 postrazhdalih mirotvorciv 30 travnya 2023 roku zgidno z povidomlennyam teleradiomovnoyi kompaniyi VVS do Kosova pribudut she 700 vijskovosluzhbovciv NATO yaki popovnyat lavi mizhnarodnih sil pid kerivnictvom NATO KFOR Dodatkovij bataljon perevedeno v rezerv i vin bude gotovij do rozgortannya protyagom semi dniv yaksho bude potribno Vin priyednayetsya do 3800 mirotvorciv yaki vzhe nesut sluzhbu v Kosovi jdetsya v ogoloshenni NATO U listopadi 2023 roku z doslidzhen Centru gromadyanskoyi osviti u spivpraci z Regionalnoyu akademiyeyu rozvitku demokratiyi za pidtrimki posolstva Shvejcariyi v Belgradi stalo vidomo sho pitannya Kosova zalishayetsya kamenem spotikannya u vidnosinah Serbiyi i Chornogoriyi Administrativnij podilFizichna mapa KosovaDokladnishe Administrativnij podil Kosova Respublika Kosovo podilena na 7 okrugiv sho skladayutsya z 30 municipalitetiv Dzhakovickij okrug alb Komuna e Gjakoves serb Ђakovichki okrug G yilanskij okrug alb Komuna e Gjilanit serb Gњilanski okrug Kosovsko Mitrovickij okrug alb Komuna e Mitrovices serb Kosovskomitrovachki okrug Peckij okrug alb Komuna e Pejes serb Peћki okrug Prishtinskij okrug alb Komuna e Prishtines serb Prishtinski okrug Prizrenskij okrug alb Qarku i Prizrenit serb Prizrenski okrug Uroshevachskij okrug alb Komuna e Ferizajit serb Uroshevachki okrug EkonomikaVid na PrishtinuDokladnishe Ekonomika Kosova Dokladnishe Prirodni resursi Kosova Na teritoriyi Kosova ye veliki pokladi korisnih kopalin svincyu cinku nikelyu kobaltu boksitiv ta magnezitu Ye pokladi ridkisnih mineraliv indiyu kadmiyu germaniyu taliyu ta ceolitiv Rodovishe burogo vugillya ocinyuyut bilsh yak u 15 mlrd t sho daye mozhlivist vesti yihnyu ekspluataciyu vprodovzh 150 200 rokiv U Kosovi najbilshe viroblyayut vino vidobuvayut nikel svinec i cink Najbilshij rinok eksportu j importu ce Pivnichna Makedoniya 220 mln i 9 mln za neyu jdut Serbiya 111 mln ta 5 mln Nimechchina i Turechchina Yevro osnovna valyuta v Kosovi vona vikoristovuyetsya UNMIK ta derzhavnimi organami U 1999 roci Kosovo prijnyalo nimecku marku abi ne vikoristovuvati serbskij dinar i otzhe perejshlo na yevro slidom za Nimechchinoyu Nini Serbskij dinar vikoristovuyetsya lishe sered serbskoyi chastini naselennya na pivnochi krayini U lipni 2009 roku Kosovo stalo chlenom Svitovogo banku i Mizhnarodnogo valyutnogo fondu PolitikaDerzhavnij ustrij Krayini poznacheno zelenim yaki viznali Kosovo yak nezalezhnu krayinuDokladnishe prezident Kosova Konstituciya Kosova ta Asambleya Kosova Respublika Kosovo ye demokratichnoyu respublikoyu zasnovana na principi podilu vladi i strimuvan i protivag mizh gilkami Respublika Kosovo maye tri gilki vladi zakonodavcha yaka ocholyuyetsya Asambleyeyu vikonavcha gilka vladi na choli z prezidentom i prem yer ministrom i sudova na choli z Verhovnim sudom Prezident ye glavoyu derzhavi j uosoblyuye yednist narodu Respubliki Kosovo Asambleya Respubliki Kosovo vishij predstavnickij i zakonodavchij organ Respubliki Kosovo obirayetsya bezposeredno narodom Asambleya skladayetsya zi 120 deputativ yakih obirayut shlyahom tayemnogo golosuvannya Samit Zahidni Balkani 2015 Viden U samiti vzyali uchast Yevropejskij Soyuz Albaniya Avstriya Bosniya i Gercegovina Horvatiya Nimechchina Italiya Kosovo Franciya Pivnichna Makedoniya Chornogoriya Serbiya ta Sloveniya Viznannya nezalezhnosti j mizhnarodnij status Dokladnishe Mizhnarodne viznannya Respubliki Kosovo ta Spisok diplomatichnih misij Kosova Progoloshennya nezalezhnosti Kosova vidbulosya v nedilyu 17 lyutogo 2008 roku shlyahom odnostajnogo kvorumu Asambleyi Kosova pri 109 golosah za ta zhodnogo proti za vinyatkom 11 predstavnikiv serbskoyi menshini yaki bojkotuvali proceduru golosuvannya Z bereznya 2020 nezalezhnist Kosova viznali 97 derzhav zi 193 50 krayin chleniv OON Takozh 22 z 27 81 krayin chleniv Yevropejskogo Soyuzu ta 26 z 30 87 krayin chleniv NATO 34 z 57 60 krayin chleniv OIS viznayut derzhavu Kosovo Ukrayina na vidminu vid bilshosti yevropejskih krayin ne viznaye derzhavu Kosovo Poziciya z privodu viznannya Kosova zalishayetsya nezminnoyu a same bazuyuchis na osnovopolozhnih mizhnarodno pravovih dokumentah Ukrayina dotrimuyetsya principu bezumovnoyi povagi do suverenitetu i teritorialnoyi cilisnosti vsih derzhav u mizhnarodno viznanih kordonah Ukrayina vvazhaye Kosovo nevid yemnoyu chastinoyu Serbiyi Sered inshih p yat krayin chleniv YeS yaki ne viznayut kraj yak derzhavu Kipr Greciya Rumuniya Slovachchina ta Ispaniya Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko kosovski vidnosini Zbrojni sili Zbrojni sili Respubliki KosovoDokladnishe Zbrojni sili Respubliki Kosovo Div takozh Mizhnarodni sili z pidtrimki miru v Kosovi Pislya vijni v Kosovi 1999 roku vidpovidno do rezolyuciyi Radi Bezpeki OON 1244 i Kumanovskoyi vijskovo tehnichnoyi ugodi buli stvoreni kolektivni mizhnarodni sili bezpeki KFOR yaki vstupili do Kosova 12 lipnya 1999 roku Do sil KFOR vhodyat 30 krayin 23 chleni NATO Z 21 sichnya 2009 roku Sili bezpeki Kosova zminiv Korpus zahistu Kosova 5 bereznya 2014 roku prem yer ministr Hashim Tachi zayaviv sho pravlinnya Kosova stvorit ministerstvo bezpeki i do 2019 roku oficijno peretvorit Sili bezpeki Kosova v armiyu yaka vidpovidatime vsim standartam NATO Nova armiya matime richnij byudzhet v 98 mln i 15 000 soldativ ta 8000 rezervistiv Ministr Agim Cheku zayaviv sho metoyu Sil bezpeki Kosova bude zahist suverenitetu i teritorialnoyi cilisnosti Kosova jogo lyudej ta yihnoyi vlasnosti a takozh zahistu interesiv Respubliki Kosovo 7 bereznya 2017 roku prezident chastkovo viznanoyi Respubliki Kosovo Hashim Tachi zaproponuvav parlamentu peretvoriti sili bezpeki na regulyarnu armiyu DemografiyaNaselennya KosovarDokladnishe Naselennya Kosova Movi Kosova ta Religiya u Kosovi Chiselnist naselennya za pidsumkami perepisu 2011 stanovila 1 733 872 osib Z nih priblizno 874 tis cholovikiv i 860 tis zhinok Etnichna mapa KosovaEtnichnij sklad Kosova ta Metohiyi po rokah u Rik Albanci Serbi Reshta1871 32 64 41899 48 44 81921 66 26 81931 69 1939 60 34 51948 68 27 51953 67 27 61961 67 27 61971 74 21 51981 77 15 81991 82 11 72000 88 7 52007 92 5 3Religijna mapa Kosova U suchasnomu stani naselennya Respubliki Kosovo stanovlyat perevazhno albanci ponad 92 Zgidno z oficijnoyu informaciyeyu kilkist bilih zirok na prapori Respubliki Kosovo vidpovidaye chislu etnichnih grup sho naselyayut Kosovo ce albanci serbi cigani bosnijci boshnyaki bosnyaki bosanci turki ta ryad albanizovanih menshin ashkali goranci ta in Mova Dokladnishe Movi Kosova Oficijni movi albanska volodiye 94 5 naselennya krayini serbska 1 6 Inshi poshireni movi bosnijska 1 7 turecka 1 1 inshi movi 0 9 dani na 2011 rik Zgidno iz zakonom 2006 roku u municipalitetah kompaktnogo prozhivannya etnichnih menshih yihni nacionalni movi povinni otrimati status oficijnih Religiya Dokladnishe Osnovni religiyi j viruvannya yaki spoviduye i konfesiyi ta cerkovni organizaciyi do yakih vidnosit sebe naselennya krayini islam 95 6 1 7 mln osib rimo katolictvo 2 2 38 4 tis osib pravoslav ya 1 5 25 8 tis osib inshi 0 07 ne spoviduyut zhodnoyi 0 07 ne viznachilis 0 6 stanom na 2011 rik Mista Dokladnishe Mista Kosova PrizrenKachanikMisto Miska teritoriya Municipalnij okrug2011 2011 Prishtina 145 149 1 198 897 1Prizren 85 119 2 177 781 2Gnilane 54 239 3 90 178 6Pech 48 962 4 96 450 4Kosovska Mitrovicya 46 230 5 84 235 7Uroshevac 42 628 6 108 610 3Dzhyakovica 40 827 7 94 556 5Vuchitrn 26 964 8 69 870 9Poduyevo 23 453 9 88 499 8Rahovec Orahovac 15 892 10 56 208 13Kosovo Pole 12 919 11 33 997 22Suhareke Suva Reka 10 422 12 59 722 10Kachanik 10 393 13 33 409 23KulturaMonastir Visoki Dechani Kosovo privablyuye turistiv svoyeyu malovnichoyu prirodoyu ta kuhneyu Pislya progoloshennya nezalezhnosti u 2008 krayina pochala potraplyati v dobirki turistichnih punktiv priznachen Dokladnishe ta Kultura v Prishtini Arhitektura Kosovo kraj bagatoh monastiriv i cerkov 13 go i 14 go stolit yaki predstavlyayut serbsku pravoslavnu spadshinu U Kosovi blizko 1300 hramiv i monastiriv Pid chas konfliktu 1999 roku v Kosovi chislenni cerkvi ta mecheti zrujnuvali abo poshkodili Monastir Visoki Dechani vneseno do pereliku ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Freski monastirya vvazhayut sered najbilsh cinnih eksponativ paleologivskogo renesansu u vizantijskomu obrazotvorchomu mistectvi i cinnim vidobrazhennyam zhittya XIV stolittya U 2006 roci monastir vneseno do pereliku vsesvitnoyi spadshini sho perebuvaye pid zagrozoyu z prichini mozhlivih atak albanciv Cherez dva roki v 2006 roci ob yekt spadshini buv rozshirenij i do spisku vneseno she 2 pravoslavnih monastiri j odnu cerkvu Svyatkuvannya Dnya Nezalezhnosti tort u viglyadi nacionalnogo praporaSvyata Dokladnishe Svyata Kosova Data Nazva Misceva nazva Primitki1 sichnya Novij Rik Viti i Ri2 sichnya Novij Rik Viti i Ri7 sichnya Rizdvo Hristove Krishtlindjet Ortodokse Pravoslavni Bozic Pravoslav ya17 lyutogo Den Nezalezhnosti Dita e Pavaresise 20087 bereznya Den pracivnikiv osviti Dita e Mesuesit Robochij den8 bereznya Den materi Dita e Nenes Robochij denpersha nedilya pislya povnogo misyacya sho nastaye ne ranishe dnya umovnogo vesnyanogo rivnodennya 21 bereznya Velikden Pashket Katolike Katolicki Uskrs Katolictvo9 kvitnya Den konstituciyi Dita e Kushtetutes1 travnya Den mizhnarodnoyi solidarnosti trudyashih Dita Nderkombetare e Punespersha nedilya pislya povnogo misyacya sho nastaye ne ranishe dnya umovnogo vesnyanogo rivnodennya 21 bereznya Velikden pravoslavnij Pashket Ortodokse Pravoslavni Uskrs Pravoslav ya5 travnya Den svyatogo Georgiya Dita e Shen Gjergjit Robochij den9 travnya Den Yevropi Dita e Evropeszakinchennyam misyacya postu Ramadan Svyato rozgovinnya Bajrami i Madh Fiter Bajrami Islampislya zakinchennya postu urazi Kurban bajram Bajrami i Vogel Kurban Bajrami Islam28 listopada Den albanskogo prapora Dita e Flamurit25 grudnya Rizdvo Hristove Krishtlindjet Katolike Katolicki Bozic KatolictvoLeart Pakyarada kosovskij albanskij ta nimeckij futbolist sho graye na poziciyi zahisnika Sport Na Olimpijskih igrah Respublika Kosovo debyutuvala 2016 roku v Rio de Zhanejro Naciya takozh vzyala uchast u Yevropejskih igrah 2015 Igri Sportsmeniv Zoloto Sriblo Bronza Razom MisceRio 2016 8 1 0 0 1 54Usogo 1 0 0 1 107 Najbilsh populyarnij vid sportu v krayini futbol Tri futbolisti sho narodilisya v Kosovi vhodili do skladu nacionalnoyi zbirnoyi Yugoslaviyi yaka zdobula zolotu medal na litnih Olimpijskih igrah 1960 roku ta sribnu medal na Chempionati Yevropi 1960 roku Zbirna Kosova z futbolu predstavlyaye Kosovo v mizhnarodnomu futboli Federaciya futbolu Kosova vhodit do UYeFA ta FIFA Basketbol takozh odin z najulyublenishih vidiv sportu v Kosovi Pershij chempionat vidbuvsya v 1991 roci za uchastyu vosmi komand Media Indeks svobodi presi 2014 Duzhe serjozna situaciya Skladna situaciya Pomitni problemi Zadovilna situaciya Garna situaciya Ne klasifikovano Nemaye danih Krayina zajmala 58 e misce u zviti Indeks svobodi presi 2008 skladenomu zhurnalistami Reporteri bez kordoniv a u 2016 roci posila 90 e misce Kinematograf Kinoindustriya zarodilasya v 1970 h rokah U 1969 roci parlament Kosova stvoriv Kosovarfilm derzhavnu ustanovu z virobnictva rozpovsyudzhennya ta demonstraciyi filmiv Mizhnarodnij festival dokumentalnih ta korotkometrazhnih filmiv najbilshij kinofestival u Kosovi Festival prohodit u serpni v Prizreni Mizhnarodnij kinofestival Prishtina provoditsya shorichno ta zvertaye uvagu na kinoindustriyu Kosova Aktorka Arta Dobroshi stala pershoyu urodzhenkoyu Kosova yaka projshla v Kannah chervonoyu dorizhkoyu Kuhnya Shozha na kuhnyu susidiv Albaniya Chornogoriya Greciya na yiyi stanovlennya vplinula turecka j albanska kuhni Hlib i molochni produkti vazhlivi yiyi elementi Najshirshe vikoristovuvani molochni produkti moloko jogurt ajran spredi sir i kajmak Takozh populyarni travi sil ta chornij perec chervonij perec i ovochi Ovochi vikoristovuyutsya sezonno M yaso yalovichina kurka ta baranina kvasolya ris i perec takozh osnovni chastini diyeti Tradicijni deserti chasto roblyat iz sherbetom cukrom abo z limonnim ta vanilnim smakom Div takozhWikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Nezalezhnist Kosovo viznana zakonnoyu Mizhnarodne viznannya Respubliki Kosovo Bombarduvannya Yugoslaviyi silami NATO UNMIK Pasport gromadyanina Kosova Respublika Kosovo 1992 1999 Bioriznomanittya Kosova Kosovo RuskePrimitki b92 net 11 June 2008 Link accessed 11 June 2008 CIA 19 chervnya 2014 CIA Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Kosovo Agency of Statistics KAS Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2016 Geoba se Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 29 serpnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 4 kvitnya 2018 Procitovano 4 lipnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 4 lipnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PDF Swiss Cooperation Office Kosovo 2014 Arhiv originalu PDF za 30 kvitnya 2015 Procitovano 4 lipnya 2015 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya eur lex europa eu angl Arhiv originalu za 26 bereznya 2016 Procitovano 24 veresnya 2017 Slovnik ukrayinskoyi movi B Grinchenka http hrinchenko com slovar znachenie slova 23003 kis html 6 lyutogo 2020 u Wayback Machine www cia gov Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 ask rks gov net Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 PDF www osce org Arhiv originalu PDF za 17 zhovtnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2016 Cavolli Riza 1993 Gjeografia e Kosoves p 23 www kosovo mining org Arhiv originalu za 27 travnya 2014 Procitovano 31 lipnya 2016 BBC 17 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2016 BBC 19 bereznya 2008 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 Ukrayina viznachitsya shodo Kosova pislya konsultacij iz SShA Rosiyeyu ta YeS 3 bereznya 2008 u Wayback Machine ua korrespondent net 19 02 2008 Mizhnarodne viznannya Respubliki Kosovo Arhiv originalu za 20 veresnya 2014 Procitovano 17 veresnya 2014 Bloomberg Vijna v Kosovo mozhe stati miniatyuroyu vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Dzerkalo tizhnya 4 serpnya 2022 Vuchich zayaviv sho Kosovo hoche vtiliti svoyi interesi na tli isteriyi dovkola Ukrayini Yevropejska pravda 3 serpnya 2022 U Kosovi pochalisya zitknennya policiya zastosuvala slozoginnij gaz armiya Serbiyi terminovo virushila do adminkordonu Video Avtor Anna Paskevich 26 05 2023 15 57 Prezident Serbiyi priviv armiyu u stan maksimalnoyi boyegotovnosti prichina 26 05 2023 17 25 Serbiya pochala rozgortati pidrozdili zbrojnih sil bilya kordonu z Kosovom 27 05 2023 20 13 Kosovo feriti militari Kfor 11 sono italiani Meloni E irresponsabile e inaccettabile non tollereremo altri attacchi 29 Maggio 2023 Aggiornato alle 21 00 NATO Kosovo Force KFOR 29 05 2023 21 10 Sutichki na pivnochi Kosova postrazhdav 41 mirotvorec NATO i ponad 50 serbiv 29 05 2023 20 55 US penalises Kosovo after violent unrest 30 May 2023 Sutichki u Kosovi NATO napravit tudi she 700 mirotvorciv 31 05 2023 05 43 Pitannya Kosovo zalishayetsya kamenem spotikannya u vidnosinah Serbiyi ta Chornogoriyi opituvannya Informacijne agentstvo Ukrayinski Nacionalni Novini UNN Vsi onlajn novini dnya v Ukrayini za sogodni najsvizhishi ostanni golovni ukr Procitovano 16 listopada 2023 kk rks gov net Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 The World Bank April 2006 PDF Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2008 Procitovano 14 sichnya 2008 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 7 serpnya 2016 Procitovano 31 lipnya 2016 english peopledaily com cn Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 31 lipnya 2016 www webcitation org Arhiv originalu za 12 listopada 2017 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 27 serpnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2016 Arhiv originalu za 20 chervnya 2018 Procitovano 31 lipnya 2016 23 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 31 lipnya 2016 tourputevka com Arhiv originalu za 19 lyutogo 2017 Procitovano 19 lyutogo 2017 Priznat ili ne priznavat Kosovo nedostupne posilannya z chervnya 2019 www laht com Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2016 brit Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 31 lipnya 2016 Kosovo stvoriv armiyu v 5000 soldativ 9 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Armiya Kosovo do 2019 roku 22 serpnya 2016 u Wayback Machine angl Kosovo stvoryuye pershu nacionalnu armiyu 9 serpnya 2015 u Wayback Machine angl angl 2011 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2013 Procitovano 18 veresnya 2014 The New York Times 7 sichnya 2011 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 24 veresnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 24 veresnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za zhovtnya 10 2017 Procitovano veresnya 24 2017 http www visitkosova org 3 lipnya 2012 u Wayback Machine VisitKosova org Portal Public Holidays Europe amer Arhiv originalu za 1 grudnya 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Press Freedom Index 2014 14 lyutogo 2014 u Wayback Machine Reporters Without Borders 11 May 2014 Sander Daniel 29 veresnya 2008 Spiegel Online Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 24 veresnya 2017 LiteraturaM S Kameneckij Kosovska problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 XOficijni sajtiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KosovoAsambleya Kosova 29 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Prem yer ministr Kosova 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Posilannya

Дата публікації:
Топ